О. П. Глазова т. В. Косян навчальні перекази з української мови 5 клас 1999, 2000



Скачати 452.67 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації22.12.2017
Розмір452.67 Kb.
  1   2   3


О.П.ГЛАЗОВА
Т.В.КОСЯН


НАВЧАЛЬНІ ПЕРЕКАЗИ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

5 КЛАС

1999, 2000
ЗМІСТ


ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ

4

ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ

З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ



9

ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИН

15

ТЕКСТИ НАУКОВОГО СТИЛЮ

25

ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ

29

ПЕРЕДМОВА


Переказ – традиційний для школи вид навчальної роботи. Він якнайбільше відповідає сучасним вимогам, оскільки дає можливість організувати навчання за типом діяльності. Школярі вчаться сприймати текст (аудіювання або читання), відтворювати почуте або прочитане (говоріння й письмо). Робота над переказом передбачає не лише відтворення сприйнятого, а й творчість, що виявляється в доборі мовної форми висловлювання.

Мислення й мовлення не є тотожними, ці процеси розрізняються своїми механізмами. Мовимо ми за допомогою слів, мислимо ж значно більшими одиницями – абстрактними моделями, образами-схемами. За висловом Л.С.Виготського, «…думку можна порівняти з навислою хмарою, котра проривається зливою слів. Тому перехід від мислення до мовлення є надзвичайно складним процесом розчленування думки та її відтворення в словах».

Під час сприйняття мовлення (аудіювання, читання) словесна інформація «згортається», «пресується» в абстрактні моделі, смислові блоки. Під час відтворення (говоріння, письмо) такі моделі, своєрідні смислові матриці, розчленовуються на слова. Обидва види перекодування інформації (слова – абстрактні символи; абстрактні символи – слова) відбуваються у внутрішньому мовленні.

Прослухавши або прочитавши текст переказу, школяр запам’ятає дослівно лише деякі його фрагменти – спрацює так звана оперативна память. Текст, якщо не вдаватися до його спеціального заучування, така пам’ять спроможна утримувати протягом 5-10 секунд.

Основну частину висловленої в тексті інформації учень фіксує у вигляді абстрактних моделей. Вони відкладаються в так званій довготривалій пам’яті. Особливістю цього виду пам’яті є те, що час зберігання нею перекодованої в абстрактні моделі-матриці інформації практично необмежений.

Процесові перекодування словесної інформації в абстрактні моделі сприяє виконання таких завдань, як визначення теми та головної думки тексту та складання його плану, тобто з’ясування мікротем тексту. Тому до роботи над складанням плану запропонованого для переказу тексту вчитель повинен ставитися якнайуважніше. Саме в процесі складання плану тексту відбувається перший вид перекодування.

Настанову вчителя «переказати почуте (прочитане) своїми словами» школярі часом сприймають занадто буквально. Скориставшись тим, що учні впродовж недовгого часу пам’ятають найбільш образні слова й звороти (особливість оперативної пам’яті), учитель може порадити їм записати їх нa чернетці або на дошці. Адже мета педагога – розвивати смак до точного слова, навчати усвідомлено використовувати характерні для певного тексту слова й вирази.

Обов’язково потрібно звернути увагу на те, які типи мовлення поєднано в переказуваному тексті, який тип мовлення переважає (покладений в основу тексту). Вироблення в учнів уміння усвідомлено відтворювати тексти, в основу яких покладено певний тип мовлення (розповідний, описовий тексти, текст-роздум) або з доцільним поєднанням різних типів мовлення – одне з головних завдань словесника. Необхідно, щоб учні розуміли, у чому полягає відмінність між описом і розповіддю, як будується роздум.

Обов’язково треба запропонувати школярам визначити стиль сприйнятого висловлювання, назвати його основні стильові ознаки. Переказуючи текст, учні мають зберігати його стиль.

Наступний вид перекодування словесної інформації – відтворення тексту за складеним планом. Цей етап роботи над переказом для учнів є найбільш складним: непросто кожен абстрактний символ-матрицю розчленувати на речення й слова. Керівництво й допомога вчителя тут вкрай потрібні.

Програмою передбачено роботу над усним переказом тексту. Це сприяє удосконаленню усного мовлення учнів, збагачує, уточнює й активізує їхній словниковий запас. Коригуючи усно відтворювані школярами на уроці тексти, учитель спрямовує учнів на продуманий вибір мовних засобів відповідно до стилю й типу мовлення переказуваного висловлювання. Текст переказується за складеним планом, використовуються записані на чернетках (або на дошці) окремі слова й вирази. У разі потреби увага звертається й на певні синтаксичні конструкції, до яких вдався автор.

Усне мовлення становить основу для розвитку мовлення писемного. У шкільній практиці усний переказ тексту – це підготовка до переказу письмового, підготовка необхідна й важлива.

Чи ж потрібно перед тим, як учні почнуть самостійну роботу над письмовим переказом, переказувати текст усно? Потрібно, проте обсяг таких усних переказувань (приговорювань) тексту в 5-7 класах має розумно дозуватися, щоб врешті-решт учням не довелося писати переказ переказу. У 8-9 класах усно переказати можна лише фрагменти, які потребують тлумачення чи уточнення. У старших класах, де учні переказують чималі за обсягом тексти, цілком можна обійтися без усного переказу.



Залежно від обсягу й докладності передавання змісту розрізняють перекази вибіркові, детальні, стислі, перекази із творчим завданням і перекази із завданням граматичним.

Працюючи над вибірковим переказом, школярі переказують лише певну частину тексту, пов’язану із визначеним учителем завданням(переказати опис місцевості, розповідь персонажа про певні подію, пояснення явища і под.).

Якщо завданням детального переказу є повне відтворення тексту зі збереженням послідовності викладу, подробиць, то в стислих переказах слід передати лише головне зі змісту, деталі ж опускаються.

Розпочинаючи підготовку до стислого переказування тексту, школярі спочатку мають скласти план детального переказу. Наступний етап роботи – перебудова плану детального переказу на план переказу стислого. У процесі повторного прослуховування тексту, учні (колективно або самостійно) викреслюють з такого плану пункти, що стосуються окремих деталей, якими можна знехтувати, об’єднують в один пункт два-три пункти, щоб уникнути зайвої деталізації. Переказ здійснюється за таким перебудованим планом.

Щодо типу мовлення, то в детальному переказі він зберігається повністю, тоді як у переказі стислому може бути як збережений, так і змінений залежно від ступеня стислості.

Перекази із творчим завданням передбачають унесення учнями певних доповнень або змін у зміст чи композицію тексту (зазвичай це продовження або доповнення висловлювання висловленням власного ставлення до того, про що йдеться в переказуваному тексті).

Перекази із граматичним завданням передбачають заміну особи оповідача, часу дієслів, зміну стилю та ін.).

Подані у збірнику перекази мають навчальний характер, проте кожен текст без попередньої підготовки може бути використаний і для контрольного переказу.


ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ
ЛІЛІЇ
Це було в давнинину, коли в широкі степи України набігали татарські орди. Горіли села, голосили матері, лилися кров та сльози. Старих людей татари вбивали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон.

В одному селі росли й розцвітали вродою чорноокі працьовиті красуні. Були вони ніжні, як білий цвіт лілій.

Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, кидалися в глибоку річку.

А на світанку на темній річковій воді з’явилися білі пуп’янки. Зійшло сонце. Його проміння освітило згарище на місці села. А невідомі рослини на воді розцвіли білим цвітом. Здавалось, то ніжні руки дівчат тягнуться до сонця.

Увечері, коли зайшло сонце, ніжні білі квіти сховалися від чорної ночі під воду.

З того часу прекрасні білі лілії прокидаються з сонцем і засинають із його заходом. (Нар. легенда.) (128 сл.)



Завдання.

1. Дібрати синоніми до слів: пуп’янки (бутони), згарище (попелище).

2. Пояснити лексичне значення слова орда (назва війська в тюркських і монгольських народів, переносно – численне неорганізоване скупчення людей.

3. Скласти план (о р і є н т о в н и й : 1. Татарські орди в українських степах. 2. Ніжні красуні, в одному селі. 3. Щоб не потрапити в неволю. 4. Білі пуп’янки на чорній воді. 5. Увечері квітки сховались. 6. Прокидаються з сонцем, ховаються з його заходом).

4. Усно переказати текст.

СЕЛО ПОГОНЯ
Було це в давні часи. Напали якось на українське село татари. Загинули в бою всі чоловіки. Жінки з дітьми та літні люди кинулися в степ. Погналися вороги за ними.

Не одну й не дві години тривала погоня. Заморилися люди, почали падати під ноги татарським коням. Нападники прив’язували нещасних до сідел, щоб гнати в неволю.

Раптом назустріч вершникам кинулась дівчина. Зірвала вона з чорної коси блакитну стрічку й кинула коням під ноги. Враз зробилася зі стрічки ріка.

У дівчину полетіли гострі стріли, вп’ялися вони в дівоче тіло. Впала дівчина на зеленому березі річки.

Заїхали вершники у воду. Огорнула їх швидка течія, а мулисте дно затягло під воду. Жоден з них не виїхав на протилежний берег, і жоден не повернувся назад.

Тут люди свою рятівницю й поховали. Не повернулися вони до свого села, яке спалили татари. Оселилися над річкою, а нове село назвали Погонею. (Нар. легенда.) (142 сл.)


Завдання.

1. Пояснити написання слів: тривала, неволя, нещасні, прив’язували, вп’ялися.

2. Записати на чернетках (або на дошці): швидка течія, мулисте дно, протилежний берег.

3. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Напад ворогів на село. 2. Погоня в степу. 3. Люди заморилися. 4. Кинулася дівчина ворогам назустріч. 5. Ріка з блакитної стрічки. 6. Загибель рятівниці. 7. Село над річкою).

4. Написати детальний переказ.

ЛІКАР АГАПІТ
Тяжко захворів чернігівський князь. Не змогли допомогти йому знахарі. Тоді хтось сказав, що в Печерському монастирі в Києві живе чернець Агапіт, який лікує всі хвороби.

Послав князь до Києва гінців. Вислухав їх Агапіт і сказав, що заприсягся ніколи не покидати стін монастиря, але обов’язок лікаря не дозволяє йому залишити хворого без допомоги. Передав монах князеві через посланців чудодійне зілля.

І сталося диво. Князь одужав.

Вирішив вдячний князь ченця озолотити. Знову помчали до Києва посланці, та Агапіт до них навіть не вийшов. Він переказав, щоб золото пороздавали убогим. Це й було для нього нагородою. Прохання монаха виконали.

Гучна слава линула про Агапіта. Його ім’я було на Русі не менш славетним, ніж імена князів чи полководців. (За М. Слабошпицьким.) (115 сл.)
Завдання.

1. Дібрати синоніми до слів: хворий (недужий), озолотити (обдарувати грішми, багатством), убогі (злидарі, бідняки), заприсягтися (поклястися), знахар (цілитель).

2. Записати на дошці: Печерський монастир у Києві (Києво-Печерська лавра), Агапіт (жив у ХІІ ст.).

3. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1.Недуга чернігівського князя. 2. Княжні посланці в Печерському монастирі. 3. Відповідь монаха Агапіта. 4. Чудодійне зілля. 5. Рішення вдячного князя. 6. Прохання ченця. 7. Гучна слава про Агапіта.

4. Усно переказати текст.

РІЗДВЯНА ПРИГОДА
Давно мріяв турецький султан знищити запорожців. Дуже вже дошкуляли вони йому своїми нападами. Думали султанові радники, гадали і вирішили напасти на Січ під час свята Різдва, бо тоді, мовляв, козаки переп’ються й міцно спатимуть.

Султан викликав до себе татарського хана й наказав йому одібрати з орди найстрашніших зарізяк. Довго готувалися до походу татари й турки.

Третьої ночі Різдва вороги оточили Січ, зайняли всі входи й виходи, захопили гармати.

Серед ночі прокинувся козак Шевчик. Визирнув у вікно й побачив, що між куренями розгулюють нападники. Розбудив Шевчик козаків. Ті тихенько позаряджали рушниці, поставили біля вікон і почали палити у ворогів. Прокинулася Січ. Мало кому з нападників пощастило втекти від запорожців.

Козаки ж сіли гуртом і встругнули султанові глузливого листа. (За М. Слабошпицьким.) (124 сл.)
Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів орда, глузливий.

2. Дібрати синоніми до слів дошкуляти (допікати, діймати), зарізяки (убивці), визирнути (виглянути), встругнути (утнути).

3. Пояснити написання слів: свято, різдвяний, переп’ються, розгулювати, розбудити, глузливий.

4. Записати на дошці: Різдво, турецький султан, татарський хан, Січ, курені.

5. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Мрія турецького султана знищити запорожців. 2. Турки й татари готуються до походу на Січ. 3. Вороги взяли Січ в облогу. 4. Що побачив у вікно козак Шевчик. 5. Мало кому вдалося втекти. 6. Лист запорожців султанові.).

6. Усно переказати текст.
ЛЮДИНА В МОРІ
Пароплав плив морем. Раптом почулося: «Людина за бортом!» Боцман схопив рятувальний круг і стрибнув у хвилі.

Пароплав зупинився. Людина в морі здавалася ледь помітною. Моряки з пароплава побачили у воді акулу. Вона пливла у напрямі до боцмана. Всі захвилювалися. Пароплав безперервно гудів. У такий спосіб моряки хотіли відігнати морського хижака.

Акула зникла під водою. Та ось її плавники з’явилися поблизу боцмана. У кожного, хто стояв на палубі, тривожно стиснулося серце. Чи вдається врятувати людей?

Спустили шлюпку, з води витягли боцмана й урятованого ним юнгу. Коли всі були вже на палубі пароплава, з води знову виринули могутні плавники акули. «Що ти подумав тоді про неї?» - запитали боцмана. «Це малозуба акула. Вона ніколи не нападає на людей», - спокійно відповів старий моряк. (З журн.) (123 сл.)


Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів боцман (старшина на судні, начальник палубної команди), юнга (молодший матрос).

2. Записати на дошці: рятувальний круг, ледь помітна цятка, морський хижак, стиснулося серце, виринули плавники.

3. Скласти план (о р і є н т о в н и й : 1. «Людина за бортом!». 2. Акула. 3. Хижака намагаються відігнати гудком. 4. Чи вдається врятувати людей? 5. Спустили шлюпку. 6. «Малозуба акула не нападає на людей».

4. Переказати усно текст від імені боцмана.


* * *

Колись давно жила собі в лісі бабуся, збирала зілля та лікувала ним людей.

Знайшла якось вона в лісі немовлятко. Мало воно всього місяців шість, але вже говорило. Зраділа стара, взяла хлопчика, виховує. Назвала малого Іванком.

Сповнився хлопцеві рік. Дала йому бабуся кухлик відвару чудодійного зілля, випив Іванко і виріс, наче на п’ять років старшим став. Щороку стара хлопцеві відвар давала. За п’ять років став з Іванка богатир.

Прилетів якось у ті краї лютий змій. Оселився край одного села й почав вимагати найкращу дівчину собі за дружину.

Повела бабуся Іванка в лісові хащі, вдарила тричі ногою об землю. Відкрилася перед ними печера. Стоїть у печері кінь, висить на стіні меч, а в кутку стоїть діжка. Випив Іван аж три кухлі відвару з діжки й таку силу в собі відчув, що коня зміг би підняти (За нар. казкою.) (133 сл.)


Завдання.

1. Придумати кінцівку казки.

2. Дібрати до казки заголовок.

3. Записати на дошці: кухлик відвару, чудодійне зілля, щороку, вимагати за дружину.

4. Скласти план тексту казки (о р і є н т о в н и й : 1. Жила в лісі бабуся. 2. Немовлятко. 3. Як Іванко став богатирем? 4. Лютий змій. 5. Лісова печера. 6. …).

5. Усно переказати казку.



ЯК СВИНОПАС ЦАРІВНУ ВРЯТУВАВ
Мав цар єдину дочку. Одного разу царівна зникла. Скрізь її шукали, але так і не знайшли.

Приснився цареві сон, ніби вкрав його дочку семиголовий змій та заніс на верхівку найвищого дерева. Там і живе полонянка.

Наказав цар розшукати найвище в країні дерево. Слуги виконали царський наказ, розшукали таке дерево. З усього світу зійшлися богатирі, та нікому не вдалося на нього вилізти.

Прийшов до царя бідний свинопас і просить, щоб дали йому три міцних кожухи. Наказав цар дати.

Вдягнув свинопас кожуха, поліз на дерево. За перший день порвав перший кожух на клапті. За другий день від другого кожуха клоччя залишилося. Вбрався хлопець у третій кожух і доліз до верхівки дерева.

Дивиться, а серед гілля палац стоїть. З одного вікна царівна визирає, з другого – змій сім голів вистромив та вогнем на свинарчука дихає. (За нар. казкою.) (137 сл.)


Завдання.

1. Дібрати синоніми до слів полонянка (невільниця, бранка), палац (замок, хороми).

2. Пояснити написання слів семиголовий, розшукати, приснився, клоччя.

3. Придумати кінцівку казки.

4. Скласти план тексту казки (о р і є н т о в н и й : 1. Зникла царівна. 2. Що приснилося цареві. 3. Нікому не вдалося вилізти на дерево. 4. Прохання свинопаса. 5. Три дні ліз хлопець на дерево. 6. Палац серед гілля. 7. …).

5. Написати детальний переказ.




ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ

З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ

ПАСХА
Найурочистіше церковне свято – Великдень. Ще воно називається Пасхою. Свято це встановлено в пам'ять воскресіння розіп’ятого на хресті Ісуса Христа.

Великдень неможливо уявити без пасхального хліба. В Україні такий хліб називають паскою.

Паска – високий хліб зі здобного тіста. Верхівка паски округла. Зверху виліплений із тіста хрест. Шапку паски прикрашають цукровою поливою, фарбованим пшоном або маком.

Символом Великодня стало також і яйце. Пофарбовані пасхальні яйця називають крашанками, розмальовані – писанками.

Ігри з крашанками завжди були улюбленими пасхальними забавами дітей і дорослих. (За В. Супруненком.) (80 сл.)
Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слова символ (умовне позначення предмета, явища).

2. Записати на дошці: Великдень,Пасха (свято), паска (хліб), Воскресіння, розіпятий на хресті Ісус Христос (Божий Син).

3. Пояснити написання слів: прикмета, прикрашати, захищати, капелюх, курінний, солом’яний.

4. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Великдень – найурочистіше церковне свято. 2. Неможливо уявити свято без паски. 3. Яким є пасхальний хліб. 4. Крашанки та писанки – символи Великодня).

5. Усно переказати текст.



ШАПКА
Шапці українці надавали особливого значення. Без неї не годилося виходити на вулицю. У хаті шапку відразу потрібно було зняти. Загубити шапку – то була погана прикмета.

Надзвичайно поширеним в Україні був бриль. Це – солом’яний капелюх, який носили влітку чоловіки різного віку. Бриль був практичним, захищав од сонця й дощу. Цей головний убір був неодмінною приналежністю літнього вбрання українського хлібороба.

У запорожців шапка була їхньою гордістю. Кожен курінь на Січі мав головний убір певної форми. Шили шапки курінні майстри.

Козаки навіть у найбільшу спеку не розлучалися із хутряними шапками. Козацька шапка була висока й гостра, мала видовжену верхню частину. Часом її прикрашали срібною китицею.

Відлоги шапки господар часто використовував як кишені. Саме там запорожець зберігав кресало, тютюн та люльку.

Втратити шапку було для козака ганьбою, навіть якщо це трапилося на полі бою. Шапка була символом честі. (З журн.) (136 сл.)



Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів Січ, курінь, китиця (прикраса у вигляді пучка ниток, шнурків, зв’язаних на одному кінці), хутро (вичинена шкурка тварини).

2. Дібрати синонім до слова ганьба (безчестя).

3. Пояснити написання слів: прикмета, прикрашати, захищати, капелюх, курінний, солом’яний.

4. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Шапці надавали особливого значення. 2. Бриль – головний убір українського хлібороба. 3. Шапка – гордість козака. 4. Якою була козацька шапка. 5. Відлоги шапки – кишені. 6. Символ честі запорожця.

5. Написати детальний переказ.



СЕРП
Нині серп використовують дуже рідко. Він залишився символом хліборобської праці. І це не дивно, адже серп є найдавнішим знаряддям для збирання злаків.

На території України серпи знаходили під час розкопок залишків скіфських поселень. Серпи використовували в Київській Русі. Це теж підтверджують розкопки.

Серп складався із залізної робочої частини, яка мала видовжену напівсферичну форму. Внизу ця частина закінчувалася штирком, на якому кріпилася дерев’яна ручка.

Більш ранні серпи виготовлялися ковалями і досягали 47 см довжини. Пізніше серпи, що виробляли на заводах, були коротшими. Вони мали заокруглену форму та насічку зубців на лезі. Час од часу зубці потрібно було відновлювати в кузні.

У ХІХ – на початку ХХ століття серпом збирали жито, пшеницю, ячмінь, іноді стебла кукурудзи. (З довідника.) (113 сл.)
Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів символ (умовне позначення поняття або явища), скіфи, сферичний.

2. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Серп – символ хліборобської праці. 2. Серпи знаходили під час розкопок. 3. Робоча частина мала видовжену напівсферичну форму. 4. На штирку кріпилася дерев’яна ручка. 5. Довжина серпів. 6. Якими були пізніші серпи. 7. Для чого використовували серп).

3. Усно переказати текст.



КОЗАЦЬКА ЗБРОЯ
Запорожці любили й шанували свою зброю, пишалися нею, утримували у великій чистоті. Козаки мали рушниці, пістолі, списи, шаблі.

У рушниць були довгі стволи, прикрашені сріблом.

Кожен козак мав по чотири пістолі.

Запорожці широко використовували списи. Вони були виготовлені з легкого дерева, спірально помальовані червоною й чорною фарбами. На один із кінців списа одягали залізний наконечник, на протилежному кінці списа були дві невеличкі дірочки для петлі, що одягалася на ногу. Деякі списи мали вістря на обох кінцях.

Шабля була не дуже довгою, зате гострою. Носили її при лівому боці й за два кільця прив’язували до пояса. Шаблі запорожець віддавав перевагу перед іншою зброєю.

Зброєю козаки володіли надзвичайно майстерно. (За Д. Яворницьким.) (106 сл.)


Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слова спіраль (крива лінія, що закручується навколо певної точки або осі).

2. Записати на дошці: спірально, наконечник, петля, вістря.

3. Скласти план опису списа (о р і є н т о в н и й : 1. З чого виготовляли спис. 2. Як спис був пофарбований. 3. Залізний наконечник. 4. Дірочки для петлі. 5. Подвійне вістря на деяких списах)..

4. Усно переказати опис козацького списа.

ПРОЗИРЕНИ
Цю рослину називають підсніжником, первоцвітом весняним. Біла трипелюсткова квіточка височіє на тендітному стебельці. Стебельце охороняють два гострі листочки. Вони, як і стебельце, і квітка, силу беруть із цибульки, що заховалася в землі.

Звідки взялася ця делікатна рослина?

Старі люди розказують, що коли Бог вигнав з раю Адама та Єву, пішов сніг. Єва змерзла й заплакала. Впали її гарячі сльози на землю. На сльози впали сніжинки, вони й прозирнули білими квіточками та втішили Єву.

Адам та Єва назвали квіти прозиренами.

Зацвітає ця квітка в березні. А буває, що й у лютому. (За С. Пушиком.)

(92 сл.)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка