Наказ моз україни та намн україни №



Скачати 213.52 Kb.
Дата конвертації12.06.2019
Розмір213.52 Kb.
ТипПротокол




ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України та НАМН України

_________№________



Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги

Лікування Пацієнтів

з хронічною хворобою нирок v стадії:

"Судинний доступ" у хворих, які лікуються методом гемодіалізу

Київ 2011



Київ 2010


Перелік скорочень, що використовуються в протоколі:

eKt/V – доза діалізу

АТ – артеріальний тиск

ГД – гемодіаліз

Д – діаліз

ЕКГ – електрокардіографія

КН – клінічна настанова

ст – стадія

ХХН – хронічна хвороба нирок

ШКФ – швидкість клуб очкової фільтрації

АВФ – артеріо-венозна фістула

СП – судинний протез

ЦВК – центральний венозний катетер

А.1 Паспортна частина



А.1.1 Діагноз: Хронічна хвороба нирок V Д ст.

А.1.2 Шифр згідно МКБ-10: N18

А.1.3 Потенційні користувачі: лікарі-нефрологи.

А.1.4 Мета протоколу: стандартизувати лікування пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю V ступеня, порядок формування судинного доступу та моніторинг його стану.
А.1.5 Дата складання – квітень 2010 р.

А.1.6 Дата перегляду протоколу – квітень 2013 р.
А.1.7 Розробники:

Колесник М. О.

д. мед. н., професор, директор ДУ «Інститут нефрології АМН України», тел.: 455 93 77

Законь К. М.

зав. відділенням інтенсивної нефрології ДУ “Інститут нефрології АМН України”,

тел.: 504 83 75



Кулизький М. В.

к. мед. н., провідний науковий співробітник відділу нефрології та діалізу ДУ “Інститут нефрології АМН України”, тел.: 455 93 77

Ліксунова Л. О.

головний лікар ДУ “Інститут нефрології АМН України”, тел.: 455 93 77

Дудар І. О.

д. мед. н., с. н. с., зав. відділом еферентних технологій ДУ “Інститут нефрології АМН України” тел.: 512 64 74

Гончар Ю. І.

к. мед. н., старший науковий співробітник відділу еферентних технологій ДУ “Інститут нефрології АМН України” тел.: 512 64 74

Рецензенти:




Шейман Б. С.

д. мед. н., зав. відділенням токсикології та екстракорпоральних методів детоксикації національної дитячої спеціалізованої лікарні (ОХМАТДИТ) МОЗ України

Красюк Е. К.

к. мед. н., директор КМНПЦНтаГ


Протокол розглянутий і затверджений:

ЗЦЗМС –


МОЗ –
А.1. 8 Епідеміологія:

Дисфункція судинного доступу у хворих на ХХН V Д ст. є однією з основних причин захворюваності пацієнтів на гемодіалізі (ГД), а «відмова» судинного доступу є найчастішою причиною госпіталізацій серед цих пацієнтів.




А.2 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

А.2.3 ПРотокол медичної допомоги

Положення протоколу

Обґрунтування

Необхідні дії

1. Догоспітальний етап

Проведення гемодіалізу вимагає наявності судинного доступу (артеріо-венозна фістула, судинний протез або центральний венозний катетер). Своєчасне формування, адекватний моніторинг та догляд судинного доступу є запорукою забезпечення адекватного гемодіалізу.

1. Раннє планування для збереження вен є важливою частиною додіалізного спостереження при будь-якому хронічному захворюванні нирок не залежно від вибору модальності лікування (КН XІІ.1.1, рівень доказовості D)

2. Кожен пацієнт з хронічною нирковою недостатністю, якого планують лікувати гемодіалізом повинен починати діаліз з вже функціонуючим судинним доступом(КН XІІ.1.2, рівень доказовості В)




Обов’язкові:

  1. Спостереження лікарем-нефрологом на додіалізному етапі та при лікування гемодіалізом.

  2. Збереження вен передпліччя на додіалізному етапі.

  3. Своєчасне формування судинного доступу.

  4. Оцінка стану судин передпліччя перед формуванням судинного доступу за допомогою УЗД.

  5. Контроль формування судинного доступу та моніторинг його стану.




2. Госпіталізація

Об'єм діагностики:

  1. Фізикальний огляд судинного доступу.

  2. Ультразвукове дослідження судинного доступу.

  3. Ультразвукове дослідження серця.




1. Перед формуванням судинного доступу слід виконувати клінічну оцінку та неінвазивне ультрасонографічне дослідження артерій та вен верхніх кінцівок (КН XІІ.2.1, рівень доказовості А)

2. Артеріовенозній фістулі слід віддавати перевагу у порівнянні з протезом, а протезу у порівнянні з катетером (КН XІІ.3.1, рівень доказовості В)

3. За можливості створення артеріовенозна фістула дистального відділу передпліччя є оптимальним доступом (КН XІІ.3.3, рівень доказовості В)

4. Нативна фістула повинна пунктуватись лише після адекватного дозрівання (КН XІІ.3.4, рівень доказовості В)

5. Центральний венозний катетер встановлюється як останній варіант доступу у пацієнтів без постійного судинного доступу та за необхідності проведення гострого гемодіалізу (КН XІІ.9.1, рівень доказовості С)

6. Оптимльним місцем встановлення катетера є права внутрішня яремна вена (КН XІІ.9.3, рівень доказовості А)

7. Нетунельовані катетери повинні використовуватись тільки у разі крайньої необхідності та якнайшвидше повинні бути замінені на тунельований катетер (КН XІІ.9.4, рівень доказовості В)


Обов’язкові:

  1. Всім пацієнтам діагностичні тести проводяться в об’ємі та з частотою:

  • щоденно перевіряється функціонування АВФ або СП шляхом пальпації та аускультації;

  • через 6 тижнів після формування виконують УЗД АВФ;

  • надалі УЗД АВФ або СП здійснюють кожні 6 місяців планово або у разі виникнення ускладнень з боку АВФ (Настанова 5.2 рівень доказовості IІ);

  • об’ємна швидкість кровотоку у АВФ або СП не повинна перевищувати 20% серцевого викиду.

  1. Стан пацієнта оцінюється бригадою з надання допомоги пацієнтам з ХХН-V Д, не рідше 1 разу на місяць.

  2. Стан кожного нового пацієнта з ХХН-V повинен оцінюватись бригадою з надання допомоги пацієнтам з ХХН-VД, не пізніше 24 годин з моменту поступлення.




3. Діагностика

Об'єм діагностики:

  1. Фізикальний огляд судинного доступу

  2. Ультразвукове дослідження судинного доступу

  3. Ультразвукове дослідження серця



1. Доступ повинен забезпечувати достатній потік крові для проведення адекватного гемодіалізу (КН XІІ.3.1, рівень доказовості А)

2. Медичні співробітники які залучені до догляду за судинним доступом або пунктування вен повинні бути адекватно підготовлені (КН XІІ.4.1, рівень доказовості D)

3. Артеріовенозна фістула та судинний протез перед пунктуванням повинні бути оглянуті лікарем (КН XІІ.4.1, рівень доказовості D)

4. Для об’єктивного моніторингу функціонування судинного доступу необхідно регулярно визначати швидкість потоку крові (КН XІІ.4.2, рівень доказовості А)

5. У випадку підозри на гемодинамічно значимий стеноз судинного доступу визначений при огляді лікарем та/або визначенні швидкості потоку крові як найшвидше повинна бути виконана ультрасонографія

(КН XІІ.5.1, рівень доказовості В)




Обов’язкові:

  1. Діагностичні тести проводяться в повному обсязі з відповідною частотою.

  2. Лікування пацієнтів з ХХН-V ГД проводиться відповідно до діагностичних тестів.

  3. У 90% хворих постійним судинним доступом має бути є нативна артеріо-венозна фістула.

Бажані:

  1. У всіх хворих постійним судинним доступом є нативна артеріо-венозна фістула.




4. Лікування

Хворі з ХХН V ст. мають спостерігатися лікарями інших спеціальностей для своєчасного виявлення осередків інфекції та їх нейтралізації, а також з метою попередження розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи та ін.

1. Першою лікувальною опцією при стенозі вени є транслюмінальна ангіопластика (КН XІІ.6.1, рівень доказовості С)

2. У випадку тромбозу фістули та судинного протезу втручання виконує інтервенційний радіолог або хірург. (КН XІІ.6.2, рівень доказовості С)

3. У випадку підозри на обструкцію центральної вени повинна виконуватись ангіографія судинного доступу та визначати венозний відтік (КН XІІ.7.1, рівень доказовості С)

4. Ішемія, що виникла внаслідок створення судинного доступу, повинна виявлятись при клінічному обстеженні, а причини мають бути визначені як неінвазивними методами, так і ангіографією (КН XІІ.8.1, рівень доказовості С)

5. У разі підозри на інфікування слід розглянути необхідність видалення катетера. При діагностованій інфекції нетунельованого катетера його необхідно негайно видалити (КН XІІ.11.5, рівень доказовості С)


Хірургічне втручання необхідне при:

  • недостатній швидкості кровотоку у АВФ або СП для забезпечення адекватного ГД;

  • гемодинамічно значимому венозному стенозі АВФ або СП (понад 50 %);

  • формуванні аневризми у випадку зміни шкіри над аневризмою, загрозі розриву аневризми або обмеженій к-ті місць для пункції АВФ або СП;

  • інфікуванні судинного протезу.




5. Виписка з рекомендаціями на післягоспітальний період

Пацієнт, що отримує інтермітуючий діаліз при відсутності супутніх захворювань, що потребують стаціонарного лікування, переводиться на амбулаторний режим лікування.

Своєчасно розпочатий та адекватний ГД забезпечує більшу тривалість життя та вищий рівень реабілітації (рівень доказовості С). (КН І.3)

Обов’язкові:

  1. Дотримання дієти (обмеження вживання калію, фосфору, водний режим).

  2. Профілактика серцево-судинних ускладнень.



6. Реабілітація

Хворі з ХХН V ст. мають спостерігатися лікарями інших спеціальностей для своєчасного виявлення осередків інфекції та їх нейтралізації, а також з метою попередження розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи та ін.

Доказової бази не існує

За необхідності мають спостерігатися судинним хірургом, кардіологом, окулістом, неврологом та іншими спеціалістами


А.3 Етапи діагностики і лікування
А.3.1 Бажані характеристики судин передпліччя, які забеспечують успішність формування артеріо-венозної фістули:

діаметр артерії >1,6 мм (внутрішній просвіт),

швидкість кровотоку в артерії > 40 см/с,

індекс резистентності артерії <0,7,

діаметр вени > 2,5 мм.



А.3.2 Використання судинного доступу для гемодіалізу:

Оптимальним типом СД є АВФ; у випадку неможливості формування АВФ імплантують СП (Настанова 3.2, рівень доказовості ІІІ). ЦВК використовують лише при неможливості формування АВФ або СП, або потреби негайно розпочати діаліз за відсутності зазначених вище типів СД.

Артеріо-венозну фістулу слід формувати за 4-6 міс до очікуваного початку лікування ГД; оптимальним місцем формування АВФ є нижня 1/3 передпліччя (Настанова 3.3, рівень доказовості ІІІ). У пацієнтів, у яких неможливе формування АВФ судинний протез слід формувати за 3-6 тижнів до початку діалізної терапії.

Після формування АВФ використовувати її можна через 4-8 тижнів; можливо використовувати АВФ через 2 тижні після формування, якщо це допоможе уникнути постановки ЦВК.

Бажані характеристики АВФ, що сприяють її успішному використанню:

швидкість кровотоку >600 мл/хв,

діаметр > 0,6 см,

глибина розташування <0,6 см.

Після формування СП використовувати його можна через 2 тижні та після зникнення набряку кінцівки.

Перед формуванням АВФ судини верхніх кінцівок слід обстежити за допомогою УЗД з метою оптимізації формування СД (Настанова 2.1, рівень доказовості ІІ).

У випадку відсутності сформованої АВФ або СП встановлюють ЦВК безпосередньо перед початком лікування ГД (Настанова 10.1, рівень доказовості ІІІ). За відсутності протипоказань ЦВК встановлюють у праву внутрішню яремну вену (Настанова 10.2, рівень доказовості ІІ); інші місця - права зовнішня яремна вена, ліва внутрішня та зовнішня яремна вена, підключичні вени, феморальна вена. Підключична вена використовується лише у разі неможливості використання яремної вени; встановлюють катетер на боці, протилежному фістулі, що дозріває або яка планується. Якщо очікувана тривалість використання ЦВК перевищує 3 тижні, слід використовувати тунельовані ЦВК.

Догляд за центральним венозним катетером.

Догляд за ЦВК проводити щодня.

Візуально оцінити місце виходу катетера (наявність почервоніння, кірочок, гнійних виділень).

Місце виходу катетера закривається стерильною сухою пов’язкою.


А. 3. 3 Проведення інтермітуючого гемодіалізу:
Алгоритм 1. Проведення гемодіалізу з використанням артеріо-венозної фістули

  1. Візуально оцінити АВФ, оцінити наявність “тремтіння”.

  2. Заповнити екстракорпоральний контур 0,9% розчином натрію хлориду згідно інструкції виробника.

  3. Пункцію проводити у рукавичках оброблених антисептичним засобом, пункція фістули нового пацієнта здійснюється у нових рукавичках.

  4. Ділянку шкіри перед пункцією обробити антисептичним розчином протягом 1 хв. До кінця діалізу не можна торкатися обробленої антисептиком ділянки шкіри.

  5. Пунктувати АВФ на відстані понад 3 см від анастомозу, в одне і теж місце - лише через 10-12 діб після попередньої пункції, використовувати всю довжину фістули для попередження аневризми.

  6. Пунктувати судину артеріальною голкою зрізом догори з затиснутою кліпсою за або проти току крові під кутом 450; перевірити прохідність голки; голку повернути по осі на 1800, заповнити 0,9% розчином натрію хлориду в об’ємі 10-15 мл та зафіксувати.

  7. Пунктувати судину венозною голкою зрізом догори з затиснутою кліпсою в напрямку кровотоку; перевірити прохідність голки; голка повернути по осі на 1800, заповнити 0,9% розчином натрію хлориду в об’ємі 10-15 мл та зафіксувати.

  8. “Артеріальну” частину екстракорпорального контуру приєднати до артеріальної голки; відкрити кліпси на венозній та артеріальній частинах магістралі; почати заповнення екстракорпорального контуру кров’ю при швидкості кровотоку на апараті 100 мл/хв.

  9. Після заповнення екстракорпорального контуру кров’ю “венозну” частину контуру приєднати до венозної голки.

  10. Виставляються машинні параметри згідно діалізного листа:

  • швидкість кровотоку

  • тривалість процедури

  • температура

  • ультрафільтрація

  • показники натрію

  • показники бікарбонату (якщо діаліз бікарбонатний)

  • швидкість введення гепарину.

  1. Розпочати сеанс гемодіалізу.


Алгоритм 2. Завершення гемодіалізу з використанням а-в фістули

  1. Зупинити насос, закрити кліпсу на артеріальній голці та від’єднати

пацієнта від апарату.

  1. Артеріальну частину магістралі приєднати до контейнеру з 0,9% розчином натрію хлориду, включити насос та розпочати повернення крові.

  2. Після завершення повернення крові зупинити насос, затиснути кліпсу.

на венозній голці та від’єднати венозну частину магістралі від пацієнта.

  1. Вийняти по черзі голки притискаючи місце пункції марлевими

шариками протягом 10 хв. до повної зупинки кровотечі.

  1. Після чого на місце пункції накладають пов’язку.

  2. Оцінити візуально діалізатор (наявність тромбування волокон діалізатору), та відмітити показники у діалізній карті у графі “діалізатор”.

  3. Зважити пацієнта, та записати вагу у графі ”вага після діалізу”.


Алгоритм 3. Проведення гемодіалізу з використанням судинного протезу

          1. Візуально оцінити СП, оцінити наявність “тремтіння”

          2. Заповнити екстракорпоральний контур 0,9% розчином натрію хлориду згідно інструкції виробника.

          3. Судинний протез пунктують під кутом 450 артеріальною голкою зрізом догори з затиснутою кліпсою у напрямку кровотоку; перевіряється прохідність голки; голка повертається по осі на 1800, заповнюється 0,9% розчином хлориду натрію в об’ємі 10-15 мл та фіксується.

          4. Судинний протез пунктують під кутом 450 венозною голкою зрізом догори з затиснутою кліпсою у напрямку кровотоку; перевіряється прохідність голки; голка повертається по осі на 1800, заповнюється 0,9% розчином натрію хлориду в об’ємі 10-15 мл та фіксується.

          5. “Артеріальна” частина екстракорпорального контуру приєднується до артеріальної голки; відкриваються кліпси на венозній та артеріальній частинах магістралі; починається заповнення екстракорпорального контуру кров’ю при швидкості кровотоку на апараті 100 мл/хв.

          6. Після заповнення екстракорпорального контуру кров’ю “венозна” частина контуру приєднується до венозної голки.

6. Виставляються на моніторах ГД машини параметри згідно протоколу

діалізу:


  • швидкість кровотоку;

  • тривалість процедури;

  • температура;

  • об’єм та швидкість ультрафільтрації;

  • показники концентрації натрію;

  • показники концентрації бікарбонату (якщо діаліз бікарбонатний);

  • швидкість введення гепарину;

  1. Розпочати сеанс гемодіалізу.


Алгоритм 4. Завершення гемодіалізу з використанням судинного протезу

1. Зупинити насос, закрити кліпсу на артеріальній голці та від’єднати

пацієнта від апарату.

2. Артеріальну частину магістралі приєднати до контейнеру з 0,9% розчином натрію хлориду, включити насос та розпочати повернення крові.

3. Після завершення повернення крові зупинити насос, затиснути кліпсу

на венозній голці та від’єднати венозну частину магістралі від пацієнта.

4. Вийняти по черзі голки притискаючи місце пункції марлевими

шариками протягом 20-30 хв. до повної зупинки кровотечі; після цього на

місце пункції накладають пов’язку.

6. Оцінити візуально діалізатор (наявність тромбування волокон діалізатору),

та відмітити показники у діалізній карті у графі “діалізатор”.

7. Зважити пацієнта, та записати вагу у графі ”вага після діалізу”.


Алгоритм 5. Проведення гемодіалізу з використанням центрального венозного катетера

  1. Аспірувати гепарин з катетера.

  2. Перевірити адекватність прохідності обох ходів катетера: зняти захисний ковпачок, приєднати шприц (10 мл) з 0,9% розчином натрію хлориду, відкрити кліпсу та перевірити прохідність шляхом інтенсивного введення-виведення рідини шприцом; у разі задовільної прохідності затиснути кліпсу, від’єднати шприц.

  3. Швидко промити катетер 0,9% розчином натрію хлориду, не залишаючи кров в катетері навіть на короткий час.

  4. “Артеріальна” частина екстракорпорального контуру приєднується до артеріального ходу; починається заповнення екстракорпорального контуру кров’ю зі швидкістю 100 мл/хв.

  5. Після заповнення екстракорпорального контуру кров’ю “венозна” частина контуру приєднується до венозного ходу.

6. Виставляються машинні параметри згідно діалізного листа:

  • швидкість кровотоку

  • тривалість процедури

  • температура

  • ультрафільтрація

  • показники натрію

  • показники бікарбонату (якщо діаліз бікарбонатний)

  • швидкість введення гепарину.

  1. Розпочинається сеанс гемодіалізу


Алгоритм 6. Завершення гемодіалізу з використанням центрального венозного катетера

1. Зупинити насос, закрити кліпсу на «артеріальній частині» катетера та від’єднати пацієнта від апарату.

2. Артеріальну частину магістралі приєднати до контейнеру з 0,9% розчином натрію хлориду, включити насос та розпочати повернення крові.

3. Після завершення повернення крові зупинити насос, затиснути кліпсу

на «венозній частині» катетера та від’єднати венозну частину магістралі від пацієнта.

4. Промити кожну частину катетера фізіологічним розчином та встановити гепаринові пробки в об’ємі, зазначеному виробником.

6. Оцінити візуально діалізатор (наявність тромбування волокон діалізатору),

та відмітити показники у діалізній карті у графі “діалізатор”.

7. Зважити пацієнта, та записати вагу у графі ”вага після діалізу”.


А. 3. 4 Правила визначення рециркуляції у судинному доступі:

У випадку низького/зниження показника Kt/V при виключенні інших факторів слід перевірити наявність рециркуляції у СД; виникнення рециркуляції може бути ознакою розвитку венозного стенозу. Існує багато методик визначення рециркуляції.



Гіпертонічний р-н глюкози-вимірюють концентрацію глюкози у артеріальної магістралі (А) при v=300 мл/хв, потім у венозну пастку вводять 5 мл 20% глюкози протягом 4 с; рівно через 13 с беруть кров з артеріальної магістралі протягом 4 с (В). В<A - немає рециркуляції. R=0,046(В-А)+0,07.

Сечовина – тест виконують через 30 хв процедури ГД при виключеній ультрафільтрації. Беруть проби крові з артеріальної (А) та венозної (В) частин магістралі. Миттєво зменшують швидкість кровотоку до 120 мл/хв та через 10 с перетискають артеріальну частину одразу вище порту забору крові та набирають кров з порту (С). Продовжують діаліз у звичайному режимі. Рециркуляція у відсотках розраховується за формулою: Р= ((С-A)/(С-В)) × 100. Наявність рециркуляції понад 10 % потребує подальше обстеження СД для вирішення цієї проблеми.

А.3.5 УСКЛАДНЕННЯ СУДИННОГО ДОСТУПУ, їх профілактика та лікування:
ДИСТАЛЬНА ІШЕМІЯ КІНЦІВКИ.

Синдром обкрадання клінічно проявляється біллю у спокої та при проведенні сеансу діалізу, утворенням виразок, некротизацією тканин аж до втрати кінцівки. Тому бажано виявляти пацієнтів групи ризику (літні люди, пацієнти з ЦД) формування СД-обумовленного синдрому обкрадання передопераційно. Передопераційне обстеження таких пацієнтів включає оцінку параметрів кровотоку та діаметру брахіальної, ульнарної та радіальної артерій для виявлення стенозу або оклюзій. Відсутність або низький діастолічний потік крові добре корелює з неспроможністю артерій пальмарної дуги до вазодилятації. Усі ГД пацієнти груп ризику (літні люди, пацієнти з ЦД) повинні бути оглянуті протягом 24 годин після формування АВФ. Слід перевірити чутливість, температуру шкіри, наявність артеріальної пульсації у порівнянні з контрлатеральною кінцівкою. Післяопераційне обстеження полягає в оцінці кровотоку приносної артерії до та після анастомозу. Зміна напрямку кровотоку при Допплерівській сонографії є ознакою “обкрадання”.

Пацієнти повинні знати про необхідність термінового повідомлення медичного персоналу у випадку виникнення вище перерахованих скарг.
СТЕНОЗ СУДИННОГО ДОСТУПУ БЕЗ ТРОМБОЗУ.

Гемодинамічно значимий стеноз (понад 50 % просвіту судини) слід хірургічно корегувати при:



  • наявності тромбозів СД в анамнезі;

  • підвищенні тиску при поверненні крові під час діалізу ("венозного тиску”);

  • виникненні рециркуляції понад 20 %;

  • виникненні фізикальних змін СД;

  • зниженні дози ГД;

  • зниженні швидкості кровотоку у СД.

Тромбоз АВФ, що супроводжується стенозом лікуванню майже не піддається.

При виникненні дисфункції не тунельованого катетеру його слід видалити.
ІНФІКУВАННЯ СУДИННОГО ПРОТЕЗУ.

При локальному інфікуванні СП слід призначити антибіотики згідно чутливості. Масивна інфекція СП повинна лікуватись антибіотиками згідно чутливості та супроводжуватись видаленням СП. До визначення чутливості антибіотикотерапія повинна перекривати Грам-позитивний та Грам-негативний спектр.


ІНФІКУВАННЯ АРТЕРІО-ВЕНОЗНОЇ ФІСТУЛИ.

Інфікування АВФ є рідкісним ускладненням і повинне лікуватись антибіотиками протягом 6 тижнів як бактеріальний ендокардит. У випадку виявлення септичних емболів фістулу слід зупинити.


Аневризма АВФ.

Потребує хірургічного лікування лише у випадку залучення місця анастомозу; слід уникати пункції ділянки аневризми.


Псевдоаневризма СП.

Потребує хірургічного лікування у випадках швидкого росту, розмірі понад 2 діаметрів СП, зміні шкіри над нею та інфікуванні.



А.4 РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

А.4.1 Вимоги до установ, що надають первинну медичну допомогу:

Лікування хворих з ХХН V ст. здійснюється в лікувальній установі, яка у своїй структурі має центр нефрології та діалізу, тобто не належить до тих, що надають первинну медико-профілактичну допомогу.


А.4.2 Вимоги до установ, які надають вторинну допомогу

А.4.2.1 Кадрові ресурси

Медична допомога пацієнтам з ХХН надається лікарями-нефрологами та середнім медичним персоналом, який отримав спеціальну підготовку для роботи з гемодіалізними пацієнтами.

За необхідності залучаються лікарі інших спеціальностей (кардіолог, хірург, інфекціоніст, уролог, акушер-гінеколог, невролог, ревматолог, ендокринолог, гематолог, гастроентеролог, онколог).

А.4.2.2 Матеріально-технічне забезпечення

Матеріали: Витратні матеріали для гемодіалізу, гемодіафільтрації (діалізатори, гемодіафільтри, кровопровідні магістралі, голки, розчини). Медикаменти (гепарин, протамін, урокіназа, етамзилат), розчини дезінфекційних засобів, шприци, системи для в/в ведення розчинів, лабораторні реактиви, рентгенологічна плівка, реактиви для її проявлення, вата, перев’язувальний матеріал, пінцети, ножиці, скальпель, дезінфекуючі розчини.
Обладнання

- Система водопідготовки

- Апарати для проведення гемодіалізу, гемодіафільтрації.

- УЗД апарат



А.5 Індикатори якості


Індикатори

Порогове значення

Методика вимірювання

Заходи впливу

Судинний доступ формується до початку лікування гемодіалізом

Перевірка наявності

(КН 1.2.)



Підрахунок кількості




Ультразвукове дослідження судинного доступу проводиться кожні 6 місяців

проведення процедури

(КН 2.1, 5.2)



ультразвукове дослідження




Наявні підходи до профілактики та лікування ускладнень судинного доступу

Наявність алгоритмів

перевірка наявності




Наявність в історії хвороби (карті амбулаторного хворого) щомісячних записів щодо оцінки стану судинного доступу; у випадку виявлення порушень - частіше

записи щодо стану судинного доступу

перевірка наявності записів




Центральні венозні катетери як судинний доступ

катетер з манжетою є постійним судинним доступом не більше ніж у 10% пацієнтів

(КН 10.1)



підрахунок кількості




Нативна артеріо-венозна фістула в якості судинного доступу

У не менш ніж 90% хворих постійним судинним доступом є нативна артеріо-венозна фістула

(КН 3.2)


підрахунок кількості




Наявність планових теоретичних та практичних програм для всього персоналу, який задіяний у наданні допомоги пацієнтам з ХХН-V методом ГД

наявність плану теоретичних та практичних програм для персоналу

перевірка наявності планів




Наявні протоколи переглядаються не рідше 1 разу на 3 роки

наявність плану перегляду протоколів

перевірка наявності планів





Б. БІБЛІОГРАФІЯ


  1. Адаптована клінічна настанова з кращої практики ведення гемодіалізу. [Електронний ресурс] // Київ. – 2010. – Режим доступу : http://www.pharma-center.kiev.ua/view/smd

  2. Clinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations 2006 Updates Hemodialysis Adequacy.

  3. Clinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations 2006 Updates Vascular Access. http://www.kidney.org/professionals/kdoqi/.

  4. NKF-K/DOQI CLINICAL PRACTICE GUIDELINES FOR VASCULAR ACCESS: UPDATE 2000 National Kidney Foundation. K/DOQI Clinical Practice Guidelines for Vascular Access, 2000. Am J Kidney Dis 37:S137-S181, 2001 (suppl 1)

  5. European Best Practice Guidelines for haemodialysis adequacy Nephrol Dial Transplant (2002) 17 [Suppl 7]: 5–6

  6. Dialysis Adequacy (HD) Guidelines (The CARI guidelines). NEPHROLOGY 2005; 10, S61–S80

  7. European Best Practice Guidelines (EBPG) for the Management of Anaemia in Patients with Chronic Renal Failure. Nephrol Dial Transplant (2004) 19 [Suppl 2]: ii1.

  8. European Best Practice Guidelines (EBPG) for the Management of Anaemia in Patients with Chronic Renal Failure. Nephrol Dial Transplant (1999) 14 [Suppl 5]: 5.

  9. KDOQI Clinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations for Anemia in Chronic Kidney Disease 2006. http://www.kidney.org/professionals/kdoqi/guidelines_anemia.

  10. K/DOQI Clinical Practice. Guidelines for Cardiovascular Disease in Dialysis Patients. National Kidney Foundation. \\ Am J Kidney Dis. 2005. V. 45 (suppl 3).-P. S1-S154.

  11. National Kidney Foundation. K/DOQI Clinical Practice. Guidelines for Bone Metabolism and Disease in Chronic Kidney Disease-2004.

  12. Наказ МОЗ та НАМНУкраїни від 30.09.2003 №65/462 "Про поліпшення якості та організації системи медичної допомоги дорослим хворим нефрологічного профілю".

  13. Наказ МОЗ України від 3.11.2008 №631 "Про затвердження примірного табелю оснащення медичним обладнанням та виробами медичного призначення обласної лікарні".

  14. Клінічна настанова з кращої практики ведення гемодіалізу. Електронний документ.

Затверджено Вченою Радою 13.05.10



Протокол №


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка