Морське право



Сторінка22/33
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.62 Mb.
ТипРегламент
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   33

Портові збори.


У морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об’ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача.

Канальний збір справляється на користь власника каналу.

Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Маяковий збір справляється на користь державної установи, що організовує та здійснює навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства.

Контроль за цільовим використанням коштів від портових зборів здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. За нецільове використання коштів від портових зборів суб’єкт, який допустив таке порушення, сплачує до Державного бюджету України штраф у розмірі 200 відсотків використаної не за цільовим призначенням суми портових зборів.

  1. Функції, призначення та повноваження капітана морського порту.


Як визначає ст. 87 КТМ та п. 1.4 Положення про капітана морського торговельного порту України, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 18 жовтня 2000 року, капітан морського торговельного порту призначається на посаду й звільняється з неї Міністерством транспорту України за пропозицією Держфлотінспекції України та за погодженням з Державним департаментом морського і річкового транспорту.

На посаду капітана порту призначаються особи зі спеціальною освітою, які мають диплом капітана суден валової місткості від 3000 тонн і більше (або капітана далекого плавання) та стаж роботи на посаді капітана морського торговельного судна не менше 5 років.

В свою чергу, капітан морського рибного порту призначається на посаду й звільняється з посади наказом Голови Держкомрибгоспу України.

На посаду капітана морського рибного порту призначаються особи, що мають вищу освіту, диплом капітана дальнього плавання й стаж роботи на посаді капітана морського судна не менше 5 років. У портах 3-го розряду капітаном порту можуть призначатися особи, що мають вищу освіту, диплом капітана дальнього плавання й стаж роботи на посаді капітана морського судна не менше 3 років.

До функцій капітанів морських портів належать:

1) нагляд за дотриманням чинного законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства;

2) реєстрація суден у Державному судновому реєстрі України, Судновій книзі України і видача суднових документів, якщо інше не передбачено чинним законодавством України;

3) видача документів, зазначених у статті 51 цього Кодексу;

4) перевірка суднових документів, а також дипломів і кваліфікаційних свідоцтв;

5) видача посвідчень моряка особам, які входять до складу суднового екіпажу;

6) нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у порт і виходу з порту;

7) нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;

8) оформлення приходу суден у порт і виходу з порту;

9) керівництво лоцманською службою і службою регулювання руху суден, нагляд та контроль за ними;

10) організація і нагляд за криговим проведенням суден на підходах до порту в межах його акваторії;

11) видача дозволів на підняття майна, що затонуло в морі, а також на проведення в межах території та акваторії порту будівельних, гідротехнічних та інших робіт;

12) облік та розслідування аварійних морських подій.

Розслідування аварійних морських подій здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.



  1. Організаційно-правові засади діяльності морських лоцманів України. Державна морська лоцманська служба України.


Правове регулювання відносин з лоцманського проведення морських суден пов'язується з 12-ю сесією Асамблеї ІМО (Міжнародної морської організації), на якій були прийняті Рекомендації щодо підготовки та кваліфікації морських лоцманів (Резолюція A.485 (XII). В Україні регулювання здійснюється відповідно до гл. 3 розділу IV цього Кодексу та наказу Мінтрансу України N 498 від 11.09.2000 р. "Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу" (далі - Положення).

Метою лоцманського проведення морських суден є забезпечення безпеки мореплавства. Згідно з Положенням йдеться також про запобігання аварійним морським подіям, захист навколишнього природного середовища та людського життя в територіальних водах.

Проведення суден державними морськими лоцманами здійснюється на підходах до морських портів, у межах вод морських портів, а також між морськими портами (їх прийнято називати районами лоцманського проведення морських суден). Згідно Положення лоцманське проведення здійснюється на фарватерах і каналах, а також в інших районах, ускладнених для плавання. Райони лоцманського проведення визначаються законодавством.

Проведення суден здійснюється незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна (принципи проведення).

Суб'єктами діяльності з лоцманського проведення суден у зазначених районах є лоцманські служби порту, що підпорядковуються капітанам портів і в яких працюють державні морські лоцмани. Слід зазначити, що в Україні, на відміну від інших країн (в тому числі Російської Федерації, у ст. 87 КТМ РФ йдеться про державні та недержавні організації з лоцманського проведення суден), лоцманське проведення можуть здійснювати виключно державні морські лоцманські служби. Отже, законодавством окремих країн виключений термін "державний морський лоцман", що дійшов до нас з КТМ СРСР. Враховуючи сучасні тенденції міжнародного регулювання відносин з лоцманського проведення суден й розвиток конкуренції в сфері торговельного мореплавства в Україні, вважаємо за доцільне передивитися коло суб'єктів, що можуть здійснювати лоцманське проведення суден. З огляду на це, до коментованої статті слід внести відповідні зміни, відповідно до яких передбачити норму про лоцманське проведення державними та недержавними лоцманськими службами. Також зазначимо, що з огляду на мету та значимість лоцманського проведення суден, така діяльність повинна здійснюватися за умов ліцензування.

На сьогодні відповідно до законодавства України державна морська лоцманська служба - це сукупність підрозділів державних підприємств (державного підприємства), що належать до сфери управління Мінінфраструктури та на які покладено функції щодо надання лоцманських послуг у відповідних районах лоцманського проведення в територіальному морі й на внутрішніх водних шляхах України (далі - лоцманські організації). Діяльність лоцманських організацій здійснюється на засадах самофінансування за рахунок коштів лоцманських зборів, що стягуються в установленому порядку. Функції щодо надання лоцманських послуг у районах обов'язкового лоцманського проведення в територіальному морі та на внутрішніх водних шляхах України, крім функцій, що належать до компетенції капітана порту (за винятком флоту рибної промисловості), покладено на державне підприємство "Дельта-лоцман". Державний нагляд і загальне керівництво за діяльністю державної лоцманської служби здійснює Мінінфраструктури через Головну державну інспекцію України з безпеки судноплавства (далі - Держфлотінспекція України) і капітанів портів.

З метою забезпечення безпеки судноплавства, на внутрішніх водних шляхах України визначено порядок лоцманського проведення суден на річкових внутрішніх водних шляхах України, включаючи акваторії річкових портів, у тому числі гирлових, і на підходах до них відповідно до наказу Мінтрансу України N 11 від 14.01.2002 р. "Про затвердження Положення про державних річкових лоцманів".



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   33


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка