Опис досвіду розвиток пізнавальної активності на уроках географії вступ



Сторінка1/3
Дата конвертації19.01.2018
Розмір0.56 Mb.
ТипУрок
  1   2   3

ОПИС ДОСВІДУ

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

ВСТУП
Національна доктрина розвитку освіти України визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Зміни в суспільстві та економічному житті України зумовлюють необхідність виховування компетентної, творчої особистості, яка може швидко адаптуватися до сучасних умов, актуальність.



Актуальність:Тому такою важливою є проблема соціальної реалізації сьогоднішнього учня в майбутньому. А для цього йому мало отримувати певну суму знань, а потрібно осягнути складну науку самостійного навчання, пошуку інформації, застосовувати свої творчі здібності на практиці.

Школа ХХІ століття – школа компетентної, відповідальної людини, а значить – переходу від знаннєвої до компетентної освіти. Саме тому викладання шкільної географії необхідно організувати так, щоб воно відповідало характеру діяльності майбутніх фахівців, як таких що вмають критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання а також здатних приймати рішення, беручи на себе відповідальність за наслідки.


Тому процес навчання мав бути активним, самостійним, творчим. Сам учень мав виступати як активний суб’єкт процесу пізнання, що дасть можливість успішно адаптуватися до умов сьогодення.

Основна ідея:

Вважаю, що саме розвиток пізнавальної активності є тим засобом, що допомагав сформувати в учнів життєві компетентності; створити умови для саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення.


Метою своєї педагогічної діяльності вважаю формування всебічно розвиненої особистості, що передбачає:

  1. Сформувати в учнів систему міцних та діяльних знань;

  2. Забезпечити розвиток умінь, самостійно працювати з різними джерелами географічної інформації;

  3. Сформувати розуміння просторово-часової єдності та взаємозв’язку розвитку природних і антропогенних в процесів та об’єктів у ГО;

  4. Формувати вміння працювати в колективі, приймати рішення і нести відповідальність за них.



Новизна в ідеї полягає в оптимальному поєднанні різних педагогічних інновацій.

Теоретичною основою досвіду є:



  1. Використання інтерактивних методик;

  2. Ігрова діяльність;

  3. Метод проектів;

  4. Проблемний виклад матеріалу;

  5. Методи практичного мислення;

  6. Інформаційно-комунікаційні методи;

  7. Метод портфоліо

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ
Кажуть , що суспільство без знання історії сліпе , без знання мов – німе, без знання точних наук – безсиле , без знання економіки – нерухоме. Суспільство без знання географії – це суспільство без дороговказу.

Мета географічної освіти в сучасній школі – формування в учнів системи поглядів, принципів , норм поведінки по відношенню до географічного середовища , розвиток у школярів геопросторового мислення. Сучасна школа повинна видавати учням багато знань, а формувати вміння самостійно їх добувати;створювати умови для розвитку творчої особистості , яка здатна до самовдосконалення , саморозвитку.

І саме в цьому аспекті на перший план виходять сучасні методи навчання , що активізують пізнавальну діяльність учнів, стимулюють до створення продукту мислення або до продукту діяльності, що і є кінцевим результатом процесу творчості , адже правильний вибір методів, прийомів, форм навчання – одна з найголовніших умов підвищення ефективності уроку. Вибір методу навчання залежить від навчально-виховної мети, змісту теми, рівня підготовки учнів.

Сучасна педагогічна наука пропонує об’ємний арсенал новітніх технологій, методів та прийомів навчання, які відповідають запитам сьогодення: інтерактивні методи, методика критичного мислення, проблемний виклад матеріалу, метод проектів, ігрові методи.

Сучасний учитель повинен не тільки знати, але й оптимально їх використовувати, адже завдяки цьому можна:


  • розвивати пізнавальну активність;

  • створити творчу атмосферу на уроці, яка сприяє його продуктивності;

  • стимулювати інтерес учнів до свого предмета, до самоосвіти;

  • вчити, висловлювати власну думку, міркувати;

  • вчити співробітництва з іншими учнями, вміння гуртуватися в пошуках власного рішення, дослухатися до інших думок і відстоювати позиції.

У своїй педагогічній діяльності впроваджує елементи інноваційних технологій, які сприяють розвитку пізнавальної активності:

Пізнавальна активність

Інтерактивні методи

Методи критичного мислення

Ігрові методи

Метод проектів

Проблемний виклад

Сучасний вчитель повинен володіти інтерактивними методами, так як вони активізують навчальний процес, сприяють високому рівню засвоєння навчального матеріалу, сприяють взаємодії всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, розвивають комунікативні якості учнів.

На уроках застосовує: «Прес»

«Займи позицію»

«Мікрофон»

«Дискусію»

«Акваріум»

«2 – 4 – всі разом»

Метод «мікрофон» дає можливість швидко висловитись, готує до сприйняття, наприклад: вивчаючи тему «Внутрішні води» у 7 класі задаю питання, які розглядалися в 6 класі і потребують швидкого відтворення:


  • Що відновимо до внутрішніх вод?

  • Які є види внутрішніх вод?

  • Що таке річка, озеро, болото, підземні води, льодовики, внутрішні води?

«Займи позицію» сприяє осмисленню, аналізу думок, їх обґрунтуванню. Наприклад: вивчаючи у 7 класі тему «Антарктида», запитую:

  • Чи потрібно витрачати кошти на вивчення Антарктиди, адже вона не належить жодній країн з світу і її багатства теж?

  • Вивчаючи тему: «Чорна металургія» пропоную запитання: «Чи варто розвивати чорну металургію в Україні, зважаючи на її екологічний вплив на дозвілля?»

Метод «Прес» навчить формулювати і висловлювати свою думку аргументовано в чіткій та стислій формі. Наприклад: вивчаючи у 8 класі тему «Мінеральні ресурси» запитую:

  • Чому на території України різноманітні корисні копалини?

  • Вивчаючи у 6 класі тему: «Літосфера», з’ясовую чому сейсмічні особливості відповідають молодим склад частостям, а не платформам?

Використання таких методів як «акваріум», «дискусія», «мозковий штурм» спонукає учнів до осмислення інформації, формування власної думки, пошуку аргументів, таким чином сприяє розвитку креативного мислення.

На своїх уроках використовує такі методи навчання як частково-пошуковий, дослідницький, проблемний.

Частково-пошуковий є тим місточком, який дозволяє перейти від репродуктивних завдань до дослідницьких, формує вміння працювати з джерелами знань, аналізувати їх, робити висновки. Під час їх розв’язання учні вчаться встановлювати логічно завершені зв’язки між судженнями та умови водами. Наприклад: вивчаючи певну зону у 7 класі провінцію учням з перерахованих тварин (або у запропонованих ілюстрацій) вибрати ті, які є характерними для даної зони. Вивчаючи тему «Вітер» створити причинно-наслідковий ланцюжок

Нерівномірний нагрів



+t

-t

Н

В

Вітер


Коли учні вже мають певний досвід, сформовані вміння і навички самостійної роботи можна використовувати дослідницький метод. Так, вивчаючи у 7 класі природні зони, пропоную учням скласти план навчальної діяльності для дослідження ПЗ, а також вибрати собі завдання для дослідження. Під час самостійної дослідницької роботи використовувати карти атласу, підручники, додаткову літературу, а результати досліджень оформлювати у вигляді схеми:

ГІЛЕЯ

Географічне положення

Клімат

Ґрунти


Тварини

Рослини

Якщо перед учнем вже вивчалися інші зони, то ускладнює матеріал, пропонуючи порівняти ПЗ.

Учні представляють напрацьований матеріал, інші слухають, обговорюють, задають питання, роблять висновки.

Вивчаючи рельєф у 7 класі, пропоную дослідити, який існує зв’язок з технологічною будовою, спрогнозувати які зміни можливі у майбутньому.

Якщо на уроці вивчається новий матеріал з переважанням теоретичних знань, а учні мають опорні знання, доцільно використовувати метод евристичної бесіди; в поєднанні з постановкою проблемних завдань і залучення різних засобів навчання. Проблемні запитання і проблемні ситуації сприяють розвитку в дітей самостійної пізнавальної діяльності, спонукають до пошуку. Тому створюють банк проблемних питань, які можна буде використати на уроках, індивідуальних заняттях, при підготовці до олімпіад, проведення ігор.

Наприклад:


  • Чому Середземне море має більшу солоність, ніж Чорне, хоча вони обоє внутрішні?

  • Чому в Антарктиді панує не тільки лютий мороз, а й пекуче сонце?

  • Чому найхолодніше місце в Україні не на півночі, а в Луганській області?

Такі питання допомагають створити ситуації, в яких учень повинен:

  • співставити відомі знання з невідомим;

  • здійснювати такі мислитель ні операції як синтез, аналіз, порівняння;

  • сформувати свою думку, аргументувати її.

Таким чином, використання проблемного викладу матеріалу активізує самостійну пізнавальну діяльність, викликає інтерес до предмету, сприяє міцному засвоєнню знань.

Осмислити інформацію, аналізувати, розуміти вивчене допомагає використання елементів методики критичного мислення. При цьому формується особистісне ставлення до об’єкта, аргументованість висновків, логічність викладу, здатність змінити позицію на основі контраргументу.

Так, організовуючи роботу з текстом підручника, розподіляє інформацію на окремі частини для опрацювання і пропонує скласти запитання для інших груп.

При вивченні нової теми на початку уроку пропонує учням записати асоціацію, які виникають у них при знайомстві з даною темою. Це спонукає до осмислення і активізує пізнавальну діяльність. Наприклад: «Світові океани», «Біосфера», «Африка», «Антарктида».

Для активізації розумової діяльності використовує на уроках сенкани. Вони допомагають учням у первинному сприйняті матеріалу, розвиває уяву, творчість. Наприклад: при вивченні теми «Рельєф України»

Рельєф


рівнинний, гористий

рухається

впливає на діяльність людини

Поверхня


Такий прийом можна використовувати для закріплення вивченого матеріалу при узагальненні знань.

Для порівняння географічних явищ об’єктів використовує діаграму Вена

Наприклад: при вивченні теми: «Вулкани» 6 клас


магма

лава

При вивченні теми «Внутрішні води» 8 клас



озеро

водосховище

Повінь – паводок

Пропонує учням знайти в тексті підручника або ОІС спільні і відмінні риси даних понять. Цю роботу можна проводити як індивідуальну, так і в парах.

Обов’язково в кінці уроку використовує прийом «Рефлексія» Наприклад:



  • Що на уроці було головним?

  • Що для вас було самим цікавим?

  • В чому ви відчували труднощі?

Розв’язання проблеми розвитку в учнів самостійності, творчого мислення може відбуватися завдяки застосуванню методу проектів.

При цьому самостійне набуття знань необхідних школярам у певний момент, робить процес навчання значущим. Пропоную учням створювати проекти індивідуальні і групові, короткотривалі, об’ємні і міні-проекти. Так, при вивченні теми: «Океани» пропонує учням розділитися на 4 групи, якщо є бажаючі працювати індивідуально, то вони можуть створювати свій проект, а не в складі групи. Групам пропонує обрати океан і підшукати цікаву інформацію та відобразити в своїй творчій роботі і продумати оригінальних захист. Цей проект довготривалий і тому про нього попереджує задовго до вивчення теми. Під час захисту інші учні уважно слухають і готують запитання виступаючим. Після обговорення всі записують в зошит інформацію про вивчений океан: це може бути тезовий конспект або опорно-інформаційна схема.

При вивчені материків проекти можуть відповідати таким темам:


  • «Тектонічна будова, рельєф і корисні копалини», «Внутрішні води», «Природні зони», «Населення». Використовує дану методику і при вивчені «Географії України». Цікаво і оригінально представляються проекти при вивченні країн в курсі «Соціально-економічної географії світу». Цей метод дає учням можливість самореалізуватись, створити свій власний продукт, перемити ситуацію успіху.

Важко уявити сучасний урок географії без ігрової діяльності. Освітньою метою гри є поглиблення, закріплення і узагальнення знань, а також розвиток таких якостей, як увага, пам’ять, логічне мислення, уміння діяти колективно. Під час проведення рольових ігор навчальний матеріал засвоюють більше, створюється певний емоційний настрій, який сприяє активізації процесу навчання. Тому практикує уроки, проведені у формі: прес-конференцій, диспутів, захистів проектів, експедицій дослідників, подорожей вікторин.

Цікаво проводять прес-конференції:



  • «Унікальна і неповторна Австралія»;

  • «Антарктида – материк, який досліджує весь світ»;

  • «Геоекологічна ситуація в Україні» та інші.

І як підсумок прес-конференцій – учні пишуть замітки.

Готуючись до позакласних заходів, учні використовують набуті знання з географії в новій ситуації, обґрунтовують свою розповідь фактами, розкриваючи географічні закономірності.



РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ

Рік

Учень

Резльтат

2007-2008

Шемчук Максим

ІІ місце в ІV турі олімпіади

2008-2009

Шемчук Максим

Поварчук Яна

Горбань Руслана


ІІ місце в ІV турі олімпіади

ІІ місце в ІV турі олімпіади

ІІ місце в ІІІ турі олімпіади


2009-2010

Шемчук Максим

Поварчук Яна


Горбань Руслана

Славута Ольга



І місце в ІV турі олімпіади, учасник ІІІ етапу конкурсу-захисту МАН;

ІІ місце в ІV турі олімпіади,

учасник міжнародної олімпіади;

ІІІ місце в ІІІ турі олімпіади;

Призер ІІ етапу конкурсу-захисту МАН.


2015-2016

Паєвський Дмитро


ІІ місце в ІІІ турі олімпіади




ВИСНОВКИ
Широка пізнавальна спрямованість формується всім процесом навчання географії.

Формування пізнавальної активності сприяють всі засоби вдосконалення навчального процесу:



  1. оновлення змісту та зміцнення між предметних зв’язків;

  2. вдосконалення методів навчання;

  3. модернізація структури уроку;

  4. розширення форм самостійної роботи на уроці;

  5. використання сучасних технологій, методів та прийомів навчання.

Це сприяє активізації усіх видів пізнавальних мотивів, насамперед інтересу до знань, змісту та процесу навчання. В учнів, які беруть активну участь у пошуку та обговоренні різних способів розв’язання проблеми і різноманітних шляхів його перевірки, вдосконалюються навчально-пізнавальні мотиви, стають більш зрілими прийоми цілепокладання.

Необхідним є врахування конкретної ситуації: зміст навчального матеріалу, рівня підготовки класу, рівня педагогічної майстерності, наявності необхідних засобів навчання емоційно-психологічної атмосфери конкретного класу, його стосунки з учителем. Лише застосування системи методів, заздалегідь обміркована різноманітність прийомів і форм навчання в межах теми і курсу, і в плануванні подальших курсів мають вирішальний вплив на формування пізнавальної активності.

Активізація навчальної діяльності учнів – головний шлях активізації різних видів їх пізнавальної активності.
Бібліографія

1. Андрощук А.І. «Універсальність географії – основа формування компетентності учня» ст.3. Журнал «Географія». - №4 2005р.

2. Врублевська М.О. «Секрети успішного уроку географії». Харків «Основа». – 2005р. – 141ст.

3. Герман О.І. «Метод проектів у навчанні географії» ст.5. Журнал «Географія». - №23 2004р.

4. Довгань Г.Д. «Інтерактивні технології на уроках географії». Харків «Основа». – 2005р. – 103ст.

5. Дудка С.В. «Навчальні ігри на уроках географії». Харків «Основа». – 2005р. – 94ст.

6. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. - К:Стафед-22000. - 320 с.: іл. Картосхеми

7. Кондюк О. «Застосування методу проектів на уроках географії» ст.19. Географія та основи економіки в школі №5 2004р.

8. Криницина Н.В. «Використання елементів методики критичного мислення на уроках географії» ст.2. Журнал «Географія». - №3 2005р.

9. Ліскович Є. «Активні форми і методи проведення уроків з географії» ст. 20. Географія та основи економіки в школі " №1 2005р.

10. Локтіонов В.В. «Забезпечення саморозвитку та самореалізації учнів засобами географії» ст.8. Журнал «Географія». - №3 2004р.

11. Остроухова С.В. «Методи проблемного навчання на уроках географії» ст.2. Журнал «Географія». - №20 2004р.

12. Паламарчук В.Ф. «Як виростити інтелектуала» Тернопіль «Навчальна книга» - Богдан" 2000

13. Пометун О.І., Т. Ремех, I. Гейко «Практичне право» методичний посібник Київ 2001

14. Пометун О.І., Т.О. Ремех, І.М. Гейко навчальний посібник 8 кл. Київ "А.С.К." 2002

15. Свиридова О.І. «Сучасні прийоми педтехніки на уроках географії» ст.11. Журнал «Географія». - №23 2004р.

16. «Активні форми і методи проведення уроків з географії» ст. 25. Географія та основи економіки в школі " №1 2000р.
Додаток А


Методи та прийоми, що сприяють активізації пізнавальної діяльностіАктивізація навчальної діяльності школярів – головний шлях активізації різних видів їх пізнавальної активності.

Застосування сучасних методів навчання сприяє активізації усіх видів пізнавальних мотивів, насамперед інтересу до знань, змісту та процесу навчання. Тією мірою, якою учень бере участь у пошуку та обговоренні різних способів розв’язання проблеми й різноманітних шляхів його перевірки, у нього, безумовно, вдосконалюються навчально-пізнавальні мотиви – інтерес до способів набуття знань. Стають більш зрілими також прийоми цілепокладання школярів. Необхідно постійно стимулювати пізнавальні інтереси. Головними напрямами стимулювання пізнавальних інтересів є добір змісту матеріалу та раціональна організація діяльності.

До стимулів, що посилюють пізнавальний інтерес до змісту навчання належать :

- новизна навчального матеріалу;

- історичний підхід до змісту знань;

- відповідність сучасним досягненням науки;

- практична значущість.

До стимулів, пов’язаних з організацією пізнавальної діяльності, належать:

- різноманітність форм самостійної роботи учнів;

- опанування учнями нових способів пізнавальної діяльності;

- проблемність у навчанні;

- елементи дослідження (різні творчі та практичні роботи).

Успішна самостійна діяльність учнів має сприятливий вплив на пізнавальний інтерес, тому що з цим пов’язані значущі для особистості позитивні переживання, які посилюють активність протікання розумових процесів, допомагають усвідомити необхідність подолання великих і малих труднощів.

В своїй практиці застосовують такі методичні прийоми, які стимулюють учнів до самостійності, активності, викликають інтерес до навчання.



1. Здивування.

Ніщо так не викликає увагу і не стимулює роботу розуму як подив. Тому пропоную питання які викликають здивування Наприклад:

- Чи знаєте ви, що африканці самі вирощують собі посуд?

- Чи знаєте ви, що є такі малі тварини, зажерливості яких бояться навіть великі хижаки?

- Жителі однієї з природних зон говорять: «Наше сонце заставляє
«кричати» навіть каміння». Чому?

2. Впізнай мене.

Пропоную учням розпізнати контури країн, островів, морів.



3. Доведи.

Пропоную учням довести якесь твердження або протилежну точку зору.

Наприклад:


  • При вивченні Антарктиди зачитую вислів Д. Кука про не важливість цього материка. Пропоную учням довести протилежне.

  • Доведіть, що Австралія – самий сухий материк?

4. Створи модель.

При самостійній роботі з текстом учні повинні подати інформацію у вигляді малюнка, схеми, таблиці.

Наприклад:


  • Зобразити схематично кліматотвірні чинники.

5. Розв’язання географічних задач.

Наприклад:



  • Знаючи, що температура з глибиною знижується через 100м на +3, з’ясуй яка буде температура в шахті глибиною 500м.

  • Ви піднялись на гору, маючи при собі термометр. Чи зможете ви визначити висоту гори?

6. Відчуй себе Мюнхаузеном.

Ставлю учням завдання скласти твір, вірш або намалювати малюнок з помилками.



7. Інтерв’ю.

Працюючи з текстом пропоную одним учням скласти питання до тексту, які вони будуть задавати іншим учням. Таким чином, вони виступають в ролі кореспондентів, а інші в ролі респондентів.



8. Самий, самий.

Можна використовувати при узагальненні знань про оболонки землі або про материки.

Наприклад:

- саме нижче місце;

- сама вища гірська система;

- найдовша річка;

- найглибше озеро і т.д.

9. Конкурс запитань.

Цей прийом можна використовувати під час прес-конференцій, під час інтерв’ю. Визначаються кращі питання, за які можна отримати оцінку.



10. Сформулюй поняття.

Учням пропоную не готове поняття, а в процесі обговорення визначити характерні ознаки і сформулювати поняття.



11. Підкори вершину.

Можна використовувати при перевірці понять, номенклатури або під час ігор.



12. Хто такий? Що таке?

Учням дається група слів, до яких потрібно написати пояснення.

Наприклад:

- зебра;


- зулус;

- Конго;


- фералітні;

- баобаб;

- ротангова пальма.

13. Склади пару.

Учням пропонуються слова, до яких потрібно дописати пару.

Наприклад:

- Столиця - країна



14. Розподільчий диктант.

Наприклад:



  • савани;

  • гілея;

  • пустеля;

І зачитується перелік рослин, тварин, ґрунтів, об’єктів неживої природи, які потрібно віднести до цих зон.

15. Так чи ні.

Пропонуються учням питання, на які потрібно дати лише відповідь так або ні.



16. Склади казку.

17. Складання сенкену.

18. Створи візитку.

19. Місточок.

Різновид ланцюжка, але є початкове слово і кінцеве, а потрібно вставити проміжні слова або одне ключове слово.



20. Чистий лист.

Можна використовувати для самооцінювання: учень підходить ставить собі оцінку і мотивує її.

Можна використати при вивченні фізичної або соціально-економічної географії.

Методичні прийоми урізноманітнюють урок, створюють атмосферу зацікавленості, збуджують інтерес до теми. Їх застосування вдосконалює практичні навички та вміння учнів, активізує їх власний чуттєвий досвід. Вони сприяють розвитку самостійності, формують вміння аналізувати, виділяти головне.

Додаток Б

Система уроків з географії в 8 класі з теми:



«Внутрішні води України»



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка