Михайло Коцюбинський повість «дорогою ціною»



Скачати 108.73 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір108.73 Kb.

8 Б клас

Тема: Михайло Коцюбинський повість «ДОРОГОЮ ЦІНОЮ».

Пригодницький, романтичний сюжет твору.

Мета: продовжити знайомити школярів з ідейно-художнім змістом «Дорогою ціною» (II, III частини); на прикладі героїв твору з'ясо­вувати розв'язання проблеми волі людини та можливості її здо­буття; розвивати навички роботи з текстом епічного твору; усне мовлення, логічне мислення, пам'ять, спостережливість; вміння робити власні висновки, аналізуючи вчинки героїв; виховувати повагу до краси глибокого почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, що необхідні для боротьби зі злом; любов до художнього слова.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки)

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Перевірка домашнього завдання

Складання плану до II та III частин твору

Орієнтовний план:



II частина «Переправа»

  1. Темна осіння ніч

  2. Чекання переправи

  3. З'явлення човна

  4. Козацькі вартові

  5. У млині Якима

  6. Переїзд

  7. Поранення Остапа



III частина «У плавнях»

  1. Втеча від варти

  2. Перев'язування рани

  3. Пошуки Соломією шляху

  4. Плавні

  5. Пожежа у плавнях

  6. Марення Остапа

  7. Остап віч-на-віч із вовком

  8. Думки і бажання героя

III. Актуалізація опорних знань

1. Міні-дискусія

Яким чином історичні факти, події відобразилися у творі М. Коцюбин­ського «Дорогою ціною»? Чи було б оповідання цікавим без посилання на минувшину? Відповідь вмотивуйте.

Чи можна вважати Остапа і Соломію реальними героями? Наведіть пере­конливі аргументи.

Яка проблема, що порушується у творі, є головною, вирішальною? Чим це зумовлено?

Літературний диктант «Життя і творчість М. Коцюбинського»


  • Місто народження Михайла Коцюбинського. (Вінниця)

  • Що змалку полюбляв Михайлик, подорожуючи з сім'єю селами і містами

Поділля? (Красу природи)


  • Де навчався майбутній письменник після закінчення двокласної школи?

(У Шаргорордській духовній школі)

  • Заняття Михайлика, яким він захоплювався у позашкільний час. (Малю­вав тушшю портрети Добролюбова, Бєлінського, Чернишевського)

  • Через що М. Коцюбинському не довелося навчатися у Кам'янець-Подільській семінарії? (Через важкі матеріальні умови сім'ї)

  • За що Михайла Михайловича було заарештовано? (За зв'язок із народо­вольцями)

  • Скільки мов знав письменник? (Дев'ять — українську, російську, польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку і циганську)

  • Основне заняття М. Коцюбинського до 1892 року. (Учителювання) Місто, у якому митець написав твір «Дорогою ціною». (Чернігів)

  • Російський письменник — друг М. Коцюбинського (М. Горький)

  • Кому належить фраза: «Коцюбинський розширив обрій української пові­сті»? (І. Франку)

  • Де працював Михайло Михайлович, перебуваючи у Бессарабії та в Криму? (У філоксерній комісії, яка боролася з виноградними шкідниками) Примітка, Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.




  1. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

  2. Основний зміст уроку

  1. Вступне слово вчителя

Оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та неза­лежність — втечі від панів.

Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського на­роду, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське се­лянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на ви­зволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизо­вувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на ві­чний спочинок».

Отже, поговоримо про волелюбний характер українців, героїв твору «До­рогою ціною».

2. Опрацювання проблеми волі людини та можливість

її здобуття у творі «Дорогою ціною» М. Коцюбинського.

2.1. Бесіда за питаннями.


  • Що ви розумієте під словом «воля»?

  • За яких умов сучасні люди можуть бути позбавленими волі?

  • Чи можна вважати слова «неволю» та «уярмлення» синонімами? Доведіть власну думку.

  • Хто у творі символізує кріпаччину?

  • Для чого у вступі до твору М. Коцюбинський намагався на прикладі тура зобразити важкі умови життя народу за часів кріпаччини?

  • Чому не всі люди ставали на боротьбу проти існуючого ладу? Що про це зазначив Остап?

  • Через що воля для героїв повісті має дорогу ціну?

  • Як Остап і Соломія намагаються її здобути? Яких страждань, поневірянь вони з цього приводу зазнали?

  • Хто такий Устим Кармелюк? Як він відстоював інтереси простого люду?

  • Чи можна вважати, що саме часи антикріпосницької діяльності відтворені у повісті? Відповідь вмотивуйте.

  • За допомогою яких рис свого характеру Остап і Соломія долають труд­нощі, тяжкі випробовування, що дала їм доля?

  • А ви маєте волю? Як нею розпоряджаєтесь? Прийом «Доміно»: Доберіть до слова «воля» синоніми.

2.2. Значення поняття «воля» для розуміння ідейного змісту повісті.
Повість «Дорогою ціною» — один із найкращих творів Коцюбинського. Художник слова розкрив правдиві картини підневільного життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Письменник у творі оспівує волелюбність українського трудового народу, закликає здобувати її, хоча б і дорогою ціною.

Твір написаний у 1901 році, коли в країні пожвавився революційний рух і боротьба за волю розгорнулася з новою силою. Героїчні події минулого, до яких звернувся письменник, пробуджували в його душі сучасників при­спані прагнення до волі.

Чарівним називає письменник слово «воля». Це слово, що передавало найпозитивнішу мрію народу, розпалювало кров і в Остапа. Він бунтував, нагадував й іншим кріпакам, що «пора вже висунути шию з панського ярма». Герой утікає на вільні землі. У 30-х роках минулого століття в Україні по­силюються протести кріпаків та селян проти жахливих умов життя. Вони спалювали садиби панів, вбивали своїх господарів, їхніх управителів, навіть виступали зі зброєю проти царських військ. Це був час Устима Кармелюка. Це була Велика битва, що наближала скасування кріпосництва.

Саме про цей складний період розповідає у своїй повісті М. Коцюбинський, життя якого було пов'язане з селянством.

Письменник порівнює кріпаків із волелюбним знесиленим туром, на шию якого було накладено ярмо. Однією з форм протесту проти кріпаччини була втеча від пана, і саме на початку XX століття це явище набуло масового ха­рактеру. Дорогою ціною здобувалася воля, право на щасливе життя, саме на цьому і наголошує письменник у своєму талановитому творі.

М. Коцюбинський своїм твором прославляє бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не заплісніло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визво­лення. Мрія про волю передавалася із покоління в покоління, опоетизову­валася у народних піснях, кликала до втечі від панів у ті місця, «...де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок».

Волелюбний характер українців М. Коцюбинський підкреслює метафо­рою: «Ярмо було накладено на шию дикому турові», а сила, з якою селянство України бажало волі, порівнювалося з талими водами під теплим подихом весни, з повноводною річкою.

Незважаючи на труднощі й поневіряння, Остап зберіг любов до волі. Щоб це підкреслити, Коцюбинський в епілозі змальовує вітер, наділяючи його рисами живої істоти. А, відомо, що вітер у народній творчості — сим­вол волі.

Прагнення до волі, самовіддана боротьба за неї, мужність, відвага — най­головніші риси героїв твору. У цих образах втілено волелюбність українського народу, який ніколи не міг змиритися ні з пануванням іноземних загарбни­ків, ні з пануванням «своїх» поміщиків.

2.3. Цитатний матеріал.


  • «Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру»;

  • «Пісня волі, споетизованої, може в дні лихоліття, чаруючим акордом лу­нала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, сковалих на людей людьми»;

  • «Хлоп протестував, тікав на вільні земля, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю»;

  • «...по лівім боці Дунаю, аж ген до моря стояло на чатах військо і засло­няло волю...»

  • «Ех, піду, де воля, де інші люди...»;

  • «Воля, воля, воля! Се чарівне слово, споетизоване дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення»;

  • «Він (Остап) почувся на волі. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилася по всіх жилах, запрохалась на волю...»

4. Висновок

Ліричний герой твору — волелюбне українське селянство, що «тікало од пана і панщини», що не заплісніло в неволі, втратило ще живої душі». Головна мрія його життя — бажана воля мрія передавалася з покоління в по­коління, поетизувалася в піснях («Гей, там за Дунаєм»), закликала до рішу­чих дій, зокрема до втечі в ті місця, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок...

Волелюбний характер українського народу підкреслюється метафорою: «Ярмо було накладено дикому турові», а саме його прагнення до волі — порівнянням: «мов талій води під теплим подихом весни, річкою текло вкра­їнське селянство...». Дух українського селянства письменник визначає епі­тетами вільнолюбивий, неспокійний, а пісню, яку він співав про волю,— ча­руючим акордом.

3. Опрацювання ідейно-художнього змісту повісті



ІІ частина

  • У яких умовах переховувалися втікачі?

  • Чого вони очікували?

  • Хто були ті, хто вирішив тікати з України?

  • Яку історію розповів один із втікачів?

  • Що зазначив автор повісті про Івана, характеризуючи його?

  • Як Іван ставився до Соломії?

  • Якою була думка Івана про смерть?

  • Яких труднощів зазнавали втікачів, вибираючись з провалля?

  • Яким був небезпечним шлях" із провалля до річки?

  • У яких умовах перебували втікачі в комишах, готуючись до переправи?

  • За що змучені люди дорікали діду Овсієві?

  • Чому переховуватися на другому боці річки було небезпечним для героїв повісті?

  • Чим мірошник Яким намагався допомогти втікачам?

  • Через що місце для переправи, яке запропонував Яким героям, було дуже зручним?

  • Яким чином Остапові та Соломії вдалося переправитися на інший берег річки?

  • Через що обурився Остап, коли він із Соломією здійснили переправу? III частина

  • Як поводилася Соломія, коли козацька куля влучила в Остапа?

  • Де здобула Соломія води для пораненого коханого?

  • Із приводу чого сперечались морок із Соломією?

  • Через що Остап і Соломія не могли порозумітися між собою?

  • Що вирішила зробити Соломія, коли відчула безвихідність становища, в якому вона перебувала з Остапом?

  • За чим спостерігала Соломія, рухаючись через комиші озерця?

  • За що дорікала себе Соломія? Що вона відчула, заблукавши в комишах озерця?

  • Чому Соломія до комиша ставилася з такою ворожістю?

  • Чому Соломія, не знайшовши Остап, заплакала?

  • У чому ж виявилася цілеспрямованість Соломії?

  • Що відбувалося у плавнях через пожежу?

  • Про що думав Остап, лежачи у комишах?

  • Що сталося із Січчю?

  • Що мріяв зробити Остап, якщо залишиться живим?

  • Як Остап сприйняв з'явлення біля себе вовка?

  • Яким чином герой намагався захиститися від живого звіра? Як при цьому поводився вовк?

  • Про які слова Котигорошка щодо смерті згадував Остап?

  • Як герой ставиться до своєї смерті?

  • Якою була радість Остапа, коли почув над собою голос коханої?




  1. Розв'язування тестових завдань та робота за картками




  1. Підсумок уроку



VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Скласти план до IV та V частини повісті, дібрати цитати до характерис­тики образів Остапа і Соломії.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка