Методичний кабінет відділу освіти виконкому Острозької міської ради Вивчення іноземних мов у 2015/2016 н р.



Скачати 288.41 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір288.41 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичний кабінет відділу освіти виконкому Острозької міської ради

Вивчення іноземних мов у 2015/2016 н.р.


(Методичні рекомендації)

Вивчення іноземних мов у 2015/2016 н.р. здійснюватиметься за декількома навчальними програмами, а саме:

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов. 1-4 класи», Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов. 10-11 класи», Київ, 2010 р.;

«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови.

7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 8-9 класи», «Перун», 2005 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики в рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та оцінювання в рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

У 2015 році в навчальні програми з іноземних мов для учнів 1-9 класів внесено певні зміни.

Зокрема, конкретизовано опис діяльнісного підходу до іншомовної освіти, що включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно-спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, яких вони набувають, і розуміти, чому ці знання, важливі для них, забезпечить використання учнями набутих знань у навчальній діяльності.

Перенесено розширену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю з 4-го класу до 5-го та 6-го класів, оскільки для цієї вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома в дуже обмеженому обсязі й важко очікувати, що вона може бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності, що перевищує рівень А1.

У розвантаженій програмі важливе місце посідає демонстрація знань, навичок та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції. Відтак важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показ засвоєного, зрозумілого, побаченого, почутого, переглянутого.

Вилучено ряд граматичних структур, які не несуть основного навантаження для відтворення знань. Ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також у певних класах обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш складних форм, перенесення їх до наступних класів.

Програма не обмежує самостiйнiсть і творчу iнiцiативу вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, посібники, аудіо, відео матеріали тощо). Докладніше на офіційному веб-сайті МОН України за посиланням: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1421144886/1428333274/ .
Діяльнісний підхід до іншомовної освіти включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія, як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, які вони отримують, і розуміти, чому ці знання важливі для них, та забезпечить використання учнями отриманих знань у навчальній діяльності. Було прийнято рішення перенести розширену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю дітям з 4 класу до 5 та 6 класів, оскільки для даної вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома у дуже обмеженому обсязі, тому важко очікувати, що вона може бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення даної теми, та граматичні структури, які містять пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності і не відповідають рівню А1.

У початковій школі важливо зацікавити учнів у вивченні іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування, формувати базові навички і вміння, необхідні для подальшого розвитку комунікативної компетенції в основній і старшій школі.

В основній школі (5-9кл.) розпочинається етап систематичної і послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, зокрема й того, що сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенції. Оволодіння іноземною мовою розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформова- ності навичок і вмінь використовувати для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Зростає доля самостійної роботи учня, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні вчаться читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності.

У старшій школі (10-11 кл.) методи і види навчальної діяльності дедалі більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Широко використовуються творчі, проектні, групові, інтерактивні форми роботи. Зміст освіти диференціюється відповідно до профілю навчання. Розвиваються уміння професійно спрямованого використання іноземної мови відповідно до певної галузі знань, практикується введення інших курсів, які викладаються іноземною мовою. Наприклад:

Країнознавство

Ділова англійська/французька мова

Технічний переклад

Література англо-франко- мовних країн

Тематичний облік знань зі спецкурсів відсутній.

Організація навчального процесу з іноземних мов у школі ІІІ ступеня відбувається відповідно до листа МОН № 1/9-303 від 11.06.2014 р. Іноземні мови вивчаються за трьома рівнями:

рівні стандарту - навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика в художньо- естетичному профілі, історія у фізико- математичному профілі);

академічному рівні - навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, алгебра і геометрія у фізичному профілі);

профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, мови та літератури на філологічному профілі).

Вивчення двох іноземних мов у контексті шкільної освіти - це реальність і потреба сьогодення. До цієї проблеми прикута увага педагогів, методистів, лінгвістів. Метою іншомовної освіти у глобальному масштабі стає розвиток полікультурної і багатомовної особи, у тому числі через формування її комунікативної компетентності, що проявляється у здатності та готовності здійснювати спілкування засобами іноземної мови на міжкультурному рівні в широкому культурологічному аспекті.

Поліглоти відзначають, що найважча мова - перша, а всі інші даються легше. У багатьох мовах є схожі слова, наприклад, слова-інтернаціоналізми; схожі граматичні конструкції.

Дитині легше вивчати другу мову завдяки методам, які вона засвоїла у процесі вивчення першої мови. Коли учень починає вивчати другу іноземну мову, у нього вже є досвід, уявлення про систему мови. Якщо він знає англійську, йому уже не треба пояснювати багато речей, котрі відсутні в рідній мові, проте присутні в англійській (наприклад, артикль). Вже є відчуття мови, володіння стратегією навчання, зазвичай на підсвідомому рівні. Учень може знати, наприклад, як краще запам'ятовувати слова.

Водночас збільшується свідома складова навчання, тобто багато чого сприймається на свідомій основі, і саме тому процес вивчення другої іноземної мови прискорюється.

В учнів уже сформовані загальнонавчальні уміння, а саме:

робота в різних режимах (індивідуально, у парах, у групах);

уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, аргументувати;

учні можуть розпізнавати, диференціювати мовні явища та слова (артиклі, власні імена, структуру пропозиції, дієслово-зв'язка);

уміння сприймати іноземну мову на слух, спілкуватися з одним чи кількома співбесідниками;

користуватися словником, застосовувати інтуїцію.

При навчанні другої іноземної мови дуже важливо використовувати сучасні освітні технології, до цього зобов'язують і навчальні посібники, й інтенсивність процесу навчання - дві години на тиждень. При цьому зменшується частка репродуктивної діяльності в навчальному процесі, що можна розглядати як ключовий момент в навчанні іноземних мов узагалі.

До таких технологій можна віднести, наприклад: проблемне навчання; колективне навчання; дослідницькі методи навчання; проектні методи навчання; технологію ділових, рольових та інших видів ігор; навчання у співпраці.

Чинники, що сприяють економії часу та інтенсифікації процесу навчання:

володіння латинським шрифтом скорочує період альфабетизації і зводить його до роз'яснення та засвоєння відмінностей звуко-буквенних відповідностей у різних іноземних мовах, графічного і звукового образу слова;

наявність значного потенційного словникового запасу.

Слова англійської мови, що мають схожість із іншими іноземними мовами, прямі запозичення з англійської мови, інтернаціоналізми полегшують процес навчання читання і сприяють більш швидкому оволодінню лексикою другої іноземної мови; швидке просування у сфері читання сприяє більш швидкому розвитку соціокультурної компетентності;

Таким чином, при вивченні другої іноземної мови не вимагається інтенсивна робота для формування в учнів уявлень про категорії, відсутні в рідній мові. Проте навіть у загальних категоріях першої і другої іноземних мов існує ряд відмінностей, на які важливо звернути увагу учнів із самого початку.

З розвитком умінь і навичок у другій іноземній мові, збільшенням обсягу засвоєного мовного матеріалу відбувається постійне зменшення впливу першої іноземної мови на другу. З часом учні починають усвідомлювати внутрішні закони побудови системи другої іноземної мови, формується «відчуття мови».

З 1 вересня 2014 року повернулись до системи, де і навчальний заклад, і батьки мають право вибору: вивчати чи не вивчати другу іноземну мову (російська мова не є іноземною мовою). Ніхто не скасовує вивчення другої іноземної мови (англійської, німецької, французької та іспанської), але вона не є обов’язковою для всіх. Тобто, для тих шкіл, класів, які виявляють бажання вивчати другу іноземну мову з п'ятого класу (або продовжувати її вивчення) є один типовий навчальний план, який подано в наказі МОНУ для української школи з вивченням двох іноземних мов. Якщо школа або клас виявляють бажання вивчати з п'ятого класу (або продовжувати вивчення) мови національної меншини, вони використовують інший типовий навчальний план для української школи з вивченням мови національних меншин (для вивчення російської мови тощо). За умови, що школа або клас не бажають вивчати ні мову національних меншин, а ні другу іноземну мову, вони використовують типовий навчальний план з вивченням лише однієї (першої) іноземної мови. Школа, клас, або навіть підгрупа мають право обирати вивчення 2-ї іноземної мови.

Нагадуємо, що адміністрація школи не може приймати рішення про запровадження вивчення тієї чи іншої іноземної мови одноосібно, або мови національної меншини. Усі пропозиції мають виноситися на обговорення і узгоджуватися з батьками на батьківські збори, а рішення батьківських зборів розглядатися і затверджуватися педагогічною радою.

Якщо друга іноземна мова почала вивчатися в п'ятому класі, то вона продовжує вивчатися учнями цього класу до закінчення навчального закладу.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки від 28.01.2014 №1/9-74 «Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів» оцінювання навчальних досягнень учнів перших класів здійснюється вербально з усіх предметів інваріативної складової, в тому числі з іноземної мови. При оцінюванні знань, вмінь і навичок учнів 2 класу (І семестр) за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються словесні (вербальні) оцінки.

У процесі вербального оцінювання навчальної діяльності шести-семиріч- них учнів доцільно використовувати такі форми і прийоми:

різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, виражені словесно та за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу: справився; уже краще; чудово; видно, що стараєшся; задоволена твоєю роботою та ін. У такій же формі висловлюють зауваження: спробуй не поспішати і довести до лінії; обведи зразок і напиши так само; як ти думаєш;

розгорнуте словесне оцінювання (вчитель аналізує хід роботи, її результат, коментує спосіб виконання, показує, що саме варте уваги, стимулює учнів наслідувати зразок відповіді, показує раціональніші способи роботи, пояснює можливість сказати зрозуміліше, точніше);

перспективна й відстрочена оцінка (вчитель роз'яснює, за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення);

динамічна виставка окремих дитячих робіт з будь-якого виду діяльності (малюнки, зошити, вироби тощо), яка організовується для ознайомлення з нею колективу школи й батьків;

ігрова оцінка - нагородження переможців, учасників гри різними ігровими атрибутами.

У процесі безбального оцінювання важливим є навчальний діалог - аналіз відповіді учня чи результативності виконаної ним роботи. Коментар до процесу оцінювання спочатку здійснюється вчителем. Пізніше, в міру сформованості контрольно-оцінних умінь і навичок, власну оцінку з коментарем зможуть висловлювати й учні. У повному обсязі оцінні судження вчителя чи учнів висловлюються в такій послідовності:

відзначення позитивних сторін відповіді та успішно виконаних аспектів практичної роботи;

чітке визначення (в доброзичливій формі) допущених помилок та недоліків (так, щоб учень усвідомив свої прорахунки);

визначення шляхів подолання прогалин у знаннях, рекомендації щодо удосконалення практичних навичок із конкретною інформацією про можливість ліквідації недоліків;

висловлення віри, доброзичливої впевненості в тому, що учень докладе необхідних зусиль і досягне вищих показників навчальних досягнень.

Саме у такий спосіб висловлення оцінних суджень у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної діяльності.

Домашні завдання у першому класі учням не задаються.

Вимоги до ведення та оцінювання учнівських зошитів.

Для навчальної роботи з іноземної мови у початкових класах використовуються два зошити, що відповідають чинним в Україні стандартам:

зошити з друкованою основою, які разом з підручником, диском та книгою для вчителя становлять навчально - методичний комплекс;

зошити з горизонтальними лініями без похилих ліній (у зв'язку з тим, що шрифт, який використовується при формуванні каліграфічних навичок з іноземної мови, є писано-друкований.

Кожна письмова робота, виконана учнем початкових класів у зошитах (у т. ч., в зошитах з друкованою основою), перевіряється до наступного уроку.

У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель, у 3-4 класах це роблять учні за зразком, написаним учителем на дошці.

З метою економії часу на уроці в 1 класі вид завдання (класна робота) можна не зазначати.

Дату та назву роботи учні записують, починаючи з 2-го класу початкової школи.

Ведення робочих зошитів з іноземних мов у першому та другому класах (перший семестр) перевіряється щодня протягом кожного семестру. Вчитель виправляє помилки учнів, пише правильний варіант написання тої чи іншої букви, слова тощо та ставить свій підпис. У класний журнал щомісяця заноситься графа «ЗОШИТ» без виставлення балів.

Починаючи з другого семестру другого класу по четвертий клас включно, вчитель перевіряє зошити щодня з виставленням балів в журнал під графою «ЗОШИТ» щомісячно.

Оцінка за зошит з іноземних мов не впливає на тематичну.

У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою, де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень.

У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень, в 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш важливі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз у місяць перевірялись роботи всіх учнів, з виставленням оцінки за ведення зошита в графі «ЗОШИТ».

Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог: писати акуратно та розбірливо; записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зошитах з іноземних мов записується так, як це прийнято у країні, мова якої вивчається. Після дати необхідно вказати, де виконується робота (класна чи домашня робота), вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.

Словники перевіряються один раз на семестр. Учитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки. В журнал оцінка за ведення словника не виставляється.

На уроках, які залишилися після проведення семестрових робіт, виконується робота над помилками, або повторення матеріалу.

Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу, «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».

Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.


Оцінювання з іноземних мов

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.

Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.

Не підлягають обов'язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці), що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів оволодіння ними, здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю - навчальна. Питання, завдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною, парною та груповою роботою.

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати на основі поточних оцінок.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації (контрольної роботи) при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Контрольні роботи з іноземної мови проводяться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). До журналу робиться, наприклад, такий запис:


5/12

18/12

22/12

25/12

Контроль

Контроль

Контроль

Контроль

Аудіюв.

Говор.

Читання

Письма

Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування. Причому семестрові контрольні роботи мають охоплювати всі теми, які вивчалися протягом семестру.

Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поряд з колонкою І семестр або ІІсеместр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати (тобто вона є обов’язковою в журналі).

Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об'єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.

За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру - не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Підвищення семестрової оцінки учнями:

9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

10-11 - х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом ДПА без зазначення дати.

За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти як державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмета виставляються до журналу у колонку з надписом ДПА.

Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію, до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмета не вносяться.

Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).

Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).

Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.

Поділ класів на групи при вивченні першої або другої іноземної мови здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128: клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на

групи. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп).

Засоби навчання іноземних мов є важливим компонентом навчального процесу з іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах.

В ідеалі усі засоби мають бути представлені у навчально-методичному комплекті (далі — НМК), за яким проводиться навчання іноземної мови. Відтак

НМК і є основним засобом навчання у всій повноті його компонентів: книга для учня, робочий зошит, книга для учителя, аудіо, відеозаписи та електронні засоби навчання.

Навчально-методичні матеріали для вивчення іноземних мов мають деякі особливості. По-перше, це комплекти, які складаються щонайменше з трьох компонентів (підручника, робочого зошита та книги для вчителя), а також електронних додатків.

Книга для учня (підручник).

Містить увесь матеріал для поурочного викладу матеріалу і його відпрацювання. Як правило, добре ілюстрована і представлена у кольорі для того, щоб зацікавити та мотивувати учнів.

Серед основних вимог, що висуваються до структури та змісту підручника, виділяють такі:

підручник має забезпечувати послідовність подачі мовного та мовленнєвого матеріалу від уроку до уроку;

зміст підручника має бути комунікативно спрямованим;

кожний параграф підручника повинен мати «стрижень», навколо якого будується весь матеріал (таким «стрижнем», наприклад, може бути типова фраза, тема тощо);

у структурі параграфа має бути спеціальний розділ — домашнє завдання;

структура і зміст підручника мають забезпечувати паралельне оволодіння уміннями й усного, і писемного спілкування.

Робочий зошит

Зошит пропонує практику з мовним матеріалом, уведеним у класі — граматикою і лексикою, і відпрацювання навичок та умінь, переважно читання та письма. Оскільки учні виконують письмові завдання саме у цих зошитах, то вони надруковані в чорно-білому кольорі. Для початкової школи можливий окремий «Зошит для каліграфії» (прописи), який знайомить учнів із латинським шрифтом і допомагає вправлятися в його написанні.

Книга для вчителя

До кожної сторінки даються пояснення для вчителя. Таким чином учитель має все необхідне для роботи в одній книзі. Книга для вчителя, як правило, містить:

вичерпний зміст курсу навчання на даному рівні;

вступ до курсу;

детальні поурочні конспекти, що містять опис порад щодо підготовки до уроку, матеріал і вправи для повторення, необхідну соціокультурну та лінгвістичну інформацію, поради щодо організації кожного етапу уроку і ключі-відповіді до вправ, поданих у підручнику;

додаткові завдання на той випадок, коли залишається вільний час до кінця уроку;

аудіозаписи для розуміння на слух; короткий огляд введеного лексико- граматичного матеріалу;

інший довідковий матеріал; список неправильних форм дієслів тощо;

тести (які можна ксерокопіювати).

Аудіо.

Ці матеріали містять записи текстів і завдань для аудіювання, пісні, вірші і вправи для вимови. Записи, зроблені у професійних студіях акторами-про- фесіоналами, які добре розуміють потреби викладання та вивчення мови, відеозаписи.

Наявні для деяких курсів відеозаписи пропонують додатковий простір для класу в наш телевізійний вік і є прекрасним засобом ілюстрації елементів культури, таких як одяг, мова жестів, оточення. Відеозаписи стимулюють рольові ігри на уроках і створюють чудові можливості для повторення мовного матеріалу в контексті.

У зв'язку з активним застосуванням комп'ютерів у навчально-виховному процесі сьогодні майже кожний автентичний друкований підручник оснащений електронною версією. Необхідність саме такої конфігурації НМК викликана тим, що різні компоненти мають особливий зміст, що відповідає завданням навчально-виховного процесу. Так, для вчителя необхідно мати розгорнутий конспект з коментарями щодо технології проведення уроку (і, залежно від технології, зміст книги для вчителя містить багато теоретичного матеріалу,шляхів практичної адаптації матеріалу, підказки, ключі, роз'яснення щодо покрокового планування). Для учня підручник існує у двох варіантах - основний матеріал уроку можна знайти у підручнику, який більше опрацьовується у класі, а додатковий (на повторення та тренування) - у робочому зошиті.

Робочий зошит часто містить супутній СD-ROM, який є носієм мультимедійних файлів, налаштованих для активного особистісно зорієнтованого використання текстів та їх аудіопідтримки, ресурс аудіо- та відеофрагментів, а також інтерактивної функції для роботи з тренувальними вправами. Крім того, СD-RОМ може входити і до складу підручника, і до робочого зошита, залежності від концепції НМК. Наприклад, у підручнику - це збільшена ілюстративна функція, у робочому зошиті тренувальна. Якщо такі компоненти супроводжують підручник, то вони традиційно «прив'язані» до змісту розділу підручника, що надає учню можливість мати додатковий матеріал для читання або слухання, звукозаписуючі функції, що допомагають у поліпшенні вимови та монологічного говоріння; а також граматичні і лексичні вправи - напр., пошук відповідників, заповнення пропусків, кросворди та інше. Через такі додатки реалізується процес навчання та самоперевірки, що є однією із суттєвих рис автономії учня.

Подібні СD-ROMи— дуже важливі для самостійної роботи учнів з опрацювання матеріалу уроку вдома чи у класі під час самопідготовки. Диск надає можливість працювати за «планом уроку», обраного учнем, а саме виконання таких завдань і у такому порядку, який потрібен саме йому. Багато дисків до підручників мають додаткові матеріали для тестування, щоб в учня була можливість перевіряти свої знання, включно з граматичними довідниками та міні-словниками. Робота з дисками - необхідна складова сучасного уроку іноземної мови, бо допомагає поліпшити іншомовні навички (слухання, читання і говоріння).

Під електронно-освітніми ресурсами (далі - ЕОР) розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп'ютерних мережах, що відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально- виховного процесу.

Метою створення ЕОР є модернізація освіти, змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників навчально-виховного процесу до якісних навчальних та методичних матеріалів, незалежно від місця їхнього проживання та форми навчання, створених на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Використання будь-яких засобів навчання має бути узгодженим із системою навчання іноземної мови, співвідноситися з її принципами і цілями. Це означає, що дії учнів мають бути вмотивованими, вправи повинні зумовлювати ситуативність, характерні для реального процесу спілкування.

Вимоги до уроку іноземної мови.

Типи уроків.

Найчастіше в теорії та практиці зустрічається класифікація уроків іноземної мови за практичною (навчальною) метою. Вона обумовлює зміст навчального матеріалу, методи навчання та форми організації пізнавальної діяльності, безпосередньо впливає на структуру уроку і логіку його побудови. Під час проведення уроку все підпорядковується його практичній меті. Якщо метою уроку є вивчення нового матеріалу, то зміст, методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності добираються вчителем з урахуванням реальної можливості її досягнення.

Практична мета уроку зумовлює його тип, його структуру та зміст. Типологія уроків - це їх групування за певними загальними ознаками: метою, змістом, структурою, методами та технологіями навчання, місцем уроку в навчальному процесі, тощо.

Тип уроку - поняття, пов'язане з варіюванням його структури та його змістових елементів.

Типологія уроків з іноземної мови дещо відрізняється від інших предметів. Академічний підручник «Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах» за редакцією С.Ю. Ніколаєва подає типи уроків наступним чином:

тип - уроки, спрямовані на формування мовленнєвих навичок,

користування мовним матеріалом (фонетичним, граматичним, лексичним), на ознайомлення з новим лексичним матеріалом та тренування з метою його використання в говорінні, аудіюванні, читанні та письмі;

тип - уроки, спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь, де переважає практика у мовленнєвій діяльності.

В методиці існує близько 200 інтерактивних технік, проте найбільш вживаними є такі:

- душ думок (мозковий штурм, brainstorm);

- асоціативний кущ (spidergram, mind map);

- мікрофон ( microphone);

- ажурна пилка (jigsaw reading);

- шість капелюхів ( six thinking hats);

- броунівський рух ( students polling);

- ротаційні трійки ( group work);

- акваріум ( aquarium);

- карусель ( inside-outside circle);

- метод повної фізичної реакції (total physical response), тощо.

Ці технології можна використовувати з першого по одинадцятий класи на будь-якому етапі вивчення теми.

Структура уроку іноземної мови також має свою специфіку. Вона визначається його змістом та місцем у циклі уроків. Традиційно урок складається з трьох етапів:

етап: початок уроку;

етап: основна частина;

етап: заключна частина уроку.

До першого етапу відносимо:

організаційний момент ( привітання, діалог чергового, повідомлення теми та цілей учіння, мовленнєва та фонетична зарядка, які обов'язково проводяться за темою уроку).

Другий етап включає: основну частину уроку, де реалізуються цілі уроку.

Третій етап складається з підбиття підсумків уроку: результати навчання (що учень уже вміє); конструктивний зворотній зв'язок ((позитивний, з акцентом на успіх); запис домашнього завдання.

Важливим у сучасній школі є самооцінювання. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Один з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні, - Європейське мовне портфоліо.

Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для Європейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій ЄМП. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні, учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними - з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із визначенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого - займаючись самооцінюванням, яке є результатом ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, у тому числі під час підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший - це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання - це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект це лінгвістична компетенція учня.

За допомогою саооцінювання учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

Самооцінювання і традиційне оцінювання не заміняють, а доповнюють одне одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об'єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.

На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфо- ліо та підготовлено і видруковано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник.

Використання ЄМП дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.

Патріотичне’ виховання на уроках іноземної мови

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.

Словникове визначення говорить, що “патріотизм - це якість особистості, що характеризує вищий ступінь її духовного розвитку й самосвідомості, що виражається в ціннісному ставленні до своєї Батьківщини, її історії, культури й готовності до самопожертви в ім'я інтересів Батьківщини”. Зайве говорити про важливість формування в учнів любові до Батьківщини, інтересу до історії України, рідного слова, мови, літератури та культури.

Серед інших навчальних дисциплін іноземна мова посідає особливе місце у формуванні патріотизму школярів. її своєрідність полягає в тому, що в ході вивчення учні здобувають не лише знання з основ науки, а й уміння і навички користуватися чужою мовою як засобом спілкування, одержання нової корисної інформації. Викладання іноземної мови в сучасній школі дає вчителю широкі можливості з виховання громадянськості й патріотизму. Цьому сприяє комунікативна складова предмета, його спрямованість на вивчення та порівняння побуту, звичаїв, традицій і мови свого та іншого народів.

Оптимальними шляхами реалізації цілей національного виховання на уроках і заняттях з іноземної мови є: позакласна робота, підручники, навчальні посібники, методичні розробки уроків/занять з дисципліни, в яких гідне місце відведено національній культурі, традиціям, знанням історії, географії, економіки, реаліям, літератури, мистецтва тощо.

У сучасній методиці під впливом низки факторів - як лінгвістичних, так і соціокультурних, поняття «навчання мовам» поступово витісняється новим поняттям - «навчання мові й культурі», у тому числі й культурі міжособистісного спілкування суб'єктів, що належать до різних культур, але цікавих один одному з погляду загальної ерудиції, життєвого досвіду, фонових знань.

Міжособистісне спілкування представників різних мов і культур може бути реалізовано, якщо співрозмовники будуть цікаві один одному, якщо вони будуть прагнути однієї мети - взаєморозуміння, взаємозбагачення засобами міжкультурної комунікації.

У такому діалозі чільне місце займає обмін інформацією про свою культуру, традиції, звичаї народу, до якого належить комунікант, про свою малу Батьківщину. Інакше кажучи, це той прошарок культури, що у спеціальній літературі називається країнознавством.

Коли учні середньої школи вивчають, наприклад, символи Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Німеччини, Австрії та Швейцарії, то вони повинні бути готовими надати таку ж інформацію і про свою країну.

У програмах з іноземних мов передбачено ознайомлення з реаліями країн, мова яких вивчається; з державними символами, традиціями та звичаями України засобами іноземної мови. Без вивчення рідної культури й мови неможливе вивчення іноземної. Усвідомлення загальнолюдських цінностей - невід'ємна частина розвитку почуття національної самобутності. Вивчаючи разом з мовою життя інших країн, школярі порівнюють отриману інформацію з життям рідної країни. Завдяки такому порівнянню вони вчаться бачити успіхи своєї країни і її проблеми, поважати й цінувати традиції і звичаї свого народу. Почуття національної гідності зміцнюється, коли учні вільно можуть розповісти іноземним гостям про свою оселю, родину, країну, свій край, його історію, цікаві географічні маршрути, наукові досягнення, твори мистецтва, традиції й звичаї.

Відповідно до нових Державних стандартів освіти, нових навчальних програм використання регіонального компоненту змісту уроків іноземної мови стає пріоритетним. Це змінює ставлення школярів до вивчення краєзнавчого матеріалу і спонукає вчителів іноземної мови до пошуків можливих шляхів інтеграції навчального процесу.

Робота з краєзнавчим матеріалом може бути частиною, етапом уроку, окремим уроком, позакласним заходом. Змістовий компонент добирається відповідно до вікових та індивідуальних особливостей, інтересів дітей.

Діалог культур розуміється не тільки як знайомство з культурою іншомовних країн, але і як розуміння особливостей життя, побуту й менталітету українців, духовної спадщини України, її внеску у світову культуру. Тому, навчаючи дітей користуватися іноземною мовою як послуговуватися спілкування, широко використовуються матеріали, пов'язані з культурою та історією країни мови, що вивчається, та рідної мови. Формування особистості учнів, виховання почуття поваги до чужої культури часто проходить через читання текстів країнознавчого та краєзнавчого змісту, що містять нову чи проблемну інформацію; відкривають “вікно” у світ іншої культури, що зачіпають почуття й емоції: прислів'я і приказки, римування, вірші, пісні, особистий лист ровесника з іншої країни, листівки, художню літературу.

Виховання патріотизму було й залишається одним з головних завдань учителів іноземної мови при роботі над такими темами, як «Моя школа», «Наша країна», «Відомі люди», «Традиції і звичаї», «Спорт», «Музика», «Театр», «Кіно», «Живопис», «Свята» та інше. Ці теми дають багатий лексико-граматичний, мовний і комунікативний матеріали; учні занурюються в атмосферу родинних взаємин, своїх особистих переживань, неповторність національного побуту і культури.

Формами навчання можуть бути уроки-екскурсії, рольові ігри, заочні подорожі по рідних місцях, урок-конференція, інтегрований урок. Впевнено називаючи визначні пам'ятки Лондона, Берліна чи Парижа, учень не повинен мати труднощів, розповідаючи про цікаві місця свого рідного краю. Таким чином, використання регіонального компоненту у вивченні іноземної мові, безумовно, підвищує ефективність педагогічного процесу та потребує від учителя врахування вікових особливостей учнів, рівня їхньої мовної підготовки, сучасних творчих прийомів розвитку особистості школярів.



Сутність педагогічної системи патріотичного виховання полягає в тому, що вона дає широкі можливості для розв'язання завдань сучасної освіти: соціалізації учнів і розвитку в них соціально значимих індивідуально- особистісних якостей, виявлення особистісного змісту іншомовної освіти та освітніх потреб.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка