Методичні вказівки для самостійної роботи студентів зі спеціальності «Економічна та соціальна географія»



Скачати 404.65 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації12.06.2019
Розмір404.65 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

ГЕОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

I РЕГІОНОЗНАВСТВА

НЄМЕЦЬ К.А.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів

зі спеціальності «Економічна та соціальна географія»


з курсу

«ІНФОРМАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ»

Харків 2010




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

ГЕОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

I РЕГІОНОЗНАВСТВА



НЄМЕЦЬ К.А.



Методичні вказівки для самостійної роботи студентів

зі спеціальності «Економічна та соціальна географія»


з курсу


«ІНФОРМАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ»




Харків 2010

Рекомендовано до друку вченою радою геолого-географічного факультету (протокол № 9 від 3 червня 2010 року)

Методичні вказівки розроблено відповідно до програми курсу «Інформаційна географія», який має головною метою забезпечення підготовки майбутніх фахівців соціо-економгеографів стосовно компетентності в аналізі інформаційних процесів в соціогеосистемах .

Мета: надати методичну допомогу студентам у само­стійній роботі при вивченні курсу «Інформаційна географія».

Методичні вказівки розраховані на студентів денного і заочного відділень геолого-географічного факультету, які навчаються за спеціальністю «Економі­чна і соціальна географія». Вони містять загальні відомості про курс, тематичний план навчальних модулів, вимоги до формування компетентностей студен­тів, рекомендовану літературу, перелік тем рефератів, зміст лабораторних занять, методичні вказівки до їх виконання, інструкцію для використання навчальних програм для ПК для моделювання розвитку ієрархічних систем, питання до модуль­ного контролю, систему оцінювання навчальних досягнень студентів тощо.




Місце та значення курсу

Курс «Інформаційна географії» викладається у 10 семестрі і є спеціальним у підготовці магістрів та спеціалістів соціально - економічної географії.



Мета курсу – сформувати у студентів компетентності стосовно сутності і механізмів інформаційних процесів в соціогеосистемах, а також підходів та методів їх дослідження.

Завдання курсу:

  • сформувати у студентів сучасні знання про типи інформаційного обміну і види інформації в соціогеосистемах;

  • сформувати у студентів знання про механізми та сутність інформаційних процесів в соціогеосистемах;

  • сформувати у студентів вміння користуватися методами дослідження та аналізу інформаційних процесів в соціогеосистемах;

  • сформувати у студентів практичні навички використання інформаційних показників в суспільно – географічних дослідженнях.

Курс «Інформаційна географія» базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін, як вища математика, теорія ймовірностей і математична статистика, фізика, інформатика, геоінформаційні технології, філософія, історія і методологія географічної науки, суспільна географія, фізична географія, моделювання суспільно – географічних процесів тощо. У процесі вивчення цього курсу студенти отримують базові знання з теорії інформації, інформаційної теорії еволюції систем, загальної теорії розвитку систем, синергетики, вивчають основи інформаційної концепції взаємодії суспільства і природи.

Лабораторні заняття з курсу «Інформаційна географія» мають метою закріплення у студентів навичок кількісної оцінки інформаційної ентропії складних систем, інтерпретації її динаміки, застосування комп'ютерних технологій і спеціального програмного забезпечення для вивчення розвитку складних систем різної природи, остаточного формування компетентності в дослідженні інформаційних процесів у соціально- географічних системах.



Зміст курсу

Модуль 1. Вступ.

Визначення інформаційної географії. Об’єкт та предмет інформаційної географії. Поняття «інформація», його інтерпретація та еволюція. Поняття про інформаційну складову соціально – географічного процесу. Місце інформаційної географії в системі природничих наук і в сімействі наук про Землю. Історія дослідження інформації в природничих та суспільних науках. 2 год.



Поняття, що вивчаються: інформаційна географія, соціально – географічний процес, інформаційна складова соціально – географічного процесу, інформація як сукупність даних, інформація як міра організованості (неоднорідності, різноманіття),інформація як відображення траєкторії розвитку системи.

Контрольні запитання до модулю 1:

  1. Обґрунтувати визначення поняття «Інформаційна географія».

  2. Зв’язок інформаційної географії з іншими науками.

  3. Визначення об’єкту інформаційної географії.

  4. Визначення предмету інформаційної географії.

  5. Основні відмінності інформаційної географії від інформатики і ГІС - технологій.

  6. Визначення поняття «інформація» як сукупності даних про певний сегмент дійсності.

  7. Інформація як міра неоднорідності, різноманіття, організованості, структурованості систем.

  8. Інформація як відображення еволюції систем.

  9. Інформація як фундаментальна основа існування Геоверсуму.

  10. Інформаційна складова соціально – географічного процесу.

  11. Кібернетичні аспекти діяльності суспільства.

  12. Місце інформаційної географії в системі природничих наук.

  13. Місце інформаційної географії у сімействі наук про Землю.

  14. Історія дослідження інформаційних процесів у природі та суспільстві.

Література до модуля 1:

  1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. - М.: 1994.

  2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно - терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983.

  3. Арманд А.Д. Информационные модели природных комплексов. - М.: Наука, 1975.

  4. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем. – М.: Наука, 1988.

  5. Багров Н.В. География в информационном мире. - К.: Лыбидь, 2005.

  6. Беркович С.Я. Клеточные автоматы как модель реальности: Поиски новых представлений физических и информационных процессов. - М.: Изд – во МГУ, 1993.

  7. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986.

  8. Бониц М. Научное исследование и научная информация. – М.: Наука, 1987.

  9. Бриллюэн Л. Наука и теория информации. - М.: Госизд–во физ.–мат. лит – ры, 1960.

  10. Бриллюэн Л. Научная неопределенность и информация. Пер. с англ. Т.А. Кузнецовой. - М.: Мир, 1966.

  11. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине. - М.: Наука, 1983.

  12. Голицын Г.А., Петров В.М. Информация - поведение – творчество. – М.: Наука, 1991.

  13. Гришкин И.И. Понятие информации. Логико – методологический аспект. М., 1973.

  14. Дайзард В. Грядущий информационный век. - М.: ИНИОН, 2002.

  15. Дульнев Г.Н. Информация - фундаментальная сущность природы // Терминатор. 1996, №1.

  16. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура. - М.: ГУ ВШЭ, 2000.

  17. Кочергин А.Н., Цайер З.Ф. Информациогенез и вопросы его оптимизации. – Новосибирск: Наука, 1977.

  18. Лийв Э.Х. Инфодинамика. Обобщенная энтропия и негэнтропия. – Таллин, 1998.

  19. Мелик – Гайказян И.В. Информационные процессы и реальность.- М.: Наука, 1984.

  20. Мелюхин И.С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденция развития. - М.: МГУ, 1999. – 208 с.

  21. Михайлов А.И., Черный А.И., Гиляревский Р.С. Научные коммуникации и информатика. - М.: Наука, 1976.

  22. Немец К.А. О системном подходе в управлении геопроцессом // Материалы науч. – практ. конф. "Экологическое образование и его роль в обеспечении устойчивого развития Крыма" (Симферополь, 9 – 11 октября 1996 г.), Симферополь: Крымская инициатива, 1997, часть II, с. 32 – 39.

  23. Немец К.А. Информационное взаимодействие природных и социальных систем. Монографія. Харків, Східно - регіональний центр гуманітарно - освітніх ініціатив, 2005, 428 с.

  24. Немец К.А. Закономерности информационного взаимодействия социальных и природных систем //Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 655. – Х.: Основа, 2005, с. 72 - 67.

  25. Немец Л.Н. Актогенез в социогеосистеме: потребности, мотивация и целеполагание.//Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія. № 563. – Харків, 2002, - с. 253 – 263.

  26. Немец Л.Н. Устойчивое развитие: социально – географические аспекты (на примере Украины): Монография. – Х.: Факт, 2003.

  27. Печчеи А. Человеческие качества: Пер с англ. - М., 1985.

  28. Полетаев И.А. К определению понятия «информация» / Исследования по кибернетике. - М., 1970.

  29. Ракитов А.И. Информационная революция: наука, экономика, технология. - М.: ИНИОН РАН, 1993.

  30. Сачков Ю.В. Информация и вероятность. / «Вопросы философии», 1971, № 6.

  31. Седов Е.А. К вопросу о соотношении энтропии информационных процессов и физической энтропии / «Вопросы философии», 1965, № 1.

  32. Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. - К.: Наук думка, 1988.

  33. Семенюк Э.П. Информация: явление, сущность, опыт категориального анализа / Междун. Форум по информатике и документации. - 1992. - Т. 17.

  34. Смирнов М.А. Информационная среда как объект географического исследования. / Известия РАН. Сер. географическая, 2002, №1, с. 15 – 19.

  35. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. – Новосибирск: Наука, 1978.

  36. Суханов А.П. Информация и человек. – М.: Советская Россия, 1980. – 204 с.

  37. Топчієв О.Г. Суспільно – географічні дослідження: методологія, методи, методики. Навч. посіб. – Одеса: Астропринт, 2005.

  38. Трауб Дж., Васильковский Г., Вожьняковский Х. Информация, неопределенность, сложность. Пер. с англ. О.Р. Чуян - М.: Мир, 1988.

  39. Урсул А.Д. Информация. Методологические аспекты. - М., 1971.

  40. Урсул А.Д. Проблема информации в современной науке. - М.: Наука, 1975.

  41. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001.

  42. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів, 2003.

  43. Эткинс П. Порядок и беспорядок в природе. Пер. с англ. Ю.Г. Рудого. -М.: Мир, 1987.


Модуль 2. Інформація як міра невизначеності і неоднорідності суспільно – географічних об’єктів.

Визначення та роль фундаментальних понять суспільної географії: «географічний простір», (координати географічного простору), «суспільно – географічний простір», (координати суспільно – географічного простору), «інформаційно – суспільно - географічний простір», (координати інформаційно – суспільно – географічного простору). Функціонування інформаційно – суспільно – географічного простору, роль інформації та інформаційного обміну у саморозвитку Універсуму. Філософські підходи до визначення ролі інформації і пізнанні світу.



4 год.

Поняття, що вивчаються: географічний простір, суспільно – географічний простір, інформаційно – суспільно – географічний простір, синергетична парадигма, інформаційно – синергетична парадигма суспільної географії, атрибутивна (аспектна) та функціональна (видова) концепції інформації, хаос, динамічний хаос, структура, організація системи, інформаційна ентропія, неоднорідність системи.

Навички, що формуються: вміння аналізувати філософські підходи до пізнання інформаційних процесів, використовувати поняття «інформація» для опису стану систем.

Контрольні запитання до модулю 2:

  1. Розкрити суть поняття «географічний простір», які координати використовуються у географічному просторі.

  2. Суть поняття «суспільно – географічний простір», блоки координат у суспільно – географічному просторі.

  3. Суть поняття «інформаційно – суспільно – географічний простір», блоки координат у інформаційно – суспільно – географічному просторі..

  4. Синергетика як наука про взаємодію.

  5. Синергетика як наука про саморозвиток систем.

  6. Особливості синергетичної парадигми в географічній науці.

  7. Особливості інформаційно – синергетичної парадигми в суспільній географії, її інноваційний потенціал.

  8. Атрибутивна концепція інформації, її основні положення.

  9. Функціональна концепція інформації, її основні положення.

  10. Хаос і динамічний хаос як можливий стан систем.

  11. Поняття про організованість і структурність систем.

  12. Закономірності переходу систем із стану динамічного хаосу в стан структурованості.

  13. Інформаційні показники організованості (неоднорідності) систем: інформаційна ентропія, приведена інформаційна ентропія, інформація.


Література до модуля 2:

    1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно - терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983.

    2. Арманд А.Д. Информационные модели природных комплексов. - М.: Наука, 1975.

    3. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем. – М.: Наука, 1988.

    4. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986.

    5. Бониц М. Научное исследование и научная информация. – М.: Наука, 1987.

    6. Бриллюэн Л. Наука и теория информации. - М.: Госизд–во физ.–мат. лит – ры, 1960.

    7. Бриллюэн Л. Научная неопределенность и информация. Пер. с англ. Т.А. Кузнецовой. - М.: Мир, 1966.

    8. Голицын Г.А., Петров В.М. Информация - поведение – творчество. – М.: Наука, 1991.

    9. Гришкин И.И. Понятие информации. Логико – методологический аспект. М., 1973.

    10. Дайзард В. Грядущий информационный век. - М.: ИНИОН, 2002.

    11. Дульнев Г.Н. Информация - фундаментальная сущность природы // Терминатор. 1996, №1.

    12. Кочергин А.Н., Цайер З.Ф. Информациогенез и вопросы его оптимизации. – Новосибирск: Наука, 1977.

    13. Мелик – Гайказян И.В. Информационные процессы и реальность.- М.: Наука, 1984.

    14. Михайлов А.И., Черный А.И., Гиляревский Р.С. Научные коммуникации и информатика. - М.: Наука, 1976.

    15. Немец К.А. Информационное взаимодействие природных и социальных систем. Монографія. Харків, Східно - регіональний центр гуманітарно - освітніх ініціатив, 2005, 428 с.

    16. Немец К.А. Закономерности информационного взаимодействия социальных и природных систем //Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 655. – Х.: Основа, 2005, с. 72 - 67.

    17. Немец К.А., Немец Л.Н. Информационная концепция развития социально – географических систем //Проблемы природопользования и экологическая ситуация в европейской России и сопредельных странах. ІІ Международная научная конференция, г. Белгород, 12 – 15 октября 2006 года. Белгород 2006, с. 100 – 102.

    18. Нємець К.А. Інформаційний ресурс суспільства як чинник соціального розвитку. //Регіональні географічні дослідження України та суміжних територій. Міжнародна науково – практична конференція, присвячена 70 – річчю утворення кафедри географії Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, 27 – 29 листопада 2006 року, Луганськ, 2006, с. 157 – 159.

    19. Немец Л.Н. Устойчивое развитие: социально – географические аспекты (на примере Украины): Монография. – Х.: Факт, 2003.

    20. Полетаев И.А. К определению понятия «информация» / Исследования по кибернетике. - М., 1970.

    21. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. - М.: Эдиториал УРСС, 2001.

    22. Седов Е.А. К вопросу о соотношении энтропии информационных процессов и физической энтропии / «Вопросы философии», 1965, № 1.

    23. Седов Е.А. Эволюция и информация. - М.: 1976.

    24. Седов Е.А. Взаимосвязь энергии, информации и энтропии в процессах управления и самоорганизации. / «Информация и управление. Философско - методологические аспекты». - М., 1985, с. 169 – 192.

    25. Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. - К.: Наук думка, 1988.

    26. Семенюк Э.П. Информация: явление, сущность, опыт категориального анализа / Междун. Форум по информатике и документации. - 1992. - Т. 17.

    27. Синергетика и социальное управление. - М.: РАГС, 1998.

    28. Синергетика: человек, общество. - М.: РАГС, 2000.

    29. Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. - М.: Прогресс-Традиция, 2002.

    30. Синергетическая парадигма. Когнитивно – коммуникативные стратегии современного научного познания. - М.: Прогресс-Традиция, 2004.

    31. Топчієв О.Г. Суспільно – географічні дослідження: методологія, методи, методики. Навч. посіб. – Одеса: Астропринт, 2005.

    32. Урсул А.Д. Информационный критерий развития в природе / «Философские науки», 1966, № 2.

    33. Урсул А.Д. Информация. Методологические аспекты. - М., 1971.

    34. Урсул А.Д. Проблема информации в современной науке. - М.: Наука, 1975.

    35. Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным системам. - М.: Мир, 1991.

    36. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів, 2003.

    37. Шредингер Э. Пространственно – временная структура Вселенной. -Новокузнецк, ИО НФМИ, 2000.

    38. Эбелинг В. Образование структур при необратимых процессах: Введение в теорию диссипативных структур. – М.: Мир, 1979.

    39. Эбелинг В., Энгель А., Файстель Р. Физика процессов эволюции. Синергетический подход. Пер. с нем. Ю.А. Данилова. – М.: Эдиториал УРСС, 2001.

    40. Эткинс П. Порядок и беспорядок в природе. Пер. с англ. Ю.Г. Рудого. -М.: Мир, 1987.


Модуль 3. Роль інформації у взаємодії систем різної природи.

Поняття про актогенез, як активний спосіб взаємодії соціуму з іншими системами, роль інформації в ньому. Визначальні компроміси в актогенезі. Поняття про виконавчу систему. Інформаційний потік в процесі актогенезу. Гносеологічний критерій природокористування. Інформаційний обмін та види інформації. Кількісна та семантична оцінка інформації. Інформаційний ресурс, його роль у житті суспільства. Види соціальної інформації та її функції. Інформаційний обмін в природних мінеральних та біологічних системах: рівні, механізми, наслідки. Інформаційний обмін в соціальних системах: індивідуальний, соціальний рівні. Основні принципи інформаційної взаємодії соціальних та природних систем.



4 год.

Поняття, що вивчаються: актогенез, цілеспрямування, засоби, методи, умови актогенезу, виконавча система, прямий, зворотний зв’язки в системі управління, керованість і спостережність систем, тезаурус, типи інформаційного обміну: управляючий, адаптивний, пізнавальний (активний та пасивний), види інформації: управляюча, адаптивна, моніторингова, оперативна, структурна, цінна інформація, соціальна інформація та її функції, інформаційний ресурс, механізми інформаційного обміну в біологічних системах, механізми і засоби інформаційного обміну в соціальних системах.

Компетентності стосовно навичок, що формуються: вміння аналізувати систему цілей, засоби, методи та умови актогенезу, будувати вхідний та вихідний вектори керованої системи, розрізняти типи інформаційного обміну і види інформації в конкретних ситуаціях, уміти кількісно визначати інформацію в простих процесах та явища, механізми інформаційного обміну в природних та соціальних структурах.

Контрольні запитання до модулю 3:

  1. Актогенез, його елементи, інформаційна сутність.

  2. Актогенез як процес взаємодії суспільства та природи.

  3. Основні компроміси актогенезу, їх роль і значення у природокористуванні.

  4. Виконавча система, її формування, функціонування, ефективність.

  5. Гносеологічний критерій природокористування, його суть і значення.

  6. Управляючий інформаційний обмін, приклади в реальних соціогеосистемах, мультисистемах природокористування.

  7. Адаптивний інформаційний обмін, його приклади в реальних природних та суспільних системах.

  8. Пізнавальний інформаційний обмін, його приклади в науці та освіті.

  9. Управляюча інформація і її роль в системах управління.

  10. Адаптивна інформація, механізми її генерації, її роль у взаємній адаптації систем.

  11. Моніторингова інформація, її роль у процесах управління і у природокористуванні.

  12. Оперативна інформація, її особливості і відмінності від моніторингової інформації.

  13. Структурна інформація в природних і соціальних системах як відображення історії формування та еволюції систем.

  14. Інформаційні потоки в актогенезі, їх складові і роль у цілеспрямуванні, формуванні і зміні виконавчих систем.

  15. Кількісна оцінка інформації, методи та підходи.

  16. Семантичний аналіз інформації.

  17. Поняття цінної інформації, її суб’єктивність і співвідношення із загальною інформацією.

  18. Соціальна інформація, її роль і значення у життєдіяльності суспільства.

  19. Види суспільної інформації.

  20. Функції соціальної інформації, особливості їх реалізації у суспільстві.

  21. Інформаційний ресурс суспільства, його складові.

  22. Значення інформаційного ресурсу у розвитку і життєдіяльності суспільства.

  23. Рівні інформаційного обміну у природних мінеральних і біологічних системах, його механізми та наслідки.

  24. Інформаційний обмін в соціальних системах: рівні, механізми, наслідки.

  25. Основні принципи інформаційної взаємодії соціальних і природних систем.


Література до модуля 3:

  1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно - терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983.

  2. Арманд А.Д. Информационные модели природных комплексов. - М.: Наука, 1975.

  3. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем. – М.: Наука, 1988.

  4. Багров Н.В. География в информационном мире. - К.: Лыбидь, 2005.

  5. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986.

  6. Вайдлих В. Социодинамика. Системный подход к математическому моделированию в социальных науках. - М.: Эдиториал УРСС, 2004.

  7. Венда В.Ф. Системы гибридного интеллекта: эволюция, психология, информатика. – М.: Машиностроение, 1990.


  8. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка