На уроках української мови та літератури



Скачати 139.86 Kb.
Дата конвертації15.01.2018
Розмір139.86 Kb.
ТипУрок


Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10

Дзержинської міської ради Донецької області

Розвиток виразного читання

на уроках

української мови та літератури

Опис педагогічного досвіду

вчителя української мови та

літератури І категорії

Білорихи С.В.

2014 р.


Я, Білориха Світлана Вікторівна, учитель української мови та літератури ЗОШ№10, працюю над проблемою «Виразне читання на уроках української мови та літератури».

Актуальність досвіду

Розуміння необхідності читання приходить з віком, тому любов до книги слід прищеплювати з дитинства. Адже твори пробуджують уяву, заставляють думати, співчувати, допомагають усвідомити себе як особистість, знайти своє місце в житті, мету життя. А чи залюбки читають сучасні діти? На своєму досвіді я переконалася, що школярі читають «не те» і «не так», як попереднє покоління. Як правило, ті, хто любить читати – це діти молодшого шкільного віку, а діти середньої та старшої ланки (більшість) перестали читати художні твори в тому обсязі, який потрібний для розвитку інтелекту, мовлення, особистості тощо. Причини виявити нескладно. Діти більшу кількість часу проводять за комп’ютером, граючи в ігри, можливо, і корисні, що розвивають увагу, швидкість реакції, але аж ніяк не мовлення. Звідси проблеми на уроках (не вистачає слів, щоб висловити думку, передати інформацію, відчути красу слова), у спілкуванні з однолітками (засилля слів- паразитів, примітивні фрази, що повторюються безліч разів).

І мене, як учителя-словесника, не може не хвилювати такий стан речей. Ще В.О. Сухомлинський стверджував, що «…тонкість людського світу, благородство морально-емоційних відносин не утвердиш без високої культури словесного виховання». І тому переді мною постали такі питання:


  • Якими шляхами йти до активного застосування виразного читання на уроках?

  • Як виробити навички виразного читання, яке б забезпечило успішне засвоєння творів?

  • Як розвинути бажання насолоджуватися красою слова?


Провідна ідея досвіду, мета , завдання

Пошуки відповідей на ці питання спричинили необхідність створити такі умови навчально-виховного процесу, використовувати такі методи й прийоми, які змогли б захопити учнів, зробити процес читання цікавим, ненудним. Я вважаю, що важливу функцію в цьому процесі відіграє виразне читання художніх творів. Цілком з цим згодна, бо саме цю проблему піднімають методисти - словесники: Л.М. Сипко, Н.І. Сентюрина.

Що таке виразне читання? Це правильне, усвідомлене та емоційне (у потрібних випадках) читання художнього твору. Саме таке читання підвищує якість засвоєння літературного матеріалу, сприяє розумінню та усвідомленню тексту, дозволяє глибоке проникнення у світ зображуваного, відкриття краси й сили художнього слова, розвиток художніх смаків учнів. Виразне читання передбачає вироблення в читця навичок, пов’язаних із культурою мовлення. Перед собою я поставила завдання: сформувати в учнів через виразне читання художніх творів стійку потребу в оволодінні мистецтвом слова. Цю роботу проводжу систематично, з усією ретельністю. Звичайно, ця робота потребує певного часу й наполегливості, як з боку вчителя, так і учня. І діти самі починають помічати свої результати: оцінки в щоденнику, журналі, позитивні емоції однокласників.

І хоча не всі учні стануть читцями-професіоналами, але кожний з них починає більш правильно говорити, логічно висловлювати думки, позитивно та емоційно впливати на співрозмовника. Окрім цього, розвиваються такі цінні якості, як спостережливість, уява, увага, виховується почуття колективізму, школярі починають почувати себе вільно, упевнено під час виступів перед аудиторією. Працюючи над словом, я намагаюся підвищувати не тільки виконавський рівень учнів, а й спонукати до творчості - складання віршів, байок, акровіршів тощо.




Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

Для вироблення навичок виразного читання використовую певну методику, за допомогою якої розвивається дихання, дикція, гучність голосу. У моєму розпорядженні цілий арсенал прийомів :



  • мовленнєві розминки (п’ятихвилинки), де даються спеціальні завдання на дихання, звуконаслідування, артикуляційні вправи;

  • повторення скоромовок та чистомовок;

  • зразкове читання;

  • логічні наголоси, паузи, інтонування;

  • коментар до тексту (ідейний, історичний, біографічний, лексичний);

  • вправи у вимові важких слів, зворотів;

  • розмітка тексту або тільки найважчих його частин знаками партитури;

  • читання ланки окремими учнями.

Щоб усі ці прийоми спрацювали, підбираю для мовленнєвої діяльності завдання, адекватні віку та індивідуальним здібностям учнів. Вони повинні бути цікавими, емоційними, носити пошуковий і творчий характери. При правильному підборі таких завдань, спрямованих на розвиток навичок виразного читання, мовленнєві вправи стають невід’ємною частиною уроку, і не тільки в середніх, а й у старших класах.

Для реалізації поставленої мети використовую тренувальні вправи, які проводяться як обов’язковий етап кожного уроку читання, і займає він 5-10 хвилин.



Комплекс вправ: (Додаток 1)

  1. Підготовка голосу – гімнастика для дихання: «Задуй свічку», «Оббризкування білизни водою», «У квітниковому магазині», «Ведмежата», «У ліфті» тощо.

  2. Підвищення та пониження голосу: «Стрибок», «Похід», «У печері» тощо.

  3. Інтонаційна розминка (прочитати будь - який уривок, речення: спокійно, захоплено, здивовано, розчаровано, гнівно).

  4. Вправи на визначення логічного наголосу.

  5. Вправи на варіації темпу, гучності (використання скоромовок).

Більш детально, вважаю, потрібно зупинитися на такому прийомі у моїй роботі - як партитура художнього твору, адже вплинути на слухача, підкорити його уяву, здатна лише думка, насичена почуттям, психологічною напругою, схвильованістю.

Партитура тексту - це графічне відтворення звучання художнього твору. Найчастіше термін використовується в музиці. Означає він сукупний нотний запис партій багатоголосого музичного твору для оркестру, хору чи ансамблю.

Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі читання, а також уміння відтворити інтонаційний зміст художнього твору, адже це дає засвоїти авторський текст настільки, щоб він став своїм, щоб слова автора вимовляти, як свої власні.

При підготовці тексту до читання партитурними ознаками позначаються паузи, логічні наголоси, підвищення і зниження голосу, інтонаційні переломи тощо. (Додаток 2)

Отже, навчання виразному читанню проводжу в системі, не порушуючи вивчення програмного матеріалу, як з української мови, так і з літератури за власно складеним алгоритмом, використовуючи пам’ятки (Додатки 3,4,5).

Як зазначила раніше, проблема, над якою я працюю, дуже актуальна, адже читання відіграє важливу роль в освіті, вихованні та розвитку людини. Читання – це віконечко, через яке діти бачать і пізнають світ і самого себе. Уміння та навички виразного читання формують не тільки важливий вид мовленнєвої і розумової діяльності, а й складний комплекс умінь та навичок, що мають навчальний характер, який учні використовують для вивчення всіх шкільних предметів, а також позакласного та позашкільного життя.



Результативність досвіду

Діти стали впевненішими, емоційнішими й залюбки беруть участь у конкурсах виразного читання, вільно почувають себе, складають вірші, байки…

Отже, вільне оволодіння технікою виразного читання дало свої плоди. Учень 11 класу, Руденко Денис, у 2010 році посів ІІІ місце читців Шевченківської поезії, Кузьмич Катерина, учениця 11-Б класу, у 2010 році написала баладу про Україну й посіла ІІІ місце в конкурсі «Об’єднаймося, брати-українці».

У 2011р. Лисюк Тетяна відзначилася результативністю в міській олімпіаді з української мови та літератури (ІІ м.) , і в цьому ж році. Решотько Олеся стала переможцем мовно-літературного конкурсу ім. Т.Г.Шевченка. У 2013р. Неліпа Катерина посіла ІІІ місце в олімпіаді з української мови та літератури й перемогла в мовно-літературному конкурсі ім. Т.Г. Шевченка. Творчі здібності дівчинки виявились у написанні власних ліричних творів. Спостерігається картина, що діти з захопленням ставляться до виконання творчих завдань. (Додаток 6 ,7,8)

Отже, я й надалі буду вдосконалювати свою роботу з обраної теми. А це саме:


  • відкриття неповторного «Я» кожної дитини;

  • створення умов для самореалізації учнів в процесі спілкування з художнім словом, учителем, товаришем;

  • нетрадиційні форми організації навчальної діяльності;

  • «Відчуття новизни» за методикою Б. Степанишина.

Підводячи підсумок, хочу зазначити, що виразному читанню можна й треба навчати школярів не тільки в початковій, а й у середній та старшій школі. У старших класах робота над виразним читанням необхідна для більш глибокого розуміння художнього твору, кращого засвоєння правил синтаксису й пунктуації.
Література
1. Дивослово. - №5,1999.

2. Збірка програм курсів за вибором та факультативів з української літератури.- К.В.Ткачук.-Грамота. 2010р.

3. Капська. А.І. Як навчити учнів виразно читати. – К.: Радянська школа - 1970.

4. Сентюріна І.І. Живое слово ребёнка. – Харьков - 1992.

5. Сухомлинський В.О. Збірка оповідань - К.: Радянська школа - 1970.

Додаток 1



Мовленнєва розминка
1.Вправи для підготовки голосу (гімнастика для дихання):
«Задуй свічку». Глибоко вдихнути й видохнути все повітря. Задути велику свічку. Уявити, що в руці стоять три свічки.

Глибоко вдихнути й видихнути трьома порціями, задуваючи кожну свічку. Уявити перед собою святковий пиріг. На ньому багато маленьких свічок. Глибоко вдихнути й постаратися задути як можна більше маленьких свічок, зробивши максимальну кількість коротких видихів.


«У квітковому магазині». Уявити себе у квітковому магазині та відчути неперевершений аромат, шумно вдихнути носом і видихнути 2-3 рази.
«Лічилочка». Глибоко вдихнути та, видихаючи, голосно порахуватидо тих пір, поки не закінчиться повітря, використовуючи скоромовку. (За бажанням хором).

Як на пригірку стоять тридцять три Іринки

Раз Іринка, два Іринка….(і т.д. до повного видоху).
2. Вправи на підвищення та пониження тону голосу.

- «Печера». Зручно сісти, закрити очі й уявити себе в печері. Будь-який

звук (слово) гулко роздається в її стінах. Слід спробувати вимовити

звуки(слова) в печері, відходячи все далі й далі…
Логічні наголоси, паузи, інтонування


  1. 1. У поданому реченні кожне слово по черзі вимовити з найбільшою силою голосу.

Коли настане спекотне літо?

Коли настане спекотне літо?

Коли настане спекотне літо?

Коли настане спекотне літо?

  1. 2. Будь - який уривок проінтонувати :

  • спокійно;

  • здивовано;

  • захоплено;

  • розчаровано;

  • гнівно тощо

Додаток 2
Реєстр партитурних знаків
1. ? - знак акценту над наголошеним голосним для позначення наголосу;
2. паузи:
а) | - коротка,
б) || - середня,
в) ||| - довга;
3. лейми:
а) - односкладова,
б) - двоскладова;
4. ------ - пряма лінія під словом для позначення логічного наголосу;
5.- підвищення тону;
6.- зниження тону;
7.- інтонаційний перелом;
8. - - - - - - риски розтягнути, уповільнити вимову;
9. - стрілка означає: пришвидшити вимову;
10. - ліга (знак легато) - зв'язати слова, вимовляючи їх на одному диханні;
11. - "фігура легато" при енжамбемані;
12. - тупокутні дужки; в них беруться слова, які треба виділити особливим тоном;
13. - квадратні дужки; вписуються слова, що вимагають необхідного тону;
14. - фігурні дужки, що вказують на зміну адресата;
15. " " - лапки; служать для позначення іронічного відтінку.

Додаток 3


Алгоритм навчання виразному читанню


  1. Зразкове читання ліричного твору вчителем або прослуховування

аудіозапису.

2. Обмін враженнями від почутого твору ( почуття, настрій ліричного твору)

3. Повторення пам’ятки декламування.

4. Підготовка до виразного читання:



  • словникова робота (з’ясування незрозумілих слів);

  • відпрацювання орфоепічних навичок (вимова складних слів тощо);

  • тренувальна вправа на підготовку голосу (гімнастика для дихання);

  • відпрацювання інтонації (визначення настрою).

5. Повторне читання сильними учнями, потім слабкішими.

6. Складання партитури тексту.

7. Читання про себе.

8. Відпрацювання навичок виразного читання за частинами.

9. Конкурс декламаторів.

Додаток 4


Пам’ятка декламатора


  1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.




  1. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох – трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.




  1. Назви автора й твір, який читатимеш.




  1. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.




  1. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.




  1. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним теплом і настроєм передавай їх.




  1. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Додаток 5


Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»



  1. Вдумливо прочитай текст.




  1. З’ясуй лексичне значення незрозумілих тобі слів.




  1. За змістом та ідеєю твору визначай настрій, з яким читатимеш твір.




  1. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом відокремити, бо воно найвагоміше в порядку чи в реченні).




  1. Познач олівцем паузи:

а) кома – ледь помітна пауза (позначка - /);

б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка //);

в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка - ///).


  1. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону – стрілка вгору ( );

б) зниження тону – стрілка вниз ( );

в) рівний тон – горизонтальна стрілка ( ).


  1. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.




  1. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

Додаток 6



Балада про Україну



Жила на світі Україна:

Дівчина на диво мила.

На радість батькові росла,

До всього здібною була.
Завжди, як сонечко сіяла,

Своєю щирістю душі,

Братів молодших доглядала

І вірила в щасливі дні.
Та прийшла лиха година

В той прекрасний, милий рай,

Налетіла чорна злива,

Запалила славний край.
Зойки, крики – повний жах!

Понеслись по всіх степах.

Розпач, сльози на очах,

Селами панує кат.
Ніч спустилася, як ворон,

Тихо стало навкруги,

Похилилися додолу

Білокорі явори.
Ось в неволі серце крає

Та дівчина молода –

В тій країні замість сонця

Вже панують холода.

g:\украина на второй этаж оформление.jpg


Не співа ніяка пташка,

І не чуть дитячий сміх,

Бо розвіялося щастя,

Закінчилось море втіх.
Вітру спів вона почує,

Вгледить зіроньку нічну

Та одразу ж засумує –

Їй тоді вже не до сну.
Як там батько, як там ненька?

Як там братики рідненькі?

Плине час… Ідуть роки…

Підростають та мужають
Чорновусі парубки.

Не забули про страждання

Про жахливі, чорні дні,

Про сестричку дорогеньку,

Про веселії пісні.
Взяли коней, помолились,

До землі батькам вклонились

І в чужій, далекий край

Вихром понеслись за гай.
Сонце котиться на захід,

В полі ніч їх застає,

Виринає із – за кручі,

Військо вражеє, люте.

Не злякались наші хлопці

Тих страшних чужих облич,

Сміло кинулись до бою,
залунав звитяжний клич.

І померло теє лихо,

Знов лунає ніжний сміх,

Закінчились всі страждання,

А за ним і жах, і гріх.
Навкруги степи безкраї,

Сонечко на небі грає.

Із-за лісу виїжджає,

Як та зіронька ясна,

Та дівчина молода.
А за нею гурт веселий,

Всюди чути сміх по селах,

По долинах і полях

Понеслась радість на крильцях.
Пролетів той сон жахливий,

Втихли крики, зникла злива,

І живе тепер щасливо

Наша вільна Україна!

Кузьмич Катерина

2010 р.

Додаток 7



Захар Беркут
Захар Беркут - розумна людина,

Захар Беркут працює без зупину,

Захар Беркут не пожалів сина,

Захар Беркут не спокутує провину.

А дочка Тугара теж нічого:

Багато воює й поважає його.

Так хай тікають монголи ці кляті,

Нехай не руйнують тухольські хати.

Бурунду наше сонце спалить,

Каміння гірське хай подавить…

Тугар Вовк нехай не тікає до них,

А то наші прийдуть та переб’ють їх усіх!

Нехай Україна не буде в неволі,

А подальші роки стануть початком щасливої долі!

Неліпа Катерина

2010 рік



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка