Міністерство внутрішніх справ україни



Скачати 194.64 Kb.
Дата конвертації04.01.2018
Розмір194.64 Kb.
ТипУрок



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Ніжинський професійний ліцей побуту та сервісу


уроку з української літератури на тему:

Павло Тичина.

Огляд життєвого і творчого шляху.

Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”,

Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері…”, “Пам’яті тридцяти”




Павло Тичина з першою вчителькою Серафимою Морачевською, 1930 рік

Викладач Малахова Д.М.

МЕТА: ознайомити учнів з долею поета;

допомогти зрозуміти ранню поезію Павла Тичини через комплексне

сприймання різних видів мистецтва;

сприяти поглибленню творчої уяви й образного мислення учнів;

формувати естетичне ставлення до життя, до поезії;

розвивати емоції, почуття, уміння сприймати твори на слух,

удосконалювати навички виразного читання, уміння аналізувати прочитане і висловлювати власні роздуми про ліричні поезії;

виховувати почуття людяності, любові до мистецтва, розвивати розуміння прекрасного.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: мультимедіапроектор, папки з дидактично-методичними

матеріалами

СЛОВНИК: «символіка», «експресіонізм», «імпресіонізм», «футуризм»,

«імажинізм».
І. Організаційна частина. Оголошення теми та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Доброго дня, шановні учні, дорогі гості!

Сьогодні ми поговоримо з вами про нашого видатного земляка, геніального

поета, громадського діяча і просто чудову людину – Павла Григоровича

Тичину.

Ознайомимося з його віршами “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви зна-

єте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері…”, “Пам’яті тридцяти.”

А разом з тим, дослідимо художнє полотно самобутнього автора, використавши найяскравіші зразки його ранньої лірики.

Але метою уроку є не тільки ваше знайомство із цікавими фактами біографії

П. Тичини та його поезією,сповненої глибокого змісту та незвичайної форми, а й вміння навчитися розуміти красу слова митця, розвивати навички аналізу поезій, показати глибину, щирість, чистоту почуттів ліричного героя, зіставляючи з іншими видами мистецтва.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.


На минулому уроці ми говорили з вами про основні тенденції української поезії 1920-х років, називали провідних митців.

Подумайте і дайте відповіді на наступні питання:

1.Які події в Україні змусили українців замислитися над власною історією, традиціями, літературою?(Події національно-визвольних змагань 1917-1920-х рр.).

2. Кого з видатних поетів цього періоду ви можете назвати?(М. Рильського,

Д. Донцова, М. Драй-Хмару, О. Ольжича, П. Филиповича, Ю. Клена).

3.Назвіть особливості експресіонізму

*зацікавленість громадською темою;

*відображення свідомості людини її емоцій та переживань;

*ставлення до людини як до особистості;

*показ всіх аспектів життя: поганих і гарних, підлих і шляхетних,
злих і добрих, сумних і радісних.

4. Які течії і стилі під загальною назвою модернізм ви можете назвати?

(символізм, неоромантизм, імпресіонізм, футуризм…)

5. Що таке «кларнет»?

Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського слова clavus, що означає ясний. Так названо інструмент за його звук — чистий,

ясний, бадьорий.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом (Сприймання та усвідомлення знань).

На межі двох століть – дев’ятнадцятого і двадцятого – позначеної

різними природними соціальними катаклізмами, які, здавалось, втягували у

своє магічне коло все живе і неживе на землі, точилася боротьба між

Добром і Злом, Справедливістю і Кривдою, Любов’ю і Ненавистю…

Змінювалось обличчя планети…Як зорі в космічному просторі, так і люди на

землі: одні помирали, інші – приходили в цей світ. Серед «нових зірок» -

титанів духу, народжених на землі, був і П.Г. Тичина, який згодом увійде у

славну плеяду українських поетів. А ще пізніше його доля, як і багатьох

ровесників, убере в себе весь драматизм тієї епохи.

Ось про долю великого генія ми сьогодні й поговоримо, а учні «Творчої лабо-

латорії» підготують питання для вікторини.

  1. ВИСТУП І ПІДГРУПИ

(перегляд відеокліпу «Павло Тичина і Піски»)

- Наша підгрупа розкаже про ранні роки життя поета та його родину.

Павло Тичина народився 23 січня 1891 року, в селі Піски Козелецького

Повіту Чернігівської губернії, в Російській Імперії. Його охрестили 27 січня.

Батько Павла, Григорій Тимофійович Тичина (1850—1906), був сільським

дяком і одночасно вчителем у школі грамоти.
Поет згадував:«У нашій хаті в першій кімнаті із земляною долівкою (а була

ще й друга кімната, з дерев'яною підлогою) стояли дві довгі парти. На кожній парті сиділо душ по 10 або ж по 12 учнів. Не знаю, скільки мені тоді вийшло

років, коли я однієї зими вже підсідав то до одного, то до іншого учня і якось швидко, непомітно для себе вивчився читати».

Мати Марія Василівна Тичина (уроджена Савицька; 1861—1915) була на

11 років молодша від поетового батька. Мала добре і лагідне серце, гострий

розум .
Павло Тичина мав 5 сестер і 4 братів;сам же був сьомою дитиною у родині.
Як зазначає у критично-біографічному нарисі про поета літературознавець

Леонід Новиченко, «суворість зашарпаного злиднями батька, нерідкі спалахи його гніву (що не завадило, однак, синові зберегти про нього пам'ять як про

справедливу й гарну в своїй основі людину) пом'якшувалися сердечною і

розумною добротою Марії Василівни — матері поета».

Спочатку Павло вчився в земській початковій школі (її в Пісках відкрили

1897 року) . Його вчителькою була Серафима Миколаївна Морачевська.

1900 року 9-річний Тичина, успішно пройшовши проби голосу, став співаком

архієрейського хору при Троїцькому монастирі. Одночасно він навчався в

Чернігівському духовному училищі.
У червні 1906 року помер батько Павла Тичини .
Від 1906 року Павло Тичина пише вірші — почасти під впливом Олександра

Олеся та Миколи Вороного. Перший відомий нам вірш Тичини — «Синє небо

закрилося…» — датовано 1906 роком.
1907 року Павло закінчив училище. Після цього в нього був єдиний, по суті,

шлях продовжити освіту — в семінарії. Тож у 1907—1913 роках Тичина

навчався в Чернігівській духовній семінарії.
Значний вплив на формування Тичини-поета мало його знайомство з Михайлом Коцюбинським, літературні «суботи» якого він відвідував з 1911 року.
1912 року в № 1 журналу «Літературно-науковий вісник» уперше надруко-

вано твір Тичини. Це був вірш «Ви знаєте, як липа шелестить».

У 1913—1917 роках Павло Тичина навчався на економічному факультеті

Київського комерційного інституту, але не закінчив його. Одночасно

працював редактором відділу оголошень газети «Рада» і технічним

секретарем редакції журналу «Світло» (1913—1914), помічником

хормейстера у театрі Миколи Садовського (1916—1917). Улітку підробляв

у статистичному бюро чернігівського земства.
Коли розпочалася Перша світова війна, Київський комерційний інститут

перевели до Саратова. Тож студент Тичина, щоб скласти зимові заліки

1915 року, мав добиратися в теплушках на Волгу. Захворів на переродження

серця. Поет Володимир Самійленко, рятуючи Павла, запросив його до себе

в Добрянку (нині селище міського типу Ріпкинського району Чернігівської

області). Тут Тичина зустрів Наталю - своє перше кохання. Їй поет присвятив

свої найкращі ліричні поезії «Зоставайся, ніч настала…», «О панно Інно...»

- Про подальшу долю Павла Тичини ми дізнаємося переглянувши уривок

фільму «Гра долі».

  1. ВИСТУП ІІ ПІДГРУПИ

Згодом Тичина працював завідувачем відділу хроніки газети «Нова Рада»

(1917) і відділу поезії журналу «Літературно-науковий вісник» (1918—1919),

головою української секції Всеукраїнського видавництва (1919), завідувачем

літературної частини Першого державного драматичного театру (1920)…
Тоталітарний режим швидко й успішно «одержавив» поета, який

відмовився від свободи. З Тичини намагалися зробити чиновника. Він був

міністром освіти (1943–1948) і навіть головою Верховної Ради УРСР (1953–

1959). Першим отримав Шевченківську премію (1962). Саме йому влада доручила

написати слова гімну УРСР…
Останні роки Павло Григорович із своєю дружиною Лідією Петрівною

надовго поселялися на державній дачі в Кончі-Заспі: однією половиною будинку

розпоряджалася родина Тичини, другу займав Сидір Ковпак. За кілька місяців до смерті поету-академіку присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці…
Помер наш видатний земляк 16 вересня 1967р. у Києві. Похований на Байковому кладовищі.
ІV. Перше узагальнення й систематизація набутих знань.

- Ми з вами переглянули і прослухали звіти 2 творчих груп.

Давайте підсумуємо те, що побачили і почули;це нам допоможуть зробити учні «Творчої лабораторії» (методом «Мікрофон»)

1.В якій родині народився поет?(У родині сільського дяка).

2.Де здобував початкову освіту?( В земській початковій школі (її в Пісках

відкрили 1897 року) . Його вчителькою була Серафима Миколаївна Морачев-

ська).

3.В якому році написав свій перший вірш? Яку він мав назву?( 1906 року

Павло Тичина пише вірші. Перший відомий вірш поета — «Синє небо

закрилося…»).

4.З яким видатним письменником Чернігівщини товаришував молодий

Тичина?(З М.М. Коцюбинським, до якого ходив на літературні «суботи»).

5.Хто була першим коханням П. Тичини?(Молода дівчина, що хворіла на

сухоти Наталка Коновал).

6.На яких посадах працював П. Тичина?( Він був міністром освіти (1943–1948)

і навіть головою Верховної Ради УРСР (1953–1959).

Подальше опрацювання теми уроку.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВИМ МАТЕРІАЛОМ (сприймання та усвідомлення знань)
Частина ІІ


- Ми ознайомилися з деякими сторінками біографії Павла Тичини, а тепер продовжимо опрацьовувати його творчість.


Ми з вами дослідили, що любов, кохання, переживання через вдалі чи невдалі стосунки – вагомі чинники, що вплинули не тільки на все життя поета, а й від-

билися у його поезіях.

Викладач. А зараз, запишемо у робочі зошити що таке «Сонячні кларнети».

«Сонячні кларнети» — музика сонця, а сонце — джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичай-

ний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії
всесвіту. У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи — Музика і

Поезія з братом Живописом.
Викладач. Проаналізуємо окремі твори Павла Тичини.
Завдання: з'ясувати особливості творчої манери, поетичного новаторства

Павла Тичини. Фразу «Ви знаєте...» кажуть майже пошепки, найближчим зна-

йомим. У Тичини цими словами починається один з найвідоміших віршів раннього

періоду «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Учень читає вірш напам'ять.

Викладач проаналізуємо поезію за опорною схемою, яка разом із віршами П. Ти-

чини є у ваших дидактично-методичних папках. (такою пам'яткою учні користуються на уроці (робота із папками з дидактично-методичними

матеріалами).
Учні (фрагменти виступів).

Ця поезія належить до жанру пейзажної лірики. Це своєрідна форма худож-

нього пізнання людської душі. Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить...» — пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов'язуються з душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна

паралель до явищ природи. Ось і в цій поезії єдність пейзажного образу і лірич-

ного настрою відчутна дуже сильно. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі.

Картини природи і людські почуття чергуються:
Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Пейзажний етюд
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі. Переживання ліричного героя
Кохана спить...
Такий паралелізм збуджує в читачів роздуми і переживання.
« Ви знаєте, як сплять старі гаї»), риторичні окличні речення (« А солов'ї!...Та

ви вже знаєте, як сплять гаї!») привертають увагу до краси весняної ночі,


готують слухача до сприйняття наступної картини.
Вражають інтонації цього твору, ніжність, мелодика слова, чаруюча принад-
ність пейзажних картин незрівнянної української ночі.
Викладач. Тичининська ніч нагадує пізній вечір Катерини Білокур, відтворений на картині «Квіти і берізоньки ввечері». (Учні розглядають картину.)

Викладач. У музиці «Сонячних кларнетів» оживає ніжна любов, таємниці світу,

чари молодості, краса природи. Доказом цього є поезія «Арфами, арфами...»
Учень напам'ять читає вірш «Арфами, арфами...»
Викладач. (починає аналіз). Критик Леонід Новиченко про вірш «Арфами, арфами...» сказав, що до збірки «Сонячні кларнети» епіграфом «слід було б взяти цю чудову за своїм «золотим» мажором пісню юності, цей широкодзвонний, неначе й

справді виконаний на арфі, гімн весні».
Далі учні продовжують аналіз вірша за опорною схемою (фрагменти виступів):
У поезії всього чотири строфи. Фабула розмежована і поділена за строфами

рівномірно. У першій змальований прихід весни. Поет подає дивної краси живо-

писний портрет її: «Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена».

Друга строфа віщує грозу картиною хмар-дум, якими вкривається небо. У третій — ліричний герой милується весною, що дзвенить потічками і співом жайворонка. В останній строфі в артистичній асоціативно-образній формі розкривається піднесений душевний стан персонажа, який звертається до коханої із закликом від-

крити своє серце весні.
Композиції кожної строфи відповідає певна структура фрази з виділенням найважливіших (у змістовому і художньому планах) слів-епітетів. Вони виносяться

на кінець речення і віршованого рядка (самодзвонними, ніжнотонними, перламутровий), символічні за змістом і важкі в евфонічному відношенні, а до того ж ще

займають інверсійні позиції.
Головні, ударні рядки в поезії закінчуються чоловічими римами, наповнюючи енер-

гією й усі інші рими. Для надання урочистості, розкотистості поет майстерно

користується властивостями голосних звуків. Візьмімо в першій строфі звук «а», яким розпочинається вірш:
«Арфами, арфами... Йде весна запашна». Він створює ілюзію широти, лункості,

розложистості. Звуки а і о — музичні крила цієї поезії.

Характерно, що вірш написаний не одним розміром, а кількома. Це створює дивну музикальність і тонку мелодійність, які відзначалися ще літературознавцями 20—30-х років.
«Арфами, арфами...» вражає не тільки гармонійністю звуків, а й чарівними живописними картинами, змальованими талановитим митцем. Передусім дивної
краси портретом закосиченої весни (бачимо тут спектр райдуги). А далі сріблястий тон («квітки-перли») переплітається з голубим кольором, що допомагає

ліричному вираженню глибокої романтичної задуми. Живописна палітра розши-

рюється: «золотистими», «блакить», «перламутровий», «вогневий». Кольори

поєднуються, виграють різними відтінками, допомагаючи відтворювати склад-

ний спектр почуттів юної закоханої душі.
Викладач. Тичинина весна нагадує дівчину Весну, змальовану художником ранньої епохи Відродження Сандро Боттічеллі. (Учні розглядають картину.)
Викладач. Переживши трагічне кохання до Наталки Коновал, Тичина напише

вірш «О, панно Інно...»
Учень читає вірш напам'ять.
Аналіз вірша учнями.

Для вираження глибокого драматизму ліричного почуття автор майстерно використовує взаємодію музичного і живописного. Він двічі звертається до зорових образів. Білим кольором зимового пейзажу («сніги») підкреслюється самотність героя, який мучиться і страждає від кохання. А думка-згадка, що любов загублено, подається у супроводі такої промовистої деталі — «цвіли луги». Музикальність, яка йде від логічних, ритмічних і психологічних пауз, обірваних і номінативних речень (Вікно. Сніги... Зимовий вечір. Тиша. Ми), від цілої системи синтаксичних повторів та зорової образності, надає поезії великої естетичної цінності. Переживання персонажа такі глибокі, що зорові враження переплавляються у музичні,



і навпаки,— в зорові. Наприклад: «Я ваші очі пам'ятаю, як музику, як спів»

(зорові перейшли в музичні); «І раптом небо...шепіт гаю... О, ні, то очі Ваші»

(музичні перейшли в зорові).


Вірш «О, панно Інно...» складається всього з двох восьмирядкових строф (рівновеликі ямбічні рядки скріплені двома римами), а скільки в ньому трепетного почут-

тя, щему,ніжності. Здається, перед нами звичайні прості слова. Але тисячі разів чуті слова письменник ввів у свій контекст, і вони набрали особливої ритмічності й образності, заграли, як відшліфований діамант, зблиснувши такою барвистою гамою злотоцінної любові і ніжності.
Викладач. Шепіт гаю Тичини нагадує картину Катерини Білокур «Гай».

(Учні розглядають картину.)
Виразне читання вірша „ Одчиняйте двері...”
Викладач
Які картини поставали у вашій уяві під час читання вірша. Назвіть зорові образи
твору, окресліть його кольорову гаму. Опишіть найяскравіший образ вашої уявної ілюстрації до цього вірша.
Літературознавча студія.(2 учні)

Для висновку надамо слово Андрію Ніковському, одному з перших рецензентів „Сонячних кларнетів”. Він так проінтерпретував „Одчиняйте двері”: цей вірш „єдиний у всій нашій сучасній поезії дав нечувано-різку й геніально-пластичну картину нашої української революції. Ефект цього вірша заснований теж на церковній

ремінісценції, на ефекті того моменту, коли наречена входить, люди обертаються до дверей. У церкві сутінки, тихо, враз розчиняються двері, - хор тремтить...

в церкву вливається світло, гомін, в квадраті дверей горить блакить неба, і в центрі уваги – молода, ясна наречена, біла голубка. Павло Тичина скористувався тим глибоким ефектом, котрий походить від руйнації звичайної згадки; він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образа ... дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі... Найкращий вірш нашої поезії про українське

відродження, про перші наші ясні сподівання й почуття національного щастя та дальші соціальні й політичні бурі, анархію, кров...”
Викладач. Тичининське змалювання нареченої нагадує вінчання, зображене художником Іллею Рєпіним на картині «Вінчання Миколи ІІ з великою княжною

Олександрою Федорівною».

(Учні розглядають картину.)
Виразне читання вірша „ Пам’яті тридцяти...”(Показ картини Леоніда Перфецького «Бій під Крутами»)
Робота у групах.

Зачитайте рядки віршів, у яких поет зізнається в любові до Батьківщини. Яку ж ідею прагнув висловити П.Тичина у вірші?

У березні 1918 р. вірш „Пам’яті тридцяти”, присвячений трагедії під Крутами, буде надрукований у газеті „Нова Рада”, але в жодній збірці не з’явиться, долежить він аж до кінця ХХ століття в секретних фондах бібліотек та архівів ук-

раїнської преси.
Питання для обговорення

Чому, на вашу думку, вірш „Пам’яті тридцяти” був заборонений за радянських

часів?

Яким настроєм пройнятий цей вірш?
Робота в парах

Аналіз вірша за опорною схемою
Відповіді учнів

ПЕРЕГЛЯД ВІДЕОКЛІПУ ПРО КРУТИ
Життя внесло свої корективи у світогляд, за словами Б.Антоненка-Давидовича, „найбільшого поета революційної епохи”.

М.Коцюбинська зазначила: „Суперечність між багатством і своєрідністю поетичного таланту і однолінійною здатністю спочатку - вимушена, поступово входила у плоть і кров, постійні „шори” розхитали тонку творчу натуру поета. Щось зламалося в цьому делікатному поетичному механізмі, і він не зміг уже працювати влад”.
А дослідник життєвого і творчого шляху С.Тельнюк підсумував: „Чесний, порядний, м’який і делікатний, він розгубився перед сваволею, тим більше, що ця

сваволя йшла з боку рідної радянської влади...”
Викладач. Прокоментуйте слова відомих літературознавців. Висловте власне

ставлення до трагедії таланту митця.
V. Підсумок уроку
Визначте найголовнішу ознаку світлої поезії збірки «Сонячні кларнети».
Найголовнішою ознакою світлої поезії «Сонячних кларнетів» є тонке спостереження навколишнього світу, замилування його гармонією. А ще — несподіваність першовідкриття. Побачити все довкола ніби вперше — на це здатний не кожен. Так дитина відкриває світ... Душа поета — теж дитина, сповнена любов'ю і

захопленням.
Коли навкруги — чудесний світ, а ти щасливий, то хіба замислюєшся над тим, чому тобі радісно? Отак і поет — не прагне логічно пояснити, розкрити

таємницю щастя своїм читачам. Він сам творить гармонію і кличе у свій світ:

радійте, будьте молоді й щасливі! Життя того варте!
У поетичному сплаві «Сонячних кларнетів» поєднані розповідь, музика, спів,

живопис — усе, що було близьким натурі поета. Кожна картина — жива,

радісна, інтонаційно багата.
У чому ж особливості творчої манери, поетичного новаторства Павла Тичини?
(— У надзвичайно високій, порівняно з попередниками і сучасниками, образності

відтворення світу.
У створенні разом з іншими поетами світової літератури ( Поль Верлен,

Райнер Марія Рільке, Поль Валері, Артюр Рембо) нової поетичної мови XX ст.
У своєрідному порівнянні фольклоризму та модернізму.
В умінні подати діалектику образів.

У лаконізмі поетичного вислову.)


Гра «Далі, далі…»

Гра «Літературна морока»
Викладач підсумовує сказане. Тичина став поетом, яким Україна пишається

перед світом. Оригінальний стиль, щирість інтонацій, дивовижна образність

його поезії кличуть нас у світ, де панує гармонія і краса. «А серед усього того, — пише Сергій Єфремов, — стоїть цей дивний мрійник із очима дитини і розумом

філософа, з вразливою, спраглою краси душею художника й потужною мовою

справжнього майстра слова...»
Так, ідеал П. Тичини — гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття й обов'язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу.
VІ. Завдання додому
Вивчити напам'ять: “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”;

написати акварель за мотивами збірки «Сонячні кларнети»; скласти міні-твір «Мої враження від світлої ноти «Сонячних кларнетів» (на вибір).

Опорна схема аналізу ліричного твору
1. Автор, його місце в літературі.
2. Тематичне спрямування всієї творчості.
3. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо).
4. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча ( чи ні).
5. Тема поезії та провідні мотиви.
6. Ідея.
7. Жанр.
8. Композиція ( якщо є).
9. Ліричний герой.
10. Образи, символи (якщо є) твору.
11. Сюжетні лінії (якщо є).
12. Настрій (мінор, мажор ).
13. Художні засоби.
14. Віршований розмір, рима.
15. Місце твору в доробку поета.
16. Його актуальність на сьогодні.
17. Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією.
«Ні до якої школи не можу себе зарахувати. В мене є символізм, і імпресіонізм, і навіть футуризм та в деякій мірі імажіонізм.»

П. Тичина

Символіка – вираження ідей, понять або почуттів за допомогою умовних зна-

ків – символів.

Імпресіонізм – це метод відображення дійсності в живопису, який досяг вершин у Франції наприкінці ХІХ – на поч.. ХХ ст.


Імпріоністична манера – це витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих почуттів і переживань, коли картина дійсності складається наче з окремих мозаїчних частинок.

Футуризм – це метод у літературі, який відображав переважно місто і

машинну техніку, причому, відкидалися правила синтаксису, вводилися чудернацькі словосполучення.

Імажинізм – течія в російській поезії кінця10-20-х р. ХХ ст. Імажиністи за-

перечували соціальну спрямованість художньої творчості, протиставляли

мистецтво дійсності, закликали до «звільнення» слова від змісту.

«Кларнетизм — термін, запропонований Ю. Лавріненком та В.Баркою для

позначення стильової якості синтетичної лірики раннього П.Тичини і

походить від назви його збірки "Сонячні кларнети" (1918).
ПАВЛО ТИЧИНА «ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ»

Ви знаєте, як липа шелестить

У місячні весняні ночі? —

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить...

Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви знаєте, як сплять старі гаї? —

Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов'ї...

«Я твій»,— десь чують дідугани.

А солов'ї!..

Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

6 травня 1911
ПАВЛО ТИЧИНА « АРФАМИ, АРФАМИ…»

Арфами, арфами —

золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними:
Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.
Думами,думами —

наче море кораблями, переповнилась блакить

Ніжнотонними:

Буде бій

Вогневий!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий...
Стану я, гляну я —

скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий
З переливами:

Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.
Любая, милая —

чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай

Там за нивами:

Ой одкрий

Колос вій!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий...
1914


ПАВЛО ТИЧИНА «О,ПАННО ІННО…»

О,панно Інно, панно Інно!

Я — сам. Вікно. Сніги...

Сестру я Вашу так любив —

Дитинно, злотоцінно.

Любив? — Давно. Цвіли луги...

О,панно Інно, панно Інно,

Любові усміх квітне раз - ще й тлінно.

Сніги, сніги, сніги...
Я Ваші очі пам'ятаю,

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий — я знаю.

А хтось кричить: ти рідну стрів!

І раптом — небо... шепіт гаю...
О ні, то очі Ваші. — Я ридаю,
Сестра чи Ви? — Любив...

1915

ПАВЛО ТИЧИНА «ОДЧИНЯЙТЕ ДВЕРІ»

Одчиняйте двері —
Наречена йде!
Одчиняйте двері —
Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть...
Одчинились двері —

Горобина ніч!
Одчинились двері —
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ...

1918
ПАВЛО ТИЧИНА «ПАМЯТІ ТРИДЦЯТИ»

На Аскольдовій могилі

Поховали їх -

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі

Український цвіт! -

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! -

Понад усе вони любили

Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. -

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

1918




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка