Морське право



Сторінка19/33
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.62 Mb.
ТипРегламент
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   33

Взаємовідносини морського агента з судновласником та капітаном судна.


Ст. 118 КТМ

Судновласник або інший довіритель зобов'язані:

а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;

б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;

в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною та обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.

Для належного виконання морським агентом своїх обов'язків, що визначені ст. 117 КТМ, судновласник або інший довіритель повинен надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій, відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою. Крім того, судновласник або інший довіритель несе відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

По-перше, положення про обов'язок судновласника надати агенту кошти і відшкодовувати витрати відповідає загальним положенням про договір доручення, що визначені Цивільним кодексом України. По-друге, що стосується відповідальності судновласника перед третіми особами за наслідки дій морського агента в межах його повноважень, то вважається, що законодавець мав на увазі ті випадки, коли морський агент діє від імені судновласника або іншого довірителя, а не випадки, коли агент діє від власного імені хоча і у відповідності із договором морського агентування.

Обов'язки судновласника визначаються в агентському договорі, в якому можуть бути використані повністю або частково відповідні положення Стандартної лінійної агентської угоди ФОНАСБА. Зокрема, судновласник повинен забезпечувати агента необхідною документацією і бланками, забезпечувати повною інформацією про рух суден, забезпечувати агента грошовими коштами і відшкодовувати йому всі платежі, що здійснені ним в інтересах судновласника. Якщо агент надає владі фінансове забезпечення, яке необхідне для здійснення агентського обслуговування, судновласник зобов'язаний надати агенту відшкодування (якщо тільки необхідність надання такого забезпечення не було викликане дією або бездіяльністю агента, які скоєні умисно або з грубої необережності).

Ст.118 КТМ не передбачається обов'язок судновласника або іншого довірителя сплачувати агенту відповідну плату. Проте ст. 1002 Цивільного кодексу України передбачено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Як правило, розмір плати за послуги морського агента встановлюється в договорі морського агентування і періодично переглядається сторонами. Цей розмір визначається з урахуванням звичайних і передбачувальних обов'язків агента. Якщо ж морський агент виконує обов'язки, що виходять за межи тих, що звичайно прийняті, то розмір плати за їх виконання визначається окремою угодою між сторонами. Ці обов'язки можуть бути пов'язані, наприклад, із участю агента у продажі білетів пасажирам, відправці повідомлень про загальну аварію тощо.

Частина 2 ст. 118 КТМ розглядає випадок обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента по договору морського агентування. На жаль, діючим законодавством України не визначається як поняття "звичайні повноваження морського агента", так і "спеціальні повноваження морського агента". Проте, виходячи з практики застосування агентських договорів, можна стверджувати, що звичайні повноваження морського агента включають в загальному вигляді його повноваження на укладання угод від імені довірителя. В свою чергу, спеціальні повноваження морського агента визначаються шляхом перерахування конкретних дій, що йому доручаються.

Довіритель, в свою чергу, може оскаржити угоду, що укладена морським агентом, якщо доведе, що третя особа діяла недобросовісно, або якщо їй (третій особі) було відомо про обмеження повноважень морського агента. В іншому випадку укладена морським агентом угода є обов'язковою для виконання довірителем.

  1. Правова природа договору морського агентування: сторони форма,зміст. Класифікація договорів агентування.


Ст. 116. Кодексу про торгівельне мореплавство.

У морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Плата за послуги агентських організацій всіх форм власності встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Цивільний кодекс України не виділяє договір морського агентування в окремий вид зобов'язань. Однак, виходячи з характеру відносин, що виникають між агентом і судновласником при виконанні цього договору, можна кваліфікувати його як договір доручення. Так, згідно зі ст. 1000 Цивільного кодексу за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Таким чином, враховуючи норми Цивільного кодексу України, у договорі морського агентування мають бути чітко визначені права та обов'язки агента і судновласника, міститися вказівки про порядок взаємовідносин із третіми особами, термін дії договору, територія, в межах якої є чинним виключне право агента, розмір винагороди агенту.

Договір морського агентування в торговельному мореплавстві прийнято називати агентською угодою. На практиці зустрічаються такі види агентських угод:

- угода на портове агентування (port agency agreement) - застосовується здебільшого для агентування трампових суден;

- угода на генеральне агентування (general agency agreement) - надає агенту виключне право на агентування суден судновласника в зоні дії агента. При цьому агенту надаються широкі повноваження з усіх питань обслуговування судна, вантажу, пасажирів, екіпажу, парку устаткування, а також із буксирування вантажів (замовлення вантажу або прийняття замовлення на вантаж), інкасації фрахтової виручки та з інших комерційних питань;

- угода на агентування лінії (liner agency agreement) - укладається судновласниками лінійних конференцій з агентами ліній. Лінійна конференція є об'єднанням перевізників, які експлуатують судна, або групою судновласників, що складається із двох і більше перевізників (судновласників), що здійснюють перевезення вантажів за загальними фрахтовими ставками на певних напрямах або лініях, застережених у межах географічного району;

- угода на агентування парку устаткування (equipment control agreement) - укладається в галузі контейнерних та ролкерних перевезень.



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   33


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка