Методичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина»



Сторінка47/47
Дата конвертації14.07.2018
Розмір5.02 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47

ЗМІСТ НАВЧАННЯ


ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

  1. Патогенез отруєнь у дітей.

  2. Сучасні схеми невідкладних реанімаційних заходів на різних етапах надання допомоги.

  3. Невідкладна допомога при комах.

  4. Невідкладна допомога при гострих алергічних захворюваннях.

  5. Надання невідкладної допомоги при гострих кровотечах.

  6. Форми і методи реабілітації дітей, що перенесли отруєння грибами, речовинами з атропіноподібною дією і фосфорорганічними речовинами.

  7. Деонтологічні аспекти спілкування «лікар – батьки – дитина».


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ (ДИВ. ДОДАТОК 25)
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. учеб. заведений III-IV уровней аккредитации. 3-е изд., испр.; и доп. – Х.: Фолио, 2006. – 1125 с.

  2. Диагностика и лечение неотложных состояний у детей: Учебное пособие / Волосовец А.П., Нагорная Н.В., Кривопустов С.П. и др. – 2-е изд., доп. – Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2010 – С. 25 – 41, 82-86.

  3. Волосовець О.П., Савво М.В., Кривопустов С.П. та ін. Вибрані питання дитячої кардіоревматології / за ред. О.П. Волосовця, М.В. Савво, С.П. Кривопустова. – Київ; Харків. – 2006. – 246 с.

  4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 437 від 31.08.2004 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальних етапах».

  5. Острые и неотложные состояния в детской кардиологии / Конспект педиатра, часть 2. – Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2010 – 112 с.

  6. Європейське керівництво з надання серцево-легеневої реанімації, 2010 рік.

  7. Граф логічної структури, алгоритм.

  8. Лекції кафедри.

  9. Учбовий відеофільм «Надання невідкладної допомоги. Проведення серцево-легеневої реанімації», 2011 р.


ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ
Алгоритм (див. додаток 26)
СИСТЕМА ЦІЛЬОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Завдання 1.

При огляді дитина у віці приблизно 5-ти років непритомна. Шкіра та слизові оболонки блідо-ціанотичні. Дихання відсутне. Зіниці розширені. Пульсу на магістральних артеріях немає. Оберіть оптимальну тактику поведінки?

A. Розпочати серцево-легеневу реанімацію.

B. Покликати на допомогу.

C. Викликати “швидку”.

D. Констатувати смерть та викликати міліцію.

E. Почати внутрішньовенне введення ліків.
Завдання 2.

У відділення доставлений хлопчик з епілептиформними судомами, втратою свідомості. Зі слів супроводжуючих, цьому передували виражене психічне збудження з галюцинаціями і маренням, а також рухове збудження. Об'єктивно відзначається сухість шкірних покривів і слизових, тахікардія, міоз.

Ваш діагноз?


  1. Отруєння грибами.

  2. Отруєння фосфорорганічними сполуками.

  3. Отруєння СО.

  4. Алкогольне отруєння.

  5. Отруєння СО2.


Завдання 3.

У дитини 10 років після дорожньо-транспортної пригоди є переломи плеча і передпліччя, тупа травма живота, перелом стегна. ЧСС 120/хв., АТ 60/40 мм рт.ст. У крові: Нв 80 г/л, ер. 2,4 Т/л, Ht 0,24. З яких кровозамісників необхідно починати терапію?



  1. Кристалоїди.

  2. Еритроцитарна маса.

  3. Свіжозаморожена плазма.

  4. Альбумін.

  5. Цільна кров.


Завдання 4.

У дитини віком 7 років із спадковою схильністю до алергії після укусу оси через 15 хвилин з’явилися відчуття млявості, страху, головного болю, cтиснення в ділянці серця, шумне, утруднене дихання, холодний липкий піт, пульс слабкий, АТ 80/45 мм рт.ст. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Анафілактичний шок.

B. Напад бронхіальної астми.

C. Круп.

D. Вегетосудинна дистонія.

E. Набряк Квінке.
Завдання 5.

Хлопчик 11 років доставлений у реанімаційне відділення. Відомо, що амбулаторно дитині був введений в/м амоксицилін. Спостерігається з приводу атопічного дерматиту. ЧСС-130, АТ-60/30 мм рт.ст. Через 5 хвилин після ін'єкції з'явилися слабість, шум у вухах, біль за грудиною, пульсуючий головний біль, утруднення дихання, потім розвинулися судоми з втратою свідомості.

Що із зазначених заходів дозволило б уникнути даного стану?

А. Навчання мед. персоналу алгоритмові надання невідкладної допомоги.

В. Проведення ін'єкції в умовах процедурного кабінету.

С. Спостереження дитини протягом 20-30 хвилин після ін'єкції.

Д. Наявність набору медикаментів для надання екстреної допомоги.

Е. Все вищеперераховане.


КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Практичне заняття починається з участі лікарів-інтернів у ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага лікарів-інтернів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Самостійна робота лікарів-інтернів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізікальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань профілактики); вирішення ситуативних задач.

Після закінчення самостійної роботи лікарів-інтернів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь лікарів-інтернів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференційний діагноз, остаточний діагноз (включаючи й супутні захворювання і ускладнення). Лікарі-інтерни обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, реабілітації тематичних хворих.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються згідно інструкції з оцінювання навчальної діяльності лікарів - інтернів та курсантів факультету інтернатури та післядипломної освіти ДонНМУ ім. М.Горького. Обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.
Додаток 25

Граф логічної структури теми: «Первинна реанімація, зупинка серцевої діяльності»


Пацієнт не реагує? Зупинка серцевої діяльності? Зупинка дихання? Відсутність свідомості? Наростання ціанозу? Розширення зіниць?


Віднови прохідність дихальних шляхів, шукай ознаки життя

Серцево-легенева реанімація (СЛР) 30:2 до моменту підключення дефібрилятора/монітора

Виклич реанімаційну бригаду

Оціни ритм

Дефібриляція показана (фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія без пульсу

Дефібриляція не показана

(асистолія)



1 дефібриляція 2 Дж/кг

Негайно розпочни СЛР 30:2 та проводь впродовж 2 хвилин

Негайно розпочни СЛР 30:2 та проводь впродовж 2 хвилин



Під час проведення СЛР:

  • перевір розташування та контакт електродів;

  • перевір прохідність дихальних шляхів і кисневу терапію;

  • виконай внутрішньовенний доступ;

  • вводь адреналін кожні 3-5 хвилин;

  • якщо треба, застосуй аміодарон, атропін, магній




Універсальний алгоритм спеціалізованих реанімаційних заходів

(Європейське керівництво з надання СЛР, 2010 рік)



Граф логічної структури теми: «Анафілактичний шок»

ТИПІЧНА

ЦЕРЕБРАЛЬНА

АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК

АСФІКТИЧНА

ГЕМОДИНАМІЧНА



АБДОМІНАЛЬНА

артеріальна гіпотензія, порушення свідомості, дихальна недостатність, судоми, кожні вегетосудинні реакції

порушення серцево-судинної діяльності – кардіалгії, порушення серцевого ритму, глухість серцевих тонів, зниження АД. Спазм або розширення периферичних судин

симптоми «гострого животу» - біль в животі, блювота, поклики до дефекації

ФОРМИ



значна дихальна недостатність, яка є наслідком бронхоспазму, набряком гортані, бронхіол та легень


збудження, втрата свідомості, судоми, іноді набряк мозку, епілептичний статус з зупинкою дихання та серцевої діяльності

Додаток 26



Алгоритм невідкладної допомоги при фібриляції шлуночків


Критерії фібриляції шлуночків:

1. Немає пульсу на магістральних судинах.

2. Втрата свідомості.

3. Інші ознаки клінічної смерті.

4. На ЕКГ – фібриляція шлуночків.


Дефібриляція 2 Дж/кг, якщо немає ефекту – повторно 3 Дж/кг




Ефекту немає:

1. Продовжити штучну вентиляцію легень і непрямий масаж серця.

2. Центральний венозний доступ. Альтернатива – внутришньосерцеве або ендотрахеальне введення

аміодарону (5-7 мг/кг/добу).

Альтернатива: лідокаїну гідрохлорид 1-2 мг/кг.

3. Повторити дефібриляцію

4 Дж/кг.


Відновлено гемодинамічно ефективні скорочення серця:

1. Продовжити допоміжну штучну вентиляція легень.

2. Центральний венозний доступ (альтернатива – периферичний венозний доступ).

3. Натрію гідрокарбонат 4% р-р – 1 мг / кг кожні 10 хв.

4. Післяреанімаційна підтримка.



Алгоритм невідкладної допомоги при гіпертермічному синдромі


РОЖЕВА



БЛІДА

ЛИХОМАНКА

Клінічні критерії:

1. Стан дитини важкий.

2. Кожні покрови бліді, сухі, акроцианоз, холодні на дотик.

3. Теплопродукція вища за тепловіддачу.




Невідкладна допомога:

  1. Парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен 5-10 мг/кг.

  2. 50% розчин анальгіну 0,1 мл/рік життя

  3. 2,5% розчин піпольфену 0,1-0,15 мл/рік життя.

  4. Преднізолон 1-2 мг/кг.

Невідкладна допомога:

Спазмолітики

  1. 2% розчин папаверина гідрохлоріда 0,1 мл/рік життя

або

2. 1% розчин нікотинової кислоти 0,1-0,15 мл/рік життя





Клінічні критерії:

1. Стан дитини незначно погіршений.

2. Кожні покрови рожеві, теплі на дотик та вологі.

3. Теплопродукція дорівнює тепловіддачі.







  1. Невідкладна допомога:

    Фізичні методи охолодження

    1. Обернути дитину вологим простирадлом.

    2. Холод на область печінки, магістральних судин.

    3. Обтирання водою на 3-4 градуси нижчої за температуру тіла.

    4. Промивання шлунка прохолодною водою.

    5. Клізма з прохолодною водою.




Алгоритм невідкладної допомоги при судомному синдромі

Клінічні критерії:

Нетривалі скорочення та розслаблення окремих груп м’язів, які йдуть слідом друг за другом та викликають стереотипні рухи різної амплітуди.



КЛОНІЧНІ

ТОНІЧНІ

СУДОМИ

Клінічні критерії:

Тривалі (до 3 хв. і більше) скорочення м'язів, в результаті яких створюється вимушене положення тулуба і кінцівок.




КЛОНІКО - ТОНІЧНІ



  1. Невідкладна допомога:

    1. Забезпечити вільний доступ повітря;

    2. Звільнити дитину від здавлюючого одягу;

    3. Оберігати від механічних травм, підкладаючи м'які речі під голову;

    4. Вводити в/м або в/в в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 0,5% розчин седуксена (разова доза 0,1-0,2 мл/кг маси);

    5. 20% розчин оксибутірата натрію 50-100 мг/кг дітям до року і 100-150 мг/кг старшим дітям в/в або в/м;

    6. 0,25% розчин дроперідола 0,3-0,5 мг/кг в/в або в/м;

    7. 1% розчин фенобарбіталу 10-15 мг/кг в/в струминний повільно.

    8. в/м 25% розчин магнію сульфату 0,2 мл/кг.

    9. в/м 1 % розчин лазиксу (1-2 мг/кг маси).



Алгоритм невідкладної допомоги при анафілактичному шоці

Невідкладна допомога:


  • 1.Негайно припинити надходження до організму алергену:

    • припинити введення ліків;

    • хворого покласти (голова повинна бути нижче ніг), повернути голову набік, вивести нижню щелепу;

    • наложити джгут проксимально від міста введення ліків або укусу комахи;

    • обколоти місце введення 0,1% розчином адреналіну гідрохлоріда або 0,18% розчином адреналіну гідротартрата – 0,1 мл/рік життя, не більше 0,5 мл;

    • прикласти лід або грілку з холодною водою;

    • у випадку потрапляння алергену на слизові оболонки промити проточною водою та закапати розчином адреналіну, при потраплянні алергену через ротову порожнину – промити шлунок, ввести сорбент

    3.Ввести глюкокортікоїди:

    • преднізолон 3-5 мг/кг або гідрокортизон 5-10 мг/кг

    2.Негайно припинити надходження до організму алергену:

    • підшкірно або внутрішньом’язово ввести 0,3-0,5 мл 0,1% розчина адреналіну гідрохлоріда

    4.Якщо не вдається стабілізувати АТ:

    • внутрішньовенне введення норадреналіну або мезатону 0,2-1,0 мл 0,1% розчину

    5.Інфузійна терапія:

    • реополіглюкін, 5% альбумін 20мл/кг, розчин Рінгера, 0,9% NaCl

    6.При необхідності провести серцево-легеневу реанімацію

    7.Після відновлення гемодінаміки:

    • 2% розчин супрастину 0,1-0,15 мл/рік життя, не більше 1,0 мл

Додаток 27



Інструкція з оцінювання

навчальної діяльності лікарів - інтернів та курсантів

факультету інтернатури та післядипломної освіти ДонНМУ ім. М.Горького

I. Поточна навчальна діяльність

Оцінювання навчальної діяльності проводиться стандартизовано. Відповідно до структури практичного заняття визначаються основні види діяльності, які оцінюються, насамперед самостійна робота та поточний тестовий контроль. За кожен з них виставляється окрема оцінка.



Оцінювання самостійної роботи інтернів та курсантів - це оцінка ступеня оволодіння уміннями та навичками. Зміст самостійної роботи залежить від характеру предмета й рівня навчання, тому на кожній кафедрі він визначається окремо.

Кафедра, відповідно до цілей заняття та навчального плану, визначає типові задачи діяльності та умінь, що перевіряються та оцінюються.

Наприклад:


  • визначення основних симптомів та синдромів (на основі опитування та фізикального обстеження), визначення попереднього діагнозу;

  • визначення плану додаткових методів обстеження та оцінювання результатів;

  • проведення диференційного діагнозу та визначення заключного діагнозу;

  • визначення тактики ведення хворого, визначення питань профілактики, реабілітації хворого;

  • діагностика та лікування невідкладних станів згідно з темою заняття.

На кафедрах гігієнічного профілю оцінюється вміння працювати з приладом і (або) володіння спеціальними методиками досліджень. Для максимальної формалізації кожне таке завдання передбачає поетапне виконання операцій. У вигляді послідовних кроків варто представити й методику оцінки компонентів об'єкта дослідження.

Виконання типових задач діяльності та умінь, що перевіряються, оцінюється балами "1", "0,5" та "0" (виконано, виконано не повністю, не виконано).

Оцінки виставляються на основі суми балів, отриманих курсантами та інтернами при оцінюванні ступеню оволодіння практичними навичками.

Результат оволодіння практичними уміннями визначається в оцінках 5 - "відмінно", 4 - "добре", 3 - "задовільно", 2 - "незадовільно".

Критерії оцінки:


  • 5 балів - "відмінно";

  • 4.5 - 4,0 балів - "добре";

  • 3,5 - 3,0 бала - "задовільно";

  • 2.5 бала і менш - "незадовільно".

Поточний тестовий контроль здійснюється за допомогою індивідуальних наборів тестів формату А, що перевіряють досягнення конкретних цілей заняття.

Оцінка за роботу з тестовими завданнями виставляється згідно зі шкалою:



  • При наявності до 10 % помилкових тестів - «5»,

  • 11 -25 % помилкових тестів - «4»,

  • 26-40 % помилкових тестів - «3»,

  • більше 40 % помилкових тестів - «2»


II. Організація та проведення іспитів

Іспити проводяться у два етапи. На першому етапі здійснюється тестування за допомогою наборів тестів, що охоплюють кінцеві цілі предмета. Всі, хто навчається, отримують тести с однаковим набором операцій Час для проведення першого етапу іспиту визначається виходячи з того , що на рішення одного завдання відводиться 1 хвилина.

Оцінювання першого етапу іспитів проводиться за наступними критеріями:


  • При наявності до 10 % помилкових тестів - «5»

  • 11 -25 % помилкових тестів - «4»

  • 26-40 % помилкових тестів - «З»

  • більше 40 % помилкових тестів - «2»

Другий етап перевіряє ступень оволодіння практичними уміннями. Перелік практичних навичок, які оцінюються, визначаються кінцевими цілями дисципліни.

В разі отримання незадовільної оцінки на одному з етапів, оцінка іспиту – незадовільно.



При позитивній оцінці на обох етапах загальна оцінка з іспиту являє собою співвідношення 1/3 оцінки другого етапу й 2/3 - першого етапу. Для розрахунку загальної оцінки необхідно оцінку з тестового контролю подвоїти, додати до неї оцінку за практичну частину й розділити на 3.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка