Методичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина»



Сторінка10/47
Дата конвертації14.07.2018
Розмір5.02 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   47

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПОПОВНЕННЯ ВИХІДНОГО РІВНЯ


  1. Ю.П.Вдовиченко та інші «Дихальна підтримка у новонароджених дітей».Частина друга (для викладача). Навчально-методичний посібник для лікарів-інтернів та лікарів- слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти. Київ.,2011.,612 с.

  2. «Невідкладні стани в педіатрії» Навчальний посібник за редакцією О.П.Волосовця та Ю.В.Марушко. Харків, 2008.,с.7--36; 56-65;

  3. Є.Є.Шунько та інші «Еталони практичних навичок в неонатологіі». Навчально-методичний посібник. Київ, 2011, 256 с.

  4. А.Ю.Ратнер «Неврология новорожденных» М.,2006,368с.

  5. Н.Л.Аряев «Неонатология». Одесса, 2006, 834с.

  6. «Актуальні питання педіатрії». За редакцією В.В.Бережного. Навчально-методичний посібник.. Київ, 2006, 430 с.

  7. Г.О Слабкий, Т.К.Знаменська та інші «Неонатологія з позиції сімейного лікаря». Навчально-методичний посібник Київ,2009. 436 с.

  8. «Посібник з неонатології».: Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля 2010., 856 с

  9. Н.П.Шабалов. Неонатология.- Москва. - 2006. –Т.ІІ.- С. 126-139.

  10. Джон П.Клоерті та інші. «Посібник з неонатології». Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля 2010., с.118-130.


ЗМІСТ НАВЧАННЯ

1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

    1. Показання до початку АВС-кроків первинної реанімації новонароджених.

    2. Оцінка ефективністі респіраторної діяльності у новонароджених (стан легеневої і серцево-судинної системи, колір шкірних покривів).

    3. Показання до штучної вентиляції легень у новонарождених.

    4. Проведення та оцінка ефективності штучної вентиляції легень у новонарождених.

    5. Показання та проведення непрямого масажу серця у новонарождених.

    6. Показання та протипоказання до введення медикаментів під час первинної реанімації новонародженого.

    7. Тактика лікування новонароджених з пологовою травмою ЦНС.

    8. Особливості перинатального періоду у дитини з алкогольною фетопатією.

    9. Особливості догляду за дітьми з уродженими вадами.


2. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ (ДИВ. ДОДАТОК 5)

3. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

  1. Судакар Г. Эзутачан. Практичний посібник з неонатології. Львів-Дейтрот-2002.-С.184-188, 243,257-267.

  2. «Руководство по практическим навыкам в гинекологии, акушерстве и неонатологии» А.Я.Сенчук с соавторами. Киев,2008, с.327-358.

  3. Траверсе Г.М., Цвіренко С.М., Мизгіна Т.І. Жовтяниці у новонароджених /Навчально-методичний посібник. – Полтава:Верстка. – 2003. – С.1-88.

  4. Наказ № 676 “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”.- Міністерство охорони здоров`я України.-Київ-2004.- 185с .

  5. «Руководство по практическим навыкам в гинекологии, акушерстве и неонатологии» А.Я.Сенчук с соавторами. Киев, 2008, ПРН-327-358; ФТ- 359-360; РТ-360; РДС- 360.

  6. Наказ МОЗ України № 312 «Про затвердження Клінічного протоколу первинної реанімації та післсреанімаційної допомоги новонародженим». Київ-2007р.

  7. Наказу МОЗ України №194 «Первинна реанімація новонароджених». 2003 рік.

  8. Наказ МОЗ України № 584 «Про затвердження клінічного протоколу «Медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні». Київ-2006.

  9. Наказ МОЗ України № 484 «Клінічний протокол надання допомоги новонародженим з дихальними розладами». Київ-2008 р.

  10. Наказ № 620 “Про організацію надання стаціонароної акушурсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні”//Міністерство охорони здоров`я України.-Київ-2003.- Розділ “Неонатологія”.

  11. Алгоритм і граф логічної структури.

  12. Лекції кафедри.


ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ

Алгоритм (див. додаток 6)
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Задача № 1

Хлопчик народився в стані важкої асфіксії. Пульс 80 за 1 хвилину, дихання аритмічне, поодинокі дихальні рухи, дифузний ціаноз шкіри, знижений тонус м‘язів. Лікар вирішив приступити до реанімаційних заходів.



Яке положення голови новонародженого повинно бути при наданні первинної реанімаційної допомоги?

  1. Голівка злегка закинута назад.

  2. Голівка нахилена вперед.

  3. Голівка сильно закинута назад.

  4. Голівка повернена вліво.

  5. Голівка повернена вправо.


Задача № 2

Новонароджена дитина в терміні гестації 39 тижнів з масою 3500г, довжиною 54см. Загальний стан при народженні середньої важкості. Оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині – 5 балів. Тяжкість стану обумовлена гострою асфіксією. Після проведення первинної реанімаційної допомоги з’явилося самостійне дихання, ЧСС 110 уд./хв., спостерігається акроціаноз.



Яка подальша дія лікаря?

  1. Додаткова оксигенація.

  2. Інтубація трахеї.

  3. Штучний масаж серця.

  4. Відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів.

  5. Допоміжна вентиляція легенів.


Задача № 3

У пологовому будинку народилась дівчинка з адреногенітальним синдромом, частим блюванням фонтаном, проносом, поліурією, артеріальною гіпотензією. АТ - 50/0 мм рт. ст. Лабораторно: гіпоглікемія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіперкаліємія.



З чим може бути з'язаний стан дівчинки?

  1. Гостра недостатність кори наднирників.

  2. Ферментопатія.

  3. Харчова токсикоінфекція.

  4. Дисбактеріоз.

  5. Гострий гастродуоденіт.


Задача №4

Доношений хлопчик народився у терміні гестації 40-41 тижнів. Безводний період 10 годин. Перебіг вагітності ускладнений хронічною фетоплацентарною недостатністю, прееклампсією. Встановлена внутрішньоутробна гіпоксія. В пологовій залі регистрирувався «скандуючий» крик, клонус очних яблук, пожвавість шкірних рефлексів, полікінез м'язових рефлексів.



Який діагноз найбільш ймовірний у дитини?

А. Пологова травма ЦНС.

В. Внутрішньоутробна інфекція.

С. Гіпоксичне ураження ЦНС.

D. Респіраторний дистрес.

Е. Асфіксія в пологах.


Задача №5

Доношена дівчинка народилась від матері, що зловживала алкоголем. У пологах проводилася медикаментозна стимуляція. Під час огляду –дихання самостійне, рефлекси не викликаються. Дихальні рухи аритмічні, частота серцевих скорочень – 110 за 1 хв. Шкірні покриви з ціанотичним відтінком. Шкіра та слизові оболонки рожеві. Мікроцефалія. Численні стігми дизембріогенезу. Тремор кінцівок. Тони серця ритмічні, ЧСС – 120 у 1 хвилину.



Чим зумовлений стан дитини?

  1. Алкогольною фетопатією.

  2. Перинатальним ураженням ЦНС.

  3. Гострою асфіксією внаслідок аспірації навколоплідних вод

  4. Гострою асфіксією внаслідок відшарування плаценти

  5. Медикаментозною стимуляцією у пологах.



КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Практичне заняття починається з визначення рівня підготовки до заняття – застосовуються тести для визначення початкового рівня за темою заняття.

Самостійна робота інтернів під керівництвом викладача включає: курацію хворих (визначення основних симптомів та синдромів на основі опитування та фізікального обстеження), визначення попереднього діагнозу; визначення плану додаткових методів обстеження та оцінювання результатів; проведення диференційного діагнозу та постановка заключного діагнозу; визначення тактики ведення хворого, призначення лікування, невідкладних заходів, визначення питань профілактики, реабілітації хворого; лікувально-трудової експертизи; вирішення ситуативних задач.

Після закінчення самостійної роботи інтернів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь інтернів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) і ускладнення. Інтерни обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, лікувально-трудової експертизи, реабілітації тематичних хворих. Проводиться обговорення ситуаційних задач.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються згідно інструкції з оцінювання навчальної діяльності лікарів - інтернів та курсантів факультету інтернатури та післядипломної освіти ДонНМУ ім. М.Горького. Обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.
НЕОНАТАЛЬНІ ЖОВТЯНИЦІ. ГЕМОЛІТИЧНА ХВОРОБА НОВОНАРОДЖЕНИХ
Актуальність теми

Синдром жовтяничності шкірних покривів є неспецифічним, виявляється при багатьох захворюваннях, що перебігають з порушенням пігментного обміну і підвищенням рівня білірубіну в сироватці крові. Захворювання, що супроводжуються гіпербілірубінемією, відносяться до різних нозологічних форм – це інфекційні, гемолітичні, механічні і спадкові жовтяниці. В більшості випадків жовтяниця проявляється в перші 3 доби життя дитини, протікає сприятливо і розцінюється як «фізіологічний стан», оскільки найчастіше вона зумовлена особливостями розвитку та метаболізму дитини в цей період життя. Але, вільний білірубін - це нейротоксичне отруєння і за певних умов викликає специфічні ураження підкоркових ядер і кори головного мозку - білірубінову енцефалопатію.

В патології новонароджених гемолітична хвороба займає особливе місце. За відношенням до кількості пологів частота гемолітичної хвороби новонароджених (ГХН) складає від 1:150 до 1:400. Згідно з даними Г.П. Поленевої, діти з гемолітичною хворобою народжуються в 0,3 – 0,7 %; за даними О.Ф.Тура – у 0,2 – 0,5 % всіх пологів. Гемолітична хвороба новонароджених характеризується інтенсивним зростанням непрямого білірубіну, що призводить до пошкодження центральної нервової системи, органічного ураження, летальних випадків або стійкої інвалідізації.

Уміння своєчасно зорієнтуватися в характері гіпербілірубінемії, в клінічних варіантах гемолітичної хвороби новонародженого дозволяє призначити раціональну терапію, що зберігає життя хворої дитини і запобігає її інвалідізації.


Загальна мета: вміти діагностувати захворювання, пов`язане з порушенням білірубінового обміну і призначити лікування. Вміти проводити ранню діагностику різних форм і клінічних варіантів ГХН, скласти план комплексного лікування та профілактики резус сенсибілізації.


Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь

Вміти:





1.На підставі скарг, характеру жовтяничного синдрому, анамнезу і об`єктивних даних виявити провідні симптоми жовтяничного синдрому.

1.Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити фізикальне обстеження новонароджених з синдромом жовтяничності шкірних покривів (кафедри педіатрії №1, №2).

2.На підставі скарг, характеру жовтяничного синдрому, анамнезу і об`єктивних даних виявити провідні симптоми гемолітичної хвороби новонароджених.


2.Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити фізикальне обстеження новонароджених з гемолітичною хворобою (кафедри педіатрії №1, №2).

3.Визначити тактику лікування в залежності від характеру жовтяничного синдрому.

3.Вибирати групи засобів етіологічної, патогенетичної і симптоматичної терапії: медикаментозне лікування, реанімаційні заходи (кафедри фармакології, педіатрії №1, №2).

4. Визначити тактику лікування, показання для замісної гемотрансфузії при гемолітичній хворобі новонароджених.







ЗАДАЧИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Для того щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, приведеному нижче, інші вирішите самостійно.



Задача №1

У доношеного хлопчика віком 7 діб жовтяничність шкірних покривів, яка з'явилася на 3 добу життя, жовтяничне забарвлення поширилося на зону 2 по шкалі Крамера, рівень загального білірубіну 102 мкмоль/л, прямого 32 мкмоль/л, непрямого 70 мкмоль/л. Печінка, селезінка не збільшені. Мати дитини резус-позитивна. Вага тіла при народженні 3,200, довжина тіла 52 см, оцінка за шкалою Апгар 8-8 балів. До грудей прикладений в пологовій залі. Виписаний на 4 добу з рівнем загального білірубіну 92 мкмоль/л в задовільному стані, жовтяничність шкірних покривів зберігалася.



Який симптом жовтяничного синдрому є провідним у визначенні тактики ведення дитини?

  1. Рівень загального білірубіну сироватки крові, час появи жовтяниці.

  2. Розмір печінки, селезінки, рівень загального білірубіну сироватки крові.

  3. Рівень непрямого білірубіну сироватки крові, час появи жовтяниці.

  4. Рівень прямого білірубіну сироватки крові, час появи жовтяниці.

  5. Рівень загального білірубіну сироватки крові, оцінка по шкалі Апгар.


Задача № 2

У доношеного хлопчика віком 2 діб від резус-негативної матері жовтяничність шкірних покривів, яка з'явилася на 1 добу життя, жовтяничне забарвлення поширилося на зону 5 по шкалі Крамера, рівень загального білірубіну 302 мкмоль/л, прямого 52 мкмоль/л, непрямого 250 мкмоль/л, еритроцити 2,0 Е/л, Hb 84 г/л, гематокрит 34%, погодинний приріст загального білірубіну 8 мкмоль/л. Вага тіла при народженні 4,200, довжина тіла 50 см, оцінка за шкалою Апгар 5-6 балів. Стан дитини тяжкий. Мають місце генералізовані набряки.



Ваш діагноз?

  1. Гемолітична хвороба новонародженого, змішана форма.

  2. Гемолітична хвороба новонародженого, анемічна форма.

  3. Гемолітична хвороба новонародженого, жовтянична форма.

  4. Гемолітична хвороба новонародженого, набрякова форма.

  5. Рання жовтяниця новонародженого.


Задача № 3

У доношеної дівчинки віком 1,5 доби виражена жовтяничність шкірних покривів, яка з'явилася в перші 24 години життя, жовтяничне забарвлення поширилося на зону 4 по шкалі Крамера на другу добу життя. Мати дитини резус-позитивна. Вага тіла при народженні 2,100, довжина тіла 45 см, оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів. До грудей прикладена в пологовій залі. Смоктання слабке. Дитина загальмована, сонлива. Рефлекси новонародженого знижені.



Що треба зробити до отримання результату загального білірубіну сироватки крові?

  1. Негайно розпочати проведення фототерапії.

  2. Призначити внутрішньовенне введення рідини 100 мл/кг маси тіла.

  3. Провести замінне переливання крові.

  4. Провести транскутанну білірубінометрію.

  5. Провести пряму пробу Кумбса.

Задача №4

У доношеної дівчинки віком 1 добу, резус-позитивної, II (А) групи крові від резус-негативної матері, I (0) групи крові жовтяничність шкірних покривів, яка з'явилася наприкінці 1 доби життя, жовтяничне забарвлення поширилося на зону 4 по шкалі Крамера, рівень загального білірубіну 312 мкмоль/л, погодинний приріст загального білірубіну 9 мкмоль/л., еритроцити 2,0 Е/л, Hb 94 г/л, гематокрит 35%, Вага тіла при народженні 3,200, довжина тіла 51 см, оцінка за шкалою Апгар 6-6 балів. При якому погодинному прирості загального білірубіну показане замінне переливання крові?



  1. При несумісності за Rh-фактором ≥ 7 мкмоль/л, за системою АВО10 мкмоль/л

  2. При несумісності за Rh-фактором ≥ 5 мкмоль/л, за системою АВО7 мкмоль/л

  3. При несумісності за Rh-фактором ≥ 9 мкмоль/л, за системою АВО12 мкмоль/л

  4. При несумісності за Rh-фактором ≥ 6 мкмоль/л, за системою АВО15 мкмоль/л

  5. При несумісності за Rh-фактором ≥ 10 мкмоль/л, за системою АВО12 мкмоль/л





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   47


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка