Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Сторінка3/12
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.72 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема 2. БАЗОВІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ АПТЕК
Актуальність теми. В Україні забезпечення населення і лікуваль­но-профілактичних та інших закладів лікарськими засобами та вироба­ми медичного призначення провадиться в основному через аптеки та їх структурні підрозділи. Тому вивчення умов здійснення роздрібної реалі­зації і основних вимог до діяльності аптек та їх структурних підрозділів стосовно організації лікарського забезпечення є важливим для практич­ної діяльності фармацевтичного фахівця.
2.1. Умови здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів
Роздрібна реалізація лікарських засобів являє собою діяльність суб'єктів господарювання із закупівлі, зберігання та реалізації ліків на­селенню і лікувально-профілактичним закладам, іншим фізичним осо­бам для медичного застосування без права перепродажу. Вона здійснюється через аптеки та їх відокремлені структурні підрозділи (ап­течні пункти і аптечні кіоски), а також сільські амбулаторії та фельд­шерсько-акушерські пункти на підставі угод, укладених з аптекою, та за погодженням з місцевими органами влади.
Завдання та функції аптек
Аптека – це заклад охорони здоров'я, який функціонує з дозволу і під контролем державних органів, основним завданням якого є забезпечен­ня населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і органі­зацій лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

У відповідності до зазначеного аптека здійснює такі три основні функції (схема 2.1):


1. Функція закладу охорони здоров'я, а саме:



  • надання населенню невідкладної медичної допомоги;

  • розповсюдження серед населення санітарно-гігієнічних знань і проведення санітарно-просвітницької роботи;

  • фармацевтична опіка;

  • проведення інформаційної роботи серед медичних і фармацевтичних фахівців.

До цієї функції можна віднести також низку робіт, які практикуються в деяких аптеках і ще не знайшли масового поширення, зокрема це вимі­рювання тиску і температури тіла людини, проведення експрес-аналізу на цукор для хворих діабетом, тестування на вагітність, надання в аптеці терапевтичних консультацій і дієтологічних порад запрошеними для цих цілей лікарями.

2. Виробнича функція, а саме:



  • виготовлення ліків;

  • проведення лабораторних і фасувальних робіт;

  • заготівля лікарської рослинної сировини;

  • контроль якості виготовлених ліків.

Виготовлення лікарських засобів в аптеках здійснюється за рецеп­тами лікарів (магістральними формулами), замовленнями лікувально-профілактичних закладів (офіцінальними формулами) лише з дозволе­них до застосування діючих та допоміжних речовин з дотриманням ви­мог Державної Фармакопеї України, інших нормативно-правових доку­ментів, правил аптечної технології ліків, які встановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання та методів контролю якості лікарських засобів.

3. Торгівельна, або комерційна функція, а саме:



  • закупівля та приймання лікарських засобів і виробів медичного призначення;

  • вхідний контроль якості ліків;

  • розміщення і зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення;

  • реалізація населенню лікарських засобів і виробів медичного призначення за готівку;

  • реалізація лікувально-профілактичним закладам лікарських засобів
    і виробів медичного призначення за безготівковим розрахунком.

Аптека здійснює реалізацію лікарських засобів аптечного і промис­лового виготовлення, виробів медичного призначення, лікарських кос­метичних засобів, лікарських домішок до харчових продуктів, лікуваль­ної мінеральної води, а також оптики.
Класифікація аптек
Як видно з даних схеми 2.2., аптеки можна класифікувати за фор­мою власності, ринковою ланковістю фірми-засновника та відомчою належністю.

Враховуючи, що законодавством в Україні затверджено чотири ос­новних форми власності (державна, комунальна, колективна і приватна), аптеки можуть діяти як такі підприємства або засновані підприємства­ми таких видів:



  1. Приватна аптека, заснована на власності фізичної особи.

  2. Аптека колективної форми власності у вигляді:

а) колективного підприємства, заснованого на власності трудового
колективу підприємства;

б) господарського товариства (переважно товариства з обмеженою


відповідальністю і в меншій мірі акціонерні товариства);

в) підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян.



  1. Комунальна аптека, заснована на власності відповідної територіальної
    громади.

  2. Державна аптека, заснована на державній власності.

Як показують дані Держкомстату України, на 1 січня 2001 р. в Ук­раїні серед 18782 аптек та їх відокремлених структурних підрозділів 38,4% було державної та комунальної форми власності, 10,6% – приватної, решта (51,0%) – колективної форми власності, тобто колективні підприємства, господарські товариства, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян.

Незалежно від форми власності суб'єкти господарювання здійсню­ють роздрібну реалізацію лікарських засобів за наявності ліцензії на цей вид господарської діяльності за умови виконання кваліфікаційних, органі­заційних та інших встановлених законодавством вимог.


Схема 2.2. Принципи класифікації аптек


Аптеки будь-якої форми власності можуть використовувати на договірних засадах відому товарну марку, і тоді вони носять назву аптек- ліцензіатів. Так, в різних регіонах країни функціонують аптеки під торго­вою маркою угорського хімічного заводу "Гедеон Ріхтер", словацької фірми "Словакофарма", польського акціонерного об'єднання "Польфа".

За ринковою ланковістю фірми-засновника розрізняють аптеки, організовані підприємствами, діяльність яких має на меті лише роздрібну реа­лізацію лікарських засобів, аптеки оптових і виробничих фармацевтич­них підприємств (фірмові аптеки). Свої фірмові аптеки відкрили такі виробничі підприємства, як "Борщагівський ХФЗ", "Фармак", "Київмедпрепарат", "Лубнифарм" тощо, а також оптові фірми – "Аптека Біокон", "Гедеон Ріхтер-Укрфарм", "СЕБ-фармація" (усі – м. Київ) та ін.

У залежності від відомчого підпорядкування аптеки можуть функціонувати під контролем МОЗ України, МО України та інших міністерств і відомств. Військові аптеки ліки не реалізують, а забезпечують ними відповідний контингент хворих за рахунок виділених на це бюджетних коштів.
Нормативи розвитку аптечної мережі
Згідно з чинними нормативними актами норма пішохідної доступ­ності між аптеками повинна бути не менше 300-400 метрів у населених пунктах з населенням від 1 млн. і більше осіб, а також 600-700 метрів у населених пунктах з населенням до 1 млн. осіб.

Навантаження на одну аптеку не повинне перевищувати:

а) у населених пунктах до 300 тис. населення – 16-18 тис. осіб;

б) у населених пунктах від 3 00 тис. до 1 млн населення –14-16 тис. осіб;

в) у населених пунктах більше 1 млн. населення – 12-14 тис. осіб.
Організаційні вимоги до діяльності аптек
Суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, повинен:


  • забезпечити наявність усіх необхідних приміщень, устаткування та обладнання для належного зберігання та реалізації лікарських засобів;

  • мати необхідну кількість персоналу, який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим МОЗ України;

  • дотримуватися визначених МОЗ України загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів(наркотичних, психотропних, отруйних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших, лікарської рослинної сировини) відповідно до їх складу, фізико – хімічних властивостей, впливу довкілля та інших факторів;

  • забезпечити обов'язковий мінімальний асортимент лікарських засобів, що визначається МОЗ України;

  • мати план термінових дій для зупинення торгівлі неякісними та фальсифікованими лікарськими засобами, вилучення у разі потреби лікарських засобів з продажу та вжиття відповідних заходів щодо повернення зазначених лікарських засобів постачальнику(виробнику) або їх знищення(утилізації);

  • забезпечити належну схоронність лікарських засобів;

  • зберігати протягом не менше трьох років документи, що засвідчують факт купівлі із зазначення назви, дати, кількості та серії одержаного лікарського засобу, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії;

  • визначити уповноважену особу;

  • забезпечувати справність усіх засобів вимірювання шляхом проведення їх калібрування та регулярної метрологічної повірки;

  • мати Державну Фармакопею України(для аптек, які виготовляють лікарські засоби);

  • мати паспорт аптеки(структурного підрозділу).

  • наявність у залі обслуговування населення інформації про:

а) рівень акредитації аптеки;

б) вид та обсяг послуг щодо лікарського забезпечення;

в) особливості правил відпуску лікарських засобів;

г) адресу та номер телефону суб'єкта господарювання;

д) адресу та номер телефону органу ліцензування та органів, що забезпечують державний контроль якості лікарських засобів і захист прав
споживачів;

ж) відомості щодо книги відгуків і пропозицій.

Паспорт аптеки являє собою складений суб’єктом господарювання при створенні або реконструкції аптечного закладу і погоджений з територіальними органами державної санітарно – епідеміологічної служби, державного контролю якості лікарських засобів і місцевими органами виконавчої влади документ, який засвідчує відповідність наявних приміщень та устаткування аптеки встановленим вимогам і можливість використання для роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

На фасаді будівлі, де розміщується аптека повинна бути вивіска із зазначенням «Аптека», що не вважається рекламою. Крім цього, перпендикулярно до стіни будівлі кріпиться зовнішній сигнальний покажчик. Він являє собою рівносторонній хрест зеленого кольору, у центрі якого розміщено зображення чаші зі змією, яка її обвиває,білого кольору. Габаритні розміри зовнішнього сигнального покажчика повинні бути не менше 400 мм і він повинен освітлюватися у темний період доби.

Біля входу до аптеки на видному місці розміщується інформація про суб’єкта господарювання та власника або уповноваженого ним органу, режим ро­боти аптеки із зазначення адреси чергової та найближчої аптеки.

У разі планового закриття аптеки (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання тощо) на термін більше ніж 30 днів, господарюючий суб'єкт повинен у письмовій формі подати органу ліцен­зування повідомлення про ці зміни, а також не пізніше як за 5 днів по­відомити про це громадян, розмістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату і період закриття.



Приміщення аптеки та їх обладнання
Аптека повинна бути розміщена в окремому ізольованому приміщенні, що розташоване у першому поверсі будинку.

В аптеках розрізняють виробничі і службово-побутові приміщення. Аптечне приміщення виробниче – це приміщення, призначене для виго­товлення, комплектації, відпуску, контролю та зберігання ліків. До них відносяться: зал обслуговування, асистентська, фасувальна, дистиляційна, мийна, кокторій (приміщення для виготовлення водних витяжок з рослинної сировини), стерилізаційна, кабінет провізора-аналітика, мате­ріальні кімнати, кімната для обслуговування населення в нічний час тощо.

Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні по­токи технологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і нестерильних лікарських засобів.

Зал обслуговування населення, матеріальні кімнати обладнуються спеціальними меблями, які дозволені для зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Приміщення для виготовлення нестерильних ліків обладнується спе­ціальним виробничим устаткуванням та приладами. В цьому приміщенні допускається організація робочого місця для проведення контролю за якістю та фасуванням ліків.

Приміщення для одержання води очищеної обладнується апарата­ми, місткостями для отримання та зберігання води. Одержання води для ін'єкцій проводиться в окремій кімнаті асептичного блоку, де категорично забороняється виконувати будь-які роботи, що не пов'язані з отриманням води для ін'єкцій.

Приміщення для зберігання запасів лікарських засобів обладнується стелажами, шафами, холодильником та іншим устаткуванням з метою забезпечення умов зберігання отруйних, наркотичних, психотропних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших лікарських засобів, лікарської рослинної сировини, виробів медичного призначення відповідно до чинних вимог.

Аптечне приміщення службово-побутове – це приміщення, призна­чене для здійснення адміністративних і господарських функцій. До них належать: кабінет завідувача, бухгалтерія, кімната персоналу, гардероб­на, туалет (вбиральня), душова, кімната занять з персоналом, кімната зберігання предметів прибирання і т. п.

Кімната персоналу повинна бути обладнана холодильником, мебля­ми для організації вживання їжі, а також відпочинку персоналу.

Приміщення та устаткування гардеробної повинні забезпечити утри­мання та схоронність особистого та технологічного одягу відповідно до вимог санітарно-епідеміологічного режиму аптек.

В аптеці допускається поєднання таких приміщень:

- асистентської з фасувальною та кабінетом (робочим місцем) про­візора-аналітика;



  • мийної і стерилізаційної аптечного посуду;

  • матеріальної кімнати засобів санітарії та гігієни, виробів медичного
    призначення та матеріальної допоміжних матеріалів (в сільських апте­ках – матеріальної лікарських засобів і засобів санітарії, гігієни та ви­робів медичного призначення);

  • кабінету завідувача і бухгалтерії;

  • кімнати персоналу і гардеробної.


Мінімальний склад приміщень аптек в залежності від характеру діяльності
Згідно з Державними будівельними нормами України аптеки в залежності від характеру діяльності повинні мати певний мінімальний склад приміщень, а саме:

а) аптека з реалізації готових лікарських засобів у містах повинна мати загальну площу не менш як 50 кв. м(площа торгового залу – не менш як 18кв. м), а у сільській місцевості – не менш як 40кв.м;

б) аптека з правом виготовлення нестерильних лікарських
засобів
крім приміщень, перелічених в у підпункті "а" цього пункту,
повинна мати також окремі приміщення для виготовлення ліків
(асистентська) площею 20 кв. м, для миття посуду, одержання води
очищеної та стерилізації посуду – кожне по 8 кв. м., окреме приміщення – кабінет провізора – аналітика або окреме робоче місце провізора – аналітика в асистентській;

в) аптека з правом виготовлення ліків в асептичних умовах


повинна мати перелічені в підпунктах "а" і "б" цього пункту приміщення,
а також асептичний блок площею 13 кв. м, закатувальну і контрольно-
маркіровальну – 10 кв. м, стерилізаційну лікарських форм – 10 кв. м, приміщення для отримання води для ін'єкцій – 8 кв. м..
Номенклатура штатних посад аптеки

1. Завідувач аптеки (не допускається займати цю посаду

за сумісництвом).

2. Заступник завідувача аптеки.

3. Завідувач відділу.

4. Заступник завідувача відділу.

5. Завідувач аптечного пункту.

6. Завідувач аптечного кіоску.

7. Старший провізор.

8. Провізор.


9. Провізор-аналітик.

10. Провізор-інтерн.

11. Фармацевт.

12. Молодший фармацевт.

13. Фасувальник.

14. Санітарка-мийниця.

15. Бухгалтер.

16. Касир.

17. Водій.

18. Прибиральниця.


Кожна аптека повинна бути укомплектована відповідними фахівцями і допоміжним персоналом. При цьому міські аптеки повинні бути укомплектовані не менше ніж двома штатними фармацевтичними фахівцями. В аптеках, розташованих у сільській місцевості, допускається одна штат­на посада фармацевтичного фахівця. На сьогодні у штаті аптек можуть бути такі працівники:
Посади завідувачів, заступників завідувача аптеки заміщаються фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізорами). В аптеках, розташованих у сільській місцевості, ці посади можуть займати фахівці з середньою фармацевтичною освітою за умови проходження ними ате­стації в установленому порядку.
Відділи аптек та їх функції
У залежності від величини річного товарообігу державних та комунальних аптек їх поділяють на п'ять груп за оплатою праці адміністративно-господарського персоналу. Від обсягу роботи також залежить організаційна структура аптек, тобто число відділів у них. Так, у вироб­ничих аптеках з великим річним товарообігом (перша група за оплатою праці) можливе відкриття чотирьох відділів, а саме:

  • відділу запасів (функції: визначення поточної потреби в лікарських
    засобах і виробах медичного призначення, своєчасне подання замовлень
    на них, приймання товарів за кількістю і якістю, забезпечення правильно­го зберігання, організація предметно-кількісного обліку, проведення лабораторних і фасувальних робіт, відпуск товару іншим відділам, відокремленим структурним підрозділам, лікувально-профілактичним закладам);

  • рецептурно-виробничого відділу (функції: прийом рецептів на екстемпоральні ліки, виготовлення і оформлення ліків, контроль їх якості,
    відпуск ліків);

  • відділу готових лікарських форм (функції: прийом рецептів на готові
    лікарські засоби аптечного і промислового виготовлення та їх відпуск);

  • відділу безрецептурного продажу (функції: реалізація лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, а також виробів медичного при­
    значення).

В аптеках меншого обсягу роботи (друга та третя групи за оплатою праці) можлива організація двох відділів. При цьому в залежності від специфіки роботи ймовірні такі варіанти:

а) відділ запасів та відділ рецептурно-виробничий, готових лікарсь­ких форм і безрецептурного продажу;

б) відділ рецептурно-виробничий із запасами та відділ готових лікарсь­ких форм і безрецептурного продажу;

в) відділ рецептурно-виробничий, запасів і готових лікарських форм та відділ безрецептурного продажу.

Раціональна організаційна структура аптек з двома відділами наве­дена на схемі 2. 3.

В інших виробничих аптеках (четвертої і п'ятої груп за оплатою праці) відділи відсутні.

Необхідно підкреслити, що в аптеках готових лікарських форм з ве­ликим обсягом роботи (першої та другої групи) можлива організація тільки двох відділів: відділу відпуску готових лікарських форм за рецептами лікарів і відділу безрецептурного продажу.
Порядок відкриття і діяльності структурних підрозділів аптеки
У містах, селищах і селах, де функціонують аптеки, ними можуть створюватися у встановленому порядку відокремлені структурні підрозділи у вигляді аптечних пунктів та аптечних кіосків. Аптечні пункти ство­рюються при закладах охорони здоров'я в капітальних будинках у відок­ремлених приміщеннях з виділенням або без виділення торгівельного залу. Аптечні кіоски розміщуються у відокремлених приміщеннях без виділення торгівельного залу тільки в капітальних спорудах: на вокзалах, аеропортах, заводах і фабриках. Вони можуть також розміщуватися на перших поверхах житлових і громадських будинках за наявності окремого входу і вентиляції, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізації, теплопостачання).

В зазначених структурних підрозділах аптеки організовується одне робоче місце, що відокремлене від покупців подвійним склом з отвором для відпуску ліків На фасаді структурного підрозділу повинна бути вивіска із зазначенням його найменування, назви аптеки, до якої він належить, та господарюючого суб'єкта.

У разі планового закриття структурного приміщення (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання тощо) на термін більше, ніж 30 днів господарюючий суб'єкт повинен у письмовій формі подати органу ліцензування повідомлення про ці зміни, а також не пізніше як за п'ять днів повідомити про це громадян, розмістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату і період закриття.

Структурні підрозділи повинні мати відповідні умови для зберігання і реалізації лікарських засобів, лікарські засоби і препарати для надання долікарської медичної допомоги. Постачання відокремлених структурних підрозділів лікарськими засобами і виробами медичного призначення здійснюється лише аптекою, до якої вони належать.

Мінімальна площа аптечного пункту становить не менше 18 кв. м, аптечних кіосків на вокзалах, аеропортах, заводах і фабриках – 8 кв. м. Аптечні кіоски у житлових і громадських приміщеннях повинні мати площу приміщень не менше 21 кв. м, у тому числі 8 кв. м – зона розмі­щення обладнання робочих місць персоналу, 10 кв. м - зона обслугову­вання, 3 кв. м – туалет. Приміщення аптечного пункту (аптечного кіоск}') обладнується стелажами, шафами і холодильником (в аптечному пункті – ще й рукомийником і сейфом).
Формула ширини розвитку аптечної мережі
Ефективною формою реалізації завдань стосовно лікарського забезпечення населення і лікувально-профілактичних закладів є аптечні ме­режі, організовані як виробниками й оптовими фірмами, так і підприєм­ствами, діяльність яких має на меті лише роздрібну реалізацію лікарсь­ких засобів. Аптечні мережі можуть бути власністю підприємства (фірмова аптечна мережа), організовані на принципах франчайзингу (ме­режа аптек-ліцензіатів, що має право використовувати на договірних за­садах відому товарну марку) або за змішаним типом.

Аптечні мережі мають різну структуру, а саме: одна аптека й систе­ма аптечних кіосків, одна аптека й система аптечних пунктів та аптеч­них кіосків, дві та більше аптек і система аптечних пунктів та/або ап­течних кіосків.

Крім товарообігу, для порівняльної характеристики аптечних мереж важливе значення має показник ширини їх розвитку, який пропонуємо визначати за формулою:

Wс. п. = (qc 1) + 0,75qs + 0,5qk,

де Wс. n. показник ширини розвитку аптечної мережі,



qc, qs та qk – кількість аптек, аптечних пунктів і аптечних кіосків у мережі,

1, 0,75 і 0,5 – вага кожного учасника мережі.

2. 2. Матеріальна відповідальність в аптеці
Матеріальна відповідальність – це юридична відповідальність за майнові збитки, заподіяні аптеці.
Мета, підстави та суб'єкти матеріальної відповідальності
Основна мета матеріальної відповідальності – це забезпечення працівником або групою працівників збереження доручених йому або їм товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів та відшкодування збитків, завданих у результаті недбайливих, необережних або умисних дій.

Матеріальна відповідальність вводиться на роботах, пов'язаних з реалізацією (відпуском) товарів, підготовкою їх до реалізації, а також на роботах з приймання на зберігання, обробки, зберігання, відпуску то­варно-матеріальних цінностей. Вона буває повною і обмеженою. У пер­шому випадку на працівника покладено обов'язок відшкодувати нане­сену ним шкоду в повному розмірі без будь-яких обмежень, у другому – в розмірі не більше його місячного заробітку. Повна матеріальна відпо­відальність може бути індивідуальною або колективною (бригадною).

Матеріально відповідальною особою є працівник, якому доручені у зв'язку з характером трудових обов'язків товарно-матеріальні цінності і грошові засоби та на якого в силу законодавства (касири) або за угодою (завідувачі аптек, якщо вони несуть матеріальну відповідальність, їх заступники, завідувачі відділів, їх заступники, провізори, фармацевти, молодші фармацевти, завідувачі аптечних пунктів і кіосків) покладена повна матеріальна відповідальність за збитки, завдані з їх вини. Індивідуальна матеріальна відповідальність покладається на:


  • касирів;

  • завідувачів аптечними закладами, завідувачів відділами аптеки, де
    немає можливості ввести колективну (бригадну) матеріальну відпові­дальність;

  • завідувачів і працівників відокремлених структурних підрозділів
    аптеки.

В аптеках, де є відділи та організоване окреме зберігання товарів і облік товарно-матеріальних цінностей, вводиться бригадна матеріаль­на відповідальність. В аптеках, в яких відсутні відділи, а також коли неможливо відокремити матеріальну відповідальність кожного праців­ника аптеки і укласти з ним договір про індивідуальну відповідальність, оформляється договір про колективну матеріальну відповідальність.

До складу колективу (бригади) включають завідувачів аптек (якщо вони здійснюють матеріальну відповідальність), їх заступників, завідувачів відділів та їх заступників, провізорів, фармацевтів, молодших фармацевтів.

В аптечних закладах матеріальну відповідальність не здійснюють стар­ші провізори, провізори-аналітики, фасувальники, бухгалтери, санітарки-мийниці, прибиральниці, працівники віком до 18 років.

У випадку, коли деякі з цих працівників беруть участь в прийманні, виготовленні, зберіганні і відпуску товарно-матеріальних цінностей, вони (крім тих, що не досягли вісімнадцятирічного віку) можуть бути вклю­чені в склад колективу матеріально відповідальних з обмеженою відпо­відальністю за можливі збитки.


Оформлення матеріальної відповідальності і порядок відшкодування збитків
Матеріальна відповідальність оформляється письмовою угодою, ук­ладеною між працівником (працівниками) і аптекою. У випадку відмови працівника від підписання угоди про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність власник аптеки може запропонувати працівнику іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації. При відсутності такої роботи або відмови працівника від запропонованої роботи він може бути звільне­ний у відповідності з чинним законодавством.

При зміні керівника колективу (бригади) або звільненні більше 50% від його початкового складу угода про матеріальну відповідальність переоформляється. Угоду не переоформляють при вибутті зі складу колективу (бригади) окремих працівників або при прийманні в колек­тив (бригаду) нових працівників (крім керівника). У таких випадках навпроти звільненого члена колективу (бригади) вказується дата його вибуття, а новий працівник підписує угоду і вказує дату вступу в ко­лектив (бригаду).

Основою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріаль­ної відповідальності є майнові збитки, які підтверджуються результата­ми інвентаризації.

Збитки, виявлені при відсутності прямих винуватців їх виникнення, відшкодовуються членами колективу (бригади):



  • пропорційно посадовому окладу;

  • пропорційно часу, фактично відпрацьованому за період від останньої інвентаризації до дня встановлення збитків.

Члени колективу (бригади) звільняються від відшкодування збитків:

  • коли буде встановлено, що збитки спричинені не за їх вини (наприк­лад, стихійне лихо, крадіжка);

  • коли будуть встановлені конкретні винуватці виявлених збитків з
    числа колективу (бригади).

Збитки відшкодовуються незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. За згодою власника аптеки працівник може передати для покриття запо­діяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкодження. Розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством – 50% заро­бітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Розпорядження про утримання заробітної плати має бути видане не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звер­нено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це пра­цівникові. Якщо працівник не згодний з фактом відрахування або його розміром, неузгоджені питання за його заявою розглядається у порядку вирішення трудових суперечок.


2. 3. Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень та особистої гігієни працівників аптеки
В аптеках повинні дотримуватися оптимальні санітарно-гігієнічні умо­ви. Для освітлення приміщень застосовують люмінесцентні лампи роз­жарювання. Люмінесцентні світильники повинні бути укомплектовані пускорегулюючими пристроями з особливо зниженим рівнем шуму. Розмі­щені на стелі світильники загального освітлення повинні мати суцільні розсіювачі.

Кратність обміну повітря (надходження і витяжка його в годину) для дистиляційних, стерилізаційних, матеріальних лікарських рослин, залів обслуговування три і чотири відповідно, для матеріальних термолабільних, сухих і рідких лікарських засобів – тільки трикратна витяжка, для мате­ріальних стерильних матеріалів – тільки двократне надходження, для інших приміщень – двократне надходження і трикратна витяжка. В асептично­му блоці необхідно забезпечити десятикратний обмін повітря за годину.

Санітарно-протиепідемічний режим аптек, незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності, регламентується наказом МОЗ Ук­раїни від 14.06.93 р. № 139.
Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень аптеки
Усі матеріали для покриття стін, стелі, підлоги повинні застосовувати­ся при наявності відповідного дозволу МОЗ України. Як обробні матеріа­ли можуть бути використані водостійкі емалі або кахельні глазуровані плит­ки світлого холодного тону (блакитного, сірого, світло-зеленого), які ма­ють високий коефіцієнт відбиття світла. Підлога покривається кераміч­ними неглазурованими плитками, лінолеумом або реліном з обов'язковим заварюванням швів та повинна бути утеплена в усіх приміщеннях.

Поверхня виробничого устаткування повинна бути гладенькою, виготовленою із матеріалів, стійких до дії медикаментів і хімічних реак­тивів. Воно розміщується так, щоб не залишалися місця, недоступні для прибирання, та не загороджувалися джерела світла.

Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях устаткування, що не має відношення до виконуваних робіт, а також вішати штори, роз­стеляти килими, розводити квіти, вивішувати стінні газети, плакати тощо.

Виробничі приміщення аптек повинні підлягати вологому прибиран­ню з застосуванням мийних і дезінфікуючих засобів. Останні повинні відповідати таким вимогам:



  • хороша розчинність у воді;

  • мала токсичність для людей;

  • широкий спектр антимікробної дії;

  • бактерицидна дія;

  • відсутність псування об'єктів, що обробляються;

  • стабільність при зберіганні.

Підлога миється не рідше одного разу на зміну, стіни і двері – одного разу на тиждень з застосуванням деззасобів. Стеля один раз на місяць очищається від пилюки вологими ганчірками.

Вікна миють гарячою водою з милом або мийними засобами не рідше одного разу на місяць (зовні вікна миють тільки у теплу пору року).

Устаткування підлягає прибиранню кожного дня, шафи для зберіган­ня медикаментів – не рідше одного разу на тиждень.

Раковини для миття рук і санвузли чистять і дезінфікують щоденно. В раковинах для миття посуду забороняється мити руки.

Декоративне оформлення невиробничих приміщень прибирається не рідше одного разу на тиждень.

Очищення пристосувань для взуття перед входом в аптеку прово­диться не рідше одного разу на день.

Для прибирання приміщень виділяється інвентар, який маркірується і використовується тільки за призначенням. Зберігають його в спеціально визначеному місці (шафі, кімнаті) окремо.

Санітарний день в аптеці проводиться один раз на місяць. Окрім ретельного прибирання може проводитися дрібний поточний ремонт, дезінфекційні та дератизаційні роботи.

Побілка та пофарбування виробничих приміщень має проводитись не рідше одного разу на рік.
Вимоги санітарного режиму до особистої гігієни працівників аптеки
Право на допуск до виготовлення, контролю і фасування ліків, миття аптечного посуду та інших виробничих процесів надає медична книжка, в яку заносять результати періодичних медичних обстежень. Допуск працівників, у яких виявлені хвороби, а також бактеріоносіїв до виробни­чих процесів проводиться тільки при наявності довідки лікувально-профі­лактичного закладу про видужання або негативні результати на бактеріоносійство.

Робочі місця персоналу в залі обслуговування повинні бути осна­щені пристосуваннями, які охороняють працівників від прямої крапель­ної інфекції.

Для роботи в аптеці персонал забезпечується не менше ніж двома комплектами технологічного одягу (халат, шапочка, фартух), зміна яко­го повинна проводитися не рідше двох разів на тиждень. Особам, зайня­тим у виробництві, фасуванні і контролі ліків, перед початком зміни по­винні видаватися чисті рушники для особистого користування. В періо­ди поширення гострих респіраторних захворювань працівники аптек по­винні носити на обличчі марлеві пов'язки.

На роботі персонал аптеки повинен дотримуватися таких правил:



  1. Прийшовши на роботу, в окремій гардеробній зняти верхній одяг і
    взуття.

  2. У другій гардеробній зняти особисті речі, розвісивши їх в індивідуальних шафах, і вимити руки.

  3. Надіти технологічний одяг і спеціальне взуття, які зберігаються в
    окремих шафах під бактерицидним опроміненням (халати в розвішено­му стані), вимити і продезінфікувати руки.

  4. Перед відвідуванням туалету знімати технологічний одяг, опісля
    відвідування ретельно мити і дезінфікувати руки.

5. Не виходити за межі аптеки в технологічному одягу і спецвзутті.
Обробку рук необхідно проводити до початку і в процесі роботи, але не частіше трьох разів за зміну, змінюючи дезінфікуючі суміші кожні п'ять-шість днів.

Дня миття рук персоналу в шлюзах асептичного блоку, асистентській, мийній і туалеті повинні бути встановлені рукомийники, які доцільно обладнати кранами з ножним або ліктьовим приводами. Користуватися рукомийниками у виробничих приміщеннях особам, які не зайняті виго­товленням і фасуванням ліків, забороняється.

Під час виготовлення, контролю, фасування ліків працівники повинні мати підстрижені і не покриті лаком нігті, а на пальцях у них мають бути відсутні каблучки.
2. 4. Принципи належної фармацевтичної практики
Належна фармацевтична практика стосується роздрібної реалізації ліків, тобто роботи аптек та їх відокремлених структурних підрозділів. Ця концепція опрацьована Міжнародною фармацевтичною федерацією в 1992 р. і в оригіналі називається good pharmaceutical practiceGPP.

Причиною розробки стала тенденція, яка склалася в індустріально­му суспільстві і яка розглядає аптечного фахівця в першу чергу як про­давця ліків. При цьому це не відповідає ні інтересам фармацевтичних фахівців, ні суспільства, оскільки, з однієї сторони, характеризується невикористанням фахових знань і навичок аптечних фахівців, а з іншої – стимулює у них лише комерційні інтереси (реалізовувати побільше ліків, особливо вартісних).

Під належною фармацевтичною практикою розуміють фахову підго­товку аптечних фахівців, в центрі якої інтереси пацієнта і громадськості. Вона являє собою сукупність правил і вимог до діяльності аптечних фахівців щодо зміцнення здоров'я і профілактики захворювань серед населення, відпуску хворим і використання ними рецептурних препаратів та самолікування, а також рекомендацій стосовно впливу на пропису­вання і застосування ліків.
Основними її завданнями є:

зі сторони фармацевтичного фахівця:


  • відпуск хворим ліків та виробів медичного призначення належної якості;

  • надання пацієнту необхідної інформації і порад (фармацевтична опіка);

  • відстежування ефекту від застосування реалізованих ліків, наданої інформації і порад;

  • орієнтація кожного елемента фармацевтичного обслуговування на конкретного пацієнта у найзрозумілішій і доступній формі;


зі сторони аптеки:

  • фахова фармацевтична допомога хворим, незалежно від соціально-
    економічного статусу, етнічної належності, вікової категорії тощо;

  • активне сприяння раціональному, економічному і фармакологічно
    обґрунтованому призначенню і правильному використанню ліків.


Забезпечення цих завдань можливе у випадку, коли:

- основною ідеологією фармацевтичної практики слугуватимуть фахові чинники, хоча значення економічних показників діяльності не відки­дається;



  • аптечний фахівець матиме можливість впливати на рішення про
    використання ліків;

  • взаємостосунки з іншими фахівцями охорони здоров'я, зокрема з
    лікарями, будуть партнерськими, довірливими та конфіденційними з усіх
    аспектів фармакотерапії;

  • взаємостосунки з іншими фармацевтичними фахівцями будуть колегіальні, позбавлені нездорової конкуренції і направлені на покращення
    фармацевтичних послуг;

  • фармацевтичний фахівець володітиме необхідною медичною і фармацевтичною інформацією про кожного хворого (це спрощується наявністю паспорта призначуваних хворому ліків);

  • фармацевтичний фахівець володітиме незалежною, вичерпною і
    об'єктивною інформацією про лікарські засоби і схеми фармакотерапії;

  • усі фармацевтичні фахівці будуть особисто відповідати за підтри­мання та оцінку власної компетентності протягом усього часу фахової
    діяльності;

  • розподілятиметься відповідальність між завідувачем аптеки і працівниками за якість фармацевтичної допомоги;

  • освітні програми підготовки та перепідготовки фармацевтичних
    фахівців віддзеркалюватимуть поточні та очікувані зміни у фармацев­тичній практиці;

  • в державі будуть запроваджені національні стандарти належної фармацевтичної практики.

Як видно з даних схеми 2.4, належна фармацевтична практика містить чотири основних елементи, які повинні регулюватися національни­ми стандартами:

1. Діяльність, пов'язана зі зміцненням здоров'я, попередженням його погіршення та досягнення здорового способу життя. Настанови сто­суються:



  • можливості конфіденційної бесіди;

  • консультації пацієнта стосовно загальних питань, пов'язаних зі здоров'ям;

  • залучення аптечних фахівців до спеціальних програм забезпечення
    адекватності і професіоналізму консультацій;

  • забезпечення якості обладнання і діагностичних тестів, що застосовуються.


2. Діяльність, пов'язана з відпуском і використанням ліків та виробів медичного призначення. Вона включає:



  • прийом рецепта і підтвердження повноти його змісту;

  • оцінка фармацевтичним фахівцем призначення лікаря (фармако­логічні і фармацевтичні чинники, відповідність конкретному хворому, соці­альні, правові та економічні аспекти);

  • виконання рецепта (виготовлення та/або відпуск лікарського за­собу);

  • інформування і поради пацієнту стосовно застосування ліків та їх
    зберігання;

  • відслідковування ефективності призначеного лікування;

  • документування фахової діяльності.

3. Діяльність стосовно самолікування. Правила стосуються:

  • кваліфікації аптечних фахівців;

  • оцінки потреби пацієнтів у самолікуванні;

  • ефективності і безпеки рекомендованих ліків;

  • випадків обов'язкового направлення хворого до лікаря і проведен­ня подальшого спостереження за хворим.

4. Діяльність, пов'язана з впливом на призначення і застосування
лікарських засобів. Тут розглядаються такі аспекти:

  • правильність і повнота даних у рецепті;

  • виготовлення в аптеці формулярів на лікарські засоби;

  • співпраця з лікарями стосовно виписування індивідуальних рецептів;

  • оцінка даних щодо використання ліків у медичній і фармацевтичній практиці;

  • поширення аналітичної інформації щодо лікарських засобів серед аптечних фахівців і лікарів;

  • освітні програми для аптечних фахівців;

  • довідкові видання, доступні для аптечних фахівців;

  • конфіденційність даних стосовно окремих хворих.


Контрольні питання


  1. Завдання та функції аптек.

  2. Класифікація аптек.

  3. Нормативи розвитку аптечної мережі.

  4. Організаційні вимоги до діяльності аптек.

  5. Приміщення аптек та їх обладнання.

  1. Мінімальний склад приміщень аптек в залежності від характеру діяльності.

  1. Номенклатура штатних посад аптеки.

  2. Відділи аптек та їх функції.

  1. Порядок відкриття і діяльності відокремлених структурних підрозділів аптеки.

  1. Формула ширини розвитку аптечної мережі.

  1. Мета, підстави та суб'єкти матеріальної відповідальності в ап­теці.

  2. Оформлення матеріальної відповідальності і порядок відшкодування збитків.

  3. Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень аптеки.

  4. Вимоги санітарного режиму до особистої гігієни працівників аптеки.

  5. Суть і основні завдання належної фармацевтичної практики.

  6. Умови забезпечення основних завдань належної фармацевтич­ної практики.

  7. Основні елементи належної фармацевтичної практики.


ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
І. Роздрібна реалізація лікарських засобів провадиться через ап­теки та їх відокремлені структурні підрозділи, а також може здійснюватися через
II. До функції аптеки як закладу охорони здоров'я належить:

  1. - ________________________________________________________________;

  2. - ________________________________________________________________;

  3. - ________________________________________________________________;

  4. - ________________________________________________________________.


ІІІ. Підберіть правильні відповіді:
Населені пункти Норма пішохідної доступності між

аптеками не менше:

1) до 1 млн. осіб;


2) понад 1 млн. осіб.

а) 200-300 м;

б) 300-400 м;

в) 500-600 м;

г) 600-700 м;

д) 700-800 м.


IV. Біля входу до аптеки розміняється інформація про:

  1. - ______________________________________________________________;

  2. - ______________________________________________________________;

  3. - ______________________________________________________________.


V. Проведіть класифікацію аптечних приміщень:


Тип приміщень

1 - виробничі приміщення;

2 - службово-побутові приміщення.


їх перелік

а) кокторій;

б) кімната занять з персоналом;

в) бухгалтерія;

г) зал обслуговування;

д) дистиляційна;

е) гардеробна;

є) фасувальна;

ж)вбиральня.





Тип аптеки

Мінімальна площа

1 - аптека готових лікарських форм;


2 - аптека з правом виготовлення ліків в асептичних умовах.

а) 55 м2;

б) 75 м2;

в) 121 м2;

г) 147 м2;

д) 191 м2;

ж) 243 м2;


VI. Підберіть правильні відповіді:

VII. Посади завідувачів, заступників завідувача аптеки заміщають­ся провізорами, проте в аптеках, розташованих у сільській місцевості, ці посади можуть займати фармацевти за умови проходження ними атестації в установленому порядку.

а) перше твердження правильне, а друге ні;

б) друге твердження правильне, а перше ні;

в) обидва твердження правильні, між ними є зв'язок;

г) обидва твердження правильні, між ними немає зв'язку;

д) обидва твердження неправильні.


VIII. Вкажіть функції відділу запасів:

  1. - визначення поточної потреби в ліках і виробах медичного призна­чення;

  1. - _____________________________________________________________;

  2. - _____________________________________________________________;

  3. - _____________________________________________________________;

  4. - _____________________________________________________________;

  5. - _____________________________________________________________;

  6. - _____________________________________________________________.


IX. Підберіть правильні відповіді:



Відокремлений структурний Його обладнання

підрозділ

1 - аптечний пункт;

2 - аптечний кіоск.


а) стелажі;

б) шафи; в)холодильник;

г) сейф;

д) рукомийник.



X. Підберіть правильні відповіді:


Матеріальну відповідальність
1 - здійснюють;
2 - не здійснюють.


Працівники аптеки

а) старший провізор;

б) провізор-аналітик;

в) фармацевт;

г) молодший фармацевт;

д) фасувальник;

ж)касир.



XI*. Угода про матеріальну відповідальність переоформляється при:

  1. - прийнятті до колективу нових працівників;

  2. - вибутті з колективу більше 30% членів від його початкового складу;

  3. - вибутті з колективу більше 50% членів від його початкового складу;

  4. - зміні керівництва колективу матеріально відповідальних осіб.



XII. Підберіть правильні відповіді:


Періодичність прибирання

1 - не рідше одного разу на місяць;

2 - не рідше одного разу на зміну;

3 - не рідше одного разу на тиждень.




Його аптечні об'єкти

а) підлога;

б) стіни;

в) двері;

г) стеля;

д) віконне скло і простір між ним.




XIII. Заміна технічного одягу повинна проводитись не рідше двох разів на тиждень, оскільки кожен працівник аптеки забезпе­чується не менше ніж двома комплектами одягу:

а) перше твердження правильне, а друге ні;

б) друге твердження правильне, а перше ні;

в) обидва твердження правильні, між ними є зв'язок;

г) обидва твердження правильні, між ними немає зв'язку;

д) обидва твердження неправильні.


XIV. Правила, яких повинен дотримуватись персонал перед почат­ком і під час роботи в аптеці:

  1. - в окремій гардеробній зняти верхній одяг і взуття;

  2. - ________________________________________________________________;

  3. - ________________________________________________________________;

  1. - ________________________________________________________________;

  2. - ________________________________________________________________.


XV. Другий розділ належної фармацевтичної практики "Діяль­ність, пов'язана з відпуском і використанням ліків та виробів медичного призначення" включає такі елементи:

  1. - прийом рецепта і підтвердження повноти його змісту;

  2. - ________________________________________________________________;

  1. - ________________________________________________________________;

  2. - ________________________________________________________________;

  3. - ________________________________________________________________;

  4. - ________________________________________________________________.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Закон України "Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 р. № 123/
    96 ВР (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 70/97 від 14.02.1997) /
    /Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів ста­ном на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 32-35.

  2. Постанова KM України від 12.05.1997 р. № 447 "Про впорядку­вання діяльності аптечних закладів та затвердження Правил роздрібної
    реалізації лікарських засобів" (із змінами і доповненнями згідно з По­становами KM України від 19 січня 1998 р. № 40 від 19. 01. 98, № 1336
    від 25. 08. 98, № 448 від 24. 03. 99, № 1919 від 18. 10. 99) //Юридичні
    аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 360-363.

  3. Постанова KM України від 19.01.1998 р. №40 "Про затвердження
    нормативів мінімального забезпечення населення державними та кому­
    нальними закладами охорони здоров'я, що здійснюють реалізацію
    лікарських засобів " //Провизор. - 1998. - № 2. - С. 7.

  1. Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади
    охорони здоров'я. ДБН В. 2. 2-10-2001. Додаток Ф (обов'язковий). Площа приміщень аптечних закладів // Еженедельник «Аптека». – 2002. – № 13 (334). - С. 79.

  2. Наказ МОЗ України від 28 жовтня 2002 р. № 385 "Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, Провизорських
    посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у зак­ладах охорони здоров'я" // Юридичні аспекти фармації: розділ журналу
    "Провизор", 2002. - № 23. - С. 5-8.

  1. Наказ МОЗ України від 14 червня 1993 р. № 139 "Про затвердження Інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек" //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 р. - Харків: Мегаполіс, 2001. - С. 534-544.

  2. Громовик Б. П. Логістичні рішення у збутовій діяльності фармацевтичних фірм //Фармац. журн. - 2001. - № 5. - С. 12-23.

  3. Надлежащая аптечная практика (НАП) в общественных и больничных аптеках //Провизор. - 1998. - № 7. - С. 20-22.

  4. Надлежащая аптечная практика в Нових Независимых Государ-
    ствах. Руководство по разработке и внедрению стандартов // Провизор. - 2002.-№ 17.-С. 3-8.

  5. Печеньш О. П Материальная ответственность работников: правовые аспекти //Провизор. - 1999. - № 8. - С. 25.

  6. Печеньш О. П. Торговля из аптечных киосков //Провизор. - 1998. -№21.-С. 25.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка