Методичні вказівки до семінарських занять Статус дисципліни: нормативна Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр"



Сторінка8/9
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.97 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема 15. Держава та її економічні функції. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва

Семінарське заняття

План

1. Господарський механізм: сутність, функції, принципи функціонування:



  • господарський механізм та економічні закони;

  • господарський механізм у системи управління економікою.

  1. Державне регулювання економікою:

  • теорії державного регулювання економіки;

  • типи, моделі, форми та інструменти ДРЕ.

  1. Фінансова система та її роль у регулюванні національною економікою:

  • державний бюджет;

  • фіскальна політика.

  1. Монетарна політика держави та механізм її дії:

  • типи, моделі, форми та інструменти.

Термінологічний словник ключових понять

Автоматичні «вбудовані» стабілізатори – недискреційна фіскальна політика, при якій зменшення циклічних коливань в економіці відбувається без проведення спеціальних змін у ставках податків та трансфертних платежів.

Акцизи – це непрямі податки у вигляді надбавки до ринкової ціни, яка стягується до бюджету держави.

Асигнування держави – видатки на утримання підприємств та установ.

Бюджетний дефіцит – стан державного бюджету, коли доходи уряду не покривають його видатків.

Бюджетний профіцит – стан державного бюджету, коли доходи уряду перевищують його видатки.

Грошове правило – монетаристський принцип здійснення грошово-кредитної політики. Передбачає законодавче регулювання грошової маси державою (центральним банком) з метою щорічного збільшення кількості грошей в обігу на 3-5 %.

Державне казначейство – орган, якому надані такі функції: використання державного бюджету; обліку його касового виконання; управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом.

Державне регулювання економіки – це система заходів законодавчого, виконавчого, контролюючого характеру, що здійснюється державними установами з метою адаптації існуючої соціально-економічної системи до змінних умов господарювання.

Державний борг – нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіциту державного бюджету.

Державний бюджет – система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. Річний план державних доходів і видатків, затверджений у законодавчому порядку.

Державні видатки – сукупність грошових відносин, які складаються в процесі розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів для фінансування основних витрат суспільства.

Дискреційна фіскальна політика – політика, у межах якої зміни державних видатків і податків здійснюються цілеспрямовано відповідно до економічної ситуації в країні на підставі спеціальних рішень уряду і парламенту.

Дотація – державна виплата, яка надається в безповоротному порядку тій або іншій підприємницькій структурі, що зазнала економічної скрути за об'єктивних причин; найчастіше використовується для збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів та покриття касових збитків окремих державних підприємств.

Збалансований бюджет – бюджет, у якому надходження дорівнюють видаткам.

Зовнішній борг – заборгованість держави іноземним громадянам, підприємствам та інституціям.

Кейнсіанство – економічне вчення, яке обґрунтовує державне регулювання економіки шляхом фіскальної, монетарної політики та інших активних заходів впливу на ринковий механізм.

Консолідований бюджет – це об'єднаний бюджет уряду і бюджети місцевих органів влади.

Мито – непрямі податки, встановлюється за ввезення та вивезення товарів через кордон або за транспортування іноземних товарів на території певної країни транзитом.

Монетаризм – напрям сучасного економічного консерватизму, заснований на вирішальній ролі грошової маси; використовується ДРЕ для здійснення політики стабілізації економіки, її функціонування та розвитку.

Монетарна політика – сукупність заходів центрального банку щодо управління пропозицією грошей, які спрямовані на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці.

Нейтральність грошей – зміни у грошовій пропозиції не викликають реальних змін в економіці.

Неолібералізм – економічна концепція державного регулювання господарських процесів, заснована на підтримці природного ринкового механізму.

Податки – обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Податки непрямі (опосередковані) – вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача і не залежать від рівня доходу.

Податки прямі – стягуються безпосередньо з власників майна, отримувачів доходу.

Податкова система – сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують вилучення їх, здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.

Податкова ставка (норма оподаткування) – законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Податок на додану вартість (податок непрямий) – частина новоствореної вартості, яка сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Соціальні фонди держави – фонди спільного задоволення потреб (освіта, охорона здоров'я тощо) і фонди для непрацездатних.

Субвенції – державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку.

Субсидія (лат. допомога, підтримка) – допомога в грошовій чи натуральній формі, що надається державою фізичним чи юридичним особам за рахунок коштів Державного або місцевих бюджетів.

Фінанси держави – система грошових фондів, які є у держави і які спрямовуються на фінансове забезпечення її функцій: управління, оборону, соціальні гарантії, охорону навколишнього середовища тощо.

Фіскальна політика – політика державного регулювання економікою за допомогою податків і державних видатків, спрямованої на забезпечення економічного зростання, стримування циклічних коливань, забезпечення соціальної стабільності.

Чисті податки – податкові надходження уряду за вирахуванням державних трансфертних платежів.

Теми рефератів

    1. Методи державного регулювання та їх реалізація у ринковій економіці.

    2. Сучасні форми зрощування сили монополії та сили держави.

    3. Економічна роль держави в системі трансформаційної економіки.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

Запитання для самоперевірки

  1. Дайте визначення категорії «господарський механізм» і розкрийте об'єктивну необхідність його виникнення. Назвіть функції, принципи функціонування.

  2. Розкрийте сутність державного регулювання економікою.

  3. Назвіть види, моделі та інструменти ДРЕ.

  4. Дайте визначення державного бюджету і розкрийте його функції.

  5. Розкрийте у загальному вигляді структуру надходжень та видатків державного бюджету.

  6. Чим відрізняються поняття «асигнування», «субсидії», «субвенції», «дотації»?

  7. Що таке бюджетний дефіцит та профіцит, коли вони виникають і які наслідки для економіки можуть мати?

  8. Який зв'язок між бюджетним дефіцитом і державним боргом? За рахунок яких коштів здійснюються виплати державного боргу? Що розуміють під обслуговуванням державного боргу?

  9. Дайте визначення податкової системи і розкрийте її функції.

  10. Назвіть суб’єкти, об’єкти, принципи та види податків.

  11. Дайте визначення фіскальної політики, назвіть її види та цілі.

  12. Що розуміють під монетарною політикою, і з якою метою її використовують?

  13. Види та інструменти монетарної політики; позитивні та негативні наслідки використання монетарної політики.

Проблемні питання

    1. Якими процесами в економіці викликана необхідність державного втручання у господарське життя суспільства?

    2. Чим обумовлені зміни домінуючої парадигми ДРЕ протягом ХХ століття і до сьогодення?

    3. Чому заходи державної економічної політики крім позитивних результатів, як правило, мають ще й негативні побічні наслідки?

    4. Чи може держава використовувати одинакові інструменти на всіх фазах економічного циклу? Якщо так, то назвіть приклади?

    5. Збалансованість державного бюджету є важливим показником економічної політики, але чи можливо і варто досягати збалансованості бюджету за будь-якої економічної ситуації в країні?

Тести

1. Економічна політика – це:

а) заходи, спрямовані на вирішення економічних проблем;

б) конкуренція різних економічних ідей;

в) здатність управляти економічними процесами;

г) здатність приймати ефективні господарські рішення.

2. До основних економічних цілей ДРЕ не можливо віднести:

а) досягнення економічного зростання;

б) досягнення стабільного рівня цін;

в) забезпечення зайнятості;

г) підвищення рентабельності підприємства.

3. До суб'єктивних факторів економічної політики належать:

а) політичні інтереси;

б) партійні інтереси;

в) етичні цінності;

г) правильні всі попередні відповіді.



    1. Найсуттєвішою рисою державного регулювання ринковою економікою є:

а) використання державою приватних структур для впливу на поведінку економічних суб’єктів;

б) досягнення державою бажаних результатів в економіці через співробітництво з міжнародними економічними організаціями;

в) формування економічного середовища, яке стимулює бажану поведінку економічних суб’єктів;

г) прийняття державою документів, які мають рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання.



    1. Який захід традиційно вживається урядом для зниження диференціації в доходах населення?

а) професійне навчання;

б) індексація доходів;

в) заморожування заробітної плати;

г) прогресивне оподаткування.



    1. Державна політика регулювання доходів у країнах з ринковою економікою спрямована на:

а) регламентування рівня заробітної плати найманих працівників;

б) підтримання однакового рівня оплати праці в різних секторах економіки;

в) обмеження зростання особистих доходів;

г) перерозподіл доходів через систему податків і соціальних трансфертів.



    1. Грошово-кредитна політика проводиться:

а) урядом;

б) усіма фінансово-кредитними установами країни;

в) центральним банком країни;

г) Міністерством фінансів.



    1. Експансіоністська грошово-кредитна політика – це політика, спрямована на:

а) збільшення грошової пропозиції;

б) зменшення грошової пропозиції;

в) збалансування доходів і витрат державного бюджету;

г) усі відповіді неправильні.



    1. Рестрикційна грошова політика проводиться:

а) в умовах стабільної економічної кон’юнктури;

б) з метою скорочення інфляції;

в) для стимулювання ділової активності;

г) усі відповіді неправильні.



    1. Необхідність і межі використання окремих форм державного регулювання економіки, а також методів, за допомогою яких вони реалізуються, визначаються:

а) прийнятою концепцією державного втручання в економіку;

б) метою соціально-економічного розвитку кожної країни;

в) збоями в ринковій економіці;

г) правильні відповіді а) та б).



    1. До функцій держави в ринкових умовах не відносяться:

а) забезпечення правової бази з метою сприяння ефективному функціонуванню ринкової системи;

б) захист конкуренції;

в) корегування розподілу ресурсів з метою змін структури національного виробництва;

г) визначення оптимальної галузевої та продуктової структури економіки.

12 До методів ДРЕ в ринкових умовах відносяться:

а) планування;

б) ціноутворення;

в) корегування пропозиції грошей;



г) всі відповіді неправильні.

Тема 16. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік

Семінарське заняття

План

  1. Економічна система чистого капіталізму:

  1. Командно-адміністративна економічна система.

  2. Традиційна економіка.

  3. Змішана економічна система.

  4. Особливості еволюції перехідних економічних систем.

Термінологічний словник ключових понять

Адміністративно-командна система – це економічна система, в якій основні економічні рішення приймаються державою, що виконує функції організатора економічної діяльності суспільства. Адміністративно-командна економічна система заснована на пануванні державної власності, одержавленні народного господарства, відсутності конкуренції, директивному плануванні, неринкових господарських зв’язках, зрівняльному характері розподілу, ігноруванні законів товарно-грошового обігу.

Економічна система соціалізму (за Марксовою концепцією) – це загальнонародна власність на речові фактори виробництва, що поєднує в одній особі працівника і власника засобів виробництва, утверджує трудовий і колективний характер асоціації виробників, а також визначає соціальну рівність між людьми як найсуттєвіший момент соціальної справедливості.

Економічна система чистого капіталізмуце така економічна система, за якої держава здійснює найменше регулювання економічних процесів, а вільна конкуренція та ринкове саморегулювання досягають найбільшого розповсюдження (друга половина ХVІІІ ст. – до кінця ІХ – початку ХХ ст.).

Змішана економічна система – це така економічна система, за якої регулювання економічних процесів здійснюється як ринком, так і державою, без переважання одного з них. Для неї характерним є різноманітність форм власності та господарювання, якісні зрушення у відносинах приватної власності, конкурентний механізм, значна економічна роль держави, прогнозування соціально-економічних процесів.

Капіталізм вільної конкуренції – економічний лад, побудований на приватній власності на речові ресурси виробництва, використання найманої праці, системи конкурентних ринків і монопсонії на ринку праці та мотивуючого стимулу прибутку.

Монополістичний капіталізм – економічний лад із системою великих підприємств, що вступили один з одним у різного роду союзи чи угоди, і, як монополії, займають панівне становище в економіці та ринках недосконалої конкуренції; стадія у розвитку капіталізму.

Перехідна економіка – стан економіки, за якого вона переходить від попереднього до нового стану за рахунок здійснення кардинальних реформ економічної системи.

Природно-еволюційний тип перехідної економіки – категорія, яка відображає природну ходу еволюції економічних систем під впливом природно-кліматичних, виробничо-економічних та соціокультурних факторів.

Реформаторсько-еволюційний тип перехідної економіки – категорія, яка відображає трансформацію економічної системи за умови певного свідомого регулювання перехідних процесів з боку суспільства.

Ринкова економіка – різноманітність форм власності при домінуванні приватної, панування товарно-грошових відносин, свобода підприємництва, конкурентний механізм господарювання, матеріальне стимулювання, вільне ціноутворення, регулююча економічна роль держави, особиста свобода, домінування індивідуального інтересу.

Соціальна орієнтація економіки – політика держави в ринковій економіці, спрямована на створення нормальних умов для існування людини, незалежно від участі у виробництві та рівня доходу.

Фінансово-монополістичний капітал – банківський монополістичний капітал, що зрісся з монополістичним капіталом нефінансових галузей економіки.

Теми рефератів

  1. Основні шляхи формування змішаної економіки в процесі економічної реформи в Україні.

  2. Суть та основні напрямки соціальної орієнтації змішаної ринкової економіки.

  3. Економічна роль держави в системі змішаної економіки.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

Запитання для самоперевірки

  1. Дайте характеристику економічної системи чистого капіталізму.

  2. На якому етапі розвитку капіталізму виникає змішана економіка?

  3. Чим зумовлені національні особливості змішаної економіки?

  4. Розкрийте діалектику взаємодії та співвідношення стихійного саморегулювання і свідомого регулювання. Назвіть основні ознаки свідомого і стихійного регулювання.

  5. Яка роль держави у змішаній економіці? Чи існує тенденція до неухильного піднесення ролі держави у змішаній економіці та поступового згортання ролі ринку, його регуляторів?

  6. Обґрунтуйте відповідь на питання: чи є побудова соціалізму в колишньому СРСР грубим спотворенням ідеї соціалізму?

  7. Поясніть, чому саме державна власність є соціально-економічною основою соціалістичної системи.

  8. Назвіть риси планомірної організації командно-адміністративної економіки. Сформулюйте її недоліки.

  9. Поясніть, у чому полягає своєрідність перехідної економіки.

  10. Визначте, які чинники впливають на формування змісту перехідної економіки?

Проблемні питання

  1. Поясніть місце ринку в центрально керованій економіці. Дайте відповідь на питання: яким міг бути економічний лад у колишньому СРСР, якби в економіці функціонувала ринкова конкуренція, вільне ціноутворення?

  2. Чи діють на зламі ХХ–ХХІ ст. об’єктивні умови для існування соціалізму та соціалістичної економіки?

  3. Охарактеризуйте інституційні та економічні умови переходу до соціально орієнтованої змішаної економіки постсоціалістичних країн.

  4. Назвіть основні шляхи формування ринкових відносин і ринкової інфраструктури в Україні.

Тести

1. До числа переваг адміністративно-командної системи відносяться:

а) мобілізація людських та матеріальних ресурсів на пріоритетних напрямах;

б) слабовиражена соціальна диференціація;

в) стійкий дефіцит ресурсів, враховуючи споживчі товари та послуги;

г) заборона або обмеження приватного підприємництва.

2. Економічною основою соціалізму є:

а) власність трудового господарства;

б) державна власність;

в) суспільна власність на засоби виробництва;

г) колективна форма власності.

3. У теорії та практиці соціалізму не розглядаються проблеми:

а) що, як і для кого виробляють;

б) соціальної справедливості;

в) раціональної організації виробництва;

г) науково-технічного прогресу.

4. Консервативний варіант змішаної економіки:

а) виступає за обмежене втручання держави в макроекономічні процеси з метою створення умов для розвитку приватного сектору і ринкових важелів саморегулювання;

б) передбачає проведення важливих інституціональних і соціальних реформ, раціональну взаємодію приватного і державного секторів економіки, впровадження системи національного планування, здійснення поступової соціалізації капіталістичної економіки;

в) відстоює необхідність оптимального поєднання децентралізму і централізму, планування і ринку, індивідуальних і колективних форм власності щодо поступової трансформації капіталізму в систему демократичного соціалізму;

г) немає правильної відповіді.

5. Причинами виникнення змішаної економіки є:

а) неспроможність ринкового механізму відновлювати порушення рівноваги за умов ринку недосконалої конкуренції;

б) загострення соціально-економічних суперечностей, порушення економічної та соціальної стабільності розвитку економіки;

в) необхідність задоволення зростаючих суспільних потреб в умовах підвищення суспільного характеру продуктивних сил та економічно обумовленого одержавлення виробництва;

г) всі відповіді правильні.

6. Основні ознаки змішаної економіки:

а) поєднання приватної та державної форм власності;

б) поєднання плану і ринку;

в) проведення інституціонально-соціальних реформ щодо побудови прогресивнішого ладу;

г) всі відповіді правильні.

7. Різниця між змішаною економікою і багатоукладною економікою полягає в тому, що:

а) у змішаній економіці домінуючим є капіталістичний уклад;

б) змішаній економіці непритаманна багатоукладність;

в) багатоукладність економіки була притаманна різним соціально-економічним формаціям;

г) різниці немає.

8. Головною задачею переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки є:

а) скасування державного контролю над цінами і тарифами;

б) перехід у приватну власність значної частини державного сектора економіки;

в) ліквідація державної монополії зовнішньої торгівлі;



г) усі відповіді неправильні.

Тема 17. Суть і структура сучасного світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин. Економічні аспекти глобальних проблем

Семінарське заняття

План

  1. Світове господарство: його сутність та структура:

  • причини та етапи формування світового господарства;

  • класифікація груп країн світового господарства;

  • міжнародний поділ праці, спеціалізація та кооперація;

  • міжнародна економічна інтеграція та міжнародна конкуренція.

  1. Міжнародні економічні відносини:

  • форми міжнародних економічних відносин;

  • основні тенденції у розвитку світового господарства на сучасному етапі.

  1. Глобалізація економіки та її вплив на національний та світовий ринок.

Термінологічний словник ключових понять

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Валютний паритет – співвідношення між валютами різних країн.

Валютний ринок – система соціально-економічних та організаційних відносин купівлі-продажу різних іноземних валют і платіжних документів в іноземній валюті.

Вивіз капіталу – експорт капіталу в інші країни як приватними корпораціями, так і державою у вигляді надання міжнародних кредитів (вивіз позичкового капіталу) або шляхом будівництва за кордоном власних підприємств, а також придбання акцій уже діючих підприємств (вивіз підприємницького капіталу).

Вільна торгівля – зовнішньоторговельна політика, що не обмежується жодними протекціоністськими бар’єрами.

Глобальні проблемивсезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарним за своїми масштабом і значенню характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу.

Економічна інтеграція – широке міждержавне об’єднання, яке діє відповідно до спеціальних угод і має певну організаційну структуру (включаючи спільні керівні та інші установи).

Експорт підприємницького капіталу – вкладання коштів (інвестування) в промислові, сільськогосподарські, транспортні та інші підприємства за кордоном шляхом нового будівництва або купівлі існуючих підприємств, придбання частини їх акцій.

Експорт товаріввивіз товарів для продажу за кордон.

Збереження миру – це ліквідація озброєнь, демілітаризація економік усіх країн планети, повна ліквідація воєнних блоків та воєнних конфліктів як між країнами, так і в окремих країнах.

Імпорт товарів – завезення товарів із-за кордону для продажу на національному ринку.

Інтернаціоналізація виробництва – економічна форма розвитку міжнародного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва. Вона передбачає розвиток таких організаційно-економічних форм, які пов’язують виробництво одних країн зі споживанням його результатів в інших.

Інтернаціоналізація господарського життя – процес посилення взаємозв'язку і взаємозалежності між суб'єктами міжнародних економічних відносин та національними господарствами, або економіками різних країн.

Конвертованість валюти – здатність резидентів і нерезидентів вільно, без будь-яких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.

Міжнародна валютна система – форма організації валютних відносин у межах світового господарства.

Міжнародна економічна інтеграція – об'єктивний, усвідомлюваний та направлений процес зближення, взаємопристосування та зрощення національних господарських систем, який має потенціал саморегулювання та розвитку, в основі якого лежить економічний інтерес самостійних господарських суб'єктів та міжнародний поділ праці.

Міжнародна кооперація – процес формування стійких виробничих зв'язків між підприємствами різних країн, у результаті якого здійснюється спільна діяльність зі створення елементів готової продукції.

Міжнародна міграція робочої сили – форма міжнародних економічних відносин, що являє собою переміщення працездатного населення за межі країн його походження, яке викликане причинами економічного характеру.

Міжнародна спеціалізація виробництва – форма міжнародного поділу праці, за якої відбувається концентрація певного виробництва в окремих країнах і регулярне забезпечення нею світового ринку.

Міжнародна торгівля – форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів і послуг за межі, що позначені державними кордонами.

Міжнародне науково-технічне співробітництво – форма міжнародних економічних відносин, що є системою економічних зв’язків у сфері науки, техніки, виробництва.

Міжнародний поділ праці – вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що спирається на стійку економічно вигідну спеціалізацію окремих держав і веде до взаємного обміну результатами господарської діяльності.

Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) – переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання.

Міжнародні валютні відносини – форма міжнародних економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням грошей як світових.

Міжнародні економічні відносини – система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийшли за межі національних господарств.

Міжнародні фінансово-кредитні відносини – відносини, що виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній і/або грошовій формі з метою отримання їх власниками прибутків.

Національна валютна система – форма організації валютних відносин країни, що визначається її валютним законодавством.

Нетарифне обмеження – регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою кількісних (квотування, ліцензування, “добровільне обмеження”), прихованих (державні закупівлі, технічні бар’єри) або фінансових (субсидії, кредитування, демпінг) інструментів.

Нове політичне мислення – усвідомлення усіма народами планети важливості вирішення глобальних проблем, а також розробку системи ефективних міжнародних процедур і механізмів, здатних забезпечити збереження і розвиток всієї людської цивілізації.

Платіжний баланс – співвідношення між платежами держави за кордоном і валютними надходженнями з-за кордону за певний проміжок часу; він має активне сальдо, якщо валютні надходження перевищують платежі за кордоном, і зводиться з дефіцитом, якщо платежі за кордоном перевищують валютні надходження з-за кордону; статистичний звіт, в якому в систематизованому вигляді наводяться дані щодо зовнішньоекономічних операцій даної країни з іншими країнами світу за певний період часу.

Позичковий капітал експортується у вигляді грошових кредитів уряду або підприємствам інших країн, вкладення грошей на банківські рахунки за кордон.

Портфельні інвестиції – капіталовкладення в підприємства інших країн, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами.

Протекціонізм – політика обмеження імпорту, що проводиться з метою захисту національної економіки, стимулює розвиток вітчизняного виробництва.

Прямі інвестиції – капіталовкладення в підприємства інших країн, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід.

Світова ціна – інтернаціональна вартість товару, яка визначається головними продавцями і покупцями певного виду продукції та формується в процесі здійснення великих і результативних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на світовому ринку.

Світове господарство – сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин.

Світовий ринок позичкових капіталів – механізм акумуляції та перерозподілу світових фінансових ресурсів, котрий діє під впливом попиту на позичковий капітал та його пропозиції з боку позичальників і кредиторів з різних країн.

Світовий товарний ринок – система обміну товарами і послугами між країнами. Він постає у вигляді світового експорту та світового імпорту.

Тарифне обмеження – інструмент регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою мит і тарифних квот.

Торгівельний баланс – різниця між вартістю експорту та імпорту країни; чистий експорт.

Транснаціоналізація – формування внутрішньокорпоративних міжнародних ринків, що охоплюють переважну частину світових потоків товарів, послуг, капіталу і робочої сили.

Транснаціональна корпорація – група підприємств, що функціонують у різних країнах, але контролюються штаб-квартирою, яка розташована в одній конкретній країні.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка