Міністерство освіти україни



Скачати 286.71 Kb.
Дата конвертації26.12.2017
Розмір286.71 Kb.
ТипЗакон


ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

У ВСП ЛЬВІВСЬКОМУ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОМУ КОЛЕДЖІ

НУ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА

1. Загальні положення


1.1. При розробці Положення про організацію навчального процесу у Відокремленому структурному підрозділі Львівському автомобільно-дорожньому коледжі НУ «Львівська політехніка» використовувались нормативні документи:

1. Закон України «Про освіту»

2. Закон України «Про вищу освіту»

3. Положення про порядок створення та організації роботи Державної екзаменаційної комісії у вищих навчальних закладах України, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 24.05.2013р. №584.

1.2. Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалі - навчальний процес) - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Мова навчання - українська.

Навчальний процес організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формуванні освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці.

1.3. Зміст освіти - це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст».

Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно - логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та коледжем і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки - це наукове і методичне обгрунтування процесу реалізації освітньопрофесійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.

Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.

Вибіркова частина змісту освіти визначається коледжем.

1.4. Організація навчального процесу базується на багатоступеневій системі вищої освіти.


2. Нормативно-правова база організації навчального процесу у Відокремленому структурному підрозділі Львівському автомобільно-дорожньому коледжі НУ «Львівська політехніка»
2.1. Організація навчального процесу в коледжі базується на Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.

Державний стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.

Складові державного стандарту освіти :

- освітня (кваліфікаційна) характеристика;

- нормативна частина змісту освіти;

- тести.

Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень.

Кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.

Тест - це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності кваліфікаційного рівня особи до вимог кваліфікаційних характеристик.

2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами коледжу (відділеннями, цикловими комісіями). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньо-кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Навчальний план коледжу- це нормативний документ, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план коледжу затверджується ректором НУ «Львівська політехніка»

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для коледжу.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються коледжем.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій коледжу, регіональних потреб тощо.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.

Навчальна програма нормативно дисципліни є складовою державного стандарту освіти.

Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється коледжем.

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану коледжу складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

- тематичний план;

- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

- перелік навчально-методичної літератури.

2.4. Навчання студента на 3-4 курсах може здійснюватися за індивідуальним навчальним планом у відповідності з Положенням про надання індивідуального графіку відвідування занять у Львівському автомобільно-дорожньому коледжі НУ «Львівська політехніка».

Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні і вибіркові навчальні дисципліни. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому Положенням про надання індивідуального графіку відвідування занять у Львівському автомобільно-дорожньому коледжі НУ «Львівська політехніка».

Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальним закладом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента, є обов'язковими для вивчення.

2.5. Коледж надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

2.6. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає заступник директора з навчальної роботи.

Контроль за виконанням індивідуального навчального плану здійснює завідувач відділення, а відповідальність несе студент.
3. Форми організації навчання
3.1. Навчальний процес у коледжі здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

3.2. Основні види навчальних занять у коледжі:

- лекція;

- лабораторне, практичне, семінарське заняття;

- консультація.

3.3. Лекція


3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять у коледжі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться викладачами коледжу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться, як правило, у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

3.3.2. Викладач, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати в циклову комісію складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумково, семестрового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Викладачі, які мають наукові звання та ступені, або вищу кваліфікаційну категорію чи педагогічне звання «виладач-методист» та стаж викладання конкретної навчальної дисципліни більше 10 років, можуть, замість конспекту лекцій розробляти план-конспект.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.
3.4. Лабораторне заняття
3.4.1. Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в лабораторіях відповідних кафедр навчально наукових інститутів НУ «Львівська політехніка» та лабораторіях підприємств і організацій галузі. Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, забороняється.

3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі в розділі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.5. Практичне заняття
3.5.1. Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих практичних завдань.

Якщо практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою то кількість студентів не повинна перевищувати половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі (тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті).

Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з викладачем, який проводить лекційні заняття з даної навчальної дисципліни.

3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, виставляються в спеціальному розділі Журналу навчальних занять і враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.


3.6. Семінарське заняття
3.6.1. Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

3.6.2. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у Журнал навчальних занять.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.7. Індивідуальне заняття
3.7.1. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента, при наданні окремим студентам четвертого курсу можливості навчання за індивідуальним графіком відвідування занять.
3.8. Консультація
3.8.1. Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

3.8.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається його річним обсягом педагогічного навантаження.
3.9. Індивідуальні завдання
3.9.1. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти) видаються студентам в терміни, передбачені робочою навчальною програмою. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні із викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

3.9.2. Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Тематика курсових проектів (робіт) затверджується завідувачем відділення, а контроль за їх виконанням проводиться головами циклових комісій.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, викладачами коледжу, які мають необхідну професійну підготовку в даній галузі.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі не менше трьох осіб – представником керівництва коледжу, викладачем який викладає вказану навчальну дисципліну і керівником курсового проекту (роботи).

Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за


чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). Курсові проекти (роботи) зберігаються в архіві коледжу протягом трьох років, після чого списуються в установленому порядку.

3.9.3. Дипломні проекти виконуються на завершальному етапі навчання студентів у коледжі і передбачають:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи, а також оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту.

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту, визначену випускаючими цикловими комісіями, або запропонувати свою - з обгрунтуванням доцільності її розробки.

Керівниками дипломних проектів призначаються викладачі та висококваліфіковані спеціалісти виробництва даної галузі.

Порядок захисту дипломних проектів здійснюється відповідно до пункту 3.12 даного Положення.

Дипломні проекти зберігаються в архіві коледжу протягом п'яти років, після чого списуються в установленому порядку.


3.10. Самостійна робота студента
3.10.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

3.10.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 1/2 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

3.10.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

3.10.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальн та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

3.10.5. У необхідних випадках самостійна робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

3.10.6. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

3.10.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.


3.11. Практична підготовка студентів
3.11.1. Практична підготовка студентів коледжу є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка студентів здійснюється в майстернях та на навчально-виробничих об’єктах коледжу, а також на підприємствах і організаціях різних галузей господарства.

3.11.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладачів коледжу та представників виробництва.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N93.

3.12. Контрольні заходи


3.12.1. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною цикловою комісією.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Коледж може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.
3.12.2. Семестровий контроль
3.12.2.1. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, або підсумкової оцінки за семестр, визначених навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий підсумковий контроль - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни, та результатів виконаних контрольних, практичних та лабораторних робіт.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, семестрового підсумкового контролю), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

3.12.2.2. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

Коледж може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання екзаменів.

Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.

3.12.2.3. Результати складання екзаменів оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється завідувачем відділення у складі голови циклової комісії, викладача предметника і викладача, який вів дану навчальну дисципліну.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з коледжу.

Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
3.12.3. Державна атестація студента
3.12.3.1. Державна атестація студента здійснюється екзаменаційною комісією (далі - екзаменаційна комісія) після завершення навчання з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої - кваліфікаційної підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Екзаменаційна комісія створюється як єдина для денної (стаціонарної) і заочної форм навчання з кожної спеціальності. При наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності.

Екзаменаційна комісія перевіряє теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у коледжі.

3.12.3.2. Екзаменаційна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і


члени комісії. Голова комісії призначається наказом НУ «Львівська політехніка» за поданням директора коледжу з числа провідних спеціалістів виробництва.

До складу екзаменаційної комісії входять: директор коледжу, заступники директора з навчальної і навчально-виробничої роботи, завідувач відділення, викладачі профілюючих відділень, провідні спеціалісти виробництва.

Персональний склад членів екзаменаційної комісії затверджується директором коледжу не пізніше, ніж за місяць до початку роботи екзаменаційної комісії. Кількість членів екзаменаційної комісії становить не більше чотирьох осіб.

Робота екзаменаційних комісій проводиться у терміни, передбачені навчальними планами коледжу.

Загальний розклад роботи екзаменаційної комісії затверджується директором коледжу на підставі подання завідувача відділення і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку захисту дипломних проектів.

3.12.3.3 До захисту дипломних проектів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Державній комісії перед початком захисту дипломних проектів завідуючем відділення подаються такі документи:

- наказ коледжу про затвердження персонального складу екзаменаційної комісії;

- зведена відомість про виконання студентами навчального
плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових
проектів і робіт, практик протягом усього строку навчання;

- розклад роботи екзаменаційної комісії;

- списки студентів(за навчальними групами), допущених до захисту дипломних проектів;

- рекомендація випускової циклової комісії;

- подання голові екзаменаційної комісії щодо захисту дипломного проекту;

- залікові книжки студентів, допущених до захисту дипломного проекту;

- відгук керівника про дипломний проект;

- рецензія на дипломний проект спеціаліста відповідної кваліфікації.

Склад рецензентів затверджується наказом директора коледжу за поданням завідувача відділення.

3.12.3.4. Захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Захист дипломних проектів може проводитися як у коледжі, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика проектів, що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

3.12.3.5. Результати захисту дипломного проекту визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".

Результати захисту дипломних проектів оголошуються в день захисту, після оформлення протоколів засідання екзаменаційної комісії.

Студенту, який захистив дипломний проект відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням екзаменаційної комісії присвоюється освітньо – кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст», видається державний документ про освіту.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних
завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", захистив дипломний проект з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в творчій роботі, що підтверджується рекомендацією циклової комісії, видається документ про освіту з відзнакою.

Рішення екзаменаційноїї комісії про оцінку знань, виявлених при захисті дипломного проекту, а також про присвоєння студенту-випускнику освітньо – кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст» та видання йому державного документа про освіту приймається екзаменаційною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з коледжу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною цикловою комісією.

Студент, який не захистив дипломний проект, допускається до повторного захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення коледжу.

Студентам, які не захищали дипломний проект з поважної причини (документально підтвердженої), директором коледжу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи екзаменаційної комісії із захисту дипломних проектів, але не більше, ніж на один рік.


3.12.3.6. Всі засідання екзаменаційної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані при захисті дипломного проекту, записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень, а також, який державний документ про освіту (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив коледж.

Протоколи підписують голова та члени екзаменаційної комісії, які брали участь у засіданні. Протоколи зберігаються коледжі - постійно.

Після закінчення роботи екзаменаційної комісії голова комісії складає звіт і подає його директору коледжу.

У звіті голови екзаменаційної комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників і якості виконання дипломних проектів; відповідність тематики дипломних проектів сучасним вимогам, характеристика знань студентів.

Звіт голови екзаменаційної комісії обговорюється на засіданні педагогічної ради коледжу де подаються пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців; усунення недоліків в організації проведення захисту дипломних проектів;можливості використання дипломних проектів у навчальному процесі, на підприємствах та організаціях.
4. Навчальний час студента
4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових
одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на освітньо – кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст».

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі "пара").

Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин з врахуванням самостійної роботи студента.

Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються перевідними наказами.

Навчальний рік триває 10 місяців, розпочинається 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, практичних і лабораторних робіт, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових днів.

4.2. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається завідувачами відділень на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів і затверджується директором коледжу.

Навчальні заняття у коледжі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

4.3. Допускається у порядку, встановленому коледжем, вільне відвідування студентами четвертого курсу лекційних занять. Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для студентів.

Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

5. Робочий час викладача


5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.

5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються цикловою комісією.

5.3. Обсяг навчального навантаження викладача визначається згідно з чинним законодавством.

5.4. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому коледжем, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу та середньотижневого навантаження.

Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.
6. Форми навчання
6.1. Навчання у коледжі здійснюється за такими формами:

- денна (стаціонарна);

- заочна;

6.2. Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти з відривом від виробництва.

Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється коледжем згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

6.3. Заочна форма навчання є формою здобуття певного рівня освіти без відриву від виробництва.

Організація навчального процесу на заочній формі навчання здійснюється коледжем згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу


7.1. Науково-методичне забезпечення включає:

- державні стандарти освіти;

- навчальні плани;

- навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

- програми навчальної, виробничої й інших видів практик;

- підручники і навчальні посібники;

- інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

- індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

- контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

- методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт).

Інші характеристики навчального процесу визначає викладач, циклова комісія.


Заступник директора з

навчальної роботи Я.Подопригора


Заступник директора з

гуманітарної освіти та виховання В.Луцан


Заступник директора з

навчально-виробничої роботи Ю.Якімець


Методист коледжу О.Бута
Завідувач автомобільного

відділення А.Бешлей


Завідувач дорожньо-

механічного відділення О.Чучман


Юрист-консульт М.Наголяк

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка