Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Сторінка8/12
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.72 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Тема 6. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЛІКІВ, ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХ ВИГОТОВЛЕННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ВІДПУСКУ З АПТЕКИ
Актуальність теми. Приймання рецептів на різні групи лікарських засобів для різних категорій хворих, перевірка правильності їх оформ­лення нерозривно зв'язані з визначенням вартості, виготовленням, офор­мленням та відпуском ліків, оскільки є складовими єдиного організацій­ного процесу, що визначає актуальність цієї теми для майбутньої прак­тичної роботи фармацевтичного фахівця.
6.1. Організація приймання і таксування індивідуальних лікарських засобів
Організація роботи стосовно приймання рецептів
Для виконання цієї роботи виділяється спеціальне місце в залі обслуго­вування – рецептурна. Вона оснащується необхідним обладнанням, яке забезпечує максимум зручностей та оперативності в роботі, а також пра­вильне зберігання призначених для відпуску ліків. У великих аптеках ос­нащаються окремі робочі місця для приймання рецептів і відпуску виго­товлених ліків, у невеликих аптеках ці робочі місця об'єднані.

Робоче місце для приймання рецептів обладнується секційним сто­лом, шафою з двома поворотними секціями з вертушками для виготов­лених ліків, металевою шафою для зберігання лікарських засобів, що містять наркотичні, психотропні та отруйні речовини і прекурсори спис­ку № 1, холодильником тощо.

У своїй роботі аптечний фахівець використовує різні засоби механі­зації та оргтехніки, а саме: обчислювальну машинку, набір штампів, ну­мератор, мікрофонний зв'язок та ін. На робочому місці повинна знахо­дитися така документація: Державна Фармакопея України, таблиці ви­щих разових і вищих добових доз, таблиця перевірки доз в рідких лікарсь­ких формах, таблиці розчинності, довідкова література з несумісності ліків, окремі накази МОЗ України, довідкова література з лікарських за­собів із зазначенням їх синонімів і способів вживання, прейскурант роз­дрібних цін інгредієнтів, що входять до складу ліків індивідуального виго­товлення, тарифи за виготовлення, рецептурний журнал, список лікарів з номерами їх телефонів та адресами лікувально-профілактичних закладів.

Приймаючи рецепт, аптечний фахівець здійснює один з видів запобі­жних заходів, а саме – приймальний контроль. При цьому він повинен уважно прочитати рецепт, уточнити вік хворого, звернути увагу на дату виписування рецепта, сумісність і дози виписаних інгредієнтів. Особли­ву увагу звертають на ліки, які призначені дітям, а також мають у своє­му складі отруйні, наркотичні, психотропні і сильнодіючі речовини, пре­курсори списку №1.3 метою звернення уваги провізора чи фармацевта з виготовлення ліків, назви отруйних, наркотичних, психотропних речо­вин та прекурсорів списку № 1 і етилового спирту підкреслюються в рецепті червоним олівцем або маркером.

У разі виписування отруйного, наркотичного, психотропного чи сильнодіючого лікарського засобу або прекурсора списку № 1 у дозі, яка перевищує вищий одноразовий прийом без відповідного оформлення (не вказано прописом і відсутній знак оклику), аптечний фахівець повинен відпустити прописаний лікарський засіб у половинній кількості від вищої разової дози. При прийманні рецепта, в якому прописаний препарат з нормованим відпуском на один рецепт (а це наркотичні і психотропні речовини, прекурсори списку № 1, снодійні препарати і спирт етиловий), аптечний фахівець повинен перевірити норму одночасного відпуску цих речовин. При завищеній нормі він відпускає ліки тільки в межах норми.
Основні помилки лікарів при виписуванні рецептів
У процесі приймального контролю рецептів аптечні фахівці повинні звернути увагу на можливу наявність таких помилок:

помилки у назві інгредієнтів - прописи не на латинській мові, сумнівні скорочення, нерозбірливі написи;

помилки у дозах - завищена вища разова і вища добова дози, вико­ристання неправильних способів позначення доз, нечітке позначення відсоткового вмісту речовин в розчині, нерозбірливе позначення дози;

помітки у призначенні - не вказано кількості на один прийом, не вказа­на частота прийому, не вказано часу і порядку прийому (до чи після їжі), нерозбірливий напис, загальні вказівки ("Внутрішнє", "Зовнішнє", "Відомо");

помилки в оформленні - відсутність будь-якого реквізиту, регламен­тованого правилами виписування, оформлення рецептів на бланках не­стандартної форми, завищення встановленої норми одноразового відпуску.

Рецепт, виписаний з порушенням правил, або рецепт, який містить несумісні лікарські речовини та інші помилки, погашається штампом "Рецепт недійсний".

За рецептами, в яких назви інгредієнтів вказані не латинською мо­вою, завищені разові та вищі добові дози або норма відпуску, після відпо­відного виправлення лікарський засіб хворому відпускається. Рецепт погашається штампом "Рецепт недійсний".

Про всі випадки неправильного виписування рецептів аптека повинна доводити до відома керівника лікувально-профілактичного закладу.


Загальні правила таксування рецептів на індивідуально виписані ліки
Таксування рецепта - це визначення вартості індивідуальної лікарської форми з врахування чинних роздрібних цін на лікарські засоби, що входять до її складу, а також упаковки і тарифу за виготовлення (табл. 6.1 і 6.2).

При таксуванні рецептів необхідно дотримуватися таких загальних правил:



  • таксування здійснюється на лівій стороні рецептурного бланку;

  • перед визначенням вартості кожного прописаного в рецепті інгре­дієнту розраховують його кількість;

  • при встановленні ціни індивідуальної лікарської форми враховуєть­ся вартість прописаних лікарських засобів, вартість розчинника, упаков­ки (склянки, флакони, коробки тощо), тарифи за виготовлення;

  • вартість кожного інгредієнта проставляють зліва навпроти його найменування, ціна упаковки записується окремим рядком, потім тарифи за виготовлення;

  • при встановленні вартості інгредієнтів підраховують як цілі, так і десяті частки копійок, округлення допускається тільки у підсумковій ціні;

  • на рецепті для пільгового відпуску, крім загальної вартості лікарсь­кої форми, вказують суму, яку має оплатити хворий;

  • вода очищена чи для ін'єкцій вважається окремим компонентом;

  • допоміжні матеріали (етикетки, сигнатури, корки тощо), а також допоміжні речовини не оцінюються, їх вартість включена в тарифи.

Тепер розглянемо конкретні випадки таксування індивідуальних рецептів.
Таксування рідин для зовнішнього і внутрішнього застосування, очних крапель, ін'єкційних розчинів
При таксуванні цих лікарських форм необхідно розрахувати кількість сухих речовин і розчинника (приклади 1 і 2). Якщо до складу розчину входять порошкоподібні речовини в сумарній кількості 3% і більше, то необхідно враховувати коефіцієнт збільшення об'єму для прописаних інгредієнтів. Потім оцінюють сухі речовини, розчинник, посуд, розрахо­вують тариф і загальну вартість до і після округлення.

Таблиця 6.1

Приклад тарифів за виготовлення лікарських форм в аптеках


Назва лікарської форми і основних технологічних операцій

Од. вим.

Тарифи за виго­товлення (грн.)

індивід.

серійне

1. Виготовлення 2-компонентного пропису

1.1 Розчини для ін'єкцій

фл.

2,40

2,10

1.2. Очні краплі (мазі). Ліки для немовлят. Масла стерильні.

фл.

1,42

0,88

1.3. Розчини для зовнішнього і внутрішнього вживання. Краплі, настої, відвари, слизи

фл.

0,84

0,71

1.4. Порошки і збори дозовані № 10

ДОЗ.

0,54

0,54

1.4.1. Дозування кожних наступних 10 порошків

доз.

0,16

0,17

1.5. Порошки і збори недозовані

від.

0,43

0,39

1.6. Мазі, пасти, пластирі. Емульсії, суспензії, лініменти, пілюлі № 30

доз.

0,65

0,80

1.6.1. Дозування кожних наступних 10 пілюль

доз.

0,20

0,20

1.7. Супозиторії № 10




0,66

0,80

1.7.1. Дозування кожних наступних 10 супозиторіїв

доз.

0,12

0,20

2. Додавання кожного наступного компонента у лікарську форму

опер.

0,29

0,30

3. Відповідальність за роботу з отруй­ними, наркотичними і психотропними засобами і прекурсорами списку № 1

опер.

0,32

0,51

4. Відпуск спирту за рецептами лікарів

відп.

0,32

0,17

5. Фасовка лікарських засобів і виробів медичного призначення

відп.

-

0,17

6. Отримання і відпуск:

6.1. Очищеної води

1 кг/л

0,50

6.2. Води для ін'єкцій

1 кг/л

1,00


Таблиця 6.2

Вартість упаковки (приклад)


Назва упаковки

Од. вим.

Ціна за од. вим.

1. Пакет для порошків

шт.

0,05

2. Склянки аптечні:

2.1. ємністю 10,0

шт.

0,03

2.2. ємністю 50,0

шт.

0,03

2.3. ємністю 100,0

шт.

0,05

2.4. ємністю 200,0-250,0

шт.

0,10

2.5 ємністю 500,0

шт.

0,15

3. Баночка для мазей :

3.1. ємністю 30,0

шт.

0,05

3.2. ємністю 50,0

шт.

0,10

3.3. ємністю 100,0

шт.

0,15

4. Флакони для стерильних розчинів:

4.1. ємністю 10,0

шт.

0,10

4.2. ємністю 50,0-100,0

шт.

0,10

4.3. ємністю 250,0

шт.

0,15

Якщо розчинник у прописі не зазначений, то готують водні розчини. При вказані концентрації водного розчину у відсотках розуміють масооб'ємні відсотки. При зазначені концентрації розчину 1:100, 1:200 і т. д. мають на увазі вміст лікарської речовини за масою у відповідному об'ємі розчину.

Оцінка рідких лікарських засобів, виписаних в рецепті в краплях, здійснюється з врахуванням фактичної кількості крапель даного лікарсь­кого засобу в 1 мл чи в 1 г, використовуючи для цього таблицю крапель.

Об'єм рідкої лікарської форми визначають додаванням усіх рідин, що входять до її складу.

Варто пам'ятати, що лікарські засоби, які випускаються фармацев­тичними підприємствами у вигляді рідин (настоянки, сиропи тощо), для виготовлення лікарських форм дозують за об'ємом.

В'язкі рідини (бензилбензоат, вінілін, гліцерин, дьоготь, мінеральні і рослинні олії, іхтіол, поліетиленоксид-400, силікони), леткі (димексид, скипидар, метилсаліцилат, хлороформ, ефір медичний, ефірні олії), а та­кож рідини з великою густиною (пергідроль, концентровані кислоти) до­зують за масою безпосередньо у склянку (флакон) для відпуску. Якщо необхідно встановити об'єм рідких лікарських форм, до складу яких вхо­дять вказані вище рідини, то враховують їх густину.


Таксування порошків, свічок, пілюль і мазей
При таксуванні порошків (приклад 3):

  • визначають кількість кожного інгредієнту шляхом множення про­писаної кількості кожної речовини на число доз;

  • оцінюють кожен інгредієнт окремо;

  • оцінюють упаковку;

  • розраховують тарифи за виготовлення;

  • знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення.

При таксуванні мазей оцінюють діючі речовини, основу, упаковку, роз­раховують тариф та знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення. Коли не вказана концентрація мазі, то приготовляють 10 % мазь (приклад 3). Якщо лікар не зазначив основу і пропис мазі не фармакопейний, то мазь виготовляють на вазеліні, а якщо мазь очна, то беруть основу, яка складається з 1 частини ланоліну і 9 частин вазеліну сорту для очних мазей.

Свічки таксують аналогічно порошкам, якщо в рецепті вказана маса кожного інгредієнту.

Коли в прописі свічок не зазначена кількість основи, виходять з се­редньої маси ректальної свічки для дорослих, рівної 3 г, вагінальної - 4 г. Визначають загальну масу свічок, вираховують з неї масу прописаних інгредієнтів і знаходять необхідну кількість основи (приклад 4).

Якщо свічки виготовляють методом виливання, то для визначення кількості основи використовують коефіцієнти заміщення лікарських за­собів (або зворотні) коефіцієнти.

Для таксування пілюль необхідно знати технологію їх виготовлення (співвідношення густих, рідких та порошкоподібних інгредієнтів, можли­вості використання тієї чи іншої допоміжної речовини тощо, взятих за потребою – quantum satis) і оцінювати всі інгредієнти, які беруться при виготовленні пілюль. Для обсипання пілюль використовують 1-1,5 г ліко­подію (цукрової пудри або білої глини) на кожні ЗО пілюль. Середня маса пілюлі при відсутності вказівки в рецепті – 0,2 г (приклад 5).
Таксування водних витяжок
Настої і відвари таксують, виходячи з сухих екстрактів-концентратів або лікарської рослинної сировини (приклади 1 і 5).

Якщо кількість лікарської рослинної сировини на рецепті не зазначе­на, то витяжку готують у співвідношенні 1:10. Водні витяжки з лікарсь­кої рослинної сировини групи сильнодіючих виготовляють тільки за прописами лікарів. Якщо відсутні дані про концентрацію витяжки, то слід брати 1 вагову частину сировини на 400 об'ємних частин води. Водні витяжки з трави горицвіту, коренів і кореневища валеріани і коріння істо-ду виготовляють у співвідношенні 1:30.

При таксуванні водних витяжок необхідно знати їх офіціальні пропи­си, технологію виготовлення, коефіцієнти водопоглинання чи розхідні (ви­даткові) коефіцієнти (для алтейного коріння). Оцінюють сировину, воду посуд, розраховують тарифи та загальну вартість до і після округлення.
Таксування спирту і спиртових розчинів
При виготовлені спиртових розчинів, якщо немає інших вказівок, ви­користовують спирт етиловий. Коли міцність етилового спирту не зазна­чена, то використовують 90 % спирт. Якщо на спиртовий розчин затвер­джена аналітико-нормативна документація (АНД), то використовують спирт тієї міцності, яка зазначена в АНД. Готуючи рідкі лікарські фор­ми, до складу яких входить спирт, його дозують за об'ємом, а готуючи ін'єкційний розчин - за масою.

Ціна етилового спирту в чистому вигляді та у суміші однакова, ос­кільки її визначають за вмістом 96 % спирту у виписаній лікарській формі.

Коли етиловий спирт відпускається у чистому вигляді, то беруть та­риф за відпуск спирту, якщо ж він входить у склад лікарської форми, то рахується, як компонент.











6. 2. Характеристика методів реєстрації протаксованих рецептів
Після таксування і визначення вартості індивідуальної лікарської форми рецепт реєструють у відповідній документації. При цьому використову­ють журнальний або квитанційний метод реєстрації рецептів.
Методика журнального методу реєстрації рецептів
Журнальний метод полягає у заповнені рецептурного журналу. В жур­налі записується дата, номер рецепта (він же номер запису), прізвище хворого, лікарська форма, вартість інгредієнтів і упаковки, вартість та­рифів, вартість води очищеної, загальна вартість інвідуальної лікарської формиГКоли в аптеці рецептурно-виробничий відділ об'єднаний з відділом готових лікарських форм, то у журналі додатково ведуть ще графи для готових ліків і внутрішньоаптечної заготівлі, які є самостійними і не зв'я­зані з попередніми графами.

У кінці зміни (робочого дня) підраховується і записується в журналі загальний обсяг роздрібної реалізації, кількість та вартість виготовле­них лікарських форм, кількість та вартість реалізованих готових ліків, кількість та вартість відпущених одиниць внутрішньоаптечної заготівлі, вартість тарифів і води очищеної. За результатами роботи за місяць вартість тарифів і води очищеної реєструється в довідці про дооцінку і уцінку.

Після реєстрації рецепта в журналі провізор виписує квитанцію, за якою хворий може отримати виготовлену лікарську форму. У квитанції вказують номер, під яким зареєстрований рецепт в рецептурному жур­налі. Цей же номер проставляється на рецепті та етикетці при оформ­ленні лікарської форми індивідуального виготовлення.
Методика квитанційного методу реєстрації рецептів
При впровадженні в аптеці квитанційного методу реєстрації рецептів заповнюється квитанційна книга, яка виготовляється друкарським спо­собом. Кожний аркуш книжки розділений на три частини:

- перша частина – корінець, який служить основою для обліку лікарських форм, виготовлених індивідуально. На корінці вказують номер запису, прізвище та ініціали хворого, вид і вартість лікарської форми, при цьому з розбивкою на вартість медикаментів і упаковки, води і тарифів;



  • друга частина квитанційної книги містить дані про підприємство-засновника, аптеку, а також номер лікарського засобу, прізвище та ініціа­ли хворого. На ній вказується година, на яку буде готова лікарська фор­ма, її вид та остаточна вартість. Ця частина видається хворому на руки і служить квитанцією для одержання виготовленого препарату;

  • третя частина, із зазначенням найменування підприємства-засновника, номера аптеки і виду ліків, часу виготовлення, призначена для підписів осіб, що виготовили, перевірили і відпустили, та прикладається до рецепта.


Особливості реєстрації безоплатних і пільгових рецептів
Для реєстрації таких рецептів в аптеці використовують відповідні рецептурні журнали. Якщо аптека обслуговує великий контингент хворих, які мають право на безоплатний та пільговий відпуск ліків в амбулатор­них умовах за рецептами лікарів, можливе ведення не одного, а декіль­кох журналів для окремих категорій хворих (наприклад, дітям до трьох років, хворим на цукровий діабет, дітям від трьох до шести років).

Рецептурні журнали для безоплатного та пільгового відпуску за структурою подібні до звичайних рецептурних журналів, проте для реє­страції пільгового відпуску вводиться окрема додаткова графа – зап­лачено хворими.

Щомісяця складається реєстр рецептів на безоплатний або пільго­вий відпуск медикаментів, при цьому за окремими категоріями хворих і в двох екземплярах. В реєстрі вказується назва підприємства-засновника, номер аптеки, її відділ, назва лікувально-профілактичного закладу, в якому виписані рецепти, категорія хворих, місяць, номер запису, номер рецепта і прізвище та ініціали хворого, вартість відпущених ліків, сума, яка заплачена хворим, сума, що підлягає поверненню. Окремо пропи­сом проставляється кількість рецептів у реєстрі, їх вартість, зокрема оплачену хворим і ту, що слід доплатити. Підписує реєстр завідувач ап­теки та бухгалтер. Паралельно з реєстром оформляється рахунок на оплату. Реєстр і рахунок подаються в місцеве відділення державного казначейства для оплати.
6. 3. Організація виготовлення ліків в аптечних умовах
Оснащення асистентської кімнати
Для виготовлення ліків асистентська кімната оснащується столом асистентським, столом лабораторним, бюретковою системою, мета­лічною шафою для зберігання отруйних речовин, металевим сейфом для зберігання наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1, робочими стільцями тощо.

Для раціонального і рівномірного розподілу роботи між фармацевта­ми бажано вести графік розподілу навантаження, в якому на кожну го­дину проставляється кількість прийнятих рецептів, враховуючи при цьо­му продуктивність праці фармацевтів при виготовленні різних лікарсь­ких форм, а також їх складність.

У великих аптеках вводиться розподіл праці між фармацевтами. Для цього організовують робочі місця, де фармацевти (або один і той самий, але послідовно) повинні виготовляти такі лікарські форми:


  • рідкі для внутрішнього застосування;

  • порошки і пілюлі;

  • мазі, рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування, свічки;

  • ліки з антибіотиками, очні лікарські форми, ін'єкційні розчини, ліки для немовлят.

В аптеках меншого обсягу роботи достатньо організувати місця для виготовлення:

  • ліків для внутрішнього вживання;

  • ліків для зовнішнього вживання;

  • очних лікарських форм, ін'єкційних розчинів, ліків з антибіотиками і для немовлят.

Варто зазначити, що усі види аптечних заготовок, лікарські форми для офтальмології та ін'єкцій, обробки ран, для немовлят та з антибіоти­ками готують в асептичних умовах.
Загальні правила виготовлення ліків
Для того, щоб пришвидшити виготовлення доброякісних лікарських форм, фармацевтичний фахівець зобов'язаний дотримуватись таких правил:

- раціонально розміщувати штангласи на вертушках (окремо для внутрішніх, окремо для зовнішніх лікарських засобів). Для кожного штангласу на вертушці повинно бути виділено постійне місце;



  • штангласи з близькими чи співзвучними за назвою препаратами не
    розміщувати поряд;

  • заповнення штангласів здійснювати тільки після повного викорис­тання лікарського засобу і відповідної обробки;

  • штангласи з розчинами, настоянками і рідкими напівфабрикатами
    забезпечувати прокаліброваними краплемірами (піпетками);

  • мати на робочих місцях достатню кількість технологічного посуду та пристроїв (ступки, фільтри, мірні циліндри, піпетки, капіляри, пілюльну машинку тощо);

  • для кожного найменування барвних речовин мати окремі окремі ручні ваги, різноважки, ступки, циліндри тощо;

  • зручно розміщувати запаси допоміжних матеріалів (корки, капсули, вату тощо) та аптечний посуд (склянки, флакони тощо);

  • широко використовувати у своїй роботі бюреткову систему, засоби малої механізації;

  • використовувати при виготовленні рідких індивідуальних ліків напівфабрикати і концентрати;

  • щоденно, до початку роботи, перевіряти правильність ваговимірю­вальних приладів, стан бюреткової системи, наявність медикаментів і допоміжного матеріалу;

  • ручні ваги, пілюльні машинки та інші пристрої перед і після роботи
    протирати марлевою серветкою чи ватним тампоном, змоченим спиртом або спиртово-ефірною сумішшю у співвідношенні 1:1. Серветки і ватні тампони використовують лише один раз;

  • виготовлені, перевірені та оформлені до відпуску ліки передавати в рецептурну, де їх розміщувати на вертушках з нумерацією від 0 до 99.
    Ліки, які швидко псуються, зберігати в холодильнику, а ліки для немов­лят – в окремій шафі.

Особливості роботи з отруйними, наркотичними та психотропними речовинами і прекурсорами списку № 1
Для зважування і виготовлення лікарських засобів, які містять от­руйні, наркотичні та психотропні речовини і прекурсори списку № 1, слід використовувати окремі ручні ваги, різноважки, ступки, циліндри тощо.

Отруйні, наркотичні та психотропні речовини і прекурсори списку № 1 повинні відважуватися у присутності фармацевта в місцях їх зберігання провізором, який контролює процес виготовлення. Після цього штанглас негайно зачиняється в шафі "А" (для отруйних) або сейфі (для інших речовин).

На звороті рецепта провізор вказує відважену кількість і розписуєть­ся про видачу, а фармацевт – про отримання відваженої кількості отруй­ної, наркотичної, психотропної речовини чи прекурсору списку № 1 із зазначенням його найменування і кількості. Після цього фармацевт зо­бов'язаний зразу ж виготовити лікарську форму, яка тут же передається провізору-аналітику чи провізору з контролю для перевірки. Ця лікарсь­ка форма має бути опечатана або закупорена "під обкатку" і зберігатися до видачі в окремій зачиненій металевій шафі.

У разі, якщо в аптеці працює лише один фармацевтичний фахівець, після відважування отруйного, наркотичного, психотропного засобу чи прекурсору списку № 1 він зобов'язаний зазначити на звороті рецепта словами кількість і найменування використаної речовини та поставити особистий підпис.


6. 4. Організація предметно-кількісного обліку ліків, їх оформлення та відпуску з аптеки
Організація предметно-кількісного обліку лікарських засобів в аптеках
Предметно-кількісний облік здійснюється з метою запобігання безконтрольного вживання лікарських засобів, які підлягають спеціально­му контролю.

Предметно-кількісний облік в аптеках обов'язковий для (табл. 6.2):



  • наркотичних лікарських засобів (кодеїну фосфат, етилморфіну гідрохлорид, промедол тощо);

  • психотропних лікарських засобів (фенобарбітал, діазепам, седук­сен та ін.);

  • прекурсорів списку № 1 (ефедрину гідрохлорид, псевдоефедрин, ерготамін, ергометрин тощо);

- лікарських засооїв (атропіну сульфат, миш'яковистий ан­гідрид, натрію арсенат, срібла нітрат, стрихніну нітрат, ртуті дихлорид ртуті оксиціанід, ртуті ціанід, ртуті дийодид, дикаїн);

  • спирту етилового в масі "ангро";

- циклодолу, клофеліну (очні краплі та ампули), дефедрину (таблет­ки) та ефедрину гідрохлориду з димедролом (таблетки) – група так зва­них лікарських засобів, що мають одурманюючу властивість.




В аптеках усі ці засоби повинні облікуватися в спеціальних журналах (книгах) предметно-кількісного обліку, пронумерованих, прошнурованих, скріплених печаткою ДКП "Фармація" чи аптечного управління держ­адміністрації та підписом їх керівників.

У цьому журналі на календарний рік відводиться окрема сторінка на певну назву лікарського засобу, для кожної його форми і дози. На поча­ток року записується залишок лікарського засобу, а потім в розрізі кож­ного місяця на основі приходних документів заноситься кількість одер­жаного лікарського засобу із зазначенням номера і дати приходного документа.

Видаток препарату записується на основі щоденної вибірки з поділом на відпуск за амбулаторно-поліклінічними рецептами і на відпуск за ви­могами лікувально-профілактичних закладів. У кінці місяця виводиться книжний залишок.

Відбір рецептів на ліки, що підлягають предметно-кількісному об­ліку, повинен здійснюватися щоденно матеріально відповідальною осо­бою, яка призначається письмовим наказом завідувача аптеки.

Після закінчення поточного місяця завідувач аптеки або матеріаль­но відповідальна особа повинна звірити на перше число наступного місяця фактичну наявність вказаних ліків із залишками за журналом предметно-кількісного обліку.

У разі відхилення (більше, менше) фактичних залишків від даних жур­налу понад норми природної втрати завідувач аптеки зобов'язаний в триденний термін провести службове розслідування, а в разі потреби – повідомити місцеві правоохоронні органи.

Після закінчення кожного місяця матеріально відповідальна особа складає реєстр на відпущені за спецбланками форми № 3 наркотичні і психотропні лікарські засоби. Усі документи з надходження і відпуску наркотичних та психотропних ліків у чистому вигляді чи в суміші з індиферентними речовинами зберігаються протягом п'яти років, не врахо­вуючи поточного.

Після закінчення терміну зберігання спецбланки форми № 3 підляга­ють знищенню шляхом спалювання, за участю представника вищого рівня, із складанням письмового акта відповідної форми.

Рецепти форми № 1, на яких виписані наркотичні, психотропні ліки і прекурсори списку № 1 зберігаються один рік, не враховуючи поточного.

Журнали предметно-кількісного обліку повинні зберігатися протягом десяти років після внесення останнього запису.

Після закінчення терміну зберігання всі документи з надходження і відпуску, журнали предметно-кількісного обліку повинні знищуватися.
Оформлення до відпуску лікарських форм індивідуального виготовлення
Після таксування і реєстрації рецепта фармацевтичний фахівець, пе­ред тим як передати його в асистентську, повинен додати до рецепта необхідні етикетки.

Згідно з «Правилами виготовлення лікарських засобів в умовах ап­теки», затверджених наказом МОЗ України № 626 від 15.12.2004 р., існують такі етикетки (на білому фоні сигнальні кольори):



  • для внутрішнього вживання «Внутрішнє» (зелений колір);

  • для зовнішнього вживання «Зовнішнє» (оранжевий колір);

  • для ін'єкційних розчинів «Для ін'єкцій», «Для інфузій» (синій колір);

  • для очних лікарських форм «Очна мазь», «Очні краплі» (рожевий
    колір).

Індивідуально виготовлені ліки в залежності від лікарської форми можуть оформлятися відповідними етикетками, наприклад: «Мікстура», «Порошки», «Мазь», «Назальні краплі», «Вушні краплі» тощо.

На етикетках повинні бути такі позначення:



  • емблема медицини або емблема медицини та емблема(логотип) суб’єкта господарювання або емблема(логотип) суб’єкта господарювання;

  • номер чи назва аптеки, адреса, назва суб’єкта господарської діяльності;

  • номер рецепта або вимоги(замовлення) лікувально – профілактичного закладу;

  • прізвище, ініціали хворого або номер та назва лікарні, відділення;

  • назва та/або склад лікарського засобу. Склад лікарського засобу повинен бути вказаний українською та латинською мовами. При відсутності місця на етикетці дозволяється склад вказувати однією мовою;

  • спосіб застосування( при позначенні способу застосування вказувати дозу, частоту та час приймання(до чи після їжі) чи введення(для ін’єкційних лікарських засобів);

  • приготував, перевірив, номер аналізу;

  • серія(для серійного виробництва). Серія для продукції серійного виробництва позначається цифрою, що відповідає порядковому номеру за журналом лабораторно – фасувальних робіт;

  • дата приготування;

  • термін придатності;

  • ціна.

На ліки індивідуального виготовлення, у склад яких входять отруйні, наркотичні, психотропні лікарські засоби і прекурсори списку № 1, ети­ловий спирт та сильнодіючі лікарські засоби, які підлягають предметно-кількісному обліку, виписують сигнатуру з жовтою смугою у верхній частині і напи­сом на ній чорним шрифтом «Сигнатура», де крім паспортної частини рецепта вказують повний склад інгредієнтів, що входять в дану лікарсь­ку форму, прізвище та ініціали хворого і лікаря, прізвища осіб, які вигото­вили, перевірили і відпустили лікарську форму, дату і ціну.

На всіх видах внутрішньоаптечних заготовок та лікарських засобів, до яких ставляться вимоги щодо стерильності, повинно додатково вказуватися «Стерильно»(на білому фоні синій шрифт) або «Приготовлено асептично»(на білому фоні синій шрифт) – для препаратів, які не підлягають стерилізації.

Для ліків, які вимагають особливих умов зберігання або застосуван­ня, на

етикетках можуть вдруковуватися або наклеюватися такі попе­реджувальні написи:

«Зберігати в прохолодному місці» – білий шрифт на синьому фоні;

«Зберігати в захищеному від світла місці» – білий шрифт на синьо­му фоні;

«Серцевий» – білий шрифт на оранжевому фоні;

«Берегти від вогню» – білий шрифт на червоному фоні;

«Перед уживанням збовтувати» – зелений шрифт на білому фоні;

«Поводитися з обережністю» – червоний шрифт на білому фоні;

«Дитячий» – білий шрифт на зеленому фоні.

У відповідності з правилами оформлення:



  • мікстури супроводжуються попереджувальними етикетками –«Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці», «Перед вжи­ванням збовтувати»;

  • краплі для внутрішнього вживання, мазі, свічки, очні мазі та очні краплі – «Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці»;

  • лікарські засоби, що містять отруйні речовини, а також при відпуску кислот концентрованих, розчинів пероксиду водню, фенолу в чистому вигляді або в розчинах з концентрацією понад 5% - «Поводитись обережно».

Усі етикетки повинні обов'язково містити запобіжний напис «Берег­ти від дітей».

Ліки з ртуті дихлоридом, ціанідом, оксиціанідом оформляються попереджувальною етикеткою чорного кольору з позначення білим шрифтом назви отруйного лікарського засобу, схрещених костей і черепа та надписів «Отрута» і «Поводитись обережно!», а на етикетці зазначається назва розчину українською мовою та його концентрація.

Ліки, виготовлені в аптеці в порядку внутрішньоаптечної заготівлі і фасовки, оформляються такими ж етикетками як й індивідуальні ліки із зазначенням серії та складу лікарського засобу.




Порядок відпуску ліків індивідуального виготовлення з аптек
При відпуску виготовлених ліків з аптек здійснюється контроль при відпуску. Даному контролю підлягають усі виготовлені в аптеці лікарські форми. При цьому перевіряється відповідність:


  • упаковки лікарських засобів фізико-хімічним властивостям
    інгредієнтів, що входять до складу лікарської форми;

  • оформлення лікарських засобів вимогам діючих нормативних матеріалів;

  • указаних у рецепті доз лікарських речовин списку А і Б віку хворого;

  • номера на рецепті і на етикетці;

  • прізвище хворого на квитанції, етикетці і рецепті або його копії (сигнатурі);

  • копії рецепта (сигнатури) з рецептурним прописом.

Фармацевтичний фахівець, що відпустив лікарський засіб, повинен поставити свій підпис на звороті рецепта.
Відпуск ліків без квитанції
Інколи в аптеку звертаються хворі, які замовляли ліки індивідуально­го виготовлення, але десь "посіяли" квитанцію на їх отримання. У такому випадку фармацевтичний фахівець повинен провести докладну розмову з відвідувачем аптеки. Спочатку він повинен запитати дату замовлення ліків та прізвище хворого і за рецептурним журналом (корінцями квитан­ційної книжки) знайти номер і вид замовленого лікарського засобу. На вертушках з нумерацією аптечний фахівець відшукує лікарську форму і рецепт до неї, просить хворого, по можливості згадати, де і хто випису­вав йому рецепт, які ліки призначалися і скільки він за них заплатив. Після цього відпускає лікарський засіб, а сам факт цієї операції реєструє у відповідному журналі, де вказує номер запису, дату відпуску, номер рецепта, прізвище хворого, лікарську форму, вартість, адресу хворого і ставить особистий підпис.
Доставка ліків додому
На сьогодні нового розвитку отримала одна з форм організації праці і логістичного обслуговування споживачів – доставка ліків додому (схе­ма 6.1). Власне доставці переду?: процес замовлення ліків. Він здійс­нюється телефоном, електронною поштою і безпосередньо в аптеці хво­рими, їх родичами чи знайомими, а також, при необхідності, лікарями.

Доставку ліків здійснюють працівники аптек, спеціальні кур'єри, ро­дичі або знайомі. Ліки додому доставляються важкохворим, інвалідам, матерям із грудними дітьми, самотнім пенсіонерам, хворим, що за яки­мись причинами не можуть прийти в аптеку за ліками. Доставка здійснюється безоплатно незалежно від вартості препарату, безоплатно при встановленій мінімальній сумі замовлення або за окремим тарифом незалежно від суми замовлення. Для доставки рецептурних препаратів хворий повинен мати відповідним чином оформлений рецепт. Облік до­ставлених додому ліків ведеться в спеціальному журналі, де вказується номер запису, дата і час прийому замовлення, хто його прийняв, прізви­ще, ім'я, по батькові хворого, номер рецепта і форма лікарського засобу, склад лікарського засобу, час відправки хворому, прізвище особи, що доставила препарат, підпис особи, яка отримала лікарських засіб.


Контрольні питання


  1. Організація роботи стосовно приймання рецептів.

  2. Основні помилки лікарів при виписуванні рецептів.

  3. Загальні правила таксування рецептів на індивідуально виписані ліки.

  4. Таксування рідин для зовнішнього і внутрішнього застосування, очних крапель, ін'єкційних розчинів.

  5. Таксування порошків, свічок, пілюль і мазей.

  6. Таксування водних витяжок.

  7. Таксування спирту і спиртових розчинів.

  8. Методика журнального методу реєстрації рецептів.

  9. Методика квитанційного методу реєстрації рецептів.

  10. Особливості реєстрації безоплатних і пільгових рецептів.

  1. Оснащення асистентської кімнати.

  2. Загальні правила виготовлення ліків.

  3. Особливості роботи з отруйними, наркотичними і психотропними речовинами і прекурсорами списку № 1.

  4. Організація предметно-кількісного обліку лікарських засобів в аптеках.

  5. Оформлення до відпуску лікарських форм індивідуального виго­товлення.

  6. Порядок відпуску ліків індивідуального виготовлення з аптек.

  7. Відпуск ліків без квитанції.

  8. Доставка ліків додому.


ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
І. Приймаючи рецепт, фармацевтичний фахівець здійснює один з видів запобіжних засобів - приймальний контроль, згідно з яким, він повинен:

1 – ___________________________________________;

2 – ___________________________________________;

3 – звернути увагу на:

а) ________________________________________;

б) ________________________________________;

в) ________________________________________.
ІІ. В аптеку надійшов рецепт, у якому завищена разова доза кодеї­ну фосфату, без відповідного оформлення. Як повинен вчинити фармацевтичний фахівець?


  1. - відпустити добову дозу;

  2. - відпустити допустиму норму;

  3. - відпустити вищу разову дозу;

  4. - відпустити виписану дозу;

  5. - відпустити половину вищої разової дози.








VI. Якщо рецептурний пропис не фармакопейний, то для таксу­вання при відсутності відповідних даних враховують:

  1. основу для мазі ____________________;

  2. середню вагу ректальної свічки _____ г;

  3. концентрацію етилового спирту _____ %;

  4. необхідних речовин для обсипання з розрахунку___ г на ___ пілюль.


VII. Якщо рецептурний пропис не фармакопейний, то для таксу­вання при відсутності відповідних даних враховують:

  1. концентрацію мазі ______ %;

  2. основу для очної мазі ;

  3. середню вагу вагінальної свічки г;

  4. середню вагу пілюлі г.


VIII. Ручні ваги, пілюльні машинки та інші пристрої до і після роботи необхідно протирати ___________________________.
IX. Офтальмологічному амбулаторному хворому був відпущений
за рецептом розчин етилморфіну гідрохлориду 1% – 10 мл. У
якому документі необхідно врахувати відпущений етилморфі­ну гідрохлорид:


  1. - в "Журналі обліку лабораторних і фасувальних робіт";

  2. - в "Книзі обліку оптового відпустку і розрахунків із покупцями";

  1. - в "Журналі обліку наркотичних, психотропних лікарських засобів і
    прекурсорів";

  1. - в " Реєстрі виписаних вимог-накладних";

  2. - в "Оборотній відомості".

X. * Вкажіть препарати, які підлягають предметно-кількісному об­ліку в аптеках:

  1. -галоперидол;

  2. - еуфілін;

  3. - діазепам;

  4. - псевдоефедрин;

  5. - рибоксин;

  6. - тинідазол.




XIV. При відпуску виготовлених ліків в аптеці здійснюється конт­роль, який полягає у перевірці відповідності:

1 - упаковки лікарського засобу фізико-хімічним властивостям його інгредієнтів;



  1. - _____________________________________________________________;

  2. - _____________________________________________________________;

  3. - _____________________________________________________________;

  4. - _____________________________________________________________;

  5. - _____________________________________________________________.


XV. В аптеку звернувся хворий, який день тому замовляв ліки інди­відуального виготовлення, але загубив квитанцію на їх отри­мання. Як повинен діяти фармацевтичний фахівець?

  1. - відпустити ліки після докладної розмови з хворим, зареєстрував­ши відпуск у відповідному журналі;

  2. - відпустити ліки за наявністю у хворого паспорта;

  3. - відпустити ліки за наявністю у хворого касового чека;

  4. - відпустити ліки після розмови з лікарем, зареєструвавши відпуск
    у відповідному журналі;

  5. - направити хворого до лікаря для виписування копії рецепта.

ЛІТЕРАТУРА
1. Постанова KM України "Про затвердження Переліку наркотичних
засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 6 травня 2000 р. №770
//Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом
на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 591- 595.

  1. Наказ МОЗ України від 7 вересня 1993 р. № 197 "Про затвердження Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нор­мативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мега­поліс, 2001. -С. 418-427.

  2. Наказ МОЗ України від 31 грудня 1996 р. № 395 "Про затвердження Методичних рекомендацій по визначенню вартості виготовлення і фасування лікарських засобів і виробів медичного призначення " //Провизор, 1999. - № 12 -С. 13-19.

  3. Наказ МОЗ України від ЗО червня 1994 р. № 117 "Про порядок виписування рецептів та відпуску лікарських засобів і виробів медичного
    призначення з аптек (із змінами і доповненнями, внесеними Наказами

МОЗ України від 20 вересня 1995 р.№ 172 , від 22 вересня 1998р. №281) //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С.363 - 368.

  1. Наказ МОЗ України № 356 від 18 грудня 1997 р. "Про порядок
    обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в дер­жавних і комунальних закладах охорони здоров'я України" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лю­того 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 603-618.

  2. Приказ МЗ СССР от 3 апреля 1991 г. № 96 «О контроле качества
    лекарственных средств, изготовляемых в аптеках //Юридические аспекты фармацевтического и медицинского бизнеса: Спецвипуск журнала "Провизор", 1999. - С. 85-98.

  3. Приказ МЗ СССР от 19.07.1972 г. № 583 "Об утверждении Единых правил оформлення лекарств, изготовленных в аптеках" (с дополнениями, внесенными приказом МЗ СССР от 04.06.1982 г. № 530).

  4. Криков В. И., Прокопишин В. И. Организация и зкономикафармации: Учебник. - М.: Медицина, 1991. - С. 65-106.

  5. Немченко А. С. Фармацевтическое ценообразование. - Харьков: Радар, 1999. - 239 с.

10. Тихонов О. І., Ярних Т. Г. Аптечна технологія ліків: Підручник для фарм. вузів і факультетів. - Харків: РВП "Оригінал", 1995. - 600 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка