Навчальний посібник Дніпропетровськ, 2010 ббк в



Сторінка14/14
Дата конвертації08.07.2018
Розмір3.69 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
В
В
В
В
В



Ан.Сит. Пр. Онт. Пон. Прогр.

ВГ Сам. СФД



К1

СК

СК

СК

К3

К2



Вихід

з гри

Входження в гру



Ігровий простір




ВГ – вибір студентами групи (фокуса гри)

Сам. – самовизначення у грі, у т.ч. постановка цілей на період гри

Ан.сит. – аналіз ситуації (згідно теми гри)

Пр. – проблематизація

Онт. - онтологізація


Пон.- побудова понять

Прогр. – створення програми занять

СФД – самостійна фізкультурна діяльність

В – вплив викладача

К1 – контроль викладача

К2 – взаємний контроль студентів

К3 – взаємна корекція

СК – самоконтроль


Рис.11. Принципова послідовність дій учасників ОНГ


Для студентів же гра починається з установчої доповіді керівника гри. Оскільки тут обмежитися лише цілями ОНГ й очікуваними результатами не можна, керівник приділяє увагу устрою гри (призначенню й особливостям роботи груп, призначенню загальних засідань й консультацій, необхідності дотримання регламенту і т.п.). Особливо важливі для учасників гри вимоги до організації розуміння і рефлексії під час прослуховування доповідей і їхнього обговорення, у ході аналізу зібраних даних згідно проведених тестів, що характеризують їхній психофізичний стан.

Потім учасникам надається право самостійно записатися в ту чи іншу тематичну групу, хоча в умовах ОНГ, як, зрештою, зрозуміють учасники гри, це не принципово. У ході ігрової роботи учасниками має бути вистежений й зафіксований весь істотний зміст, як запропонований викладачами, так і іншими учасниками груп, включаючи ту, у якій вони будуть знаходитися.

Під час першого засідання в робочих групах необхідно:


  1. - обговорити мету й задачі гри;

- уточнити індивідуальні ігрові цілі учасників групи;

  1. - визначити мету своєї робочої групи на період гри;

- обговорити запропоновану програму гри й намітити бажані результати роботи групи на кожний день;

  1. - намітити форми взаємодії з іншими групами.

На цьому етапі та ще й під час першої практики, як правило, складність майбутньої роботи учасниками гри не сприймається. Адже студенти знають, що за організацію і результати навчального заняття звичайно відповідають викладачі. Тому, до організації свого розуміння щодо особливостей ОНГ спочатку ніхто всерйоз не відноситься. Але вже незабаром перше неприємне відкриття учасники зроблять, розпочавши обговорювати мету й задачі гри, сформульовані в установчій доповіді керівника гри. Звичайно виявляється, що установчу доповідь ніхто не запам'ятав. Неможливо відповісти на запитання ігротехніка, чого домагався керівник гри, на що він звертав увагу у своїй установці на гру?

Тому ігротехнік має бути готовим знову представити основні тези і положення доповіді, домагаючись більш-менш змістовного уявлення у студентів про проблему і цілі гри. На своє здивування, багато учасників групи цілий ряд положень доповіді керівника тут "почують вперше".

Але навіть повного представлення цілей і характеру майбутньої роботи недостатньо для того, щоб учасники визначили своє місце у грі. Потрібний другий компонент – формування кожним студентом своїх цілей у грі. І тут робочу групу чекає чергове тяжке відкриття, виявляється, вони не вміють визначати і формулювати свої цілі. Нова перешкода частково породжена об'єктивними причинами устрою мислення і свідомості: мета у людини не виникає сама по собі. Для її появи людина повинна почувати напруженість ситуації, прийняти як необхідність свої дії з високою відповідальністю. Іншими словами, наша свідомість повинна зафіксувати наявність гострих протиріч у наявному положенні справ. Якщо проблема, обговорювана у грі, особисто торкається учасника, відбиває протиріччя у його житті, це дозволить йому сформулювати мету на самому початку роботи.

Делікатність і обережність особливо необхідна під час обговорення особистих цілей учасників. Принцип ігропрактики «щирість на грані відвертості» може використовуватися тільки в обстановці довіри і доброзичливості всіх учасників групи. Викладачу - ігротехніку треба пам'ятати, що здоров'я кожної людини, це досить інтимна тема, куди більш тонка, ніж тестування фрагментів його психофізичного чи функціонального стану. Довірчу обстановку неможливо створити в перший же день роботи групи. Крім того, учасники мають право називати свою мету поки що не щиро, "промацуючи" цінності й установки викладача та інших учасників групи.

Такою же складною й умовною є розробка програми просування групи по майбутнім дням гри. Крім того, структура і зміст програми можуть дещо мінятися й уточнюватися. Але прожектування роботи все одно має важливе значення. Осмислення майбутнього дозволяє групі сформувати установку на подальшу колективну роботу.

Нарешті, на закінчення першого дня групової роботи необхідно виконати дві важливі справи. Спочатку колективно обговорити хід і характер засідання групи, прагнучи викликати критичні зауваження й оцінку спільної роботи. Потім потрібно виділити декількох змінних голів засідань групи, секретаря для запису основних результатів обговорення та гравців, здатних виконувати роль доповідачів на перших загальних засіданнях.



Другий день гри. Успішне входження у гру багато в чому визначається рівнем обговорення на першому загальному засіданні, на якому вже пролунали стартові доповіді груп. Вони присвячуються аналізу ситуації, що визначила тему і зміст гри. Перше загальне засідання проходить, як правило, у демонстрації розбіжностей, зіткненні думок, посилань на "смажені" факти. Деякі доповіді обговорюються, з подачі керівника гри, інші викликають у гравців здивування. Їм видається, що до суті справи засідання ясності не вносить, ситуація, здається учасникам гри, стає ще більш заплутаною. Звична лекція, з її удаваною прозорістю, представляється студентам найкращою і бажаною формою роботи.

Для учасників гри, що очікували зрозумілих дій і чудес від запропонованого колективного мислення, настає момент розчарування. Але їм невтямки, що перше засідання може бути тільки таким. Його ціль у тім, щоб продемонструвати складність, неясність ситуації й відсутність "на поверхні" обговорення принципових ідей, без яких неможливий вихід до вирішення проблеми.

Важливим кроком до продуктивної роботи повинно стати обговорення в робочій групі підсумків першого загального засідання. Провести його викладачу – ігротехніку нелегко. Багато учасників ще не сприймають гру, як особисту турботу, залишаються або слухачами, або здивованими критиками того, що відбувається у грі. Ігротехнік має розпочати спеціальне обговорення ряду складних питань. Що відбувалося на засіданні? Безладне спілкування з приводу теми дня, чи керівником гри організована демонстрація наявних у студентів обмежених знань і можливостей? Чого домагався керівник гри? На яких моментах він розвивав обговорення, а коли рішуче припиняв безладне багатоголосся? Які реальні життєві позиції виявилися в ході обговорення? Хто і чому рвався до суті проблеми, а хто і за якими ймовірними мотивами уникав гострих моментів? Чому не відбулося справжнє обговорення деяких небезпечних тем? Які реальні позиції і чиї інтереси були представлені в обговоренні?

Іншими словами, проведена таким чином в групі рефлексія є аналізом не того, про що йшла мова на засіданні, але з'ясуванням – що відбувалося і чого, навпроти, не було в обговоренні.

І тут вирішується ряд важливих задач. Зокрема, завдяки з'ясуванню принципових моментів обговорення дещо проясняється "словесний туман". Стають зрозумілішими зміст і мета першого загального засідання. Мало того, в ході рефлексії зміст засідання "прирощується", стають зрозумілими ідеї і підстави дій керівника гри. Учасники починають здогадуватися, на зіткненні яких позицій може розгорнутися гра, починають виробляти особистісне відношення до подальшої роботи: глибоку зацікавленість, свої чекання і побоювання.

Перше загальне засідання може внести сум'яття в емоційний стан й істотні зміни в роботу свідомості кожного з учасників групи. Адже у студентів немає сформованих стійких уявлень про те, що повинно помічатись як важливе під час обговорення питання, а що є несуттєвими фантазіями. Отже, свідомість учасників гри починає поволі фіксувати можливість і справедливість різних думок і суперечливих позицій. "Плюралізм свідомості", що досягається, є необхідною умовою проявів проблемного мислення.

Потрібний грі, змістовний конфлікт позицій виникає, коли учасники "займуть своє місце" у грі і будуть у ній різними не за статусом (є студенти, а є викладачі), але по якості напрацьованого й винесеного на обговорення змісту. При цьому, кожен із членів групи здатний висунути важливе і потрібне твердження. Ігротехнік повинний сполучати щире заохочення ініціативи й сміливих думок, з настільки ж доброзичливою і принциповою критикою кожного непевного ходу, обговорення кожної твердої оцінки, запропонованої гравцем. При цьому, ігротехнік не повинен особисто захоплювати ініціативу, після чого вся комунікація піде через «командний пункт». При такому способі роботи формується небезпечний стиль командного керівництва, при якому гравці мимоволі розділяються на правих і неправих.

Таким чином, підтримуючи ініціативу гравців, ігротехнік одночасно припиняє відхилення від роботи від визначеної програми гри. Одначе, потрібно уважно відноситися до кожної думки чи оцінки, висловленої гравцями, не квапити групу з остаточними висновками, заохочувати появу нових суджень і пропозицій.



Третій день. До підготовки першої доповіді група, як правило, приступає з надією на успіх, Він розуміється в звичайних уявленнях: виступ одержить схвалення й підтримку, наблизить всіх до рішення проблеми. Але до проблеми ладною вступною доповіддю не пройти. Призначення доповідей перших днів не в тім, щоб «утворити хор», а в тім, щоб тільки упорядкувати різноголосицю, зіштовхнути різні колективні уявлення у середині груп і на загальному засіданні.

Кожне з висловлених суджень буде піддаватися сумніву, перехресному вогню. Ілюстрація реальної ситуації, виходячи із зайнятих учасниками позицій, виявлених фактів, що породили проблему, - от що розігрується на змісті перших доповідей груп. Поспішно підготовлене, поверхневе повідомлення керівник гри відкине відразу. А от доповідь, що складається з твердих тверджень і навіть протилежних оцінок, дозволить почати обстріл проблеми з різних сторін. Робота в режимі змістовного конфлікту дозволить продемонструвати тупики практики, у певній мері знайти недостаток знань і уявлень, необхідних для вирішення проблеми, що домінує.

Тому, зупинка доповіді групи в «тонкому» місці міркувань, атака її основних положень керівником гри та іншими групами є не тільки припустимим, але й необхідним прийом ОНГ.

Для подальшого обговорення в групах потрібно виділити й зафіксувати в робочих записах студентів, що повинні вестись на всьому протязі гри, перелік основних понять і їхніх фрагментів, що забезпечують строгу логіку роботи, більш продуктивне розуміння доповідей й дискусій на загальних засіданнях. Приміром, у наступних практиках при розробці фізкультурно-оздоровчих програм, як такі моменти можуть бути виділені:

- місце "прожектування" у системі знань, що розгортається;


  1. - взаємини і співвідношення проектування і програмування;

  2. - зміст проектування і програмування власних занять;

  3. - формування "середовища мешкання" у процесі фізкультурної діяльності;

  4. - вишукування, чи пошук потрібних і адекватних норм культури фізичної;

  5. - комплексування різноманітних засобів у програмі занять;

  6. - "запуск" індивідуальної програми занять;

  7. - контроль над ходом програми і її результативністю;

  8. - втручання в програму і її корекція.

Важливо підкреслити, що такі розрізнення просторів обговорення вводяться не на початку гри, а лише коли її учасникам стали зрозумілими її основні проблемні моменти.

Не менш важливим методом розвитку мислення є використання навчальної дошки і ватману для побудови схем у ході роботи груп і на загальному засіданні. Ігротехнік уже з перших засідань групи повинен заохочувати використання різних знакових зображень під час обговорення принципових ідей. Можуть і повинні фіксуватися схеми структури діяльності, блок-схеми, графіки, умовні позначки позицій. Візуальне зображення допомагає утримувати основний зміст обговорень, немов би "згортаючи інформацію", полегшує розуміння при співставленні різних позицій і підходів.

Для введення схем особливо зручні рефлексивні обговорення, на яких можна фіксувати позиції учасників роботи, структуру прослуханих доповідей. Включення до обговорення ємних, змістовних схем-абстракцій, що відбивають сутність проблеми, дозволяє провести конструктивний аналіз ситуації й вийти в план розробки конкретних дій. Однак розробка і введення схем повинні бути зв'язані з конкретною ситуацією у грі й обговоренням конкретних тем. Схеми не можна використовувати продуктивно, якщо група чи хоча б її провідні гравці не навчилися міркувати абстрактно, відсторонюватись у грі від сугубо практичних обговорень.

Тут важливо підкреслити, що мислення людини і групове мислення розвиваються за рахунок засвоєння все більш складних знаків. Саме цей момент якісного переходу в стані мислення настає, коли, переконавшись, наскільки корисна і продуктивна робота з використанням навчальної дошки, група починає з ентузіазмом зустрічати будь-які запропоновані схеми. На жаль, занадто абстрактна схема може викликати оманливе почуття, що вдалося вловити і зафіксувати найбільш істотне. Мислення негайно припиняється, а учасники гри втрачають зв'язок з обговорюваною темою.

Таким чином, використовуючи прийом розрізнення різних стосовно теми фрагментів, група повинна готувати змістовний виступ, ретельно виділяючи основні, змістовні і проблемні тези доповіді. Але більш важливо відповісти на запитання, що має намір зробити група, виступаючи з доповіддю? Чи відповісти на питання теми дня, чи перевірити змістовність підходів і суджень інших груп, чи вона має намір покласти в основу подальшої роботи принципово нові ідеї?

Не менш значимим може бути прагнення працювати в опозиції до інших груп та навіть атака "генеральної лінії" гри. Доповідь може відбити принципово різні позиції гравців. У такому випадку буває корисно розділити час, наданий групі для доповіді, на два чи навіть три коротких повідомлення.

Практика ОНГ показує, що вийти на рівень вимог, запропонованих до змістовної доповіді, може група, у якій налагоджена рефлексивна робота й утримується запропонована керівником тема. В активних обговореннях, у якій, беруть участь не менш двох-трьох її учасників з очевидним самовизначенням до фізкультурної діяльності, де результативно і по місцю використовується навчальна дошка для введення онтологічних і організаційно-діяльнісних схем. Якщо на схемах першого типу "схоплюється" суть, прорисовується істотне тих чи інших явищ, то організаційно-діяльнісні схеми відбивають зміст і послідовність здійснюваних дій.

Доповідь групи стане більш точною й корисною при дотриманні деяких додаткових вимог до її представлення. Це повідомлення учасникам гри мети даної доповіді, основних посилань, на яких побудовані головні тези, короткий переказ того, як працювала група. Тільки потім варто формулювати основні пункти виступу.

Цілком ймовірно, що дискусія розгорнеться вже на вступній частині доповіді групи, а її зміст буде розвертатися і доповнюватися не в тому напрямку, що бачився спочатку. З того моменту, коли доповідач вийшов до дошки, доповідь більше не належить групі. Вона належить грі.

Четвертий-п'ятий день. До колективного вирішення проблеми не можна прийти за рахунок деталізації і множення уявлень кожного з гравців про ситуацію, що обігрується. Діючи таким чином, "надаючи право висловитись кожному", ми тільки затемнюємо положення справ. Позитивні моменти від оголошення незліченних можливих варіантів дій, що починають накидати учасники групи, не слухаючи інших, як правило, виявляються незрівнянними з неминучими витратами часу і зусиль, непередбачуваності наслідків таких затягнутих обговорень.

Для продуктивної колективної роботи використовується інша стратегія. Збільшується темп і напруга аналізу й міркувань у напрямках пошуку ідей, що дозволяють впорядкувати пред'явлені підходи, для рішення ситуації, що обігрується. Але тут важливо шукати не єдину, рятівну ідею, а виділити декілька можливих принципових підходів. Кожний з них "береться на пробу", обговорюються його можливості, як для прояснення проблемної ситуації, так і для організації наступної роботи. Продуктивність різних способів дій піддається експертизі на загальних засіданнях за участю досвідчених викладачів. Найбільш вдалі рішення, знайдені в ході гри, рекомендуються до подальшого використання всіма її учасниками.

Гра являє собою особливий клубний простір, де дозволені і заохочуються різні ініціативні дії, можливі опозиція і незгода із самими авторитетними учасниками. Тут використане право на помилку, після її рефлексивного обговорення, дозволить не одному, але відразу багатьом студентам, одержати знання про правильні способи їхніх дій. У будь-якому випадку наслідки помилок не виходять за рамки гри. У той же час, у ході звичних «академічних» занять ініціатива студентів строго обмежена. Тому студентам не лишнє нагадати, що по закінченні гри їм треба діяти, приймаючи до уваги статус викладача вузу.

Основні підсумки підводяться в заключний день практики - гри. Тут потрібно обговорювати не тільки плани дій, але і труднощі, з якими буде пов'язана їхня реалізація. Саме тоді й будуть намічені плани конкретних кроків учасників-студентів, як у майбутньому фізкультурно-діяльних особистостей та будівничих власного здоров’я, у рамках теми гри після її закінчення. Ті ж, що лише очікують практичних результатів від гри, “готових до вживання”, повинні знати, що вирішення проблеми, яка обігрується, можливе тільки при особистій їхній участі. Дотримання в грі правила «пропонуєш – роби» дозволяє відразу припинити порожню критику і демагогію.

"Кожний винесе з гри, скільки зможе! " Уявлення про те, що виніс кожен учасник, по-перше, дасть його конспект. По-друге, те, що пережито, зрозуміло і засвоєно в грі стане важливою частиною фізкультурної діяльності студентів, що формується.
Питання до самоконтролю

1.Поясніть, якими знаннями і вміннями повинні відрізнятись викладачі для реалізації педагогічної технології непрофесійної фізкультурної освіти.

2.Проаналізувавши рис. 5., дайте пояснення сутності "розумового", "аксіологічного" і "діяльнісного" етапів технології непрофесійної фізкультурної освіти.

3.Дайте пояснення елементам педагогічної техніки, що пропонує Westcott.

4.Поясніть, чому навчальні заняття, засновані на використанні монологу викладача, неприйнятні як базова форма організації навчальних занять з непрофесійної фізкультурної освіти студентів.

5.Поясніть роль рефлексивних процесів у формуванні свідомості фізкультурно-діяльної особистості і будівничого власного здоров’я.

6.Поясніть особливості змісту кожної з п’яти стадій навчальної практики з "Фізичного виховання" у процесі реалізації технології непрофесійної фізкультурної освіти.

7.Дайте пояснення, чому під час застосування екстремальних педагогічних технологій, до числа яких належить і технологія непрофесійної фізкультурної освіти, треба уважно ставитись до недопущення гострих й тривалих стресових ситуацій у студентів.



Після опанування змістом розділу студенти повинні уміти:

- пояснити сутність педагогічного експерименту з формування будівничих власного здоров’я, проведеного в УДХТУ;

- пояснити особливості методичних занять з "Фізичного виховання", направлених на формування будівничих власного здоров’я;

- пояснити сутність "розумового", "аксіологічного" і "діяльнісного" етапів педагогічної технології формування будівничих власного здоров’я;

- пояснити роль активних методів у формуванні будівничих власного здоров’я;

- пояснити роль організаційно-навчальних ігор у формуванні будівничих власного здоров’я.



Література до 8 розділу

1.Алексеев Н.Г. Познавательная деятельность при формировании осознанного решения задач: Автореф… дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Моск. гос. пед. ин-т им. Н.К.Крупской – М., 1975.

2.Как провести социологическое исследование: В помощь. идеол. активу / Под ред. М.К. Горшкова, Ф.Э. Шереги. – М.: Политиздат, 1990.

3.Как участвовать в организационно-деятельностных играх (Методическое рекомендации) / Сост. Ю.Н. Теппер, В.В. Приходько. – Днепропетровск, 1989.

4.Лифшиц В.Я. Модель развивающейся педагогической деятельности как основа совершенствования процесса повышения квалификации преподавателей: Дис… канд. пед. наук: 13.00.01. – М., 1988.

5.Методические рекомендации по непрофессиональному физкультурному образованию студентов / Сост. В.В.Приходько. – Днепропетровск: ДХТИ, 1993.

6.Назарова Т.С., Шаповаленко В.С. От экстремальных педагогических технологий к традиционной практике // Педагогика. – 2001. - № 5.

7.Неверкович С.Д. Игровые методы подготовки кадров: Учеб. пособ. / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Высш. шк., 1995.

8.Неверкович С.Д., Зверев С.М. Деловые игры в подготовке и повышении квалификации кадров: Метод. разработка для слушателей факультетов усовершенствования и повышения квалификации ГЦОЛИФКа. – М.: ГЦОЛИФК, 1989.

9.Попов В.А., Кондратьева О.Ю. Изменение мотивационно -ценностных ориентаций учащейся молодежи // Социологич. исследования. – 1999. - № 6.

10.Приходько В.В. Обоснование организационно-обучающей игры как метода образования студентов гуманитарных и технических вузов / В сб.: Новые методы и средства обучения. № 2 (14). Обучающие игры как средство активизации познавательной деятельности. Ред. Г.И. Хозяинов. – М.: Знание, 1992.

11.Приходько В.В. Проблемы физкультурного образования студентов гуманитарных и технических вузов // Теор. и практ. физич. культ. – 1991. - № 4. – С.35-36.

12.Розин В.М. Методологический анализ игры как новой области научно-технической деятельности и знания // Вопр. философии. – 1986. - № 6.

13.Тюков А.А. Организация учебных задач в условиях коллективного сотрудничества студентов // Сб. науч. трудов: Психологические основы интенсификации обучения иностранным языкам в вузе. Вып. 283. – М., 1987.

14.Устиненко В.И. Место и роль игрового феномена в культуре // Науч. докл. высш. шк. Филос. науки. – 1980. -№ 2.

15.Феофилова В.П. Особенности взаимодействия преподавателя и студентов при активном методе обучения: Дис… канд пед. наук: 13.00.01. – Л., 1983.

16.Щедровицкий Г., Розин В., Алексеев Н. и др. Педагогика и логика. – М.: Касталь, 1993.

17.Westcott V. Exercise superviser model // Perspectivi. - 1988. - № 9.


ПІСЛЯМОВА

Впродовж останнього часу виконано достатньо глибоких досліджень, присвячених професійним якостям шкільного учителя і викладача вищого навчального закладу. У значній кількості з них у тій або іншій мірі задіяні концептуальні положення акмеології, започаткованої російською вченою Н.В. Кузьміною. Однак, з поля зору науковців майже завжди зникає власне людська складова викладача, саме яка врешті-решт вирішальне впливає на формування особистості його учня. Адже педагог долучається не лише до становлення професійних якостей студента, але й власне до його важливих людських рис та якостей, котрі визначають усю подальшу життєдіяльність.

Це питання є тим більш тривожним, бо у нас усе ще мало серйозних наукових і методичних робіт за темою розкриття особливостей виховання дорослих яками, власне, і являються студенти. У той же час відомо, виховання дорослих – особлива галузь педагогічної діяльності, у якій лише частково придатні принципи, форми та методи виховного впливу, напрацьовані для викохування дітей.

Ми вважаємо, що визначальною умовою дієвого і позитивного виховного впливу на особу студента у темі формування будівничих власного здоров’я є особа викладача. Тож можна ставити у пряму залежність результати формування такої, власне пріоритетної, людської компоненти в особистості майбутнього фахівця, від відповідних рис "людяності" його викладача.

Адже ми знаємо, що людські цінності транслюються саме через спілкування з тими людьми, які своїм авторитетом реально впливають на особистість. Г. Гессе у своїй "Грі у бісер" вказує саме на це: "Виховання – це завоювання авторитету і духовне керівництво" (1, с.138).

Один з наших шанованих вчителів розповідав таку історію. Одразу після Великої Вітчизняної війни, ще юнаком, він був перекладачем у таборі німецьких військово полонених, а саме у цей час Німеччина продовжувала переживати вкрай важкі часи країни, що програла війну. Отримавши поразку у війні, зазнавши великих людських і моральних втрат, вона опинилась ще й у жорстокій економічній кризі. Люди не мали роботи, відбувалось шалене знецінення грошей, за умовами репарацій з території Німеччини країни – союзники антифашистської коаліції вивозили найбільш потужні підприємства.

Тож молодий тлумач поспівчував одному з колишніх офіцерів , а тепер полоненому, з приводу скорботного сьогодення і непевного майбутнього німецької нації. На що полонений гауптман йому відповів так: "Ти нічогісінько не розумієш. Це ж добре, що ви вивозите до себе наші застарілі заводи, побудовані у 30-і роки. Тим самим ви звільняєте для нас будівельні майданчики, на яких ми побудуємо сучасні заводи. А ви впродовж десятиліть будете вимушені експлуатувати те, що нам не потрібно. Ви й не зглянетесь, як ми вас доженемо і випередимо. Для нас зараз головне, щоб зберігся німецький дух".

Україна переживає у чомусь схожу політичну, соціальну та економічну ситуацію. Того, що минуло, не треба і не можна повернути. Але майбутнє цілковито у наших руках. Отже саме національний дух, віра в майбутнє, віра не тільки у наших достойників але й впевненість у самих собі – це і є наша головна надія і ресурс. Але ж відповідна система цінностей та переконань, життєвих пріоритетів та образів свого майбутнього ще повинні бути виховані у нової генерації, на плечі якої падає головна місія спочатку будівничих власного здоров’я, а вже потім й будівничих майбутнього для своєї країни.

А для цього викладачам вищих закладів освіти прийдеться добряче попрацювати. Спочатку над самими собою, аби у повній мірі відповідати вимозі бути корисними у формуванні особи студентів, фактично, дорослих людей. А вже потім бути здатними позитивно впливати на їхні моральні якості.

І тут нам потрібно добре пам’ятати застереження В.В. Розанова, яке він сформулював приблизно сто років назад: "В епохи, що істотно доживають, коли всі керівні принципи життя ослабнули і люди розгублені, нерішучі, існування кожного є чимось розхитаним і може бути укріплено тільки особистим надмірним зусиллям".






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка