Містерство транспорту та зв’язку України



Скачати 411.93 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації25.10.2017
Розмір411.93 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3


Міністерство транспорту та зв’язку України

Донецький інститут залізничного транспорту

Кафедра „Рухомий склад залізниць”

Методичні вказівки

до оформлення звітної документації при виконанні

курсових й дипломних проектів спеціальності

„Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту”

всіх форм навчання

Донецьк 2011 р.

Методичні вказівки до оформлення звітної документації при виконанні курсових й дипломних проектів спеціальності „Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту” всіх форм навчання / Прилепський Ю.В., Горобченко О.М., Гущин А.М. Рябко К. О. - ДонІЗТ, 2010.- 61 с.

Дані вказівки містять основні правила оформлення текстових та конструкторських документів при виконанні студентами спеціальності „Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту” дипломних та курсових проектів.

Автори: доц., к.т.н. Ю. В. Прилепський,

доц., к.т.н. О. М. Горобченко,

доц., к.т.н. А. М. Гущин,

асс. К. О. Рябко
Розглянуто на засіданні кафедри „Рухомий склад залізниць”

„__6__" __листопада__2010 р. Протокол №__4__

Завідувач кафедрою ________________проф. Паламарчук М.В.

Схвалено методичною радою факультету „Управління на залізничному транспорті”

„__15__" __грудня__2010 р. Протокол №_4_

Декан ___________________________ доц. Горобченко О.М.

Вступ

Цими методичними вказівками встановлюються загальні норми та вимоги щодо викладання та оформлення дипломних (курсових) проектів (робіт) студентами спеціальності „Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту” всіх форм навчання. Ці вимоги стосуються правил оформлення текстових, графічних звітних документів та ілюстративного матеріалу.



Дотримання студентами вимог, що викладені в цих вказівках, є обов’язковим.

Відповідність оформленої звітної документації нормам, що викладені в цьому методичному посібнику, перевіряється:

- для курсових проектів і робіт – викладачем, що оцінює якість їх виконання;

- для дипломних проектів і робіт – консультантом з нормоконтролю, що призначається відповідним розпорядженням або наказом керівництва навчального закладу.

Студенти повинні бути заздалегідь ознайомлені з вимогами, що викладені в цих методичних вказівках та мати можливість постійно їм користуватися.
1 Оформлення текстових документів
1.1 Загальна структура текстового документа (пояснювальної записки)
Основним текстовим документом при виконанні студентами дипломного або курсового проекту (роботи) є пояснювальна записка, яка містить в собі такі розділи: титульний аркуш, завдання, реферат, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (в разі потреби). Оптимальним для пояснювальної записки до дипломного проекту (роботи) є обсяг 80 – 90 сторінок, а до курсового проекту (роботи) – 40 – 50 сторінок машинописного або машинного тексту без урахування додатків.

Складовими текстового документа є безпосередньо текст, таблиці, рисунки, формули.

1.1.1 Титульний аркуш є першою сторінкою текстового документу, основним джерелом бібліографічної інформації, повинен бути інформативним, стислим та вміщувати в собі такі дані: галузева належність організації-розробника; назва організації-розробника; назва структурного підрозділу, де був розроблений документ (проект, робота); повна назва документу; тип документу (пояснювальна записка, звіт, інструкція, тощо); індекс документу; прізвище, ім’я та по батькові керівника, консультантів (в разі потреби), автора документу з власними підписами та датами. Приклад оформлення титульного аркушу наведений в додатку А.

1.1.2 Завдання розміщується одразу після титульного аркушу, заповнюється згідно прийнятої форми або на бланку керівником разом з виконавцем, затверджується керівником підрозділу і містить в собі такі дані: галузева належність організації-розробника; назва організації-розробника; назва структурного підрозділу; на розробку якого документу видається завдання; прізвище, ім’я та по батькові розробника документу; повна назва документу, що повинен бути розроблений (тема проекту або роботи); посилання на наказ або розпорядження, згідно якого здійснюється розробка документа; кінцевий строк розробки та представлення документу; вхідні дані, на основі яких здійснюється розробка; перелік питань, які підлягають розробці (зміст пояснювальної записки та перелік графічного матеріалу); перелік консультантів, з якими узгоджується зміст окремих розділів документу; дата видачі завдання; календарний план виконання, узгоджений між керівником та виконавцем.

Приклад оформлення завдання наведений в додатку Б.

1.1.3 Зміст, який розміщують безпосередньо після реферату з нової сторінки, послідовно вміщує номери та назви всіх розділів та підрозділів, що є в текстовому документі з посиланням на сторінку їх початку згідно крізної посторінкової нумерації складових текстового документу.

Приклад оформлення змісту наведений в додатку В.

1.1.4 Вступ розташований за змістом з нової сторінки та містить в собі в стислій формі: оцінку сучасного стану проблеми, актуальність розробки, ціль роботи, задачі, що вирішуються даною розробкою, область застосування результатів розробки.

1.1.5 Розділи основної частини формуються в залежності від напрямку документу керівником розробки. Основна частина дипломного проекту або роботи окрім розділів, які стосуються безпосередньо суті розробки, повинна містити такі обов’язкові розділи: охорона праці (техніка безпеки), економічна частина, використання Пеом для розрахунків, зміст яких узгоджується з відповідними консультантами. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію. Відповідальність за достовірність наведених результатів несе виконавець.

1.1.6 Висновки розміщуються після викладу суті роботи з нової сторінки і являють собою оцінку результатів, що отримані виконавцем у підсумку розробки проекту або роботи в цілому. Висновки повинні бути стислими та охоплювати всі стадії розробки. Текст висновків може бути розділений на пункти.

1.1.7 Перелік джерел, на які посилаються в документі, приводиться наприкінці тексту документу, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях записки повинні бути дані посилання. Бібліографічні описи в переліку посилань приводять у порядку, у якому вони вперше згадувалися в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Виконання списку переліку посилань і посилання на нього в тексті виконуються згідно вимог ГОСТ 7.32-91.

1.1.8 Додатки містять матеріал, який є необхідним доповненням роботи, але включення його в основну частину текстового документу може змінити упорядковану і логічну уяву про неї або не може бути послідовно розміщений в основній частині записки через великий обсяг чи спосіб подання. Додатки оформлюють за вимогами ДСТУ 3008-95 і міждержавного стандарту 2.105-96 (див. додатки А – Д).


1.2 Позначення текстового документу
Норми складання позначення документа викладені в ГОСТ 2.201-80 та в ГОСТ 2.102-68. Для текстового документу на експериментальний виріб, що розробляється, складається мінімум з 10 символів. Для пояснювальної записки до дипломного (курсового) проекту або роботи, що виконують в ДонІЗТ студенти спеціальності 7.100501 „Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту” пропонується позначення текстового документу, яке наведене на рисунку 1.1.

Б – буква; Ц – цифра

При відсутності збиральних креслень та деталіровки в групі відповідних символів проставляються „0”

Рисунок 1.1 – Приклад позначення текстового документу

Для позначення умовного коду пропонується:

ДПЛ – дипломний проект;

КПЛ – курсовий проект;

КРЛ – курсова робота.

Порядковий номер складальної одиниці та порядковий номер деталі в позначенні пояснювальної записки не нумеруються; замість них проставляються нулі.

Для пояснювальної записки до дипломних або курсових проектів (робіт) в групі додаткових символів слід позначати ПЗ (пояснювальна записка).

Приклад: ДПЛ.037.00.00.ПЗ – пояснювальна записка до дипломного проекту, що виконана студентом, останні три цифри залікової книжки якого дорівнюють 037.
1.3 Формати і написи текстового документу
1.3.1 Пояснювальну записку оформляють на аркушах формату А4 (210х297 мм). Допускається використання формату АЗ (297х420 мм), коли це необхідно.

Текстова частина документу може бути викладена на аркушах з рамкою та основним написом для першого аркуша (рисунок 1.2), з рамкою та основним написом для наступних аркушів (рисунок 1.3), або на аркушах без рамки (рисунок 1.4).

1.3.2 Заповнення граф основного напису пояснювальної записки є таким:

а) для першого аркуша (див. рисунок 1.2):

- (1) тема проекту або роботи;

- (2) позначення документа (див. підрозділ 1.2);

- (3) літера, що присвоюється документу згідно вимог ГОСТ 2.103-68 (Д – для дипломного проекту або роботи, К – для курсового проекту або роботи);

- (4) порядковий номер аркушу текстового документу (не заповнюється, якщо документ має тільки один аркуш);

- (5) кількість аркушів текстового документу;

- (6) група, в складі якої навчається студент, найменування або індекс організації-розробника;

- (7) формат аркушу (може не заповнюватися);

- (8) характер роботи (може заповнюватись на вимогу замовника);

- (9) прізвища осіб, що підписують документ;

- (10) підписи осіб, що зазначені в графі 8;

- (11) дата підписання документа;

- (12) – (16) відомості про внесення змін до документу, що заповнюються згідно вимог ГОСТ 2.503-74 (заповнення для студентських проектів або робіт не є обов’язковим).

- (17) – додаткові написи (для студентських проектів або робіт не заповнюються);

б) для наступного аркуша (див. рисунок 1.3):

- (1) позначення документа (див. підрозділ 1.2);

- (2) порядковий номер аркушу згідно крізної нумерації;

- (3) – (7) відомості про внесення змін до документу, що заповнюються згідно вимог ГОСТ 2.503-74 (заповнення для студентських проектів або робіт не є обов’язковим);

Рисунок 1.2 – Вигляд першого аркушу (не плутати з першою сторінкою) текстового документу з основним написом



Рисунок 1.3 – Вигляд наступних аркушів текстового документу з основним написом

- (8) додаткові написи (для студентських проектів або робот не заповнюються);

При виконанні текстового документу без рамки та основного напису, аркуш повинен мати вигляд, що наданий на рисунку 1.4.


1.4 Оформлення тексту
1.4.1 Пояснювальну записку виконують рукописним, машинописним чи машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одній стороні аркуша білого паперу.

При машинописному способі сторінку заповнюють через 1,5 інтервалу; при машинному - з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення і висоті букв не менш h = 2,5 мм. Для машинного способу формування тексту пояснювальної записки рекомендується використовувати такі типи шрифтів: за ГОСТ 2.304–81 типу А (або Б), Times New Roman, Arial. Шрифти за ГОСТ 2.304–81 додаються в систему комп’ютера при інсталяції пакету системи автоматизованого проектування „Компас-графік”.

У записці повинні бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри й інші знаки. Усі букви, цифри і знаки повинні бути виконані чорним кольором по всій записці.

Рисунок 1.4 – Вигляд аркушу текстового документу без рамки та основного напису


Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тім же місці чи між рядків виправленого зображення машинописним способом або від руки (не більше трьох виправлень на сторінку).

1.4.2 Абзаци в тексті починають відступом, рівним п'ятьом ударам друкарської машинки (15 - 17 мм).

Кожен пункт, підпункт і перерахування записуються з абзацного відступу.

1.4.3 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко і коротко відображати зміст розділів, підрозділів.

Заголовки варто починати з абзацного відступу і друкувати, крім першої прописної, малими літерами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом при виконанні записки рукописним способом повинна бути 15 мм., при машинописному способі -3 або 4 інтервали, при машинному - не менш двох рядків.

Відстань між заголовком розділу й підрозділу становить 2 інтервали, або 8 мм (один рядок).

Переноси слів у заголовку не допускаються.

1.4.4 Кожен розділ текстового документа треба починати з нової сторінки.

Структурні елементи "Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів", "Вступ", "Висновки", "Перелік посилань" не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти нумерують арабськими цифрами.

Розділи записки повинні мати порядкову нумерацію в межах текстового документу, наприклад 1, 2, 3 і таке інше.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу, наприклад 1.1, 1.2 і таке інше. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу, наприклад, 1.1, 1.2 чи 1.1.1, 1.1.2 і таке інше.

Після номера розділу, підрозділу пункту крапку не ставлять.

Усередині пунктів або підпунктів можуть бути наведені перерахування, причому перед кожним пунктом перерахування ставлять тире, а при необхідності посилання на нього в тексті документа - малу літеру з дужкою. При подальшій деталізації перерахувань використають арабські цифри з дужкою, а запис роблять із абзацного відступу, наприклад:

а)

б)


1)

2)


в)
1.4.5 Сторінки пояснювальної записки варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись крізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки наприкінці (див. рисунки 1.3, 1.4).

1.4.6 Зміст документа по розділах поміщають на початку й включають у загальну нумерацію аркушів даного документа. Заголовок «Зміст» пишуть по центру аркуша із прописної букви. Назви, включені в зміст, пишуть із прописної букви.

1.4.7 "Титульний лист", "Завдання" включають у загальну нумерацію сторінок записки. Номера сторінок на титульному листі не проставляють.

Сторінки по тексту, на яких розташовані окремо ілюстрації і таблиці, включають у загальну нумерацію


1.5 Ілюстрації
1.5.1 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) є найбільш наочною частиною текстового документа. Їх розташовують в пояснювальній записці симетрично ширини поля тексту, безпосередньо після першої згадки, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в записці. Кількість ілюстрацій повинна бути достатнім для пояснення тексту, що викладається.

Ілюстрація позначається "Рисунок - ", що разом з назвою ілюстрації поміщають після пояснювальних даних, наприклад: "Рисунок 3.1 - Схема розміщення...". Позначення розміщують симетрично ілюстрації

При необхідності, безпосередньо під ілюстрацією поміщають пояснювальні дані (підрисуночний текст).

Якщо в тексті документа є ілюстрація, на якій зображені складові частини виробу, то на цій ілюстрації повинні бути позначені номери позицій цих складових частин; їх розташовують у зростаючому порядку, за винятком повторюваних позицій (див. рисунок 1.5).

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що приводяться в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: 3.2 - другий рисунок третього розділу.

Ілюстрації, що не вміщуються на одному аркуші, розташовують на двох або більшої кількості аркушів. При цьому позначення ілюстрації розташовують на першому аркуші, а на наступних на місці позначення вказують „Рисунок ..., аркуш...”, проставляючи їх номера.

1.5.2 Діаграми та графіки зображуються з нанесенням шкал величин. Шкали на координатних осях можуть мати координатну сітку, розподільчі штрихи або їх сполучення. Шкали можуть бути лінійні або нелінійні з логарифмічною чи іншою залежністю значень. При наявності на одному графіку декількох функцій, шкали для кожної з них розташовують паралельно координатним осям. Значення шкал вказують поза полем графіку.

1 –двигун електричний; 2 – шків ведучий; 3 – ремінь клиноремінної передачі; 4 – ролик натяжний; 5 – шків ведений; 6 – редуктор

Рисунок 1.5 – Приклад схеми розміщення позицій та пояснювальних даних
1.6 Таблиці
Таблиці, що є найбільш інформаційною частиною текстового документу, розташовують або безпосередньо після абзацу, де вона вперше згадується, або на наступній сторінці. Посилання на таблицю, що наведена в текстовому документі, є обов’язковим.

1.6.1 Назва таблиці повинна відображати її зміст, бути точною, стислою. Назву розміщують над таблицею з абзацного відступу після слова „Таблиця” з відповідним номером через тире, без крапки перед назвою і після неї, малими літерами (окрім першої прописної), наприклад: „Таблиця 3.5 – Параметри зубчастої передачі”.

При переносі частини таблиці на іншу сторінку, назву розміщують тільки над першою частиною таблиці; над іншими частинами таблиці пишуть з абзацного відступу „Продовження таблиці” з номером таблиці без крапки в кінці. Якщо продовжень таблиці декілька, вказують їх порядковий номер, наприклад: Продовження 2 таблиці 3.5.

1.6.2 Таблиці, за винятком таблиць додатків, нумерують арабськими цифрами крізною нумерацією або у межах розділів. В останньому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відділених крапкою. При цьому перша цифра вказує номер розділу, а друга - порядковий номер таблиці в розділі.

Заголовки граф і рядків таблиці варто писати з прописної букви, а підзаголовки граф - з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, чи з прописної букви, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їхня відсутність не утрудняє користування таблицею.

Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.

Таблицю, у залежності від її розміру, поміщають під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, чи на наступній сторінці, а, при необхідності в додатку до документу.

Допускається розміщувати таблицю уздовж довгої сторони листа записки.

Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частині, розміщують одну частину під іншою чи поруч, переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку і боковик. При розподілі таблиці на частини, допускається її голівку і боковик заміняти відповідно номером граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (чи) рядки першої частини таблиці (див. додаток Д).

Слово "Таблиця" вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці. Над іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" із указівкою номера (позначення) таблиці.

Якщо наприкінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю не проводять.

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини і поміщати одну частину поруч з іншої на одній сторінці. При цьому повторюють голівку таблиці. Рекомендується розділяти частини таблиці подвійною лінією або товщиною 2s.

Графу "номер за порядком" у таблицю включати не допускається, окрім тих випадків, коли в тексті документа є посилання на них, при розподілі таблиці на частини, а також при переносі частини таблиці на наступну сторінку.

При необхідності нумерації показників, параметрів чи інших даних порядкові номери варто вказувати в першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх найменуванням. Перед числовими значеннями величин і позначенням типів, марок і таке інше порядкові номери в таблицях не проставляються.
1.7 Формули
Формулу розташовують на окремому рядку симетрично поля тексту. У формулах варто застосовувати позначення величин, що установлені стандартами. Пояснення позначень величин і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не наведені раніше в тексті, дають безпосередньо під формулою. Пояснення символів приводять кожне з нового рядка в послідовності їхнього розташування у формулі й починають зі слова «де» без яких-небудь знаків після нього. При наявності пояснень до формули, після неї ставиться кома. Наприклад: Щільність зразка , кг/м3 обчислюють по формулі:

, (1.1)

де m – маса зразка, кг;



V – об’єм зразка, м3.

Формули, не розділені текстом, розділяють комою. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках математичних операцій, повторюючи їх на початку наступного рядка. При переносі формули на знаку множення застосовують знак х, а не крапку. У документах, що видані недрукарським способом, формули виконують машинописними, машинним способами або креслярським шрифтом висотою не менш 2,5 мм. Застосування машинописного й рукописного способів написання символів в одній формулі не допускається. Формули, якщо по тексту на них є посилання (за винятком формул, що поміщаються в додатку), повинні мати наскрізну нумерацію арабськими цифрами в круглих дужках наприкінці рядка. Посилання в тексті на формулу також дають у круглих дужках, наприклад: «Знайдемо цю величину по формулі (1.1)». Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед номером формули позначення додатка, наприклад: формула (А.1) або формула (П1.1). Допускається нумерувати формули в межах розділу. У цьому випадку перед номером формули вказують номер розділу, розділяючи їх крапкою, наприклад: формула (3.1). Порядок оформлення в документах математичних рівнянь такий же, як і формул.


1.8 Примітки і посилання
Примітки приводять у документах, якщо необхідно дати які-небудь пояснення або вказати довідкові дані по тексту, до таблиць або графічного матеріалу. Примітки не повинні містити вимог. Примітки поміщають безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або таблиці, до яких вони відносяться, починаючи із прописної букви. Одну примітку не нумерують. Якщо приміток декілька, їх нумерують один по одному арабськими цифрами. Примітки до таблиці поміщають наприкінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці.

У текстовому документі допускаються посилання на відомості даного документа, стандарти, технічні умови й інші документи за умови, що вони повністю й однозначно визначають відповідні вимоги. Посилання можна давати на документ у цілому або окремі його розділи й додатки. Посилання на підрозділи, пункти, таблиці й ілюстрації інших документів не допускаються (тільки на підрозділи, пункти, таблиці й ілюстрації даного документа).


1.9 Список використаних джерел


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка