Національна академія внутрішніх справ



Дата конвертації25.06.2019
Розмір208 Kb.


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ № 4

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Київ – 2016
АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Теоретична підготовка професійного психолога включає оволодіння філософськими знаннями взагалі та прикладними знаннями на рубежі філософії і психології.

При підготовці програми та методичних рекомендацій з навчальної дисципліни "Філософські проблеми психології", присвяченої філософським проблемам психології, враховувалось, що студенти вже вивчали філософські дисципліни. Необхідність вивчення зазначеної дисципліни обумовлена складністю та невизначеністю проблем, з якими вони стикаються. Багато питань психології з великими труднощами піддаються експериментальному аналізу та вивченню за допомогою природничо–наукових методів. Багато в чому вони вирішуються саме на рівні філософської методології, так як у самій психології є чимало питань, до вирішення яких неможливо підійти лабораторно–експериментальним шляхом. До числа традиційних філософсько–психологічних проблем можна віднести проблему сутності та походження свідомості людини, природи вищих форм людського мислення, вплив суспільства на особистість і особистості на суспільство (світоглядний аспект), методологічні проблеми психології та ряд інших. Крім того, необхідно враховувати, що кожна психологічна теорія або психологічний експеримент завжди ґрунтуються на певній філософській концепції людини, суспільно–політичній ідеології або етичній системі, які в психологічних побудовах знаходять свою конкретизацію та збагачення.

Дисципліна буде викладатися традиційно: частина занять лекційні, а частина семінарські. У програмі вивчення дисципліни відображається філософсько–методологічний зміст класичних і новітніх найактуальніших проблем психологічної науки. Долається метафізичне протиставлення психології до методів природничих наук, яке знайшло своє відтворення в абсолютизації їх ролі в суспільно–історичному процесі, зокрема, в ідейно–науковому житті суспільства, а також запереченні філософсько–методологічної проблематики як позбавленої духовно–практичного та евристичного значення. З позицій єдності і взаємодії філософії та психології висвітлюються деякі дискусійні проблеми соціальної та юридичної психології, аналізуються можливості та застосування філософських методів щодо вивчення окремих соціально–психологічних феноменів. Знання філософської методології дозволить вдосконалити діяльність психолога, допоможе йому будувати та регулювати взаємовідносини з людьми, поглиблено розуміти мотиви їх вчинків і поведінки, пізнати об'єктивну дійсність, вірно їх оцінювати та використовувати одержані результати в практичній діяльності.



Метою дисципліни є:

  • на основі поєднання фундаментальних професійних знань із сучасною філософською методологією підготувати компетентних фахівців із розвиненою рефлексією та свідомою громадянською позицією;

  • засвоєння здобувачами вищої освіти не лише досвіду філософського осмислення теоретичних та методологічних проблем сучасної психології, а й вироблення у них високого рівня фахової культури.

Предметом дисципліни філософські проблеми психології є сукупність актуальних і потенційних філософських підходів щодо сутності методологічних проблем психології, світоглядно–методологічне осмислення системи "людина – філософія – психологія – суспільство".

Завдання вивчення дисципліни:



  • володіння та застосування філософської методології до психічних явищ, станів і процесів; до психодіагностичної, психокорекційної та психотерапевтичної діяльності;

  • поглиблення світоглядних позицій майбутніх магістрів психології, стимулювання їх до філософського переосмислення засвоєного психологічного знання;

  • сприяння світоглядному самовизначенню здобувачів вищої освіти.

У результаті вивчення філософських проблем психології здобувачі вищої освіти повинні:

знати:

  • об'єкт, предмет і методи філософських проблем психології, її понятійно–категоріальний апарат;

  • теоретико–методологічні засади та принципи сучасної філософії науки;

  • коло теоретичних, методологічних та аксіологічних проблем філософії психології;

  • специфіку світоглядно–методологічного спрямування сучасних зарубіжних і вітчизняних психологічних шкіл, напрямів, течій, концепцій;

  • зміст основних дискусій щодо актуальних філософських проблем сучасної психології;

  • характерні особливості філософського аналізу актуальних проблем сучасної психології;

уміти:

  • аналізувати основні тенденції та закономірності розвитку філософської методології щодо актуальних проблем сучасної психології;

  • визначати основні структурні елементи філософської методології та її місце в системі сучасної філософії науки;

  • застосовувати принципи філософського аналізу метанаукових і світоглядно–методологічних проблем сучасної психології;

  • цілеспрямовано формувати свідому громадянську позицію на основі розвиненої філософської рефлексії.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


Назви тем

Всього годин

Із них:

Самостійна робота

Лекції

Семінари

Практичні заняття

Тема 1. Загальна характеристика філософських проблем сучасної психології.

12

2

2



8

Тема 2. Психологічні проблеми в історії філософії.

8

2

2



6

Тема 3. Філософські проблеми головних напрямків сучасної психології .

16

2

2



10

Форма підсумкового контролю –

залік (2 год.)












Всього:

60

6

6



48


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Психоаналітична герменевтика – це течія сучасної філософії, що представляє певну сукупність модифікованих ідей Фрейда і герменевтики. Ставить за мету розвинути герменевтичну функцію психоаналізу. Засновник цієї течії німецький дослідник А. Лоренцер стверджував, що засвоєння символів відбувається не на позасвідомому рівні, а в свідомості людини.

Прагматизм – філософська течія, яка зводить суть понять, ідей, теорій до практичних форм підкорення навколишнього середовища і вважає практичну цінність знань, корисність критерієм їх істинності, а також визнає доцільну діяльність визначальною властивістю людини.

Герменевтика – це філософські характеристики всіх знань людини про світ і спосіб її існування в ньому. Герменевтика має на меті не лише зрозуміти текст, а насамперед зробити в ньому нові "інтерпретації".

Інструменталізм – різновид прагматизму, прибічники якого вважають свідомість (за Дьюї, інтелект) одним із засобів пристосування до мінливих умов середовища, а тому логічні поняття, ідеї, теорії – лише інструменти (звідси й назва), знаряддя, "ключі до ситуації", "плани дії".

Свідомість – вищий рівень психічного відображення дійсності саморегуляції, притаманний людині як суспільно–історичній істоті, що характеризується наступними ознаками: 1) здатність до оволодіння сукупністю знань, узагальненим досвідом людства; 2) наявність самосвідомості, виділення себе із оточуючого світу, усвідомлення своїх потреб і інтересів; 3) здатність до цілепокладання, розуміння мети своєї діяльності. Феноменологія розглядає свідомість як потік актів (сприймання, пригадування, міркування та ін.), спрямованих на певні предмети (інтенціональність) і певним чином організованих часовим потоком свідомості.

Свідомість людини – нова якість психічної діяльності, за якої дійсність відображається у формах культури, тобто в штучних, неприродних формах, витворених людством у процесі історичного розвитку, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу.

Ідентичність – це стан внутрішньої цілісності особи, коли суб'єкт має реальну свободу вибору при визначенні своєї унікальності (ідентичність як феномен особистісного і соціального конструювання).

Інволюція свідомості – регресивний процес, під час якого складні нормативно–ціннісні структури руйнуються, внаслідок чого починають домінувати нижчі структури, більш прості та примітивні, що легко потрапляють під владу різноманітних ідеологем та міфологем.

Особистість – активний носій свідомості, який має індивідуально–типову структуру психологічних властивостей, вибірково ставиться до оточуючої дійсності та виконує певні соціальні ролі, що визначаються включеністю у суспільні відносини.

Діяльність – вища, притаманна лише людині, форма активності, у процесі якої досягається усвідомлена мета, пов'язана із задоволенням певної потреби та детермінована відповідним мотивом (сукупністю мотивів).

Інтеріоризація – це процес становлення психічних структур внаслідок включення соціальних норм, цінностей у внутрішній світ людини, формування здатності особи поєднувати індивідуальні та суспільні інтереси.

Інтроспекція – самоспостереження за перебігом власних психічних процесів, для опису їх і наукового визначення. Один із класичних методів пізнання в психології, який ґрунтується на тому, що психічні явища можна пізнавати лише шляхом самоспостереження. Абсолютизація інтроспекції призводить до трактуванню предмета психології як аналізу змісту свідомості.

Біхевіоризм – напрям у психології, що вважає предметом психології не свідомість, а поведінку людей, яку зводить до механічних реакцій у відповідь на зовнішні подразнення, а також по суті, заперечує соціальну природу психіки.

Гештальтпсихологія – напрям у психології, який виходить з визнання цілісного характеру психічної діяльності, психічні процеси є не асоціації елементів, а цілісні структури (гештальти), що в психічних явищах первинним є ціле, структура, а не її елементи. Філософською основою цього напряму є феноменологія.

Радикальний емпірицизм – філософська концепція, яка визнає як єдину й остаточну реальність, з якою має справу людина; тільки ті явища, які можуть бути дані в відчуттях і переживаннях. Представники цієї концепції послідовно критикували будь–які рецидиви метафізики в розумінні права, яка, на їхню думку, полягає у введенні певних сутностей (на взірець справедливості й обов'язку), котрі неможливо емпірично спостерігати.

Психоаналіз – метод проникнення в несвідоме з метою ліквідації патогенних конфліктів і подолання душевного дискомфорту, адже власна свідомість людини не може допомогти собі в поясненні причин свого душевного розладу.

Інтенційність – центральне поняття феноменології, тобто спрямованість свідомості на об'єкт. Під свідомістю розуміється "чисте", трансцендентальне, абстраговане від суспільного середовища утворення. За допомогою цього поняття намагаються подолати традиційне протиставлення суб'єкта і об'єкта.

Принцип детермінізму – пояснення феноменів психіки на основі причинної зумовленості: психіка визначається способом життя людини та змінюється одночасно зі зміною його.

Принцип єдності свідомості та діяльності – згідно з яким свідомість відображає внутрішній зміст діяльності, а діяльність – це зовнішній вияв свідомості.

Принцип розвитку – згідно з яким усі психічні явища повинні розглядатися як постійно якісно та кількісно змінювані та такі, що розвиваються.

Соціалізація – це процес засвоєння індивідом соціальних норм, культурних цінностей, зразків поведінки, притаманних певному суспільству чи соціальній групі.

Ноосфера – сфера взаємодії природи та суспільства, в межах якої розумна людська діяльність виступає визначальним фактором розвитку.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

  1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.

  2. Андерсон Д.Р. Когнитивная психология. – Изд. 5–е. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.

  3. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. – М., 2004. – 286 с.

  4. Асмолов А.Г. По ту сторону сознания: Методологические проблемы неклассической психологии. – М.: Смысл, 2012. – 480 с.

  5. Булатов М.О. Філософський словник. – К.: Стилос, 2009. – 575 с.

  6. Василюк Ф.Е. Методологический анализ в психологи. – М.: Изд–во Смысл; Эксмо, 2008. – 240 с.

  7. Витгенштейн Л. Заметки о философии психологии: Философия. – Т. 1: Пер. с нем. С.Д. Латушкина / Под ред. В.В. Анашвили. – М., 2001. – 326 с.

  8. Вовк В.М., Кравець В.М., Симон Ю.С. та ін. Словник основних термінів з філософських дисциплін. – К.: КНУВС, 2006. – 120 с.

  9. Выготский Л.С. Психология развития человека. – М.: Изд–во Смысл; Эксмо, 2005. – 324 с.

  10. Дружинин В.Ф. Философские основы психологии. –М.: Изд–во МНЭПУ, 1997. – 334 с.

  11. Зинченко В.П. Преходящие и вечные проблемы психологии. Послесловие / Р.Л. Аткинсон и др. // Введение в психологию. – СПб.–М., 2003.

  12. Когнитивная психология. – Изд. 6–е. – СПб.: Питер, 2006. – 589 с.

  13. Костицький М. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції: Вибр. наук. пр. – Кн. 1. – Чернівці: Рута, 2009.– 580 с.

  14. Костицький М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. – К.: Вища школа, 1990.

  15. Костицький М.В. Ренесанс натурфілософії або всезагальні (космічні) закони як джерело права: Академ. читан. – Вип. 15. – К.: АПрН України, Київський регіональний центр, 2010. – 24 с.

  16. Курпатов А., Алехин А. Философия психологии. Новая методология. – М.: Олма Медиа Груп, 2012. – 448 с.

  17. Лекторский В.А. О некоторых философских уроках З. Фрейда // Вопросы философии. – 2000. – № 10.

  18. Леонтьев О.Н. Философия психологии. – СПб., 2012. – 203 с.

  19. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. – К.: Ваклер, 2002.

  20. Пенроуз Р. Тени разума: в поисках науки о сознании. – М.–Ижевск: Институт компьютерных исследований, 2005. – 688 с.

  21. Прист С. Теории сознания: Пер. с англ. и пред. А.Ф. Грязнова. – М.: Наука, 2000.

  22. Проблема человека в западной философии. – М., 1988. – 511 с.

  23. Психология критического мышления. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.

  24. Психология: комплексный подход / Под ред. М. Айзенка. – Минск: Новое знание, 2002. – 832 с.

  25. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно центрованої систематизації категоріально–поняттєвого апарату): Навч.–метод. посіб. – К.: Ніка–Центр, 2003. – 204 с.

  26. Робинсон Д.Н. Интеллектуальная история психологи: Пер. с англ.
    М.К. Тимофеевой. – М., 2005.

  27. Робінсон Д.Н. Интеллектуальная история психологии: Пер. с англ.
    М.К. Тимофеевой. – М.: Гардарики, 2005.

  28. Роменець В.А. Історія психології ХVІІІ ст. Епоха Просвітництва. – К.: "Либідь", 2006. – 464 с.

  29. Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початок ХХ ст. – К.: "Либідь", 2007.

  30. Роменець В.А. Історія психології. Стародавній світ. Середні віки. Відродження. – К.: "Либідь", 2005. – 333 с.

  31. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. Человек и мир. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.

  32. Серль Д. Открывая сознание заново. – М.: Наука, 2002.

  33. Соколова Е.Е. Тринадцать диалогов о психологии: Хрестоматия. – М., 1994.

  34. Стивенсон Л. Десять теорий о природе человека: Пер. с англ.
    В.В. Васильева. – М., 2004. – 556 с.

  35. Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2008. – 748 с.

  36. Філософський словник соціальних термінів / [ред. кол.: В.П. Андрущенко та ін.]. – Х.: Р.И.Ф., 2005. – 672 с.

  37. Фромм Э. Бегство от свободы: Человек для себя. – Минск, 2008. – 447с.

  38. Хант Г. О природе сознания. – М., 2004. – 311с.
  39. Юридична енциклопедія / [ред. Ю.С. Шемшученко]; НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – Т. 4: Н–П. – К.: Вид–во "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1998. – 720 с.


  40. Юридична психологія: Підруч. / За заг. ред. Л.І. Казміренко,
    Є.М. Моісеєва. – К.: КНТ, 2007. – 360 с.


ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Загальна характеристика філософських проблем сучасної психології

Слід передусім сформулювати предмет та особливості курсу філософські проблеми психології – як міждисциплінарної галузі наукового знання, яка поєднує пізнавальні зусилля філософії, соціології, психології та інших соціогуманітарних дисциплін у дослідженні сутності найзагальніших підстав психологічних явищ.

У центрі її уваги – методологічні проблеми аналізу взаємодії філософських і психологічних аспектів свідомості особистості та її поведінки, а також дослідження філософії психології як цілісності, в якій органічно поєднується психологічне і філософське, виділяються світоглядно–методологічна й психологічна підсистеми, що перебувають у русі, розвитку та нерозривному зв'язку.
Тема 2. Психологічні проблеми в історії філософії.

Мета заняття засвоїти значення ключових понять, що розкривають специфіку історії становлення філософських проблем психології; сформувати ставлення до різних історичних типів філософських проблем психології; виробити уміння застосовувати філософські методи і принципи щодо розв'язання психологічних проблем у різних сферах юриспруденції та гуманітарного знання

При вивченні проблем давньої філософії необхідно врахувати дві обставини: а) провідною її темою було питання походження та першопочатків світу і людини; б) давня філософія виступала власне теологічно–естетичним сприйняттям світу та людини, однією із основних категорій якої була "тілесність" людини. Потрібно з'ясувати спільні та відмінні риси таких типів філософії як східна та західна, а відтак – східної і західної філософської парадигм трактування психіки.

Історія філософії психології є досвідом осмислення світоглядних та методологічних проблем, що обумовлюється специфікою філософських проблем як одвічних, адже кожне покоління "приречено" звертатись до смисложиттєвих проблем.


Тема 3. Філософські проблеми головних напрямків сучасної психології

У процесі вивчення даної теми необхідно засвоїти значення ключових понять головних напрямків сучасної психології; сформувати знання особливостей історичних етапів розвитку світової і вітчизняної філософської думки щодо ключових проблем психології та відображення їх в основних категоріях філософії психології, їх конкретизація на матеріалі юридичної психології; уміння встановлювати, застосовувати, формулювати світоглядні та методологічні підстави як при осмисленні сучасних явищ дійсності, так і при вирішенні теоретичних і практичних проблем діяльності психологічних підрозділів.

Доцільно проаналізувати, як у спробах розвести до антагонізму, а потім ототожнити внутрішнє і зовнішнє інтроспективна і біхевіористська психологія, психологія свідомості й поведінкова психологія, суб'єктивна й об'єктивна психологія пройшли своє становлення, розквіт і дійшли закономірного фіналу, залишаючи у спадок нові емпіричні факти, оригінальні теорії, психотерапевтичні техніки і висновок про необхідність пошуку альтернативних підходів до пояснення природи психічного. Таким чином, важливо врахувати, що розмаїття дефініцій психічного відображає логіку становлення предмета психології і філософії психології залежно від того, як змінювалось уявлення про сутність психічного та його роль в осмисленні людини.

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Загальна характеристика філософських проблем сучасної психології

Лекція – 2 год.


  1. Сутність філософії та природа філософських питань. Сучасна світова філософія: стан та тенденції розвитку.

  2. Філософія психології як міждисциплінарна галузь наукового знання.


Тема 2. Психологічні проблеми в історії філософії.

Лекція – 2 год.

1. Психологічні проблеми в історії стародавньої та середньовічної філософії

2. Філософські питання психології в період Відродження та Нового часу

3. Філософські основи психології періоду класичної німецької філософії



Тема 3. Філософські проблеми головних напрямків сучасної психології

Лекція – 2 год.

  1. Загальна характеристика окремих течій у психології.

  2. Філософська специфіка окремих напрямків у психології:

– біхевіоризму;

генетичної психології;

– структурної психології;

– гештальтпсихології;

– психоаналізу;

– психології установки.



  1. Філософська основа синтезу різних напрямків у психологічній науці і практиці.



ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Загальна характеристика філософських проблем сучасної психології.

Семінарське заняття – 2 год.
1. Сутність філософії та природа філософських питань. Сучасна світова філософія: стан та тенденції розвитку.

2. Філософія психології як міждисциплінарна галузь наукового знання.


Література: [3, 6, 8-10, 12-15]
Тема 2. Психологічні проблеми в історії філософії.

Семінарське заняття – 2 год.
1. Психологічні проблеми в історії стародавньої та середньовічної філософії

2. Філософські питання психології в період Відродження та Нового часу

3. Філософські основи психології періоду класичної німецької філософії
Література: [2-5, 7-9, 14, 16, 18]
Тема 3. Філософські проблеми головних напрямків сучасної психології

Семінарське заняття – 2 год.
1. Загальна характеристика окремих течій у психології.

2. Філософська специфіка окремих напрямків у психології: біхевіоризму; генетичної психології; структурної психології; гештальтпсихології; психоаналізу; психології установки.

3. Філософська основа синтезу різних напрямків у психологічній науці і практиці.
Література: [1, 5, 11, 12, 15, 17, 18]


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Вимоги до організації самостійної роботи студентів та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.



Основними завданнями самостійної роботи студентів є підготовка і виконання поточних навчальних завдань, а також самостійне вивчення окремих питань дисципліни. Самостійна робота передбачає також підготовку відповідей на наступні запитання:

  1. Філософія психології: структура та етапи становлення.

  2. Психологічні проблеми як предмет філософського осмислення.

  3. Проблема взаємодії психології та філософії.

  4. Об'єктивні засади формування методології філософії.

  5. Взаємозв'язок філософії і психології в історичному контексті.

  6. Загальна характеристика філософських проблем психології.

  7. Філософські проблеми психології як науки на сучасному етапі.

  8. Філософська проблема свідомості в контексті різноманіття психологічних традицій та теорій.

  9. Предмет філософських проблем психології як світоглядно–методологічна проблема.

  10. Проблема наукового факту в психології.

  11. Основні етапи виникнення і розвитку філософських проблем психології.

  12. І. Кант: раціоналістична психологія з прагматичної точки зору.

  13. Філософські концепції людини та інтерпретація психічних явищ.

  14. Сучасні наукові концепції детермінізму й можливість їх застосування в психології.

  15. Психологія розірваної свідомості та психологічна і етична природа совісті за Г.В.Ф. Гегелем.

  16. Проблема методологічного забезпечення міждисциплінарних досліджень психодіагностичної діяльності.

  17. Генетична психологія (за Сергієм Максименком).

  18. Психологічні погляди Сократа.

  19. Психологія і математика у вченні Піфагора.

  20. Досягнення космології, астрономії, теоретичної фізики (теорія торсійних полів) на розвиток психології.

  21. Теософський підхід в психології: спроба нового синтезу чи нав'язування східної (буддистської) методології.

  22. Теологія і психологія в ХХІ ст.

  23. Філософський період розвитку психології: від античності до виникнення експериментальної психології.

  24. Особливості "відмежування" психології від філософії.
  25. Співвідношення в психології: теорії і емпіричної частини та їх застосування на практиці.


  26. Філософські засади психологічних концепцій. Теоретичний, емпіричний та прикладний аспект філософії психології.

  27. Методологія філософії та методологія психології: загальне і особливе.

  28. Принципи дослідження в філософії психології.

  29. Категорії філософії психології.

  30. Людина і суспільство в філософії та психології.

  31. Проблеми "людина – природа" в психології і філософії.

  32. Проблема розуміння природи та сутності людини.

  33. Розуміння свідомості в філософії психології.

  34. Розуміння розвитку в психології та філософії.

  35. Проблема детермінації психічних явищ як методологічна проблема.

  36. Проблема пізнання в філософії психології: гносеологія та когнітивна психологія.

  37. Аксілогічні проблеми філософії психології.

  38. Етичні засади психологічного дослідження.

  39. Проблема втручання у приватне життя досліджуваних в психології.

  40. Застосування технологій психологічного впливу на людину в психологічних дослідженнях.

  41. Застосування технологій психологічного впливу на людину в психокорекції.

  42. Застосування технологій психологічного впливу на людину під час психологічної консультації.

  43. Застосування технологій психологічного впливу на людину в психотерапії.

  44. Філософія психології та світогляд особистості.

  45. Мотиваційно–ціннісна сфера особистості та її світогляд. Інтелект та світогляд.

  46. Установки, упередження та світогляд особистості в філософії психології.

  47. Чи працюють психологи зі світоглядом клієнта в психокорекції та під час психологічної консультації.



ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

  1. Філософія психології як наука та навчальна дисципліна. Психологічні проблеми як предмет філософського осмислення.

  2. Проблема демаркації і функціональної взаємозамінності психології та філософії.

  3. Об'єктивні засади формування метанаукових, філософських рефлексій.

  4. Основні форми філософського дослідження психологічної науки.

  5. Взаємозв'язок філософії і психології в історичному контексті.

  6. Світоглядно–методологічні засади психологічних концепцій.

  7. Філософський зміст метапсихологічних рефлексій та їх обмеження.

  8. Загальна характеристика філософських проблем психології.

  9. "Вічні" філософські проблеми та їх психологічні аспекти.

  10. Філософські проблеми психології як науки.

  11. Проблема розуміння природи та сутності людини. Психофізіологічна проблема.

  12. Філософська проблема свідомості в контексті різноманіття психологічних традицій та теорій.

  13. Проблема детермінації: моделі розуміння обумовленості психічних явищ.

  14. Предмет філософських проблем психології як світоглядно–методологічна проблема.

  15. Проблема статусу психологічного знання.

  16. Проблема єдності і цілісності психологічного знання.

  17. Проблема наукового факту в психології.

  18. Глобальний еволюціонізм і проблема історичності психіки.

  19. Проблема об'єктивності методу в психології.

  20. Методологічні проблеми міждисциплінарних досліджень свідомості.

  21. Основні етапи виникнення і розвитку філософських проблем психології.

  22. І. Кант: антропологія з прагматичної точки зору.

  23. Теоретична та юридична психології – епістемологічний та соціальний контексти.

  24. Проблема використання технологій впливу на психіку.

  25. Світоглядно–методологічні засади основних психологічних концепцій.

  26. Філософські концепції людини та інтерпретація психічних явищ.

  27. Психофізіологічна проблема в сучасній філософії та психології.

  28. Проблема обумовленості психічних явищ.

  29. Сучасні наукові концепції детермінізму й можливість їх застосування в психології.

  30. Природничий та гуманітарний статус психологічного знання.

  31. Багатоманіття теорій та проблема єдності психологічного знання.

  32. Теоретична та практична психології – епістемологічний та соціальний контексти.

  33. Теоретичні проблеми психології в контексті зміни типу наукової раціональності.

  34. Проблема істинності та обґрунтованості психологічного знання.

  35. Психологія розірваної свідомості та психологічна і етична природа совісті за Г.В.Ф. Гегелем.

  36. Проблема методологічного забезпечення міждисциплінарних досліджень психодіагностичної діяльності.

  37. Хагерстром А.: філософсько–психологічні підвалини права.

  38. Проблема математизації та комп'ютерного модулювання психодіагностичної діяльності.

  39. Філософські засади реконструкції історії психології. Актуальність ревізії методології історії психології.

  40. Марксистська версія реконструкції історії психологічної науки.

  41. Історія психологічної науки в аналітичній традиції.

  42. Сучасний стан та світоглядно–методологічні тенденції історії психології.

  43. Аксіологічні проблеми юридичної психології: історія та сучасність.

  44. Етичні засади психодіагностичної і психокорекційної діяльності.

  45. Проблема використання технологій впливу на психіку.

  46. Генетична психологія (за Сергієм Максименком).

  47. Загальна характеристика філософських проблем новітніх напрямків у психології.

  48. Психологія у "великому" синтезі наук ХХІ ст.

  49. Психологічні погляди давньогрецьких філософів.

  50. Психологічні погляди середньовічних християнських мислителів (Августин Блаженний, Хома Аквінський).

  51. Психологія і математика у вченні Піфагора.

  52. Психологічний механізм Аристотеля.

  53. "Сума теології" Хоми Аквінського як джерело психології.

  54. Антропологічність філософії Відродження.

  55. Особливості психології самотворення людини в філософських системах представників класичної німецької філософії.

  56. Феноменологічна психологія.

  57. Філософські джерела інструменталізму.

  58. Марксистська психологія як заперечення психології періоду класичної німецької філософії.

  59. Вплив ноосферної теорії В.І. Вернадського на подальший розвиток психології.

  60. Теолого–антропологічні трактати Тейяр де Шардена і Альберта Швейцера та їх психологічна складова.





Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка