О пище с точки зрения химика



Скачати 356.51 Kb.
Дата конвертації26.12.2017
Розмір356.51 Kb.

Додаток Білки

***

1. При надлишковому споживанні м'яса в кишечнику активуються процеси гниття, відбувається самоотруєння організму. У країнах Древнього Сходу, як відзначають історики, існувала своєрідна страта: присуджених до смерті годували тільки вареним м'ясом, і вони умирали від самоотруєння на 28-30-ий день, тобто набагато раніше, ніж при голодуванні.


2. При нагріванні розчинних у воді білків (альбумін, глобулін) відбувається їхнє згортання й утвориться піна, що у побуті називають шумовинням.

***


3. Шлях одержання білка дуже довгий і малопродуктивний (якщо його перерахувати на вихід амінокислот). Для цього необхідно роками ростити тварин, відгодовуючи їх рослинними білками. Теля вагою 300 кг при гарному кормі дає приріст ваги в добу близько 300 г. Відбувається це тому, що теля використовує усього лише 8% з'їденої їжі для виробництва білка.

*

4. При варінні відбувається денатурація, руйнується третинна структура молекули білка, білок утрачає свої властивості, стає непрозорим, нерозчинним у воді, здобуває в'язкість. Це полегшує доступ до молекули ферментів шлунково-кишкового тракту, при цьому відокремлюються вуглеводи, інактивуються блокатори ферментів.



**

5. Бактерії і водорості, що мають білкову плазму здатні розмножуватися з величезною швидкістю. Одні з них поглинають, як корм, відходи цукрового виробництва, інші здатні розвиватися на звичайних вуглеводнях. Так відомі бактерії, що «пожирають» метан або інші алкани, що присутні у нафті. При цьому 500 кг мікроорганізмів можуть дати 1000 кг білка за добу!

У якості «корму» звичайно використовують важкі фракції нафти з додаванням азотних і фосфорних добрив. Додають і мікроелементи, «нафтовий білок, що утвориться,» за амінокислотним складом дуже подібний до звичайного тваринного білка. До його складу входять навіть вітаміни групи В. У той же час собівартість такого білка в 10 разів нижче, ніж білків м'яса. Отриманий таким способом білок з успіхом йде на корм домашнім тваринам. Його може використовувати у своїй їжі і людина, але для цього білкові необхідно надати відповідного смаку, запаху, звичного вигляду. Такий білок необхідно очистити від надлишку нуклеїнових кислот, яких у мікроорганізмів більше ніж у тварини.

***


6. Під дією температури відбувається зміна вторинної, третинної і четвертинної структури білкової молекули (денатурація). Первинна структура, а отже, і хімічний склад білка не міняються. При денатурації білки утрачають вологу (руйнуються водневі зв'язки), що приводить до зменшення маси готового продукту.

7. Під впливом оцтової або лимонної кислоти відбувається частковий гідроліз білків. Білки розпадаються на полі- і дипептиди. У шлунку під впливом ферментів цей процес продовжується й у підсумку приводить до утворення амінокислот. Таким чином, маринування полегшує переварювання білка.

***

8. Рослинний білок необхідно переробляти в звичні для людини продукти. Уже відомі синтетичні круп'яні і макаронні вироби, волокнисті продукти для приготування м'ясних блюд, гелеподібні крапельки зернистої ікри.



Багато років тому в Інституті елементорганічних сполук Академії наук СРСР під керівництвом академіка А.Н. Несміянова була створена штучна ікра, покуштувавши яку дегустатори не змогли відрізнити її від натуральної. Більш того, вони переплутали її з натуральною.

Чистий білок сої або пшениці можна «прясти» як прядуть штучний шовк, і одержувати волокнистий продукт. Якщо ці волокна «склеїти», додати їм відповідний запах, смак і колір, то можна одержати саму різноманітну їжу – від макаронів до «відбивних». Ці продукти не відрізняються від природної їжі, а за ціною набагато дешевше.

***

9. Отримана суміш амінокислот несмачна, неапетитна. Ми не звикли до такої їжі. Тому необхідні амінокислоти ми одержуємо в основному з м'ясною їжею.


Жири

1. Під впливом світла, кисню повітря і вологи відбувається окиснювання і гідроліз жирів. Гідроліз йде під впливом води, що утримується в жирі і під впливом особливих мікроорганізмів, що присутні у повітрі. Кисень сприяє утворенню нестійких сполук, що потім розкладаються з виділенням альдегідів і карбонових кислот з короткими радикалами. Утворюється масляна кислота, що неприємно пахне. У житті цей процес називають прогоранням жирів.

***

2. Жири й олії можна нагрівати до більш високої температури, чим воду. Вони починають пригоряти лише при температурі 200-3000С, а вода при температурі 1000С уже кипить. Коли який-небудь продукт жарять на олії, його поверхня від високої температури спікається і всі соки залишаються усередині, крім того, жир додає їжі своєрідний смак і збагачує її калоріями.



Розчиняючи забарвлені й ароматичні речовини овочів при смаженні і пасеруванні, жири додають блюдам золотавий колір, особливий аромат, і ніжну структуру, що поліпшує органолептичні властивості їжі.

***


3. При тривалому кип'ятінні м'ясних бульйонів відбувається гідроліз жирів і утворення жирних кислот, що додають бульйону непрозорість, сальний смак, неприємний запах.

4. Маргарин одержують у процесі гідрування, використовуючи рослинні жири, що містять ненасичені жирні кислоти (головним чином олеїновую С17Н33СООН). У нього входять емульгатори, а для надання приємного смаку – вершкова олія, молоко, ароматичні речовини.

Тому що тверді жири, що входять у маргарин не містять подвійних зв'язків, тому і не відбувається згіркнення.

По поживності і смакових якостях маргарин трохи уступає вершковій олії, але по засвоюваності і калорійності не відрізняється від нього.

Зміст ненасичених тригліцеридів у маргарині вище, ніж у вершковій олії. Це, на думку медиків, перешкоджає утворенню відкладень у кровоносних судинах.
5. Твердий жир, отриманий у процесі гідрування називається саломас або комбіжир.
6. Майонез – це емульсія рослинної олії (75%) з водою (25%), яєчним порошком, сухим молоком, цукром, оцтом і спеціями.

Вуглеводи

1. Круп'яні і зернові продукти містять крохмаль, при звичайній температурі він не розчинний у воді, а при збільшенні температури він набухає, утворюючи колоїдний розчин – крохмальний клейстер. Крохмаль здатний поглинати в цьому процесі 200-400% води, що приводить до «привару».

***

2. Під дією ферментів або кислот при нагріванні крохмаль гідролізується. Цей процес відбувається при одержанні багатьох харчових продуктів – патоки, глюкози, хлібобулочних виробів і при приготуванні жареної картоплі.



***

3. «Дірочки» додають хлібові пишність, а з'являються вони в результаті спиртового шумування:

С6Н12О6 = 2С2Н5ОН + 2СО2

Глюкоза під дією ферменту перетворюється в етиловий спирт і утвориться вуглекислий газ. Процес бродіння борошна відбувається під дією дріжджів (мікроскопічних живих істот). У печі під дією тепла вуглекислий газ розширюється в об’ємі, а етиловий спирт випаровується і його пари теж розширюються, у результаті хліб стає пишним і пористим.

***

4. У слині людини утримується фермент амілаза (птіалін), що викликає гідроліз крохмалю й утворення глюкози. Звичайно людина не почуває цього солодкого присмаку, оскільки в ротовій порожнині їжа знаходиться 15-18 секунд.


5. Кукурудзяний крохмаль звичайно використовують для готування молочного киселю, тому що картопляний додає синій відтінок. Але кукурудзяний не застосовують для фруктових киселів, тому що з'являється білуватий відтінок і неприємний присмак зерна.

***


6. Організм людини не пристосований для переварювання целюлози, тому що він не продукує ферменти, необхідні для її розщеплення. Часткове розщеплення відбувається під дією ферментів, що виділяють наявні у кишечнику мікроорганізми.

Целюлоза відноситься до групи баластових речовин, вони впливають на перистальтику кишечника, створюючи необхідні умови для просування їжі по шлунково-кишковому тракту, сприяють виділенню з організму холестерину, перешкоджають усмоктуванню отруйних речовин. Недостатня кількість баластових речовин сприяє ожирінню, розвиткові жовчнокам'яної хвороби, серцево-судинних захворювань. З цією причиною зв'язують ріст числа захворювань раком товстої кишки. Баластові речовини створюють почуття насиченості, знижують апетит. Багато клітковини у хлібі грубого помолу, у моркві, капусті, картоплі.

***

7. Кисломолочні продукти містять у своєму складі мікроорганізми (молочнокислі бактерії) і продукти їхньої життєдіяльності, що пригнічують гнильні бактерії в шлунково-кишковому тракті людини.



Молочна кислота утворюється в процесі молочнокислого бродіння, знижуючи рН середовища, перешкоджає діяльності гнильних мікроорганізмів. Засвоєння кисломолочних продуктів відбувається приблизно в три рази швидше, ніж молока. Тому їх широко використовують у лікувальному харчуванні для поліпшення шлункової секреції і нормалізації перистальтики кишечнику при лікуванні колітів і гастритів.

***


8. Котлетний фарш містить крохмаль, тому під дією йоду його проба повинна зафарбуватися в синій колір.

***


9. До складу злаків, а отже, і борошна, входять усі три групи органічних сполук, необхідних організмові: вуглеводи (цукор, клітковина, крохмаль), білки і жири.

Простий хліб з житнього і пшеничного борошна містить близько 45% вуглеводів, 6-7% білків і 1% жирів, інше – вода. Споживання хліба в добу на одну людину складає 500-600 г. При такому споживанні хліб забезпечує людині біля однієї третини добової потреби у білку. При споживанні 500 г хліба організм одержує 220 г вуглеводів. З хлібом в організм надходить значна кількість мінеральних речовин, у тому числі калій, фосфор і залізо. Крім того, хліб містить вітаміни групи В (В1, В2, РР). Таким чином, існувати на одному хлібі і воді можна, хоча і важко.

Методична розробка уроків хімії та біології з теми
„ Їжа з точки зору хімії.”

ПІДГОТУВАЛА ВЧИТЕЛЬ

ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ

КАПІТАНІВСЬКОЇ ЗШ 1 – 3 СТУПЕНІВ

ХАВРОНЕНКО О.О.

Життя є настільки різноманітним та багатогранним, що дати однозначне та вичерпне визначення цього явища природи дуже важко. Існує багато визначень життя, які дали різні вчені в різний час. Наприклад, Аристотель визначав життя як „харчування, ріст і старіння”, Тревіранус вважав, що життя – це „стійка одноманітність процесів із відмінністю зовнішніх впливів”, академік І.П.Павлов визначав його як „складний хімічний процес.” Живі організми стосовно навколишнього середовища є відкритими системами, тобто їм властивий обмін речовин та енергії. Для живих організмів характерна єдність хімічного складу та єдиний принцип структурної та функціональної організації. Для всіх живих організмів характерні процеси росту та розвитку. Основними поживними речовинами, необхідними для поповнення енергетичних витрат, побудови та відновлення тканин, є білки, жири та вуглеводи.

У курсі вивчення біології та хімії матеріал про необхідні складові їжі використовується при вивченні різних тем : „Травлення”, „Молекулярний рівень організації життя”, „Органічні речовини”. При вивченні даних тем учні мають зрозуміти принципи раціонального харчування, навчитися визначати добову калорійність раціону людини, контролювати хімічний склад їжі за інформацією на упаковках продуктів харчування. У сучасних умовах контролювати хімічний склад їжі необхідно ще й тому, що існує проблема радіоактивного та хімічного забруднення продуктів харчування. Уживання неякісної їжі може спричинити в людини важке отруєння і навіть смерть. Навчити учнів відрізняти якісну їжу від неякісної, я вважаю, є необхідною умовою виховання здорового підростаючого покоління. Енергетичні витрати організму, його ріст і розвиток мають компенсуватися надходженням необхідних речовин з їжею, яка повинна бути збалансованою, містити всі незамінні компоненти для нормального розвитку.

Представлені матеріали дають змогу вчителю якісно підготуватися до уроків даного циклу, використати різноманітні прийоми та сучасні засоби навчання, поповнити знання цікавим фактичним матеріалом, а створення і вирішення проблемних питань викликати інтерес з боку учнів до власного життя та життя близьких їм людей.

Хімія 9 клас, урок № 50

Тема уроку. Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна



роль жирів.

Цілі уроку: формувати знання учнів про склад жирів, їх утворення; з’ясувати

Їх будову і властивості як естерів гліцерину та вищих карбонових

кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на

прикладі гідролізу і гідрування; показати поширення жирів в природі, їх біологічну роль, застосування; формувати уявлення

про єдність неорганічного та органічного світу.

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці.

Форми роботи: розповідь учителя, демонстрація наочного матеріалу у формі презентації, бесіда, постановка проблемного питання та пошук шляхів його розв’язання, лабораторний дослід.

Обладнання: зразки жирів рослинного і тваринного походження, дошка

мультимедійна, презентація на тему „Жири”.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Актуалізація опорних знань.

(Розповідь учителя).При вивченні теми „Травлення” у курсі біології зверталась увага на присутність в продуктах харчування органічних сполук під назвою – жири. При складанні добового харчового раціону ви одержали інформацію про обов’язкову присутність жирів у продуктах харчування, наводились дані про процеси розщеплення жирів живим організмом на складові компоненти і виділенні при розщепленні 1г жиру 39,0 кДж енергії. Під час вивчення курсу зоології вас знайомили з властивістю жирів перетворюватися на воду (1кг жиру – 1,1кг води).

На даному уроці ми маємо зрозуміти біологічну роль жирів в живих організмах, вивчити їх будову та ознайомитися з фізичними і хімічними властивостями. З’совувати дані питання ми будемо за допомогою матеріалу зібраного і ілюстрованого ученицею нашого класу. Представлення презентації на тему „Жири”.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Жири як естери гліцерину (гліцеролу) й вищих карбонових кислот

(пальмітинова (C15H31COOH), стеаринова (C17H35COOH), олеїнова кислоти (C17H33COOH)).

Якщо до складу жирів входять вищі насичені карбонові кислоти, утворюються тверді тваринні жири, а якщо ненасичені кислоти – рідкі рослинні.

CH2-O-CO-R1

I

CH-О-CO-R2



I

CH2-O-CO-R3,


2. Класифікація жирів. (Учні знайомляться із сторінками презентації, самостійно роблять висновки про відмінність тваринних і рослинних жирів, їх фізичні властивості, записують інформацію у робочі зошити, роблять повідомлення про поширення жирів у природі).

3. Хімічні властивості жирів.

А)Гідроліз жирів у лабораторних умовах: 250 С, тиск або каталізатор.

У живих організмах гідроліз жирів відбувається за участю ферментів. У якому відділі травного тракту відбувається розщеплення жирів на гліцерин та карбонові кислоти? Яка енергетична цінність жирів? Які наслідки надмірного вживання жирів? Чи можна взагалі відмовитися від вживання жирів?

Якщо гідроліз жирів здійснювати у присутності лугів, то крім гліцерину утворюються суміші солей вищих карбонових кислот – мила. Цей процес називається омиленням жирів; на ньому ґрунтується виробництво мийних засобів.

RСООК, RCооNа.

Б) Гідрування жирів.

Лабораторний дослід.

Ознайомлення з різними видами тваринних, рослинних жирів.

Взяли: свиняче сало, вершкове масло, соняшникова олія, маргарин.

Спостерігали: (учні самостійно класифікують жири). Учитель з’ясовує присутність у даному досліді маргарину. Виникає проблемне питання: що являє собою даний продукт? З чого він складається? Яке відношення він має до жирів?

Дати змогу учням самостійно відповісти на питання, використовуючи матеріал підручника (ст.167, „Хімія 9” П.П.Попель).

„Рідкий жир насичують воднем (гідрують)”. Що означає цей вислів з точки зору хімії? Яке промислове значення має реакція гідрування жирів? Чи є небезпека у застосуванні маргаринів як складового компонента харчового раціону людини?

( Довідка. У виробництві маргаринів іноді застосовують технічні жири: пальмову олію, кокосове масло.)

4. Застосування жирів. (Завершення демонстрації презентації.)

ІV. Первинне застосування отриманих знань. (керована практика).

Задача. Обчисліть об’єм водню (у перерахунку на н.у.), який необхідно витратити на перетворення 1т рослинної олії (умовно прийняти триолеїну) на твердий жир.

V. Домашнє завдання. Прочитати параграф 28, виконати письмово задачу №258.

Хімія 9 клас, урок № 51

Тема. Вуглеводи. Глюкоза й сахароза. Будова, властивості, застосування.

Цілі уроку: ознайомити учнів із класифікацією вуглеводів, їх фізичними властивостями; дати уявлення про будову молекул глюкози і сахарози; навчити їх визначати хімічні властивості органічних сполук, виходячи з їхньої будови і наявності відповідних функціональних груп на прикладі глюкози як альдегідо спирту; показати поширення вуглеводів у природі, їх біологічну роль, застосування; формувати уявлення учнів про єдність неорганічного та органічного світу.

Форми роботи: розповідь учителя, лабораторний експеримент, бесіда, демонстрація наочного матеріалу у формі презентації з теми „Вуглеводи”, постановка і вирішення проблемних питань.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання та реактиви: мультимедійна дошка, презентація „Вуглеводи”, зразки вуглеводів, кристалічна глюкоза, вода, розчини купрум сульфату, натрій гідроксиду, амоніачний розчин аргентум оксиду, пальник.

Хід уроку.



  1. Організація класу.

  2. Актуалізація опорних знань учнів. (бесіда з учнями).

Які біологічно активні речовини ви знаєте з курсу біології? Які речовини синтезуються в зелених листках рослин? Як цей процес називається?

Довідка: у рослинах міститься до 80% вуглеводів, в організмі тварин і людини – до 20%. Їжа людини на 70% складається з вуглеводів.

Вуглеводи – найважливіші природні сполуки, що характеризуються біологічною активністю, відіграють важливу роль у житті рослин, тварин, людини. При розщепленні 1г вуглеводів виділяється 17,4 кДж енергії. При розщепленні 1г жиру виділяється 40 кДж теплоти.(задача №258). Поясніть її розв’язок.(перевірка домашнього завдання).

Вуглеводи у зелених листках рослин утворюються внаслідок фотосинтезу, даний процес супроводжується виділенням кисню.

n CO2 + m H2O ----------Cn(H2O)m + n O2

(Повідомлення теми та мети уроку, ознайомлення з планом роботи).



  1. Вивчення нового матеріалу.

Представлення сторінок презентації по темі „Вуглеводи”.

Термін „Вуглеводи” походить від слів „вуглець” і „вода”, загальна формула сполук цього класу С ( Н О). При сильному нагріванні без доступу повітря вуглеводи розкладаються на вуглець і воду.



  1. Класифікація вуглеводів.(демонстрування слайдів на мультимедійній дошці). Робота зі схемою.

Моносахариди: гексози – глюкоза, фруктоза, галактоза; пентози – рибоза, дезоксирибоза.

Дисахариди: сахароза, лактоза, мальтоза.

Полісахариди: крохмаль, целюлоза, глікоген.


  1. Глюкоза, будова молекули та її особливості. (Розповідь учителя з використанням матеріалів презентації).

Найпростіший і найважливіший представник вуглеводів. Вона міститься у фруктах, меду, у крові людини і тварин. Сполука добре розчинна у воді, має солодкий смак, її молекулярна формула С6 Н12О6.

За своєю будовою глюкоза – складна багатофункціональна сполука, що містить п’ять гідроксильних груп і одну альдегідну групу (- СОН).

СН2ОН-СНОН-СНОН-СНОН-СНОН-СОН. Як показали дослідження, у розчині глюкози є молекули лінійної і циклічної будови.

Проблемне питання експериментальної частини нашого уроку: До якого класу органічних сполук можна зарахувати глюкозу?

Лабораторний дослід №1. ( ознайомлення учнів з правилами техніки безпеки).

Взаємодія глюкози з купрум (II) гідроксидом.

Взяли: розчини купрум сульфату та натрій гідроксиду, вода, кристалічна глюкоза, пальник.

Спостерігали: до свіжоприготовленого осаду купрум гідроксиду прилили розчин глюкози, осад розчиняється і утворюється яскраво-синій розчин глюконату міді. ( Проведіть аналогію взаємодії трьохатомного спирту гліцерину із купрум (II) гідроксидом у лужному середовищі).

Висновок: ця реакція підтверджує наявність у молекулі глюкози кількох гідроксильних груп.

Лабораторний дослід №2.(ознайомлення учнів з правилами техніки безпеки).

Взаємодія глюкози з амоніаковим розчином аргентум оксиду. (Реакція „срібного дзеркала”)

Взяли: розчин глюкози, розчини аргентум нітрату та амоніаку, пальник.

Спостерігали: нагрівання суміші необхідно здійснювати обережно (на водяній бані), на стінках пробірки відкладається шар срібла.

НОСН2–(СНОН)4– СНО + Аg2О---- НОСН2– (СНОН)4–СООН + 2Аg

Висновок: ця реакція підтверджує наявність у молекулі глюкози альдегідної групи. Отже, глюкоза – альдегідо спирт.



  1. Сахароза. (Розповідь учителя з використанням демонстраційних слайдів).

Сахароза – представник дисахаридів, має молекулярну формулу С12Н22О11і являє собою сполучення двох молекул: глюкози та фруктози. Розчинення сахарози ( гідроліз) відбувається за схемою:

Сахароза + вода ----- глюкоза + фруктоза. Запишіть дану схему у вигляді рівняння реакції.

Яку роль для людини відіграє сахароза?

Висновок: сахароза розщеплюється на моносахариди глюкозу і фруктозу, які являють собою цінні поживні речовини. У результаті їх окиснення в клітинах живого організму вивільняється енергія, необхідна для нормальної життєдіяльності. При окисненні 1г вуглеводів вивільняється 17,2 кДж.

IY. Узагальнення і систематизація опорних знань учнів.

Робота з підручником за параграфами 29-30. Звернути увагу на інформацію про бродіння глюкози та дегідратацію сахарози. Коротко записати суть даних хімічних процесів.

Y. Завдання додому. Письмово розв’язати задачі за I-III рівнями складності

№272,273,274 (відповідно) на сторінці 180 підручника.

Хімія 9 клас, урок № 57.

Тема уроку: Білки.

Цілі уроку: розширити уявлення про різноманітність органічних сполук на прикладі білків як природних полімерів; вивчити їх склад, хімічну будову і властивості: розчинність у воді, гідроліз, денатурацію; ознайомити з якісними (кольоровими) реакціями на білки; пояснити суть твердження „Життя – це спосіб існування білкових тіл”.

Форми роботи: бесіда, розповідь учителя, лабораторні досліди, демонстрування матеріалів презентації „Білки”.

Обладнання та реактиви: мультимедійна дошка, презентація „Білки”, білок курячого білка, вода, розчини купрум сульфату, натрій гідроксиду, нітратної кислоти, пальник.

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці.

Хід уроку.


  1. Організація класу.

  2. Актуалізація опорних знань, Мотивація навчальної діяльності.

Фронтальна бесіда.

1. За визначенням Ф.Енгельса „Життя є спосіб існування білкових тіл”. Як ви думаєте, чому він наділив білки такою відповідальною функцією?

Без білків існування живих організмів було б неможливим. ( повідомлення учня з демонструванням сторінки презентації „Білки”: функції білків.”)

2. „Білки – поліпептиди.” Як можна пояснити цей вислів, ґрунтуючись на матеріалі попереднього параграфа „Амінокислоти”?

Відповідь: молекули амінокислот здатні реагувати між собою, утворюючи пептидні зв’язки. Утворення полі пептидів із амінокислот становлять основу синтезу білків у живому організмі. Замінні і незамінні амінокислоти.

3.Білки, жири і вуглеводи становлять основу харчування людини. Вони містяться в продуктах харчування і перетравлюються в живому організмі. Згадайте шлях білків у травному тракті людини. (повідомлення учня з демонструванням сторінки презентації).

Повідомлення теми, цілей уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


  1. Будова білкової макромолекули.( розповідь учителя за сторінками презентації ). Перший вагомий внесок у дослідження білків зробив німецький учений Еміль-Герман Фішер (1852-1919), досліджував білки та продукти їх розщеплення.

Різноманітні функції білків визначаються амінокислотним складом і будовою їх високоорганізованих макромолекул. Виокремлюють чотирі рівні структурної організації білків: первинна, вторинна, третинна, четвертинна.

Завдання 1. За сторінками підручника записати особливості утворення різних структур.

Завдання 2. Білки мають великі значення молекулярних мас – від десятків тисяч до кількох мільйонів. Обчисліть молекулярну масу білка, молекула якого містить один атом сульфуру, що становить 0,32% від загальної маси.


  1. Фізичні властивості білків.(повідомлення учня за сторінками презентації):

При нагріванні білки темніють і розкладаються, поширюючи запах паленого пір’я (деструкція – руйнування первинної структури білка); деякі білки розчиняються у воді, утворюючи колоїдні розчини (білок казеїн); при дії органічних розчинників (наприклад спирту) відбувається руйнування четвертинної, третинної і вторинної структур білка ( денатурація). Унаслідок цього білок втрачає здатність виконувати свою біологічну функцію. Однак харчові продукти після денатурації білків легше засвоюються організмом.

  1. Хімічні властивості білків.

А) гідроліз білків відбувається за участю ферментів у кілька стадій:

Білок---- полі пептиди -------- дипептиди ----------- амінокислоти. Які ферменти приймають участь у гідролізі білків? (пепсин, трипсин)

Б) Кольорові( якісні) реакції білків.

Дані реакції дозволяють ознайомитись з методикою якісного визначення білків, закріпити вміння і навички роботи з хімічними реактивами.

Лабораторний дослід 1. Біуретова реакція.(ознайомити учнів з правилами техніки безпеки).

Взяли: 1мл розчину натрій гідроксиду, кілька крапель розчину купрум сульфату, розчин білка курячого яйця.

Спостерігали: при взаємодії білків із розчином солі купрум сульфату в лужному середовищі виникає синьо-фіалкове забарвлення.

Висновок: біуретова реакція дає змогу виявити пептидні групи в молекулах.

Лабораторний дослід 2. Ксантопротеїнова реакція.(ознайомити учнів з правилами техніки безпеки).

Взяли: 1мл розчину білка курячого яйця, 0,5мл концентрованої нітратної кислоти, луг.

Спостерігали: дія концентрованої нітратної кислоти викликає появу жовтого забарвлення; додавання лугу зумовлює зміну жовтого забарвлення на оранжеве.


  1. Практичне значення білків та необхідність синтезу штучних білків.

( повідомлення учня за сторінками презентації „Білки”). Синтезувати білки безпосередньо з неорганічних речовин здатні лише рослини внаслідок фотосинтезу ( як і вуглеводи). В організмі людини білки синтезуються з тих амінокислот, які надходять з їжею. У промисловості одержують штучні білки методом мікробіологічного синтезу.

IV. Підбиття підсумків уроку. Висновки (сторінка 202 підручника).

V. Завдання додому. Прочитать параграф 34, повторить 33. Письмово вправа №302. Зверніть увагу на рубрику „Експериментуємо вдома.”, по можливості виконайте рекомендований експеримент.

Біологія 9 клас, урок № 39.

Тема уроку: Значення обміну речовин та енергії.

Цілі уроку: встановити біологічне значення обміну речовин і енергії, визначити основні групи речовин, що беруть участь в обміні, розглянути обмін основних органічних речовин – білків, жирів і вуглеводів, а також роль вітамінів в обміні; виховувати вміння працювати в групі, приймати спільні рішення та відповідальність особистості, що працює у колективі.

Форми роботи: розповіль учителя, робота в групах, представлення колективного рішення проблемного питання, презентування власних напрацювань з тем.

Обладнання: добірка матеріалів по класах органічних речовин на кожну групу, підручник, презентації „Вітаміни”, „Білки”, „Жири”, „Вуглеводи”, мультимедійна дошка.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Організм людини – жива само відтворювальна система, яка підтримує та відновлює свою цілісність за рахунок споживання продуктів харчування, які розщеплюються на складові компоненти та енергію. Розщеплення органічних речовин на простіші сполуки називають дисиміляцією, або катаболізмом. Розщеплення супроводжується виділенням енергії, яка необхідна для утворення органічних сполук у клітинах живого організму. Процес синтезу органічних речовин необхідних для росту, відновлення клітин і забезпечення їхніх функцій, називають асиміляцією, або анаболізмом.

Анаболізм + катаболізм = метаболізм (обмін речовин та енергії)

Проблемне питання уроку полягає у з’ясуванні змін, що відбуваються з цими речовинами від моменту надходження в організм із навколишнього середовища до моменту утворення кінцевих продуктів розпаду й виведення їх з організму.

Ш. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу та творче застосування його на практиці.

Вирішувати проблемне питання ми будемо всім колективом, розділившись на групи. Кожна група отримає своє завдання, колективно прийме рішення та представить його класу. У вашому розпорядженні підбірка матеріалів, підручник, власні напрацювання у формі презентацій. На підготовку відповідей група має 10 хвилин, на їх представлення по 5-7 хвилин.

Завдання 1.

1. Обґрунтуйте значення білків для організму людини, у чому полягає їх біологічна цінність.

2. До яких уражень приводить порушення обміну білків?

Завдання 2.

1. Обґрунтуйте значення вуглеводів для організму людини.

2. Обґрунтуйте ускладнення, що виникають при порушенні вуглеводного обміну.

Завдання 3.



  1. Обґрунтуйте значення жирів для організму людини.

  2. Обґрунтуйте, чому голодування та переїдання небезпечне для організму людини.

Завдання 4.

  1. Обґрунтуйте значення вітамінів для організму людини.

  2. Який існує зв’язок між сонячним промінням і ростом кісток? (організм може сам синтезувати вітамін Д у шкірі під впливом сонячних променів.)

    1. Представлення відповідей з теми ”Поживні речовини та їхнє значення для організму людини”.

  1. Білки. Енергетична цінність 1г – 17,2 кДж, розщеплюються під впливом ферментів на амінокислоти, з яких в клітинах синтезуються білки власного організму. Білки необхідні для росту, відновлення клітин і тканин організму. Входять до складу сполучних тканин, беруть участь в утворенні скелета, зв’язок, шкіри, волосся та інших похідних епідермісу; каналізують біохімічні реакції; регулюють обмін речовин; забезпечують перенесення в організмі кисню, жирних кислот, ліпідів та інших сполук; утворюють комплекси зі сторонніми білками, інактивуючіїх, беруть участь у процесі зсідання крові; забезпечують скорочення м’язів; беруть участь у створенні запасу речовин, необхідних організму. Вони містяться в м’ясі, рибі, молочних продуктах, яйцях, бобових, крупах, горіхах. (Відповіді ілюструються відповідними сторінками власних презентацій.)

  2. Жири. Енергетична цінність 1г -39,0 кДж. У жирах сконцетровані запаси енергії. Легко утворюють комплекси з білками, беруть участь у формуванні клітинної оболонки і внутрішньоклітинних мембран; виконують функції гормонів, вітамінів і захисних речовин; беруть участь в утворенні запасу речовин, необхідних організму. Вони містяться в продуктах тваринного походження, молочних продуктах (вершкове масло, тверді сири). Корисніші жири містяться в рослинних оліях, м’ясі домашньої птиці, рибі, маргарині.

  3. Вуглеводи. Енергетична цінність 1г – 17,2 кДж. Вуглеводи – головне джерело енергії. Входять до складу рецепторних комплексів. Вони містяться у крупах, злаках. Багато їх у кондитерських виробах, картоплі. Клітковина – різновид вуглеводів, має багато волокон, сприяє нормальному функціонуванню кишечнику.

  4. Вітаміни. Забезпечують важливі фізіологічні і біологічні процеси в організмі. Вони не відкладаються про запас, тому необхідно постійно вживати в їжу продукти, що їх містять. Потреба організму у вітамінах зростає під час перебігу всіх захворювань, при виконанні важкої фізичної і розумової праці, вагітності, в умовах підвищеної радіоактивності.




    1. Підведення підсумків уроку.

Завдання додому. § 40,41 прочитать. За матеріалом § 39 заповнити таблицю на сторінці 113.

Біологія 9 клас, уроки № 41.

Тема . Харчування та здоров’я.

Практична робота № 6. „Аналіз індивідуального харчового раціону за добу та відповідність його нормам.

Цілі уроку:ознайомити учнів з основними вимогами до нормального харчування; розглянути наслідки недостатнього харчування й ожиріння, встановити чинники, що негативно впливають на процеси обміну речовин;

навчитися розраховувати енергетичні витрати людини за добу, складати і аналізувати індивідуальний харчовий раціон, ураховуючи склад і енергетичну цінність продуктів харчування. Виховувати у учнів відповідальне ставлення до власного здоров’я, формувати культуру спілкування, націлювати на здоровий спосіб життя.

Форми роботи: розповідь учителя, евристична бесіда, робота з підручником та інструктивними картками, практична робота.

Обладнання й матеріали: таблиці енергетичної цінності поживних речовин та енерговитрат організму(підручник „Біологія 9 „ С.В.Страшко, стор.285-288), нормограми, мікрокалькулятори, мультимедійна дошка.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ.Повідомлення теми, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Обгрунтуванн значення вміння розраховувати енергетичні витрати організму за добу й складати харчовий раціон.

Ш. Актуалізація опорних знань з теми.(розповідь вчителя з елементами бесіди ).

1.Раціональне харчування – харчування, за якого до організму з харчовими продуктами надходять усі поживні речовини, вітаміни й мінеральні солі в кількості, що необхідна для нормальної життєдіяльності. Поживні речовини виконують у людському організмі подвійну функцію: пластичну ( основна роль належить білкам, при розщепленні яких утворюються амінокислоти) та енергетичну (реалізується за рахунок вуглеводів і жирів).

2. Властивості харчових продуктів і потреба в них. Кількість енергії , що виділяється при засвоєнні того чи іншого продукту, становить його енергетичну цінність. (демонстрування таблиць за допомогою мультимедійного проектора).

3. Енергетичний баланс - рівне співвідношення енергії, що надходить до організму з їжею, і енергії, що витрачена внаслідок діяльності організму.

Потреба в різних компонентах поживних речовин залежить від віку людини, від статі, характеру трудової діяльності. Засвоєння їжі здоровою людиною залежить від виду продукту та різноманітності харчування. Найкраще засвоюються продукти тваринного походження, особливо в поєднанні з рослинною їжею.



  1. Режим харчування. Дієта. Відповідно до фізиологічних потреб організму доцільний такий розподіл за калорійністю добового харчового раціону: на перший сніданок -25-30%, на другий сніданок- 10-15%, на обід-40-45%, на вечерю-15-20%. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів повинно становить 1:1:4. Добова потреба організму в білках 100г, жирах 100г, вуглеводах 400г.

    1. Застосування знань, умінь та навичок.

Практична робота №6.

Аналіз індивідуального харчування за добу та відповідність його нормам.

Мета: навчитися розраховувати енергетичні витрати людини за добу, складати добовий харчовий раціон відповідно до енергетичних витрат свого організму.

Хід роботи


  1. Ураховуючи свої антропометричні показники (стать, масу тіла), розрахуйте необхідну вам кількість білків, жирів, вуглеводів на добу, а також добову потребу в енергії з урахуванням способу життя.

А) За сторінкою 285 підручника таблиця розрахунку норм основного обміну за масою.

Б) За формулою. Для юнаків 14-18 років: 16,6 МТ + 77 Р + 572 =



Для дівчаток 14-18 років: 7,4 МТ + 482 Р + 217 =

  1. Складіть

А) індивідуальний харчовий раціон, використовуючи нижчеподану таблицю (демонструється мультипроектором на дошку) або таблицю підручника на сторінці 285 та Б) меню при чотириразовому харчуванні. Дані раціону запишіть у таблицю.

Спрощена добова меню-розкладка для старшокласника

Страва

Кількість (у грамах)

Білки

Жири

Вуглеводи

ккал

кДж

Перший сніданок

Чай із цукром

30,00







28,50

117,00

490,23

Хліб білий

100,00

5,80

0,50

56,10

259,00

1 085,21

Масло вершкове

30,00

0,30

25,20

0,20

236,00

988,84

Запіканка рисова:

Рис

100,00

6,50

1,20

71,70

332,00

1 391,08

Масло

10,00

0,10

8,40

0,10

78,00

326,82

м'ясо

50,00

8,00

2,10

0,20

54,00

226,26

Яйця

1-2 шт.

2,70

2,50

0,10

35,00

146,65

Разом




23,40

39,90

156,90

1 111,00

4 655,09

Другий сніданок

Молоко

300,00

9,30

10,50

14,70

198,00

829,62

Хліб білий

100,00

5,80

0,50

56,10

259,00

1 085,21

Сир

100,00

20,90

23,60

2,00

313,00

1 311,47

Разом




36,00

34,60

72,80

770,00

3 226,30

Обід

Борщ з м'ясом:



















Картопля

100,00

1.00

0,10

13,90

63,00

263,97

Капуста

200,00

1,80

0,20

7,00

40,00

167,60

Буряк, морква

150,00

1,50

0,10

10,80

51,00

213,69

Масло

15,00

0,10

12,60

0,10

117,00

490,23

м'ясний бульйон

300,00

1,50

,1,50




12,00

50,28

Котлети м'ясні з макаронами:



















м'ясо

150,00

24,00

6,40

0,70

161,00

674,59

Масло

10,00

0,10

8,40

0,10

78,00

326,82

Яйця

1-2 шт.

2,70

2,50

0,10

35,00

146,65

Хліб білий

25,00

1,40

0,10

14,00

65,00

272,35

Макарони

60,00

5,60

030

44,00

206,00

863,14

Компот:



















сухі фрукти

50,00

0,90




23,60

100,00

419,00

Цукор

10,00







9,50

39,00

163,41

Чай із цукром

15,00







14,20

58,00

243,02

Хліб чорний

200,00

11,00

1,20

78,60

378,00

1 583,82

Разом




51,60

33,40

4 216,60

1 403,00

5 878,57

Вечеря

Лящ смажений

100,00

17,60

4,50




114,01

477,70

Картопля

300,00

3,00

0,30

41,60

189,00

791,91

Масло

20,00

0,20

16,80

0,10

157,00

657,83

Сир

70,00

9,90

0,40-

0,80

47,00

196,93

Цукор

10,00







9,50

39,00

163,41

Чай із цукром

20,00







19,00

78,00

326,82

Хліб чорний

100,00

5,50

0,60

39,30

190,00

796,10

Хліб білий

100,00

5,80

0,50

56,10

259,00

1 085,21

Разом




42,00

23,10

166,40

1 073,01

4 495,91

Усього




153,00

131,00

612,70

4 357,01

18 255,87

V.Висновок.

Обґрунтуйте значення вміння розраховувати енергетичні витрати за добу й складати харчовий раціон.

VI. Завдання додому. Складіть кілька варіантів раціонального харчового раціону для членів своєї родини, ураховуючи їхній вік та вид праці.



Повторіть § 41-42.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка