Над Дніпром стоїть веселка



Скачати 27.69 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір27.69 Kb.



Твір - есе

Пятихвилинне есе

Небесна гостя
Над Дніпром стоїть веселка. Скісні струмені водяного пилу тануть, проливаючись на землю благодатними опадами. Здається, нема нічого кращого, ніж спостерігати це чарівне дійство. Ніби навмисно наплутано там різних кольорів, що, переливаючись на схід сонця, здаються суцільною кольоровою плямою. Що то - райдуга? Багата краплинок, що зависли у повітрі, чи омана наших очей? Не потрібно розгадувати таємниць цієї небесної гості, треба милуватися її незбагненною красою.
Ілля Козаренко (9-Б клас)

Твір - портрет

Етюд за п’ятьма словами



Весняний дощик
Дощик?.. Дощик… Дощик!!! Весна! Нарешті після довгої зими прийшла весна. І маленькі краплинки капають із високого неба. Дощ шумить, дзвенить, стукотить у віконце, благаючи, щоб його впустили. Душу наповнюють бажання, бажання жити, дихати, бажання вибігти під цей дощик і розповісти всім, яке то щастя – жити! Здається вистрибне з хмаринки Капітошка і помандрує по деревах, кущиках, щоб вони вже починали розпускати своє листя! І світ наповниться добром. Добром! Мрії…

А дощик просто йде, стікає з даху вода, шурхотить у старому листі, що ще залишилося з минулої осені і все…

Просто дощ, просто весна.

Дар’я Волкова (9 – А клас)



Твір - епістола
Слово до Марусі Чурай
Дорога Маруся!. Пише тобі палка шанувальниця твоєї творчості. Тобі, напевне, тисячу розів казали, що пісні твої чудові, але я все ж повторюсь і скажу – вони чудові й дивовижні. Іноді, коли тяжко на серці, в уяві виринають вони, твої ніжні, пройняті смутком та мудрістю і такою, суто українською, силою душі пісні. І відразу згадуєш тебе, твою тяжку долю, бо ти не просто так Маруся. Ти - наш голос. Ти наша пісня і душа – трохи змінюю слова Івана Іскри. Іван – чудова людина, яка насправді тебе любила і розуміла твою чарівність, особливість твоєї творчої, а тому незвичайної, уразливої натури , яка наче губка вбирає в себе радощі й болі народу.

А Грицько Бобренко – просто негідник і не заслуговує на твою любов, хоча про покійників говорить лише хороше або нічого. Я ж, як і Ліна Костенко, не вірю, що така чудова людна, як ти, могла його вбити. Але як там не було б, не мені тебе судити.

Марусенько! Ти, як і твій батько, справжній борець за волю України. Між вами лише одна відмінність: Гордій Чурай, твій батько, боровся мечем, а ти - словом, та іноді воно сильніше за зброю.

Про тебе пам'ять житиме вічно, про твої смутки, переживання; і про Грицька пам'ять теж житиме, але лише як про темну смугу у твоєму житті. Яким Шибилист сказав про нього: «Від того кидавсь берега до того, любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані».

Марусю! Я знаю, що для твоєї сильної душі не була страшною страта, бо сама влаштувала собі суд – суд сумління. Лише така людина, як ти, могла до глибини зрозуміти свої гріхи, забувши про пиху, і присвятити останні роки свого життя мандрам з дяком, які показали тобі горе розтерзаної війнами України.

З любов’ю Ольга Ущапівська



8 жовтня 2012 року

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка