Музично-літературна композиція



Скачати 56.58 Kb.
Дата конвертації10.06.2019
Розмір56.58 Kb.

Музично-літературна композиція
Кожен інструмент має свій голос – високий чи низький, характер стійкий, врівноважений чи навпаки бунтівний. Відрізняються музичні інструменти і за будовою, формою, розміром.

Дуже багато композиторів пишуть свої музичні твори саме для фортепіано. І це не випадково, адже у нього дуже багатий діапазон звучання, і на цьому інструменті можна виконувати різні мелодії.

І саме з цим музичним інструментом ми познайомимось.

«НАЙВЕЛИЧНІШИЙ музичний інструмент» - так дехто висловлює ться про фортепіано. Цей інструмент володіє багатими виражальними засобами і здатністю відтворювати найрізноманітнішу музику: класику, джаз, поп. У концертному залі ви розчуєте дужий звук фортепіано навіть у симфонічному оркестрі, і водночас під ненав’язливий акомпанемент може виступати дуже сором’язливий співак. Фортепіано може замінити цілий оркестр, але його звук також поєднується практично з будь-яким іншим інструментом. Фортепіано порівнюють з палітрою художника: спеціально для цього створювалися найпрекрасніші музичні твори.

Попередники фортепіано.

Арфа і ліра – одні з найстародавніших щипкових інструментів (Буття 4:21, НС). Згодом люди придумали цимбали, на яких грали, вдаряючи по струнах маленькими молоточками. У часи середньовіччя в Європі з’явилися ударні та щипкові струнні інструменти з клавіатурою, найпопулярнішими з яких стали клавікорд і клавесин.

Клавікорд мав вигляд прямокутної скрині з кришкою. Металеві пластинки, які називалися тангентами, вдаряли знизу по струнах клавікорда. Звучання цього інструмента було виразним, але негучним.

Клавесин був більшим за розміром і зовні нагадував сучасний рояль. На клавесині звук добували за допомогою пташиних пір’їн або плектрів, які смикали струни. Звук був гострий і дзвінкий, однак його силу не можна було змінювати.

На початку ХVІІ століття, коли композитори стали писати нову енергійну і виразну музику, виникла потреба в клавішному інструменті, який ба звучав ніжно, як клавікорд, і гучно, як клавесин.

Перше фортепіано.

Італійський клавірний майстер Бартоломео Крістофі, поєднавши основний принцип побудови клавесин з принципом видобування звуку в клавікорді, винайшов новий інструмент. Звук у ньому створювався дерв’яними, обтягнутими шкірою молоточками, які вдаряли по струнах. Майстер назвав своє творіння «клавіцимбали з тихим та гучним звуком». Звідси й пішла назва інструмента - піано форте, а пізніше – фортепіано. Тепер на цьому новому клавішному інструменті з багатим і яскравим звучанням виконавець міг грати тихіше або гучніше.

Німецькі та австрійські майстри продовжували експериментувати, намагаючись створити компактніші і легші моделі фортепіано. Так з’явилося фортепіано, яке почали називати прямокутним роялем.

Фортепіано – один з найпоширеніших музичних інструментів, має два різновиди піаніно і рояль. Це складний клавішно-струнний механізм, що складається з акустичного апарату, клавішного механізму і опорних конструкцій. Він володіє широким діапазоном. В піаніно струни розташовані вертикально, в роялі - горизонтально.
У 1777 році юний Вольфганг Амадей Моцарт у клавірній майстерні баварця Йоганна Штейна вперше побачив фортепіано. Новий інструмент настільки вразив його, що невдовзі він почав писати музику для нього і лише за 4 роки створив понад 15 концертів для фортепіано.

Однак Людвіг Ван Бетховен через кілька років розкрив світові можливості фортепіано. Під його пальцями інструмент оживав і починав співати.

Іншого композитора Фредеріка Францішека Шопена називали «душею фортепіано». Він вважав фортепіано досконалим засобом для вираження думок і почуттів. А під час виконання яскравих і оригінальних творів, які писав для фортепіано Ференц Ліст, інструмент звучав, немов оркестр.

На початку ХХ століття фортепіано, як новий символ престижу, з’явилося практично у в кожному домі, незалежно від того, вмів хтось грати на ньому, чи ні.

Музиканти-любителі писали власну музику. Постійно з'являлися нові твори для фортепіано, розвинулись абсолютно нові музичні напрямки: яскрава синкопована музика регтайму, повільні мелодії блюзу, настійні ритми бугі-вугі.

Початок виникнення електронних інструментів – кінець ХІХ століття. Завдяки російському вченому Льву Термену, який використав закони фізики та електричне живлення.

Вже до кінця ХХ століття стали з’являтися нові різновиди музичних інструментів, в основі яких лежить фортепіано. Це електронні піаніно і синтезатори.

Корені слова синтезатор ідуть від поняття «синтез», тобто виникнення звуку. Синтезатор здатен відтворювати не тільки звуки класичного фортепіано але й імітувати звучання багатьох інших інструментів. В них закладені і електронні звуки, які зможуть відтворити тільки синтезатори.



Перед концертом

Прислухайтесь, будь-ласка, що ви чуєте? … Тиша.

Так навкруги тиша. Саме у тиші народжується музика і це основне правило. Музика прийде до кожного з вас тільки тоді, коли ви будете готові почути і зрозуміти її, залишившись з нею на самоті.
Ф.Шуберт «Аве Марія» виконують Владислава Федченко і Котигорошко Анна Євгенівна.

Уривок з елегії. Л. Українки «До мого фортепіано»


Мій давній друже! Мушу я з тобою

Розстатися надовго… Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою,

Вповідувати думки веселі і сумні.


То ж при тобі, мій друже давній, вірний,

Пройшло життя дитячеє моє.

Як сяду при тобі я в час вечірній,

Багато спогадів тоді встає!


Картина повстає: зібравсь гурточок ,

Провадить речі, і співа, й гука,

На клавішах твоїх швидкий, гучний таночок

Чиясь веселе виграва рука.


А.Бокаріні «Менует» виконує Тетяна Титаренко

У якого інструмента є і струни і педаль?

Що, скажіть, нам неодмінно це концертний наш …. (рояль)

Слово рояль означає «Королівський»


Ю.Щуровський «Падає сніжок» виконує Поліна Кондратенко
Клавіатури чорно-білий ряд,

Педалі жовтим золотом горять.

Мене з собою не внесеш у футлярі

З могутнім форте, ласковим піано

І тому є той надзвичайно, правий,

Хто називає нас …… (фортепіано)


А.Хачатурян «Подражание народному» виконує Назарій Франчук
Моє фортепіано

Моє фортепіано – чарівний інструмент

Щодня зустріне рано, награє комплімент.

Без нього я не можу прожити ані дня!...

Співає нота кожна, немов душа моя.
Л.Шукайло «Інтермецо» виконує Владислава Федченко
Нота «до» дощем озветься, засміється нота «ре».

Нота «мі» торкає серце, у полон його бере.

В ноті «фа» я фантазую.

Нота «соль» - солоний бриз.

«Ля» на пальчиках танцює.

Нота «сі» - це мій каприз.


М.Скорик «Естрадна п’єса» виконує Тетяна Онищенко
Коли я закохаюсь, можливо, надто рано,

Прийду вночі в кімнату, де спить фортепіано,

Скажу, давай зіграєм, ти зрозумій мене?…

І пісня пролунає, зажуру прожене.


П. Моріа – Г.Роллан «Токатта»

виконують Олександра Кононець та Єлизавета Токмакова
Завжди свої секрети йому я розкажу,

Бо вже з фортепіано по-справжньому дружу.

Я знаю, що не зрадить і виручить не раз,

Такий характер має – насправді -суперклас!


Обр. В.Степурка «Спи Ісусе» у виконанні тріо:

Аріадна Чорна, Дар'я Борисова та Вікторія Кравченко
Цитати

Ф. Шопен


«Музика не має Вітчизни, Вітчизна її – весь світ»
Генрі Лонгфелло

«Музика – це універсальна мова людства»


П.Фроссіні «Веселий кабальєро»

виконують Назарій Франчук і Тетяна Титаренко
Перегляд фільму «Історія фортепіано»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка