М’якого піднебіння, глотки, горлянки і як наслідок – охриплістю голосу, афонією



Дата конвертації26.10.2017
Розмір92.1 Kb.

Ботулізм



Синоніми – ковбасна хвороба, ковбасне отруєння; лат. botulismus.

Гостра інфекційна хвороба, для якої характерна інтоксикація

з ураженням центральної і вегетативної нервової системи, що супро-

воджується патологічними змінами органа зору, парезом м’язів язика,

м’якого піднебіння, глотки, горлянки і як наслідок – охриплістю голосу,

афонією.

Актуальність. Ботулізм зустрічається всюди. У світі щорічно реє-

струються до 20 тис.уражень цією хворобою. В Україні щорічно діагнос-

тують кілька десятків випадків ботулізму. Актуальність проблеми виз-

начається тяжким клінічним перебігом хвороби з можливими леталь-

ними наслідками / залежно від серовару збудника – А,В,Е, смертність

становить відповідно 27,9, 8,5, 32,9 %/, повільним одуженням і тривалою



непрацездатністю хворих, а також значними економічними збитками

через необхідність знищення великої кількості харчової продукції у разі

підозри на забруднення її ботулотоксином.

Етіологія. Збудник ботулізму – Clostridium botulihum, рухома, спо-

ротворюча паличка, анаероб,виділяє сильний екзотоксин. За методом

Грама форбується грампозитивно, але через 4-5 діб росту на живильних

середовищах стає грамнегативною. Встановлено 7 сероварів клостридій

ботулізму: A, B, C, Д, E, F, i J. Поділ на серовари обумовлюються

антигенною структурою екзотоксину, який продуктується вегетативни-

ми формами збудника. Збудник постійно міститься в грунті, звідки пот-

рапляє у воду, на овочі та фрукти, а з ними – у органи травлення люди-

ни, тварин, птахів середовища клостридії до дії фізичних та хімічних

агентів. Витримують кип’ятіння протягом 2-6 год. У автоклаві при

температурі 120 град.С гинуть протягом 20 хв. Добре переносяться низь-

кі температури. При – 16 град.С зберігаються життєздатність протягом

року, але при цьому частково руйнуються і звільняють токсин. Спори

клостридій ботулізму стійкі до дії дезінфектантів. Оптимальною темпе-

ратурою токсиноутворення є 30-35 град.С. Сприятливі умови для роз-

множення клостридій ботулізму і утворення екзотоксину створюються

в харчових продуктах: м’ясних, рибних, грибних та фруктових гермети-

чно закритих консервах, а також у копчених рибних та м’ясо-ковбасних

виробах. Вміст 6-8% натрію хлориду перешкоджає розмноженню клост-

ридій і утворенню екзотоксину. Найбільш токсичні для людини серова-

ри А, В, і Е. Ботулотоксин стійкий до дії сонячного світла, до заморо-

жування, у воді та консервах зберігається до 6-8 міс. При нагріванні до

90 град.С руйнується протягом 40 хв, при кип’ятінні – 1—15 хв. У кис-

лому середовищі токсин стійкий, у лужному швидко руйнується. Дещо

знижують дію токсину алкоголь, а також високі ( понад 11%) концет-

рації натрію хлориду. Крохмаль, навпаки, посил.є дію токсину. Ботуло-

токсин не руйнується під впливом пепсину та трипсину. Стійкий до дії

шлункового соку, а єкзотоксин типу Е під впливом трипсину активізу-

ється і його біологічна дія в кишках зростає у багато разів.

Сприйнятливість. До ботулотоксину людина дуже чутлива,

смертельна доза дорівнює 0,3 мкг токсину. Чутливі також коні, вели-

ка, та дрібна рогата худоба, птахи, кішки, собаки, кролі, морські свин-

ки, білі миші.
Імунітет. Після хвороби не формується стійкий антитоксичний

імунітет, а навпаки, спостерігається стан підвищеної сприйнятливості

до повторного отруєння з тяжким клінічним перебігом і високою вірогід-

ністю летального кінця. Антитіла можуть утворюватися до вегетатив-

ної форми збудника.
Патогенез. Патологічний процес обумовлюється дією ботулоток-

сину, який, потрапляючи у травний канал, не руйнується, а через сли-

зову оболонку його проникає в кров у незміненому вигляді. Можливе

попадання ботулотоксину в організм через ранову поверхню ( якщо

рана забруднюється спорами збудника, який там розмножується і утво-

рює екзотоксин). При цьому розвиваються такі самі клінічні прояви,

як і у разі харчової інтоксикації. Ботулотоксин уражує клітини різних

тканин, насамперед нервової системи, яка найбільш чутлива до нього.

Клінічні спостереження і експериментальні дані свідчать при те, що

ботулінічний токсин є також і судинною отрутою. У загиблих від боту-

лізму людей збудник виявляють у різних органах, що дає підставу трак-

тувати ботулізм як токсикоінфекцію.
Джерело збудника. Клостридії ботулізму, широко циркулюють

в природі, де відбувається їх постійний кругообіг в абіотичних ( грунт,

вода) і біотичних ( травний канал теплокровних і холоднокровних тва-

рин) об’єктах. Грунт можна вважати резервуаром збудника ботулізму,

якого можна зарахувати до звичайних сапрофітів, здатних за відповід-

ної температури і наявності органічних речовин розмножуватися і нако-

пичюватися у ньому. У травному каналі тварин і людей клостридії бо-

тулізму перебувають на правах непотогенного коменсала і разом з екск-

рементами забруднюють довкілля. Найбільш сприйнятливі для розмно-

ження клостридій ботулізму і утворення екзотоксину умови створюють-

ся в трупах тварин, у тому числі й птахів. При розпаді трупів можливі

виділення ботулотоксину в зовнішнє середовище і отруєння ним води

і грунту.
Період інкубації при ботулізмі становить від 6 год. До 5-10 діб.

Що коротше інкубаційний період, то тяжчий клінічний перебіг захворю-

вання.

Механізм зараження людини переважно оральних – при вжива-

нні в їжу забруднених ботулінічним токсином продуктів зокремо м’яс-

них, рибних, грибних, овочевих, ягідних,фруктових консервів, а також

копчених та солених м’ясо-ковбасних і рибних виробів.

Особливості епідемічного процесу. Ботулізм належить до зоо-

нозних інфекцій, бо носіями клостридій ботулізму є різні види тварин,

птахів, риб, у травному каналі яких вони перебувають, не спричинюючи

захворювання. Деякі дослідники зараховують ботулізм до сапронозів,

оскільки у грунті клостридії ботулізму можуть постійно за спиятливих

умов репродукуватися і навить утворювати екзотоксин. З водою ботулі-

нічний токсин також може проникати в організм тварин. Доказом такої

можливості є масова загибель водоплавних птахів унаслідок забруднен-

ня водоймищ токсином ботулізму ( США, Чехія).

У 99 % випадків ботулізм е наслідком вживання недоброякіс-

них харчових продуктів. Дуже рідко спостерігається рановий ботулізм,

коли екзотоксин продукується клостридіями, які містяться у рані.

При ботулізмі спостерігається деяка сезонність. У весняно-

літній період захворюваність на ботулізм зумовлена у більшості випад-

ків вживанням забруднених рибних і м’ясо-ковбасних виробів. Зимове

підвищення засхорюваності пов’язане з вживанням консервів.

Захворюваність на бутулізм може спостерігатися у вигляді як

поодиноких випадків, так і спалахів ( переважно тоді, коли група людей

вживала один і той самий продукт, отруєний ботулотоксином).

В Україні спостерігається географічне районування ботулізму.

Захворюваність зростає у напрямку з півночі на південь. Більшість зах-

ворювань спостерігається в лісостеповій і степовій зонах, які переважно

розташовані на нейтральних, багатих гумусом грунтах, у яких може роз-

множуватися і накопичуватися збудник.
Лабораторна діагностика. Об’єктом досліджень є матеріал,

взятий від хворого ( кров, взята до введення антиботулінічної сироват-

ки, сеча, блювотні маси, промислові води, випорожнення) або від трупа

( відрізки шлунка, тонкої та товстої кишок з їх вмістом, головний та

спиний мозок, лімфатичні вузли). Досліджують також харчові продукти,

які спричинили отруєння. Досліджуваний матеріал витримують в анае-

робних умовах. Виділену культуру ідентифікують за культуральними,

біохімічними та токсигенними властивостями. Для виявлення токсину

застосовують біологічні проби на білих мишах або морських свинках.

Піддослідним тваринам підшкірно або внутрішньочеревно вводять

фільтрат бульйонної культури, кров, сечу, хворих, екстрати залишків

харчових продуктів, з якими пов’язується отруєння. Беруть кілька груп

тварин: першій групі негрітий досліджуваний матеріал; другий – нагрі-

тий ( після кип’ятіння протягом 10-15 хв.); третій – фільтрат досліджу-

ваного матеріалу + антиботулінічну сироватку А; четвертій – фільтрат

досліджуваного матеріалу + антиботулінічну сироватку В; п’ятий -

фільтрат досліджуванного матеріалу + антиботулінічну сироватку Е.

Важливо виявити не тільки збудник або його токсин, а й визначити

його серовар. Це має велике значення для лікування хворого, а також

для епідеміологічного обстеження. Крім цього, можна також визначити

фагоцитарний показник, який знижується під впливом ботулінічного

токсину, і ставити реакцію непрямої гемаглютинації.

Специфічна терапія. Негайно внутрішньовенно або внутрі-

шньом’язово вводять антиботулінічну сироватку. Краще вводити полі-

валентний антиботулічний імуноглобулін людини. Доза залежить від

клінічного перебігу захворювання. Враховуючи можливість спор збуд-

ника у травному каналі, доцільно додатково вводити антибіотики

тетрациклінового ряду. Для вироблення активного імунітету

одночасно з антиботулінічною сироваткою вводять ботулінічний анатоксин.
Специфічна профілактика. Особам, які разом із хворим на

ботулізм хорчувалися одними продуктами, профілактично вводять по-

лівалентну антиботулінічну сироватку. Активну імунізацію ботулініч-

ним анатоксином проводять за показаннями, в основному, працівни-

кам бактеріологічних лабораторій, які працюють з ботулінічним токси-

ном.

Протиепідемічні заходи. Хворий на ботулізм не створює

загрози для оточуючих. Госпітілізація потрібна для забезпечення ефек-

тивного лікування. В осередку ураження проводять епідеміологічні дос-

лідження. Метою їх є віявлення осіб, які вживали недоброякісний про-

дукт, що спричинив захворювання на ботулізм. Усім їм профілактично

вводять полівалентну сироватку, роблять промивання шлунку і призна-

чають ентеросорбенти. Медичний нагляд за хворими здійснюють протя-

гом 12 діб. Залишки продуктів, які були причиною отруєння, знищують.

Для запобігання захворюванню на ботулізм важливе значен-

ня має правильна технологічна обробка на підприємствах харчової про-

мисловості консервів з м’яса, риби, овочів, фруктів, ягід, грибів, а також

при копченні та солінні риби і виготовленні м’ясо-ковбасних виробів.

Найбільшу небезпеку становлять консервовані продукти домашнього

виробу, бо в домашніх умовах важко дотримувати належного режиму

термічної обробки. Тому серед населення треба проводити роботу сто-

совно правил консервування та зберігання домашніх консервів. Насам-

перед для консервування беруть лише доброякісні овочі, ягоди та фрук-

ти, які ретельно миють у текучій воді, очищаючи від залишків грунту.

У низькокислотні консерви ( огірки, перець, кабачки, баклажани, зеле-

ний горошок) слід додати оцтову чи лимонну кислоту. Гриби взагалі не

слід зберігати у герметично закритому посуді. Треба пам’ятати, що в

домашніх умовах термічна обробка консервів не виключає можливості

зберігання спор клостридій ботулізму, які за сприятливих умов можуть

проростати і продукувати ботулотоксин. З огляду на це домашні консер-

ви перед вживанням доцільно додатково термічно обробляти. Засолку

риби треба робити в концентрованих ( 10 %) розчинах солі. Клостридії

ботулізму, які потрапили в герметично закритий посуд, при проростанні

можуть утворювати газ, що спричинює здуття ( бомбаж) банок. Такі

консерви підлягають обов’язковому знищенню.
Епідемічний нагляд включає постійний контроль за дот-

риманням технології виробництва консервованої продукції, рибних та

м’ясо-ковбасних виробів на всіх підприємствах незалежно від їх форми

власності. Зберігати готову продукцію треба в приміщеннях, які венті-

люються, за температури, що нижча за 10 град.С. Забороняється продаж

на ринках консервів домашнього виготовлення у герметично закритому

посуді, а також в’яленої і копченої риби, м’ясо-ковбасних виробів, при-

готованих у домашніх умовах. З медичними працівниками постійно

проводять роботу щодо ранього виявлення хворих на ботулізм і прове-

дення негайної специфічної терапії. Серед населення систематично про-

водять санітарно-освітню роботу щодо запобігання захворювання на

ботулізм, дають рекомендації стосовно правил консервування м’яса,

риби, овочів, грибів, ягід та фруктів, а також виготовлення рибних і

м’ясо-ковбасних виробів у домашніх умовах.

РЕФЕРАТ



на тему : Ботулізм.

Студентки КМК



I курсу МБВ

ВДОВЧЕНКО Л.М.
Київ – 2002р.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка