Одним з можливих джерел отримання вхідної інформації, потрібної для обґрунтування напрямів інвестиційної діяльності, є дані органів державної статистики



Скачати 381.78 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації26.10.2017
Розмір381.78 Kb.
  1   2   3


Обираючи напрям інвестування, потенційному інвестору доцільно визначитись із регіоном, який, на його думку, є найбільш інвестиційно привабливим на даний момент часу, галуззю, видом економічної діяльності та підприємствами у межах обраної галузі, у які доцільно здійснювати інвестиції.

Проведені дослідження показали, що ефективність інформаційного забезпечення управлінських рішень щодо вибору напрямів та об’єктів розміщення інвестиційних ресурсів, значною мірою сьогодні низький через недієвість місцевих органів державної влади. Підрозділи цих органів, на які покладено виконання функції управління економічним і соціальним розвитком відповідного регіону мають повноваження і засоби для формування автоматизованої постійно діючої системи збору та оброблення інформації, що характеризує економічне становище даного регіону та тенденції його розвитку, проте практично їх не використовують. Результатом роботи цих підрозділів мало б бути вичерпне інформування суб’єктів інвестиційної діяльності, зокрема потенційних інвесторів не лише про показники діяльності галузей та підгалузей цього регіону, але про кон’юнктурні особливості зміни інвестиційного клімату у часі з відповідними рекомендаціями.

Розробка таких рекомендацій потребує, з одного боку, формування широкого масиву вхідної інформації, потрібної для оцінки інвестиційної привабливості галузей та підприємств даного регіону, а з іншого — використання науково обґрунтованих методів обробки вхідної інформації, що дозволило б отримати кінцевий інформаційний продукт потенційними інвесторами для вибору найкращих напрямів інвестування.

Одним з можливих джерел отримання вхідної інформації, потрібної для обґрунтування напрямів інвестиційної діяльності, є дані органів державної статистики. Проте для вибору напрямів інвестування розвитку регіону цих даних недостатньо, оскільки, вони є занадто агрегованими (поданими за сукупністю підприємств кожної з галузей економіки), і у певній мірі застарілими, так як від моменту їх збору до моменту, коли їх може отримати споживач інформації, як правило, проходить досить багато часу.



Тому поряд з використанням даних державної статистичної звітності економічні підрозділи місцевих органів державної влади з метою здійснення інформаційного забезпечення потенційних інвесторів даного регіону повинні отримувати ці дані безпосередньо з підприємств шляхом здійснення їх періодичного анкетування. Огляд та аналіз літературних джерел і власні дослідження дозволяють стверджувати, що показники і дані про які необхідні підприємствам для оцінки інвестиційної привабливості напрямів їх діяльності, слід розділити на такі групи:

  1. Показники складу господарських засобів підприємства та джерел їх утворення (розмір необоротних активів, у тому числі незавершеного будівництва, основних засобів та довгострокових фінансових інвестицій; розмір оборотних активів, у тому числі запасів, дебіторської заборгованості та грошових коштів; загальний розмір активів; величина власного капіталу; величина позикового капіталу, у тому числі довгострокових та поточних зобов’язань).

  2. Показники фінансових результатів діяльності підприємства (дохід від реалізації продукції з податком на додану вартість, розмір ПДВ та акцизного збору, чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції, валовий прибуток (збиток), фінансові результати від операційної діяльності (прибуток, збиток), чистий прибуток (збиток)).

  3. Показники операційних витрат за їх елементами (матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші операційні витрати, у тому числі проценти за користування позикою).

  4. Показники виробництва основних видів продукції підприємства за кожним їх видом (назва продукції, одиниці фізичного обсягу, фізичний обсяг виробництва за звітний період, ціна одиниці (у тому числі без ПДВ), собівартість одиниці (у тому числі за елементами витрат), фізичний обсяг реалізованої продукції.

  5. Розмір інвестицій, здійснених підприємством у звітному періоді (розмір реальних інвестицій (у тому числі за групами основних засобів), розмір фінансових інвестицій (у тому числі за їх видами), розмір інвестицій у розвиток власного підприємства за видами продукції, у виробництво яких вони були здійсненні).

  6. Показники, що характеризують основні засоби підприємства, за кожною групою цих засобів (первісна та залишкова вартість, введення та вибуття за звітний період, розмір амортизаційних відрахувань).

  7. Показники, що характеризують трудові ресурси підприємства (чисельність працівників (у тому числі робітників), їх освітньо-кваліфікаційні характеристики, кількість відпрацьованих людино-днів та людино-годин за звітний період).

  8. Показники, що характеризують інноваційну діяльність підприємства (перелік нових видів продукції, випуск яких було освоєно у звітному періоді, обсяг їх виготовлення, перелік нових технологічних процесів (у тому числі маловідхідних, ресурсозберігаючих та безвідходних), перелік заходів з механізації та автоматизації дільниць, цехів і виробництв).

  9. Показники розподілу чистого прибутку підприємства за напрямами (виробничий розвиток, соціальний розвиток, матеріальне заохочення, виплата дивідендів, інші напрями).

  10. Показники статутного капіталу підприємства (розмір статутного капіталу, кількість простих акцій, величина додаткової емісії акцій в звітному періоді в грошовому виразі, кількість додатково емітованих акцій у звітному періоді).

  11. Показники використання виробничих потужностей підприємства (загальний розмір виробничої потужності підприємства в грошових одиницях виміру, розмір виробничих потужностей підприємства за окремими видами продукції в натуральних одиницях виміру, рівень використання виробничих потужностей у відсотках).

  12. Показники, що характеризують поточний попит на продукцію підприємства (кількість споживачів продукції за її видами у даному регіоні та за її межами, відомості про конкурентів, розмір незадоволеного платоспроможного попиту на продукцію підприємства за її видами, еластичність попиту за ціною у відсотках).

  13. Показники додаткової потреби підприємства у інвестиціях за напрямами (здійснення реконструкції та технічного переозброєння виробництва, поповнення власних оборотних коштів, розширення виробництва існуючих видів продукції, виробництво нових видів продукції).

  14. Показники, що характеризують імовірнісні параметри сподіваного прибутку підприємства (імовірність отримання у майбутньому того чи іншого розміру прибутку).

  15. Показники, що характеризують очікувані результати діяльності підприємства (прогнозна виручка від реалізації продукції, сподівані обсяги виробництва та реалізації продукції у натуральних одиницях виміру за основними її видами, собівартість виробництва продукції).

Аналіз перелічених груп показників діяльності підприємств дозволяє стверджувати, що існує три основні способи їх отримання: на підставі даних статистичного та бухгалтерського обліку; шляхом проведення досліджень внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства; шляхом формування прогнозів. За результатами проведених досліджень у дисертації розроблено класифікацію показників діяльності підприємства, за допомогою яких доцільно оцінювати інвестиційну привабливість підприємств (рис. 2.1).

Показники діяльності підприємств, на підставі яких здійснюється оцінка інвестиційної привабливості цієї діяльності

Показники, інформація про які отримується з даних статистичного та бухгалтерського обліку, який здійснюється на підприємстві

Показники складу господарських засобів підприємства та джерел їх утворення.

Показники фінансових результатів діяльності підприємства

Показники операційних витрат за їх елементами

Показники виробництва і реалізації продукції за її основними видами

Показники, що характеризують інвестиційну та інноваційну діяльність підприємства

Показники , що характеризують основні засоби та трудові ресурси

Показники розподілу прибутку



Показники, інформація про які отримується шляхом проведення досліджень внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства

Показники використання виробничих потужностей підприємства

Показники, що характеризують поточний попит на продукцію підприємства

Показники додаткової потреби підприємства в інвестиціях


Показники, інформація про які отримується шляхом здійснення прогнозних розрахунків

Показники, що характеризують імовірнісні параметри сподіваного прибутку підприємства

Показники сподіваних результатів діяльності підприємства щодо обсягів реалізації продукції

Рис. 2.1. Класифікація показників які характеризують інвестиційну привабливість підприємств

Третім джерелом отримання вхідної інформації, на підставі якої здійснюється обґрунтування напрямів інвестування коштів у розвиток певного регіону, поряд з даними офіційної статистики та показників діяльності підприємств регіону є дані про умови залучення коштів на кредитному та фондовому ринках. Для отримання цих даних потрібно здійснити аналіз діяльності суб’єктів цих ринків, зокрема банківських установ та фондових бірж. Внаслідок аналізу інформації з цих джерел можливо визначити розмір вартості фінансових ресурсів, що залучаються з різних джерел, оцінювати можливості банків щодо кредитування довгострокових інвестиційних проектів, обґрунтовувати можливий обсяг інвестиційних ресурсів, які підприємство може залучити шляхом випуску цінних паперів.

Дослідження показали, що в цілому масив вхідної інформації, необхідної для обґрунтування вибору напрямів інвестування коштів, є достатньо широким, він потребує суттєвих витрат на його формування та обробку. Ці витрати несуть як підрозділи місцевих органів державної влади, так і підприємства, що виступають в якості постачальників вхідної інформації. Запропоновану нами класифікацію витрат на збір та обробку вхідної інформації, необхідної для обґрунтування вибору напрямів інвестування коштів, наведено на рис. 2.2.



Витрати на збір та обробку вхідної інформації, як відомо, слід поділяти на умовно-зміні та умовно-постійні витрати. Перша група витрат характеризується тим, що їх сукупний розмір безпосередньо залежить від кількості підприємств, інформацію про які отримує відповідний підрозділ органів державної влади, тоді як умовно-постійні витрати залишаються незмінними із зміною кількості підприємств, діяльність яких вивчається.

Одним з основних питань, які постають у процесі організації збору вхідної інформації, потрібної для обґрунтування вибору напрямів інвестування коштів, є визначення раціональної кількості процедур збору інформації протягом певного періоду (наприклад, протягом року). Із збільшенням кількості разів збору інформації зростають витрати на її збір та обробку, але й

Витрати на дру-кування анкет



Витрати на узагальнення та обробку інформації про діяль-ність під-приємств

Витрати на збір та обробку вхідної інформації необхідної для обґрунтування вибору напрямків інвестування коштів

Втрати, які здійснюють підприємства – постачальники інформації

Витрати, які здійснюються підрозділи місцевих органів державної влади

Витрати на оплату праці працівників, які здійснюють заповнення анкет, анкетного опитування

Витрати на оплату праці працівників, які повинні зробити додаткові розрахунки

Витрати на залучення зі сторони експертів-спеціалістів

Витрати на проведе-ння маркетингових та інших досліджень сторонніми організа-ціями

Витрати від надання інформації, яка може складати комерційну таємницю



Витрати на збір інформації

Витрати на обробку вхідної інформації



Умовно-змінні витрати

Умовно-постійні витрати

Умовно-змінні витрати

Умовно-постійні витрати

Витрати на роз-повсю-дження анкет

Витрати на збір анкет після їх запов-нення

Витрати на збір матері-алів де-ржавної статис-тичної звітно-сті

Витрати на збір даних про кре-дитний ринок

Витрати на збір даних про фо-ндовий ринок

Витрати на пере-вірку достовірності даних, поданих в анкетах

Витрати на здій-снення аналізу інвес-тицій-ного потен-ціалу кожного підпри-ємства

Витрати на обро-бку ма-теріалів держав-ної ста-тисти-чної звітності

Витрати на обро-бку ма-теріалів про фо-ндовий і креди-тний ринок

Рис. 2.2. Класифікація витрат на збір та обробку інформації, необхідної для обґрунтування вибору напрямків інвестування коштів

одночасно прискорюється процес використання кінцевого інформативного продукту її безпосередніми споживачами – інвесторами. І, навпаки, із зменшенням кількості разів збору інформації витрати на її збір та обробку скорочуються, але одночасно сповільнюється використання кінцевого інформаційного продукту в процесі прийняття інвесторами рішень щодо вибору напрямів інвестування їх капіталів. Таким чином, одним з головних завдань формування інформаційного забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності є визначення найкращого співвідношення між оперативністю надходження інформації та сукупними витратами на її збір та обробку. При виконанні цього завдання слід брати до уваги те, що кінцевим результатом такого збору є знаходження високоприбуткових напрямів інвестування коштів. Відповідно, ефект від використання кінцевого інформаційного продукту у його споживачів-інвесторів утворюється за рахунок різниці між прибутком на вкладений ним капітал у ті види економічної діяльності, які вони обирають, користуючись наданою ним інформацією, та прибутком на вкладений капітал, який би вони отримали, якщо б не володіли такою інформацією.

Таким чином, внаслідок володіння інформацією про найефективніші напрями інвестування коштів у інвесторів утворюється надприбуток як різниця між прибутком у високорентабельні інвестиційні проекти та прибутком у проекти із середньою (нормальною) рентабельністю.



У результаті проведених досліджень у дисертації запропоновано метод визначення оптимальної кількості процедур із збору та обробки вхідної інформації, на підставі якої здійснюється обґрунтування вибору напряму інвестування. У формалізованому викладі запропонований метод базується на формулах (2.1) – (2.5).

Порівняємо два варіанти організації збору вхідної інформації, а саме: 1) збір інформації наприкінці року; та 2) збір інформації в середині та наприкінці року. Якщо загальна величина інвестицій у високо прибуткові проекти за першу половину року становить 0,5К, то за другим варіантом збору інформації порівняно із першим варіантом її збору інвестори отримують додатковий прибуток протягом півріччя у розмірі

ПN =, (2.1)

де ПN – додатковий прибуток, який отримується інвестори за умови, що вхідна інформація збирається N рази на рік, у порівнянні з випадком, коли інформація збирається один раз на рік;



К – загальна вартість високоприбуткових інвестиційних проектів, прийняття рішення про реалізацію яких буде здійснено протягом року на підставі інформації, збір та обробку якої потрібно зробити;

Е – середня річна прибутковість інвестиційних проектів, обраних на підставі зазначеної інформації;

Ен - середня (нормальна) річна прибутковість інвестицій, яку можна досягнути не володіючи зазначеною вище інформацією.

Одночасно при цьому витрати на збір і обробку інформації зростуть у двічі.

Порівнюємо тепер такі два варіанти організації збору вхідної інформації: збір її один раз в рік наприкінці року та три рази протягом року через рівні проміжки часу. Якщо загальна величина інвестицій у високоприбуткові проекти за кожну третину року становить , то за другим варіантом організації збору інформації (три рази в рік ) порівняно із першим варіантом її збору (один раз на рік) інвестори отримують додатковий прибуток протягом 2/3 тривалості року в розмірі та додатковий прибуток протягом тривалості року в розмірі . Одночасно витрати при організації збору інформації (В) за другим варіантом будуть більшими на 2*В порівняно із першим варіантом організації збору інформації.

Взагалі, якщо порівнювати два варіанти акумулювання вхідної інформації збір її один раз в рік наприкінці року та N разів протягом року через рівні проміжки часу, то за другим варіантом організації збору інформації (N разів у рік) інвестори отримують додатковий прибуток який можна визначити за такою формулою







.

З виразу (2.1) отримуємо:



. (2.2)

Якщо відняти від ПN витрати на збір інформації (N - 1) разів протягом року В*(N - 1), то отримуємо критерій за яким можна визначити оптимальну кількість разів збору інформації, а саме – максимум різниці між додатковим прибутком інвесторів внаслідок здійснення N процедур збору вхідної інформації протягом року у порівнянні із збором інформації один раз на рік та додатковими витратами на збір і обробку інформації. У вигляді аналогічного виразу цей критерій можна подати таким чином:



(2.3)

де Z - максимум різниці між додатковим прибутком інвесторів внаслідок здійснення N процедур збору вхідної інформації протягом року у порівнянні із збором інформації один раз на рік та додатковими витратами на збір і обробку інформації.

Визначивши похідну виразу (2.3), отримуємо: . (2.4)

Прирівнявши вираз (2.4) до нуля і розв’язавши дане рівняння, отримуємо:



, (2.5)

де Nopt – оптимальна кількість процедур збору та обробки вхідної інформації протягом року.

Визначення оптимальної кількості процедур збору та обробки вхідної інформації, на підставі якої здійснюється обґрунтування вибору напрямів інвестування розглянемо на прикладі, скориставшись при цьому даними, які наведені у табл. 2.1.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка