Міністерство охорони здоров’я україни національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика



Скачати 481.51 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації15.12.2018
Розмір481.51 Kb.
ТипАвтореферат
1   2   3   4

Патронаж тяжкохворих

Геріатрична підготовка кадрів

Організація волонтерського активу

Віковий аналіз захворюваності

Визначення груп ризику

Організація денних стаціонарів


Організація стаціонарів вдома


Надання довготривалої допомоги вдома

Активне відвідуваняя пацієнтів 80 років

і старше

Інформаційна підтримка сім’ї

Навчання пацієнтів здоровому способу життя


Навчання сім’ї догляду за тяжкохворими


Навчання

волонтерів

Лікування, реабілітація, профілактика

Щорічні профілактичні огляди

Доповнення до нормативної бази

Координація з відповідними державними і недержавними службами

РОЗПОДІЛ ЗА ГРУПАМИ НАГЛЯДУ

I

II

III

IV

V






Рис. 3 Модель організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку





Працюючі пенсіонери. Проходять щорічний медичний огляд дільничного лікаря, одержують відповідні рекомендації.

І

5555група




І


Непрацюючі пенсіонери (потенційно активні, зі збереженою здатністю до самообслуговування, оцінюють своє здоров'я як добре чи задовільне, проходять щорічний медичний огляд; періодично за призначенням лікаря отримують курси профілактичної реабілітації в лікувальних установах та в територіальних центрах системи соціального захисту населення). Особам цієї групи обліку рекомендується вести активний спосіб життя та підключитися до роботи волонтерського активу амбулаторії.








Особи пенсійного віку із хронічними захворюваннями в компенсованій формі, які значною мірою зберегли рухову активність і здатність до самообслуговування, добре орієнтуються в повсякденному житті (проходять щорічний медичний огляд, за призначенням лікаря періодично отримують курси відновної медичної, фізичної та психологічної реабілітації в лікувальних закладах).









Особи пенсійного віку із суб- чи декомпенсованими формами хронічних захворювань, з обмеженою рухливістю і здатністю до самообслуговування, які потребують постійно чи тимчасово сторонньої допомоги родичів чи соціальних працівників. Вони мають потребу в наданні довготривалої медичної допомоги вдома, а також проведення курсів медичної, фізичної та психологічної реабілітації в домашніх умовах, а також допомоги волонтерів.









Самотні старі люди з обмеженою чи втраченою здатністю до самообслуговування, самотні бездітні, немічні подружні пари та тяжкі хворі, прикуті до ліжка. Вони мають потребу в наданні довготривалої медичної допомоги вдома з проведенням курсів медичної, фізичної та психологічної реабілітації в домашніх умовах, а також допомоги соціальних працівників, сестер милосердя Товариства Червоного Хреста, волонтерів. Для осіб цієї групи може вирішуватися питання про переселення в будинок-інтернат для пенсіонерів. Ці особи знаходяться під постійним контролем сімейного лікаря і геріатричної сестри.






Рис.4 Групи медичного нагляду за пацієнтами похилого віку в умовах

амбулаторії ЗПСМ




  • організаційних засад (особливостей геріатричної допомоги вдома, механізмів взаємозв’язку з соціальними та іншими службами догляду за хронічними хворими, організації довготривалої допомоги, денних стаціонарів робочого навантаження лікарів амбулаторій ЗПСМ тощо);

  • модернізації обладнання (сумки-укладки лікаря та медичної сестри амбулаторії ЗПСМ, переліку лікарських засобів з урахуванням сучасних вимог герофармакології тощо);

  • статистичної звітності (введення диференційованого за віком аналізу захворюваності та смертності, визначення груп ризику   самотні, тяжкохворі, люди старечого віку тощо);

  • консультативної та інформаційної діяльності (інформаційно-консультативної підтримки сім’ї, навчання людини похилого віку та членів його сім’ї здоровому способу життя, особливостям догляду за хворим та його реабілітації, переадресації тощо);

  • форм організації волонтерського активу амбулаторії;

  • кадрових змін (за даними дослідження та розрахунками експертів)   при наявності більше 40 % осіб похилого віку серед пацієнтів лікаря амбулаторії ЗПСМ трансформування однієї посади медичної сестри у геріатричну патронажну медичну сестру, яка забезпечує патронаж тяжкохворих та активне відвідування людей старших за 80 років).

Таким чином, з метою підвищення якості та доступності медичної допомоги людям похилого віку пропонується ввести до штату амбулаторії ЗПСМ посаду патронажної медичної геріатричної сестри (переорієнтувати одну з трьох існуючих посад медичної сестри). В її функції входять такі: організація профілактичних оглядів людей похилого віку; за призначенням лікаря, надання медичної допомоги вдома, в т. ч. довготривалої. Геріатрична медична сестра виконує консультативно-навчальну функцію для хворих і членів їх сімей, створює волонтерський актив амбулаторії і працює з ним. З огляду на фізичні можливості старіючої людини та ступінь його залежності від сторонньої допомоги, геріатрична медична сестра разом із сімейним лікарем визначає характер, обсяг і тривалість надання хворому соціально-побутової допомоги, яка надається соціальними працівниками органів соціального захисту населення та волонтерами. Геріатрична сестра працює у взаємодії із соціальними працівниками Територіального відділення надомного соціального обслуговування населення. У випадку переселення хворого до стаціонару соціального профілю геріатрична сестра проводить документальну та психологічну підготовку людини похилого віку до переїзду в таку установу. Спеціальний розділ роботи геріатричної сестри передбачає пропаганду здорового способу життя, що сприяє активному довголіттю і збереженню ролі старіючої людини в суспільстві. Успішна робота патронажної геріатричної сестри передбачає її спеціальну підготовку з питань геронтології і геріатрії. Геріатрична сестра обов’язково повинна знати основні законодавчі акти, що регулюють права й обов’язки громадян похилого віку, має бути знайома зі структурою і характером діяльності установ, що надають їм допомогу. Навчання геріатричної сестри може здійснюватися в середніх медичних навчальних закладах і під час післядипломної підготовки на місцевих базах.

Для досягнення максимального ефекту надання медико-соціальної допомоги людям похилого віку необхідним є наступне: узгодженість дій медичного персоналу амбулаторії ЗПСМ із державними та недержавними організаціями і службами, які беруть участь у наданні допомоги зазначеній категорії; інтеграція між лікарем і персоналом відділень медичної реабілітації територіальних центрів соціального обслуговування населення, між лікарем і соціальними працівниками відділень надомного обслуговування старих громадян, з медичними структурами Товариства Червоного Хреста, волонтерськими, релігійними та іншими організаціями, які опікуються громадянами похилого віку.

В умовах постаріння населення, коли чисельність хворих старшого віку зростає, сім’я була і залишається основою надання допомоги інвалідизованим, довгохворіючим людям. Тому стає дуже важливим навчання членів сім’ї основам само і взаємодопомоги, елементам догляду за тяжкими хворими. Тому сім’я потребує інформаційного забезпечення, навчання та можливості "перепочинку". Таким чином, сім’я розглядається не тільки як об’єкт додаткового обслуговування, але й стає домінантною формою надання допомоги хворим людям похилого віку вдома під керівництвом лікаря та медичної сестри амбулаторії ЗПСМ. Створення волонтерського активу здійснюється разом з Товариством Червоного Хреста, організаціями ветеранів, інвалідів та іншими державними і недержавними установами.

Аналіз результатів досліджень віко-соціального статусу, стану здоров’я і рівня потреби в медичній допомозі осіб похилого віку дозволив нам запропонувати умовний розподіл цих пацієнтів на групи медичного нагляду. Кількість осіб, які належать до тієї чи іншої групи обліку на території різних амбулаторій ЗПСМ коливається в залежності від багатьох чинників, у тому числі від вікової структури населення, стану здоров'я людей похилого віку, приступності надання медичної допомоги (зокрема, віддаленості поліклініки від місця проживання людей похилого віку). У середньому біля однієї третини осіб, що проживають на території обслуговування амбулаторії ЗПСМ, мають потребу в постійній активній увазі медичної геріатричної сестри. Слід підкреслити, що підрозділ осіб похилого віку на різні групи обліку відносний. Чим старіше людина, тим більше зростає ймовірність погіршення його здоров’я, росте залежність від сторонньої допомоги, виникає необхідність переведення людини похилого віку з однієї групи в іншу та скоординованої роботи амбулаторії ЗПСМ із працівниками Територіальних центрів соціального обслуговування населення.

Саме висока якість надання допомоги людям похилого віку забезпечується відповідною геріатричною підготовкою медичних кадрів, волонтерів та населення. Дані роботи використані при визначенні необхідних кваліфікаційних характеристик і практичних навичок медичного персоналу амбулаторій ЗПСМ, підготовці програм двох циклів тематичного удосконалення лікарів та медичних сестер амбулаторій ЗПСМ, а також програм підготовки волонтерів та населення похилого віку.

Впровадження моделі здійснено шляхом внесення доповнень до навчальних програм лікарів амбулаторій ЗПСМ, проведення підготовки медичних кадрів (53 особи) та волонтерського активу (205 осіб) амбулаторій ЗПСМ. Подальший розвиток організації роботи амбулаторії ЗПСМ по наданню допомоги населенню похилого віку полягає в удосконаленні нормативної бази діяльності амбулаторії ЗПСМ та її кадрових змін.


ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – покращити якість та ефективність надання медичної допомоги людям похилого віку на основі комплексного вивчення її стану в регіональному аспекті та запропонованої моделі організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку, впровадження окремих елементів якої довело медичну ефективність.

1. Виявлені значні регіональні розбіжності наявності закладів, які забезпечують надання медичної допомоги людям похилого віку (стаціонарні відділення для довготривалого перебування хронічних хворих відсутні у 20 регіонах, стаціонарні відділення сестринського догляду - у 18, медико-соціальні відділення в поліклініках - у 24, хоспіси - у 10). При цьому доведена відсутність кореляції між розвитком кількості закладів ПМСД і демографічною структурою областей: так, в Закарпатській області (18,1 % населення пенсійного віку) працює 190 сільських амбулаторій ЗПСМ і всі села забезпечені закладами ПМСД, порівняно з Чернігівською областю (29 % населення пенсійного віку) де працює 62 амбулаторії ЗПСМ і 674 села зовсім не забезпечені закладами ПМСД.

2. Виявлено високий рівень потреб осіб похилого віку в залежності від місця проживання у різних видах медико-соціальної допомоги в умовах амбулаторій ЗПСМ. Доведена необхідність співпраці означених амбулаторій із соціальними службами і недержавними організаціями. Так, 45,2 % міських та 36,5 % сільських мешканців мають потребу у щорічному медичному спостереженні та активній інтеграції у суспільне життя; 32,3 % і 41,3 %, відповідно   в активному медичному спостереженні, наближенні медико-соціальних послуг до місця проживання; 12,7 % і 17,1%, відповідно   в направленні на інтенсивне стаціонарне лікування з наступним відновним періодом в умовах стаціонару вдома і частковій щоденній соціально-побутовій допомозі; 9,8 % і 5,1 %, відповідно   в організації довготривалої стаціонарзамінюючої медичної та постійної всебічної побутової допомоги вдома.

3. Виявлені особливості поширеності основних класів хвороб серед міських та сільських жителів похилого віку; наявність при цьому у них поліморбідності (в середньому 5 хронічних хвороб на пацієнта) потребує диференційованого підходу до лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.

4. Доведено, що люди похилого віку надають перевагу в наданні їм медичної допомоги сімейному лікарю, робота якого більшою мірою передбачає комплексний підхід до призначення медикаментозних засобів, чим попереджається поліпрагмазія (порівняно з терапевтичною дільницею кількість одночасно призначених ліків зменшується майже вдвічі).

5. Виявлено, що існуючий стан організації геріатричної допомоги не забезпечує в ній потребу   після 80 років не звертаються за амбулаторною медичною допомогою 38,5 % жителів міст і 53,2 % жителів сіл, а частково користуються нею на дому (при цьому майже кожен третій зовсім не отримує медичної допомоги); відсутність її зв’язку з соціальними та іншими службами підтримки сім’ї на комунальному рівна погіршує ситуацію.

6. Виявлена низька якість надання медичної допомоги людям похилого віку: невідповідність медикаментозних призначень у 23 % випадків серед міських і 16,5 % - сільських жителів; відсутність використання консультативної допомоги у 63,2 % і 77,6 % випадків, відповідно; пізня госпіталізація у 68,7 % та 74,4 % випадків, відповідно, а також її необґрунтованість майже в кожному другому випадку.

7. Аналіз стану здоров’я та потреб населення похилого віку в медичній допомозі та визначення особливостей її надання в умовах первинної ланки дозволили обґрунтувати та розробити модель організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги цієї верстві населення, що включає в себе такі основні напрями, як структурна модернізація, оптимізація організаційного забезпечення, до- та післядипломна геріатрична підготовка кадрів. На відміну від існуючих форм запропонована модель дає можливість формувати групи медичного нагляду за пацієнтами похилого віку на підставі стратифікації фізичних можливостей, соціальної активності та потреб у медичній і соціально-побутовій допомозі.

8. Повноту впровадження моделі визначають певні зміни та доповнення до нормативних документів, які регламентують діяльність амбулаторій ЗПСМ, спрямовані на розвиток форм організації довготривалої допомоги та навчання сімей тяжких хворих навичкам догляду, взаємозв'язку із соціальними та іншими службами підтримки сім’ї на комунальному рівні, регламентацію робочого навантаження на медичний персонал амбулаторій з урахуванням демографічної структури населення, затвердження кваліфікаційних знань та навичок з геріатрії медичного персоналу амбулаторії тощо. Доведена необхідність трансформування однієї посади медичної сестри амбулаторії ЗПСМ у патронажну геріатричну медичну сестру з виконанням координуючих функцій у взаємозв'язку з соціальними службами і громадськими організаціями, які опікуються людьми похилого віку.

Впровадження окремих елементів моделі по підвищенню геріатричних знань лікарів, медичних сестер амбулаторії ЗПСМ та підготовці її волонтерського активу показало наявну можливість суттєвого підвищення якості надання медичної допомоги людям похилого віку.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати МОЗ України:

- затвердити проект наказу "Про вдосконалення надання медичної допомоги


людям похилого віку";

- внести доповнення до нормативної документації з питань сімейної медицини, а саме до наказів МОЗ України: від 11.09.2000 р. № 214 "Про затвердження плану поетапного переходу до організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини", від 23.02.2001 р. № 72 "Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини", від 23.07.2001 р. № 303 "Про організацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики   сімейної медицини", від 08.01.2004 р. № 1 "Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації", від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я";

- стандартизувати геріатричне навчання лікарів і медичних сестер амбулаторій ЗПСМ;

- створити та відповідно підготувати волонтерський актив в амбулаторіях ЗПСМ.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Чайковська В. В., Вержиковська Н. В., Хаджинова Н. А. Стан організації геріатричної допомоги населенню літнього віку в Україні (2005 р.) // Проблемы старения и долголетия. - 2006. 15, № 4. - С. 358-366. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, організувала експертні групи, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.

2. Хаджинова Н. А., Чайковська В. В. Кількісна оцінка призначень медикаментозних засобів пацієнтам літнього віку в умовах амбулаторій загальної практики-сімейної медицини // Ліки України. - 2007. - березень. - С. 56-57. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.

3. Чайковська В. В., Хаджинова Н. А., Єгорова Л. В. Потреби пацієнтів літнього віку в різних видах медичної допомоги в умовах амбулаторій загальної практики   сімейної медицини // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2007. - вип. 16. - книга 2. - С. 92-97. Дисертантом здійснена постановка завдань дослідження, проведено збір та аналіз матерілу.

4. Чайковська В. В., Вержиковська Н. В., Хаджинова Н. А. Особливості надання медичної допомоги пацієнтам похилого віку в умовах амбулаторій загальної практики-сімейної медицини // Проблемы старения и долголетия. – 2007. - 16, № 2. - С. 162-170. Дисертантом проведено збір матеріалу, виконана статистична обробку даних та їх аналіз.

5. Шляхи підвищення якості і доступності надання первинної медичної д допомоги людям літнього віку (огляд літератури та власних досліджень)
/ В. В. Безруков, В. В. Чайковська, Н. В. Вержиковська, Н. А. Хаджинова // Журнал АМН України. - 2007. – 13, № 2. - С. 291-303. Дисертантом проведено аналіз літературних джерел, виконано збір та статистичну обробку даних.

6. Чайковская В. В. Хаджинова Н. А., Вержиковская Н. В. Организация долговременной гериатрической помощи в условиях амбулатории семейной медицины // Охорона здоров’я України. - 2007. - №1 (25). - С. 278-279. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.

7. Сучасний стан та перспективи геріатричної підготовки лікарів, середнього медичного персоналу та волонтерів / Л. А. Стаднюк, В. В. Чайковська, О. В. Давидович, Н. А. Хаджинова, Н. Я. Давидович // Медична освіта. Наук.-практ. журнал. - 2007. - №1. - С. 38-40. Дисертантом узагальнено та проаналізовано матеріал, прийнято участь у розробці навчальних програм.

8. Гериатрическое обучение в Украине: современное состояние и перспективы / В.Чайковская, Л.Стаднюк, Н.Хаджинова, Л.Єгорова // Журнал практичного лікаря. - 2007. - №3. - С. 42 - 45. Дисертант брала участь у наборі та обговоренні матеріалу, написанні висновків.

9. Роль гериатрической медицинской сестры в организации медицинского обслуживания населения пожилого возраста / Т. И. Вялих, Н. Н. Величко,
Л. В. Егорова, Н. А. Хаджинова, Е. И. Коньшина // Охорона здоров’я України. – 2007. - №1 (25). - С. 159 - 160. Дисертантом визначені завдання дослідження, розроблені механізми та шляхи вирішення проблеми, написані висновки.

10. Шляхи поліпшення роботи середнього медичного персоналу з формування здорового способу життя серед населення літнього віку


/ В. В. Чайковська, Н. В. Вержиковська, Л. А. Стаднюк, Н. А. Хаджинова // Сучасні технології збереження і зміцнення здоров‘я здорових: Матер. наук.-практ. конф. (27 жовтня 2005 р.) - К.: ПП "ППНВ". 2005. - С. 36-37. Дисертант брала участь у аналізі матеріалу та написанні висновків.

11. Вержиковская Н. В, Чайковская В. В., Хаджинова Н. А. Потребность в долговременной медико-социальной помощи населения Украины пожилого и старческого возраста // Проблемы старения и долголетия (Тези IV нац. конгр. геронтологів и геріатрів Украины), - 2005, 14, приложение. - С. 235. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.


АНОТАЦІЯ
Хаджинова Н. А. Cтан і перспективи розвитку геріатричної спрямованості у діяльності лікаря загальної практики   сімейної медицини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми удосконалення розвитку сімейної медицини у геріатричному напрямі в Україні. Обговорюється роль лікаря загальної практики-сімейної медицини( (ЗПСМ) і геріатричної сестри в наданні медичної допомоги, підвищенні її ефективності та доступності населенню похилого віку в країнах із швидко старіючим населенням. Відзначено зростання потреб людей похилого віку у допомозі лікарів ЗПСМ. Запропонована модель організації роботи амбулаторії З ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку, яка включає в себе доповнення до нормативних документів щодо роботи амбулаторій ЗПСМ з урахуванням потреб людей похилого віку, а саме: введення посади патронажної геріатричної сестри, збільшення вдвічі терміну амбулаторного прийому пацієнтів похилого віку, створення надомних форм надання довготривалої допомоги, взаємодія з державними і недержавними структурами надання допомоги людям похилого віку тощо. Розроблені сучасні напрями оптимізації системи геріатричної підготовки кадрів для медико-соціальної допомоги людям похилого віку з використанням багаторівневої мультидисциплінарної системи навчання.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка