Навчально-методичний посібник до курсу за вибором «актуальні питання кардіології»



Сторінка5/5
Дата конвертації08.07.2018
Розмір0.86 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5

Так

Ні

1) Встановлення катетера в периферичну та (або) центральну вену.

2) ЕКГ моніторинг. Критерії:

- можливо поява тільки блокади правої ніжки пучка Гісса;

- патологічний зубець Q в III та S I відведеннях;

- поворот ЕОС вправо: глибокий S в I, V1-V6 або по типу S I – S II – S III.

Клінічні ознаки:

- раптова «тиха» задишка;

- ціаноз шкірних покривів;

- тахікардія;

- артеріальна гіпотензія;

- можлива біль в грудній клітці, підвищення температури тіла, блювання, судоми, втрата свідомості.

Фактори ризику:

- тромбофлебіт;

- тривала іммобілізація;

- післяопераційний період;

- онкозахворювання;

- вагітність та роди.

Блискавична форма ТЕЛА

Фактори ризика:

- Cерцева недостатність, миготлива аритмія, пороки серця;

- похилий вік;

- «лежачі» хворі.

Ознаки кардіогенного шоку

Ознаки
ГДН

Алгоритм «Кардіогенний


шок»

Алгоритм «Гостра дихальна недостатність»

Середньотяжка форма – інфаркт легені

Підгостра емболія


Рецидивуюча ТЕЛА мілких віток

Невідкладна допомога:

1) СЛР;

2) оксигенотерапія, при необхідності ШВЛ 50-100% O2;



3) знеболення наркотичними анальгетиками (морфін 1% - 1 мл, фентаніл 0,005% - 1 мл) в/в;

4) при бронхоспазмі – р-н теофіліну 2% – 10 мл в 10 мл р-ну натрію хлориду 0,9% в/в;

5) гепарин 10 000 ОД (надропарин 1 мг/кг) в/в в 20 мл р-ну натрію хлориду 0,9%.

При стійкій артеріальній гіпотензії (САТ менше 90 мм. рт. ст.) або прогресуючому падінні САТ та швидкому прогресуванні симптомів ТЕЛА при відсутності протипоказів показано проведення тромболізису (в умовах реанімобіля)

Транспортування в стаціонар
(у ВРІТ, минаючи приймальне відділення)

Транспортування в стаціонар

250 000 ОД стрептокінази на 200 мл розчину натрію хлориду 0,9% в/в капельно за 30 хвилин під контролем АТ (паралельно проводять корекцію гемодинаміки допаміном)

Швидко прогресуючий ціаноз верхньої половини тіла з вираженою гіпотензією, синкопе, набухання шийних вен, раптова зупинка кровообігу

Характерні болі плеврального характеру, кашель з кровохарканням, аускультативно – хрипи, шум тертя плеври

Тахікардія в спокої, може бути стабільна гемодинаміка


Повторні раптові напади задухи, синкопе, «атипова» стенокардія

Додаток 4

Протокол обстеження, встановлення діагнозу, лікування та профілактики при ТЕЛА відповідно до стандартів доказової медицини на підставі рекомендацій Європейського товариства кардіологів щодо гострої тромбоемболії легеневої артерії та національних Клінічних протоколів (2014)

КЕРІВНИЦТВА ДО ДІЙ

Привітання: привітайтеся та представтеся хворому

Знайомство: зберіть паспортні дані хворого (ПІБ., стать, вік, місце проживання, місце роботи та спеціальність)

Скарги хворого на момент обстеження

Визначте та деталізуйте скарги хворого. При їх визначенні зверніть увагу на наявність:

  1. Больового синдрому (характеризується болем у грудній клітці, який посилюється під час глибокого вдиху та покашлювання у зв’язку з розвитком інфаркт-пневмонії та асептичного запалення плевральних листків). Біль може бути інтенсивним, ірадіювати в міжлопатковий простір у результаті гострого розширення легеневої артерії, ішемії легеневої тканини або подразнень нервових закінчень у перикарді.

  2. Синдром гострої дихальної недостатності (характеризується раптовим виникненням експіраторної задишки, ціанозу, бронхоспазму). Задишка виникає в результаті подразнення дихального центру у відповідь на гіпоксію, гіперкапнію та легеневу гіпертензію. На масивну ТЕЛА вказує розвиток ціанозу обличчя, шиї, верхньої частини тулуба (чавунний колір має серйозний прогноз). Раптово виниклий ціаноз у поєднанні з задишкою, тахікардією та болем в грудній клітці є достовірною ознакою ТЕЛА.

  3. Синдром гострої судинної недостатності (колаптоїдний) (виникає в результаті рефлекторного падіння АТ у великому колі кровообігу та зменшення надходження крові в ЛШ, що зумовлено різким підвищенням тиску в малому колі кровообігу). Прогресивне зниження АТ може призвести до смерті.

  4. Синдром гострої правошлуночкової недостатності (супроводжується розвитком гострого легеневого серця в результаті рефлекторного спазму судин легень і різкого підвищення діастоличного тиску, що призводить до перенапруги ПШ, зниження його скоротливої здатності (про що свідчить епігастральна пульсація, зміщення границь відносної тупості серця вправо, набухання шийних вен, позитивний венний пульс). Інколи вислуховується діастолічний шум Грехема-Стілла, зумовлений розширенням кільця легеневої артерії, поверненням крові із легеневої артерії в ПШ. Рідко може розвиватися гостра лівошлуночкова недостатність у результаті зміщення міжшлуночкової перетинки в порожнину ЛШ за рахунок дилатації ПШ.

  5. Синдром гострого порушення ритму серця (супроводжується виникненням синусової тахікардії, екстрасистолії, ФП, блокади правої ніжки пучка Гіса, зумовлених гіпоксією міокарда та перевантаженням ПШ, що призводить до утворення ектопічних вогнищ і навіть фібриляції шлуночків)/.

  6. Синдром гострої коронарної недостатності є вторинним. Він зумовлений невідповідністю між кровопостачанням і метаболічною потребою ПШ, зниженням АТ та артеріальною гіпоксемією. У таких випадках на електрокардіограмах (ЕКГ) сегмент ST зміщується нижче ізолінії та з’являється негативний зубець Т. При аутопсії міокарда померлих хворих визначають вогнища некрозу в субендокардіальному шарі в результаті ішемії міокарда.

  7. Церебральний синдром (характеризується психомоторним збудженням, менінгіальними та вогнищевими симптомами, судомами, а інколи комою, які зумовлені розвитком гіпоксії мозку, енцефалопатії та набряку мозку).

  8. Абдомінальний синдром (характеризується болем у ділянці печінки, нудотою, блювотою, метеоризмом (симптом динамічної кишкової непрохідності), що виникає в результаті збільшення печінки, перерозтягнення глісонової капсули та спазму артерій черевної порожнини).

  9. Лихоманковий синдром (характеризується підвищенням температури тіла на початку захворювання до субфебрильних цифр, інколи – фебрильних). Його тривалість складає від 2 до 12 днів.

  10. Імунологічний синдром (виникає протягом 2-3 тижнів, проявляється уртикароподібними висипками на шкірі, пульмонітом, рецидивуючим плевритом, еозинофілією, появою в крові циркулюючих імунних комплексів).

Індивідуальний та сімейний анамнез, опитування

за органами та системами

Виясніть динаміку захворювання, проведіть опитування за органами та системами

При опитуванні зверніть увагу на відомості відносно:



  1. Наявності факторів ризику:

  • флебітів і тромбофлебітів нижніх (рідше верхніх) кінцівок, вен малого тазу;

  • новоутворень різних органів;

  • серцево-судинних захворювань з вираженою кардіомегалією, великими порожнинами лівого і правого шлуночків (мітральний стеноз, ішемічна хвороба серця [ІХС], ІМ, дилатаційна кардіоміопатія, дифузні міокардити, інфекційний ендокардит, фібриляція передсердь [ФП], хронічна серцева недостатність тощо);

  • хірургічних операцій, тривалі імобілізації кінцівок, травми.

  1. Наявності симптомів ураження органів-мішеней:

  • легень: біль, синдром гострої дихальної недостатності;

  • судин: колапс, в результаті рефлекторного падіння АТ;

  • серця: серцебиття, порушення ритму та провідності, болю у грудній клітці, задишки, набрякання гомілок;

  • мозку: психомоторне збудження, менінгіальні та вогнищеві симптоми, судоми, а інколи кома, які зумовлені розвитком гіпоксії;

  • черевної порожнини: біль у ділянці печінки, нудота, блювота, метеоризм (симптом динамічної кишкової непрохідності)

Фізикальне обстеження

При огляді хворого з ТЕЛА звертає на себе увагу характерний блідо-попелястий відтінок шкіри з ціанозом слизових оболонок і нігтьових лож. При масивній тромбоемболії може розвинутися виражений «чугунний» ціаноз шкіри верхньої половини тіла.

Кашель з невеликою кількістю мокроти, кровохаркання, яке зустрічається приблизно в 1/3 випадків, підвищення температури тіла, шум тертя плеври, вологі хрипи в легенях, біль в грудях плеврального характеру пов'язані з інфарктом легені або інфаркт-пневмонією і часто супроводять тромбоемболії дрібних гілок ЛА.

При субмасивній ТЕЛА різке підвищення легеневого судинного опору приводить до гострої дисфункції правого шлуночку (гострому легеневому серцю), яке проявляється клінічними і електрокардіографічними ознаками. Клінічні симптоми включають: патологічну пульсацію, акцент тону II і шум систоли над легеневою артерією, протодіастолічеській ритм галопу, набухання шийних вен, збільшення печінки.


План обстеження

При обстеженні хворого оцініть:

  1. Тяжкість стану

  2. Положення в ліжку

  3. Ознаки ураження органів-мішеней

  4. Електрокардіографічне дослідження

  5. Рентгенологічне дослідження

  6. Клінічні і біохімічні лабораторні дослідження

Лабораторне та інструментальне дослідження (рутинні методи)

Складіть план обстеження хворого з урахуванням рутинних, рекомендованих методів, а також розширених методів обстеження, показаних конкретному пацієнту

Лабораторне та інструментальне дослідження (рекомендовані методи)

Оцініть отримані результати обстеження

1. В аналізі крові – лейкоцитоз із можливим зсувом лейкоцитарної формули вліво, збільшена швидкість осідання еритроцитів, еозинофілія, лімфопенія, відносний моноцитоз.

2. Рівень лактатдегідрогенази (ЛДГ-3) (рідко ЛДГ-1) збільшений, білірубін у крові підвищений. Підвищення рівня тропонінів у крові супроводжується значним збільшенням лікарняної летальності (44% проти 3% у хворих без підвищення вмісту тропоніну).

3. Визначення в крові методом ELISA D-димеру, одного з продуктів розпаду фібриногену та фібрину внаслідок активації фібринолізу (в нормі складає 0,5 мкг/мл крові), який є сприятливим показником і дозволяє виключити немасивну ТЕЛА на першому етапі дослідження в 99%. Але його збільшення не підвищує достовірність діагнозу захворювання.

4. Плевральна рідина, частіше геморагічна, має ознаки запалення.

5. Критерії ЕКГ-дослідження:

• раптове зміщення електричної осі серця вправо, ознаки гіпертрофії ПШ;

• негативний зубець Т і зміщення сегменту ST, а інколи непостійний зубець Q в ІІІ- і aVF-відведеннях з швидкою динамікою;

• синусова тахікардія, екстрасистолія, блокада правої ніжки пучка Гіса;

• Р-pulmonale: високий гостроверхий зубець Р в ІІІ- і aVF-відведеннях.

6. Рентгенологічні критерії:

• збіднення судинного малюнка легень (патогномонічний симптом), збільшення прозорості легень (симптом Вестермарка);

• деформація або збільшення одного з коренів легень;

• вибухання конуса легеневої артерії;

• розширення серця за рахунок ПШ;

• при інфаркті легень – конусоподібна тінь, яка направлена верхівкою до кореня легені;

• високе стояння діафрагми на стороні ураження;

• можлива наявність рідини в плевральній порожнині.

7. Критерії ЕхоКГ-дослідження:

• збільшення кінцево-діастолічного розміру ПШ і зниження скоротливої здатності останнього;

• асиметричне потовщення міжшлуночкової перетинки та пролабування її в порожнину ЛШ, що може перешкоджати надходженню крові із лівого передсердя в ЛШ, що є фактором ризику розвитку набряку легень.

8. Критерії комп’ютерної томографії (КТ) легень чи селективної ангіографії: наявність тромбу, обтурації судин, дефекту наповнення (олігемія – зменшення перфузії на периферії легень).

9. Критерії селективної ангіопульмонографії:

• збільшення діаметра легеневої артерії;

• повна або часткова оклюзія артерії, відсутність контрастування судин легені на стороні ураження;

• «розлитий» або «плямистий» характер контрастування судин;

• дефекти наповнення в судині за наявності поодиноких тромбів;

• деформація легеневого малюнка у вигляді розширення чи звивистості;

• зміни сегментарних або дольових судин при множинному ураженні дрібних гілок.


Стратифікація ризику розвитку серцево-судинного ускладнення

(схема 1)



Основні маркери стратифікації (Рекомендації Європейського товариства кардіологів, 2014)

Клінічні маркери : Шок. Гіпотензія.

Маркери дисфункції ПШ:

Дилатація ПШ, гіпокінез і перевантаження тиском на ЕхоКГ.

Дилатація ПШ на спіральній КТ.

Зростання в крові рівня мозкового натрійуретичного пептиду (BNP) або n-термінального мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP).

Підвищення тиску в ПШ при його катетеризації.

Маркери ушкодження міокарда: позитивні серцеві тропоніни Т або І.



Визначення прогнозу пацієнта

Прогноз залежить від того, які гілки легеневої артерії вражені.

Зверхмасивна (блискавична) форма продовжується кілька хвилин, супроводжується швидким зростанням задишки (частота дихання [ЧД] – 45-50/хв), тахікардії (ЧСС – 140-150/хв), теплого ціанозу, падінням АТ до нуля і розвитком смерті.

Масивна форма (головних гілок) протікає гостро впродовж десятка хвилин, характеризується задишкою (ЧД – 40-45/хв), серцебиттям (ЧСС – 130-140/хв), дифузним ціанозом, болем в грудній клітці та за грудиною, страхом смерті.

Немасивна (середніх гілок) характеризується задишкою (ЧД – 25-35/хв), серцебиттям (ЧСС – 100-130/хв), зниженням рівня АТ до 80/60 мм рт. ст., кашлем, кровохарканням і розвитком інфаркт-пневмонії через 48 годин після початку розвитку ТЕЛА.

ТЕЛА дрібних гілок легеневої артерії супроводжується раптовою задишкою (ЧД – 30-35/хв), серцебиттям (ЧСС – 90-100/хв), інколи короткочасною артеріальною гіпотензією і втратою свідомості, що може призвести до розвитку хронічного легеневого серця.


Формулювання діагнозу

Приклад формулювання діагнозу: ТЕЛА, субмасивна форма, гостре легеневе компенсоване серце, легенева недостатність ІІ ступеня, тромбофлебіт вен лівої гомілки у фазі загострення.

План лікування

Складіть план лікування, який повинен включати немедикаментозну та медикаментозну терапію

Модифікація способу життя

Лікування. Стандарти надання невідкладної допомоги хворим з ТЕЛА

Вибір тактики медикаментозної терапії

Лікування хворих з ТЕЛА включає зняття больового синдрому, зниження тиску в легеневій артерії, відновлення легеневого кровообігу, попередження рецидивів тромбоемболій

Невідкладна допомога на догоспітальному етапі лікування

  1. Здійснити знеболення:

• таламонал (фентаніл 1-2 мл 0,005%-го розчину + дроперидол 1-2 мл 0,25%-го розчину) в/в, в/м при систолічному АТ > 100 мм рт. ст.;

• промедол – 1 мл 1%-го розчину, морфін – 0,5 мл 1%-го розчину в/м.



  1. Купірування колапсу:

• дофамін – 1 мл 0,5%-го розчину в/в крапельно;

• преднізолон – 60-90 мг в/в, в/м;

• реополіглюкін – 400 мл 10%-го розчину, неогемодез.


  1. Зниження тиску в малому колі кровообігу:

• теофілін – 10 мл 2,4%-го розчину в/в;

• папаверин, но-шпа, дротаверин – 2 мл 2%-го розчину в/в, в/м.



  1. Проведення антикоагулянтної терапії:

• гепарин – 10000-15000 ОД в/в, потім по 60 ОД/кг п/ш;

• фраксипарин – 0,6 мл п/ш.



Лікування в стаціонарних умовах

Крок 1. Проведення тромболітичної терапії:

• у перші 4-6 годин від початку розвитку ТЕЛА при масивній і субмасивній формі з метою розчинення тромбу вводять:

- тромболітики І покоління: стрептокіназа, стрептаза, стрептоліаза, кабікіназа, авелізин по 1,5 млн ОД в/в або стрептодеказа – 3 млн ОД, або урокіназа – 2 млн ОД в/в протягом 1-2 год;

- тромболітики ІІ покоління – актилізе, тканинний активатор плазміногену 100 мг: 15 мг болюсно, 50 мг впродовж 30 хвилин, 35 мг упродовж 1 години (ефект від введення тромболітиків в/в і безпосередньо в легеневу артерію однаковий). Тромболітики перетворюють неактивний плазміноген в активний плазмін, який є природним тромболітиком. Їх краще вводити в легеневу артерію через катетер.



Крок 2. Антикоагулянтна терапія з метою попередження утворення тромбозів при немасивній формі ТЕЛА:

• гепарин – по 5000 ОД 4 рази на день п/ш (гепарин вводять в/в у дозі 5000-10000 ОД болюсно, а потім в/в інфузійно із розрахунку 1000-1500 ОД/год протягом 7 днів під контролем активованого частково тромбопластинового часу (АЧТЧ), який в нормі складає 50-70 секунд, або фраксипарин, надропарин, клексан по 0,6 мл п/ш упродовж 7 днів;

• надропарин (фраксипарин Na) – по 86 МО/кг в/в болюсно, потім – по 86 МО/кг кожні 12 год або 190 МО/кг (форте) один раз на добу п/ш;

• еноксапарин (клексан) по 1 мг/кг п/ш кожні 12 годин;

• варфарин – по 5-6 мг 1-2 рази на день або фенілін – 0,2 г/добу впродовж 2-3 місяців під контролем МНВ (міжнародного нормалізованого відношення, яке повинно складати 2,0-3,0) впродовж 3 місяців і більше;

Не-вітамін-К залежні антикоагулянти (ривароксабан, дабігатран, апіксабан), як альтернатива антагоністам вітаміна К.

• антиагрегант аспірин менш ефективний, ніж антикоагулянти.

Крок 3. Хірургічне лікування. Екстрена емболектомія абсолютно показана при зверхмасивній та масивній ТЕЛА, які супроводжуються стійкою системною артеріальною і вираженою легеневою гіпертензією. Альтернативою хірургічного втручання в деяких випадках може бути розширення (бужування) тромбоембола в легеневій артерії за допомогою катетера Фогарті (під контролем рентгеноскопії вводиться зонд з балоном на кінці та проводиться фрагментація тромбу з наступним введенням тромболітиків).

Крок 4. Профілактика рецидивів ТЕЛА:

• медикаментозна: антикоагулянти (варфарин, НОАК) упродовж 3-6 місяців і більше;

• антиагреганти: аспірин, клопідогрель, абциксимаб призначають в оптимальних дозах (менш ефективні, ніж антикоагулянти);

• хірургічна профілактика: імплантують кава-фільтри в інфраренальний відділ нижньої порожнистої вени або ставлять «пастки для емболів» шляхом проведення шкірної пункції яремної або стегнової вени; перев’язка магістральних вен (стегнової вени нижче устя глибокої вени стегна).



Тактика ведення хворих з масивною ТЕЛА

Крок 1. Зупинка серцевої діяльності

Кардіореспіраторна реанімація.

50 мг альтеплази в/в.

Повторна оцінка стану через 30 хвилин.



Крок 2. Погіршення стану пацієнта при ТЕЛА

Консультація спеціаліста.

50 мг альтеплази в/в.

Антибіотики широкого спектру за показаннями.

Термінова ЕхоКГ.

Крок 3. Рецидиви захворювання

80 ОД/кг гепарину в/в протягом 5-7 днів, а потім варфарин по 10 мг/добу.

Термінове ЕхоКГ- та ЕКГ-дослідження.

У разі погіршення стану здійснювати Крок 2.

Важливо! У випадку виникнення тромбоцитопенії при застосуванні гепарину переливання тромбоцитарної маси може ускладнити ситуацію, призначення варфарину у великих дозах може викликати гангрену кінцівки.


Профілактика

Профілактика ТЕЛА направлена на попередження причин, що сприяють розвитку захворювання.

Із метою профілактики флеботромбозу в доопераційному періоді призначають:

1. Низькомолекулярні гепарини:

• еноксапарин (клексан, лавенокс) по 40 мг (чи 4000 МО) 1 раз на день чи 30 мг (3000 МО) 2 рази на день;

• фраксипарин (надропарин) по 0,3 мл (чи 3075 МО) впродовж трьох днів, а з 4-го дня – 0,4 мл (чи 4100 МО) 1 раз на день;

• дальтепарин (фрагмін) по 5000 МО 1 раз на день або 2500 МО 2 рази на день;

• ревипарин (кліварин) по 0,25-0,5 мл (чи 1750-3500 МО) 1 раз на день.

2. Своєчасне розширення ліжкового режиму після операції, мобілізація кінцівок, лікувальна фізкультура, використання антиагрегантних препаратів, а в післяопераційному періоді – застосування еластичної або пневматичної компресії гомілок, еластичних панчох. 3. При рецидивуючій ТЕЛА у нижню порожнисту вену вставляють тимчасові або постійні кава-фільтри шляхом введення катетера через підключичну, яремну або стегнову вену. Після їх імплантації відбувається зниження частоти ТЕЛА на 12-ту добу і через 2 роки спостереження, але кава-фільтри на смертність не впливають.



Кавафільтри імплантують тільки у тому разі, коли протипоказані антикоагулянти або ТЕЛА на їх фоні рецидивує.


Рекомендована література
А. Базова література

  1. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії : довід.-посіб. / Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова ; за ред. Ю. М. Мостового. - 18-е вид., допов. і переробл. - К. : Центр ДЗК, 2015. - 680 с.

  2. Електрокардіографічна діагностика і лікування в невідкладній кардіології / В.А.Скибчик, Я.В.Скибчик. – К: ТОВ “Люди в білому”, 2014. – 154 с.

  3. Кардиологический альманах-2014. Достижения в диагностике, лечении и профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / Под ред. Пархоменко А.Н. – К.:, 2014. – 293с.

  4. Сыволап В.Д. Клиническая электрокардиография. Запорожье.- Учебник. - 2008. - 264 с.

  5. Справочник по кардиологии / Под ред. Целуйко В.И. – К.: Библиотека “ЗдоровьеУкраины”, 2014. – 542с.

  6. Внутрішня медицина: Терапія: Підручник. / Н.М. Середюк, І. П. Вакалюк, О.С. Стасимин та інші. – 4-е вид. виправ. – К.: Медицина, 2013 - 688 с.

  7. Кардиологический альманах-2014. Достижения в диагностике, лечении и профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / Под ред. Пархоменко А.Н. – К.:, 2014. – 293с.

  8. Руководство по кардиологии / Под ред. В.Н.Коваленко. – К.:Морион, 2008. – 875 с.

  9. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. За ред..проф. В.М.Коваленко, проф. М.І.Лутая, Ю.М.Сіренка. – Київ, 2011, 96с.

  10. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 3. «Нова книга», 2010. - 1006 с.

  11. Практикум з внутрішньої медицини: навч. пос. / К.М. Амосова, Л.Ф. Конопльова, Л.Л. Сидорова, Г.В. Мостбауер та ін. – К.: Український медичний вісник, 2012 р. – 416 с.

  12. Гипертензивные кризы: диагностика и лечение. // Український кардіологічний журнал. – 2012. - №1.-С.1-32.

  13. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 2 /А.С.Свінцицький, Л.Ф.Конопльова, Ю.І.Фещенко та ін.; За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2009. – 1088 с.

  14. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги - ТЕЛА (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога). 2013 р.

  15. Рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо ведення пацієнтів з ТЕЛА (2014), частина 1. // Серце і судини. – 2014. №4. – с.7-14

  16. Рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо ведення пацієнтів з ТЕЛА (2014), частина 2. // Серце і судини. – 2015. №1. – с.7-14.



Б. Додаткова література

  1. Внутрішня медицина: Порадник лікарю загальної практики: навчальний посібник. / А.С. Свінціцький, О.О. Абрагамович, П.М. Боднар та ін.; За ред. проф. А.С. Свінціцького. – ВСВ «Медицина», 2014. – 1272 с. + 16с. кольоров. вкл.

  2. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти, діагностика та лікування / За ред. проф. В.М. Коваленка, проф. М.І. Лутая, проф. Ю.М. Сіренка. - К., 2011. –128с.

  3. Серцево-судинні захворювання. Рекомендації з діагностики, профілактики та лікування / За ред. В.М.Коваленка, М.І.Лутая. – К.: Моріон, 2011. – 408 с.

  4. Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник / Ф.С. Глумчер, Л.П. Чепкий, Л.В. Усенко та ін.; за ред. Ф.С. Глумчера. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 336 с.

  5. Фармакотерапія невідкладних станів у кардіології : посібник / Ю.О. Капустник, О.В. Власова. - Полтава : 2013. - 333 с. : табл., іл.



В. Накази МОЗ України, національні та міжнародні рекомендації

  1. Рекомендації Української асоціації кардіологів, Української асоціації ендокринних хірургів, асоціації нефрологів України з диференційної діагностики артеріальних гіпертензій (2014). Артеріальна гіпертензія – 2014 - №3 – с.64-93.

  2. Диагностика и лечение заболеваний аорты: обзор рекомендаций Европейского общества кардиологов 2014. // Практична ангіологія. - Збірник клінічних рекомендацій – 2015. – с.67-103

  3. Наказ МОЗ України від 24.05.2012 № 384. Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах.

  4. Наказ МОЗ України від 02.07.2014 № 455. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації.

  5. Наказ МОЗ України від 03.03.2016 №164. Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації.

  6. Наказ МОЗ України від 02.03.2016 №152. Стабільна ішемічна хвороба серця. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

  7. Наказ МОЗ України від 15 січня 2014 р. № 34 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги.

  8. Наказ МОЗ України від 24.05.2012 р. №384 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії». Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія».

  9. Лечение больных с сердечной недостаточностью – практическое руководство (ACC/AHA, 2013) - MedicineReview. – 2013 – №4. - c.16-22

  10. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2012) / Асоціація кардіологів України, Українська Асоціація фахівців з серцевої недостатності.- К., 2012.- 106 с.

  11. Руководство ESC по реваскуляризации миокарда (2014): краткий обзор рекомендаций. – MedicineReview. – 2015 – c.5-10


Г.Методичні матеріали кафедри:

  1. Сиволап В.Д. Клінічна оцінка результатів інструментальних досліджень в кардіології / В.Д. Сиволап, В.Х. Каленський, Д.А. Лашкул, О.П. Бондаренко // Навчально-методичний посібник. – Запоріжжя. – 2016. – 105

  2. Сыволап В.Д. Электрокардиографическая диагностика в неотложной кардиологии / В.Д. Сыволап // учебное пособие. – Запорожье. – 2015. – 67 с.

  3. Сиволап В.Д. Диференційний діагноз артеріальних гіпотоній та синкопальних станів / В.Д. Сиволап, О.П. Бондаренко // Навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи студентів медичного та педіатричного факультетів з дисципліни Внутрішня медицина. – Запоріжжя. – 2013. – 86 с.

  4. Сыволап В.Д. Отечный синдром в терапевтической практике / В.Д. Сыволап, В.Х. Каленский // Учебное пособие. – Запорожье. – 2013. – 76 с.

  5. Сборник обучающих и контролирующих задач для самоподготовки к практическим занятиям по «Внутренним болезням». Учебно-методическое пособие для студентов, врачей-курсантов, интернов, клинических ординаторов/ Проф. Сиволап В.Д. – Запорожье. – 2011. – 196 с.

  6. Сиволап В.Д. Класифікація, приклади формулювання та кодування діагнозів захворювань серцево-судинної системи / В.Д. Сиволап, С.М. Кисельов, Д.А. Лашкул // Навчальний посібник. – Запоріжжя. – 2010. – 47 с.

  7. Сыволап В.Д. Принципы дифференциальной диагностики и формулирования диагноза / В.Д. Сыволап / Учебно-методическое пособие. – Запорожье. – 2009. – 135 с.

Д. Інтернет – ресурси

Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України

http://www.strazhesko.org.ua/

Українськи кардіологічний портал

http://ukrcardio.org/

Електронний науково-практичний журнал про кардіологію

http://www.webcardio.org/

PubMed


http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed

European society of cardiology

http://www.escardio.org/

American College of Cardiology

http://www.acc.org/

American Heart Association

http://www.heart.org/HEARTORG/

www.moz.gov.ua

www.testcentr.org.ua

www.portal.zsmu.edu.ua

www.ukrcardio.org

www.dec.gov.ua



www.cardiolog.org

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка