Неробство щастя дітей І нещастя людей похилого віку. В. М. Гюго



Скачати 94.06 Kb.
Дата конвертації05.01.2018
Розмір94.06 Kb.






2015 рік

Мета. Виховувати свідоме ставлення до своїх обов’язків, розуміння необхідності праці задля досягнення успіху, повагу до людей-трударів.
На дошці вислови відомих людей про працю, малюнки чи картини про працю :

Неробство - щастя дітей і нещастя людей похилого віку.
- В.М. Гюго
Всі лиха людей відбуваються не стільки від того, що вони не зробили того, що потрібно, скільки від того, що вони роблять те, чого не потрібно робити.
- Л. Толстой 
Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні.
- Б. Франклін
Коли праця - задоволення, життя - хороше! Коли праця - обов'язок, життя - рабство!
Максим Горький
Учитель : Діти , подивіться на дошку , прочитайте вислови відомих людей і скажіть , про що ми будемо сьогодні говорити.

( діти читають, висловлюють свої думки)


  • Розгляньте малюнки , скажіть, що чи кого ви на них бачите?

  • Давайте пригадаємо казки, в яких головні герої були працьовитими ?

( «Круть та Верть», «Попелюшка», «Розумна дівчина», «Вовк та Лисиця»)

- А зараз давайте прочитаємо народну казку Полтавщини

Праця і Лінь


Жили собі дві сестри. Звали їх Праця і Лінь. Своєї домівки вони не мали, тому і мандрували по білому світу. Одного разу сіли вони відпочити біля криниці. Праця і питає:

  • Чий хліб будемо їсти: твій чи мій?

— Спочатку твій, а потім мій, — відповіла Лінь

Праця згодилась. Поїли хліб, відпочили і знову відправились у дорогу. Ввечері, коли добре зголодніли, сіли відпочити поблизу якогось села, Праця і каже:

— А тепер, сестро, давай повечеряємо.

— Вечеряй, коли маєш що, — відповіла Лінь, — а я не дурна тебе своїм хлібом годувати. Як хочеш, щоб я поділилась своїм хлібом, то давай я тобі очі повиколюю.

— Сестро, як же я буду калікою жити? — бідкається Праця.

А Лінь на те тільки засміялась:

— Відведу тебе під церкву. Там часто ходять люди і хтось змилостивиться над сліпою, хліба дасть.

Праця була дуже голодна і знесилена, тож і погодилась. Виколола Лінь Праці очі і відвела далеко за село.Сидить Праця край поля на дорозі, простягає руки за милостинею, але її ніхто не чує. Лише десь за північ почула голос:

— Вже три роки в місті хворіє королівська дочка. Жоден лікар не може її вилікувати, бо під ліжком королівської дочки сидить велика жаба. Якщо цю жабу викопати, зварити з неї юшку, нагодувати нею дівчину, то вона і видужає.

— В цьому місті немає вже кілька років води, — почувся другий голос, — криниця, що всьому місту давала воду, висохла, бо джерело її закрите великим каменем. Якби хтось той камінь прибрав, то місто знову б мало воду.

— А вранці на землю впаде цілюща роса, — озвався третій голос, — якщо тією росою промити очі. то незрячий знову побачить світ.

Праця дочекалась ранку, поки впаде цілюща роса. Зібрала її, протерла очі, і враз прозріла. Тоді вона пішла до королівського двору, розповіла, як можна вилікувати королівську дочку. Коли зробили все, як радила Праця, хвора швидко одужала. З радості король обдарував Працю золотом і дав бричку. Пращ ще розповіла, як повернути воду в місто і поїхала собі. Їде по селах, хуторах, роздає людям добро.Аж ось одного разу зустрічає вона Лінь.

— Сестро, звідки в тебе стільки добра? — питає та.

Праця не вміла брехати, то і розповіла всю правду. Лінь почала просити Працю, щоб та виколола їй очі і теж повела на те місце, де вона залишала Працю. Праця не могла калічити свою сестру, тож Лінь сама виколола собі очі. Відвела її Праця за село і залишила.Сидить Лінь, стогне. Коли чує якийсь голос:

— Чого ти, Лінь, прийшла сюди?

— Я прийшла розбагатіти, як моя сестра Праця. Вона гроші розкидає як полову, а я знаю, що робити з ними.

— Спочатку ти мусиш з нами затанцювати, — говорить все той же голос.

Лінь погодилась. Якісь вітри підхопили Лінь, почали кидати нею в усі боки. Порозтягали на шматки її тіло і розкидали по всьому світі.

Тепер по всьому світі літають малесенькі частинки Ліні. Часто вони падають на людей, але вони настільки маленькі, що люди майже не помічають їх. Зате Праця живе в кожній людині.
У

читель. Праця – це життєва потреба кожної людини. Щоб відчувати радість, задоволення, насолоду від результатів своєї праці, людині важливо займатися тією справою, яка їй до душі, яка краще виходить, яка дає найвагоміші результати. Людина не тільки матеріально забезпечує своє існування, отримуючи у певній формі винагороду за свою працю, ще праця для кожного є засобом самореалізації, засобом досягнення задоволення власних амбіцій у позитивному розумінні, формуванню у людини почуття самоповаги.

Кожна людина схильна до певного роду занять: комусь до вподоби техніка, іншого вабить світ чисел, хтось хоче працювати у гармонії з природою і оберігати її, комусь цікаво дарувати людям гарний настрій, створюючи твори мистецтва, різноманітні шоу, інші віддають перевагу живому спілкуванню…

Завжди в пошані були і є люди робітничих професій, золоті робочі руки – завжди потрібні, гарний майстер завжди у ціні.


Читець. Роботящі руки в мозолях

Зволять храми, палаци і школи,

Варять сталь у доменних печах,

Висаджують клени і тополі.

З міста в місто водять поїзди,

Добувають «золото» у шахтах.

І вусі часи, в усі віки

У пошані руки мозолясті.

Б.Сливчук

Ведучий 1. Озирніться довкола, пригадайте ваших знайомих, сусідів. Чому у одного господаря охайний дім, чисте подвір’я, чепурні діти, а інший сам замурзаний та ще й нетверезий, і двір занедбаний, і господарство та діти недоглянуті? Ледарів на Україні ніколи не любили, їх завжди висміювали – у народних притчах, казках, піснях. У народі цінується працьовитість, мудрість, розум, кмітливість.


Ведучий 2. Українська народна творчість увібрала досвід і мудрість тисяч поколінь, і однією з ознак фольклорних творів є оспівування роботящої людини і висміювання ледарства. Пригадайте, як протиставляється у народних казках працьовиті енергійні, кмітливі герої лінивим і самозакоханим персонажам.

(«Мудра дівчина», «Багатий і бідний», Дідова дочка і бабина дочка», «Казка про Івана»…)

А тепер послухаймо попурі українських народних пісень, що належать до календарно- обрядового циклу і супроводжували нелегкий трудовий процес наших давніх предків.



Звучать уривки жниварських, чумацьких родинно-побутових пісень у виконанні ансамблю
Ведучий 1. Українська народна поезія насичена гострим жартом, який стосувався ледачих і недбалих співвітчизників. Українські народні жартівливі пісні, весільні співанки часто у гумористичній мечи метафоричній формі підкреслюють вади господині чи господаря, дівчини чи юнака. Звучать записи українських народних жартівливих пісень

Ведучий 2. Зараз влаштуємо конкурс на кращого знавця прислів’їв.

Назвіть прислів’я та приказки, що стосуються праці і ставлення людини до праці.
Під лежачий камінь вода не тече.

Хто не працює, той не їсть.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Що посієш, те й пожнеш.

У невмілого руки не болять.

Зробив діло – гуляй сміло.

Діло майстра величає.

Праця годує, а лінь марнує.

Хто хоче багато мати, тому треба мало спати.

Ледачий двічі робить.

Ледачому буть, то й кури загребуть.

Діло майстра боїться.

Славна пташка пір’ям, а людина умінням.
Ведучий 1. Про різноманітні трудові процеси, професії, знаряддя праці народ створив безліч загадок. Думаю, друзі, всі охоче візьмуть участь у наступному конкурсі – конкурсі загадок.

Загадки:

Зуби має, а їсти не просить.(пилка)

Ніг багато, а додому на спині йде.(борона)

Хто трьома зубами сіно їсть?(вила)

Усіх обшиваю, сама одягу не маю.(голка)

Гуля щука в жнива в полі, на широкому роздолі, а де не повернеться, усе пада, усе гнеться.(коса)

Їла –їла дуб-дуб, поламала зуб-зуб. (пила)

У кузні кувалося, в полі розгулялося.(плуг)

Кінь сталевий вівса не просить, але оре і косить.(трактор)

Коли він потрібний, його викидають, коли непотрібний, його підіймають.(ятір)

Куций Степан по хаті скакав.(віник)

Сам худ, а голова з пуд.(молот)

Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай.(плуг, трактор)

Загадаю загадочку, закину у грядочку, нехай моя загадка до літа лежить.(сівба)
У

читель :Українці – народ працьовитий, витривалий і винахідливий. Це одна з основних ознак нашого національного менталітету. Любов до праці і тонке відчуття краси українців – у нашій вишивці, у способі оздоблення посуду, житла. Біленька хата, охайний плетений тин, мальована піч, рушники і скатертини, віночки і мережки, букетики-обереги на покутті, мальви, ружа та барвінок під вікнами – чи не краса, чи не поезія!?
Танок «А ми просо сіяли»
Учитель. Однак, іноді ми бачимо, як легко хтось з ваших ровесників чи дорослих витрачає досить великі суми грошей на різні речі, які не є необхідними, і у вас складається думка, що ці гроші дістались їм надто легко, адже вони їх так бездарно, безтурботно сіють на вітер. «Легкі» гроші можуть бути здобуті не чесним способом. Та якщо багатство є награбоване, воно все одно створене чиєюсь важкою працею, але вкрадене у тих, кому мало б належати. Тому не слід заздрити такому багатству, що нажито на чужій праці, а може й крові. Але бути заможним можливо завдяки власній працездатності, енергії, цілеспрямованості, розуму.

Фізична праця є важка, але і розумова праця може бути виснажливою.

Ледача людина не матиме ні поваги від оточуючих, ні достатку, ні успіху. Якщо їй навіть і пощастить без особливих зусиль щось здобути – спадок, виграш у лотерею, подарунок, чи – що ганебно і протизаконно – крадіжка чужого майна, то таке її «щастя» не буде тривалим – дуже швидко достаток скінчиться. Адже людина, яка не звикла докладати жодних зусиль, не вміє цінувати того, що добувається працею.
Пісня « Ой, у полі жито»
Вчитель : Працьовита людина не має так званої проблеми «вільного» часу – їй нема коли нудьгувати, шукати розваг і пригод, бо навіть коли одну роботу завершено, вона знаходить для себе нову – нелегку, але потрібну, корисну. А коли справу зроблено, можна милуватися результатом, відсвяткувати – і знову до роботи. Тоді життя набуває яскравого сенсу, і людина почувається щасливою, якщо навіть і стомлена працею. Позитивний результат приносить задоволення і надихає на нову роботу. Недарма кажуть: «Буде хліб, буде й пісня».
Пісня « Вийшли в поле косарі»
Учитель. Дитина змалку швидко вчиться розуміти, що батьки – це люди, які люблять, піклуються, створюють тепло, добробут, затишок, але не всі діти розуміють, ціною яких зусиль дорослі досягають всього цього. Доводиться спостерігати іноді, як діти вередують, шантажують батьків, вимагаючи іграшку, а нині навіть телефон. Люблячі мама і тато часто задовольняють забаганки коханого чада, відсунувши власні інтереси, а часто і нагальні потреби на другий план. Справді, обов’язок батьків – створити для дитини умови для її всебічного розвитку, дати все потрібне.

Бесіда .


А чи мають діти обов’язки?

Чи вони лише мають егоїстично споживати все, що їм дають?

Які обов’язки маєте ви вдома?

Як ви сприймаєте навчання?

Що для вас є навчання? Чи потрібно здобувати знання?

Чи це не обов’язково? Якщо так, доведіть.

Чому середня освіта є обов’язковою в Україні?

Чи наполягають батьки, щоб ви старанно готувалися до уроків?

Вас цікавлять знання чи лише оцінки?

Якщо оцінки гарні, а знань нема – про що це свідчить?

Чим це загрожує?

Чи сприймаєш ти навчання своїм обов’язком? Перед батьками? Перед собою? Перед майбутнім? (Чому ж тоді у тебе такі невисокі навчальні показники?)

Чи може дитина виконувати таку роботу, заробіток за яку міг би повністю задовольнити всі її потреби?

Яким чином пересічний українець може створити власний добробут?

Що гарантує здобуття гарної високооплачуваної роботи?

Учитель. Кожен з вас, друзі, має власну думку. Хтось сказав справді те, що думає, хтось погодився з тим, що навчатись потрібно, аби догодити вчителю. Комусь ця тема взагалі далека і чужа, бо він ще не ставив у житті собі таких питань, бо всі його потреби задовольняють батьки…



Дитина , навіть симпатична і вихована, але та, яку крім споглядання телеекрану, електронних ігор та безтурботного слухання музики більше нічого не цікавить, не буде цікавим співбесідником, надійним партнером у справі, бо вона мало робить для власного фізичного і розумового розвитку і самовдосконалення. На жаль, дуже багато дітей віддають перевагу заняттям, які не потребують фізичних, розумових та вольових зусиль, а батьки, що постійно зайняті справами, мало приділяють уваги організації навчання, фізичних занять, дозвілля, формуванню естетичних смаків – на тобі все, що хочеш, роби, що хочеш, але не заважай мені… Майбутнє кожного залежатиме від багатьох чинників: і яке підґрунтя у моральному і матеріальному плані приготують для тебе дорослі, і наскільки ти сам виявишся готовим сприймати і долати життєві проблеми, маючи потрібні знання і вольові якості, будучи працездатним і цілеспрямованим. Але важливо, щоб кожен зрозумів, що праця – це запорука успіху. Для вас, сьогоднішніх школярів, важливі успіхи у навчанні, спорті, мистецтві, улюблених справах – адже, щоб все виходило добре, треба докладати зусиль. Ти сам, друже, озирнувшись довкола, можеш переконатись, що потрібно прагнути пізнавати світ, навчатись, працювати, аби, подорослівши, не опинитись безпорадними та непотрібними.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка