Методичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина»



Сторінка12/47
Дата конвертації14.07.2018
Розмір5.02 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   47


ЗАДАЧІ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Для визначення вихідного рівня знань-вмінь Вам необхідно виконати наступні завдання.



Завдання 1

Хлопчик народився від V вагітності, перебіг якої супроводжувався загостренням хронічного пієлонефриту, анемією середнього ступеню, артеріальною гіпертензією, закритою черепно-мозковою травмою в 32 тижні. Пологи II, в 38 тижнів, ускладнені слабкістю родової діяльності, проводилась медикаментозна стимуляція. Попередній діагноз - внутрішньоутробне інфікування. Які дані анамнезу свідчать про це?

А. Анемія.

В. Родостимуляція.

С. Артеріальна гіпертензія.

Д. Хронічна бактеріальна інфекція.

Е. Черепно-мозкова травма.
Завдання 2

У доношеної клінічно здорової дитини на 3 добу життя з’явились зригування, тахіпное, тахікардія, в’ялість, мелена, блідість шкіри. Запідозрено геморагічну хворобу новонародженого. Які симптоми вказують на це?

А. В’ялість.

В. Зригування.

С. Мелена.

Д. Тахікардія.

Е Тахіпное.
Завдання 3

Дівчинка від II вагітності, I пологів, ускладнених передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти. Дитина народилася з анемією тяжкого ступеня. Розпочато інтенсивну терапію. Який з лікувальних засобів є основним у цій ситуації?

А. Антибіотики.

В. Відмиті еритроцити.

С. Інфузійна терапія.

Д. Кардіотрофіки.

Е. Нейрометаболіти.
Завдання 4

Новонароджений хлопчик з вродженим гідронефрозом обох нирок має субфебрилітет. В аналізі сечі лейкоцитурія, помірна протеїнурія. Бактеріологічно виявлена грамнегативна флора. Яка подальша тактика лікування?

А. Антибіотики.

В. Інфузійна терапія.

С. Трофічні препарати.

Д. Протигрибкові препарати.

Е. Вітаміни.


Завдання 5

У хлопчика на 3 добу життя на шкірі тулуба з’явилися 4 в’ялі пухирі до 3 см в діаметрі, заповнені мутною рідиною. Апетит нормальний, температура 37,2ºС. Мати – носій золотистого стафілококу.

Про яке ураження шкіри йдеться?

А. Везикулопустульоз.

В. Пухирчатка новонародженого.

С. Ексфоліативний дерматит Риттера.

Д. Псевдофурункульоз Фігнера.

Е. Стрептодермія.



Завдання 6

У дівчинки на третю добу життя з’явилось блювання з домішками крові, мелена. Встановлено геморагічну хворобу новонародженого. Який препарат необхідно призначати новонародженим з метою профілактики даного стану?

А. Дицинон.

В. Вікасол.

С. Гепарин.

Д. Свіжозаморожену плазму.



Е. Глюконат кальцію.
Еталон відповіді: 1 – Д.
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ВИХІДНОГО РІВНЯ

  1. Аряев. Н. Л. Неонатология / Н. Л. Аряев. – Одесса. – 2006. – 834 с.

  2. Шабалов Н. П. Неонатология Т. 2 : учеб. Пособие в 2 томах / Н. П. Шабалов. 4-е узд. испр. и доп. – М. : МЕДпресс-информ, – 2006. – Т. ІІ. – 656 с.



ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Основні питання до семінару «Інфекційні ураження шкіри

новонародженого. Сепсис новонародженого»

  1. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри новонародженої дитини.

  2. Інфекційні ураження шкіри новонародженого: везикулопустульоз, пухирчатка новонародженого, ексфоліативний дерматит Риттера, псевдофурункульоз Фігнера, мастит новонароджених, некротична флегмона новонароджених, стрептодермії, пароніхії, герпетчні ураження шкіри, кандидозні ураження шкіри.

  3. Кон’юнктивіти новонароджених, профілактика, лікування.

  4. Значення патогенної, умовно-патогенної і нозокоміальної флори у виникненні септичного процесу у новонароджених.

  5. Патогенетичні аспекти генералізованої внутрішньоутробної інфекції.

  6. Клінічна картина септичного процесу у новонароджених.

  7. Методи діагностики внутрішньоутробної інфекції у новонароджених.

  8. Особливості і динаміка лабораторних показників, інструментальних методів дослідження при септичному процесі у новонароджених.

  9. Диференціальний діагноз сепсису у новонароджених.

  10. Сучасні підходи до терапії септичного процесу у новонароджених.

  11. Ускладнення, прогноз і диспансерне спостереження за новонародженими, які перенесли сепсис.

Теоретичні питання до практичного заняття

  1. Анемія. Критерії діагнозу. Основні причини.

  2. Клінічна картина анемії. Анемія недоношеної дитини.

  3. Профілактика та лікування анемії.

  4. Гіпорегенераторні анемії.

  5. Постгеморагічні анемії.

  6. Гемолітичні анемії. Причини.

  7. Геморагічна хвороба новонароджених (дефіцит вітаміну К). Групи ризику.

  8. Види геморагічної хвороби новонароджених (класична, рання, пізня).

  9. Диференціальний діагноз геморагічної хвороби новонароджених.

  10. Сучасні рекомендації щодо профілактики геморагічної хвороби новонароджених.

  11. Патологія сечостатевої системи. Інтерпретація аналізу сечі. Профілактика інфекційних уражень сечової системи.


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ (ДИВ. ДОДАТОК 5)
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

Основні джерела

  1. Аряев. Н. Л. Неонатология / Николай Леонидович Аряев. – Одесса, – 2006. – 834с.

  2. Волосовець О. П. Діагностика та терапія дефіцитних анемій у дітей //О. П. Волосовець, Н. В. Нагорна, С. П. Кривопустов та ін. – Донецьк: СПД Дмитренко Л. Р., 2007. – 40 с.

  3. Гойда Н.Г. Стабілізація стану новонародженої дитини перед транспортуванням і допомога під час транспортування. Навчально-методичний посібник. Частина друга (для викладача). / Н. Г. Гойда та інші. – Київ, – 2011. – 579 с.

  4. Наказ МОЗ України № 152 від 04.04.2005.р. «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною», http://www.moz.gov.ua

  5. Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Перинатальні інфекції» : Наказ МОЗ №906 від 27.12.2006» // Перинатология и педиатрия. – 2007. - №2. – С. 8-14.

  6. Наказ МОЗ України № 234 від 2007р. «Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах., http://www.moz.gov.ua

  7. Наказ МОЗ України № 584 від 29.08.2006.р. «Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні», http://www.moz.gov.ua

  8. Шабалов Н. П. Неонатология Т. 2 : учеб. Пособие в 2 томах / Н. П. Шабалов. 4-е узд. испр. и доп. – М. : МЕДпресс-информ, – 2006. – Т. ІІ. – 656 с.

  9. Перинатальные инфекции / Под ред. А. Я. Сенчук, Э. М. Дубоссарской. - М. - 2005. – 318 с.

  10. Слабкий Г. О. Неонатологія з позиції сімейного лікаря / Г. О. Слабкий, Т. К. Знаменська, В. Г. Бідний та ін. Київ. – 2009. – 435 с.


Додаткові джерела

    1. Безруков Л. О. Сепсис новорожденных : лекция / Л. О. Безруков, Л. В. Колюбакина // Совр. педиатрия. – 2008. - №2. – С. 166-170.

    2. Нечаев В. Н. Практические навыки в неонатологии : Учебное пособие. – М.: Практическая медицина, 2007 – 224 с.

    3. Посібник з неонатології: Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ : Фонд допомоги дiтям Чорнобиля. – 2010. – 856 с.

    4. Самсыгина Г. А. Сепсис и септический шок у новорожденных детей / Г. А. Самсыгина // Педиатрия – 2009. – Т. 87, №1. – С. 120-127.

    5. Сергевнин В. И. Влияние выкладывания новорожденного на живот родильницы на колонизацию кожных покровов ребенка материнской флорой / В. И. Сергевнин, Н. И. Маркович, И. С. Шарипова и др. // Педиатрия – 2009. – Т. 87, №1. – С. 8-10.

    6. Сучасні підходи до профілактики та лікування бактеріальних інфекцій у новонароджених : метод. рекомендації. – К., 2008. – 32 с.

    7. Шунько Є. Є. Сучасні підходи до профілактики та лікування бактеріальних інфекцій у новонароджених. Методичні рекомендації / Є. Є. Шунько, Краснова Ю. Ю., Костюк О. О. та ін. – Київ – 2008. – 32 с.


ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ
Алгорим (див. додаток 6)
СИСТЕМА ЦІЛЬОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Завдання 1

Дитина від VI вагітності, перебіг якої ускладнився загостренням хронічного холециститу, 2 епізодами ГРВІ, анемією легкого ступеня впродовж всієї вагітності. Пологи у 38 тижнів. Маса при народженні 2000,0 г, неохочий крик, термолабільність, мармуровість шкіри, дихальні розлади, гіперестезія, судоми тоніко-клонічного характеру, гепатоспленомегалія. В аналізі периферичної крові лейкоцитоз, тромбоцитопенія. Підвищен вміст сечовини і залишкового азоту. Визначте остаточний діагноз?

А. Пневмонія.

В. Перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС.

С. Сепсис.

Д. Менінгоенцефаліт.

Е. Пологова травма.
Завдання 2

Дівчинка від I нормальної вагітності, I патологічних пологів, ускладнених кровотечею (крововтрата біля 800,0). Маса при народженні – 3300,0, оцінка за шкалою Апгар 2-4 бали. При огляді дихальна недостатність, блідість шкіри з дифузним ціанозом. В аналізі периферичної крові: Нв – 87 г/л, Нt – 32%, ретикулоцити – 0,008 Г/л. Визначте попередній діагноз?

А. Гостра пневмонія.

В. Асфіксія важкого ступеня.

С. Вроджена вада серця.

Д. Гостра постгеморагічна анемія.

Е. Внутрішньоутробна інфекція.

Завдання 3

Доношеній дівчинці на 4 добу життя встановлено в зв’язку з ознаками шлунково-кишкової кровотечі встановлено геморагічну хворобу новонародженого. В аналізі периферичної крові: Нв – 258 г/л, Ер. – 4,7 Г/л, Нt – 46%. Призначте лікування?

А. Трансфузія свіжозамороженої плазми.

В. Гемотрансфузія.

С. Кортикостероїди.

Д. Вітамін К.

Е. Вітамін Е, глюконат кальцію.

Завдання 4

У доношеної новонародженої дівчинки в аналізі сечі: колір – жовто-червоний, щільність – 1005, білок – 0,33 г/л, еритроцити – 1/3 поля зору, лейкоцити – 3-5 в полі зору, епітелій плоский – поодинокий.

Надайте інтерпретацію аналізу сечі?

А. Гіпостенурія, гематурія.

В. Протеїнурія, гематурія.

С. Гематурія, лейкоцитурія.

Д. Лейкоцитурія, протеїнурія.

Е. Все перераховане вище.


Завдання 5

Дитина від II нормальної вагітності, II пологів, термін гестації 40 тижнів, маса 4000,0 г, довжина тіла 58 см. Проведено кесарський розтин у зв’язку з відшаруванням плаценти. Шкіра бліда, пульс на периферичних сосудах відсутній, ЧСС 90 уд./хв.., м’язовий тонус знижений, симптом «білої плями» 6 секунд. Визначте тактику лікування?

А. Ввести фізіологічний розчин 10мл/кг протягом 5 хв.

В. Ввести альбумін 10 мл/кг протягом 10 хв.

С. Ввести реополіглюкін 10 мл/кг протягом 10 хв.

Д. Ввести одногрупну плазму 10 мл/кг протягом 5 хв.

Е. Все перераховане невірно.
Завдання 6

Дівчинці 1 місяць, народилася у терміні гестації 36 тижнів із масою 2600,0 г. Знаходиться на грудному вигодовуванні. За перший місяць додала в масі 600,0 г. В якій добовій дозі необхідно призначити препарати заліза для попередження розвитку ранньої анемії недоношеної дитини?

А. 0,1-0,4 мг/кг.

В. 0,5-1,0 мг/кг.

С. 1,5-2,0 мг/кг.

Д. 3,0-4,0 мг/кг.

Е. 5,0-6,0 мг/кг.
КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку практичного заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань лікарів-інтернів з використанням тестів і клінічних задач, що були розв’язані під час позааудиторної підготовки.

Потім лікарі-інтерни під контролем викладача курирують хворих у палатах відділення. Збирають анамнез, оглядають дитину, складають попередній діагноз, план обстеження і план лікування. Коментують лабораторні дослідження, що є в історіях хвороби, відповідають на деякі теоретичні питання стосовно хворого. Викладач корегує відповіді лікарів-інтернів та виправляє помилки.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються згідно інструкції з оцінювання навчальної діяльності лікарів - інтернів та курсантів факультету інтернатури та післядипломної освіти ДонНМУ ім. М.Горького. Обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.


ВНУТРІШНЬОУТРОБНІ ІНФЕКЦІЇ

(ТОКСОПЛАЗМОЗ, ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ, ЛІСТЕРІОЗ,

ХЛАМІДІЙНА ІНФЕКЦІЯ, ГЕРПЕС, СИФІЛІС, ФЕТАЛЬНІ ГЕПАТИТИ).

НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ У НОВОНАРОДЖЕНИХ.

НОВОНАРОДЖЕНІ ВІД ВІЛ-ПОЗИТИВНИХ МАТЕРІВ ТА

МАТЕРІВ З ВІДКРИТОЮ ФОРМОЮ ТУБЕРКУЛЬОЗУ.

РЕЖИМ ЩЕПЛЕННЯ ЗДОРОВИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Актуальність проблеми внутрішньоутробних інфекцій обумовлює їх широка поширеність серед населення, висока смертність серед дітей першого року життя, формування вроджених вад розвитку у дітей з внутрішньоутробним інфікуванням, високий рівень виявлення у дітей з алергічними захворюваннями (до 70% випадків), участь у розвитку системних та аутоімунних захворювань. Некротизуючий ентероколіт (НЕК) діагностують у 5% новонароджених, які надходять у відділення інтенсивної терапії з приводу різних невідкладних станів. Новонароджені від ВІЛ-позитивних матерів та матерів з відкритою формою туберкульозу через високий ризик інфікування потребують визначення тактики подальшого ведення одразу після народження, а також ретельного диспансерного спостереження. Своєчасна діагностика та лікування внутрішньоутробних інфекцій, некротизуючого ентероколіту є основними умовами збереження життя дітей з даними захворюваннями. Знання підходів до надання допомоги новонародженим від ВІЛ-позитивних матерів та матерів з відкритою формою туберкульозу є необхідним для практичної діяльності сімейного лікаря.



Загальна мета: вміти діагностувати та визначати тактику ведення дітей з внутрішньоутробними інфекціями (токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція, лістеріоз, хламідійна інфекція, герпес, сифіліс, фетальні гепатити), некротизуючим ентероколітом, новонароджених від ВІЛ-позитивних матерів та матерів з відкритою формою туберкульозу, знати режим щеплення здорових новонароджених.

Конкретні цілі


Цілі вихідного рівня


Уміти




1. На підставі скарг, анамнезу фізікального обстеження виділити головні клінічні синдроми токсоплазмозу, цитомегаловірусної інфекції, лістеріозу, хламідійної інфекції, герпесу, сифілісу, фетальних гепатитів, некротизуючого ентероколіту.




  1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження дітей і розпізнавати основні симптоми токсоплазмозу, цитомегаловірусної інфекції, лістеріозу, хламідійної інфекції, герпесу, сифілісу, фетальних гепатитів, некротизуючого ентероколіту – кафедра пропедевтики дитячих хвороб, факультетської і госпітальної педіатрії.

2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, інтерпретувати і оцінити результати лабораторних, біохімічних, інструментальних обстежень.




2. Виділяти основні синдроми токсоплазмозу, цитомегаловірусної інфекції, лістеріозу, хламідійної інфекції, герпесу, сифілісу, фетальних гепатитів, некротизуючого ентероколіту – кафедра госпітальної педіатрії.

3. Визначити найбільш об'єктивні ознаки токсоплазмозу, цитомегаловірусної інфекції, лістеріозу, хламідійної інфекції, герпесу, сифілісу, фетальних гепатитів, некротизуючого ентероколіту за даними клінічного та інструментального обстеження дитини.




3. Оцінювати обсяг і послідовність лабораторних методів дослідження у дітей з токсоплазмозом, цитомегаловірусною інфекцією, лістеріозом, хламідійною інфекцією, герпесом, сифілісом, фетальними гепатитами, некротизуючим ентероколітом – кафедри пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії

4. Провести диференційну діагностику токсоплазмозу, цитомегаловірусної інфекції, лістеріозу, хламідійної інфекції, герпесу, сифілісу, фетальних гепатитів, некротизуючого ентероколіту за допомогою діагностичного алгоритму.





4. Проводити диференційну діагностику токсоплазмозу, цитомегаловірусної інфекції, лістеріозу, хламідійної інфекції, герпесу, сифілісу, фетальних гепатитів, некротизуючого ентероколіту у дітей – кафедра госпітальної педіатрії.

5. Визначити лікувальну тактику при токсоплазмозі, цитомегаловірусній інфекції, лістеріозі, хламідійній інфекції, герпесі, сифілісі, фетальних гепатитах, некротизуючому ентероколіті.

6. Розробити тактику диспансерного спостереження за новонародженими від ВІЛ-позитивних матерів та матерів з відкритою формою туберкульозу.


7. Розробити режим щеплення здорових новонароджених.







5. Розробляти тактику ведення дітей з токсоплазмозом, цитомегаловірусною інфекцією, лістеріозом, хламідійною інфекцією, герпесом, сифілісом, фетальними гепатитами, некротизуючим ентероколітом – кафедра госпітальної педіатрії.
6. Розробляти план диспансерного спостереження за новонародженими від ВІЛ-позитивних матерів та матерів з відкритою формою туберкульозу –

кафедра госпітальної педіатрії.

7. Розробляти режим щеплення здорових новонароджених – кафедра госпітальної педіатрії.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   47


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка