Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів



Сторінка6/8
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.15 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8

2. (А + Б) : В– Г+ Ґ х Д ? Ж х З - Й, де

А – якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення А (років) за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. (Сімейний кодекс України, ст. 199).

Б – усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на Б років. (Сімейний кодекс України, ст. 211).

В – дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею В (місячного) віку. (Сімейний кодекс України, ст. 209).

Г– у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж Г років. (Сімейний кодекс України, ст. 211).

Ґ – за заявою особи, яка досягла Ґ років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. (Сімейний кодекс України, ст. 23).

Д – після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом Д (років) від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. (Сімейний кодекс України, ст. 76).

Ж – усиновлювач може змінити відомості про місце народження та дату народження дитини. При цьому дата народження дитини може бути змінена не більш як на Ж (місяців). (Сімейний кодекс України, ст. 230).

З – до вимоги про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у З роки. (Сімейний кодекс України, ст. 72).

Й – до вимоги про визнання материнства (батьківства) встановлюється позовна давність в Й (років), яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю (батьком) дитини. (Сімейний кодекс України, ст. 138, 139).


3. А - (Б + В) : (Г + Ґ) + Д + 2 ? (Ж + З) : Й + К, де

А – місце проживання дитини, яка досягла А років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. (Сімейний кодекс України, ст. 160).

Б – опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла Б років. (Сімейний кодекс України, ст. 243).

В – піклування встановлюється над дитиною до В років (Сімейний кодекс України, ст. 243).

Г – дружина (чоловік), з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка (дружини) – батька (матері) дитини до досягнення дитиною Г років. (Сімейний кодекс України, ст. 84, 86).

Ґ – суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу Ґ (місяців) від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. (Сімейний кодекс України, ст. 109).

Д – дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як Д (років) на обліку у Центрі з усиновлення дітей. (Сімейний кодекс України, ст. 283).

Ж – особа, яка була усиновлена, має право після досягнення нею Ж років на одержання інформації щодо свого усиновлення. (Сімейний кодекс України, ст. 226).

З – якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла З років, визначається нею самою. (Сімейний кодекс України, ст. 160).

Й – якщо усиновлюється дитина, яка не досягла Й років, службові особи при виявленні її згоди на усиновлення зобов’язані вживати заходів щодо забезпечення таємниці усиновлення від самої дитини. (Сімейний кодекс України, ст. 227).

К – батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше К (місяців) від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. (Сімейний кодекс України, ст. 144).
СЗ.12 – Основи спадкового права України

Зміст заняття:


  1. Загальна характеристика спадкового права.

  2. Спадкування за заповітом.

  3. Спадкування за законом.

  4. Здійснення права на спадкування та оформлення спадщини.


Методичні вказівки щодо самостійного вивчення теми:

Вивчення даної теми потребує дослідження ключових понять спадкового права: спадкування та спадщина. Тут необхідно з’ясувати: як може відбуватися спадкування (за законом і за заповітом); що собою являє процедура спадкування; які права та обов’язки входять до «спадщини», а які не входять, і чому; що являє собою «спадкова маса»; коли і де відкривається спадщина; хто може бути спадкоємцем і спадкодавцем тощо.

Окремо слід приділити увагу процедурі спадкування за заповітом. Починаючи розгляд цього питання, варто надати визначення і з’ясувати юридичну природу заповіту. Обов’язково вкажіть в якій формі та з дотриманням якого порядку має бути складений заповіт, які особи мають право на таке розпорядження на випадок своєї смерті. Крім того, в цьому питанні необхідно звернути увагу на осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині: хто має таке право і як вираховується ця частка? З’ясуйте порядок прийняття спадщини.

Далі слід зупинитися на порядку спадкування за законом, оскільки більшість людей не залишають заповітів і розраховують на положення законодавства щодо спадкування. Визначте, хто є спадкоємцем за законом. Який передбачений порядок закликання їх до спадкування? Дослідіть окремо кожну чергу спадкоємців, з’ясуйте, в яких частках успадковують спадкоємці, чим зумовлюється зміна черговості спадкоємців та в якому порядку це відбувається. У чому особливість таких спадкоємців по закону, як онуки, правнуки, прабаба та прадід померлого. Крім того, охарактеризуйте правове становище таких спадкоємців, як утриманці, який порядок їх закликання до спадкування. Встановіть правову природу права представлення, в яких випадках воно застосовується та з якою метою.

Завершення вивчення теми потребує з’ясування процедури прийняття та оформлення спадщини. Також необхідно визначити, як закон гарантує права недієздатних, неповнолітніх та малолітніх осіб в цьому питанні. Зверніть увагу на те, що спадкоємець може прийняти спадщину лише цілком, без умов і застережень, або повністю відмовитись від цього, тобто частково цю процедуру провести не можна. З’ясуйте, коли спадщина вважається відумерлою та яка процедура передбачається щодо оформлення такого виду спадщини.
Теми рефератів:


  1. Особливі розпорядження у заповіті.

  1. Специфіка заповіту подружжя.

  2. Інститут заповіту у зарубіжних країнах.


Питання для повторення:

  1. Що собою являє спадкове право?

  1. Що входить до складу спадщини?

  2. Що таке «спадковий масив», «спадковий актив» та «спадковий пасив»?

  3. Що мається на увазі під поняттям «спадкування»?

  4. Які права та обов’язки не можуть переходити до спадкоємців після смерті особи? Чому?

  5. Що є часом відкриття спадщини?

  6. Чи зміниться співвідношення часток спадкоємців, якщо особи, які мали право спадкувати, померли в різні календарні дні?

  7. Де відкривається спадщина у разі смерті особи?

  8. Які види спадкування встановлені Цивільним кодексом України?

  9. Хто може бути спадкодавцем?

  10. Хто є спадкоємцем у різних видах спадкування?

  11. Хто не має права на спадкування відповідно до Цивільного кодексу України?

  12. Що собою являє усунення від спадщини? Коли воно застосовується?

  13. Хто має право на складання заповіту?

  14. В якій формі має бути складений заповіт?



Задачі для закріплення теоретичного матеріалу:

Замість знаку питання ? поставте знак >, < або =



1. (А + Б) : В + Г ? Ґ – (Д + Ж) : З, де

А, Б – особа, яка досягла А - річного віку має право вільно самостійно пересуватися територією України і відповідно вибирати місце перебування, а з Б – річного віку – самостійно виїздити за межі нашої держави. (Цивільний кодекс, ст. 313).

В – кількість черг спадкування за законом (Цивільний кодекс, глава 86).

Г – для прийняття спадщини встановлюється строк у Г місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (Цивільний кодекс, ст 1270).

Ґ – з Ґ- річного віку особа, яка потребує медичної допомоги, має право на вибір лікаря та методів лікування відповідно до його рекомендацій (Цивільний кодекс, ст. 284).

Д – покупець має право протягом Д днів з моменту передачі йому непродовольчого товару неналежної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. (Цивільний кодекс, ст. 707).

Ж – вік з якого особа може бути засновником (учасником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами (Цивільний кодекс, ст 32).

З – особа, яка досягла З років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. (Цивільний кодекс, ст. 1269).


2. (А + Б) : В + Г ? Ґ : Д – (Ж + З), де

А, Б – неповну цивільну дієздатність має фізична особа у віці від А до Б років (Цивільний кодекс, ст 32).

В – вік з якого особа може самостійно займатися підприємницькою діяльністю. (Цивільний кодекс, ст. 35).

Г – правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, вважається схваленим, якщо її батьки (особи що їх замінюють) дізнавшись про його вчинення, протягом Г (місяців) не заявили претензії другій стороні. (Цивільний кодекс, ст. 221).

Ґ – правочини фізичних осіб між собою на суму, що не перевищує у Ґ разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян можуть укладати в усній формі (Цивільний кодекс, ст. 208).

Д – кількість видів спадкування (Цивільний кодекс, ст. 1217).

Ж – кредиторові спадкодавця належить протягом Ж (місяців) від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. (Цивільний кодекс, ст. 1281).

З – батьки спадкодавця належать до З черги спадкування за законом (Цивільний кодекс, ст. 1261).


СЗ.13 – Основи спадкового права України

Зміст заняття:

  1. Загальна характеристика спадкового права.

  2. Спадкування за заповітом.

  3. Спадкування за законом.

  4. Здійснення права на спадкування та оформлення спадщини.


Методичні вказівки щодо самостійного вивчення теми:

Вивчення даної теми потребує дослідження ключових понять спадкового права: спадкування та спадщина. Тут необхідно з’ясувати: як може відбуватися спадкування (за законом і за заповітом); що собою являє процедура спадкування; які права та обов’язки входять до «спадщини», а які не входять, і чому; що являє собою «спадкова маса»; коли і де відкривається спадщина; хто може бути спадкоємцем і спадкодавцем тощо.

Окремо слід приділити увагу процедурі спадкування за заповітом. Починаючи розгляд цього питання, варто надати визначення і з’ясувати юридичну природу заповіту. Обов’язково вкажіть в якій формі та з дотриманням якого порядку має бути складений заповіт, які особи мають право на таке розпорядження на випадок своєї смерті. Крім того, в цьому питанні необхідно звернути увагу на осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині: хто має таке право і як вираховується ця частка? З’ясуйте порядок прийняття спадщини.

Далі слід зупинитися на порядку спадкування за законом, оскільки більшість людей не залишають заповітів і розраховують на положення законодавства щодо спадкування. Визначте, хто є спадкоємцем за законом. Який передбачений порядок закликання їх до спадкування? Дослідіть окремо кожну чергу спадкоємців, з’ясуйте, в яких частках успадковують спадкоємці, чим зумовлюється зміна черговості спадкоємців та в якому порядку це відбувається. У чому особливість таких спадкоємців по закону, як онуки, правнуки, прабаба та прадід померлого. Крім того, охарактеризуйте правове становище таких спадкоємців, як утриманці, який порядок їх закликання до спадкування. Встановіть правову природу права представлення, в яких випадках воно застосовується та з якою метою.



Завершення вивчення теми потребує з’ясування процедури прийняття та оформлення спадщини. Також необхідно визначити, як закон гарантує права недієздатних, неповнолітніх та малолітніх осіб в цьому питанні. Зверніть увагу на те, що спадкоємець може прийняти спадщину лише цілком, без умов і застережень, або повністю відмовитись від цього, тобто частково цю процедуру провести не можна. З’ясуйте, коли спадщина вважається відумерлою та яка процедура передбачається щодо оформлення такого виду спадщини.
Теми рефератів:

  1. Правовий статус виконавця заповіту.

  1. Черги спадкоємців за законом. Зміна черговості.

  2. Особливості спадкування немайнових прав.


Питання для повторення:

  1. Що мається на увазі під таємницею заповіту і як вона має забезпечуватись?

  1. Чи має право заповідач скасувати чи змінити заповіт?

  2. Які особливі розпорядження має право встановити заповідач у своєму заповіті для спадкоємців?

  3. Хто має право на обов’язкову частку у спадщині і як обраховується ця частка?

  4. Яке значення має спільний заповіт подружжя?

  5. У чому особливість реалізації спільного заповіту подружжя?

  6. Скільки черг спадкоємців встановлюється при спадкуванні за законом?

  7. Як закон визначає частки спадкоємців при спадкуванні за законом?

  8. Чи можна змінити черговість спадкоємців при спадкуванні за законом? Як?

  9. Що собою являє право представлення? Коли і як воно застосовується?

  10. Який строк встановлюється законом для прийняття спадщини? Чи підлягає він подовженню?

  11. Які способи прийняття спадщини відомі українському законодавству?

  12. Як Цивільний кодекс України гарантує права недієздатних, малолітніх та неповнолітніх осіб у питанні прийняття спадщини?

  13. Коли застосовується спадкова трансмісія і в чому її особливість?

  14. В яких випадках спадщина вважається відумерлою і до якого суб’єкта та в які строки вона переходить?

  15. У чому особливість спадкування боргів померлого?


Задачі для закріплення теоретичного матеріалу:

1. 17-річна заміжня Марина продала одержану від бабусі у спадок квартиру. Батьки, коли дізналися про це, стали вимагати розірвання договору купівлі-продажу. Прокоментуйте ситуацію.
2. 17-річний Георгій отримав велику спадщину. Через кілька тижнів тяжко захворів і опинився у лікарні. Близьких родичів у нього не було. За пропозицією медсестри, яка знала про те, що Георгію залишилося жити недовго (він про це не знав), він взяв з нею шлюб. Медсестра розраховувала стати спадкоємцем за Георгієм. Але через місяць з’ясувалося, що лікарі помилилися з діагнозом. За позовом Георгія, який дізнався про справжні наміри медсестри, шлюб визнали недійсним. Через тиждень він вирішив продати частину майна, отриманого в порядку спадкування, і за виручені кошти поїхати для продовження лікування за кордон. Однак нотаріус відмовився посвідчити договір купівлі-продажу нерухомості. Чи правомірна відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.
3. Дідусь, вітаючи з днем народження свого повнолітнього онука, оголосив, що дарує йому свій будинок. З часом виявилося непорозуміння: після смерті дідуся про свої права на це житло заявили інші родичі. Що забув зробити дідусь, щоб уникнути такої ситуації?
СЗ.14 – Основи трудового права України

Зміст заняття:

  1. Поняття, предмет, метод та система трудового права.

  2. Поняття, види, зміст і сторони трудового договору. Порядок прийому на роботу.

  3. Підстави та порядок припинення трудового договору.

  4. Робочий час і час відпочинку.


Методичні вказівки щодо самостійного вивчення теми:

Починаючи вивчення даної теми слід дати визначення трудового права як однієї з галузей національного прав України. Далі важливо з’ясувати, які відносини у сфері праці входять до предмету правового регулювання даної галузі. Тут варто зазначити, що до предмету входять не лише трудові відносини між працівником та роботодавцем, а й відносини, що тісно пов’язані з трудовими, тобто виникають паралельно з використанням найманої праці. Далі з’ясуйте особливості методу трудового права, зважте на його змішаний характер. Зверніть увагу на специфіку джерел цієї галузі: основними нормативно-правовими актами наряду з Кодексом законів про працю є акти цивільного та цивільно-процесуального законодавства; питому вагу складають «локальні акти» – акти, що приймаються в певній галузі, на окремих підприємствах, та розповсюджують свою дію лише на ті кола, для яких прийняті. Розгляньте систему трудового права, яка побудована за загально прийнятним принципом – розподілена на дві частини: загальну та особливу.

Наступне питання присвячене вивченню такого важливого інституту як «колективний договір». Слід з’ясувати його сутність та роль, яку він відіграє в процесі регулювання відносин між роботодавцем та працівниками. Варто запам’ятати, що з цим документом повинен бути ознайомлений кожен працівник, який працевлаштовується на підприємство.

Далі зосередьте свою увагу на вивченні ключового інституту трудового права – інституту «трудового договору». Визначте його сутність, сторони, а також їх права та обов’язки, з’ясуйте його зміст (обов’язкові та факультативні умови). Після цього детально проаналізуйте види трудових договорів. Слід знати, що їх класифікація здійснюється частіше всього за трьома ознаками: за формою, за строками та за змістом. Хоча така класифікація не є вичерпною. Проаналізуйте, в яких формах частіше укладаються ТД та до чого може призвести недодержання письмової форми. Окремим блоком опрацюйте процес прийняття працівника на роботу: сутність (досягнення згоди щодо умов ТД); документи, які необхідно подати; відомості, які заборонено вимагати у працівника; наслідки необґрунтованої відмови від прийняття на роботу; поняття та ознаки випробування, як однієї з факультативних умов ТД. Наступний блок питань – оформлення ТД: зверніть увагу, що домовленість сторін (незалежно від форми ТД) завжди оформлюється наказом роботодавця, а працівник обов’язково ознайомлюється з ним під розписку. Основним документом, що підтверджує трудову діяльність громадян і слугує для встановлення стажу роботи, є трудова книжка. Окремо в цьому питанні приділіть увагу поняттю та меті діяльності організацій, що покликані захищати та відстоювати права працюючих: на національному рівні – це профспілки, на міжнародному – Міжнародна організація праці.

На початку вивчення третього питання слід запам’ятати, що поняття «припинення» та «розірвання» трудового договору мають різний зміст. Більш широким є поняття «припинення» ТД, воно може бути здійснено за підстав, що передбачені в ст. 36 КЗпП, однією з яких є «розірвання» ТД за ініціативою сторін. Далі слід приділити увагу детальному вивченню підстав для розірвання ТД за ініціативою сторін та з’ясуванню поняття та розмірів вихідної допомоги. Окремо необхідно з’ясувати, кого саме вважають «безробітними» та на підставі яких причин це відбувається.

Наступне питання присвячене вивченню таких інститутів трудового права як «робочий час» та «час відпочинку». При розгляді першого блоку питання слід вивчити поняття та види робочого часу (нормальний, скорочений, неповний), а також з’ясувати його тривалість залежно від виду. Окремо необхідно розглянути поняття «надурочних робіт» та умови залучення до них. Слід запам’ятати, що за загальним правилом, залучення до надурочних робіт не допускається. При розгляді блоку питань щодо часу відпочинку, варто порівняти його з робочим часом. Також слід визначити його основні види за КЗпПУ.



Теми рефератів:

  1. Правовий статус та діяльність Міжнародної організації праці.

  1. Проблема безробіття в Україні та шляхи її подолання.

  2. Соціальні гарантії працівників.

  3. Центри зайнятості та їх роль у системі гарантування прав працюючого населення.

  4. Випробування і стажування як умова підвищення критеріїв якості роботи працівника.


Питання для повторення:

  1. Назвіть основні принципи трудового права України.

  2. Які джерела трудового права України вам відомі?

  3. Хто вважається працівником за трудовим правом?

  4. Які документи необхідні для прийняття на роботу?

  5. Чи допускається законом дискримінація при прийнятті на роботу?

  6. В якому порядку укладається трудовий договір (контракт)?

  7. Які істотні умови трудового договору?

  8. Які види трудових договорів вам відомі?

  9. Що собою являє випробування при прийнятті на роботу?

  10. В якому порядку та на яких підставах може бути розірвано трудовий договір?

  11. За якої процедури відбувається звільнення за власним бажанням?

  12. Коли мають бути попереджені працівники про звільнення у випадку скорочення?

  13. Чи можливе припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з підстав, які прямо не передбаченні у КЗпПУ?

  14. Розкрийте функції та порядок укладання колективного трудового договору.

  15. Які розміри вихідної допомоги встановлюються при звільненні працівників?

  16. Поясніть значення таких понять: «тарифна ставка», «тарифна сітка», «посадовий оклад».

  17. Які види робочого часу вам відомі?

  18. Для якої категорії осіб встановлюється скорочений робочий час?

  19. У чому полягає різниця між скороченим та неповним робочим часом?


Задачі для закріплення теоретичного матеріалу:

Замість знаку питання ? поставте знак >, < або =



1. (А + Б + В - Г) : (Ґ + Д) + Ж ? З х Є, де :

А – нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати А годин на тиждень. (Кодекс законів про працю України, ст. 50).

Б, В – жінки, що мають дітей віком від Б до В років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди. (Кодекс законів про працю України, ст. 177).

Г – кількість додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов. (Кодекс законів про працю України,ст. 41).

Ґ, Д – заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше Ґ (разів) на місяць через проміжок часу, що не перевищує Д календарних днів. (Закон України «Про оплату праці», ст. 24).

Ж – заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше, ніж за Є (днів) до її початку. (Закон України «Про відпустки», ст. 21).

З – працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у строк З (місяців) з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким строком. (Кодекс законів про працю України, ст. 225).

Є – молодим громадянам (віком від 15 до 28 років) після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше Є років. (Кодекс законів про працю України, ст. 197).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка