Міністерство освіти України Харківського державного педагогічного



Сторінка4/4
Дата конвертації11.05.2018
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4

2.3 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи
Використавши у експериментальній роботі спеціально дібрані і розроблені дидактичні ігри та ігрові прийоми на збагачення, активізацію та уточнення словника у дітей, дійшли до контрольного експерименту.

Мета контрольного експерименту - виміряти показники досягнутого рівня сформованості активного і пасивного словника у дітей, які пройшли логокорекцію за розробленою нами добіркою ігор та ігрових прийомів.

Задачі контрольного експерименту:

- виміряти показники рівня сформованості активного и пассивного словника у дітей, що страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлене моторною алалією;

- для порівняння досягнень в показниках рівня сформованості активного и пасивного словника у дітей експериментальної групи провести перевірку статистичної гіпотези дослідження;

- провести якісний логопедичний аналіз отриманих результатів констатуючого експерименту.

Для виконання цих завдань нами було знов обстежено дітей експериментальної групи, та виявлено, як підвищився рівень сформованості активного та пасивного словника дітей після використання спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів в комплексній системі корекційної роботи. З цією метою дітям експериментальної групи були запропоновані ті самі завдання, що і під час констатуючого експерименту. Виконання цих завдань, для зручності обробки, занесене до таблиць: 2.3.1, 2.3.2, які показали результати проведеного аналізу.
Таблиця 2.3.1


Стан показників при обстеженні активного словника у дітей експериментальної групи після проведення контрольного експерименту.


Показники,

які перевіряємо



Прізвище та ім’я

дитини





















Що обстежуємо

№ п/п завдання
















І.1. Стан іменникового словника.

1

2

3



1

1

1



1

2

1



1

2

2



2

2

2



1

1

1



І.2 Стан словника дієслів

1

2


1

0


1

1


1

1


1

2


0

1


І.3. Стан прикметникового словника


1а)

1б)


1в)

2


1

2

2



1

0

1

1



1

1

2

2



1

1

2

3



2

1

2

2



2

І. 4. Стан прислівникового словника

1

2

3

2

2

1

І.5 Стан числівникового словника

1

0

1

0

1

0

І.6. Використання у мові прийменників та часток.

1

1

1

0

2

1

Опрацювавши результати таблиці 2.3.1, та порівнявши її дані з даними таблиці 2.1.1., ми бачимо, що несформованість активного словника змінилась після проведення формуючого експерименту: несформованість іменникового словника, яка була наявна у тяжкому ступені у двох дітей, у середньому - у чотирьох, і в легкому - у трьох дітей, змінилась на наявність порушення у середньому ступені (у трьох) та у легкому ступені (у чотирьох дітей).

При розгляді сформованості словника дієслів ступені змінилися з середнього ступеню - у всіх дітей, легкого ступеню - у двох., на норму у двох дітей, на порушення у легкому ступені - у всіх дітей, і у середньому ступені - у однієї дитини.

Прикметниковий словник змінився з порушення у тяжкому ступені в двох дітей, у середньому - у всіх, у легкому - у однієї дитини, на норму - у однієї дитини, порушення у легкому ступені - у всіх, у середньому ступені - у чотирьох, і у тяжкому - у однієї дитини.

Прислівниковий словник порушався у тяжкому ступені - у трьох дітей, у середньому -у двох, після проведеної роботи він покращився до легкого ступеню порушення - у однієї дитини, до середнього - трьох, і залишився тяжким у однієї дитини.

Числівниковий словник порушувався в легкому ступені у трьох, у середньому ступені - у двох дітей, змінився до норми у трьох дітей, до легкого ступеню порушення - у двох дітей.

Використання прийменників та часток у мові у нормі було в середньому ступені порушається у чотирьох дітей, у легкому ступені у однієї дитини, стало у нормі в однієї дитини, в легкому ступені - у трьох дітей, та залишився в середньому ступені - у однієї дитини.
Таблиця 2.3.2


Вивчення показників сформованості пасивного словника у дітей експериментальної групи після проведення контрольного експерименту.


Показники,

які перевіряємо



Прізвище та ім’я

дитини





















Що обстежуємо

№ п/п завдання
















І.1. Стан іменникового словника.

1

2

3



0

1

1



1

1

1



0

1

0



0

2

0



1

2

1



І.2 Стан словника дієслів

1

1


0


0


1


0


І.3. Стан прикметникового словника


1а)

1б)


1в)

0

1

2



1

1

2



0

1

2



1

1

2



0

2

1



І. 4. Стан прислівникового словника

1

0

1

0

1

0

І.5 Стан числівникового словника

1

0

0

0

0

0

І.6 Розуміння значення прийменників та часток.

1

0

0

0

1

0

Опрацювавши результати таблиці 2.3.2, та порівнявши її дані з даними таблиці 2.1.3, ми бачимо, що несформованість пасивного словника змінилась після проведення формуючого експерименту: несформованість іменникового словника, яка була наявна у тяжкому ступені у однієї дитини, у середньому - у чотирьох, і в легкому - у всіх дітей, і була у нормі у трьох, змінилась на наявність порушення у середньому ступені (у двох), у легкому ступені (у чотирьох дітей), та сформованість пасивного словника в нормі - у трьох дітей.

При розгляді сформованості словника дієслів ступені змінилися з легкого ступеню - у чотирьох дітей, та норми у однієї дитини , на норму у трьох дітей та на порушення у легкому ступені - у двох дітей.

Прикметниковий словник змінився з порушення у тяжкому ступені в двох дітей, у середньому - у трьох, у легкому - у всіх, на норму - у трьох дітей, порушення у легкому ступені - у всіх, у середньому ступені - у всіх дітей.

Прислівниковий словник порушався у середньому -у двох, у легкому - у двох, та був у нормі у однієї дитини, після проведеної роботи він покращився до легкого ступеню порушення - у двох дітей, до норми - у трьох.

Числівниковий словник порушувався в легкому ступені у двох, у середньому - у двох, і був у нормі - у однієї дитини дітей, змінився до норми у всіх дітей.

Розуміння значення прийменників та часток у мові у нормі було в двох дітей, , у легкому ступені у трьох, стало у нормі в чотирьох, в легкому ступені - у однієї дитини .

Опрацювавши таблиці 2.3.1 та 2.3.2, будуємо діаграми.


ВИСНОВКИ
При проведенні експериментального дослідження з теми нашої курсової роботи, на основі вивчення літературних джерел було розкрито сутність понять: моторна форма алалії, загальний недорозвиток мови ІІ рівня ; ігри та ігрові прийоми; психологічні особливості ігрової діяльності дітей -алаліків.

Система логопедичного впливу при алалії має комплексний характер: корекція звуковимови поєднується з формуванням звукового аналізу і синтезу, розвитком лексико-граматичного боку мови і зв’язного мовлення.

Одним з найбільш важливих аспектів роботи при корекції алалії є робота по формуванню активного і пасивного словника дітей. Він займає достатньо значний час, потребує багатьох тренувань, ефективність яких залежить від зацікавленості дитини.

При моторній формі алалії основними завданнями у роботі по формуванню активного і пасивного словника дітей, є збагачення, уточнення, активізація словника різними частинами мови, навчання застосуванню їх у мові. Робота по збагаченню словника повинна бути комплексною, вона включає у себе розвиток не тільки лексичного боку мови, але і граматичного, підготовку до вірної звуковимови та інше.

Також було теоретично обґрунтовано необхідність використання спеціально дібраних і розроблених на українській мові дидактичних ігор та ігрових прийомів для формування активного та пасивного словника у дітей, які страждають на моторну алалію.

На основі цього обґрунтування було розроблено спеціальну логопедичну картку для вивчення недоліків сформованості активного і пасивного словника за допомогою спеціально дібраної системи завдань. Вона включала: вивчення стану активного і пасивного іменникового, дієслівного, прикметникового, прислівникового, числівникового словників, а також розуміння значення та можливості використання у мові прийменників та часток.( таблиці 2.1.1, 2.1.2,) На основі показників таблиць обстежень були побудовані діаграми 2.1.1, 2.1.2.

Для проведення формуючого експерименту нами були дібрані, модифіковані та розроблені дидактичні ігри та ігрові прийоми для роботи по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей, які страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією. З цією метою були використані ігри та ігрові прийоми для роботи над збагаченням, уточненням та активізації словника різними частинами мови.

Після чого експериментально перевірено ефективність застосування спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі з дітьми середнього дошкільного віку, які страждають на моторну алалію, та здійснено якісний порівняльний аналіз результатів експериментального дослідження (таблиці 2.3.1, 2.3.2, та діаграми 2.3.1, 2.3.2)



Таким чином, гіпотеза нашого дослідження була підтверджена практично. Розроблена методика може використовуватись у роботі з дітьми середнього дошкільного віку, які страждають на моторну алалію.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Аркин Е.А. Вопросы советского дошкольного воспитания. - М., 1950

  1. Беккер К.П. Совак М. Логопедия. - М., 1981.

  2. Богуш А.М. Обучение правильной речи в детском саду.- К.: Радянська школа; 1990. - 216с.

  3. Воспитание и обучение детей с рассройствами речи. /под ред. Ляпидевского и Селивёрстова В.И. М.: Просвещение; 1968. - 247с.

  1. Горбачева В.А. К освоению правил поведения детьми дошкольного возраста. -«Известие АПН РСФСР», вып.1; 1945.

  2. Запорожец А.В. Изменение моторики ребёнка-дошкольника в зависимовти от мотивов и условий его деятельности. - «Известие АПН РСФСР», вып.14; 1948.

  3. Зееман М. Расстройства речи в детском возрасте. - М., 1962.

  1. Игры в логопедической работе с детьми /под ред. Селиверстова В.И. - М.:Просвещение; 1987 - 142с.

  1. Истомина З.М. Развитие произвольной памяти в дошкольном возрасте. «Известие АПН РСФСР», вып.81; 1956.

  2. Ковшиков В.А. Экспресивная алалия. - Л., 1994.

  3. Колечко В.В. Педагогические условия организации дидактических игр с детьми старшего дошкольного возраста. - М.: Просвещение; 1990 - 38с.

  4. Крупская Н.К. Педагогические сочинения, т.6. М., 1959.

  5. КузьминаН.И., Рожденственская В.И. Воспитание речи у детей с моторной алалией . - М.;1977.

  6. Логопедия. Учебник для студентов дефектологических факультетов пед. вузов. /под ред. Волковой Л.С. и Шаховской С.Н. - М.; Владос: 1998 . - 680с.

  7. Мануйленко З.В. Развитие произвольного поведения у детей дошкольного возраста. - «Известие АПН РСФСР», вып.14; 1948.

  8. Мастюкова Е.М. Онтогенетический подход к структуре дефекта при моторной алалии // Дефектология. - 1981. - №6.

  9. Нарушения речи у дошкольников. /Сост. Белова-Давид Р.А., Б.М. Гриншпун - М., 1969.

  10. Нарушение речи и голоса у детей. / Под ред. С.С. Ляпидевского и С.Н. Шаховской. - М., 1975.

  11. Неверович Я.З. Мотивы трудовой деятельности ребёнка дошкольного возраста.-« Известие АПН РСФСР», вып.64; 1965.

  12. Недоразвитие и утрата речи. / Под ред. Белякова Л.И. и др. - М., 1985.

  13. Обучение и воспитание детей с нарушениями речи. /под ред. Селивёрстова В.И. - М.;1982

  14. Основы теории и практики логопедии. /Под ред. Р.Е.Левиной. - М., 1968.

  15. Очерки по патологии речи и голоса. /Под ред. С.С. Ляпидевского. - М. 1967.

  16. Патология речи. /под ред. Ляпидевского С.С. - М., 1971.

  17. Преодоление речевых нарушений у детей и взрослых. / Под ред. Селивёрстова В.И., Шаховкой С.Н. - М., 1981.

  18. Развитие речи детей дошкольного возраста. / под ред. Сохина Ф.А.. - 3 изд-е. - М. Просвещение; 1984. - 223 с.

  19. Развитие мышления и речи у аномальныъ детей. Учёные записки ЛГПИ им. А.И.Герцена. - Л., 1963.

  20. Расстройства речи в детском возрасте. - Каргоиздат, 1940. - Т.IV

  21. Сорокина Е.К. Дидактические игры в детском саду. - М.: Просвещение; 1982.- 170с

  22. Хрестоматия по логопедии . В 2т./ под ред. Волковой Л.С., Селивёрстова В.И./ -М.: Владос; - 560с.


ДОДАТОК
Діаграма 2.1.1 Стан показників сформованості активного словника у дітей експериментальної групи на момент проведення констатуючого експерименту.

Діаграма 2.1.2 Стан показників рівня сформованості пасивного словника у дітей експериментальної групи на момент проведення констатуючого експерименту.



Діаграма 2.3.1 Стан показників сформованості активного словника у дітей експериментальної групи на момент проведення контрольного експерименту»

Діаграма 2.3.2. Стан показників сформованості пасивного словника у дітей експериментальної групи на момент проведення контрольного експерименту.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка