Михайло Ничипорович Дейнеженко народився 29 вересня 1915 року в селі Розсошинці Чигиринського району Черкаської області в родині селянина



Скачати 70.77 Kb.
Дата конвертації28.02.2019
Розмір70.77 Kb.

Марко Федорович Грушевський — церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець. Родич Михайла Грушевського.

Народився 25 квітня (7 травня) 1865 року в селі Худоліївці Чигиринського повіту Київської губернії (нині село Чигиринського району Черкаської області). Закінчив Черкаське духовне училище і Київську духовну семінарію. У семінарії був членом патріотично настроєної громади, що ставила за мету відродження українського православ'я та захист інтересів українського народу.

З 1889 року, по закінченні семінарії, вчителював у церковнопарафіяльній школі села Худоліївки (18891890), служив учителем і псаломником у селі Чорнявка (18901893; Черкаського повіту Київської губернії, нині село Черкаського району Черкаської області), псаломником в Андріївській церкві в Києві (18931894). Через спроби втілювати в життя громадівські принципи зазнав переслідувань з боку царської влади, тому повернувся на Чигиринщину, де вчителював у селах Мордва (18951896, нині село Красносілля) та Головківка (18961897, нині обидва села Чигиринського району). В 1897 році висвячений насвященика, служив у Михайлівській церкві села Суботова. Від 1899 року був також законовчителем у місцевому міністерському училищі.

За роки праці на Чигиринщині зібрав багатий матеріал з історії, фольклористики та етнографії краю. Частину дослідницького доробку опублікував за підтримки Михайла Грушевського у Львові та Києві. Найбільшою науковою працею Марка Грушевського було незакінчене дослідження «Дитина в звичаях і віруваннях українського народа», що 19061907 роках вийшло у Львові за редакцією Зенона Кузелі та стало одним із перших у світі досліджень з етнографії дитинства, було високо оцінене Іваном Франком. Досліджував історію роду Грушевських (згодом матеріали були вилучені НКВС), збирав старожитності для музеїв, зокрема разом із дружиною Марією Іванівною (уродженою Ілліч) зібрав унікальну колекцію народних вишивок і ляльок (збереглася до нашого часу).

Через доноси деяких представників духовенства був звинувачений в українофільській діяльності й підбурюванні селян проти царської влади. Його справу розглядав київський губернатор, а в 1910 році Київська духовна консисторія, незважаючи на селянські звернення, перевела Марка Федоровича на посаду священика до Покровської церкви містечка Таганча Канівського повіту (нині село Канівського району Черкаської області), де одночасно він був затверджений законовчителем місцевого двокласного міністерського училища. Близько 1916 року «за українофільство» на нього було вчинено замах з боку російських чорносотенних сил.

Улітку 1918 року із родиною переїхав до Києва. Був членом Всеукраїнської православної церковної ради, активним учасником руху за автокефалію православної церкви в Україні. Влітку 1919 увійшов до складу першого українського кліру Софійського собору. У 1920 році був інструктором-організатором ВПЦР, 1922 року став єпископом Української автокефальної православної церкви. Член редколегії часопису «Церква і життя», багато уваги приділяв перекладам і виданням українською мовою богослужбових книг.

Унаслідок тиску з боку Державного політичного управління УСРР змушений був в 1930 році припинити церковну діяльність і зректися духовного сану. В останні роки життя працював сторожем в артілі інвалідів, хоча продовжував вести наукові записи (були вилучені під час арешту). 11 червня 1938 року заарештований і ув'язнений в Лук'янівській тюрмі. Відповідно до постанови Особливої трійки НКВС по Київській області від 9 серпня 1938 року був страчений.

Кенотаф Марка Грушевського

Посмертно реабілітований 16 травня 1989 року. Кенотаф Грушевському встановлено в 1997 році на київському Лук'янівському цвинтарі на могилі дружини (ділянка № 22).

Твори Марка Грушевського


  • Дитячі забавки та ігри усякі. Зібрані по Чигиринщині Київської губернії. «Київська старина», 1904, № 7-8;

  • Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріяли з полудневої Київщини. Зібрав Мр. Г., обробив др. Зенон Кузеля. В кн.: Матеріяли до українсько-руської етнольогії, т. 1-2. Львів, 1906-07;

  • Гетьманське гніздо. Урочища і перевози села Суботова, зібрані в рр. 1897-9. Подав Марко Грушевський. Львів, 1912; [Передрук: «Пам'ятки України: історія та культура», 2002, № 2];

  • З життя селян на Чигиринщині. Подав Марко Грушевський. В кн.: Український етнографічний збірник, т. 1. К., 1914; Те саме. «Пам'ятки України: історія та культура», 2002, № 2.

Література

Кукса Н.В., Діденко Я.Л. Чигиринщина в подорожніх нотатках відомих особистостей ХІХ – І половини ХХ століття – Черкаси, 2013. – С. 60. (ЦБ)

Грушевський Марко Федорович [біогр. дані] // Енциклопедія сучасної України. Т. 6 Го-Гю. – Київ, 2006. – С. 557 (ЦБ)

Енциклопедія «Черкащина». Упорядник  Віктор Жадько. – К., 2010. – С.236.

Енциклопедія «Черкащина». – Київ, 2010. – С.236.

Кучеренко, М. М. Марко Грушевський: «Не тут і не в сі часи» /М. Кучеренко //Пам'ятки України. — 2008. — № 2. — С. 88 .

Кучеренко М. Життєпис Марка Грушевського / М. Кучеренко // Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. — Київ, 2006. — С. 232.

Грушевський Марко Федорович: [біогр. дані] // Енциклопедія історії України. [В 5 т.]. 2 т. – Київ: Наук. думка, 2004. – 2 т.: Г-Д. – С.231 (ЦБ)

Дубовий, О. Незгасний світоч /О. Дубовий // Реабілітовані історією. Черкаська область. — Сміла, 2004. — Кн. 4. — С. 406.

Кукса Н. В. Постать Марка Федоровича Грушевського у становленні дитячої етнографії та української автокефальної православної церкви /Н. В. Кукса //Черкащина в контексті історії України. — Черкаси, 2004. — С. 387.

Маленька «сага» про рід Грушевських. (Спогади Тамари Марківни Грушевської, примітки М. Кучеренка). «Пам'ятки України: історія та культура», 2002, № 2.

Коваль Е. З. Спогади про Марка Федоровича Грушевського. «Пам'ятки України: історія та культура», 2002, № 2.

Найден О. Перший збирач народної іграшки / О. Найден //Нар. мистецтво. — 1998. — № 1 — 2. — С. 60.
Левчук В. Суботівські спадки. «Наука і культура. Україна», 1990, вип. 24.
* * *

Грушевський Марко Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. – К.: Либідь, 2006. – 254 с. (ЦБ)

Автор-укладач О.Касяненко


Видавець:

Чигиринська центральна бібліотека

20901 м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького,28

Е-mail: chyhyryn_library@mail.ru

Відділ культури і туризму Чигиринської районної державної адміністрації

Чигиринська районна централізована



бібліотечна система

Чигиринщина в особах

Із роду Грушевських



Марко Федорович Грушевський

(1865-1938)
церковний діяч, педагог,

етнограф, краєзнавець

Чигирин – 2015

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка