Назва твору : я європеєць



Скачати 37.58 Kb.
Дата конвертації14.02.2019
Розмір37.58 Kb.

Назва твору : Я – європеєць

Автор твору: Собко Тетяна Сергіївна, 9 клас, 14 років

Навчальний заклад:

Дудчанське загальноосвітнє об´єднання «дитячий садок – школа І-ІІІ ступенів – позашкільний заклад» Нововоронцовського району Херсонської області

Керівники:

Васильєва Валентина Федорівна – вчитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії

Я – європеєць

Я живу у ХХІ столітті…

А це вік технологій, відкриттів, нових звершень…

І не дивно: час не стоїть на місці, а з його плином, століття за століттям формувалася і геополітична карта світу, у тому числі і моєї Батьківщини, формувався світогляд людей.

Моя Україна 1991 року була проголошена незалежною, і це стало однією з найвизначніших дат в її історії. Скільки століть народ чекав на це! Україна не тільки здобула незалежність, а й зробила свій вибір на рівні з іншими європейськими державами, й довела всьому світу свою волелюбність та нескореність.

Не менш важливою подією для Батьківщини стала Революція Гідності, і саме ця буремна подія і стала початком нової історії України. Зараз вона робить перші кроки для свого утвердження серед розвинених країн Європи. Ми гідно тримаємо курс на європейську інтеграцію, бо є європейцями, а Вкраїна – серцем Європи. Знаю, що у нас далеко не все добре і благополучно, і проблема не в мені конкретно і не в комусь. Переконана, що якби всі були дійсно справжніми патріотами, не «багатствами країни гендлярі», то Україна стала б однією з найрозвиненіших країн.

Так, я з упевненістю можу сказати: «Я – європеєць!» І це не просто слова, це усвідомлення власної ролі в житті моєї країни, велика відповідальність та тяжка праця кожного з нас лежить у значенні цих слів, аби довести, що ми гідні стати частиною ЄС. Події на Майдані допомогли мені, моїм ровесникам та, мабуть, усім осягнути всю цінність суверенітету України - неньки. Свого часу, коли хотіли прийняти другу державну мову (нею мала бути російська), ми, українці, - творці своєї долі, цього не допустили, а значить довели свою небайдужість до долі Батьківщини.

І це лише один приклад небайдужості нашої нації… Багато проблем, які конче необхідно вирішувати, але я впевнена, що ми обов’язково їх вирішимо. Для цього нам усім, без винятку, треба до поту сьомого працювати для блага власного на праотчій землі. Я, як і багато моїх ровесників, перш за все, намагаюся добре вчитися, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю й приносити користь державі. З неабиякою цікавістю по-новому пізнаю історію рідного краю, його традиції, бо справжній європеєць достеменно знає минуле своїх пращурів. Прагну досконало вивчити рідну мову і хочу, щоб на моїй землі саме вона лунала звідусіль. Мені дуже приємно, що сьогодні все частіше на вулицях, у парках і скверах можна почути мелодійну українську мову, якою написано чимало творів мистецтва Великих українців. Нею писали Т.Шевченко, І.Франко, Леся Українка, Ліна Костенко та багато інших, які мріяли про щасливе майбуття української нації. Ми з повагою та пошаною ставимося до культури та мови, бо це наше коріння, наше ідейне становлення як українців з великим європейським майбутнім.

Нові часи, нові завдання, нові вимоги, новий ритм життя… Сьогодні я є свідком великих змін, що відбуваються в державі. Розуміючи це, прагну своїм розумом, серцем, руками творити щасливе майбутнє. Чим більше буде зроблено сьогодні, тим краще житимемо завтра, і будемо вільними, свободолюбивими, тими, хто поважає права і свободу інших, для яких найціннішим буде життя і щастя кожного. І лише тоді я і мільйони інших з гідністю зможемо сказати: «Я – європеєць!»

Чому ж сьогодні нас ще не всі вважають європейцями, адже і живемо в центрі Європи? Не так все просто, як здається. Триста довгих років світ переконували, що української нації не існує, що ми є малоросами. Але ж ні! Ми - українці!

Хіба ж я не можу вважати себе європейцем? Гадаю, що так, бо дуже пишаюся своєю Вітчизною, люблю її понад усе, хочу, щоб вона посіла гідне місце серед інших європейських країн. Чим ми гірші від інших. Попри всі труднощі та проблеми, переконана, Україна вистоїть, переможе і стане повноправним членом ЄС. Бо інакше за що ж тоді загинули і продовжують гинути на Донбасі сини та доньки України. Ні! Ми не можемо зупинитись на півшляху, адже великий взяли розгін.

Відрадно, що наш вхід до ЄС активно підтримує Литва, країна зі схожою історією та долею, яка також виборола свою незалежність і як ніхто інший розуміє, чому ми так прагнемо стати частиною великої європейської сім’ї. Шота Руставелі писав: «Людина, яка не шукає друзів, є ворогом сама собі». Я рада, що Україна має друзів, і ними, в першу чергу, є Литва, й сподіваюся, інші держави, які щасливі в ЄС.



«Немає сумнівів, що майбутнє України в руках кожного українця! Литва та вся Європа будуть на вашій стороні», - відзначила Д.Грибаускайте. Саме ці слова є великою мотивацією для мене як для свідомої українки. Знаю, що наше рішення щодо євроінтеграції підтримує чимало країн зі всього світу. Але останнє слово все-таки за нами. Кожен, хто вважає чи вважатиме у майбутньому себе європейцем, повинен бути ним не тільки на словах, але й на ділі.

Має надію, що у найближчий час має бути введений безвізовий режим, і кожен українець зможе подорожувати прекрасними містами Європи. Переконана: пройде зовсім небагато часу, і нас прийме європейська спільнота. Моя Україна ще покаже себе, заявить про себе усьому світу. Сміливий ми зробили крок уперед, ставши на заваді підступним планам верхівки керуючих Україною у 2013 році, маючи бажання бути вільними у правах, свободі дій. Але як сказав І.Багряний, справжній патріот України: «Тільки сміливі мають право бути щасливими». Тож ми, українці, у недалекому європейці, віримо, що будемо надзвичайно щасливими у великій європейській сім’ї.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка