Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Сторінка5/12
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.72 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Граничні нормативи зберігання наркотичних, психотропних ліків та прекурсорів списку № 1 і отруйних препаратів в аптеках




з/п

Місце зберігання

Запаси лікарських засобів

наркотичних, психотропних та прекурсорів списку № 1

отруйних

1.

Матеріальні кімнати:

1.1.

міських аптек

не більше двотижневого нормативу зберігання в містах дислокації аптечних складів

не більше місячного нормативу зберігання

1.2.

інших аптек

встановлюється ДКП "Фармація" чи аптечними управліннями держадміністрацій в залежності від відстані аптек до аптечних складів

не повинна перевищувати загального нормативу товарних запасів у днях, встановленого для даної аптеки

2.

Асистентські кімнати

протягом робочого дня в кількостях необхідних для виготовлення ліків

не більше п’ятиденного нормативу зберігання

3.

В чергових аптеках (на ніч)

в кількостях, необхідних для надання невідкладної допомоги



Доступ до матеріальних мають право лише особи, які безпосеред­ньо допущені до роботи, пов'язаної з обігом наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1. Порядок доступу і пере­бування в матеріальній та перелік посадових осіб, які мають право займа­тися такою роботою, визначається письмовим наказом завідувача аптекою. В матеріальній кімнаті повинні бути терези, ручні ваги, лійки, ступки, циліндри, інший посуд і інвентар. Миття та обробка їх здійснюється тільки під контролем фармацевтичного фахівця окремо від іншого посуду.

Матеріальна кімната, сейфи і металеві шафи після операцій з нарко­тичними і психотропними лікарськими засобами та прекурсорами спис­ку № 1 зразу ж повинні замикатися, а після закінчення робочого дня опечатуватися чи пломбуватися і здаватися під охорону. Ключі від ма­теріальної, сейфів і металевих шаф повинні знаходитися у завідувача аптеки або матеріально відповідальної особи, уповноваженої письмо­вим наказом по аптеці.

В асистентських кімнатах запаси наркотичних і психотропних лікарсь­ких засобів та прекурсорів списку № 1 повинні зберігатися в зачиненому вогнетривкому сейфі тільки протягом робочого дня в кількостях, необ­хідних для роботи. Видача вказаних засобів з матеріальної в асистентсь­ку для поточної роботи проводиться тільки завідувачем аптеки або упов­новаженою на це наказом по аптеці матеріально відповідальною особою.

В робочий час ключі від сейфу зберігається у матеріально відпові­дальної особи, уповноваженої письмовим наказом по аптеці. Після за­кінчення робочого дня невикористані засоби повертаються в матері­альну кімнату.

В чергових аптеках (на ніч) запаси наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1 не повинні перевищувати кількості, необхідної для надання невідкладної допомоги. Вони зберіга­ються у сейфі, який після закінчення чергування опечатується чи плом­бується.


Особливості зберігання отруйних і сильнодіючих лікарських засобів
Зберігання цієї групи лікарських засобів регламентується наказом МОЗ колишнього Союзу № 523 від 03. 07. 68 р. (додаток 5). Згідно з цим нормативним актом особливо отруйні лікарські засоби зберігаються у зачиненому внутрішньому відділенні сейфа. До особливо отруйних на­лежать: миш'яковистий ангідрид, натрію арсенат кристалічний, стрихн­іну нітрат, ртуті дихлорид (сулема), ртуті оксиціанід, ртуті ціанід.

У робочий час ключі від сейфу з особливо отруйними лікарськими засобами, які знаходяться в асистентській кімнаті, повинні бути у чер­гового провізора.

Сейфи після закінчення робочого дня опечатуються або опломбову­ються, а ключі від них, печатка і пристрій для пломбування повинні зна­ходитися у завідувача аптекою або у матеріально відповідальної особи, яка вповноважена на це наказом по аптеці.

Отруйні лікарські засоби незалежно від лікарської форми (за винят­ком особливо отруйних) повинні зберігатися в ізольованих металічних шафах під замком. На вікнах матеріальних кімнат, в яких знаходяться отруйні ліки, повинні бути металічні решітки, а де знаходяться особливо отруйні (ще крім цього) – двері оббиті залізом, охоронна світлозвукова сигналізація. Після закінчення роботи ці приміщення зачиняються і опе­чатуються матеріально відповідальною особою.

Видача особливо отруйних лікарських засобів з матеріальної в асис­тентську для поточної роботи проводиться тільки завідувачем аптеки або уповноваженою на це матеріально відповідальною особою.

Запаси отруйних лікарських засобів в матеріальних кімнатах міських аптек не повинні перевищувати місячної потреби, а в інших - загаль­ного нормативу товарних запасів у днях, встановленого для даної ап­теки (табл. 3.1).

Норматив товарного запасу в днях визначається таким чином: річний товарообіг аптеки в закупівельних (вступних, оптових) цінах ділять на середні річні товарні запаси в цих же цінах. Потім кількість днів у році (приймають цифру 360) ділять на отримане ціле число. В результаті вста­новлюють норматив товарних запасів у днях.

Запаси отруйних ліків в асистентських кімнатах не повинні переви­щувати п'ятиденної потреби.

В чергових аптеках отруйні лікарські засоби знаходяться на збері­ганні у чергового провізора в окремому сейфі, зачиненому на замок, в кількостях і асортименті, необхідних для надання невідкладної медичної допомоги. Після закінчення чергування сейф опечатується та пломбується.

Щодо сильнодіючих лікарських засобів, то вони зберігаються в окре­мих дерев'яних шафах, які після закінчення роботи повинні зачинятися.

На всіх штангласах з запасами отруйних і сильнодіючих лікарських засобів вказується вища разова і вища добова доза.

Крім цього, на всіх штангласах з лікарськими засобами в матеріаль­них кімнатах повинен бути вказаний номер серії заводу-виробника і но­мер аналізу складу у випадку проведення додаткового контролю, а та­кож термін зберігання, дата і підпис особи, що заповнила штангласи.

На штангласах з лікарськими засобами, які містять серцеві глікозиди, повинна бути вказана кількість одиниць дії в 1 г лікарської рослинної сировини або в 1 мл лікарського препарату.


Організація зберігання лікарських засобів в залежності від фізичних і фізико-хімічних властивостей і впливу різних факторів довкілля
Перш за все, в матеріальних кімнатах повинна підтримуватись пев­на температура і вологість повітря, періодичність перевірки яких здійснюється не рідше одного разу на добу. З цією метою матеріальні кімнати забезпечуються термометрами і гігрометрами, які кріпляться якомога далі від опалювальних приладів на висоті 1,5-1,7 м від підлоги та на відстані не менше 3 м від дверей. У кожній матеріальній кімнаті має бути заведена карта обліку температури та відносної вологості.
На схемі 3.3 подана класифікація лікарських засобів, які потребують особливих умов зберігання в залежності від їх фізичних та фізико-хімічних властивостей, дії різноманітних факторів довкілля.
Так, лікарські засоби, які потребують захисту від дії світла, не­обхідно зберігати в тарі з світлозахисних матеріалів (скляна тара, мета­лічна тара, упаковка з алюмінієвої фольги або полімерних матеріалів, забарвлених в чорний, коричневий або оранжевий колір), у темному при­міщенні або в шафах, пофарбованих усередині чорною фарбою із щільно підігнаними дверцятами або в щільно збитих ящиках з щільно припасо­ваною кришкою.

До цієї групи медикаментів належать антибіотики, галенові препара­ти, рослинна сировина, органопрепарати, кодеїн, кодеїну фосфат, морфі­ну гідрохлорид та ін.


Особливо чутливі до світла ліки (срібла нітрат, прозерин та ін.) збе­рігають у скляній тарі, обклеєній чорним світлонепроникним папером.
Лікарські засоби, які потребують дії світла (препарати заліза окис­ного), зберігають в скляній тарі малої ємності світлого скла на яскраво­му світлі. Допускається дія прямих сонячних променів.
Лікарські засоби, які вимагають захисту від вологи (антибіотики, ферменти, рослинна сировина, солі алкалоїдів та ін.), зберігають у про­холодному місці, в щільно запакованій тарі з матеріалів, через які не проникають пари води (скло, метал, алюмінієва фольга, товстостінна пластмасова тара).


До цієї групи медикаментів належать гігроскопічні ліки, які слід збе­рігати в скляній тарі з герметичною закупоркою, залитою зверху пара­фіном. Серед них барбаміл, дибазол, натрію бромід, пілокарпіну гідрохлорид, етамінал натрію. До них належить також гіпс палений (зберіга­ють в щільно збитих дерев'яних ящиках або бочках, по можливості об­кладених всередині полімерною плівкою), гірчиця в порошку (в герме­тично закритих бляшанках) і гірчичники (в пачках, упакованих в перга­ментний папір або поліетиленову плівку, які поміщають у щільну закупо­рену тару).

Лікарські засоби, які вимагають захисту від вивітрювання (роз­чин аміаку, формальдегіду, кристалогідрати, натрію гідрокарбонат та ін.), зберігають в прохолодному місці, в герметично закупореній тарі з мате­ріалів, які не пропускають леткі речовини. Крім цього кристалогідра­ти зберігають при відносній вологості повітря 50-65 %. До останніх на­лежать: акрихнін, атропіну сульфат, морфіну гідрохлорид, натрію арсе­нат, етилморфіну гідрохлорид.

Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії підвищеної тем­ператури (антибіотики, бактерійні, гормональні і органопрепарати тощо) зберігають при кімнатній (18-20 °С), прохолодній (12-15 °С), а в окремих випадках і більш низькій температурі (наприклад, АТФ при 3-5 °С, а органопрепарати - 0-5 °С).

У процесі зберігання не рідше одного разу в три місяці бактерійні препарати підлягають візуальному контролю.



Група лікарських засобів, які вимагають захисту від дії пони­женої температури. До них, наприклад, належать 40% розчин фор­мальдегіду і льодяна оцтова кислота, зберігання яких здійснюється при температурі не нижчій + 9 °С, а також медичні жирні масла, які вимага­ють зберігання при температурі не нижчій + 10 °С.

Група лікарських засобів, які вимагають захисту від дії газів, що містяться у довкіллі, включає речовини, які реагують з киснем повітря (ферменти, органопрепарати, морфіну гідрохлорид та його похідні та ін. ), а також речовини, які реагують з вуглекислим газом (апомор­фіну гідрохлорид, барбаміл, барбітал натрію, етамінал натрію, гексенал, темісал та ін. ) зберігають в герметично закупореній тарі з матеріалів, непроникних для газів, по можливості заповненій до самого верху. Ліки, що легко окислюються киснем повітря, зберігають в сухому приміщенні в скляній тарі з герметичною закупоркою, залитою парафіном.

Особливих умов вимагає зберігання натрієвих солей барбітурової кислоти – в герметично закупореній тарі, залитій парафіном, з матері­алів, непроникних для атмосферних парів та вуглекислого газу.



Пахучі лікарські засоби (розчин аміаку, валідол, дьоготь, камфора, ментол та ін.) зберігають ізольовано в герметично закритій тарі, непро­никній для запаху, окремо за найменуваннями.

Барвні лікарські засоби (акрихін, брильянтовий зелений, перманга­нат калію, рибофлавін, фурацилін, індигокармін для ін'єкцій, етакридину лактат, метиленовий синій) зберігають у спеціальній шафі в щільно закупореній тарі, окремо за найменуваннями. Для роботи з барвними ре­човинами для кожного найменування необхідно виділити спеціальні ваги, ступку, шпатель та інший інвентар.

Дезинфікуючі засоби (хлорамін Б, бацилоїд ресант, дезефект, лізоформін 3000, лізоформін спеціаль, мікробак форте, хлорантоїн, хлорне вапно та ін. ) зберігають в герметично закупореній тарі, в захищеному від світла місці, в ізольованому приміщенні, подалі від матеріальних кімнат для зберігання пластмасових гумових та металевих виробів, а також дистиляційної кімнати.
Організація зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних засобів
До групи вогненебезпечних речовин належать легкозаймисті та легкогорючі речовини, до групи вибухонебезпечних – вибухові і вибухоне­безпечні (табл. 3.2).
Таблиця 3.2

Перелік вогненебезпечних та вибухонебезпечних засобів




з. п.

Назва речовин



з. п.

Назва речовин

Вибухові речовини

10.

Колодій

1.

Нітрогліцерин

11.

Креол

Вибухонебезпечні речовини

12

Хлоретил

2.

Калію перманганат

13

Рідина Новикова

3.

Срібла нітрат

14.

Органічні масла

Легкозаймисті речовини

15.

Рентгенівська плівка

4.

Спирт етиловий і спиртові розчини

Легкогорючі речовини

5.

Спиртові та ефірні настоянки

16.

Перев'язувальні матеріали

6.

Спиртові та ефірні екстракти

17.

Сірка

7.

Ефір

18.

Гліцерин

8.

Скипидар

19.

Рослинні олії

9.

Молочна кислота

20.

Лікарська рослинна сировина

В аптеках вогненебезпечні і вибухонебезпечні речовини зберігають­ся за принципом однорідності у відповідності з їх фізико-хімічними влас­тивостями. З метою попередження нещасних випадків в розпаковочній забороняється навіть короткочасне зберігання цих речовин.

Легкозаймисті речовини зберігають в щільно закупореній, міцній скляній або металічній тарі для запобігання випаровування рідини. Ступінь заповнення тари не більше 90% об'єму. Не допускається збері­гання легкозаймистих речовин з мінеральними кислотами (особливо сірча­ною та азотною), стисненим та зрідженим газами, легкогорючими ре­човинами (перев'язочним матеріалом, рослинною олією, сіркою), неор­ганічними солями (калію хлорат, калію перманганат, калію хромат та ін.), які дають з органічними речовинами вибухонебезпечні суміші.

Ефір медичний та ефір для наркозу зберігають у фабричній упаковці, в темному прохолодному місці подалі від вогню та нагрівальних при­ладів. Ефір при контакті з повітрям утворює перекиси, які при струшу­ванні, ударі, терті чи підвищенні температури можуть спричинити вибух, тому при роботі з ним необхідна обережність.

При зберіганні вибухонебезпечних речовин слід вживати заходів про­ти забруднення їх пилюкою, яка може бути причиною вибуху. Ємності з цими речовинами треба щільно закривати для уникнення попадання ви­парів у повітря.

Срібла нітрат зберігають у невеликій кількості (до 50 г) ізольовано, у відповідності з правилами зберігання отруйних речовин.

Калію перманганат зберігають в штангласах з притертими корками, запобігають контакту з пилюкою, сіркою, органічними кислотами та інши­ми органічними сполуками. Забороняється сумісне зберігання з вогне­небезпечними речовинами.

Розчин нітрогліцерину необхідно зберігати в невеликих, добре заку­порених склянках або металічній тарі в прохолодному місці, подалі від вогню і нагрівальних приладів. Пересувати тару з нітрогліцерином і відва­жувати його необхідно обережно, оскільки випаровування розлитого нітрогліцерину загрожує вибухом. Попадання малих кількостей речови­ни на шкіру може викликати отруєння (сильні головні болі).

Забороняється зберігання всіх вибухонебезпечних речовин з кисло­тами і лугами.

Слід відзначити, що для більшості лікарських засобів зберігання рег­ламентується не однією ознакою, а комплексом ознак.

Наприклад:


  • морфіну гідрохлорид (список А, наркотичний засіб) належить до
    ліків, які потребують захисту від світла, вуглекислого газу і вивітрювання;

  • етилморфіну гідрохлорид (список А, наркотичний засіб) необхідно захищати від вивітрювання і світла;

  • кодеїн, кодеїну фосфат (список Б, наркотичні засоби), ефедрину
    гідрохлорид
    (список Б, прекурсор списку № 1) слід зберігати в сухому,
    захищеному від світла місці;

  • акрихін (список Б) належить до барвних лікарських і його потрібно
    захищати від дії світла і вивітрювання;

  • срібла нітрат (список А, отрута) – вибухонебезпечний, особливо
    чутливий до світла.


Особливості зберігання лікарської рослинної сировини і медичних п'явок
Лікарська рослинна сировина зберігається в сухому, добре венти­льованому приміщенні при температурі 18-20 °С і відносній вологості повітря 30-40 %. При цьому нефасована сировина повинна зберігатися в чистій сухій, без сторонніх запахів та однорідній для кожній партії сиро­вини тарі (в скляній, металічній або ящиках з кришкою), фасована – в оригінальній упаковці.

Особливі умови зберігання необхідні для лікарської рослинної сиро­вини, що:



  • містить отруйні і сильнодіючі речовини (листя конвалії, трава чис­тотілу, корінь та кореневище чемериці та ін.) – зберігають в окремому
    приміщенні або в окремій шафі під замком;

  • містить ефірні олії (листя м'яти і шавлії, квіти липи і ромашки, трава
    деревію і полину тощо) – зберігають в ізольованій добре запакованій тарі;

  • є гігроскопічною (наприклад, листя наперстянки) – у скляній або
    металевій тарі, герметично закупореній і при необхідності залитій пара­
    фіном;

  • містить поживні речовини (листя підбілу і подорожника великого,
    трава череди, квіти нагідок, насіння гарбуза і льону та ін.) – для запобі­гання псування амбарними шкідниками у місцях зберігання розміщують
    флакони з хлороформом.

Слід відзначити, що для окремої лікарської рослинної сировини зберігання регламентується не однією, а двома ознаками.

Так, пагони багна звичайного та квіти полину цитварного містять силь­нодіючі речовини та ефірні олії, а квіти липи, кореневище аїру, кореневи­ща з коріннями оману - ефірні олії та поживні речовини.



Медичних п'явок необхідно тримати в аптеці в широкогорлих скля­них посудинах, заповнених на третину об'єму з розрахунку 3 л води на 50-100 особин. Горловина покривається щільною бязевою серветкою або подвійним шаром марлі і туго обв'язується шпагатом або гумкою. Вода для утримання п'явок повинна бути: чистою і кімнатної температури; вільною від хлоридів, перекисних сполук, солей важких металів, механі­чних забруднень. Воду необхідно заготовляти за дві доби і змінювати щоденно. При захворюванні п'явок (в'ялість) воду змінюють двічі на день.
Особливості зберігання гумових, пластмасових виробів, перев'язувальних засобів та допоміжних матеріалів
Гумові вироби зберігають в місці, захищеному від світла, ізольова­ному від дії низки речовин (йод, хлороформ, хлористий амоній, лізол, фор­малін, кислоти, органічні розчинники, мастила, луги, хлорамін Б), при температурі від 0 °С до 20 °С і відносній вологості повітря 65%, на відстані від опалювальних приладів не менше одного метра. Для підтримування вологості в приміщеннях, шафах рекомендується ставити посудину з 2% водним розчином карболової кислоти (фенолу), а для зберігання елас­тичності гуми – з вуглекислим амонієм.

Пластмасові вироби зберігають у вентильованому темному, сухому приміщенні при кімнатній температурі на відстані не ближче одного мет­ра від опалювальних приладів. У приміщенні не повинно бути відкритого вогню, випарів летких речовин. При зберіганні целофанових і целулоїдних виробів необхідно підтримувати відносну вологість повітря не вище 65%.

Перев'язувальні засоби повинні зберігатися у сухому провітрюва­ному приміщенні в шафах, ящиках на стелажах та піддонах, які повинні бути пофарбовані всередині світлою масляною фарбою та утримувати­ся в чистоті.

Шафи з перев'язувальним матеріалом періодично протирають 0,2% розчином хлораміну чи хлорним вапном.

Стерильний перев'язувальний матеріал (бинти, марлеві серветки, вата) повинен зберігатися тільки у заводській упаковці, нестерильний (вата, марля) – упакованим в цупкий папір або в мішках на стелажах чи піддонах.

Допоміжний матеріал (фільтрувальний папір, паперові капсули тощо) зберігають у промисловій упаковці в сухих провітрюваних приміщеннях в окремих шафах, при дотриманні належних гігієнічних умов. Після роз­криття промислової упаковки розфасовану кількість або кількість, що залишилася, рекомендують зберігати в поліетиленових чи паперових

пакетах або мішках.



Особливості зберігання лікарських засобів з врахуванням характеру лікарських форм
Усі готові лікарські засоби повинні зберігатися в оригінальній упа­ковці, етикеткою назовні. Таблетки, драже зберігають ізольовано від інших лікарських форм в заводській упаковці, в сухому, а якщо необхідно, в захищеному від світла місці.

Лікарські форми для ін'єкцій слід зберігати в прохолодному, захище­ному від світла місці, в окремій шафі або ізольованому приміщенні.

Рідкі лікарські форми (настоянки, сиропи) повинні зберігатися в гер­метично закупореній, заповненій доверху тарі в прохолодному, захище­ному від світла місці. Якщо при зберіганні настоянок випадає осад, його слід відфільтрувати і реалізувати настоянку після перевірки якості.

Плазмозамісні та дезінтоксикаційні розчини зберігають ізольовано при температурі від 0°С до 10 °С, в захищеному від світла місці.

Екстракти зберігають в скляній тарі з нагвинчуваною кришкою та з корком з прокладкою, в захищеному від світла місці. Рідкі та густі екст­ракти зберігають при температурі 12-15 °С. Якщо при зберіганні рідких екстрактів випадає осад, його слід відфільтрувати і реалізувати після перевірки якості

Мазі, лініменти зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці, в щільно запакованій тарі, при необхідності з врахуванням власти­востей інгредієнтів. Супозиторії повинні зберігатися в сухому, прохолод­ному, захищеному від світла місці.

Лікарські препарати в аерозольних упаковках повинні зберігатися при температурі 3-35 °С в сухому, захищеному від світла місці, подалі від вогню та опалювальних приладів. їх слід оберігати від ударів та механіч­них пошкоджень.
Особливості зберігання лікарських засобів з врахуванням термінів їх придатності
Термін придатності лікарського засобу – час, протягом якого лікарський засіб залишається якісним і відповідає вимогам аналітично-нормативної документації (АНД).

Термін придатності повинен вказуватися на упаковках всіх лікарсь­ких засобів. Якщо в АНД на лікарський засіб вказано "Препарат конт­ролюється щорічно" або "Активність контролюється щорічно", то на упаковці, крім "Придатний до. . ." ставиться відповідний напис.

Для здійснення контролю за лікарськими засобами з обмеженим (мен­ше одного року) залишковим терміном придатності в аптеках ведуть спеціальний журнал або картотеку.

В місцях зберігання лікарських засобів розташовуються з врахуван­ням залишкового термін} придатності. При цьому для вчасної їх реалі­зації застосовують правила пріоритетів, а саме: першим поступив - пер­шим реалізований, або чим менший термін придатності препарату, тим швидша його реалізація.


Утилізація і знищення неякісних лікарських засобів
Порядок проведення утилізації та знищення неякісних лікарських за­собів регламентується Постановою KM України від 20 червня 1995 року № 440, наказом МОЗ України від 8 липня 1996 року № 199 і наказом МОЗ України та Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 19 березня 1999 року № 67/59.

Факт наявності неякісних лікарських засобів фіксується в акті. Не­якісними вважають ліки, термін придатності яких закінчився або які не можуть бути застосовані за своїм призначенням у зв'язку з тим, що не задовольняють вимоги АНД.

Термін придатності може бути продовжений у випадках, коли лікарсь­кий засіб має:


Дозвіл на продовження терміну придатності на визначений період надає Державна інспекція з контролю лікарських засобів МОЗ України на підставі аналітичних досліджень, фінансування яких здійснюється за рахунок аптечного закладу, якому належить лікарський засіб.

Неякісні ліки можуть бути використані як сировина для промисло­вості, тобто утилізовані, а такі, термін придатності яких не продовже­ний, підлягають знищенню. Для цього неякісні ліки повинні бути пере­дані згідно з актом приимання-передачі підприємствам та спеціалізова­ним установам, яким чинним законодавством дозволено здійснення опе­рацій щодо переробки, утилізації, знищення або знешкодження вилуче­ної з обігу неякісної або небезпечної продукції.

Усі матеріальні витрати з проведення утилізації та знищення лікарсь­ких засобів покладаються на аптеку.
3. 4. Відпуск лікарських засобів з аптеки
Визначення роздрібних цін на готові лікарські засоби
Після приймання в аптеці лікарських засобів і виробів медичного при­значення необхідно встановити роздрібні ціни на них. В Україні ціноутво­рення на ліки ґрунтується на використанні двох підходів: державного та ринкового регулювання.

Відповідно до Постанови KM України від 16 листопада 2001 року № 1499 на більш ніж тисячу найменувань лікарських засобів і виробів медичного призначення введено державне регулювання цін. Так, гра­ничні рівні торгівельних надбавок (націнок) для ліків, які реалізуються населенню, повинні бути на рівні не вище ніж 35% оптової ціни виробни­ка (митної вартості), а для тих, що закуповуються державними та кому­нальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти, – на рівні не вище 10% оптової ціни виробника (митної вартості).

При цьому регіональні державні адміністрації, враховуючи делегова­не їм право, у межах граничних розмірів встановили граничні розміри територіальних торговельних надбавок (див. табл. 3. 3).

Для прикладу:

а) в Одеській області граничні торгові надбавки встановлені у та­ких розмірах: для населення – 25%, для лікувально-профілактичних закладів – 10%;

б) в Івано-Франківській області для населення встановлені різні роз­


міри торгівельної націнки на вітчизняні (20%) і на зарубіжні (30 %) пре­парати, а для лікувально-профілактичних закладів – 10%;

в) у Львівській області розміри торгівельної надбавки адекватні встановленим згаданою вище Постановою KM України;



Таблиця 3.3

Граничні рівні торговельних надбавок на лікарські засоби, які підлягають державному регулюванню цін


групи

Найменування регіонів

Граничні розміри торговельної надбавки, в %

для ЛПЗ

для населення

Граничні розміри адекватні урядовим

1.

Вінницька, Дніпропетровська, Донець­ка, Закарпатська, Запорізька, Кіровог­радська, Луганська, Львівська, Мико­лаївська, Полтавська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська обл., м. Севастополь

10

35

Граничні розміри встановлені в залежності від груп споживачів

2.

АР Крим, Житомирська, Київська,

Сумська обл.



10

30

3.

м. Київ

10

25

4.

Херсонська обл.

7

25

Граничні розміри для населення встановлені в залежності від вартості ліків

5.

Волинська обл.

10

15-35

6.

Рівненська обл.

10

20; 30; 35

Граничні розміри для населення встановлені в залежності від країни походження ліків

7.

Івано-Франківська обл.

10

20:30

Граничні розміри для населення встановлені в залежності від групи ліків

8.

Одеська обл.

10

10; 25

Граничні розміри для населення встановлені в залежності від адміністративної території

9.

Харківська обл.

10

10; 30; 35

г) у Сумській області для населення гранична торгівельна надбавка


30%, а для лікувально-профілактичних закладі – 10 %;

д) у Харківській області ліки, що реалізуються населенню: гранична


торгівельна націнка у м. Харкові становить 30 %, для інших міст та населених пунктів області – 35 %, а для лікувально-профілактичних закладів – 10 %.

Порядок визначення роздрібної ціни для лікарського засобу, що підлягає державному регулюванню, зазначено в табл. 3. 4 (приклад 1).

Для інших лікарських засобів розмір торгівельної надбавки визна­чається самостійно аптекою. При цьому завідувачі аптек у ціноутво­ренні застосовують:


  • диференціювання величини торгової надбавки в залежності від
    попиту на різні ліки;

  • єдину надбавку на всі лікарські засоби;


Приклади_визначення_роздрібної_ціни_для_лікарських_засобів'>Таблиця 3. 4

Приклади визначення роздрібної ціни для лікарських засобів


Приклад

Назва лікарського засобу

Фірма-виробник

Оптова ціна ви­робника (митна вартість)

Підхід до ре­гулю­вання ціни

Розмір торгі­вельної надбавки

Роздріб­на ціна

Г.

Етамбутол табл. 0,4 г № 10 (протиту­беркульоз­ний препа­рат)

Одеське ВХФП "Біости-мулятор"

0,90 грн.

дер­жав­ний

35% для населен­ня 10% для лікарні

1,22 грн.
0,99 грн.

2.

Аскаф табл. п/о№50 (аналгетик і антипіре­тик)

"Сагмел" СІЛА

6,30 грн.

ринко­вий

50% для населен­ня і лікарні

9,45 грн.

  • підхід, який враховує рекламну активність фармацевтичних фірм щодо конкретних ліків;

  • диференційований підхід в залежності від величини оптової ціни виробника (митної вартості) (на дорожчі ліки - націнка менша).

Розмір торгової надбавки залежить також від розвитку конкурентно­го середовища в конкретному населеному пункті.

Порядок утворення роздрібної вартості на лікарські засоби, ціни на які не підлягають державному регулюванню, зазначений в табл. 3.4 (приклад 2).


Порядок відпуску товару з аптеки
Відпуск товару з аптеки може здійснюватися:

  • населенню за рецептами і без рецептів;

  • відокремленим структурним підрозділам аптеки (аптечним пунк­там і аптечним кіоскам);

  • сільським амбулаторіям та фельдшерсько-акушерським пунктам
    при наявності дозволу районної держадміністрації та угоди з аптекою
    про співпрацю;

  • лікувально-профілактичним та іншим закладам.

Варто зауважити, що поставка лікарських засобів і виробів медично­го призначення до аптечних пунктів та аптечних кіосків здійснюється лише через аптеку, до якої вони належать.

Відпуск товару з аптеки у відокремлені структурні підрозділи здійсню­ють на основі накладної, яку виписують у двох екземплярах.

Лікувально-профілактичним закладам виписують накладні у трьох екземплярах. При видачі товарів з аптеки перший екземпляр додається до товарного звіту, другий з рахунком передається покупцю для оплати чи подається в банк на інкасо, третій - покупцю при отриманні товару.

На медикаменти, які підлягають предметно-кількісному обліку, на­кладна виписується на один примірник більше. Останній зберігається у матеріально відповідальної особи, що відпустила ці препарати.


Контрольні питання


  1. Визначення поточної потреби в лікарських засобах.

  2. Формула кількісного обсягу замовлення.

  1. Характеристика постачальників лікарських засобів і виробів ме­дичного призначення.

  2. Критерії вибору постачальника, можливі форми оплати товару і чинники, від яких залежить розмір торгівельної націнки.

  3. Особливості замовлення наркотичних і психотропних речовин та прекурсорів списку № 1.

  4. Обов'язки уповноваженої особи аптеки з вхідного контролю якості лікарських засобів.

  5. Методика вхідного контролю в аптеці.

  6. Перелік ліків, які підлягають обов'язковій лабораторній перевірці.

  7. Залишковий термін придатності.

  8. Особливості приймання наркотичних і психотропних речовин та прекурсорів списку № 1.

  9. Основні претензії аптек до постачальників.

  10. Основні принципи зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення.

  11. Особливості зберігання наркотичних і психотропних речовин та прекурсорів.

  12. Особливості зберігання отруйних і сильнодіючих лікарських за­собів.

  13. Організація зберігання лікарських засобів в залежності від фізико-хімічних властивостей і впливу різних факторів довкілля.

  1. Організація зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин.

  2. Особливості зберігання лікарської рослинної сировини і медич­них п'явок.

  3. Особливості зберігання гумових, пластмасових виробів, перев'я­зувальних засобів та допоміжних матеріалів.

  4. Особливості зберігання лікарських засобів з врахуванням харак­теру лікарської форми.

  5. Утилізація та знищення неякісних лікарських засобів.

  6. Визначення роздрібних цін на готові лікарські засоби.

  7. Порядок відпуску товарів з аптеки.


ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
І. Для визначення мінімальної кількості препарату певного най­менування, необхідної для задоволення попиту, треба мати таку інформацію:

1 – ________________________________________________________________;

2 – ________________________________________________________________;

3 – ________________________________________________________________.


ІІ. Розрахуйте кількісний обсяг замовлення на бронхікум сироп 100 мл за умови, що залишок на день поставки складає три флако­ни, середньоденний попит – два флакони, перевірка запасів здійснюється один раз в три дні, період отримання замовлення – один день, резервний запас відповідає середньоденному попиту.
III. Перечисліть п'ять основних вітчизняних фірм-виробників лікарських засобів:
IV. Основними критеріями вибору аптекою постачальника є:

  1. - асортимент лікарських засобів;

  2. - _________________________________________________________________;

  3. - _________________________________________________________________;
    4 - _________________________________________________________________;

5 - _________________________________________________________________.
V. Групова тара лікарського засобу, зовнішня та внутрішня упа­ковки, маркування, листок-вкладка, зовнішній вигляд без розк­риття упаковки перевіряються на:

  1. - агрегатний стан;

  2. - дозування;

  3. - колір і запах;

  4. - наявність пошкоджень;

  5. - однорідність;

  1. - цілісність;

  2. - якість пакувальних матеріалів.


VI. У випадку сумніву при візуальному контролі в аптеці щодо якості препарату, який поступив від оптової фармацевтичної фірми:

  1. - лікарський засіб повертають оптовій фармацевтичній фірмі;

  2. - лікарський засіб повертають заводу-виробнику;

  3. - направляють зразок лікарського засобу у відділ контролю

якості фірми-виробника для проходження лабораторних дос­ліджень;

4 - направляють зразок лікарського засобу у територіальну

інспекцію з контролю якості для проходження лаборатор­них досліджень.
VІI.Згідно з особливими умовами поставки медичної продукції за­лишковий термін придатності на лікарські засоби при їх по­ступленні в аптеку повинен складати не менше ________, при цьому лікарських засобів з терміном придатності два і більше років – не менше _________.
VІІI.При прийманні наркотичних і психотропних лікарських за­собів, прекурсорів списку № 1 у вигляді порошків, таблеток чи драже (ангро) члени комісії повинні мати на увазі, що ці препарати повинні бути:

1 - опечатані;

2 - на кожній упаковці має бути етикетка із зазначенням;

а) _________________________________________________________________;

б) _________________________________________________________________;

г) _________________________________________________________________;

д) _________________________________________________________________;

є) _________________________________________________________________.


IX. Особливо отруйні лікарські засоби повинні зберігатися в:

  1. - дерев'яних шафах під замком;

  2. - металевих шафах під замком;

  3. - зачиненому сейфі;

  4. - внутрішньому відділенні сейфу, яке зачиняється на замок.


X. Підберіть відповідні пари:
Лікарський засіб Температура для зберігання

  1. - АТФ - розчин для ін’єкцій; а) від 3 до 5 °С;

  2. - екстракт елеутерококу рідкий; б) від 3 до 35 °С;

  3. - каметон аерозоль. в) від 12 до 15 °С.


XI. Для усіх барвних речовин виділяють окрему вагу, ступку, шпа­тель та інший інвентар, оскільки ці речовини не змиваються звичайною санітарно-гігієнічною обробкою:

а) перше твердження правильне, а друге ні;

б) друге твердження правильне, а перше ні;

в) обидва твердження правильні, між ними є зв'язок;

г) обидва твердження правильні, між ними немає зв'язку;

д) обидва твердження неправильні.


XII. Під час перевірки в аптеці умов зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії підвищеної температури, про­відний інспектор обласної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів зауважив зовнішні зміни бактерійних препаратів. З якою частотою повинен проводитися візуальний огляд бактерійних препаратів у процесі їх зберігання в аптеці?

  1. - не рідше одного разу на тиждень;

  2. - не рідше одного разу на три місяці;

  3. - не рідше одного разу на місяць;

  4. - не рідше одного разу на два тижні;

  5. - не рідше одного разу на два місяці.


XIII. Для перелічених груп лікарських засобів вкажіть розмір нор­мативу запасу в асистентській кімнаті:
Групи лікарських засобів Норматив запасу не повинен перевищувати:

а) одноденної потреби;



  1. - отруйні; б) п'ятиденної потреби;

  2. - сильнодіючі; в) тижневої потреби;

  3. - психотропні. г) двотижневої потреби;

д) місячної потреби;

є) не регламентується.


XIV. Вимоги до води, в якій зберігають медичних п'явок:

  1. - чиста і кімнатної температури, вільна від:

  2. - __________________________________;

  3. - __________________________________;

  4. - __________________________________;

  5. - __________________________________.


XV. Підберіть відповідні пари:
Лікарський засіб Групи зберігання

  1. - гліцерин; а) барвні речовини;

  2. - нітрогліцерин; б) вибухові речовини;

  3. - клеол; в) легкогорючі речовини;

  4. - фенол; г) легкозаймисті речовини;

  5. - фурацилін. д) пахучі речовини.


ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України "Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 р. № 123/96 ВР (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 70/97 від 14. 02. 1997) //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 32-35.

2. Закон України "Про внесення змін до Закону "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" від 8 липня 1999 p. № 863-XIV//Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 576-579.

3. Постанова KM України від 16 листопада 2001 року № 1499 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" //Еженедельник «Аптека». - 2001. - № 46 (317). - С. 73.

4. Наказ МОЗ України від 30 жовтня 2001 р. № 436 "Про затвердження Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі" //Юридичні аспекти фармації: розділ журналу "Провизор", 2002. - № 4. - С. 8 - 12.

5. Наказ МОЗ України від 18 грудня 1997 р. № 356 "Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров'я України" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 603-618.

6. Наказ МОЗ України від 16 березня 1993 р. № 44 "Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. -С. 408-418.

7. Наказ МОЗ України і Мінекономіки України від 03 грудня 2001 р. № 480/294 "Про затвердження Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню" //Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу "Провизор". - 2002. - № 2. - С. 2-Ю.

8. Наказ МОЗ України від 8 липня 1996 р. № 199 "Про затвердження Правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 555-556.

9. Наказ МОЗ України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 19 березня 1999 р. № 67/59 ''Про затвердження Правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, до складу яких входять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 635-638.

10. Інформаційний лист МОЗ України "Інформація щодо торговельних назв лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, ціни на які підлягають регулюванню" //Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу "Провизор", 2002. -№ 6/2. - С. 17-51.

11. Лист Державної інспекції з контролю за цінами від 10 вересня 2002 р. № 32/5 - 5/821//Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу "Провизор", 2002. -№ 18.-С. 8.

12. Перелік ліків обов'язкового асортименту для аптечної мережі, затверджений Наказом МОЗ України від 18 серпня 1995 р. № 153 //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 369-571.



  1. Громовик Б., Гасюк Г, Мороз Л., Чухрай Н. Фармацевтичний маркетинг: Навч. посібник. - Львів: Наутілус, 2000. - С. 76.

  2. Украинский фармацевтический рейтинг //Еженедельник «Аптека», 2002. - № 8. - С. 3-6; № 9. - С. 4-5.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка