Обласна трудова акція «Допоможемо зимуючим птахам»



Скачати 141.83 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір141.83 Kb.

Обласна трудова акція

«Допоможемо зимуючим птахам »

c:\users\1\desktop\sam_0660.jpg Матеріали

учнів 5 класу

Михайлівської ЗОШ

Нововоронцовського району

Херсонської області

Керівник Цьомбур Л. О.



c:\users\1\desktop\sam_1373.jpg

Макух Євгеній Фісканич Єлизавета

Матвєєв Євгеній Лубенець Анна

Марущак Валерій Ципящук Ростислав

Невінчаний Владислав



  • Розширювати та систематизувати уявлення дітей про птахів, що залишилися зимувати в Україні, їхні зовнішні ознаки, звички, уподобання, роль у природі.

  • Розвивати пізнавальну активність, практичні навички.

  • Спонукати фантазувати, складати невеликі розповіді, вірші, казки про птахів.

Часу не гай, а з юних літ бери собі за звичай

Птахам, звірятам, квітам допомагати.

Усім! Усім!

Хто природу оберігає!

Усім! Усім!

Хто її шанує, поважає!

Ми, юні охоронці природи,

Закликаємо вас зберегти пташину

У зимовий час!

Сьогодні в усьому світі живе близько 300 мільярдів птахів. У світі живе близько




Дятел чорний

Маса до 400г. Птахи чорні з блискучим відтінком. На верхній частині голови велика чорна пляма – «шапочка».



Дятел трипалий

Маса до 60г. на ногах 3 пальці. Зверху птахи чорні, з білою смугою вздовж спини і білими плямами. Зверху на голові жовта «шапочка». На щоках білі плями. Від ока на шию проходить широка чорна смуга.


500 видів дятлів. У лісах нашої країни живе 11 видів дятлів.


Дятел зелений

Маса до 200г. птахи зверху зелені,надхвістя жовте, на голові червона «шапочка». Низ тіла зеленуватий,з темними плямками і поперечними стрічками з боків і на підхвісті. Від кутів рота – чорні смуги з червоними плямками – «вуса»



Дятел сивий

Маса до 200г. У птахів верхня частина тіла зелена, поперек і надхвістя жовтувато-зелені. На голові червона «шапочка» (у самок немає), потилиця і шия сірі. Низ зеленувато-білий без плям. На голові з боків сірі плями.





Дятел строкатий

Маса до 100г. птахи зверху чорні з білими плямками на крилах. На потилиці червона «шапочка». Від кутів рота, вниз тягнуться чорні «вуса». Лоб і голова з боків рудувато-білі. Воло, груди, черево – бруднуваті. Підхвістя червоне.



Дятел сірійський

За забарвленням та розмірами схожий на дятла строкатого. Відрізняються тим, що білий колір по боках голови не відділяється від шиї чорною смужкою,а переходить в біле забарвлення по боках шиї. Є також схожий і дятел біло спинний. Маса до 120г. Забарвлення схоже на забарвлення строкатого дятла.






c:\users\1\desktop\sam_0658.jpg

Невгамовний птах цей дзьобом, ліс рятує від хвороби.

Має він чудовий дар – в лісі справжній санітар. (Дятел)

c:\users\1\desktop\sam_0756.jpg

Добрий дятел жив на дубі,

Долотом дерева длубав.

Де жука, де короїда

Роздобуде для обіду,

А деревам лиш вигода :

Короїдів їм не шкода!

По рецепту на базарі

Вибрав дятел окуляри.

Натягнув собі на ніс

Полетів трудитись в ліс.

Хитрий жук зашивсь під кору

У осінню тиху пору.

Сів на сук. Стук-стук.

І загинув жук.

От які-то окуляри

Вибрав дятел на базарі.

Дятел дерево довбав,

Дятел гусінь діставав.

Добре дятел учинив,

Гарну справу він зробив.

Тук-тук-тук! Так-так-так!

І комашка, і хробак,

І жучок короїд –

Мій сніданок і обід.

Ніби казка ліс узимку,

Всюди снігу до колін.

Білу шапку-невидимку

Натягнув на вуха він.

Чути стукіт без упину

Молоточком : Стук-стук-стук! –

То лікує без деревину

Доктор лісових наук.

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю,

Про здоров′я лісу дбаю

День і ніч я стукаю,

Всі дерева слухаю.

Цілий день працює в гаї,

Діловито дзьобом б′є .

Він не цвяхи забиває,

Шкідників він дістає.

Дятел 6 годин літав,

Короїдів поїдав.

8 щогодини їв,

Скільки він з′їв шкідників?

Відгадайте, діти, хто

Має носик-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров’я лісу дбає.

Б′ється, стука молоток,

Поправляє нам садок.

Хто на дереві над нами Санітаром лісу звуся,

Прибиває щось гвіздками? Але цим я не горджуся.

Наполегливо працює Я – природи менший братик,

Хоч нічого не майструє. А зовусь я дітки, … (дятлик)


  • Гарно забарвлений птах із міцним, немов долото, дзьобом.

  • Видовбує 5-6 дупел, а поселяється тільки в одному.

  • Язик може сягати 12 сантиметрів.

  • Добуває з-під кори комах та їхніх личинок.

  • Дятли не співають, але барабанячи дзьобом по деревах, попереджують всіх про свою присутність.

  • Найрідкісніший птах – білодзьобий дятел.

  • Період гніздування: квітень-червень.

  • Висиджування: 12-14 днів.

  • Кількість яєць: 3-5

  • Спосіб життя: лісовий птах, птах – одинак, за винятком гніздового періоду, насиджують обидва птаха.

  • Їжа: короїди, усачі, узимку живляться насінням хвойних шишок.

  • Тривалість життя: до 7 років.

  • На території нашої місцевості живуть 3 види дятлів: великий строкатий дятел, малий строкатий дятел, чорний дятел.

  • Місце проживання: зона хвойних лісів. На Україні у деяких районах Лісостепу, Поліссі, Карпатах.

  • Збереження: у зв’язку зі зменшенням площі лісових масивів популяція дятлів скорочується.

Дятел дуба лікував Й збудував для тебе «дах».

Й собі їжу добував, Он яке зробив дупло:

Дятел знищував комах В ньому затишок й тепло.

Розлогі сосни ваблять до себе землю. Поряд розкішні кущі шипшини, глоду з червоними ягідками - ліхтариками. З захопленим подихом слухаю стукіт дятла. Очима шукаю його. Не видно, десь у верховітті, напевно, сидить. Підкрадаюся, щоб подивитися, і раптом шишка летить згори. Сполохнулася, відскочила.

Піднімаю очі, а то дятлик спокійнісінько сидить і шишки дзьобає. А під соснами то тут, то там шишок купка. Нахиляюся, піднімаю, а всі шишки покльовані. Причаїлася біля дерева, а дятлу байдуже. Він так зайнявся справою, що на мене й уваги не звертає. Я обняла стовбур сосни і засміялася. То тут, то там по стовбуру дірочки, напевно, дятлова і це робота. Не на всіх стовбурах сліди такі можна знайти. Дятли знають, яке дерево треба лікувати.

Як би його не злякати, – подумала я. Не буду від справи відволікати. Ховаючись за стовбури, я тихенько вийшла із сосен. А лікар дерев все трудився і трудився. Тільки було чути стукіт та брязкіт шишок.

У соснах хазяйнували північні гості: синиці блакитні, великі, снігурі. З’явилися і дятли-трударі. Приємно в цей час бувати в соснах. Тихо навкруги. Прибиті дощем голочки лежать бурим килимом, заповнюючи довкола приємними пахощами. Жодне дерево не росте серед сосен, бо сонячне проміння ледь-ледь пробиваються через крони. Рік врожайний. Рясно вкриті шишками гілки сосен у яких ховаються незчисленні запаси насіння. Тому саме сосновий бір обрався для спостережень. Зранку дятли вже працювали, злітаючи на землю, щоб втамувати спрагу сніжком і знову взятися до діла. Спостерігаючи, я помітила, що дятли обробляють не завжди шишки, де їх зірвали. У них є так звані їдальні. Зірвавши шишку, летить дятел до улюбленого дерева, встромляє між гілками шишку і вже тут розкльовує, спритно видовбує з-під лусочки насіння. Закінчивши одну шишку, летить дятел за іншою. А другий дятел не морочить собі голову, знайшов на сосні шишки, наївся, тільки куча лежить покльованих шишок під сосною. Падає і насіннячко, яке потім споживають синички і снігурі, бо вони самі не можуть розкрити міцно закриту шишку. А поруч могутніх сосен ростуть малесенькі сосонки прямо на кручі. Чи не проросли вони з насіннячка, що загубив дятел. А я підбираю покльовані шишки і дивуюся умінню дятлів.

Дятли у нашому садку живуть протягом року. Особливо, вони полюбляють абрикоси. Мабуть, під корою саме цих дерев найбільше шкідників.

Більшість спостережень показують, що їм краще бути поодинці, бо більшість дятлів, які я бачила у чорних шапочках і у чорному каптані з білими смужками, тільки пір′ячко на підхвісті рожеве. А у деяких шапочка червона.

Ось, мій дятлик розмістився на гілці дерева, та й т-р-р-р - давай працювати. Тільки й чути стукіт, але раптом стукіт затих. Я дивлюся, а він дзьоб встромив у гілку, крила розправив і піднімає ноги, то одну, то другу, потім

обидві. Це так кумедно виглядало. « Раз-два, раз-два», – говорила я. Дятел зарядку робить. Чи то він глибоко в дерево засунув дзьоб, щоб дістати комашку, чи то просто так зробив, але, дивлячись на це знизу, дійсно було схоже на справжню дятлову зарядку. А потім через декілька хвилин, він сидів на гілці, як ні в чому не бувало. І зухвало поглядав у мою сторону. Наче говорив: «Бач, як треба. Спробуй і ти». Дивак та й годі, дятлик – фізкультурник. Самовдоволений птах фітькнув і зник.



  • Місце спостереження

    • Лісонасадження – 25 особин

    • Сосновий бір – 28 особин

    • Територія населеного пункту – 18 особин.

    Термін спостереження

    • Грудень

    • Січень

    • Лютий


У період з 1 грудня по 20 лютого учні 5 класу брали активну участь у обласній екологічній трудовій акції «Допоможемо зимуючим птахам. За цей період учні провели ряд практичних та пізнавальних заходів.



Грудень



Назва заходу

Вид заходу

Переможці

1.

Підготовка кормів для підгодівлі

практична робота




2.

Виготовлення та ремонт старих годівничок.

практична робота




3.

«Краще пташине меню»

конкурс

Лубенець А.

4.

«Годівничка – 2012»

конкурс

Матвєєв Ж.

5.

«Види дятлів»

міні-дослідження

Фісканич Л.

6

Щоденник спостереження

презентація

Макух Ж.

7.

Пташині фотоетюди

фоторепортаж

Марущак В.

8.

Мій вірний друг

конкурс творів

Ципящук Р.

Січень - лютий



Назва заходу

Вид заходу

Переможці

1.

Умілі руки

конкурс малюнків

Марущак В.

Матвєєв Є.



2.

Меню для птахів

конкурс-гра

Матвєєв Є.

3.

Пташині загадки

конкурс

Фісканич Л.

4.

«Вшануємо дятла»

конкурс віршів

Лубенець А.

Марущак В.



5.

«Зроби сам»

вироби з природного матеріалу





Відгуки учнів

Я – володар птахів! Захочу – птахи самі прилетять до мене. Захочу – прилетять снігурі й горобці. Захочу - блакитні синиці, гості з півночі – омелюхи Ні, я не чарівник. Я не шепочу таємничих закликань. І у мене немає чарівної палички. Зате у мене є чарівна хатка. На вигляд – проста хатка, та у ній чарівна сила. Ну гаразд, я відкрию свій секрет. І до вас, варто вам тільки захотіти, почнуть прилітати птахи. Для цього треба насипати хлібні крихти, насіння у годівничку і повісити біля вікна. І вона стане чарівною хаткою. До неї одразу прилетять птахи. Фісканич Ліза



Підгодовуючи птахів взимку я допомагаю вберегти їх від загибелі та зібрати весною в саду. Для підгодівлі використовую крихти білого хліба, несолоне сало, насіння льону, конопляне насіння, насіння різних бур’янів. Чорний хліб шкідливий для птахів. Обов’язково виготовляю годівнички: столик із дашком, підвішена бляшанка, дощечка з бортами по краях.

Матвєєв Євген



Сьогодні до нас прилетіли друзі птахи. Тому ми повинні зробити їм годівнички і підгодовувати їх насінням: соняшнику, гарбуза, дині, кавуна. Насіння краще роздавити. Не можна давати птахам підсмаженого насіння. Реалізувати завдання проекту було дуже цікаво. Макух Євген

Під час роботи над проектом я помітила, що у мороз і заметіль птахи замовкають. Вони ховаються у затишні місця і настовбурчують пір’я. Від цього їм стає тепліше. Тож птахам не страшний мороз, а страшний голод. І я дуже рада, що маю годівничку і підгодовую птахів.

Лубенець Анна





Під час моєї прогулянки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер'евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, не було! Я почав здивовано озиратися, а тим часом звук пролунав ще раз, над самою моєю головою.

Аж тоді я побачив, як щось червоне майнуло на стовбурі дерева. Я здогадався, що це дятел. У тіні старої розлогої яблуні спочатку можна було помітити тільки червоний капелюшок птаха. Чорно-біле пір'я дятла я побачив пізніше, коли очі звикли до тіні.

Бачити дятла перший раз у житті для мене було так несподівано! До того ж на старому стовбурі дятел виглядав дуже яскраво. Я аж завмер на місці від подиву та захоплення.

Птах-трудівник старанно перебирався по стовбуру то сюди, то туди. Довгим дзьобом він стукав по дереву та прислухався. А відчувши шкідника, що сховався під корою, встромляв у дерево дзьоба та видавав своє фірмове: “Тр-р-р!”. Побачивши мене, дятел кумедно повертів голівкою в червоній шапочці, трохи почекав. Оскільки я не намагався вилізти на його дерево, цей працьовитий птах спокійно продовжував свою справу.

Я довго спостерігав за дятлом, аж поки він перелетів на інше старе дерево. У високій густій кроні абрикоси його вже не стало видно. Але я ще довго чув стукіт дятла. Він продовжував працювати.


Улітку мене часто будив стукіт дятла. Я вставав, підходив до вікна і прислухався, звідкіля доноситься переривчастий стукіт. Побачити дятла було не так-то просто. Біля нашого будинку багато різних дерев. Тут і вишні, яблуні, і сливи, а просто напроти вікна моєї кімнати — стара груша. Вона досить висока, з товстим стовбуром. Дятел міг бути і на груші, а міг — і на сусіднім дереві. Дятли в наших краях не дивина. Особливо багато великих строкатих дятлів. У них міцний дзьоб, твердий хвіст, червонуваті груди. Коли гуляєш парком або біля будинку і чуєш знайомий стукіт, мимоволі зупиняєшся, піднімаєш голову і розглядаєш дерево. Де там дятел? Нарешті бачиш самого дятла. Намагаєшся ближче підійти до дерева, щоб краше розглянути птаха. Напевно, і дятел спостерігає за людиною, тому що він на якийсь час завмирає, припиняє свою звичну роботу, а потім, начебто дражнячи, зиґзаґом, дуже спритно переміщується стовбуром і миттєво зникає з очей. А потім стукіт раптом лунає вже із сусіднього дерева. І коли він встиг перелетіти туди? А може, це інший дятел?

Одного разу не стукіт дятла, а страшний тріск дерева розбудив мене. Усю ніч ішов дощ, хиталися під натиском сильного вітру крони дерев. Підійшовши до вікна, я побачив, що нібито якийсь жорстокий велетень вивернув знайоме дерево з землі. Я вийшов, щоб розглянути зламане дерево, і знайшов у його стовбурі велике дупло, а в ньому — гніздо. Гніздо було порожнім. Мене вразило те,що дупло гладеньке з середини. Може, це було гніздо того дятла, якого я бачив? З того часу я слідкував за дятлом, і не втрачав надії його побачити Так і сталося. Одного разу вранці почув у себе в кімнаті знайомий стукіт. Вибіг мерщій на вулицю і крикнув: «Привіт. Я чекав тебе, дятле».

c:\users\1\desktop\sam_0660.jpg

Одного разу бідний чоловік пішов на Великдень до лісу зрубати дерево. Тільки він почав рубати, як до нього підійшов старий дід і сказав: « Не рубай дерево. Іди додому. В тебе буде достатньо грошей, щоб купити дров і жити без злиднів». Чоловік так і зробив. Жив він добре, але наступного року він подумав:» Піду до того дерева, попрошу ще грошей». Прийшов чоловік до лісу і почав рубати дерево. Тут і з’явився старий дід, він зрозумів,що чоловіка до лісу привела жадібність. Тоді дідусь мовив: «За твою жадібність перетворю тебе в птаха, стукай все життя по деревах».

Так з’явився птах дятел.

Казка


В одному прекрасному, зеленому лісі жив дятел зі своєю сім'єю. Пролітаючи над садами, лугами, полями, він побачив занедбаний садочок. Дятел спустився на одну із яблунь, а там: гусінь, комахи.

Він, як справжній майстер свого діла, кинувся на допомогу деревам, які вже зневірились, що їм хто-небудь допоможе, і стояли змучені.

Довго трудився він, але сили нерівні, довго в цей сад не залітали птахи.

Собі на допомогу він покликав всю свою сім'ю.

Трудились довго та наполегливо, дістаючи шкідників з-під кори.

Пройшла весна, літо. На осінь дерева радо усміхались своїм друзям і подарували велику кількість яблук, груш, слив.

Дерева, всі як один, були вдячні дружній сім'ї дятлів і просили залишитись в садочку.

І з тих пір сім'я лишилася в садочку та доглядала за тим чудесним садом.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка