Міністерство охорони здоров’я україни національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика



Скачати 481.51 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації15.12.2018
Розмір481.51 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П. Л. ШУПИКА

ХАДЖИНОВА Наталія Афанасіївна


УДК 614.2:362.6:616-053.9


Cтан і перспективи розвитку геріатричної спрямованості у діяльності лікаря загальної практики - сімейної медицини

14.02.03 – соціальна медицина


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008
Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі “Інститут геронтології АМН України”



Науковий керівник:

доктор медичних наук, Чайковська Віра Володимирівна, Державна установа “Інститут геронтології АМН України”, завідувач лабораторії соціальної геронтології, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, професор кафедри терапії і геріатрії


Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Слабкий Геннадій Олексійович, Український інститут громадського здоров’я МОЗ України, в.о. директора


доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталія Олександрівна, Державна установа “Інститут урології АМН України”, завідувач відділом епідеміології і науково-організаційної роботи

Захист відбудеться 28 березня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112,


м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров’я,
аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112,


м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 25 лютого 2008 року



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент В.І. Бугро
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Збільшення частки людей похилого віку в загальній структурі населення країни до 20,3 % у 2006 р. визначає необхідність розвитку та вдосконалення геріатричного напряму у роботі медичних закладів, в першу чергу, первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), а саме   амбулаторій загальної практики-сімейної медицини (ЗПСМ). Адже люди похилого віку найбільше потребують допомоги   від профілактичних щорічних оглядів до лікування у стаціонарах вдома. При наданні ПМСД людям похилого віку є істотні особливості. Вони пов’язані з множинністю хронічної патології на фоні вікових функціональних змін організму, зниженням фізичної активності та високою залежністю від сторонньої допомоги (Вороненко Ю. В., Москаленко В. Ф., 2000) Це визначає великий обсяг робочого навантаження як на лікарів, так і на середній медичний персонал амбулаторії ЗПСМ. Разом з цим, фахівцями в галузі організації медичної допомоги людям похилого віку показано, що до 75 % робіт щодо їх обслуговування може бути виконано спеціально підготовленою герiатричною медичною сестрою (Вержиковська Н. В., Чайковська В. В., 2002, 2003). Багаторічний досвід роботи таких сестер у країнах Європи свідчить про можливість підвищення обсягів надання якісної медичної допомоги вдома людям похилого віку. Доведена економічна ефективність такого підходу завдяки вивільнення часу лікаря для покращення лікувального процесу, зменшення кількості випадків госпіталізації і викликів швидкої допомоги тощо (Каминіна Н. І., Фіміна А., 2005, Тарнавська І. І., 2000, 2001, Шегедін М. Б., 2001, Evans C. та співавт., 2005, Warner J., 2003). За останні роки опубліковано багато робіт вітчизняних і закордонних авторів (Безруков В. В., 2000, 2005, 2006, Вержиковська Н. В, 1999, Чайковська В. В., 2003, 2006, Карюхін Е. В., 2001, 2005, Толченов Б. А., 2003 та ін.), які визначають головну роль амбулаторної дільничної служби у підтримці здоров’я та лікуванні людини похилого віку. Але, на жаль, на наш час відсутній аналіз досвіду геріатричної допомоги у діяльності сімейного лікаря. Дані попередніх років з організації амбулаторного обслуговування населення похилого віку потребують значних корективів з урахуванням сучасних завдань структурної перебудови галузі (Лехан В. М., 2003, Пономаренко В. М., 1999, Рудень В., Шурма І., 2003 та ін.). Досвід роботи іноземних спеціалістів у цьому напрямку вимагає значної адаптації до умов соціально-економічного розвитку України з урахуванням її традиційних підходів до фінансування та організації медичної допомоги. Вищевикладене зумовило необхідність проведення даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота проводилась відповідно до плану науково-дослідних робіт лабораторії соціальної геронтології Інституту геронтології АМН України, виконаних згідно із завданнями АМН України за № 0103U000653 “Розробка стандартів медичних послуг і медикаментозної допомоги населенню літнього віку в лікувально-профілактичних закладах України” та за № 0106U001532 “Розробка стандартів геріатричної допомоги населенню в діяльності сімейного лікаря”. Автор особисто брала участь у зборі первинного матеріалу, його аналізі та впровадженні отриманих результатів у практику охорони здоров’я.

Мета дослідження – наукове обґрунтування моделі організації роботи амбулаторії загальної практики-сімейної медицини з надання допомоги населенню похилого віку.

Для досягнення зазначеної мети вирішувались наступні завдання:

1) вивчити та проаналізувати досвід геріатричної роботи лікаря ЗПСМ за даними вітчизняних та світових науково-інформаційних джерел;

2) провести міжрегіональний аналіз стану надання геріатричної допомоги в Україні;

3) визначити обсяг медичної і соціальної допомоги згідно з потребами сільських і міських мешканців похилого віку;

4) проаналізувати стан здоров'я та якість надання допомоги пацієнтам похилого віку амбулаторій ЗПСМ;

5) визначити головні напрями діяльності лікарів та патронажних геріатричних медичних сестер і механізми їх взаємодії з соціальними працівниками, волонтерами та сім’єю хворого;

6) визначити головні шляхи вдосконалення підготовки лікарів та медичних сестер амбулаторій ЗПСМ з надання геріатричної допомоги, формування волонтерського активу;

7) розробити модель організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку.

Об’єкт дослідження: система медичної допомоги населенню похилого віку в Україні.

Предмет дослідження: геріатрична допомога в умовах амбулаторії ЗПСМ, якість її надання, потреба людей похилого віку у різних видах медико-соціальної допомоги.

Методи дослідження: системного підходу та аналізу, історичний, клінічний, статистичний, експертних оцінок, дисперсійного аналізу та логіко-концептуального моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:


  • виявлені в багатофакторному аспекті регіональні особливості стану організації та якості геріатричної допомоги населенню України;

  • науково обґрунтована потреба пацієнтів похилого віку амбулаторій ЗПСМ у різних видах медичної, соціально-побутової допомоги з урахуванням місця проживання та віку;

  • визначені механізми взаємодії медичних працівників амбулаторії ЗПСМ, соціальних служб, недержавних структур та членів сім‘ї осіб похилого віку, спрямовані на підтримку та збереження здоров‘я означеної категорії населення;

  • дістали подальшого розвитку методичні підходи щодо розробки програм мультидисциплінарної підготовки медичних працівників для надання геріатричної допомоги населенню;




  • науково обґрунтована модель організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку, яка доповнена визначеними змінами існуючої нормативної бази.

Теоретичне значення дослідження полягає в істотному доповненні теорії соціальної медицини в частині обґрунтування становлення та розвитку сімейної медицини в Україні, зокрема, в напрямі підвищення якості та доступності надання медичних послуг населенню похилого віку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному:

- розробці моделі організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку, спрямованої на покращання її якості та ефективності з обумовленими змінами та доповненнями до існуючої нормативної бази;

- удосконаленні переліку кваліфікаційних характеристик і практичних навичок з геріатрії для медичного персоналу амбулаторій ЗПСМ;

- розробці програм та планів підготовки з геріатрії медичного персоналу амбулаторій ЗПСМ та їх волонтерського активу.

Отримані в роботі дані:

- впроваджені в навчальний процес кафедри сімейної медицини і кафедри терапії і геріатрії НМАПО імені П. Л. Шупика з питань щодо особливостей медичної допомоги людям похилого віку на рівні первинної медико-санітарної допомоги;

- лягли в основу розробки проектів документів про створення Державного навчально-методичного геріатричного центру НМАПО імені П.Л. Шупика та навчальних програм "Актуальні питання геронтології і геріатрії" і "Мультидисциплінарна командна робота у системі медико-соціальної допомоги людям літнього віку";

- використані при розробці інформаційно-методичних і довідкових матеріалів, поданих до Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці і соціальної політики України, Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів у 2006-2007 рр., а також при підготовці проектів наказу МОЗ України "Про вдосконалення надання медичної допомоги людям літнього віку"; Державної програми "Здоров’я людей літнього віку", поданих до МОЗ України та Кабінету Міністрів України у 2007 р. та Плану дій щодо поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни на 2007-2010 рр., затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня


2007 р. № 731 - Р.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений інформаційний пошук і аналіз літератури за проблемою, розроблена програма та відібрані методи дослідження, організовано експертне міжрегіональне дослідження стану надання геріатричної допомоги населенню в усіх областях України, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі. Здійснено порівняльний аналіз із визначення особливостей організації та якості надання медичної допомоги людям похилого віку в умовах міських і сільських амбулаторій ЗПСМ та терапевтичних дільниць, проведена статистична обробка та аналіз напрацьованого матеріалу. Автор був співрозробником навчально-методичних матеріалів щодо п післядипломної підготовки з геріатрії фахівців сімейної медицини, сформулював основні положення і висновки роботи, розробив систему заходів із вдосконалення нормативної бази, яка регламентує роботу амбулаторії ЗПСМ у геріатричному напрямі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях "Викладання актуальних питань геронтології у підготовці спеціалістів для системи медичної і соціальної допомоги людям літнього віку в Україні" (Київ, 2004 р., 2006 р.), "Сучасні технології збереження і зміцнення здоров’я здорових" (Київ, 2005 р.), на IV Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2005 р.), семінарі Верховної Ради України "Законодавчі підходи до вирішення питань, пов’язаних зі старінням населення в Україні" (Київ, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сімейна медицина в Україні – наукові розробки та практика впровадження" (Київ, 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 10   у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (в тому числі огляду літератури, об’єктів та методів досліджень, двох розділів з викладенням результатів власних досліджень), аналізу і узагальнень результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 143 сторінках друкованого тексту, в тому числі додатки на 10 сторінках, ілюстрована 6 рисунками і 27 таблицями; бібліографічний список включає в себе 180 джерел, із них кирилицею 127, латиною - 53.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Програма, матеріали, обсяг та методи дослідження представлена
на рис.1. Дослідження охоплює спостереження за 2004-2006 рр. Стан організації та якості допомоги визначався для людей похилого віку - 60 років і старше (за класифікацією ВООЗ).

На першому етапі дослідження було проаналізовано стан надання первинної медичної допомоги населенню похилого віку в умовах амбулаторій сімейної медицини в різних країнах світу з метою використання позитивного досвіду при визначенні шляхів покращення якості її надання в Україні.

Для реалізації другого етапу дослідження у кожному регіоні (в усіх областях України, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі) під керівництвом начальників управлінь охороною здоров’я облдержадміністрацій були створені експертні групи у складі керівників медичних закладів, лікарів поліклінік, відповідальних за допомогу ветеранам війни, головних позаштатних геріатрів. Ними здійснювалась експертна оцінка стану надання медико-соціальної допомоги людям похилого віку з урахуванням місця проживання в регіоні за спеціально розробленою програмою, яка включала в себе 67 питань. Основні з них присвячені наступним аспектам: віковій структурі населення; наявності амбулаторій ЗПСМ та закладів, які опікуються людьми похилого віку; обсяг м медичної та соціальної допомоги; геріатричної підготовки медичних кадрів; пропозицій доповнень щодо існуючої нормативної бази надання медичної допомоги населенню похилого віку амбулаторіями ЗПСМ.

Третій етап дослідження був присвячений комплексній оцінці потреб людей похилого віку у різних видах медико-соціальної допомоги та механізмів взаємозв’язку медичного персоналу з соціальними працівниками та представниками громадських і релігійних організацій, які опікуються цими людьми. Це було здійснено за допомогою розробленої в Інституті геронтології АМН України під керівництвом чл.-кор. АМН України проф. В. В. Безрукова автоматизованої експертної системи кiлькiсної оцінки залежності людини похилого віку від медичної, соціально-побутової та психологічної допомоги (АЕСКОЗ). В результаті стало можливим наступне: здійснити збір iнформацiї для прийняття рішення щодо організації медико-соціальної допомоги людині похилого віку (анкетування за 69 запитаннями; діалоговий режим); кiлькiсно оцінити за 100-бальною шкалою у діапазоні індексу від 0,00 до 1,00 функціональні можливості і ступінь залежності людини похилого віку від допомоги за 10 складовими (станом фізичних можливостей   рухової активності та здатності до самообслуговування, соціальної активності, психологічного статусу, стану системи кровообігу, нервової, кістково-м’язової, сечостатевої систем, органів чуття, самооцінки здоров'я та користування медичними службами); розрахувати інтегральний індекс залежності від медико-соціальної допомоги і, відповідно до його значення, умовно розподілити людей похилого віку за чотирма класами; визначити адекватні класам залежності (стану здоров‘я і функціональних можливостей пацієнта) рівні медичної, соціальної і психологічної допомоги.

При виконанні четвертого етапу дослідження вибірковий аналіз амбулаторних карт хворих похилого віку проводився в період їх звертань з квітня по вересень 2006 р. при відсутності грипозних та інших епідемій. При цьому визначалась захворюваність, адекватність і кількість призначення хворим лікарських засобів. Клінічне обстеження пацієнтів проходило у межах щорічного профілактичного огляду. Воно полягало в зборі анамнезу, аналізі суб’єктивного стану та огляді лікарем амбулаторії ЗПСМ або лікарем-терапевтом із залученням, у разі необхідності, додаткового консультування інших лікарів-спеціалістів або інструментального обстеження на базі місцевих медичних закладів. Водночас з’ясовувалась думка самих людей похилого віку стосовно організації медичної допомоги та задоволеності діяльністю медичного персоналу амбулаторій ЗПСМ.

На п’ятому етапі дослідження разом із фахівцями кафедри терапії і геріатрії факультету сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика МОЗ України під керівництвом завідувача кафедри, професора, д.мед.н. Л. А. Стаднюка була проведена експертна оцінка кваліфікаційних характеристик лікаря та медичної сестри за фахом "загальна практика-сімейна медицина" (основні знання та навички). Також були розроблені програми роботи Державного навчально-методичного геріатричного центру НМАПО імені П. Л. Шупика МОЗ України та геріатричного навчання медичного персоналу амбулаторій ЗПСМ та волонтерів.




І етап

Вибір напрямку та мети дослідження. Вивчення за даними літератури сучасних підходів до надання ПМСД населенню похилого віку на засадах ЗПСМ
(всього 180 джерел, з них 52 іноземних)

II етап

Проведення комплексного аналізу стану надання медико-санітарної допомоги населенню похилого віку України

Одночасне порівняльне мiжрегiональне експертне дослідження стану надання медичної допомоги людям похилого віку з метою визначення ролі і місця сімейного лікаря у системі геріатричної допомоги населенню.

Розробка стандартизованої анкети
(27 пунктів,
67 питань)
з вивчення стану геріатричної допомоги в регіоні.

Створення експертних груп у 27 територіальних органах охорони здоров’я
(24 області України, АР Крим, м. Київ та
м. Севастополь).

Експертна оцінка стану надання медичної допомоги людям похилого віку за стандартизованою анкетою
(27 експертних висновків).

Міжрегіональний порівняльний аналіз та оцінка стану геріатричної допомоги населенню для визначення передумов оптимізації роботи амбулаторій ЗПСМ.

III етап

Визначення потреб пацієнтів похилого віку амбулаторій ЗПСМ у різних видах медичної допомоги

Опитування пацієнтів з використанням автоматизованої експертної системи кiлькiсної оцінки залежності людини похилого віку від медичної, соцiально-побутової та психологiчної допомоги (АЕСКОЗ).

Анкетування за 69 питаннями 1210 осіб (684 міських та 526 сільських мешканців).

Кiлькiсна оцінка функціональних можливостей і ступеня залежностi пацієнтів похилого віку вiд допомоги.

Розподіл пацієнтів за умовними класами залежності вiд медико-соцiальної допомоги.

Комплексна оцінка і визначення обсягу потреб людей похилого віку у різних видах медико-соціальної допомоги.

IV етап

Визначення особливостей надання медичної допомоги населенню похилого віку в умовах амбулаторії ЗПСМ (місце дослідження:
3 сільські лікарські амбулаторії Київської і Дніпропетровської обл.,
2 міські лікарські амбулаторії та 2 терапевтичні дільниці районних поліклінік м. Києва)

Визначення рівня та структури захворюваності

Вивчення характеру звертань до амбулаторій ЗПСМ

Визначення обсягу медичної допомоги вдома

Оцінка якості надання медичної допомоги

Визначення тривалості амбулаторного прийому.

Хронометраж робочого часу лікаря та медичної сестри амбулаторії ЗПСМ при обслуговуванні пацієнтів амбулаторно і вдома (35 робочих змін)



Проведено аналіз амбулаторних карт хворих ф.025/о (945 карт – 30 % загальної кількості карт пацієнтів похилого віку усіх обстежених амбулаторій та дільниць) та облікової документації щодо диспансерного нагляду, консультацій, обстежень, викликів лікаря до дому, посімейного журналу дільниці та ін. (фф. 030/о, 028-1/о, 031/о, 025-8-1/о, 039/о,
025-8/о).

Клінічне обстеження та інтерв’ювання (870 осіб похилого віку – 40 % загальної кількості пацієнтів похилого віку у досліджених в амбулаторіях ЗПСМ)




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка