Народу мужньому хвала!



Скачати 75.34 Kb.
Дата конвертації18.01.2018
Розмір75.34 Kb.
ТипУрок

Відділ освіти Апостолівської райдержадміністрації

логотоп книга

Кам’янська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів

1939-1945

Пам’ятаємо .Перемагаємо.


Класний керівник

Наталя Василівна Завершинська
Єдиний урок пам’яті на тему:

Народу мужньому хвала!

Мета. Поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівській коаліції у Другій світовій війні, виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу.

Обладнання. Виставка літератури про Велику Вітчизняну війну, наочність (вислови).

Епіграф. 1939-1945 Пам’ятаємо. Перемагаємо. Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього.

Вступне слово вчителя

Погляньте за вікно , яка чудова пора року. Все оживає, пробуджується, набирається краси і молодості. Здається, що навесні ми по-особливому, ніжно й трепетно, любимо рідну землю. Бо саме з весною приходить до нас велике свято Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Війна… За цим коротким і страшним словом – згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, зриті бомбами квітучі сади і лани, сльози матерів і дітей.

Учень.

Ти прийшла, Перемого, слідами війни,

З-під заліза і попелу – цвітом весни,

Ти ж навічним вогнем, що горить – не згора,

Обеліском, який увінчала зоря.

Учень.

Встеляйте квітами дороги,

Дзвінкі заспівуйте пісні.

Сьогодні свято Перемоги –

Найкраще свято на землі.

Учень.

В цей день травневий, повний квіту,

По всьому світі вість пройшла:

Фашистські орди вже розбито,

Народу мужньому хвала!
Дорогі діти саме сьогодні ми будемо говорити про мужність. Що ж ми розуміємо під словом "мужність”? (відповіді дітей)
В тлумачному словнику записано: "Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка , відвага, сміливість”.
А ось як написала про це одна відома поетеса у своєму вірші, який так і називається – "Мужність”.

Ми знаєм, що нині лежить на вагах

І що відбувається нині.

Час мужності пробив на наших часах

І мужність нас не покине.


Вчитель.

Минають роки, відлітають у вічність… 70 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли, прийшов мир, за який заплачено ціною життя мільйонів людей. Все далі відходять ті грізні роки, але не згасає пам’ять про тих, хто віддав заради Перемоги своє життя.

На нашу країну напали 152 німецьких і 29 румунських та фінських дивізій, які мали: 4950 літаків, 2800 танків, 47000 мінометів – всього з тієї сторони на нас кинулося біля 5,5 мільйона солдат. Лозунг «Все для фронту!» став законом життя радянського тилу. Війна вимагала від радянського народу неймовірного напруження сил, величезних жертв в ім’я перемоги.

В історії нашої Батьківщини до цього часу однією з страшних дат була 22.06.1941 р. Та сучасна історія говорить, що війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста.

Давайте звернемося до учнів – істориків.
Історична довідка

Учень.

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941 вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю Другої світової війни. Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою більш широкого хронологічно і географічно глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.



Учень.

Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.

Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина. Таким чином, можна говорити про те, що термін “Велика Вітчизняна війна” для України (червень 1941 – травень 1945) з історичної, хронологічної і географічної точки зору некоректний від першого дня війни – 1 вересня 1939 року, і до останнього – 2 вересня 1945 року. Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, але й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах.

Учень.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часами вбивати інших українців. Поруч із тим, слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про солдат Радянської армії (понад 6 млн) та вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і вихідців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941-45 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.).



Учень.

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн. осіб, економічні – 285 млн тогочасних рублів. Разом з тим, Друга світова війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох тоталітарних режимів. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл). Разом з тим довгий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі. Серед яких – розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо.


Із Україною також пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 р. генерал Кузьма Дерев’янко від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.
Учитель.

Кожен з нас повинен вічно пам`ятати та шанувати будь яку згадку про подвиг наших героїв.


Учень.

Вірш «Пам’ять» (автор Ревенко Л.О.)

Час летить, не повертається назад…

Перетворює віджите все на порох.

Тільки назавжди залишаться у нас

В пам’яті загиблі всі герої.

Всі, хто боронили рідний край,

Всі, хто будував країну рідну,

Всі, хто розвивав і захищав,

Хто подарував нам днину світлу.

Всіх, кого немає поруч з нами,

Пом’янімо ми хвилиною мовчання!


Тож давайте пом’янемо загиблих хвилиною мовчання (хвилина мовчання).

c:\documents and settings\userxp\local settings\temporary internet files\content.word\sam_3893.jpg

Учитель.


Минули роки, на зміну нашим прадідам прийшли ми – молоде покоління, яке і не думало,що прийде той час ,коли знову прозвучить для нашого завжди мирного народу,слово війна.

Сьогодні на сході і досі точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви - захисники, воїни і з нашого села, району.

Своїх мужніх героїв ми повинні знати. Тому давайте переглянемо фільм - презентацію.

Діти, дивлячись фільм, називають односельців, що перебували,або перебувають в зоні АТО.
Учитель.

Діти, зверніть увагу на гасло,написане на дошці. Скажіть,чому поряд маки?Чи звертали увагу, що телеведучі з маками на грудях?


Звернемося до довідникового бюро .
c:\documents and settings\userxp\рабочий стол\sam_3897.jpg

МАКИ ПАМ'ЯТІ: довідка

Квітка маку в українські традиції


В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.
Мак як символ пам'яті у світі
Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом». Друга 1918 р. написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 р. Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921 р. червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу ген. Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами «Червоні маки на Монте-Кассіно/Замість роси пили польську кров».
Мак як символ пам'яті в Україні
Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло. Минулорічним було «Ніколи знову».
Вчитель.

Цього року за нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом нове гасло: “Пам'ятаємо. Перемагаємо”. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

А на закінчення давайте спробуємо власноруч виготовити квітку маку.
Творча майстерня.

Діти виготовляють з паперу, матерії маки.


Рекомендації щодо використання символу.
Рекомендується виготовляти стилізовані червони маки з паперу, пластику або тканини та розміщувати на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця. Натомість не рекомендується прикрашати маками головні убори, взуття, сумки, ошийники тварин, мобільні телефони, автівки тощо.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка