Міністерство охорони здоров’я україни національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика



Скачати 481.51 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації15.12.2018
Розмір481.51 Kb.
ТипАвтореферат
1   2   3   4



V етап

Аналіз стану та визначення перспектив геріатричної підготовки сімейних лікарів, середнього медичного персоналу та волонтерів

Експертна оцінка кваліфікаційних характеристик лікаря та медичної сестри за фахом “загальна практика – сімейна медицина”
(основні знання та навички з геріатрії).

Розробка програм

та планів підготовки з геріатрії лікарів та середнього медичного персоналу амбулаторій


(2 програми)

Розробка програм та планів підготовки з геріатрії волонтерського активу амбулаторій

(1 програма)



Розробка проекту створення Державного навчально-методичного геріатричного центру НМАПО імені П. Л. Шупика

VI етап

Визначення змін та доповнень до нормативних документів, що

регламентують діяльність амбулаторій ЗПСМ

Аналіз нормативної бази та внесення додатків до наказів МОЗ України від 23.02.01 № 72 "Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини", 23.07.01 № 303 "Про організацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики   сімейної медицини", 08.01.04 № 1 "Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації" та Концепції розвитку охорони здоров’я населення України (2000 р.)

VII етап

Наукове обґрунтування моделі організації роботи амбулаторій ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку

Обґрунтування організаційних заходів

Модернізація обладнання

Навчально - консультативна та інформаційна підтримка пацієнта та його сім’ї

Доповнення до статистичної звітності

Обґрунтування кадрових змін

Реалізація моделі організації роботи амбулаторій ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку

Розроблено проект наказу та доповнення до нормативних документів щодо покращання якості медичної допомоги населенню похилого віку в умовах амбулаторій ЗПСМ; затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. № 731-р "План дій щодо поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни на 2007-2010 рр."; НМАПО імені П. Л. Шупика затверджено програми підготовки новоствореним Державним навчально-методичним геріатричним центром з питань геріатрії сімейних лікарів, медичних сестер та волонтерів (3 програми тематичного удосконалення); доповнення до кваліфікаційних характеристик лікаря та медичної сестри за фахом "загальна практика – сімейна медицина" (основні знання та навички з геріатрії). Підготовлено 37 лікарів, 16 медичних сестер та 205 волонтерів. Опубліковано 11 наукових робіт, 10 – у фахових виданнях ВАК України.

Методичне забезпечення дослідження

Використані методи

Етапи дослідження

Системного підходу та аналізу

I –VII

Історичний

І

Статистичний

III – IV

Епідеміологічний

II – IV

Клінічний

IV

Експертних оцінок

II – VII

Дисперсійного аналізу

IV

Логіко-концептуального моделювання

VII

Рис. 1 Програма, обсяги та методи досліджень

На шостому етапі дослідження проведено аналіз нормативної бази роботи амбулаторій ЗПСМ та визначені необхідні зміни та доповнення до додатків до наказів МОЗ України. Як і на четвертому етапі разом із фахівцями Інституту геронтології АМН України під керівництвом голови групи герофармакології лікарняних засобів професора, д.мед.н. Л. П. Купраш здійснена експертна оцінка якості лікування пацієнтів похилого віку на досліджуваних терапевтичних дільницях та амбулаторіях ЗПСМ та примірних переліків лікарських засобів, необхідних для закладів (підрозділів) ЗПСМ.

Сьомий етап дослідження було присвячено науковому обґрунтуванню моделі організації роботи амбулаторій ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку та частковому її впровадженню.

Збір матеріалу здійснювався шляхом випадкового вибору, на основі чого була створена комп’ютерна база даних; статистична обробка даних здійснювалася за допомогою ліцензійної програми "Статистика 6".

Дослідження проведено у повній вiдповiдностi до статті 28 Конституцiї України про вільну згоду людей на участь i використання отриманої iнформацiї.

Результати дослідження.

З постарінням населення збільшується частка людей похилого віку в загальній чисельності населення України, яка потребує ПМСД. За даними дослідження, серед усіх пацієнтів, які звертаються до амбулаторій ЗПСМ, кількість людей похилого віку становить 39,1 % у містах і 53,0 % - у сільській місцевості.

Ступінь навантаження на сімейного лікаря залежить від розвитку інфраструктури геріатричних служб у регіоні. Більш виражено це має прояв у сільській місцевості. Так, за отриманими даними, на кінець 2006 р. кількість амбулаторій ЗПСМ у містах становить 1031, у сільській місцевості   2488 та 15448 фельдшерсько-акушерських пунктів. Разом з тим у 3,5 тис. сіл у різних регіонах України були відсутні медичні заклади, що значно знижувало доступність до медичної допомоги населення похилого віку.

Велика різниця виявлена у забезпеченні областей спеціалізованими закладами для геріатричних хворих. Так, якщо госпіталі для інвалідів війни є в усіх областях (за винятком Івано-Франківської), як і спеціальні палати для ветеранів війни в обласних і міських лікарнях та лікарі, які відповідають за надання медичної допомоги ветеранам війни в усіх районних поліклініках, то забезпеченість регіонів відділеннями для лікування хронічних хворих, відділеннями сестринського догляду, медико-соціальними відділеннями поліклінік і хоспісами вкрай низька і не задовольняє потреби населення похилого віку. У цих умовах все навантаження по лікувально-профілактичній допомозі населенню лягає на заклади первинної допомоги.

Аналіз даних дослідження свідчить, що частота охоплення профілактичними оглядами осіб пенсійного віку у різних регіонах України коливається від 55,1 %   71,2 % (Херсонська, Рівненська, Тернопільська, Полтавська області) до 90,0 %   97,3 % (АР Крим, Хмельницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Дніпропетровська області) за рахунок обов’язкових щ щорічних оглядів інвалідів, ветеранів війни та прирівняних до них категорій. Поряд з цим, таке щільне проведення профілактичних оглядів не співпадає з наступними лікувальними і реабілітаційними заходами. До того, з 6,5 тис. амбулаторно-поліклінічних закладів тільки 297 мають реабілітаційні відділення, які вкрай необхідні для відновлення здоров’я людей похилого віку. При цьому рівень постаріння населення у регіонах не впливає на розвиток геріатричних служб і здебільшого має зворотну кореляцію з якістю надання допомоги цій верстві населення (табл. 1).

Таблиця 1



Кількість лікувально-профілактичних закладів
для геріатричних хворих в Україні

(за даними дослідження)




Заклади

Кількість ліжок

Примітка

Госпіталі ІВВ

8853

Відсутній в 1 регіоні

Палати ІВВ

16992




Відділення для хронічних хворих

843

Відсутні в 20 регіонах

Відділення сестринського догляду

568

Відсутні в 18 регіонах

Медико-соціальні відділення в поліклініках

11 відділень

Відсутні в 24 регіонах

Хоспіси

538
(20 хоспісів)

Відсутні в 10 регіонах

Аналіз результатів визначення потреб пацієнтів амбулаторій ЗПСМ у медичній допомозі показав, що тільки 45,2 % пацієнтів похилого віку міських та 36,5 % сільських амбулаторій ЗПСМ мали потребу в періодичному медичному спостереженні з щорічним проходженням медичних оглядів і курсу профілактичної реабілітації і не потребували сторонньої допомоги при веденні домашнього господарства. Відповідно, 32,3 % і 41,3 % мали потребу в активному медичному спостереженні з обов’язковим проходженням 1-2 рази в рік курсу відновної терапії в реабілітаційному відділенні поліклініки з необхідністю наближення торгових послуг і сфери обслуговування до місця проживання, періодичної сторонньої допомоги при проведенні робіт, які потребують фізичного навантаження, особливо у сільській місцевості. В інтенсивному короткочасному стаціонарному лікуванні з наступним доліковуванням в амбулаторно-поліклінічній мережі (денних стаціонарах, стаціонарах вдома, реабілітаційних відділеннях поліклінік) з необхідністю щоденної часткової побутової допомоги мали потребу відповідно 12,7 % і 17,1 %. В лікуванні в геріатричному відділенні довгострокового перебування хронічних хворих, лікарні сестринського догляду або стаціонару вдома з організацією всебічної постійної побутової допомоги потребувало 9,8 % і 5,1 % обстежених, відповідно.

Збільшення з віком індексів залежності від допомоги встановлено за всіма досліджуваними за програмою АЕСКОЗ характеристиками організму у пацієнтів міських і сільських амбулаторій ЗПСМ (табл. 2).
Таблиця 2

Середні індекси залежності від допомоги за окремими характеристиками організму пацієнтів похилого віку міських і сільських амбулаторій ЗПСМ


Характеристики організму

(за АЕСКОЗ)



60-69 років

M±m


70-79 років

M±m


80 років і

старше


M±m

Міські мешканці

Фізичні можливості

0,29±0,01

0,46±0,02***

0,85±0,01***

Соціальна активність

0,24±0,02

0,53±0,02***

0,77±0,01***

Психологічний статус

0,33±0,01

0,51±0,02***

0,65±0,02***

Серцево-судинна система

0,54±0,02

0,50±0,01

0,67±0,01**

Опорно-рухова система

0,49±0,02

0,53±0,03

0,80±0,02***

Нервова система

0,46±0,03

0,69±0,05*

0,80±0,04**

Самооцінка здоров’я

0,33±0,02

0,52±0,01***

0,72±0,03***

Користування медичними службами

0,34±0,01

0,59±0,02***

0,64±0,02**

Сільські мешканці

Фізичні можливості

0,19±0,01

0,39±0,02***

0,79±0,06***

Соціальна активність

0,25±0,04

0,53±0,03***

0,63±0,02***

Психологічний статус

0,55±0,02

0,76±0,03**

0,88±0,03**

Серцево-судинна система

0,56±0,02

0,62±0,01*

0,65±0,04

Опорно-рухова система

0,26±0,02

0,40±0,04*

0,68±0,02***

Нервова система

0,57±0,03

0,60±0,02

0,68±0,05

Самооцінка здоров’я

0,50±0,03

0,66±0,04*

0,79±0,02**

Користування медичними службами

0,28±0,02

0,41±0,01*

0,11±0,02**

Примітки:

  1. * - вірогідність різниці між показниками для населення 60-69 і 70-79 років, 60-69 і 80 років і старших, p < 0,05;

  2. ** - те ж, p < 0,01;

  3. *** - те ж, p < 0,001.

Доведено, що зі збільшенням віку вірогідно зростає потреба у довготривалих формах допомоги вдома або в стаціонарних умовах (із 5,4 % міських і 2,8 % сільських мешканців у віці 60-69 років до 21,3 % і 13,2 % у віці 80 років і старше відповідно). Таким чином, чим більша частка населення старечого віку в громаді, тим більше потреба в наданні безперервної допомоги вдома сімейними лікарями та медичними сестрами, які мають спеціальну мультидисциплінарну геріатричну підготовку. Експертними комісіями у регіонах підтримана доцільність введення до штату амбулаторії ЗПСМ посади геріатричної патронажної сестри шляхом перепрофілювання однієї посади медичної сестри.

Вивчення структури захворюваності за даними звертань та комплексних медичних обстежень людей похилого віку в умовах амбулаторій ЗПСМ показало відсутність їх принципової різниці з даними офіційної статистики. На першому місці були хвороби системи кровообігу, потім хвороби органів дихання, нервової системи органів травлення і опорно-рухового апарату. За даними медичних оглядів міських і сільських мешканців похилого віку, загальний рівень поширеності хвороб становить 5034,2 ‰ i 4991,1 ‰ відповідно (р < 0,05).

При цьому звертає на себе увагу різниця у рівнях поширеності основних класів хвороб серед пацієнтів похилого віку в залежності від місця проживання. Так, за класами хвороб кровообігу, органів травлення та дихання вони вище у мешканців міст, ніж у сільській місцевості (відповідно 2514,1 ‰, 511,2 ‰, 234,9 ‰ проти 2296,7 ‰, 495,1 ‰, 190,2 ‰), тоді як за класами хвороб нервової системи та опорно-рухового апарату   у мешканців села (556,7 ‰ і 609,3 ‰ проти 494,4 ‰ і 465,7 ‰) (табл. 3).

Таблиця 3



Рівні поширеності основних класів хвороб серед пацієнтів похилого віку міських і сільських амбулаторій ЗПСМ,


Класи хвороб

Клас хвороб за
МКХ-10

Кількість випадків хвороб на 1000 відповідного населення, M±m

Міське населення

Сільське населення

Разом

Хвороби ендокринної системи

ІV

101,1±9,2

99,3±5,8

99,3±4,7

Хвороби нервової системи та органів почуття

VI

494,4±33,5


556,7±16,9


547,0±23,1


Хвороби органів кровообігу, в тому числі:

  • ішемічна хвороба серця

  • артеріальна гіпертензія

  • церебро-васкулярна хвороба



2514,1±72,1
873,2±45,2

300,3±24,1

901,2±23,0


2296,7±73,1*
852,1±23,7

473,4±21,5**

707,5±40,0***


2379,4±42,5
867,5±30,1

394,5±31,9

890,2±20,2


Хвороби органів дихання

Х

234,9±7,9

190,2±12,2*

210,1±16,0

Хвороби органів травлення



511,2±19,5

495,1±28,9

504,1±21,1

Хвороби кістково-м‘язової системи та сполучних тканин

XIII

465,7±22,8

609,3±29,1**

561,3±31,7

Примітки:

  1. *- вірогідність різниці між показниками для сільського і міського населення, p<0,05;

  2. ** - те ж, p < 0,01;

  3. *** - те ж, p < 0,001.

Слід наголосити, що поліморбідність у пацієнтів похилого віку формується на на фоні виражених функціональних вікових змін органів і систем організму. При досягненні 60 - річного віку вона вже здебільшого сформована і у подальші роки мало змінюється (в середньому від 4,5 у віці 60-69 років до 5,5 у віці 80 років і старше).

Частота звертань до амбулаторій пацієнтів похилого віку, що проживають в міській місцевості у 2,8 рази більше, ніж в сільській і зі збільшенням віку різко знижуються. Так, після досягнення 80 років 38,5 % осіб у містах i 53,2 % у селах зовсім не відвідують амбулаторій ЗПСМ, користуючись медичною допомогою тільки вдома, а кожен третій з них зовсім не отримує медичної допомоги.

Особливу увагу слід приділити тривалості амбулаторного прийому пацієнтів літнього віку. Згідно з нормативними документами, на одного хворого сімейним лікарем передбачено 12 хвилин. Разом з тим, дослідженням показано, що реальні витрати часу на прийом 1 хворого похилого віку значно більші: 89,9 % сільських та 77,1 % міських пацієнтів знаходяться у лікаря більше 15 хвилин.

При аналізі якості надання допомоги людям похилого віку звертає на себе увагу значні розбіжності у користуванні пацієнтами консультативною допомогою вузькими спеціалістами поліклінік. Зокрема, таким видам допомоги достовірно частіше користуються міські жителі: відсоток звертань на рівні міських амбулаторій та традиційних терапевтичних дільниць поліклінік (відповідно 37,3 %, 62,3 % при р<0,01) вірогідно перевищує такий у сільських мешканців (13,2 % при р<0,01). У сільській місцевості сімейний лікар в 4,7 разів менше, ніж лікар терапевтичної дільниці у місті направляє пацієнтів похилого віку на консультацію до спеціалістів. За таких умов особливо важлива увага має бути приділена кваліфікації сімейного лікаря та його післядипломній підготовці. Однією з важливих характеристик якості надання медичної допомоги є адекватність та раціональність призначень медикаментозних засобів з метою запобігання поліпрагмазії. Результати проведених досліджень свідчать, що пацієнтам похилого віку амбулаторій ЗПСМ призначалося одночасно (6,5 + 0,4) медикаментозних препаратів. Кількість цих препаратів збільшувалася з віком і, разом з тим, була значно нижчою при лікуванні в умовах амбулаторії, ніж терапевтичної дільниці поліклініки (рис. 2).



Error: Reference source not foundРис. 2 Середня кількість препаратів, що призначалися одному пацієнту амбулаторії ЗПСМ і територіальної поліклініки

Співставлення лікувально-профілактичних заходів (запропонованих експертами з урахуванням місцевих можливостей) з реально проведеними показало їх значну розбіжність, особливо у сільській місцевості. Так, була виявлена невідповідність медикаментозних призначень серед міських і сільських жителів у 23 % та 16,5 % випадків, відповідно, та лікування супутніх хвороб у 27,3 % і 31,6 %, відповідно, відсутність використання консультативної допомоги у 63,2 % і 77,6 %; відповідно, пізня госпіталізація у 68,7 % та 74,4 %, відповідно, а також її необґрунтованість в кожному другому випадку. Слід наголосити, що виявлена майже повна відсутність взаємозв’язку між амбулаторіями ЗПСМ та соціальними службами при наданні допомоги міському населенню похилого віку (93,3 %) та у селах (67,4 %).

Відзначено низьке використання фізіотерапевтичних методів серед міських і сільських жителів (відповідно, у 42,4 % та 35,0 % випадків) та несвоєчасну консультативну допомогу (відповідно, у 18,1 % та 32,7 %). Виявлено несвоєчасне та необгрунтоване направлення міських та сільських хворих похилого віку на госпіталізацію (у 70,3 % та 42,8 % випадків, відповідно), а у 50,8 % випадків   недостатню підготовленість хворих до госпіталізації. Разом з цим, одним із головних показників якості лікування є думка з цього приводу самих пацієнтів похилого віку. При проведенні опитування міського і сільського населення похилого віку i членів їх родин 64,8 % i 86,8 %, відповідно, осіб висловили позитивне ставлення до появлення в структурі ПМСД сімейного лікаря і медичної сестри, які обізнані у різних аспектах медицини i враховують комплексну оцінку здоров’я пацієнта при проведенні лiкувально-профiлактичних заходiв (тобто не тільки його медико-соціальні характеристики, але і фiнансовi та психологiчнi особливості сім’ї).

Аналіз діяльності амбулаторій ЗПСМ в умовах прогресуючого постаріння населення та особливостей надання цієї допомоги, її форм, пріоритетного значення надомних форм обслуговування, ролі сім’ї у догляді за похилими хворими дозволив науково обґрунтувати модель організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку (рис.3, 4).

Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності роботи з надання допомоги людям похилого віку є внесення доповнень до існуючих нормативних документів. Вони стосуються перш за все подальшого реформування ПМСД щодо геріатричного її напряму з урахуванням сучасних медико-соціальних потреб людей похилого віку та різкого збільшення їх загальної чисельності в структурі населення країни. Ці доповнення стосуються також внесення змін та додатків до діючої нормативної бази Міністерства охорони здоров’я України стосовно діяльності амбулаторій ЗПСМ (наказів МОЗ України від 23.02.01 № 72 "Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини", від 23.07.01 № 303 "Про організацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики – сімейної медицини", від 08.01.04 № 1 "Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації"), які стосуються:

Error: Reference source not found



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка