Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Сторінка9/12
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.72 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
ТЕМА 7. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ АПТЕК
Актуальність теми. Спеціалізовані аптеки – організаційна форма лікарського забезпечення населення та лікувально-профілактичних зак­ладів, яка створює найоптимальніші умови для високоякісного обслуго­вування певних категорій хворих. Це досягається шляхом більш глиб­окого і науково обґрунтованого вивчення потреби в лікарських засобах і виробах медичного призначення, впровадження прогресивних методів лікарського забезпечення. Тому вивчення даної теми є необхідним для майбутньої практичної роботи фармацевтичного фахівця.
7.1. Загальні підходи до організації роботи спеціалізованих аптек
Види спеціалізації аптек
Спеціалізація аптек – це організаційна форма надання лікарського забезпечення населенню і лікувально-профілактичним закладам. Розріз­няють такі види спеціалізації (схема 7. 1):

1. За специфікою виробничої діяльності:

  • виробничі аптеки;

  • аптеки готових лікарських форм.

2. За специфікою збутової діяльності:

  • аптеки відкритого типу (забезпечують тільки населення);

  • аптеки закритого типу, а саме: міжлікарняні і лікарняні (забезпе­чують тільки лікувально-профілактичні заклади);

  • аптеки змішаного типу, тобто територіальні аптеки, особливо
    у сільській місцевості, та деякі лікарняні і міжлікарняні аптеки (забезпечують як населення, так і лікувально-профілактичні заклади).



3. За характером групи хворих, які обслуговуються:



  • аптеки дитячих лікарських форм;

  • аптеки матері і дитини;

  • геріатричні аптеки (аптеки для людей поважного віку).

4. За специфікою груп лікарських засобів, що відпускаються з аптек:

  • аптеки лікарських рослин;

  • гомеопатичні аптеки;

  • аптеки, які спеціалізуються в переважному відпуску окремих груп лікарських засобів (наркотичних, психотропних, гормональ­них, дерматовенерологічних тощо).

5. За специфікою додаткових функцій:

- навчально-виробнича аптека.
Характеристика аптек, що здійснюють лікарське забезпечення лікувально-профілактичних закладів
Лікарське забезпечення хворих, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в державних і комунальних лікувально-профілактичних закла­дах, згідно з Конституцією України (стаття 49), здійснюється безоплат­но за рахунок асигнувань, які виділяються для цього з державного та місцевого бюджетів. При цьому забезпечення медичних установ соці­ально значимими лікарськими засобами (інсулінами, протитуберкульоз­ними препаратами та ін. ) за дорученням МОЗ України здійснюється Державним підприємством "Укрмедпостач" шляхом централізованої закупівлі за рахунок коштів державного бюджету і наступного розподілу між регіональними управліннями охорони здоров'я.

Невеликі лікувально-профілактичні заклади, особливо розташовані у сільській місцевості, забезпечуються ліками і виробами медичного при­значення через територіальні аптеки.

Великі лікувально-профілактичні заклади забезпечуються лікарськи­ми засобами через мережу міжлікарняних і лікарняних аптек.

Аптека, яка призначена для переважного забезпечення однієї або декількох лікарень, інших закладів охорони здоров'я, а також населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, називається відповідно лікарняною або міжлікарняною аптекою.

Міжлікарняна аптека організується для забезпечення двох і більше лікувально-профілактичних закладів з загальною кількістю ліжок не менше 500, а також в населених пунктах, де у всіх лікувально-профілак­тичних закладах загальне число ліжок складає від 100 до 500.

Лікарняна аптека організується для забезпечення одного лікуваль­но-профілактичного закладу з числом ліжок 500 і більше, а також в на­селеному пункті, де є лише одна лікарня з числом ліжок не менше 100.

Для обслуговування лікувально-профілактичних закладів аптеки по­винні мати низку додаткових приміщень, а саме:


  • кімната обслуговування медичного персоналу (інформаційна);

  • комплектувально-експедиційна;

  • заготовельна концентратів та напівфабрикатів (зі шлюзом);

  • приміщення для зберігання чистого посуду;

  • розпакувальна;

  • матеріальна для отруйних і наркотичних препаратів;

  • матеріальна для зберігання термолабільних речовин (холодильна
    камера);

  • матеріальні для зберігання виробів медичного призначення та ін.

При цьому, згідно з державними будівельними нормами, площа при­міщень лікарняних і міжлікарняних аптек при їх проектуванні повинна складати не менше 390 кв. м.

Абсолютна більшість лікарняних і міжлікарняних аптек є самостійни­ми державними і комунальними підприємствами. Проте у деяких регіо­нах лікарняні аптеки передані у підпорядкування головних лікарів ліку­вально-профілактичних закладів на правах їх структурних підрозділів, тобто вони стали функціонувати як відділення лікарні, а їх утримання здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Такі відділення ще назива­ються аптеками лікувально-профілактичних закладів і займатися розд­рібною реалізацією ліків їм заборонено.


Обов'язки фармацевта лікувально-профілактичного закладу і клінічного провізора
Для виконання функцій щодо організації лікарського забезпечення стаціонарних хворих в лікувально-профілактичних закладах, які мають 300 і більше ліжок і прикріплені до аптек – самостійних суб'єктів господарювання, вводиться посада фармацевта (але не більше двох осіб), який безпосередньо підпорядковується головному лікарю або його заступни­ку. Фармацевт лікарні виконує такі основні обов'язки:

  • приймання і перевірка замовлень від відділень лікувально-профілактичних закладів;

  • приймання з аптеки укомплектованих замовлень і своєчасна пере­дача лікарських засобів і виробів медичного призначення у відповідні відділення;

  • постійний зв'язок з лікарями, інформування їх про лікарські засоби;

  • контроль за дотриманням у відділеннях і кабінетах лікувально-профі­лактичних закладів встановлених правил зберігання лікарських засобів.

В інших лікарнях ці обов'язки виконує завідувач аптеки лікувально-профілактичного закладу або головна медсестра.

В обласних, центральних міських і міських лікарнях, розташованих у містах з населенням понад 25 тис. осіб, центральних районних і район­них лікарнях сільських районів, міських лікарнях і поліклініках міст і се­лищ міського типу з чисельністю населення до 25 тис. осіб (з числом ліжок понад 150), дитячих обласних і міських лікарнях, міських лікарнях швидкої медичної допомоги вводиться посада клінічного провізора з розрахунку 1 посада на 300 ліжок, але не більше двох посад на лікарню.

До основних функцій клінічного провізора належать:


  • участь у виборі методу фармакотерапії конкретного хворого, визначення її вартості і часу закінчення;

  • інтерпретування вказівок лікаря стосовно препаратів у зв'язку з рані­ше призначеними ліками, діагнозом та історією хвороби пацієнта, його
    станом, результатами лабораторних аналізів і спадковими хворобами;

  • інформування лікарів про повідомлення відділу фармакологічного нагляду Державного фармакологічного центру МОЗ України і зворотний зв'я­зок з цим відділом при виявленні негативних реакцій на лікарські засоби;

  • консультування медичного персоналу стосовно можливих побічних
    реакцій, дозування, оптимальної лікарської форми, способу та часу зас­тосування препарату;

  • консультування хворого про застосування призначених йому препа­ратів, необхідність дотримання певної дієти і режиму приймання ліків.

Для цього клінічний провізор повинен добре знати:

- загальну синдромологію та клінічні симптоми найбільш розповсюджених захворювань;


  • основні методи клінічного, лабораторного та інструментального обстеження хворих;

  • загальні принципи інтерпретації результатів обстеження хворого;

- основні напрямки і принципи лікувальної терапії.
Клінічний провізор повинен володіти:

- системними знаннями з клінічної фармакології, сумісності лікарсь­ких препаратів при проведенні комплексної терапії;



  • методами оцінки клінічної ефективності препаратів основних
    фармакологічних груп;

  • методологією прогнозування та попередження фактів ризику по­
    бічної дії лікарських засобів, можливими шляхами її корекції.


7. 2. Організація виписування та виготовлення лікарських засобів для лікувально-профілактичних закладів
Порядок виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення лікувально-профілактичними закладами
Необхідно зауважити, що лікувально-профілактичні заклади всіх форм власності здійснюють обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таб­лиці IV Переліку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Лікарські засоби і вироби медичного призначення для потреб ліку­вально-профілактичних закладів виписуються кожному відділенню і ка­бінету окремо.

Замовлення нумеруються порядковими номерами з початку року і ви­писуються лікувально-профілактичними закладами у трьох примірниках.

На отруйні, наркотичні і психотропні лікарські засоби і прекурсори списку № 1, а також препарати, які підлягають предметно-кількісному обліку, замовлення виписують на примірник більше. Цей примірник збе­рігається у матеріально відповідальної особи аптеки, яка відпускає ліки.

У замовленнях, які заповняють чорнильною або кульковою ручкою, вказують повну назву лікарських засобів і виробів медичного призна­чення, їх фасовку, лікарську форму, дозування, упаковку і необхідну кількість.

Замовлення на отруйні, наркотичні та психотропні лікарські засоби і прекурсори списку № 1, а також препарати, які підлягають предметно-кількісному обліку, повинні виписуватися на окремих бланках зі штам­пом, печаткою і підписом керівника лікувально-профілактичного закла­ду або його заступника з лікувальної роботи. В них обов'язково вказу­ють назву відділення чи кабінету, концентрацію етилового спирту, а та­кож призначення лікарського засобу (для ін'єкцій, зовнішнє, внутрішнє, очні краплі тощо).

Отруйні, наркотичні і психотропні лікарські засоби, прекурсори спис­ку № 1 і спирт етиловий у замовленнях виписують на латинській мові. Причому кількість наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1, що замовляється і відпускається, повинна бути вказана словами.

Для отримання наркотичних лікарських засобів у замовленнях по­винні бути вказані: номер історії хвороби, прізвище, ім'я та по батькові хворих, яким виписані наркотичні засоби згідно з призначенням лікаря, найменування і дозування цих засобів, а також призначення.

Для отримання наркотичних, психотропних лікарських засобів і пре­курсорів списку № 1 в аптеку разом з замовленням виписується дору­чення на ім'я головної (старшої) медсестри, що отримуватиме ці засо­би. Термін дії доручення не менше 10 календарних днів. Якщо лікуваль­но-профілактичний заклад прикріплений до аптеки на постійне забезпе­чення, то цей термін може бути продовжений до одного календарного місяця.

Лікарі-стоматологи для потреб стоматологічних кабінетів можуть виписувати замовлення на такі отруйні, наркотичні і сильнодіючі речо­вини (без права видачі їх пацієнтам на руки):



  • адреналіну гідрохлорид 0,1 % в ампулах;

  • азотну кислоту концентровану;

  • амілнітрит в ампулах;

  • йодоформ в порошку, пастах, емульсіях;

  • кофеїн-бензоат натрію (ампули);

  • кокаїну гідрохлорид в пастах;

  • миш'яковистий ангідрид в пастах з вмістом до 50%;

  • новокаїн в порошку, в розчині до 4%, в ампулах;

  • срібла нітрат в порошку і розчинах;

  • фенол в чистому вигляді і в суміші з іншими речовинами;

  • хлороформ;

  • хлоретил в ампулах;

  • ефір медичний.

Замовлення на пасту кокаїну гідрохлориду і пасту миш'яковистого ангідриду з вмістом його до 50% і порошок та розчин срібла нітрату повинні бути виписані і підписані зубним лікарем власноручно, а також завірені підписом головного лікаря або його заступника з лікувальної роботи, штампом і круглою печаткою цього закладу охорони здоров'я.

Характеристика виробничого процесу серійного виготовлення розчинів для ін'єкцій
Виробничий процес серійного виготовлення розчинів для ін'єкцій складається з шести етапів, більшість з яких мають ще окремі технологічні операції (схема 7.1).

Перший етап підготовчі роботи, складається з таких операцій: підготовка приміщень і обладнання, підготовка персоналу, підготовка посуду і допоміжного матеріалу, підготовка лікарських і допоміжних ре­човин і розчинника.

Другий етап – приготування розчину: ознайомлення з прописом, проведення необхідних розрахунків, відважування, відмірювання компонентів і розчинника, контроль якості виготовленого розчину.

Виготовлення розчину для ін'єкцій не може проводитися при відсут­ності даних про:



  • хімічну сумісність інгредієнтів;

  • технологію їх виготовлення;

  • режим стерилізації;

  • методику повного хімічного контролю.

Одночасне виготовлення кількох розчинів для ін'єкцій, що містять речовини з різними найменуваннями або одні і ті ж речовини, але у різній концентрації забороняється.

Розчини для ін'єкцій до стерилізації перевіряються на тотожність і кількісний вміст діючого інгредієнту, величину рН, ізотонуючі і стабілі­зуючі речовини.



Третій етап – фільтрування і фасування розчину: фільтрування, розливання, закупорювання гумовими корками, первинний контроль на

відсутність механічних забруднень, закупорювання металевими ковпач­ками і нанесення напису.



Четвертий етап – стерилізація розчину. Стерилізація розчинів для ін'єкцій повинна здійснюватись не пізніше трьох годин від початку виго­товлення під контролем спеціально виділеної особи (фармацевта чи про­візора). Повторна стерилізація не допускається. Параметри стерилізації реєструються у спеціальному журналі.

П'ятий етап – контроль готового розчину: повторний контроль на відсутність механічних забруднень, контроль за фізико-хімічними показни­ками, відбракування.

Після стерилізації розчини для ін'єкцій перевіряються на величину рН, тотожність і кількісний вміст діючих речовин. Для контролю відби­рається один флакон з кожної серії. Одночасно проводиться перевірка якості закупорки флаконів (алюмінієвий ковпачок не повинен прокручу­ватися при перевірці вручну) і об'єм наповнення флакона. Розчини для ін'єкцій вважають забракованими при:



  • невідповідності їх фізико-хімічним показникам;

  • виявленні видимих механічних включень;

  • нестерильності;

  • порушення фіксованості закупорки;

  • недостатності об'єму заповнення флакона.

Шостий етап – оформлення до відпуску: підбір етикеток, запов­нення реквізитів, наклеювання етикеток.
Організація і порядок оформлення лабораторно-фасувальних робіт
Під лабораторними роботами розуміють процес виготовлення в аптечних умовах концентратів, а також напівфабрикатів і внутрішньо-аптечних заготовок в масі "ангро". Проводиться з метою прискорен­ня виготовлення індивідуальних лікарських форм і збільшення кількості готових лікарських форм шляхом наступної розфасовки виготовлених заготовок.

Фасувальні роботи – процес розливу (рідин) або розважування (м'я­ких і твердих речовин) виготовленої продукції на певні кількості, дос­татні для споживання на визначений період часу. Проводиться з метою збільшення питомої ваги готових лікарських форм.

Концентрати (концентровані розчини) – розчини лікарських речо­вин певної, більш високої концентрації, ніж ці речовини прописуються у рецептах. Використовуються після розведення самостійно або у суміші з іншими інгредієнтами для прискорення виготовлення і відпуску індиві­дуальних ліків.

Напівфабрикати – попередньо виготовлені в аптеці суміші лікарсь­ких засобів, що взяті у співвідношеннях, які найчастіше зустрічаються в багатокомпонентних лікарських формах. Використовуються самостійно після розфасування або в суміші з іншими інгредієнтами для прискорен­ня виготовлення та відпуску ліків індивідуального приготування.

Внутрішньоаптечна заготівля – попередньо виготовлені в аптеці невеликими серіями лікарські препарати. Проводиться з метою збільшен­ня відпуску готових лікарських засобів, які не виробляються фармацев­тичною промисловістю або виробляються в недостатніх кількостях. Виготовляються на основі даних вивчення частоти повторюваності інди­відуальних рецептурних прописів.

Номенклатура концентратів, напівфабрикатів і внутрішньоаптечних за­готовок погоджується з контрольно-аналітичною лабораторією регіональ­ного відділення Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів.

У перелік можуть включатися прописи, що містять сумісні лікарські речовини, на які є методики повного хімічного контролю. Як виняток, виготовлення внутрішньоаптечних заготовок для зовнішнього застосу­вання, які містять дьоготь, іхтіол, сірку, нафталанську нафту, колодій, свинцеву воду та інші, аналіз яких не може бути здійснений в умовах аптеки, проводиться в присутності провізора-аналітика або провізора з контролю якості "під наглядом".

Реєстрація всіх лабораторних і фасувальних робіт ведеться в апте­ках у спеціальних журналах. Журнали лабораторних і фасувальних робіт повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені підписами завіду­вача і бухгалтера аптеки.

Усі записи в журналах проводяться відразу після закінчення відпові­дної роботи.

Якщо фасовка партії медикаментів не закінчена протягом робочого дня, то в журнал повинна бути записана частина розфасованої продукції.

Під час фасувальних робіт може виникати дооцінка і уцінка як результат заокруглення ціни одиниці фасовки в сторону збільшення або зменшення.

У кінці місяця підраховуються суми дооцінок і уцінок, а також вартість очищеної води і тарифів за серійне виготовлення. На основі цих даних оформляється довідка про дооцінку і уцінку при лабораторних і фасу­вальних роботах. Довідка оформляється в одному екземплярі і вклю­чається в товарний звіт аптеки в роздрібних цінах.



Варто зазначити, що внутрішньоаптечні заготовки, стерильні лікарські форми та інші ліки в міжлікарняних і лікарняних апте­ках, а також територіальних аптеках, які обслуговують лікуваль­но-профілактичні заклади, виготовляють дрібносерійно. У такому випадку при визначенні вартості вказаних лікарських засобів за­стосовують тарифи за серійне виготовлення ліків. В іншому так­сування серійно виготовлених ліків аналогічне з таксуванням інди­відуальних лікарських форм (див. параграф 6. 1).
Вимоги санітарного режиму до виготовлення ліків в асептичних умовах
В аптеках концентровані розчини, напівфабрикати, внутрішньоаптечні заготовки, лікарські форми для офтальмології та ін'єкцій, обробки ран, для немовлят та з антибіотиками готують в асептичних умовах.

Для знезаражування скляних та металевих трубопроводів, великих скляних балонів в аптеці використовують обробку гострою парою про­тягом ЗО хв.

Миття та дезінфекція трубопроводу проводиться перед його скла­данням, а в процесі експлуатації – не рідше одного разу в 14 днів, а також при незадовільних результатах бактеріологічних досліджень води.

Для очищення від пірогенних речовин скляні трубки обробляють гаря­чим підкисленим 1% розчином калію перманганату протягом 25-30 хв.

Для стерилізації трубопроводів з полімерних матеріалів і скла вико­ристовують обробку розчином "Дезоксону-1" або розчином пероксиду водню 6 %.

Прибирання асептичного блоку проводиться не рідше одного разу за зміну в кінці роботи вологим способом із застосуванням дезінфікуючих засобів.

Перед входом до асептичного блоку повинні бути гумові килимки, які один раз за зміну обробляють дезінфікуючими засобами.
Генеральне прибирання асептичної кімнати здійснюють один раз на тиждень у послідовності, зазначеній на схемі 7. 2.


Термін зберігання стерильного аптечного посуду і скляних балонів великих ємностей – 24 год., допоміжного матеріалу і технологічного одягу в закритих біксах не більше трьох діб. Воду для ін'єкцій зберіга­ють не більше 24 год. у закритих ємностях при температурі 5-10 °С або 85-90 °С.

Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, при вході до шлюзу повинні взути спеціальне взуття, помити руки, наді­ти стерильний халат, марлеву пов'язку у чотири шари, яку міняють кожні чотири години, а також шапочку, бахіли. Після вдягання стерильного технологічного одягу персонал повинен ополоснути руки водою для ін'єкцій та обробити їх дезінфікуючими засобами.

На попередньо оброблені руки персоналу, зайнятого на ділянці виготов­лення, фасування та закупорювання розчинів, що не піддягають термічній стерилізації, необхідно надягнути стерильні хірургічні гумові рукавички.

Вхід зі шлюзу до приміщення, в якому виготовляють і фасують ліки в асептичних умовах, в нестерильному технологічному одязі забороняєть­ся. Забороняється також виходити за межі асептичного блоку в сте­рильному технологічному одязі. При необхідності вийти із асептичного блоку персонал повинен пройти через шлюз, знявши технологічний одяг. Після повернення персонал знову повинен пройти повну обробку.

Аптечні працівники, зайняті в асептичному блоці, повинні не менше одного разу на рік проходити інструктаж за вимогами, що пред'явля­ються до них при роботі в зазначених приміщеннях.

Персоналу, який не працює в асептичному блоці, вхід у ці приміщення категорично забороняється.

При роботі в асептичному блоці для записів використовують попе­редньо нарізані аркуші кальки або рослинного пергаменту. Писати мож­на тільки кульковою ручкою, яку один раз на зміну слід протирати спир­том етиловим 70 % або спиртоефірною сумішшю (1:1).
7. 3. Дотриманням в аптеках та інших структурних підрозділах

лікувально-профілактичних закладів встановлених правил

обліку та зберігання лікарських засобів
Правила отримання, зберігання, використання, обліку рецептурних бланків форми № 1 і № 2 та спецбланків форми № 3
Рецептурні бланки форми № 1 і № 2 лікувально-профілактичні закла­ди отримують через місцеві органи охорони здоров'я. Бланки форми № 1 зберігаються у зачинених шафах, а № 2 - у сейфах. Ці бланки видають­ся лікуючим лікарям у кількостях, необхідних для роботи протягом од­ного місяця.

Обіг рецептурних бланків форми № 2 облікується в спеціальних журналах.

Спецбланки форми № 3 лікувально-профілактичні заклади отриму­ють безпосередньо з аптечних складів або через місцеві органи охоро­ни здоров'я. Запас їх на поточні потреби не повинен перевищувати одномісячної потреби. Вони зберігаються в зачинених вогнетривких сей­фах. Лікуючому лікарю на день прийому видається не більше 10 спец­бланків.

Спецбланки форми № 3 приймаються комісією, призначеною нака­зом головного лікаря. Цей факт оформляється відповідним актом. Облік спецбланків здійснюється в спеціальних журналах за аналогією з жур­налами предметно-кількісного обліку.


Нормативи та умови зберігання лікарських засобів в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів
Усі ліки з аптек відпускаються лікувально-профілактичним закладам тільки у готовому вигляді. У відділеннях і кабінетах цих закладів забо­ронено виготовлення лікарських засобів, а також їх фасовка, розважу­вання, переливання, заміна упаковки чи етикеток.

Зберігають ліки тільки в оригінальній (заводській чи аптечній) упа­ковці, в зачинених шафах, встановлених на постах чергового персоналу.

Наркотичні та психотропні речовини зберігають у зачинених вогнетривких сейфах, прекурсори списку № 1 – в зачинених металевих шафах, надійно прикріплених до стіни чи підлоги, або у вогнетривких зачинених сейфах.

Норматив зберігання наркотичних, психотропних ліків та прекур­сорів списку № 1 не повинен перевищувати граничних розмірів, зазна­чених на схемі 7.3.

Отруйні лікарські засоби зберігають у зачинених металевих шафах, надійно прикріплених до стіни чи підлоги. Запаси їх у відділеннях і кабі­нетах лікувально-профілактичних закладів не повинні перевищувати п'ятидобової потреби.

Сильнодіючі лікарські засоби зберігають у зачинених дерев'яних шафах. їх запаси не повинні перевищувати десятидобової потреби.

У місцях, де зберігають отруйні, наркотичні, психотропні речовини, прекурсори списку № 1, сильнодіючі засоби, повинні бути таблиці вищих разових і добових доз, а також таблиця протиотрут при отруєнні ними.
Особливості предметно-кількісного обліку ліків в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів
У кабінетах і відділеннях лікувально-профілактичних закладів (а отже, в їх аптеках) ведеться предметно-кількісний облік таких груп ліків:



  • наркотичних;

  • психотропних;

  • прекурсорів списку № 1;

  • етилового спирту;

  • циклодолу, клофеліну (очні краплі та ампули), дефедрину (таблетки) та ефедрину гідрохлориду з димедролом (таблетки) – група так зва­них лікарських засобів, що мають одурманюючу властивість.

Керівникам лікувально-профілактичних закладів дозволено встанов­лювати у відділеннях предметно-кількісний облік для інших лікарсь­ких засобів.

Журнали предметно-кількісного обліку повинні бути пронумеровані, прошнуровані і завірені круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу та підписом головного лікаря. Якщо це:



  • дільнична лікарня, амбулаторія, ФАП, – то завіряються підписом
    керівника з печаткою вищого за підпорядкованістю лікувально-профілак­тичного закладу;

  • пости відділення, – то завіряються підписом завідувача відділення
    та печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Усі документи з надходження і відпуску:

  • наркотичних та психотропних лікарських засобів, прекурсорів спис­
    ку № 1 та спецбланків форми № 3 зберігаються протягом п'яти років, не
    враховуючи поточного року;

  • лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку –
    трьох років;

  • отруйних ліків – двох років;

  • усіх інших – одного року.


Контрольні питання


  1. Види спеціалізації аптек.

  2. Характеристика аптек, що здійснюють лікарське забезпечення лікувально-профілактичних закладів.

  3. Обов'язки фармацевта лікувально-профілактичного закладу і клінічного провізора.

  4. Порядок виписування лікарських засобів і виробів медичного при­значення лікувально-профілактичними закладами.

  5. Характеристика виробничого процесу серійного виготовлення роз­чинів для ін'єкцій.

  6. Організація і порядок оформлення лабораторних і фасуваль­них робіт.

  7. Вимоги санітарного режиму до виготовлення ліків в асептичних умовах.

  1. Правила отримання, зберігання, використання, обліку рецептур­них бланків форми № 1, № 2 та спецбланків форми № 3.

  2. Нормативи та умови зберігання лікарських засобів у відділеннях і кабінетах лікувально-профілактичних закладів.

  3. Особливості предметно-кількісного обліку ліків в аптеках ліку­вально-профілактичних закладів.

ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
І. Підберіть правильні відповіді:

Вид спеціалізації Аптеки

1 - специфіка контингенту хворих, а) аптека дитячих лікарських форм;

що обслуговується; б) аптека гомеопатична;

2 - специфіка групи ліків, в) аптека геріатрична;

що реалізуються. г) аптека лікарських рослин.
ІІ. Аптека лікувально-профілактичного закладу може займатися роздрібною реалізацією ліків населенню, що не перебуває на стаціонарному лікуванні, оскільки її утримування здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

а) перше твердження правильне, а друге ні;

б) друге твердження правильне, а перше ні;

в) обидва твердження правильні, між ними є зв'язок;

г) обидва твердження правильні, між ними немає зв'язку;

д) обидва твердження неправильні.


ІІІ. Для отримання лікувально-профілактичним закладом наркотич­них лікарських засобів у його замовленні повинні бути вказані:

1 - _______________________________________________________;

2 - _______________________________________________________;

3 - _______________________________________________________;

4 - _______________________________________________________.
IV. До підготовчих робіт виробничого процесу серійного виготов­лення розчинів для ін'єкцій відносяться такі операції:

1 - ________________________________________________________;

2 - ________________________________________________________;

3 - ________________________________________________________;

4 - ________________________________________________________.
V. Стерилізація розчинів для ін'єкцій повинна здійснюватися не пізніше п’яти годин після виготовлення, оскільки повторна сте­рилізація не допускається:

а) перше твердження правильне, а друге ні;

б) друге твердження правильне, а перше ні;

в) обидва твердження правильні, між ними є зв'язок;



г) обидва твердження правильні, між ними немає зв'язку;

д) обидва твердження неправильні.


VI. Розчини для ін'єкцій вважаються забракованими при:

1 - невідповідності їх фізико-хімічним показникам;

2 - ________________________________________;

3 - ________________________________________;

4 - ________________________________________;

5 - ________________________________________.



VIII*. Для стерилізації трубопроводів з полімерних матеріалів і скла використовують обробку:

  1. - гарячим підкисленим 1% розчином калію перманганату;

  2. - гострою парою;

  3. - розчином "Дезоксону-1";
    4-3% розчином перекису водню;
    5 - 6% розчином перекису водню.


IX. Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, при вході до шлюзу повинні:

1 - взути спеціальне взуття;

2 - ____________________;

3 - надіти:

а) ____________________;

б) ____________________;

в) ____________________;

г) ____________________;

4 - _______________________.
X. Воду для ін'єкцій зберігають в аптеці не більше _______ год. у
закритих ємностях при температурі:

а) 0. . . 5 °С;

б) 5. . . 10 °С;

в) 10. . . 15 °С;

г) 18. . .20 °С;

д) 60. . . 75 °С;


є) 85. . . 90 °С;
є) 90. . . 95 °С.
XI. При роботі в асептичному блоці писати можна тільки ________ ручкою, яку ______ разів за зміну слід проти­рати ________ або _________.

XII. Запаси отруйних лікарських засобів у відділеннях і кабінетах ліку­
вально-профілактичного закладу не повинні перевищувати:


  1. - однодобової потреби;

  2. - трьохдобової потреби;

  3. - п'ятидобової потреби;

  4. - десятидобової потреби;

  5. - місячної потреби.


XIII. Норматив запасу рецептурних бланків форми № 2 для медич­них працівників не повинен перевищувати:

  1. - п'ятидобової потреби;

  2. - тижневої потреби;

  3. - двотижневої потреби;

  4. - місячної потреби;

  5. - двомісячної потреби.


XIV. Перечисліть лікарські засоби, які підлягають предметно-кількісно­му обліку в аптеці лікувально-профілактичного закладу:

  1. - атропіну сульфат;

  2. - анальгін;

  3. - ртуті дихлорид;

  4. - барбітал;

  5. - фенамін.


XV. Вкажіть для кожного з наведених вище лікарських засобів (вправа XIV) термін зберігання вимог в аптеці:

а) один рік;

б) два роки;

в) три роки;



г) п'ять років.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради Ук­раїни 28 червня 1996 р. - К. : Феміна, 1996. - 64 с.

  2. Закон України "Про внесення змін до Закону «Про обіг в Україні
    наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів»"
    від 8 липня 1999 р. №863-XIV//Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. -С. 576-579.

  3. Постанова KM України від 5 вересня 1996 р. № 1071 "Про поря­док закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здо­ров'я, що фінансуються з бюджету" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 440-442.

  4. Наказ МОЗ України від 30 листопада 2001 р. № 479 "Про внесен­ня змін до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоро­в'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевого бюджетів" //Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу "Провизор", 2002. - № 2. - С. 2-22.

  5. Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісно­му обліку в аптечних та лікувально-профілактичних закладах, затверд­жений Наказом МОЗ України від ЗО червня 1994 р. № 117 //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лю­того 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 367.

  6. Наказ МОЗ України від 30. 06. 1994 р. № 117 "Про порядок випису­вання рецептів та відпуску лікарських засобів і виробів медичного призна­чення з аптек" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 363-365.

  1. Наказ МОЗ України від 31 грудня 1996р. № 395 "Про затверд­ження Методичних рекомендацій по визначенню вартості виготовлення і фасування лікарських засобів і виробів медичного призначення " //Провизор, 1999. - № 12. - С. 13-19.

  2. Наказ МОЗ України від 28 жовтня 2002 р. № 385 "Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, провизорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у зак­ладах охорони здоров'я" // Юридичні аспекти фармації: розділ журналу "Провизор", 2002. - № 23. - С. 5-8.

  3. Наказ МОЗ України від 8 грудня 2000 р. № 324 "Про порядок отримання спеціальних рецептурних бланків форми № 3"// Еженедельник «Аптека», 2001. - № 1. - С. 61.

  4. Наказ МОЗ України від 14 червня 1993 р. № 139 "Про затверд­ження Інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек" //Юри­дичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 534-544.

  5. Наказ МОЗ України від 18 грудня 1997 р. № 356 "Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в дер­жавних і комунальних закладах охорони здоров'я України" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 603-618.

  6. Наказ МОЗ України від 23 лютого 2002 р. № 23 "Про штатні нор­мативи та типові штати закладів охорони здоров'я". - Частина 1. - 296 с.

  7. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житло­вої політики України № 2 від 4 січня 2001 р. "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2. 2-10-2001 "//Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу "Провизор", 2002. - № 11.-С. 13-17.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка