Наказ №579 Про завершення дослідно-експериментальної роботи на базі закладів освіти Чернівецької області



Сторінка1/3
Дата конвертації14.02.2019
Розмір0.79 Mb.
ТипНаказ
  1   2   3

герб україни тризуб флаги и гербы

Чернівецька обласна державна адміністрація

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

НАКАЗ

21.12.2017 № 579




Про завершення дослідно-експериментальної

роботи на базі закладів освіти

Чернівецької області
На виконання наказів Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 26.10.2011 № 548 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі суб’єктів Хотинського освітнього округу»; від 14.10.2011 № 502 «Про створення дослідно-експериментального майданчика на базі Чернівецької спеціальної школи-інтернату №4»; від 11.01.2013 №22 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі ліцею № 2 Чернівецької міської ради»; від 10.09.2012 № 73 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу «Глибоцький будинок творчості дітей та юнацтва»; від 25.01.2012 №41 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 24» упродовж 2011-2017 років проводилася дослідно-експериментальна робота за відповідними темами: «Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу, як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості»; «Формування соціальної компетентності учнів з особливими потребами в умовах спеціальної школи-інтернату»; «Формування ключових компетентностей учнів ліцею через систему європейських цінностей»; «Формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу»; «Формування гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості як засіб профілактики гандикапізму в умовах інклюзивної освіти».

Функціонування дослідно-експериментальних майданчиків виконувалося відповідно до затверджених програм. Результати дослідно-експериментальної роботи обговорювалися на засіданні Ради директорів Чернівецької області (протокол № 3 від 13.06.2016), на розширених засіданнях кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін (протокол № 5 від 19.09.2017), кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін (протокол № 4 від 19.09.2017 ) та кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою (протокол № 4 від 19.09.2017) Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. За результатами обговорення прийнято рішення визнати роботу дослідно-експериментальних майданчиків задовільною. Виходячи з вищевикладеного, та на підставі ухвали засідання Вченої ради Інституту післядипломної освіти Чернівецької області від 27.09.2016 (протокол № 3 )


НАКАЗУЮ:


  1. Затвердити звіти про завершення дослідно-експериментальної роботи за темами:

    1. «Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу, як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості»;

    2. «Формування соціальної компетентності учнів з особливими потребами в умовах спеціальної школи-інтернату»;

    3. «Формування ключових компетентностей учнів ліцею через систему європейських цінностей»;

    4. «Формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу»;

    5. «Формування гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості як засіб профілактики гандикапізму в умовах інклюзивної освіти».

  2. Інституту післядипломної педагогічної освіти (Білянін Г.І.):

    1. Забезпечити належне висвітлення результатів дослідно-експериментальної роботи на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідних фахів.

    2. Розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області звіти про результати дослідно-експериментальної роботи.

    3. Розробити методичні рекомендації щодо поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи серед закладів освіти області.

    4. Інформувати та сприяти обміну досвідом про результати дослідно-експериментальної роботи в межах області та всієї країни шляхом оприлюднення результатів досліджень на науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах тощо.

  3. Зняти статус відповідальних виконавців дослідно-експериментальної роботи з освітніх закладів області (список додається).

  4. Керівникам органів управління освітою райдержадміністрацій \міських рад \ОТГ рекомендувати вивчати досвід роботи відповідальних виконавців експерименту через залучення їх до участі в роботі районних, міських семінарів, круглих столів, нарад з питань організації освіти в об’єднаних територіальних громадах тощо.

  5. Директору Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (Білянін Г.І.), керівникам органів управління освітою Хотинської (Рак В.М.) та Глибоцької (Барарюк В.І.) райдержадміністрацій, начальнику управління освіти Чернівецької міської ради (Мартинюк С.В.), рекомендувати ректору Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Мельничук С.В.) відзначити роботу наукових координаторів дослідно-експериментальних майданчиків та відповідальних виконавців експериментів.

  6. Розмістити наказ на інформаційних сайтах Департаменту освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації та Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

  7. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.


В.о. директора

Департаменту освіти і науки І.Ю. Ісопенко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Департаменту освіти і науки

облдержадміністрації

21.12.2017 № 579



Звіт

про завершення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу, як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості»

на базі закладів загальної середньої освіти Чернівецької області

за 2011 – 2017 роки
Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 26.10.2011 № 548 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі суб’єктів Хотинського освітнього округу» протягом 2011-2017 років проводилася дослідно-експериментальна робота за темою «Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу, як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості».

Мета: формування організаційно-педагогічних умов створення освітнього округу в умовах сільської місцевості.

Завдання:

1. Характеристика проблемного поля створення освітнього округу з погляду керівників закладів системи освіти, педагогів, учнів, батьків.

2. Організація підготовки педагогічних кадрів для роботи в умовах освітнього округу.

3. Створення сприятливих умов для ефективної профілізації (до профільної підготовки) та професіоналізації (профорієнтації) учнів освітніх закладів-суб'єктів освітнього округу.

4. Організація виховної роботи із врахуванням широких можливостей суб'єктів освітнього округу.

5. Розробка ефективного психолого-педагогічного супроводу профільного навчання в умовах освітнього округу.

6. Удосконалення матеріально-технічної бази профільного навчання суб'єктів освітнього округу.

7. Розробка системи моніторингу діяльності освітнього округу.

8. Розробка механізмів взаємодії суб'єктів освітнього округу щодо використання освітніх ресурсів.

9. Організація моніторингової системи прогнозування структури ринку праці й занятості для відкриття нових профільних класів.

10. Організація роботи з батьками з метою роз'яснення можливостей освітнього округу щодо соціального захисту, індивідуалізації навчання.

11. Створення ефективної системи управління освітнім округом.

У процесі розгортання дослідно-експериментальної роботи гімназії було створено систему підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, яка забезпечила готовність педагогічних кадрів до участі в інноваційних процесах, розроблено модель організації педагогічного експерименту, що дозволила проектувати діяльність педагогічного колективу відповідно до мети та завданням експерименту.

Укладено установчий договір про створення навчального комплексу «Школа-університет» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Хотинської гімназії Хотинської міської ради й угоди про науково-методичне співробітництво та співробітництво у справі підготовки учнів у межах навчального комплексу. Також укладено угоди про співробітництво з Буковинським державним медичним університетом, Кам’янець–Подільським національним університетом імені І. Огієнка. Проведено роботу по відкриттю філії БМАНУ на базі Хотинської гімназії з використанням баз Хотинського державного історико–архітектурного заповідника та національного природного парку Хотинський. Створено мобільний соціально – психологічний пункт Хотинського освітнього округу на базі гімназії. Розроблено програму цільового психологічного супроводу Хотинського освітнього округу та структурно-функціональну модель освітнього округу.

Базовою педагогічною умовою автори моделі вважають готовність педагогічних працівників закладів освітнього округу до інноваційної діяльності.

Задачею такої спільної діяльності стала розробка «Програми діяльності освітнього округу на експериментальний період» з врахуванням необхідності створення усіх необхідних умов для успішного функціонування освітнього округу.

Згідно з основними напрямами діяльності педагогічною радою округу було створено 5 творчих груп: з питань управління, організації навчально-методичної роботи, психологічного забезпечення, виховної роботи та наступності у роботі дошкільної та початкової шкільної ланок. До складу творчих груп увійшли працівники всіх суб’єктів округу, відповідальні за певний напрям діяльності. До творчої групи з питань виховної роботи увійшли представники всіх ПНЗ освітнього округу.

Метою роботи кожної групи стало напрацювання проектів мережевої роботи освітніх закладів за певним напрямом.

Напрацьовані проекти було організовано у «Програму діяльності Хотинського освітнього округу на період з 2012-2016 рр.» Програма містить 10 тематичних розділів: 1-2. Розробка системи управління ОО (нормативне та кадрове забезпечення); 3-6. Забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання (робота з кадрами, організація навчання, матеріально-технічне, методичне забезпечення); 7. Організація виховної роботи; 8. Організація роботи дошкільної та початкової шкільної ланок освіти; 9. Психологічний супровід діяльності ОО; 10. Моніторинг діяльності освітнього округу.

Перевагами даного документа є чітко сформульовані очікувані результати та методологія виконання, зазначені відповідальні особи.

На основі цього документу складаються програми і плани роботи навчальних закладів та окремих їх підрозділів.

Результати виконання кожного завдання виносяться у чітко визначений термін на засідання педагогічної ради, ради округу або конференції.

У результаті діяльності педагогічного колективу Хотинської гімназії Хотинської міської ради розроблено Концепцію забезпечення профільної освіти в освітніх округах шляхом використання мережевих ресурсів.

При створенні Концепції впровадження мережевих технологій у навчальний процес округу враховувалось, що за останні роки проведено значну за обсягом роботу з інформатизації освіти. На сьогодні всі освітні заклади округу обладнані комп’ютерним і мультимедійним обладнанням.

Основними складовими мережних ресурсів освітнього округу є:

електронні площадки учнів, викладачів, батьків та адміністрації;

віртуальні предметні кабінети;

розподілено системи знань – електронні бібліотеки, навчальні сайти, бази завдань, лабораторних робіт тощо.

Мережеві інструменти дозволили створити середовище, в якому учасники й організатори навчального процесу здійснюють переважно індивідуалізовану взаємодію як асинхронно, так і синхронно в часі, переважно і принципово використовуючи електронні транспортні системи постачання навчальних матеріалів та інших інформаційних об’єктів, комп’ютерні мережі Інтернет/Інтранет, ІКТ. Одним із завдань діяльності в цьому середовищі є надання умов ефективного використання інформаційних ресурсів усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями, викладачами, експертами, методистами та іншими фахівцями для поглиблення знань учнів, залучення їх до наукових досліджень, підготовки до участі в конкурсах, олімпіадах та вступу до вищих навчальних закладів. За допомогою програмно-інформаційних компонентів ІКТ забезпечувалося створення та використання баз навчальних та наукових джерел, на основі яких реалізувався освітній процес для конкретної особистості. При використанні програмно-інформаційних засобів ІКТ у навчальній діяльності учнів освітнього округу було враховано той факт, що обсяг і розмаїтість даних та повідомлень, за різним профілем знань, нині настільки об’ємний, що виникає необхідність їх класифікації з погляду належності до предметних областей або сфер інтересів усіх учасників процесу навчально-дослідницької діяльності. Застосування цих програмно-інформаційних засобів ІКТ дало можливість реалізувати такі завдання:

забезпечення можливостей оперативної організації доступу до інформаційних джерел формування знань, що стосуються однієї предметної галузі або об'єднаних схожими інтересами сфер діяльності;

підтримка взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу в рамках неодиничної множини предметних областей з можливістю розширення цієї множини;

забезпечення можливостей розширення списку джерел і споживачів різнорідних інформаційних джерел формування знань у межах певної предметної області або сфери інтересів;

обмеження доступу до інформаційних ресурсів навчального призначення у рамках конкретної предметної області або сфери інтересів у зв'язку з можливістю розв'язання попереднього завдання;

забезпечення можливості для кожного суб’єкта освітнього процесу використання інформаційних ресурсів навчального призначення кількох предметних областей;

забезпечення можливостей оперативного пошуку джерела необхідних інформаційних ресурсів учнями, що стосується конкретної предметної області.

З метою забезпечення ефективності дослідно-експериментальної роботи педагогічного колективу гімназії, відповідно до завдань експерименту було розроблено програму моніторингу запровадження системи наступності у допрофільній освіті. Керуючись вищевказаною програмою моніторингу, на даному етапі здійснено діагностику наступних параметрів:

професійна компетентність педагогічного колективу з проблеми дослідження;

готовність учнів до успішного навчання за певним профілем в експериментальних і контрольних класах;

рівень сформованості професійних уподобань учнів старшої школи, профільних схильностей учнів основної школи, інтересів до різних видів діяльності учнів початкової школи.

З метою визначення напрямів і перспектив професійного росту педагогів школи, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивної Я-концепції та психологічної захищеності вчителя на концептуально-діагностичному етапі експерименту соціально-психологічною службою гімназії було проведено психологічну діагностику, спрямовану на вивчення особистості вчителя і визначення стилю педагогічного спілкування, а також на виявлення резервних можливостей та інноваційного потенціалу колективу гімназії.

Для діагностики готовності педагогів до інноваційної діяльності в умовах округу було розроблено анкету за моделлю готовності В. І. Уруського, яка включає три компоненти: мотиваційно-операційний, змістовно-операційний, оцінно-рефлексивний.

Для визначення мотиваційно-орієнтаційного компонента в авторській анкеті запропоновано два запитання щодо потреби у творчій реалізації та оцінки цільової спрямованості педагога.

Аналіз змістовно-операційного компонента здійснювався за відповіддю на наступні запитання: щодо володіння технікою педагогічних та управлінських інновацій та рівня інформаційної культури педагога.

Оцінно-рефлексивний компонент оцінювався за запитанням щодо ставлення педагога до експериментальної роботи.

Оцінка наявних умов та перешкод на шляху впровадження інноваційної діяльності в умовах освітнього округу здійснювалась за двома відповідними запитаннями шляхом обрахування рейтингових оцінок. За всіма показниками було здійснено порівняння відповідей респондентів до початку першого експериментального періоду та після його завершення.

Учасниками опитування стали педагоги, які працюють в навчальних закладах Хотинського освітнього округу – усього 44 особи. 24 респонденти були учасниками творчих груп з написання проектів розвитку округу, а 20 – не брали участі в роботі творчих груп.

Педагоги, які не брали участь у роботі творчих груп (контрольна група) до початку експерименту приблизно порівну розподілились за результатами самооцінки потреби у творчій діяльності: по 31% виявилось тих, що оцінили свою потребу як низьку і високу, а 38% – як потребу середнього рівня. Упродовж року завдяки певним «еволюційним» процесам, які впливали на думку педагогів, стався деякий перерозподіл оцінок. Як високу, так і низьку оцінку потреби у творчій діяльності виявили вже майже 15% вчителів. Інші склали сектор середнього рівня потреби у творчій діяльності, що дорівнює 70% учасників опитування.

Виразнішими виявились зміни потреби у творчій активності учасників творчих груп: якщо до початку експерименту вони розділились порівну на дві групи із середнім та високим рівнем потреби у творчості, то наприкінці першого етапу експерименту 10% опитуваних оцінили свою потребу як низьку (не бачили особистих ресурсів для прояву творчості в умовах освітнього округу), 60% – визнали середній рівень готовності й лише 30% переконані у необхідності творчої реалізації і за умов експерименту зі створення освітнього округу.

Крім потреби у творчій діяльності мотиваційно-оцінний компонент передбачає оцінку узгодженості власних професійних цілей із завданнями експерименту.

Слід звернути увагу, що наприкінці першого етапу експерименту в контрольній групі вчителів тенденція була протилежною – збільшився сектор респондентів із неузгодженими цілями та зменшився з узгодженими. Такі зміни можуть бути пов’язані з рівнем інформованості щодо експерименту та способу досягнення його мети: контрольна група у відсутності бачення процесу розгортання роботи скоріше виявилась дезінформованою, натомість контрольна, через включення та безпосередню участь у плануванні подальшої власної діяльності, ідентифікувала себе з нововведеннями, побачила можливості для самореалізації.

Аналіз рівня мотиваційно-орієнтаційного компонента готовності педагогів Хотинського освітнього округу до інноваційної діяльності показує, що в контрольній групі до та після, а також експериментальній до першого етапу експериментальної роботи переважає середній рівень, то в експериментальній групі при повторному опитуванні з’являється тенденція до його зростання.

Оцінка змістовно-операційного компонента готовності до інновацій учителів та керівників навчальних закладів округу здійснювалась за відповідями на запитання щодо володіння інноваційними технологіями.

Свій рівень володіння інноваційними технологіями педагоги контрольної групи оцінюють приблизно однаково, як на початку року, так і наприкінці його: дещо зменшилась кількість осіб, що вважають свій рівень абсолютно достатнім. Потреба володіння інноваційними технологіями у педагогів експериментальної групи на початку становила 4,4 (достатній рівень), а наприкінці - 4,3 (достатній рівень).

Проте в експериментальній групі виявлена інша тенденція: вдвічі зросла кількість педагогів, які вважають свої професійні знання досконалими для здійснення інноваційної діяльності в умовах освітнього округу і зник сектор відповідей щодо недостатності та непотрібності технологічної підготовки до інноваційної діяльності. Ці зміни можуть бути пов’язані з двома аспектами: робота в творчих групах підтвердила актуальність та достатність наявних знань, а також ознайомила з новими технологіями, а саме проектними технологіями управління педагогічним процесами.

Сумарний результат сформованості готовності до інноваційної діяльності в частині змістовно-операційного компонента свідчить про позитивну його динаміку в експериментальній групі. Рівень сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності в педагогів учасників творчих груп до початку експерименту становив 60% (середній рівень), а наприкінці – 80% (високий рівень).

Отже, можна стверджувати, що робота в творчих групах сприяла формуванню змістовно-операційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності.

Отже, більшість батьків та учнів готова до використання переваг, які надає запровадження освітніх округів. Основною умовою участі батьків та учнів у зазначених інноваціях є забезпечення безперебійного транспортування між навчальними закладами-суб’єктами освітнього округу.

Реалізація Програми діяльності округу показала певну результативність та загострення проблеми організації управління освітнім округом в існуючих умовах (наявні нормативно-правова база та матеріально-технічні умови).

Так, на педагогічній раді освітнього округу, яка була присвячена звіту за підсумками першого року впровадження Програми його діяльності започатковано роботу або реалізовано 36 завдань з 92, що становить 39%.

Для реалізації профільного навчання в 2012/2013 навчальному році у всіх школах округу в кінці минулого навчального року вивчено потреби дев’ятикласників і побажання їхніх батьків. Комплектування профільних груп на рівні окремих загальноосвітніх навчаль¬них закладів відбулося на підставі анкетування, проведеного з учнями, які прийшли в 10 клас.

Аналіз анкет підтвердив введення в окрузі сім профілів: біолого-фізичного, інформаційно-технологічного, історичного на базі Хотинської гімназії; української філології (10 клас), іноземної філології, правового на базі Хотинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5; української філології на базі Хотинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1; хіміко - біологічного на базі Данковецького НВК І-ІІІ ст.

Психологічний супровід профільного навчання учнів Хотинської гімназії здійснювався згідно Положення про діяльність мобільного соціально-психологічного пункту Хотинського освітнього округу та річного плану роботи мобільного соціально-психологічного пункту Хотинського освітнього округу.

Спільним наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та Міністерством освіти і науки від 29.03.2013 №045-07/ деякі питання впровадження національного проекту «Відкритий світ», створення інформаційно–комунікаційної освітньої мережі національного рівня на базі технологій радіозв’язку четвертого покоління (4G) Хотинська гімназія відібрана до участі у проекті. У заклад поставлено обладнання для використання електронних освітніх ресурсів.

Виконання організаційних умов може забезпечити мережеву співпрацю навчальних закладів, ефективне використання матеріально-технічної та методичної баз викладання профільних предметів, проте мало вплине на якість кінцевого продукту – профільної освіти. Тільки інноваційна педагогічна діяльність кожного вчителя, вихователя та керівника дозволить вирішити поставлені завдання.

Розгортання умов функціонування округу від якісної управлінської структури через ефективну організацію матеріально-технічного та управлінського забезпечення навчально-виховного процесу з подальшим формуванням та розвитком педагогічних умов дасть можливість отримати якісну профільну освіту в умовах сучасної сільської школи.

Протягом експерименту налагоджено експериментальне впровадження системи використання мережевих ресурсів у профільному навчанні в умовах освітнього округу.

Створено індивідуальні карти та індивідуальні програми для учнів , щоб змогли свідомо вибрати напрям профілізації у старшій школі із застосуванням інформаційних технологій.

Розроблено та практично відпрацьовано методики узгодження, дослідження організаційних психолого-педагогічних умов забезпечення свідомого вибору профілю без блокування їхніх інтересів і потреб.

Здійснено практичну апробація, корекцію комплексу методів роботи із дітьми та їхніми батьками щодо свідомого і відповідального вибору профілізації та майбутньої професії у навчально-виховному процесі освітнього округу.

Проведено спостереження за рівнем сформованості професійних уподобань учнів старшої школи, профільних нахилів учнів основної школи, інтересів до різних видів діяльності учнів початкової школи.

Здійснено поточний моніторинг готовності учнів до успішного навчання за певним профілем (учні експериментальних та контрольних класів).

Здійснено апробацію експериментальних допрофільних та профільних курсів за напрямами (суспільно-гуманітарний, філологічний, природничо-математичний).

Запроваджено використання мережевих технологій при викладанні профільних дисциплін.

Реалізовується інформаційне забезпечення експериментальної діяльності: підготовка та проведення педагогічних рад, засідань кафедр і методичних об’єднань, залучення освітян міста до обговорення результатів експериментальної діяльності на районних й обласних семінарах-практикумах.

Проаналізовано вплив науково-дослідницької діяльності учнів на вибір професії.

Поширено набутий педагогічний досвід з питань профільного навчання: видано відповідні посібники, досвід обговорювався на районних, обласних, Всеукраїнських конференціях та в педагогічній пресі.

Залучено соціальних партнерів для вирішення питань профілізації учнів, організації профільної практики.

Центром концепції забезпечення профільної освіти в освітніх округах шляхом використання мережевих ресурсів є створення ІКТ системи, як платформи мережних інструментів,що дало можливість для вільного доступу учнів до відповідних мережних систем знань,на основі використання яких забезпечується свідомий вибір профільного навчання, орієнтація на здобуття професії у майбутньому - відповідно особистих якостей, інтересів .

Одним із пріоритетних напрямів у Хотинському освітньому окрузі є психологічний супровід допрофільної підготовки та профільного навчання, яке передбачає раннє виявлення і розвиток здібностей, нахилів і потреб учнів, формування стійкої мотивації до навчання, сприяння свідомому вибору учнями майбутньої професії.

Працівниками психологічної служби освітнього округу району було проведено анкетування учнів 9-х класів щодо вибору предметів, які будуть складати ЗНО. В опитуванні взяли участь 146 учнів, з яких:

124 дитини підтвердили продовження навчання в 10-му класі;

25 опитаних не підтвердили продовження навчання в 10-му класі;

5 учнів – не змогли дати відповідь на дане запитання.

У минулому навчальному році 68 учнів гімназії було охоплено профільним навчання.

Аналіз наявних профілів у навчальних закладах округу свідчить про те, що більшу частку займають профілі природничо-математичного напряму.

Допрофільною підготовкою в гімназії охоплено 100 % учнів 8 та 9 класів.

Моніторинг вступу випускників гімназії до вищих навчальних закладів, проведення профорієнтаційного анкетування та тестування, аналіз вибору спецкурсів та створення науково–дослідницьких робіт дає змогу виділити такі напрями допрофільної підготовки та профільного навчання гімназистів - фізика, хімія, біологія та історія. Профілі, що введені в гімназії обов’язково пов’язані з засвоєнням основ інформаційних технологій.

Аналізуючи ДПА, хочеться зазначити, що майже всі випускники нашої гімназії успішно пройшли її з обраних предметів і 9 претендентів на медалі підтвердили свої результати, склавши успішно тест ЗНО з української мови і літератури. У випускників 9-х класів якість знань за результатами ДПА становить 87%, 11-х класів – 89%, а середній бал відповідно 8,9 та 10. У випускників 11-х класів середній бал з української мови за результатами ЗНО становить 7,5 бала.

Усвідомивши, що в сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях зростає, майже всі вчителі гімназії освоїли програму «Intel. Навчання для майбутнього», завдяки якій оволоділи методикою викладання предметів з використанням технологій сьогодення. Часто почали використовувати проектні методики. Багаторічна практика роботи дозволяє стверджувати, що завдання вчителя – йти в ногу з життям, опановувати і впроваджувати сучасні технології навчання, які б сприяли виявленню індивідуальних здібностей дітей, створювали сприятливі умови для їх подальшого розвитку.

Інноваційним кроком у введенні профільного навчання є впровадження комплексних профілів навчання із застосуванням інформаційних технологій. Ця технологія успішно працює у гімназії і представлена моделлю проектно-дослідницької діяльності гімназистів і використанням комп’ютерних технологій. Досвід педагогічного колективу в згаданій сфері став підґрунтям до використання різних форм навчальних проектів: від простих монопредметних до профільних.

Хмарний сервіс Microsoft Office 365 для освіти стає доступним у всьому світі, в тому числі й в Україні. Інструменти для спільної роботи дають можливість учителям гімназії забезпечувати навчання із будь-якого місця та будь-якого пристрою, використовуючи хмарну електронну пошту, календарі, портал та інструменти для відеозустрічей. Office 365 для освіти включає звичний Office — пошту Outlook, програми Word, Excel, PowerPoint, OneNote, а також комунікатор для обміну повідомленнями та онлайн-зустрічей Microsoft Lync і портал для спільної роботи SharePoint. Ресурсним центром інформатизації освіти, що діє на базі гімназії сьогодні підтримуються наступні безкоштовні рішення від Microsoft:

система професійної корпоративної електронної пошти на базі Exchange – розмір поштової скриньки необмежений; система планування на базі календарів Exchange; система хмарного збереження файлів – SkyDrive, що дає змогу зберігати безкоштовно 7 Гб захищеної інформації на користувача; система Office-Online – для підготовки документів MS Word, MS Excel, MS Power Piont, MS One Note на базі Інтернет ресурсу; система електронного документообігу планування Share Point, що надає систему безкоштовних корпоративних сайтів-документозбережень. Навчально–матеріальна база гімназії має 7 мультимедійних комплеків. Спеціалізовані інтерактивні кабінети фізики, хімії, біології укомплектовані лабораторними програмно-апаратними комплексами. 12 учителів для роботи отримали ноутбуки з програмним забезпеченням. У гімназії є 60 планшетів та нетбуків для роботи в урочний та позаурочний час з новітніми ліцензованими продуктами Microsoft: Windows 8 та MS Office 2013, що робить можливим функціонування класу природничих наук із комп’ютерною підтримкою.

Це означає, що педагоги гімназії можуть створювати та використовувати електронні підручники і зошити у хмарі; усі учасники навчального процесу можуть спілкуватися між собою та презентувати проекти за допомогою аудіо- та відео-конференцій, вести журнал і розклад у «хмарі» тощо. Із хмарним рішення Office 365 гімназія отримала можливість розвивати дистанційне навчання. Базовий пакет Office 365 надається освітнім установам безкоштовно, при цьому забезпечує такий самий рівень продуктів та безпеки, як і рішення для підприємств. Office 365 дозволяє навчатися та викладати з будь-якого місця, де є Інтернет, охоплювати всіх учнів гімназії, навчати їх умінням, які знадобляться у майбутній роботі, а також економити на ІТ.

Значного досвіду роботи набула творча група з проблеми «Вдосконалення навчально-виховного процесу шляхом упровадження інноваційних технологій», яка брала активну участь у відкритих засіданнях МО учасників Хотинського освітнього округу.

Учителями Хотинської гімназії, членами творчих груп із упровадження мережевих технологій в умовах освітнього округу проведено інтегровані уроки.

Учні старших класів Хотинського освітнього округу взяли участь у проведенні профорієнтаційних веб-конференцій, зокрема з факультетом інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національним центром «Мала академія наук України». Презентацію проводив декан факультету інформатики НаУКМА д.ф.-м.н., проф. Глибовець Микола Миколайович. Презентацію було призначено, насамперед, для випускників-абітурієнтів, які бачать своє місце у сфері інформаційних технологій та прикладної математики й обирають відповідний навчальний заклад.

Здійснено апробацію експериментальних допрофільних та профільних курсів за напрямами та розроблено власні програми вчителями Хотинської гімназії.

У минулому навчальному році педагогічний колектив гімназії продовжував роботу над реалізацією основних напрямів розвитку обдарованих і здібних учнів, їхньої творчості й інтелектуального зростання. Основне завдання нашого навчального закладу – дати високий рівень загальної середньої освіти гімназистам, а за рахунок індивідуальних занять, факультативів і курсів за вибором, спецкурсів поглибити їх. Серед найвагоміших результатів слід відзначити участь учнів гімназії у Всеукраїнських предметних олімпіадах з базових дисциплін. Відрадно, що все частіше учні беруть участь у відкритих інтернет - олімпіадах й отримують хороші результати.

З 52 учасників ІІ (районного) етапу Всеукраїнських предметних олімпіад з базових дисциплін 31 стали призерами і посіли 7 перших, 13 других і 11 третіх місць. За рейтингом команд серед навчальних закладів району гімназія посіла перше місце. Необхідно відзначити, що з моменту заснування, гімназія часто посідає перше місце у рейтингу ЗНЗ району за результатами виступів учнів на ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад з базових дисциплін. Краще за всіх виступили команди з таких предметів: історія, інформатика, математика, фізика, іноземні мови, біологія, українська мова і література , хімія, географія, екологія, астрономія.

Все більшого значення набуває напрям, що передбачає участь гімназистів у науково-дослідній та науково-практичній діяльності. Саме цей напрям і формує в учнів уміння й навички практичного застосування теоретичних знань, як ніщо інше розвиває мислення, логіку, навчає постановці цілей, завдань і пошуку способів їх досягнення.

Організація наукової діяльності учнів дає їм можливість самостійно і цілеспрямовано здобувати знання, розвиває креативне мислення, вчить життєвої компетентності.

Кожної суботи учні займалися у філії за біолого-екологічним, історичними напрямами та комп’ютерних наук з науковцями Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Робота філіалу МАН на базі Хотинської гімназії показала свій результат. Порівняно з минулими роками наші учні вибороли 4 призових місця у ІІ етапі, що на два менше ніж торік та 1 на ІІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт.

Незаперечно, що сучасні досягнення комп'ютерних наук у сфері освіти призвели до спільного використання даних у багатьох різних сховищах. Використання інформаційно-комунікаційних технологій є умовою забезпечення новаторської альтернативи традиційному навчанню, створило можливості для персонального навчання, інтерактивних занять і колективної роботи в комп’ютерній мережі незалежно від місця розташування учня. Світ стає цифровим, а його мешканці мають володіти цифровими технологіями та використовувати їх ефективно в різних галузях економіки, враховуючи й освіту та науку, і бізнес. У таких умовах ключовим моментом є доступ до інформаційних джерел формування знань, що розміщуються у відповідних середовищах та можуть бути доступними з будь-якого місця та в будь-який час

Для підвищення якості й ефективності навчального процесу на основі використання знаннєво-орієнтовних засобів доступу до електронних бібліотек та інших мережних інформаційно-освітніх ресурсів, підвищення якості й ефективності навчального процесу з передавання учням сучасних знань. Створено інтегровані інформаційно онтологічні середовища щодо підтримки процесів виконання навчально-дослідницьких робіт учнями з можливістю надання формалізованої інформації та застосування новітніх інформаційних технологій. У 2012-2014 роках у гімназії впроваджувалися технологічні та методичні засоби трансдисциплінарної онтологічної інтеграції розподілених у мережі політематичних інформаційно-освітніх ресурсів та створення мережних, онтологічних електронних бібліотек. Створення онтологічних інформаційно-аналітичних систем та середовищ щодо підтримки навчального процесу. Засоби запропоновані відділом інформаційно-комунікаційних технологій Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України д. т. н., с. н. с. Стрижаком Олександром Євгенійовичом.

Впровадження науково-технічної продукції сприяло отриманню позитивних результатів шляхом застосування трансдисциплінарних онтологій і мережних баз знань з метою створення інтегрованих інформаційних середовищ щодо забезпечення навчального процесу.

У 2012-2014 роках впроваджувалася інформаційна технологія та методологія агрегації розподілених мережевих ресурсів в єдиний інформаційний простір з можливостями візуалізації та аналізу в середовищі ГІС у вигляді онтологічного інтерфейсу.

Дана технологія запропонована відділом інформаційно-комунікаційних технологій Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН Українии Поповою Мариною Андріївною.

Упровадження технології дало можливість підвищення якості та ефективності навчання шляхом забезпечення систематизації, агрегації розподілених мережних ресурсів та змістовного доступу до них через єдиний онтологічний інтерфейс з використанням можливостей візуалізації, аналізу та просторової локалізації інформації в середовищі геоінформаційних систем із врахуванням міждисциплінарних зв'язків і відповідності систем тематичних знань компетенціям учнівської молоді, що формуються. Отримані позитивні результати впровадження можуть бути використані в начальних закладах Хотинського освітнього округу.

Учні гімназії можуть реалізувати своє право на вільний вибір мети в здійсненні науково-дослідницької діяльності. У процесі науково-дослідницької діяльності у них формуються навички наукової праці, вміння швидко орієнтуватися у швидкоплинних інформаційних потоках.

Використання програмно-інформаційних засобів ІКТ в освітньому просторі забезпечує побудову персоніфікованого корпоративного комп’ютерно-інтегрованого навчального середовища, в якому підтримуються режими безперервної дистанційної взаємодії між учнями старших класів середніх навчальних закладів та педагогами, викладачами різних навчальних закладів для підвищення ефективності навчально-виховного і ,зокрема, дослідницького процесів. Е-дистанційне навчання – різновид дистанційного навчання, за яким учасники й організатори навчального процесу здійснюють переважно індивідуалізовану взаємодію як асинхронно, так і синхронно в часі, переважно і принципово використовуючи електронні транспортні системи постачання навчальних матеріалів та інших інформаційних об’єктів, комп’ютерні мережі Інтернет/Інтранет, ІКТ. Одним із завдань діяльності в цьому середовищі є надання умов ефективного використання інформаційних ресурсів усіма учасниками навчально-виховного процесу – учнями, викладачами, експертами, методистами та іншими фахівцями для поглиблення знань учнів, залучення їх до наукових досліджень, підготовки до участі в конкурсах, олімпіадах та вступу до вищих навчальних закладів. За допомогою програмно-інформаційних компонентів ІКТ забезпечується створення та використання баз навчальних та наукових джерел, на основі яких реалізується освітній процес для конкретної особистості. При використанні програмно-інформаційних засобів ІКТ в науково-дослідницькій діяльності учнів, що обсяг і розмаїтість даних та повідомлень, за різним профілем знань, нині, настільки об’ємний, що виникає необхідність їх класифікації з погляду належності до предметних областей або сфер інтересів всіх учасників процесу навчально-дослідницької діяльності.

Завданням при формуванні корпоративного персоніфікованого комп’ютерно-інтегрованого навчального середовища МАНУ – накопичувати не розрізнені дані, а структуровані, формалізовані інформаційні джерела – закономірності й принципи, що дозволяють вирішувати реальні завдання при виконанні дослідницької діяльності учнями. Онтологічний підхід до проектування персоніфікованих корпоративних ІКТ-систем якраз і дозволяє створювати системи, в яких інформаційні джерела формування знань стають доступними для всіх учасників навчально-виховного процесу

При виконанні персональних програм досліджень у МАНУ, перед учнями постає потреба оперативного спілкування з науковими керівниками. При цьому об’єктивні обставини – час та місце спілкування, не завжди співпадають з можливостями учня та наукового керівника. Також програма, яку виконує учень, не відображає процес проведення дослідження, консультаційну взаємодію та оцінку результатів, а містить тільки загальні методичні рекомендації стосовно її виконання. Тому постає необхідність створення системи е-дистанційної підтримки виконання наукових досліджень учнями МАНУ. Одним з підходів, що забезпечить ефективне функціонування такої системи – це побудова онтологічної моделі е-сценарію супроводу процесу досліджень з використанням ІКТ

Отже, використання комп’ютерних онтологічних систем у дослідницькій діяльності забезпечує реалізацію таких процесів: як структурування та систематизація інформації, інтеграція розподілених інформаційних моделей та систем на основі використання семантичних властивостей, агрегацію різноформатних інформаційних ресурсів, візуалізацію необхідної інформації та перетворення процесу пошуку знань на сучасну технологію доступу до обраної ділянки досліджень ,а також дає змогу впроваджувати елементи Stim освіти.

На замовлення керівництва школи її учні долучилися до проведення екологічної експедиції на озері Джулин, яку з 26 по 29 серпня організував та провів силами лабораторії «МАНлаб» Національний центр «Мала академія наук України».

Упродовж ІV (узагальнювального) етапу дослідно-експериментальної роботи здійснено аналіз та порівняння результатів експериментальної роботи, на підставі результатів частково удосконалена експериментальна модель навчального закладу.

Істотним резервом в посиленні творчої складової освітнього середовища залишається врахування інтересів особистості кожного учасника освітнього Розроблено методичні рекомендації щодо мотивації навчання обдарованих учнів, модель психолого-педагогічної підтримки науково-дослідної роботи, програма адаптації учнів до умов проживання та навчання у школі-інтернаті «Обдарованість».

Моніторинг освітнього середовища школи-інтернату за адаптованою методикою В.А. Ясвіна засвідчив посилення параметру активності освітнього середовища за рахунок зменшення практики покарання учнів.

Моніторинг дозволив зробити висновок, що найближчим резервом корекції освітнього середовища за віссю «свобода-залежність» є індивідуалізація і диференціація навчання. Проектування розвитку освітнього середовища на майбутнє передбачало підвищення рівня свободи за рахунок посилення індивідуального підходу до кожного учня.

Важливим фактором стали показники професійного самовизначення випускників. За період свого функціонування 90% його випускників при 100% вступі до ВНЗ обрали майбутній фах у відповідності до профілю навчання у Хотинській гімназії Хотинської міської ради.

Узагальнені результати дослідно-експериментальної роботи оприлюднені через низку публікацій та участь у всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях. Щороку низка робіт педагогів отримує високі відзнаки на традиційному обласному конкурсах педагогічної творчості. У 2014 році директор гімназії взяла участь у Всеукраїнському педагогічному конгресі «Реформування освітньої системи в Україні в контексті єврейської інтеграції» (м. Львів) та обласному семінарі «Робота освітніх округів як одна із форм профільної освіти » (смт. Кельменц-2015). всеукраїнської науково-практичної конференції «Інноваційний навчальний заклад: досвід, стратегії розвитку (Київ-2016 р.).

Колектив гімназії взяв участь у роботі Сьомої Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти - 2016» та фестиваль презентацій творчих досягнень експериментальних навчальних закладів України.

Досвід експериментальної роботи педагогічного колективу школи узагальнено і представлено на VIІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти» за темою «Використання мережевих технологій в освітньому процесі як один із шляхів рівного доступу до якісної освіти» (2016 рік). Досвід роботи навчального закладу представлено публікаціями у науковій збірці за матеріалами конференції.

Перелік публікацій, у яких оприлюднено результати дослідно-експериментальної роботи:

1. Григор’єва О. В. Моделювання організаційно-педагогічних умов створення освітнього округу в умовах сільської місцевості. //Науково-методичний журнал. Чернівці – 2012 - № 9 - с.86-91;

2. Григор’єва О. В. Освітній округ у сільській місцевості як спосіб організації конкурентоспроможної профільної освіти. Чернівці. – 2012.

3. Григор’єва О. В. Готовність педагогічних працівників до інноваційної діяльності в умовах освітнього округу. //Науково-методичний журнал. -Чернівці. - 2012. - № 10. с.16-24.

4. Григор’єва О. В. Особливості дослідно-експериментальної роботи в умовах освітнього округу – 2013 - № 11 // Науково-методичний журнал. Чернівці. с.84-27.

5. Григор’єва О. В. Структурно-функціональна модель освітнього округу. //Електроно - функціональна модель освітнього округу. Чернівці - 2013 - № 2(20) - с.16-24.

6. Григор’єва О. В. Перспективи реалізації державної концепції профілізації старшої школи в освітньому окрузі сільської місцевості. //Науково-методичний журнал. - Чернівці. - 2013 - с. 125-129.

7. Григор’єва О. В. Моделювання психолого - педагогічних умов профілізації старшої школи на прикладі Хотинського освітнього округу. //«Освіта Буковини». Чернівці - 2013 - № 40.

8. Григор’єва О. В. Проблеми та перспективи впровадження освітніх округів в сільській місцевості. //Народна освіта. Електронне наукове фахове видання. - Чернівці. – 2013;

9. Григор’єва О. В. Проблеми та перспективи освітніх округів, як інноваційної системи організації загальної середньої освіти. / І.М.Шепенюк, В.Д.Юзькова. // Збірник тез та доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Управління інноваційним потенційним розвитком загальної середньої освіти в умовах соціально-економічних реформ». - Чернівці. – 2014 - с.63-65;

10. Григор’єва О. В. Проблеми та перспективи створення освітніх округів у Чернівецькій області. / В.П.Боднар // «Освіта Буковини». – Чернівці. - 2014. - №11 - с.15;

11. Григор’єва О. В. Проблеми та перспективи профілізації старшої школи в загальноосвітніх закладах Чернівецької області. Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти //Науково-методичний журнал - Чернівці. - 2014 - с. 30-34;

12. Лемєшева Л. Ф. Забезпечення якості освітніх послуг (на прикладі Хотинського освітнього округу). // Збірник статей ІУ Всеукраїнського педагогічного конгресу реформування освітньої системи в Україні в контексті європейської інтеграції». - Львів. – 2014;

13. Лемєшева Л. Ф. Використання мережевих ресурсів. // Директор школи. -Березень 2016 - №5-6 (773-774) – с. 45 -60;

14. Зінова Г. П. План роботи методичної ради Хотинського освітнього округу. // Методист. - Квітень 2016;

15. Ткачук Р. С. Культурне життя України в 1991-1994 роках. Історія України. 11 клас. Профільний рівень. // Історія України. – Квітень 2016. - № 8 (864) – с. 12-20;

16. Грабовська С. В. Міжпредметні зв’язки у вивченні біології (з досвіду роботи). // Методист. - Квітень 2016.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Департаменту освіти і науки

облдержадміністрації

21.12.2017 № 579


ЗВІТ

про завершення дослідно-експериментальної роботи



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка