Морське право



Сторінка5/33
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.62 Mb.
ТипРегламент
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Просторова та часова дія Конвенції ООН з морського права.


Конвенція відбиває сучасні тенденції розвитку в освоєнні Світового океану. У Конвенції в договірному порядку була встановлена гранично допустима ширина територіального моря 12 миль; підтверджене і деталізоване право мирного проходу іноземних суден через територіальне море. Цілком новим є інститут виняткової економічної зони, у межах котрої прибережній державі даються суверенні права у відношенні розвідки, розробки і збереження природних ресурсів, що знаходяться на дні, у його надрах і у водах, що покривають, і управліннями, а також стосовно інших видів економічної діяльності. Конвенція містить новий інститут — води архіпелагу, застосовний до держав-архіпелагів. Вперше в договірній практиці Конвенцією був визначений статус величезної території — району морського дна за межами континентального шельфу («Району»). У ній зафіксовані правила транзитного проходу через міжнародні протоки, що дають можливість здійснювати свободу судноплавства і польотів через них. Урегульовано також польоти літальних апаратів у повітряному просторі над Світовим океаном. Конвенція підтвердила основні норми стосовно континентального шельфу і внесла уточнення в цей інститут, зокрема, визначила підходи до визначення зовнішньої межі континентального шельфу. Визначено порядок регулювання діяльності з дослідження і використання його ресурсів. Конвенція істотно розширила перелік свобод відкритого моря, включивши в нього поряд із традиційними свободами судноплавства, рибальства, польотів, прокладки кабелів і трубопроводів також свободи будувати штучні острови, установки і споруди, що допускаються відповідно до міжнародного права, і проводити морські наукові дослідження.

  1. Значення Світового океану в умовах економічного розвитку, подолання світової економічної кризи та глобалізації.


Океани покривають більшу частину поверхні Землі. На одну людину в середньому припадає більше 311 млн. т води. Моря й океани займають понад 70% поверхні нашої планети, вони впливають на стан атмосфери, є джерелами їжі й корисних копалин. Вони – найпродуктивніші екологічні системи Землі, і забезпечують 80% загальносвітового лову риби. Океан з’явився колискою життя на планеті й у цьому змісті його екологічною першоосновою.

Океан виконує важливу середовищноутворюючу функцію. Значення Океану для існування життя на Землі дуже велике й визначається його функціями у формуванні клімату й газового складу атмосфери, у здійсненні кругообігів мінеральних речовин.

В умовах світової ресурсної кризи, що насувається у зв’язку з виснаженням багатьох видів невідновлювальних природних ресурсів, мінеральні ресурси океанів видаються перспективними та грандіозними.

Річний обсяг послуг, що виконуються міжнародним торговельним судноплавством, перевищує 150 млрд. доларів у рік. Морська транспортна діяльність відрізняється високим ступенем динамізму й відносно низкою вартістю.

Океан та його узбережжя мають величезне рекреаційне значення. Мільйони людей відпочивають на океанічному узбережжі, подорожують океаном.


  1. Типи та види морських просторів – принципи (підґрунтя, критерії) класифікації.


До нинішнього часу в міжнародному морському праві всі морські простори Світового океану варто класифікувати за їхніми правовими ознаками на:

- внутрішні морські води;

- територіальне море (води);

- прилеглі зони;

- архіпелажні води;

- континентальний шельф;

- виняткові (морські) економічні зони;

- води відкритого моря;

- замкнуті або напівзамкнуті моря;

- води міжнародних проток;

- міжнародний район морського дна.

Така правова класифікація морських просторів закріплена у Конвенції ООН з морського права 1982 р.

Питання про правову класифікацію морських просторів органічно пов'язане з питанням про правовий статус цих просторів.

При цьому необхідно враховувати, що до основних елементів правового статусу кожної правової категорії морських просторів, як правило, відносяться:

- обсяг або склад морських просторів, що входять у ту або іншу правову категорію;

- положення або правила, що відмежовують цю правову категорію морських просторів від інших;

- обсяг національної або міжнародної юрисдикції, що поширюється на ту або іншу правову категорію морських просторів.

  1. Територіальне море - визначення, межі, міжнародно-правовий статус.


У чинному міжнародному праві поняття територіального моря наведене в Конвенції про територіальне море та прилеглу зону 1958 р. і в Конвенції з морського права 1982 р.: “Суверенітет прибережної держави поширюється за межі її сухопутної території та внутрішніх вод, а в разі держави-архіпелагу – його архіпелажних вод, на прилягаючий морський пояс, що називається територіальним морем” (п. 1 ст. 2). Ширина територіального моря може бути не більше, ніж 12 морських миль. Переважна більшість держав світу, включно з Україною, дотримуються цієї норми.

Ширину територіального моря виміряють від вихідної лінії в бік відкритого моря за правилами, встановленими в міжнародному праві. Це може бути або лінія найбільшого відливу вздовж берега, прямі вихідні лінії, що з’єднують точки, які максимально виступають у море, там, де берегова лінія глибоко порізана та звивиста або де є вздовж берега в безпосередній близькості до нього ланцюг островів, за наявності вкрай непостійної берегової лінії і в інших випад-ках вихідна лінія, проведена по зовнішній межі внутрішніх морських вод або поперек гирла ріки, що безпосередньо впадає у море.

Ще одним важливим питанням, урегульованим міжнародним правом у правовому режимі територіального моря, є право мирного проходу. Мирним проходом називається плавання через територіальне море суден іноземних держав із метою: а) перетнути це море, не заходячи у внутрішні води, не стаючи на рейді або біля портової споруди за межами внутрішніх вод; б) пройти у внутрішні води, вийти з них, стати на такому рейді або у такої портової споруди. Прохід має бути неперервним і швидким. Однак прохід включає зупинку та стоянку на якорі, але лише настільки, наскільки вони пов’язані зі звичайним плаванням або необхідні внаслідок непереборної сили, біди або з метою надання допомоги особам, суднам чи літальним апаратам, що знаходяться в небезпеці або зазнали катастрофи.

Прохід визнається мирним, якщо не порушує мир, добрий порядок або безпеку прибережної держави, яка, у свою чергу, вправі вжити заходи, аби не допустити прохід, який не є мирним. Види діяльності, які відповідно до міжнародного права є порушенням миру, доброго порядку або безпеки прибережної держави, перелічені в ч. 2 ст. 19 Конвенції з морського права 1982 р.

Правом мирного проходу користуються судна всіх держав, і прибережна держава не повинна цьому перешкоджати, за виключенням випадків порушення встановлених міжнародним правом правил такого проходу. Прибережна держава вправі установлювати в територіальному морі морські коридори для проходу судів або схеми руху. Із суден, що виконують мирний прохід, можуть бути стягнуті тільки збори за надання конкретних послуг.



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка