Міжнародна економічна інтеграція сутність міжнародної економічної інтеграції



Дата конвертації23.10.2017
Розмір445 b.


МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

  • Сутність міжнародної економічної інтеграції.

  • Фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції.

  • Форми та особливості регіональної економічної інтеграції.

  • Особливості європейських інтеграційних процесів.

  • Європейський Союз: етапи розвитку, хвилі розширення.

  • Північноамериканська економічна інтеграція.

  • Економічна інтеграція у Латинській Америці.

  • Особливості регіональної інтеграції країн Азії.

  • Економічне співробітництво країн Африки.


1. Сутність міжнародної економічної інтеграції

  • Регіоналізація є процесом поступального формування спільного ринкового та відтворювального простору географічно, історично та культурно споріднених країн, який супроводжується уніфікацією умов торгівельно-економічної діяльності, зниженням та скасуванням взаємних обмежень з метою підвищення економічної ефективності та розв’язання глобально конкурентних завдань.

  • Економічна інтеграція – це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Національні економіки, спеціалізуючись на певних товарах та послугах, водночас доповнюють одна одну в системі світового господарства



Міжнародна економічна інтеграція

  • Міжнародна економічна інтеграція – це:

    • якісно новий етап розвитку і форму прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств;
    • відносини, що будуються на відсутності будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів і кожній із національних економік; найвищий рівень розвитку МЕВ;
    • процес, що проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав.


Характерні риси міжнародної економічної інтеграції

  • 1) зміна завдань та цілей економічної взаємодії держав, формування міжнародного економічного комплексу;

  • 2) спільне вирішення соціально-економічних проблем у подоланні проблеми обмежених ресурсів;

  • 3) виникає потреба у колективному регулюванні відтворювальних процесів, пошуку нових інтеграційних форм та методів управління економічною взаємодією;

  • 4) взаємодія різних галузей виробництва та науки стає однією з центральних сфер регіональної діяльності;

  • 5) створення регіональної відтворювальної системи з її міжнародними економічними зв’язками у сферах виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг;

  • 6) дія об'єктивних та суб'єктивних факторів;

  • нерівномірність розвитку й реалізації форм міжнародної економічної інтеграції;

  • розвиток дезінтеграційних та реінтеграційних процесів.



2. Фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції

  • Передумови створення економічного інтеграційного угруповання:

  • Політико-правові;

  • Інфраструктурні;

  • Соціально-культурні;

  • Соціально-економічна однорідність національних господарств;

  • Економічні:

  • 5.1) наявність достатньо високих і близьких рівнів економічного розвитку країн, груп країн та регіонів світу;

  • 5.2) ресурсні та технологічні потенціали країн;

  • 5.3) наявність досить тривалого періоду й досвіду взаємного економічного співробітництва групи країн;

  • 5.4.) ступінь зрілості ринкових відносин;

  • 5.5.) масштаби та перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн;

  • 5.6) економіко-географічна близькість країн та наявність спільних кордонів;

  • 5.7) спільність економічних та інших проблем, що існують перед країнами;

  • 5.8) демонстраційний ефект;

  • 5.9) “ефект доміно”.





3. Форми (етапи) та особливості міжнародної економічної інтеграції



Інтеграційні форми: макрорівень ІІ

  • У зонах вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної торгівлі (1960 p.), зона вільної торгівлі «США—Канада» (1988 p.), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА).



Інтеграційні форми: макрорівень ІІІ

  • В економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця.

  • Ознаками економічного союзу є:

  • ліквідація будь-яких торгівельних обмежень і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики;

  • вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та громадян;

  • жорстка координація (по суті – єдність) економічної, фінансової та соціальної політики.

  • Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 p.), Сполучені Штати Америки, Радянський Союз (до 1991 р.). На стадіях практичної реалізації плани щодо створення економічного і валютного Європейського союзу.



Торгівельно-виробнича інтеграція

  • Континентальна інтеграція – розширення інтеграційного об'єднання до меж континенту (Європейський економічний простір, Африканський союз, Латиноамериканський економічний союз)

  • Міжконтинентальна інтеграція – створення зони вільної торгівлі між двома і більше інтеграційними об'єднаннями, які знаходяться на різних континентах (SAFTA = NAFTA + MERCOSUR, TAFTA = EU + MERCOSUR)

  • Глобальна інтеграція – створення єдиного інтеграційного об'єднання на основі світової тріади









Позитивні та негативні ефекти митного союзу



Ефекти митного союзу



Особливості розвитку міжнародної економічної інтеграції



Особливості розвитку міжнародної економічної інтеграції

  • 4. Виникнення торговельних блоків “Південь-Північ”, де країни-члени є рівноправними партнерами, поглиблення інтеграції старих країн-членів та її розширення до континентальних та міжконтинентальних меж:

  • Найбільш показовими прикладами таких блоків є НАФТА (США, Канада, Мексика);

  • Митний союз між ЄС та Туреччиною, ЄС та країнами Східної Європи, ЄС та країнами Середземномор'я;

  • Зона вільної торгівлі МЕРКОСУР-НАФТА, МЕРКОСУР-ЄС, можливість утворення ЗВТ в АТЕС;

  • Переговори Крім того, ЄС веде перемовини з країнами Африки, Карибського басейну, Тихоокеанського регіону, про створення митного союзу на паритетних умовах





Макроекономічні показники окремих груп країн у 2005 р. (за Ю.Г.Козаком)



Ключові інтеграційні блоки країн



4. Особливості європейських інтеграційних процесів

  • Європейський Союз – 28 країн, політичний союз

  • Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), 4 країни

  • Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), 12 країн: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна.

  • Європейський економічний простір, 28 країн ЄС + 3 країни ЄАВТ, спільний ринок

  • Бенілюкс (економічний союз, з 2010 р. – союз Бенілюкс)

  • Європейський митний союз, 31 член Європейського економічного простору + Андорра, Сан-Маріно, Туреччина

  • Центральноєвропейська асоціація вільної торгівлі (ЦЄФТА): Албанія, Боснія і Герцеговина, Республіка Косово, Республіка Македонія, Молдова, Чорногорія, Сербія

  • Балтійський ринок: Латвія, Литва, Естонія

  • Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), 18 країн (10 членів ЄС + ЦЄФТА + Україна + Бєларусь – за виключенням Косово)

  • Рада держав Балтійського моря (РДБМ): Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Росія, Фінляндія, Німеччина,  Швеція) та Європейська комісія.

  • Середземноморський союз (СДС): 43 країни (члени ЄС, Ліга арабських країн, Ізраїль)



Особливості європейської інтеграції

  • Має континентальний характер;

  • Об’єднання переважно згори донизу;

  • Включає до своєї орбіти країни Середземномор’я;

  • Існування міжконтинентальних блоків: митний союз ЄАВТ – Південноафриканський митний союз, ЗВТ ТАФТА (ЄС-МЕРКОСУР);

  • Групування навколо ЄС;

  • Перетинання з євразійськими інтеграційними блоками;

  • Форми інтеграції – від політичного союзу до ЗВТ;

  • Реалізація моделей різншвидкісної інтеграції.



Євразійська інтеграція

  • 1. Співдружність незалежних держав (СНД), 11 країн, ЗВТ

  • 2. ГУАМ, політична організація

  • 3. Митний Союз РФ, Бєларусі, Казахстана

  • 4. Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС): РФ, Узбекистан, Киргизстан, Таджикістан, Казахстан, Бєларусь – митний союз

  • 4. Єдиний економічний простір (ЄЕП): РФ, Бєларусь, Казахстан (з 2010 р.) – режим митного союзу, спільного ринку (?) Україна(?) – перспективи співобітництва незрозумілі

  • 5. Шанхайська організація співробітництва (ШОС): КНР, РФ, Узбекистан, Киргизстан, Таджикістан, Казахстан – політична складова; економіка – енергетика, транспорт, с/г





Торгівля в межах СНД





Номінальна зарплата в СНД, дол.США











5. Європейський Союз: етапи розвитку, хвилі розширення, особливості побудови

  • 1950 р. - Голова Ради Міністрів Франції Р.Шуман і Ж.Моне запропонували створити Європейську федерацію, що ґрунтується на економічному об'єднанні

  • 1951 р.-створено Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом4

  • 1954 p. - Бельгія, Нідерланди і Люксембург запропонували створити Спільний ринок;

  • 1956 p. - міжурядова конференція (Венеція) підготувала проекти створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом);

  • 1957 р. - Римський договір про створення ЄЕС і Євроатому був підписаний і набув чинності з 1958p;

  • 1968 р. - Митний союз країн ЄС з відповідними угодами про:

  • відміну митних податків і зняття кількісних обмежень;

  • введення єдиного митного тарифу для інших країн;

  • проведення єдиної зовнішньоторговельної та аграрної політики.



ЄС: створення та розвиток



ЄС: створення та розвиток

  • 1992р. – підписано Маастрихтську угоду про створення ЄС (чинна з 1 листопада 1993 р)

  • Травень 1992р. - підписано угоду між ЄС і ЄАВТ про створення Європейського економічного простору (ЄЕП);

  • 1995 р. – Фінляндія, Австрія, Швеція

  • 2 жовтня 1997р. – підписання Амстердамської угоди про ЄС

  • 1 січня 1999р. – завершальна стадія створення Європейського економічного і валютного союзу: введено в обіг єдину грошову валюту – євро, до 2002 р. – здійснюватимуться безготівкові розрахунки;

  • 1 травня 2004 р. – новий етап розширення ЄС. Число його членів за рахунок держав Центральної та Східної Європи, а також Прибалтики, збільшилося з 15 до 25;

  • нові члени - Чехія, Польща, Угорщина, Мальта, Кіпр, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва.

  • останній етап розширення ЄС 1.01.2007 – вступ Болгарії та Румунії.







Органи й інститути ЄС



Лісабонський договір

  • Зовнішня політика і внутрішня безпека, питання функціонування митного союзу, внутрішнього ринку, монетарної політики країн зони євро, укладення міжнародних договорів – виключне право Союзу.

  • Спільна компетенція – функціонування внутрішнього ринку, соціальна політика, економічна, соціальна та регіональна політика згуртування, сільське господарство та рибальство, проблеми оточуючого середовища, захист споживачів, транспорт, енергетика, простір свободи, безпеки та правопорядку, проблеми здоров’я населення, дослідження, технологічне співробітництво, розвиток співробітництва та гуманітарної допомоги, координація питань зайнятості та соціальної політики в країнах-членах.

  • Підтримка Союзом держав-членів - захист здоров’я населення, промисловість, культура, туризм, освіта, проблеми молоді та спорту.

  • Рішення по проблемних питаннях (податки, соціальна безпека, зовнішня політика, політика безпеки, співробітництво в галузі охорони правопорядку, місця в інституціях ЄС) приймаються одноголосно, інші – кваліфікованою більшістю (255 голосів в Раді, або 73,9% його членів, одночасно 14 з 27 країн членів та 62% його населення – за договором Ніцци)



Етапи розширення ЄС у економічному вимірі





Динаміка основних показників ЄС













Проблеми розвитку ЄС

  • 1. Досягнення гомогенності економічного простору є доволі ефемерною надією «новообранців» в ЄС не тільки в межах найближчих семи років, а й 20–25-ти, адже, як показали розрахунки за моделями державного споживання Барро, проведені у Світовому Банку, виробництво ВВП на душу населення і через 20 років в нових країнах (зокрема в Латвії, Литві, Словаччині, Болгарії та Румунії) буде, за оптимістичнішими прогнозами, в 1,5–2 рази відставати від середнього по ЄС рівня, не кажучи вже про відставання від держав–лідерів Євросоюзу.

  • 2. Флоридизація населення (прогресивне старіння європейських націй) уже у 2010–2015 роках заставить переглянути міграційну політику щодо країн колишнього СРСР, зокрема найближчих сусідів. Якщо такого не відбудеться, то питома вага мігрантів (легальних і нелегальних) з держав «третього світу» буде зростати в арифметичній прогресії, а відтак проблема ідентифікації європейської нації (відтепер уже не обов’язково християнської) стане найбільш актуальною.

  • 3. Формування нових інтеграційних блоків в Азії, таких як АСЕАН-ІІ, акселерований розвиток Китаю та Індії, швидше за все загострить як глобальну конкуренцію, так і паназійську, що вимагатиме від ЄС пошуку нової парадигми розширення і перегляду концепції концентричних кіл уже у 2020–2025 роках.













Суперечності соціально-економічного розвитку ЄС

  • «Соціальний демпінг», як його нерідко називають в Європі, найбільш рельєфно проявив себе у таких сферах:

  • доволі високому рівні середньої заробітної плати (від 30 євро за годину в Швеції та Данії до 10 євро в Португалії та 3–5 євро в нових членах ЄС);

  • високому рівні оподаткування (до 60% у скандинавських країнах), який нівелює різницю у реальних доходах населення;

  • більш низьких (за винятком Фінляндії і деяких інших країн Північної Європи) показниках країнової конкурентоспроможності (макро- і мікрорівень);

  • суттєвій різниці в інноваційному рівні розвитку економік ЄС та США і Японії (незважаючи на всю амбітність Лісабонської стратегії (2000 р.), вона навряд чи буде реалізована повною мірою у 2010 році, адже ефективність витрат на НДДКР в ЄС й зараз значно відрізняється від США);

  • негативний баланс інвестицій в країнах–лідерах ЄС, який зумовлений значними обсягами їх відпливу через високу дорожнечу робочої сили, страйки (Франція), обтяжливий «соціальний пакет», що прийнятий в окремих країни, дуже високі норми захисту прав працівників, що значно обмежують ведення підприємництва;

  • високі екологічні стандарти, які, з одного боку, суттєво впливають на якість життя, значно покращуючи його, з другого – відлякують потенційних інвесторів, особливо американських. Основні суперечності відносяться до трикутника: високі податки → високі соціальні гарантії → низька ділова активність та відплив інвестицій за кордон.



Порівняння ВВП ЄС та США, %



Рівень зайнятості населення в ЄС та США Parker G., Atkins R. Eurozone «reaping benefits on reform» // Financial Times. – 2006. – September 29. – P. 3.



Продуктивність праці на одного працюючого, 2007





Документ Європейської Комісії «Ширша Європа – сусідство» (2003)

  • Нове бачення Європи (2003):

  • 1. Створення Спільного європейського економічного простору – Common European Economic Space

  • 2. Розвиток торговельних зв’язків та ринків

  • 3. Реалізація спільних інтересів у соціальній, культурній та регіональній кооперації

  • 4. Кооперація у спільній безпековій політиці

  • 5. Інтеграція транспортних, енергетичних та телекомунікаційних мереж

  • 6. Нові інструменти для сприймання інвесторами

  • 7. Підтримка інтеграції до Глобальної Торгової Системи



6. Особливості інтеграції в Північній Америці

  • По-перше, Північноамериканська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. На торгівлю між учасниками припадає майже 51% ЗТО країн, 18% та 20% - на країни Європи та Азії.

  • По-друге, країни, існує чималий розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів, що ускладнює створення єдиного господарського комплексу. Наприклад, обсяг ВВП у 1996 р. склав (у млрд. дол.) у США - 6785, у Канаді - 607, у Мексиці - 608. Конвергенція США та Канади за ВВП на душу населення, продуктивністю праці, рівнем інфляції та зайнятості; Мексика значно відстає і від США, і від Канади.

  • По-третє, має яскраво виражений центр – США: світовий лідер з величезним науково-технічним, технологічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою.

  • По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо.



Особливості інтеграції в Північній Америці

  • По-п'яте, країни-члени НАФТА є водночас і атлантичними, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів – Західної Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону.

  • У НАФТА слабко розвинуті мережі органів міжнаціонального регулювання (Структура: Комісія з вільної торгівлі та секретаріат) і цілком відсутні органи наднаціонального регулювання.

  • До 2010 р. планувалося утворити у NAFTA загальний ринок.

  • Існування міжконтинентальної інтеграції – SAFTA (NAFTA + MERCOSUR), АТЕС (APEC).

  • Один з напрямів розвитку: GAFTA з країнами MERCOSUR та Андського пакту – зараз доволі проблематичний



















8. Особливості інтеграції в Азійсько – Тихоокеанському регіоні

    • Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) - Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней (1984), В'єтнам (1997), Лаос і М 'янма (1997), Камбоджа (1999), зона вільної торгівлі
    • Організація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) – з 1989 р. Австралія, Бруней-Дурасалам, В’єтнам 1998, Гонконг 1991, Індонезія, КНР 1991, Канада, Малайзія, Мексика 1993, Нова Зеландія, Папуа Нова Гвінея 1993, Перу 1998, Республіка Корея, Сінгапур, США, Таїланд, Тайвань 1991, Філіппіни, Чилі 1994, Японія, РФ 1998. З 2011 р. – ЗВТ для розвинених країн, з 2020 – для всіх країн. Індія та Монголія - заявки
    • Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК): зона вільно торгівлі (Афганістан, Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдіви, Непал, Пакістан, Шрі-Ланка)
    • Австралійсько-Новозеландська зона вільної торгівлі АNZCERTA,
    • Південно-Тихоокеанський форум (ПТФ),
    • Тихоокеанська економічна рада (ТЕР);
    • Інтеграційні союзи арабських країн: Ліга арабських країн (22 країни, 1998 р. – 18 утворили Арабську зону вільної торгівлі - АФТА), Союз країн арабського Магрибу, Рада співробітництва арабських країн Перської затоки.


Особливості інтеграції в АТР









Найбільші торговельні партнери АСЕАН у 2009 р. , у млн.дол.США



Лідери ПІІ в країни-учасники АСЕАН у 2007-2009 рр., млн.дол.США



АТЕС, http://www.apec.org

  • Є форумом держав регіону, має консультативний статус.

  • Органи: ділова консультативна рада, комітет з торгівлі та інвестицій, економічний та адміністративний комітети

  • Основна мета АТЕС:

  • шляхом об'єднання країн у даному угрупованні стимулювати взаємне співробітництво в різноманітних сферах: на ринку товарів і капіталів, у сфері транспорту, енергетики й ін;

  • утворення зони вільної торгівлі до 2020 р., а всі необхідні умови для цього повинні бути забезпечені промислово розвиненими країнами об'єднання до 2010 р.;

  • співпраця із питань освоєння океану та забезпечення ресурсами;

  • розвиток промисловості;

  • удосконалення економічної співпраці;

  • прискорення взаємних капіталовкладень;

  • вивчення і розв’язання валютних проблем та удосконалення валютного ринку тощо.



Характеристики АТЕС

  • 2,7 млрд.осіб, майже 54% ВВП та понад 45% світової торгівлі (у 2009 р.)

  • Різні концепції розвитку АТЕС: відкритий регіоналізм (лібералізація поширюється і на країни за межами АТЕС), мережевий (кожен з учасників сам обирає сфери співробітництва та швидкість інтеграції), міжфірмовий (співробітництво на міжфірмовому рівні, без розширення участі держави)

  • Різний рівень економічного розвитку країн-учасниць;

  • 3 його члени є членами НАФТА, а через участь Перу та Чилі посилюється інтеграція з країнами Південної Америки;

  • Утворено ЗВТ CorUS – Республіка Корея та США.



Розвиток інтеграції в АТЕС

  • Створення САС – Східно-Азійського Союзу як субгрупи: Японія, АСЕАН, Тайвань, Південна Корея, Китай, Гонконг, Т.зв. АСЕАН +5 (відокремлюється американська частина, створюється конкурент ЄС та НАФТА-САФТА);

  • Створення зони економічного співробітництва Японського моря: Японія, РФ, Південна Корея та КНР;

  • Рух в напряму створення Східно-Азійської зони вільної торгівлі (ЕАFTA): країни АСЕАН, Японія, КНР, Південна Корея, т.зв.АСЕАН +3 (існує у вигляді форуму країн, присвяченого функціонуванню Азійської валютної одиниці, яка використовується в безготівкових розрахунках та для контролю взаємних коливань валют; денуклеаризації Корейського півострова; підтримки демократії в країнах, тощо)




























Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка