«Музейна педагогіка: можливості і перспектива»



Дата конвертації19.01.2018
Розмір445 b.
ТипПрактикум


«Музейна педагогіка: можливості і перспектива» Семінар-практикум Автор: вихователь-методист Андрійчук Л.В.

Комунальний заклад

“Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №400

Харківської міської ради”

“… музей як спосіб пізнання світу містить великий потенціал для особистісного розвитку дошкільнят, він розширює “середовище існування” дитини вже з дошкільного віку, є місцем інтелектуального відпочинку. Специфікою такого музею є те, що він “служить” своїм організаторам, які є і творцями, і “користувачами” створеного”. В.Любарова

“… музей як спосіб пізнання світу містить великий потенціал для особистісного розвитку дошкільнят, він розширює “середовище існування” дитини вже з дошкільного віку, є місцем інтелектуального відпочинку. Специфікою такого музею є те, що він “служить” своїм організаторам, які є і творцями, і “користувачами” створеного”. В.Любарова



Семінар-практикум Тема: «Музейна педагогіка: можливості і перспектива»

Мета:
  • опрацювання проблеми впровадження технології музейної педагогіки в освітньо-виховний процес ДНЗ;

  • формування особистісної позиції та практичної готовності учасників семінару до використання результатів наукових досліджень;

  • застосування теоретичних знань на практиці;

  • активізація самостійної роботи вихователів у ході навчання і вивчення додаткової психолого-педагогічної, методичної літератури;

  • розвиток здібностей до практичного аналізу, ведення діалогу, дискусії щодо проблеми впровадження технолоії музейної педагогіки у роботі з дітьми.



Музей (з грец. – місце, присвячене музам, храм муз) – культурно-освітній та науково-дослідний заклад, який проводить колекціонування, вивчення, збереження та експонування памꞌяток матеріальної та духовної культури, природничо-наукових колекцій тощо. Музей задовольняє пізнавальні та освітні потреби особистості.

  • Музей (з грец. – місце, присвячене музам, храм муз) – культурно-освітній та науково-дослідний заклад, який проводить колекціонування, вивчення, збереження та експонування памꞌяток матеріальної та духовної культури, природничо-наукових колекцій тощо. Музей задовольняє пізнавальні та освітні потреби особистості.

  • Будь - який музей ( і зокрема міні-музей) має експонати та одну чи кілька експозицій.

  • Експонат – це предмет, який виставляється для огляду в музеї або на виставці.

  • Експозиція - це виставка експонатів, підібраних за певною темою та виставлених у відповідній системі.

  • Музейна педагогіка – область науки, яка вивчає історію, особливості культурної освітньої діяльності музеїв, методи впливу музеїв на різні категорії відвідувачів, взаємодію музеїв з освітніми закладами. (Педагогічний словник).



Історичні факти

  • Поняття “музейна педагогіка” було сформовано та введено в науковий обіг на початку XX століття в Німеччині. Його розробка повꞌязана з іменами А.Л.Ліхтварка, А.Рейхвена, Г.Фройденталя.

  • 1913 рік, Мангейм, конференція “Музей як освітній і виховний заклад” А.Ліхтварк першим сформулював ідеї про освітнє призначення музею і запропонував новий підхід до відвідувача як учасника діалогу.

  • 1934 рік, німецький учений К.Фризен, уперше увів термін “музейна педагогіка” в науковий обіг – галузь діяльності, що забезпечує передавання культурного досвіду на основі міждисциплінарного й поліхудожнього підходу через педагогічний процес в умовах музейного середовища.



Г.Фройденталь сформулював сукупність вимог до проведення занять в музеї, які є актуальними і в наш час.

  • “– каждое посещение музея – это занятие, и оно должно иметь конкретную (учебную, воспитательную, развивающую) цель;

  • учитель и дети должны осозновать, что посещение музея – не развлечение, а серьезная работа, а поэтому нужно готовиться к нему;

  • посещать музей нужно после предварительной работы и в процесе школьных занятий, когда дети не устали и готовы к восприятию;

  • следует отказаться от обзорных экскурсий, «как безумно тяжелых не только для сознания ребенка, но и взрослого»;

  • отбирать експонаты для экскурсионного показа нужно на основе возрастных интересов ребенка;

  • итогом посещения музея должно быть самостоятельное творчество детей (рисунок, сочинение на тему увиденного, создание моделей и т.д.)»



Сучасна музейна педагогіка розвивається в руслі проблем музейної комунікації і спрямована в першу чергу на вирішення завдань активізації творчих здібностей особистості. З цією метою розробляються різноманітні методики роботи з відвідувачами, які змінюють їх роль і позиції в музейно-педагогічному процесі.

  • Сучасна музейна педагогіка розвивається в руслі проблем музейної комунікації і спрямована в першу чергу на вирішення завдань активізації творчих здібностей особистості. З цією метою розробляються різноманітні методики роботи з відвідувачами, які змінюють їх роль і позиції в музейно-педагогічному процесі.

  • Незважаючи на утвердження ідей диференційованого підходу до різних категорій відвідувачів, основну увагу музейної педагогіки, як і раніше зосереджено до дитячої та підліткової аудиторії.

  • Провідною тенденцією музейної педагогіки стає у зв'язку з цим перехід від поодиноких та епізодичних контактів з відвідувачем до створення багатоступеневої системи музейної освіти, прилучення до музею і його культури.

Тому на сьогоднішній день музейну педагогіку розглядають як інноваційну педагогічну технологію.

Заняття 1. Тема: Психолого-педагогічні засади організації роботи з дітьми засобами музейної педагогіки.

Питання для обговорення
  • Роль музейної педагогіки у вихованні дошкільнят.

  • Цілі, завдання, напрямки роботи за технологією музейної педагогіки.

  • Принципи організації роботи з дітьми за технологією музейної педагогіки.

  • Організація музейного простору в ДНЗ. Міні-музей: цілі, завдання, напрямки діяльності.



Роль музейної педагогіки у вихованні дошкільнят.

Успіхи виховної діяльності пов'язані, насамперед, з тим, наскільки володіє педагог уміннями розвивати та підтримувати пізнавальні інтереси дітей, створювати атмосферу творчості, групової відповідальності.

Характер педагогічної діяльності постійно ставить педагога в комунікативні ситуації, вимагаючи прояву якостей, що сприяють ефективній міжособистісній взаємодії. До таких якостей можна віднести емпатію, рефлексію, гнучкість, товариськість, здатність до співробітництва.

Саме ці якості стимулюють стан емоційного комфорту, інтелектуальної активності, творчого пошуку. У той же час ці якості становлять гуманістичний потенціал педагога й сприяють всебічному гармонійному розвитку особистості кожної дитини забезпечуючи доцільність і ефективність педагогічної взаємодії, підвищення якості освітнього процесу, формування громадянськості й патріотизму в підростаючого покоління – головної мети сучасного дошкільного

закладу, який виконує соціальне замовлення суспільства.

Саме такі завдання дозволяє вирішувати

“музейна педагогіка”.



Основною метою музейної педагогіки є прилучення до музеїв підростаючого покоління, творчий розвиток особистості.

  • У дитини з'являється шанс стати інтелігентною людиною, з дитинства залученою до культури й до одного з її чудових проявів — музею.

  • Діти, які полюблять та опанують музейний простір, стануть у старшому віці найбільш вдячними й сприйнятливими відвідувачами музейних виставок і культурних подій, придбають пізнавальний інтерес до «сьогодення» музею.

  • У дітей формується ціннісне відношення до історії, з'являється інтерес до музеїв і виставок, розвивається емоційний відгук.

«Ребенок должен покидать музей с ощущением уверенности подъема «еще на одну ступеньку».

Рыжкова Н. Музейная педагогика в детском саду



Цілі, завдання, напрямки роботи за технологією музейної педагогіки.



Музей у дошкільному закладі

Музей у дошкільному закладі

базується на наступних основних

принципах:

  • служить своїм творцям: ті, хто створюють цей музей (педагоги, батьки, діти), є і його основними «споживачами» або «користувачами». Це відрізняє його від багатьох інших музеїв, які створюються однією групою осіб ( фахівці-музеєологи) для іншої (аудиторія);

  • інтегрований в освітній процес: через різні форми діяльності він пов'язаний з пізнанням дитиною різних сфер світу : Природи, Культури, Предметів.



При використанні музейної педагогіки як інноваційної технології в системі формування культури дошкільників необхідно враховувати наступні принципи:

  • Наочність.

  • Доступність.

  • Динамічність.

  • Змістовність (матеріал повинен мати освітньо-виховне значення для дітей, викликати в дітях допитливість).

  • Обов'язкова комбінація предметного світу музею з програмою, яка орієнтована на прояв активності дітей.

  • Послідовність ознайомлення дітей з музейними колекціями

( відповідно до завдань виховання дошкільників на кожному віковому етапі).
  • Гуманізм (експонати повинні викликати дбайливе відношення до природи речей).

  • Заохочення дитячих питань і фантазій при сприйнятті.

  • Активність дітей у засвоєнні музейної спадщини, яка проявляється на рівні практичної діяльності, як відображення отриманих знань і вражень у продуктах власної творчості, у продуктивній діяльності (малюванні, ліпленні, придумування історій, казок, оповідань)фантастичного характеру.

  • Рухливість структури занять-екскурсій (чіткий сценарій, але можливість імпровізації).



Напрямки музейно-педагогічного процесу



Особливо ефективні в музейній педагогіці ігрові технології, технологія колективних творчих справ, технології проблемного й індивідуального навчання.  

Звичне, традиційне заняття зберігає наступність із традиційно визначеними формами роботи, організація діяльності на музейному занятті вимагає іншої форми – дитячо-дорослих спільних проектів, у яких дорослий виступає організатором, консультантом.

Крім того, потрібно щоразу придумати незвичайну зустріч, розповідь, приготувати ігри, атрибути, знайти образ.

Музейне заняття, як вистава, може бути нудним і захоплюючим, талановитим і пересічним. На музейному занятті теж потрібна режисура, як у театрі, тут теж важливо розставити акценти, показати найважливіше, потрібне, цікаве.

 



До нетрадиційних форм (технологій) проведення занять, які можуть застосовуватися у музейній педагогіці, відносяться:

До нетрадиційних форм (технологій) проведення занять, які можуть застосовуватися у музейній педагогіці, відносяться:

 
  • інтегровані заняття, засновані на міжпредметних зв'язках;

  •  заняття у формі змагань та ігор, конкурсів, турнірів, естафет, вікторин;

  •  заняття, засновані на формах і методах роботи, відомих у педагогічній практиці: дослідження, винахідництво, репортаж;

  •  заняття на основі нетрадиційної організації та викладення навчального матеріалу: заняття мудрості, заняття любові, заняття-виставка, заняття екскурсія;

  •  заняття з використанням фантазії: заняття-казка, заняття –сюрприз, тощо.



Основною дидактичною одиницею при реалізації технології музейної педагогіки є міні-музей тематичного змісту.

  • Звичайно, в умовах дитячого садка неможливо створити експозиції, відповідні до вимог музейної справи. Тому й називаються ці експозиції «міні-музеями». Частина слова «міні» відображає вік дітей, для яких вони призначені, розміри експозиції й чітко певну тематику такого музею.

  • Призначення створюваних міні-музеїв — залучити дітей у діяльність і спілкування, впливати на їхню емоційну сферу. Психологічні дослідження дозволили зробити висновок, що в дітей, які займаються в музейно-освітньому просторі певним чином модифікується розумова діяльність , діти більш вільно оперують образами.



Будь-яка експозиція повинна враховувати наступний логічний ланцюжок:



Звертаючись до методичного аспекту

Звертаючись до методичного аспекту

розробки технології музейної педагогіки,

необхідно звернути увагу на те, що робота

з дітьми припускає не тільки якість і кількість

отриманої інформації в ході знайомства з

експозиціями міні-музеїв, - важливо добитися в дітей пробудження творчої активності.

Тому дуже важливо продумати обов'язкове включення практичної частини в ході знайомства з експозиціями міні-музеїв.

Це можуть бути різноманітні ігри музейного змісту:
  • ігри-розваги,

  • ігри-подорожі,

  • ігри-графічні вправи,

  • інтелектуально-творчі ігри,

  • ігри за сюжетом літературних творів.

Крім ігор можна використовувати такі види роботи, як:
  • заповнення музейних щоденників у яких можуть бути представлені дитячі малюнки, колажі, аплікації, схеми;

  • виконання домашніх завдань (намалювати, виліпити, придумати назву, загадку, скласти казку тощо).



Етапи організації роботи зі створення міні-музеїв в ДНЗ.



«Планування міні-музею та реалізація практичного етапу»

  • вибір теми міні-музею,

  • визначення місця розміщення міні-музею,

  • планування експозицій,

  • вибір дизайну оформлення міні-музею,

  • добір експонатів,

  • оформлення візитної картки та паспорта міні-музею,

  • розробка форм роботи з експозиціями міні-музеїв,

  • розробка ознайомлювальної екскурсії в міні-музей,

  • розробка конспектів занять з використанням експозицій міні-музею.

 



Організовуючи роботу із залучення батьків до добору експонатів міні-музеїв, необхідно опиратися на наступні принципи:

  • партнерство батьків і педагогів;

  • єдине розуміння педагогами та батьками цілей і завдань музейної педагогіки;

  • допомога, повага й довіра з боку батьків.



Застосування “Міні-музею” у практичній діяльності сприяє розв'язанню наступних виховних завдань:

  • художньо - естетичний, емоційно-ціннісний розвиток особистості, емоційно чуйної на кращі зразки високого мистецтва, історичні факти, орієнтованої на становлення й розвиток національної культури, її традиції та звичаї;

  • створенню умов для формування первісного досвіду прилучення до природи рідного краю, вчити відчувати її красу й близькість до всього живого, використовуючи засоби народної культури;

  • розвиток активності, творчого потенціалу, моральних уявлень у дошкільника через усвідомлення самого себе у своїх вчинках, почуттях, поведінці;

  • удосконалення комунікативності серед дорослих і однолітків.



Використана та рекомендована література

  • Харитонова А.А. Формирование музейной культуры у старших дошкольников /А.А. Харитонова //Начальная школа плюс до и после.- 2011.-№3.-С.73-77.

  • Рыжкова Н. Музейная педагогика в детском саду /Н.Рыжкова //Дошкольное образование. Газета Изд. дома «Первое сентября».- 2011.-№5.

  • Рыжкова Н. Музейная педагогика в детском саду /Н.Рыжкова //Дошкольное образование. Газета Изд. дома «Первое сентября».- 2010.-№22.-(вкладыш); №21,№19,№18.

  • Молодчая Т.В. Вперёд в прошлое: музейные интерактивные экспозиции в детском саду /Т.В. Молодчая //Воспитатель ДОУ.- 2010.-№6.-С.4-9.

  • Турилова Е.К. Реализация направления «Музейная педагогика» /Е.К. Турилова // Воспитатель ДОУ.- 2010.-№5.-С.87-89.

  • Мандебура Е. П. Музейно- педагогическая деятельность в системе подготовки учителя начальных классов /Е.П. Мандебура //Начальная школа.- 2010.-№3.-С.104-107.

  • Якубенко Л.Т. Внедрение музейной педагогики в ДОУ /Л.Т. Якубенко //Управление ДОУ.-2009.-№7.-С.88-94.

  •  Трунова М. Секреты музейной педагогики : из опыта работы / М. Трунова // Дошкольное воспитание. — 2006. — N 4. — С. 38—42.

  • Матеріали Internet





Каталог: Files -> downloads
downloads -> Бджільництво – галузь, яка займається розведенням бджіл для отримання меду, воску. Бджільництво – галузь, яка займається розведенням бджіл для отримання меду, воску
downloads -> Українська мова
downloads -> Романтизм, а з другої половини ХІХ ст реалізм
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням Учень: називає
downloads -> Використання на уроках географії технологій інтерактивного навчання
downloads -> Конспект інтегрованого уроку для 10 класу з географії та англійської мови
downloads -> 1. Підготовчий період
downloads -> Комп'ютерні комунікації – обмін даними між комп'ютерами. Сьогодні комп'ютерні комунікації здійснюються за допомогою комп'ютерних мереж


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка