Методичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина»



Сторінка4/47
Дата конвертації14.07.2018
Розмір5.02 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   47

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ


  1. Обстеження здорової дитини в умовах поліклініки.

  2. План огляду здорової дитини.

  3. Методи оцінки фізичного та психомоторного розвитку.

  4. Методи оцінки вигодовування та харчування.

  5. Календар проведення профілактичних щеплень. Протипоказання. Несприятливі події. Ускладнення.

  6. Деонтологія в роботі сімейного лікаря.


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ (ДИВ. ДОДАТОК 3)
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

Основні джерела

  1. Майданник В. Г. Педиатрия: Учебник для студентоввысших мед. учеб. заведений III-IV уровнейаккредитации. 3-е изд., испр.; и доп. 2006. – 1125 с.

  2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.03.2008 № 149 «Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»

  3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16.09.2011 №595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»

  4. Лекції кафедри.

  5. Граф логічної структури, алгоритм.



Додаткові джерела

  1. Дитячі хвороби/ За ред. В.М. Сідельникова, В.В.Бережного.- К.:Здоров’я, 1999. – 734 с.

  2. Медицина дитинства/ За редакцією П.С. Мощича.- К.:Здоров’я, 1994. – Т. 1-4.- 2350с.


ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ

Алгоритм (див. додаток 4)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Завдання 1.

Дитина народилася на 34 тижні вагітності масою 1900 г.

При досягненні якої маси тіла йому можна проводити щеплення проти туберкульозу?


  1. 2000 г.

  2. 3000 г.

  3. 2500 г.

  4. 1500 г.

  5. 3500 г.


Завдання 2.

Дитина 5 діб, від нормальної вагітності, народилася з масою 3 600г, оцінка за шкалою Апгар 8-9 балів, закричала відразу, до грудей прикладена в родильному залі. Виписана з пологового будинку на 4-у добу. На який день після виписки з пологового будинку дитина повинна бути оглянута сімейним лікарем?



  1. На четверту добу.

  2. На другу добу.

  3. У перші три дні.

  4. У перші сім днів.

  5. У першу добу.


Завдання 3.

До сімейного лікарязвернулася мама дитини 7 міс. зіскаргами на недостатню прибавку маситіла. Масатіла при огляді – 7100 г, довжина – 63 см. Дитинанародилася в терміні 39 тижніввагітності з масоютіла3200 г. Оцінитевідповідністьмаситілавіковійнормі.

А. Виснажена.

В. Дужевиснажена.

С. Ризикнадмірної ваги.

D. Нормальна.

Е. Надмірна вага.
Завдання 4.

Новонароджена дитина була виписана з пологового будинку на 4 добу. Під час первинного огляду сімейним лікарем вдома після виписки дитини із родопомічного закладу з метою раннього виявлення критичної коарктації аорти необхідно провести?

А. Оцінку артеріального тиску.

В. Оцінку пальпації пульсу на стегнових артеріях.

С. Оцінку стану поверхневої венозної системи.

D. Оцінку стану шкіри та слизових.

Е. Оцінку стигм дизембріогенезу.
Завдання 5.

Батьки з дитиною віком 3 міс. прибули на поліклінічний прийом з метою проведення вакцинації. Огляд по органам і системам патології не виявив. Які умови необхідні для проведення планової вакцинації?

А.Вакцинація проводиться, якщо під час огляду не виявлено патології по органам і системам.

B. Вакцинація проводиться, якщо дитина не хворіла впродовж 2 тижнів.

C. Вакцинація проводиться тількипри наявностіпоінформованоїзгоди батьків.

D.Вакцинація проводиться, якщо у дитини відсутні протипоказання до профілактичних щеплень.

E. Все вищевказане.
КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ - ІНТЕРНІВ

НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Практичне заняття починається з визначення рівня підготовки до заняття – застосовуються тести для визначення початкового рівня за темою заняття.

Після цього самостійно проводять амбулаторний прийом здорових дітей. При цьому вони оцінюють антропометричні параметри, дані психомоторного розвитку, приділяють особливу увагу питанням вигодовування та профілактичного щеплення. Разом з викладачем проводиться розбір 2-3 дітей.

В процесі розбору матеріалу викладач коригує відповіді лікарів-інтернів, виправляє помилки.



Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються згідно інструкції з оцінювання навчальної діяльності лікарів - інтернів та курсантів факультету інтернатури та післядипломної освіти ДонНМУ ім. М.Горького. Обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.
ПОРУШЕННЯ ФОСФОРНО-КАЛЬЦІЄВОГО ОБМІНУ.

РАХІТ ТА РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ, ГІПЕРВІТАМІНОЗ D.

СПАЗМОФІЛІЯ ТА ЇЇ ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА З ІНШИМИ

СУДОМНИМИ СИНДРОМАМИ.


ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНІ СТАНИ У ДІТЕЙ.

СИНДРОМ РАПТОВОЇ СМЕРТІ НЕМОВЛЯТ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ


Рахіт є одним з найпоширеніших захворювань у дітей раннього віку. Він зустрічається в більшості дітей перших двох років життя і сприяє частому виникненню бронхолегеневих захворювань, особливо пневмоній. Крім того, у хворих порушується функціональна діяльність серцево-судинної системи, травного тракту та інших органів. З проблемою рахіту тісно зв'язане виникнення спазмофілії – загрозливого стану, що вимагає проведення невідкладних терапевтичних заходів. Тому освоєння цієї теми є необхідним для практичної діяльності сімейного лікаря.

Загальна мета:уміти діагностувати і лікувати дітей з рахітом, рахітоподібними захворюваннями, спазмофілією, гіпервітамінозом D.

Конкретні цілі


Цілі вихідного рівня





Уміти




1. Виявити основнісиндроми рахіту, рахітоподібних захворювань, спазмофілії, гіпервітамінозу D, залізодефіцитних станів у дітей на підставі оцінки фізикальних досліджень, даних анамнезу.





1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження і розпізнавати основні симптоми рахіту, спазмофілії, гіпервітамінозу D у дітей – кафедри пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії.

2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, інтерпретувати й оцінювати результати додаткових досліджень.





2. Визначати етіологічні та причинно-значимі фактори, що привели до розвитку захворювань, знати їхній патогенез – кафедри біохімії, патологічній фізіології, госпітальній педіатрії.

3. Провести диференційну діагностику на підставі диференційно-діагностичного алгоритму.




3. Оцінювати дані лабораторних й інструментальних досліджень – кафедри пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії.

4. Діагностувати невідкладні стани і надавати допомогу при них.




4. Обґрунтувати вибір груп препаратів, які застосовуються для фармакотерапії рахіту, спазмофілії, гіпервітамінозу D у дітей – кафедри фармакології і фармакотерапії, факультетської, госпітальної педіатрії.

5. Встановити діагноз відповідно до класифікації.







6. Призначити лікування і розробити тактику диспансерного спостереження, профілактика.








Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   47


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка