Навчальний посібник для студентів, які навчаються за спеціальністю 171 «Електроніка», спеціалізацією «Електронні компоненти та системи»



Сторінка1/7
Дата конвертації26.06.2019
Розмір1.27 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7



Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут

імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»


СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ

лабораторні роботи

Рекомендовано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського
як навчальний посібник для студентів,
які навчаються за спеціальністю 171 «Електроніка»,
спеціалізацією «Електронні компоненти та системи»

Київ


КПІ ім. Ігоря Сікорського

2017


Системи електроживлення електронної апаратури: лабораторні робіти [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. спеціальності 171 «Електроніка», спеціалізації «Електронні системи» / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Д.А. Миколаєць – Електронні текстові данні (1 файл: 364,00 кбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. – 20 с.

Гриф надано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського (протокол № від р.)

за поданням Вченої ради факультету (протокол № від р.)

Електронне мережне навчальне видання



СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ

лабораторнІ робітИ

Укладачі:

Миколаєць Дмитро Анаталійович, канд. техн. наук, доц.




Відповідальний редактор

Ямненко Ю. С., д-р техн. наук, проф.



Рецензенти:




В даних методичних вказівках наводяться теоретичні відомості за темами дисципліни «Системи електроживлення електронної апаратури», а також порядок виконання робіт.

 КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017

Лабораторна робота № 1

Дослідження мостового інвертора напруги на транзисторах

Мета роботи: Ознайомитися з принципом дії мостового інвертора напруги; експериментально визначити основні характеристики інвертора; за допомогою осцилографа дослідити роботу схеми.

1. Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з принциповою схемою макету (силовою частиною, системою керування) та вимірювальною апаратурою, яка використовується в роботі.

2. Встановити:

а) тумблер SА1 в положення "1" (ввімкнена схема усунення підмагнічування осердя силового трансформатора TV2);

б) тумблер SА2 в положення "замкнуто" (ввімкнені схеми усунення наскрізних струмів);

в) ручку перемикання навантаження в положення "0" (холостий хід);

г) ручку зміни частоти в крайнє ліве положення (мінімальна частота).

Включити стенд тумблером, розташованим на його передній панелі.

3. Дослідити навантажувальну характеристику інвертора Uн=f(Iн) при R, L та RL - навантаженнях, зробити висновки.


Примітка:


Контроль величини струму навантаження здійснювати за допомогою вольтметра змінної напруги, який підключають до шунта Rш7=0.3 Ом. Струм навантаження обчислюється за законом Ома .

4. Встановити ручку перемикання навантаження в положення L1. Змінюючи частоту від мінімальної до максимальної, замалювати 3-4 осцилограми струмів транзистора VТ5 (шунт Rш4) і діода VD9 (шунт Rш6), зробити висновки.

Опори шунтів: Rш4=0.3 Ом; Rш6=1 Ом.

5. Встановлюючи послідовно ручку перемикання навантаження в положення R1, L1, R1-L1, замалювати осцилограми нижче перерахованих струмів і напруг для R1 безперервною лінією, для L1 - пунктирною, для R1-L1 – штрих-пунктирною в одній системі координат:

а) струм конденсатора С1 (шунт Rш2=0.3 Ом);

б) струм живлення (шунт Rш1=0.3 Ом);

в) струми транзисторів VТЗ, VТ5 (шунти Rш3=Rш4=0.3 Ом);

г) струм навантаження (шунт Rш7);

д) струм діода VD9 (шунт Rш6);

е) струм бази транзистора VТ5 (осцилограф підключити до резистора R3=1 кОм);

є) струм первинної обмотки силового трансформатора (шунт Rш5=0.3 Ом);

ж) напруги uке, uбе транзистора VТ5;

з) напруга обмотки управління;

і) напруга обмотки усунення наскрізних струмів;

к) напруга навантаження (напруга на вторинній обмотці W2 силового трансформатора TV2).

6. Встановити ручку перемикання навантаження в положення R1. Замалювати осцилограми:

а) струмів транзисторів VТ5, VТЗ для різних положень тумблера SА1, зробити висновки;

б) струмів транзисторів VТЗ, VТ5 для різних положень тумблера SА2, зробити висновок.

7. Вимкнути стенд.






2. Контрольні питання

  1. Поясніть принцип роботи мостового інвертора напруги при R або RL- навантаженні.

  2. Поясніть призначення елементів схеми інвертора.

  3. Охарактеризуйте основні способи захисту вентилів інвертора від перенапруг і «наскрізних струмів». Що є причиною виникнення «наскрізних струмів»? Як вони впливають на роботу інвертора?

  4. Поясніть часові діаграми струмів і напруг у характерних точках схеми при різних положеннях перемикачів SA1, SA2.

  5. Поясніть особливості роботи інвертора при різному характері навантаження.

  6. Поясніть особливості навантажувальної характеристики інвертора при R, L, RL – навантаженні.

  7. Причини виникнення несиметричного режиму перемагнічування осердя трансформатора TV2. Як він впливає на роботу інвертора та його характеристики?

  8. Поясніть роботу схеми усунення «наскрізних струмів».

  9. Пояснити роботу схеми управління (з наведенням часових діаграм).

  10. Пояснити роботу схеми захисту від перевантажень по струму і КЗ в навантаженні.

  11. Пояснити призначення конденсатора С1. В яких випадках він може бути відсутнім?

  12. Пояснити призначення конденсатора С2. З яких міркувань обирається величина ємності конденсатора С2?

3. Література

  1. Перетворювальна техніка. Підручник. Ч.2. / Ю.П.Гончаров, О.В. Будьонний, В.Г.Морозов, М.В.Панасенко, В.Я.Ромашко, В.С.Руденко. За ред. В.С.Руденко. – Харків, Фоліо, 2000.- 360с. /с.258-272 ./

  2. Сергеев Б.С. Схемотехника функциональных узлов источников вторичного электропитания. Справочник: М.; радио и связь., 1992.

  3. Руденко В.С., Сенько В.М., Чиженко И.М. Основы преобразовательной техники: Учебник для вузов. – 2е изд. перер. и доп. – М.: ВШ. 1980. /с. 237-242, 247-250./

  4. Енергетична електроніка. Жуйков В. Я., Рогаль В. В., Будьонний О. В., Пілінський В. В. та ін.. Київ, 2008. Електронний підручник http://kaf-pe.kpi.ua/ (розділ сайту «Видання кафедри»).



4. Короткі теоретичні відомості

Автономні перетворювачі - це вентильні перетворювачі, які перетворюють постійний струм в змінний і котрі працюють на автономне навантаження.

По числу фаз вихідної напруги автономні інвертори поділяються на однофазні та трифазні і будуються за схемами з середньою точкою, мостовою і напівмостовою.

В залежності від характеру протікання електромагнітних процесів, автономні інвертори підрозділяють на три типи: інвертори струму, резонансні інвертори, інвертори напруги.

У інверторах напруги джерело живлення працює в режимі генератора напруги, що має малий внутрішній опір. При живленні від джерела з великим внутрішнім опором на вході інвертора встановлюють конденсатор великої ємності.

Основними галузями застосування інверторів напруги є: стабілізовані по вихідним параметрам перетворювачі частоти; вторинні джерела живлення змінного струму; установки частотно-регульованого електроприводу.

Розглянемо схему однофазного мостового інвертора напруги (рис. 1) з активно-індуктивним навантаженням. Припустимо, що в перший напівперіод (0 ≤ θ ≤ θ2) (рис. 2) транзистори VT1, VT2 відкриті і навантаження виявляється підключеним до джерела живлення Ud. Струм навантаження замикається по колу: +Ud→VТ1→Zн→VТ2→ -Ud. В момент часу θ = θ2, транзистори VТ1, VТ2, VТЗ, VТ4 перемикаються.

Так як навантаження має активно-індуктивний характер, в перший момент після перемикання (θ2 < θ < θ3) за рахунок ЕРС самоіндукції струм у навантаженні зберігає свій попередній напрямок, а полярність струму в колі джерела живлення і напруги на навантаженні змінюється. Накопичена в навантаженні енергія повертається в джерело живлення. З рис. 2 видно, що на інтервалі θ2 < θ < θ3 струм навантаження протікає через зворотні діоди VDЗ, VD4. У момент часу θ = θ3 струм навантаження зменшується до нуля, діоди VDЗ, VD4 знеструмлюються і струм навантаження Iн протікає через відкриті транзистори



Рис.1. Схема однофазного мостового інвертора


VТЗ, VТ4, змінюючи свій напрям. Від джерела живлення знову починає споживатися енергія. У момент часу θ = θ4 відбувається чергове перемикання транзисторів VТ1, VТ2, VТЗ, VТ4, і струм навантаження на інтервалі θ4…θ5 протікає через зворотні діоди VD1, VD2, а потім через транзистори VТ1, VT2.

У зв'язку з тим, що в якості джерела напруги інвертора зазвичай використовують випрямляч, що володіє односторонньою провідністю, до вхідних затискачів інвертора підключають конденсатор С0. Через конденсатор замикається струм, обумовлений накопиченою в навантаженні електромагнітною енергією, що дозволяє уникнути можливих перенапруг на транзисторах при перемиканнях.



Рис.2. Часові діаграми однофазного мостового інвертора

Основні розрахункові співвідношення виводимо, використовуючи метод окремих складових /1, 3, 4/.

Для однофазного мостового інвертора зображення еквівалентної ЕРС (рис. 2):



.

Операторне зображення струму навантаження:



,

де - операторний опір навантаження; , - активний опір та індуктивність навантаження.

Вільний струм в колі навантаження

.
Перехідний струм на першому на півперіоді

.

Шуканий усталений струм на першому напівперіоді



,

або


,

де базисний струм; - параметр навантаження;- змінний кут; ; ω – кутова частота; - період вихідної напруги інвертора.

Основні характеристики кола навантаження і джерела живлення, а також напівпровідникових приладів, що входять до складу інвертора, доцільно визначати при різних значеннях параметра навантаження k.

Діюче значення напруги на навантаженні



.

Діюче значення струму навантаження



.

Максимальне значення струму навантаження та вентилів



.

Для визначення середніх та діючих значень струмів вентилів необхідно обчислити момент проходження струму навантаження через нуль (точка θ1=σ, рис. 2). Прирівнюючи до нуля вираз ІH(θ), знайдемо



.
Середнє значення струму зворотних діодів

.

Середнє значення струму керованих вентилів (транзисторів)



.

Середнє значення струму джерела живлення



.

Активна потужність навантаження визначається потужністю, що споживається від джерела живлення:



.

Повна потужність навантаження



.

Коефіцієнт потужності навантаження



.
5. Опис лабораторної установки

5.1 Інвертор напруги

Інвертор зібраний за мостовою схемою на транзисторах VT3, VT4, VT5, VT6 і перетворює постійну напругу джерела живлення Ud в змінну напругу прямокутної форми заданої частоти (рис. 2). Напруга живлення подається на інвертор через захисний діод VD18 та нормально замкнутий контакт К1.1 реле Р1, яке входить до складу схеми захисту від струмових навантажень. Діод VD18 захищає інвертор від неправильної полярності підключення вхідної напруги Ud. Тривалість відкритого стану кожного транзистора дорівнює половині періоду вихідної напруги. Транзистори VT3, VT4 та VT5, VT6, що входять в кожну стійку, перемикаються протифазно під дією прямокутної управляючої напруги. Ця напруга поступає в базові кола силових транзисторів з чотирьох вихідних обмоток трансформатора TV1 підсилювача потужності, що входить до складу системи управління. Форма напруги вхідних обмоток трансформатора TV1 показана на рис 3 і, к. Амплітуда імпульсів управління Uy та опір резисторів R1…R4, що обмежують базовий струм транзисторів, вибирають за умови забезпечення режиму насичення транзисторів при максимальному струмі навантаження. Обмотки управління сфазовані таким чином, що силові транзистори відкриваються попарно: VT3, VT6 або VT5, VT4. Діоди VD3, VD4, VD9, VD10 являють собою зворотній випрямляч, за допомогою якого здійснюється обмін реактивною енергією між навантаженням та джерелом живлення при активно-індуктивному характері навантаження. Конденсатор С1 забезпечує коло для замикання реактивного струму, обумовленого енергією накопиченого в індуктивності навантаження, так як джерело живлення, через наявність діода VD18, має односторонню провідність.

Навантаженням інвертора є послідовно з’єднані опори ZH та Rш7, які підключені до вторинної обмотки W2 вихідного трансформатора TV2. Первинна обмотка W1 цього трансформатора підключена до діагоналі моста, який складають транзистори VT3…VT6. Шунт Rш7 призначений для спостерігання форми струму у навантаженні (за допомогою осцилографа) а також для контролю його величини.

Для спостерігання форми струмів на інших елементах інвертора увімкнені шунти Rш1… Rш6.

Зміна характеру навантаження (R, L, RL) здійснюється за допомогою перемикача «ZH», розташованого на передній панелі стенда.

Мостовим інверторам на транзисторах, що працюють в режимі насиченого ключа, притаманний недолік, зумовлений інерційністю перемикання силових транзисторів. В момент зміни полярності управляючої напруги на базах протифазних транзисторів, що входять в стійку (VT3, VT6 та VT5, VT4), внаслідок ефекту «розсмоктування» надлишкових носіїв заряду в колекторному та емітерному переходах, раніше відкриті транзистори, наприклад VT3, VT6, залишаються відкритими ще на деякий час розсмоктування tp. В той же час раніше закриті транзистори VT5, VT4, які мають менший час включення, вже перейшли в режим насичення. Таким чином, всі чотири транзистора протягом деякого часу будуть відкриті і від джерела живлення споживається «наскрізний» струм, величина якого може значно перевищувати величину струму навантаження. Це призводить до збільшення динамічних втрат енергії в транзисторах, зниженню ККД та надійності роботи інвертора. Окрім того, на інтервалах протікання «наскрізних» струмів первинна обмотка вихідного трансформатора TV2 закорочена чотирма відкритими транзисторами, внаслідок чого в вихідній напрузі інвертора з’являються нульові паузи. Це призводить до зменшення діючого значення вихідної напруги і, як наслідок, вихідної корисної потужності. Для зменшення втрат енергії, зумовлених «наскрізними» струмами, потрібно забезпечити затримку відкриття транзисторів VT5, VT4 ( а в інший напівперіод - транзисторів VT3, VT6) на інтервал часу tз ≥ tp, так щоб транзистори VT5, VT4 вмикалися після того, як в транзисторах VT3, VT6 закінчиться процес «розсмоктування» надлишкових носіїв заряду і він перейде в активний режим. Деякі схеми фіксованої та автоматичної затримки розглянуті в /1, 2, 4/. В досліджуваному інверторі реалізується схема автоматичної затримки вмикання транзистора на час розсмоктування надлишкових носіїв в раніше відкритих транзисторах. Для цього паралельно емітерному переходу кожного транзистора підключений ланцюг із послідовно з’єднаного діода та додаткової обмотки, яка розміщується на осерді вихідного трансформатора TV2 (VD16, W3; VD5, W4, VD7. W5; VD8, W6).

Додаткові обмотки W3... W6 сфазовані таким чином, що доки не закінчиться процес розсмоктування «надлишкових» носіїв у відкритих транзисторах і не зміниться полярність напруги на обмотках трансформатора TV2, до емітерних переходів транзисторів, що вступають в роботу, через відповідний діод прикладається зворотна напруга. Завдяки чому ці транзистори примусово утримуються закритими, незважаючи на появу відкриваючого сигналу на обмотках управління. Після реверсу полярності вихідної напруги додаткові обмотки не впливають на роботу схеми, оскільки їх напруги блокуються послідовно ввімкненими з ними діодами. За допомогою перемикача SA 2.1, SA 2.2 можна відключати ланцюги усунення «наскрізних» струмів в стійці транзисторів VT5, VT6.

При повній ідентичності параметрів елементів плечей схеми в первинній обмотці трансформатора TV2 протікає змінний струм, в якому відсутня постійна складова. Це витікає з того, що позитивна і негативна ампер-секундна площа, яка обмежена кривою струму i1(t) на періоді Т, дорівнюють одна одній. При цьому матеріал осердя трансформатора перемагнічується за симетричним циклом, а максимальне значення робочої індукції Bm завжди менше за індукцію насичення Bs. В реальних інверторах через неідентичність параметрів елементів плечей інвертора (передусім, неоднаковий час перемикання транзисторів, різна величина спаду напруги на відкритих транзисторах, асиметрія по півперіодах імпульсів управління) позитивна і негативна ампер-секундна площа, яка обмежується кривою струму первинної обмотки i1(t) на періоді, не дорівнюють одна одній. Внаслідок цього в струмі первинної обмотки з’являється постійна складова, тобто середнє за період значення струму.

Наявність постійної складової струму призводить до підмагнічування осердя трансформатора, внаслідок чого матеріал осердя перемагнічується за несиметричним циклом. При значній асиметрії плечей та малому запасі по індукції в одному з півперіодів може відбутися насичення матеріалу осердя. Це призведе до різкого збільшення струму намагнічування, і як наслідок, збільшенню колекторного струму однієї з пар транзисторів, тобто їх перевантаженню. Робота трансформатора в режимі насичення характеризується збільшенням втрат енергії в магнітопроводі, зменшенням ККД інвертора і зниженням надійності, оскільки створюються умови для вторинного пробою силових транзисторів.

Для виключення постійної складової струму в первинній обмотці і усунення підмагнічування осердя послідовно з первинною обмоткою W1 підключають конденсатор С2. Ємність конденсатора вибирають з тих умов, щоб його опір на частоті основної гармоніки вихідної напруги буд значно меншим, ніж опір навантаження, приведений до первинної обмотки.

Трансформатор струму TV3 з первинною обмоткою Wcd та вторинною Wab є датчиком струму навантаження і використовується в схемі захисту інвертора від струмових перенавантажень.
5.1 Система управління інвертором

Система управління (СУ) призначена для формування управляючих імпульсів потрібної амплітуди та тривалості, розподілу їх по фазах та регулювання частоти вихідної напруги.

До складу СУ входять: задаючий генератор (ЗГ), розподільник імпульсів (РІ), два елемента, що реалізують логічну операцію «І» та вихідний підсилювач потужності (ПП) з трансформаторним виходом. ЗГ генерує тактові імпульси з частотою 2f, які поступають на вхід РІ. РІ розподіляє імпульси по двох каналах, так, що на виході кожного з них частота дорівнює f а зсув у часі між імпульсами каналів дорівнює Т/2, де - період вихідної напруги. Останнє обумовлено алгоритмом роботи транзисторів інвертора. Після виконання операції логічного перемноження над вихідними сигналами РІ та сигналом з виходу тригера системи захисту (СЗ), імпульси подаються на входи вихідного підсилювача. Останній підсилює їх потужність до рівня, достатнього для включення силових транзисторів а, також, здійснює гальванічне розділення інвертора та системи управління .

Часові діаграми, що пояснюють роботу СУ, наведені на рис 3.

ЗГ, виконаний по схемі несиметричного автоколивального мультивібратора на логічних елементах DD1.2, DD1.3, виробляє прямокутні імпульси з частотою 2 f (рис. 3, а), яка визначається елементами R10, R11, C3. Потенціометр R11 призначений для регулювання частоти в деяких межах. В якості розподільника імпульсів використовується синхронний D-тригер (DD3.2) в режимі Т-тригера.

З прямого та інверсного виходів тригера прямокутні імпульси з частотою f та тривалістю T/2 поступають на один із входів логічних елементів DD2.1, та DD2.2. На другі входи елементів (при відсутності струмових навантажень) поступає напруга логічної «1» з прямого виходу комбінованого тригера DD3.1, який працює в режимі асинхронного RS-тригера. Форма напруг на виходах логічних елементів DD2.3, DD2.4 показана на рис 3 д, е. Для управління транзисторами інвертора з цих імпульсів потрібно сформувати знакозмінну напругу типу «меандр», яка показана на рис 3 і, к. Це здійснюється за допомогою двотактного вихідного підсилювача потужності з трансформаторним зв’язком, зібраного на транзисторах VT1, VT2, по схемі з нульовим виводом. На входи транзисторів VT1, VT2 поступають протифазні сигнали з виходів логічних елементів DD2.3, DD2.4. Кожен транзистор підсилювача відкритий половину періоду. В кола колекторів транзисторів включені первинні обмотки вихідного трансформатора TV1. Чотири вихідні обмотки управління (з відповідною фазировкою) підключені до базових кіл силових транзисторів VT3…VT6.

Внаслідок роботи транзисторів VT1, VT2 на обмотках управління формується змінна імпульсна напруга, яка показана на рис. 3 і, к. Величина базових струмів транзисторів VT1, VT2 обмежується резисторами R13, R14.

Для створення закриваючої напруги на емітерних переходах транзисторів VT1, VT2 на тих півперіодах коли на виходах елементів DD2.3, DD2.4 діє сигнал логічного нуля, в коло емітерів транзисторів включені діоди VD16, VD17. При протіканні струму на діодах виникає спад напруги, який перевищує рівень логічного нуля мікросхем DD2.3, DD2.4. Внаслідок цього на базі закритого транзистора підсилювача потужності відносно емітера діє негативна напруга, як показано на рис. 3 ж, з. Конденсатор С5 перешкоджає дії негативного зворотного зв’язку, що виникає при перемиканні транзисторів VT1, VT2 через наявность діодів VD16, VD17. Діоди VD14, VD15, які шунтують базові резистори R13, R14 збільшують амплітуду базового струму при закритті транзистора і, тим самим, зменшують час розсмоктування надлишкових носіїв заряду в емітерному переході.

Живлення СУ здійснюється від допоміжного інтегрального стабілізатора напруги на мікросхемі DA1 типу КР142ЕН12, на виході якого формується стабільна постійна напруга +12В. Стабілізатор живиться від напруги живлення інвертора Ud=30В. Конденсатор С7 забезпечує стійкість роботи при імпульсному характері зміни струму навантаження стабілізатора.

Конденсатор С6 виключає можливість появи генерації при стрибкоподібному включенні вхідної напруги.



Для захисту силових транзисторів інвертора від перевантажень по струму та к.з. в навантаженні, в схемі передбачений швидкодіючий електронний захист по колах управління та релейний захист за допомогою електромагнітного реле Р1. Датчиком струму навантаження є трансформатор струму TV3 первинна обмотка якого Wcd підключена послідовно з первинною обмоткою трансформатора TV2. До вторинної обмотки Wаб трансформатора струму підключений резистор R5, напруга на якому пропорційна струму навантаження інвертора Ін. Змінна напруга на резисторі R5 випрямляється мостовим випрямлячем (діодна збірка VD11) і прикладається до кола, яке складається з резистора R6 і стабілітрона VD12. Стабілітрон виконує функцію порогового елемента і визначає поріг спрацьовування схеми захисту.

При відсутності струмових перевантажень амплітуда напруги на виході випрямляча VD11 недостатня для пробою стабілітрона VD12. Струм бази транзистора VT7 буде близьким до нуля і транзистор закритий. На його колекторі діє напруга близька до на пруги живлення +12В.

При цьому на виході логічного елемента DD1.1, а значить, на вході R тригера DD3.1 присутній сигнал логічного нуля. Водночас, при вмиканні установки, починається заряд конденсатора С4 через резистор R8 від вихідної напруги +12В стабілізатора DA1, внаслідок чого на вході S тригера короткочасно діє сигнал логічної одиниці. Завдяки цьому тригер переходить в стан, коли на його прямому виході а, значить, на входах елементів DD2.1, DD2.2, з’явиться високий рівень напруги, який дозволяє проходження імпульсів з виходів розподільника DD3.2 на бази транзисторів VT1, VT2 підсилювача потужності.

З вихідних обмоток трансформатора TV1 сигнали управління (рис. 3 і, к) будуть надходити в базові кола силових транзисторів VT3…VT6.

На інверсному виході тригера DD3.1 формується сигнал логічного нуля, внаслідок чого ключовий транзистор VT8 буде закритий, а обмотка реле Р1 знеструмлена. Через нормально замкнутий контакт К1.1 реле Р1 на інвертор поступить напруга живлення Ud і інвертор почне працювати. При збільшенні струму навантаження амплітуда напруги на вторинній обмотці Wab трансформатора струму і на виході випрямляча VD11 зростає. При пробою стабілітрона VD12 транзистор VT7 відкриється і на вхід R тригера DD3.1 надійде сигнал логічної одиниці. Напруга на вході S при цьому буде близька до нуля, так як конденсатор С4 встиг зарядитися. RS-тригер перейде в стан, при якому на його прямому виході з’явиться сигнал логічного нуля, а на інверсному – сигнал одинці.

Поява логічного нуля на входах елементів DD2.1, DD2.2 призводить до відкриття елементів DD2.3, DD2.4 і закриттю транзисторів VT1, VT2 підсилювача. При цьому припиняється надходження імпульсів управління на бази силових транзисторів і вони переходять в закритий стан.

Одночасно, поява високого рівня напруги на інверсному виході тригера DD3.1 призведе до відкриття транзистора VT8 і спрацьовування реле Р1. Контакт К1.1 реле розімкнеться і відключить джерело живлення Ud від інвертора.

Для повторного включення стенда треба розімкнути та знову замкнути перемикач, що знаходиться на передній панелі.

Діод VD13 захищає транзистор VT8 від перенапруги при його закритті внаслідок активно-індуктивного характеру навантаження (обмотка реле).



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка