Методичні вказівки для підготовки до практичних занять І самостійного вивчення дисципліни «Міжнародні економічні відносини»



Сторінка4/6
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.1 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6
Тема 6. ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА
Зміст теми

    1. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин. Базова теорія тарифів.

    2. Вплив митних тарифів на споживачів, виробників і на державні фінанси.

    3. Регулювання міжнародної торгівлі ГАТТ-СОТ та їх роль у світовій торгівлі.

    4. Зовнішньоторговельна політика України.


Рекомендації щодо вивчення теми

Необхідно приділити увагу вивченню основних видів державного регулювання міжнародної торгівлі та цілей регулювання зовнішньої торгівлі. З’ясувати основні причини введення торговельних обмежень та їх вплив на різних суб’єктів ринкових відносин. Також студент повинен засвоїти регіональні характеристики сучасних тенденцій розвитку світової торгівлі, ознайомитися із сучасною структурою українського експорту/імпорту, рівнем її ефективності, вивчити причини, що обумовлюють ефективність/неефективність участі України у міжнародній торгівлі.


Питання для закріплення знань та самоконтролю

  1. Охарактеризуйте вільну та обмежену міжнародну торгівлю.

  2. Які використовуються показники масштабів міжнародної торгівлі?

  3. Що являє собою державне регулювання міжнародної торгівлі, і які його основні інструменти?

  4. У чому полягає політика вільної торгівлі? Які її основні переваги та недоліки?

  5. Які існують форми протекціонізму?

  6. У чому полягають цілі регулювання зовнішньої торгівлі?

  7. Якими є основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі в регіональному аспекті?

  8. Що служить основою для відставання темпів зростання торгівлі сировиною від загальних темпів зростання світової торгівлі?

  9. Якими є характерні риси українського експорту?

  10. Чим обумовлюється сучасний рівень ефективності українського імпорту?


Термінологічний словник до теми

  1. Вільна торгівля – політика мінімального державного втручання у зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

  2. Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.

  3. Квотування – обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період.

  4. Метод торгівлі – порядок виконання та організаційна форма зовнішньоторговельної угоди, спосіб здійснення торговельного обміну.

  5. Митний тариф – перелік ставок мита, які застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

  6. Мито – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

  7. Демпінг – продаж товару на зовнішньому ринку за ціною нижчою, ніж ціна аналогічного товару на внутрішньому ринку країни-експортера.

  8. Добровільне обмеження експорту – кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів із торгівлі обмежити обсяг експорту, яке фіксується в офіційній міжурядовій або неофіційній угоді про встановлення квот на експорт товарів.

  9. Експортна субсидія – пільга фінансового характеру, яку надає держава експортеру для розширення вивезення товарів за кордон.

  10. Ембарго – 1) заборона державою ввезення в будь-яку країну або вивезення з будь-якої країни товарів або валютних цінностей; 2) блокування торгівлі або введення обмежень на торгові операції ООН внаслідок порушення цією країною Уставу ООН або інших неприпустимих дій.

  11. Компенсаційне мито – імпортне мито, що встановлюється країною-імпортером для нейтралізації дії субсидії або пільги, яку надає країна-експортер своїм виробникам.

  12. Ліцензія – дозвіл, що видається державними установами на експорт або імпорт товарів у певній кількості за певний проміжок часу.

  13. Технічні бар’єри – приховані методи торгової політики, які виникають через те, що національні технічні, адміністративні, санітарні та інші норми і правила визначено таким чином, щоб обмежувати ввезення товарів із-за кордону.


Тести

1. Форми протекціонізму:

а) селективний, галузевий, колективний, прихований;

б) тарифний і нетарифний;

в) односторонній, двосторонній, багатосторонній.
2. Державне регулювання міжнародної торгівлі може бути:

а) тарифне й нетарифне;

б) одностороннє, двостороннє, багатостороннє;

в) селективне, галузеве, колективне, приховане.


3. До тарифних методів торговельної політики відносять:

а) мито, субсидії й квоти;

б) мито, квотування, ліцензування;

в) мито й тарифні квоти.

4. За способами стягнення мита бувають:

а) специфічні й адвалорні;

б) специфічні, адвалорні, преференційні;

в) специфічні, адвалорні, комбіновані.


5. За об'єктом обкладання мита бувають:

а) імпортні, експортні, антидемпінгові;

б) імпортні, експортні, транзитні;

в) специфічні, адвалорні, комбіновані.


6. Розбіжність між імпортною квотою й митом у тому, що лише мито:

а) приводить до підвищення цін;

б) приносить доходи в держбюджет;

в) приводить до скорочення світової торгівлі;

г) сприяє зниженню життєвого рівня в країні;

д) усі відповіді неправильні.


7. Якщо Україну вважати малим споживачем бавовни, то введення імпортного тарифу на цей товар приведе:

а) до зростання світових цін на бавовну;

б) до спадання цін на бавовну на світовому ринку;

в) не вплине на рівень світових цін на бавовну.




  1. Світові ціни визначаються:

а) як середні для всіх країн-виробників певного товару витратами виробництва;

б) як інтернаціональна вартість товару, що визначається головними продавцями й покупцями певних видів продукції;

в) за допомогою договорів між найбільшими експортерами й імпортерами певної продукції;

г) як монопольні ціни найбільших постачальників і споживачів товарів.


Практичні завдання

1. Світова ціна тростинного цукру становить 250 дол. за 1 т. У відкритій економіці виробництво цукру в Бразилії становить 2 млн т, споживання – 3 млн т. При запровадженні 20% імпортного мита виробництво цукру в Бразилії зросло до 2,4 млн т, а споживання скоротилося до 2,8 млн т Визначте:

1) ціну 1 тонни цукру на ринку Бразилії після запровадження мита;

2) обсяги імпорту цукру до і після запровадження мита;

3) величину надходжень від мита до державного бюджету Бразилії;

4) величину втрат імпортерів внаслідок запровадження мита.


2. Росія встановила мито на імпорт телевізорів із Південної Кореї в розмірі 10%, а на електронно-променеві трубки для телевізорів – 50%, вартість трубки становить 3% від вартості телевізора.

Визначте, як зміниться реальний (ефективний) рівень митного захисту, якщо питома вага вартості трубки у вартості телевізора підвищиться до 10% за інших рівних умов.


3. Україна виробляє і споживає постійні магніти. Їх внутрішня пропозиція становить Qs=100+10P, а попит Qd=800-20P.

Світова ціна на магніти 15 дол. США. Уряд вводить квоту, яка обмежує імпорт магнітів 100 штуками:

а) скільки магнітів і за якою ціною Україна буде виробляти в умовах вільної торгівлі?;

б) який буде обсяг імпорту за світовою ціною на магніти 15 дол.?;

в) як імпортна квота вплине на внутрішні ціни магнітів?;

г) які будуть втрати споживачів?

Покажіть ці наслідки введення квоти графічно.
4. Світова ціна деревини становить 10 дол. США за одиницю, світова ціна алюмінію (А1) – 24 дол. США. На виробництво одиниці деревини всередині країни потрібно 2 год, а на виробництво одиниці А1 – 8 год. На виробництво одиниці третього, неторгового товару – цегли необхідно 100 год.

а) які товари країна буде експортувати і яка буде ціна цегли?;

б) у результаті працезберігаючого технічного прогресу кількість годин, потрібних для виробництва одиниці А1, скоротилась до 6. Яка буде відповідь на питання А?;

в) у результаті працезберігаючого технологічного прогресу кількість годин, необхідних для виробництва одиниці А1, скоро­тилась до 4. Яка буде відповідь на питання А?




Тема 7. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ
Зміст теми

  1. Сутність, причини і сучасні риси міжнародної трудової міграції.

  2. Основні світові ринки та експортери робочої сили.

  3. Наслідки міжнародної трудової міграції.

  4. Міжнародні відносини з приводу регулювання міграційних процесів.

  5. Регулювання імміграції. Стимулювання рееміграції.

  6. Україна у світовому міграційному процесі.


Рекомендації щодо вивчення теми

Вивчення даного питання базується на визначенні сутності поняття “міграція робочої сили”, причин, що обумовлюють міграцію робочої сили. У процесі вивчення необхідно провести ретроспективний аналіз етапів розвитку міжнародної трудової міграції та проаналізувати основні ринки робочої сили. Необхідно визначити, які наслідки, позитивні чи негативні, трудова міграція здійснює на країни, що забезпечують попит і пропозицію робочої сили.



Також студенту слід з’ясувати роль Міжнародної організації праці у регулюванні міграції робочої сили, проаналізувати значення Шенгенської угоди для регулювання міграційних процесів у Європі. Важливо виявити роль держави у регулюванні імміграції та заходи щодо стимулювання виїзду іноземних робітників на батьківщину. Звернути увагу на стан міграційних процесів в Україні.
Питання для закріплення знань та самоконтролю

  1. Що є основною причиною міжнародної трудової міграції?

  2. Які основні етапи пройшла у своєму розвитку міжнародна трудова міграція?

  3. Як впливають міграційні процеси на країни, що є імпортерами робочої сили?

  4. Яким чином уряд країни еміграції може зменшити збитки, якщо вони є, що виникають у зв’язку з від’їздом емігрантів?

  5. Які є основні причини розширення в останні часи потоків нелегальної міграції?

  6. Чим характеризується ринок робочої сили країн Західної та Північної Європи?

  7. Яким чином регулюються міграційні відносини в країнах Європи?

  8. Яку роль відіграє Міжнародна організація праці у регулюванні міжнародного міграційного процесу?

  9. Які існують шляхи підвищення ефективності трудової міграції з України?



Питання для обговорення та підготовки рефератів

  1. Окресліть основні причини формування надлишкової робочої сили.

  2. Визначте основні причини, які зумовлюють існування дефіциту трудових ресурсів.

  3. Охарактеризуйте форми і види міжнародної трудової міграції.

  4. Простежте причини існування нелегальної міграції.

  5. Окресліть основні соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції.

  6. Охарактеризуйте які заходи використовуються при адміністративно-правовому регулюванні міжнародної трудової міграції.

  7. Проаналізуйте, що входить у систему економічного регулювання міжнародної трудової міграції.

  8. Охарактеризуйте, основні положення регулювання міграційних процесів в Україні.


Термінологічний словник до теми

  1. Міграція висококваліфікованих трудових ресурсів (“відплив умів”) – переміщення носіїв глибоких знань і умінь наукового та інженерного рівня.

  2. Міграція репатріаційна – переселення людей на постійне проживання, але з подальшим поверненням їх на батьківщину з різних причин.

  3. Міжнародна трудова міграція – переміщення працездатних людей з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, з метою якнайвигіднішої реалізації своєї робочої сили.

  4. Міграційне сальдо – різниця між кількістю емігрантів та кількістю іммігрантів.

  5. Переміщення мігрантів – оцінний грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, яке вони перевозять із собою при виїзді за кордон.

  6. Міжнародні трудові відносини – відносини, які виникають з приводу підготовки, переміщення та використання трудових ресурсів на міжнародному рівні.

  7. Світовий ринок трудових ресурсів – система міжнародних відносин, які виникають з приводу постійного балансування попиту та пропозиції щодо світових трудових ресурсів разом з інфраструктурою, пов’язаною з підготовкою, переміщенням наймом і використанням їх, на основі нерівномірності кількісного та якісного розміщення робочої сили по світу.

  8. Багатостороннє регулювання – регулювання, яке базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на регіональному чи загальносвітовому рівні, а також на домовленостях, що приймаються в межах окремих інтеграційних угрупувань.

  9. Шенгенська угода – угода, що ліквідувала систему контролю на внутрішньому кордоні 10 європейських країн.


Тести

1. Міграція робочої сили – це:

а) в'їзд працездатного населення в певну країну через кордон;

б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;

в) переміщення працездатного населення з одних країн в інші строком не більше 1 року, викликане причинами економічного або неекономічного характеру.
2. Еміграція – це:

а) в'їзд працездатного населення в дану країну через кордон;

б) виїзд працездатного населення з даної країни за кордон;

в) переміщення працездатного населення з одних країн в інші строком більше 1 року, викликане причинами економічного характеру.


3. Імміграція – це:

а) в'їзд працездатного населення в дану країну через кордон;

б) виїзд працездатного населення з даної країни за кордон;

в) переміщення працездатного населення з одних країн в інші строком більше 1 року, викликане причинами економічного або неекономічного характеру.


4. Міграційне сальдо – це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця між еміграцією із країни й імміграцією в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.


5. Рееміграція – це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця між еміграцією із країни й імміграцією в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.


6. «Відплив умів» – це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця між еміграцією із країни й імміграцією в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину.


7. До економічних причин трудової міграції відносять:

а) розбіжність в оплаті праці й пенсійному забезпеченні, особисті й екологічні;

б) релігійні, політичні, стихійні, геополітичні, особисті, екологічні;

в) розбіжність в оплаті праці, розбіжність в оподатковуванні, різниця в пенсійному забезпеченні.


8. До неекономічних причин трудової міграції відносяться:

а) розбіжність в оплаті праці й пенсійному забезпеченні, особисті й екологічні;

б) релігійні, політичні, військові, геополітичні, особисті, національні;

в) розбіжність в оплаті праці, розбіжність в оподатковуванні й у пенсійному забезпеченні.


9. Міжнародна міграція у світовому масштабі приводить:

а) до стабілізації обсягів виробництва;

б) до зменшення обсягів виробництва;

в) до збільшення обсягів виробництва.


10. Які кроки уряду Німеччини приведуть до більшого зростання міжнародної міграції й чому:

а) лібералізація правил виїзду громадян країни за кордон;

б) лібералізація правил в'їзду в країну із-за кордону;

в) прийняття програми економічної допомоги країнам, що розвиваються;

г) прийняття програми диверсифікованості географічної структури імміграції?
11. Яка країна є найбільшим експортером робочої сили:

а) Україна;

б) Росія;

в) Чехія;

г) Польща;

д) Франція?


12. Яка країна є найбільшим імпортером робочої сили:

а) Росія;

б) США;

в) Австралія;



г) ФРН;

д) Китай?


Практичні завдання

1. В Україні та Росії є два фактори виробництва – земля та праця, за допомогою яких вирощується пшениця. На український фермі виробництвом пшениці зайняті 11 працівників, на російській – 3. Зв'язок між кількістю зайнятих та граничним продуктом одного працівника у кожній із країн, виражений у кількості одиниць товару, такий:




Кількість працівників

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

110

Граничний продукт

20

19

18

17

16

15

14

13

12

11

10
Розрахуйте:

а) граничний продукт праці у кожній з країн;

б) в якій із країн вищий рівень зарплати;

в) який буде напрямок міграції робочої сили;

г) які будуть масштаби міграції.

Дайте графічну інтерпретацію.


Тема 8. МІЖНАРОДНИЙ РУХ КАПІТАЛУ. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ
Зміст теми

  1. Вивезення капіталу та його причини. Сутність, мотивація та форми міжнародного руху (міграції) капіталу.

  2. Наслідки міжнародної міграції капіталу. Сучасні особливості вивезення капіталу. Проблеми зовнішньої заборгованості й шляхи її вирішення.

  3. Міжнародні кредитні відносини у світовому господарстві.


Рекомендації щодо вивчення теми

Студенту необхідно вивчити і розуміти, в яких формах і масштабах здійснюється переміщення капіталу, причини, що обумовлюють рух капіталу між країнами. У рамках питання також необхідне вивчення класифікації кредитів, які використовуються у міжнародних економічних відносинах.


Питання для закріплення знань та самоконтролю

  1. Вивезення капіталу: його сутність та причини.

  2. У чому полягає сутність «міжчасової торгівлі»?

  3. Яку характеристику можна дати кредитам у міжнародних економічних відносинах за різними класифікаційними ознаками?

  4. Що таке банківський кредит? Яка його суть і значення?

  5. У чому полягає призначення комерційного кредиту?

  6. Які особливості надання і отримання споживчого кредиту?

  7. Яке значення державного та міжнародного кредиту для міжнародних економічних відносин?


Питання для обговорення та підготовки рефератів

  1. Чи можуть міжнародна торгівля та міжнародних рух факторів виробництва заміщувати одне одного? Чому?

  2. Дати характеристику міжнародним фінансово-кредитним центрам.

  3. Проаналізувати роль іноземних кредитів в економічному розвитку України.

  4. Дослідити усі варіанти економічної політики держави у випадку загрози банкрутства.

  5. Проаналізувати умови кредитування держав Міжнародним валютним фондом.

  6. Визначити, які види кредитів найбільше підходять для вітчизняної економіки.

  7. Дослідити залежність між обсягами кредитів, які отримує Україна, та рівнем її державного боргу.

  8. Дослідити джерела надходження коштів у міжнародних фінансово-кредитних центрах.


Термінологічний словник до теми

  1. Міжнародний рух капіталу – однобічне переміщення за кордон певних вартостей у товарній і/або грошовій формі з метою отримання їх власниками прибутків, позичкових відсотків чи інших здобутків.

  2. Рух підприємницького (інвестиційного) капіталу – довгострокові іноземні і зарубіжні інвестиції для отримання їх власниками підприємницького прибутку у вигляді створення філій, дочірніх компаній, СП і просто у вигляді участі в накопиченні капіталу, що веде до створення власності за кордоном.

  3. Рух позикового капіталу – позика в інвестиційній і/або грошовій формі, яка надається кредитором однієї країни позичальнику іншої на умовах терміновості, повернення, гарантованості і платності, але не веде до створення власності за кордоном.

  4. Транснаціональний банк – банк, що досягнув такого рівня міжнародної концентрації та централізації капіталу, який дає йому можливість брати участь в економічному поділі світового ринку позикових капіталів та кредитно-фінансових установ.

  5. Банківський кредит – позика, пов’язана з кредитними відносинами між банками різних країн.

  6. Вексельний кредит – кредит, за яким експортер укладає угоду про продаж товару, а потім виставляє перевідний вексель на імпортера, який, одержавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату у визначений термін.

  7. Внутрішній кредит – кредит, що надається національним суб’єктом іншим національним суб’єктам для здійснення ними зовнішньоекономічних операцій.

  8. Єврокредит – кредит, що надається банком, в іноземній валюті.

  9. Єврооблігації – боргові зобов’язання, що випускаються позичальником при отриманні довгострокової позики на євроринку та розміщуються одночасно на ринках кількох країн і номіновані у валюті, яка є іноземною для кредитора.

  10. Зовнішній борг – фінансові зобов’язання держави (зовнішні позики та не сплачені за ними відсотки) перед зовнішніми кредиторами (міжнародними валютно-кредитними організаціями, а також урядами, центральними та приватними банками інших країн та ін.), що підлягає сплаті у встановлені терміни.

  11. Компенсаційні та надзвичайні кредити – кредити МВФ для компенсації скорочення експортних надходжень.

  12. ЛІБОР – відсоткова ставка, запропонована на Лондонському міжбанківському ринку депозитів, за якою провідні банки Лондона надають позиковий капітал у певній валюті іншим банкам. Вона є базовою ставкою для багатьох операцій на міжбанківському ринку позикових капіталів.

  13. Лізинг – кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладання орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну.

  14. Лондонський клуб – консультаційний комітет великих приватних банків-кредиторів, що засідає з приводу переговорів з урядами країн-боржників з питань реструктуризації їх приватної заборгованості. Переговори ведуться, як правило, одним із банків за дорученням решти банків, учасниками консультативної ради.

  15. Міжнародний кредит – позика в грошовій або товарній формі, яку кредитор однієї країни надає суб’єкту іншої країни на умовах повернення.

  16. Міжнародний фінансово-кредитний центр – фінансове утворення, яке акумулює і розподіляє у світовому масштабі значні обсяги позикових капіталів.


Тести

1. Який із наведених способів передачі грошей не є інструментом міжнародного кредитування:

а) розміщення грошей на депозитах;

б) міжнародні трансферти;

в) торговельні кредити;

г) міжнародні позики.

2. У якому випадку вартість капіталу в обох країнах вирівнюється:

а) якщо країни розрізняються забезпеченістю факторами виробництва;

б) якщо країни не розрізняються забезпеченістю факторами виробництва;

в) якщо капітал не може вільно переміщатися між країнами;

г) якщо капітал може вільно переміщатися між країнами?
3. Транснаціональні банки відрізняються від національного банку, який бере участь у міжнародних операціях, тим, що:

а) у них є зарубіжна інституціональна мережа;

б) у них спостерігається більш висока прибутковість операцій у євровалютах, ніж у національних валютах;

в) що вони є ініціаторами усіх нових фінансових інструментів та новітніх інформаційних технологій;

г) вони переносять за кордон не лише активні операції, а й частину власного капіталу для отримання банківського прибутку.
4. Зазначте види фінансових кредитів:

а) вексельні кредити;

б) прямі зарубіжні інвестиції;

в) придбання цінних паперів;

г) інжиніринг.

5. Назвіть види комерційних кредитів:

а) позики під заставу товарів;

б) кредити за відкритими рахунками;

в) сек’юритизація;

г) облігаційні позики.


6. Частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється рух капіталу на основі терміновості, повернення та сплати відсотків, – це:

а) світовий фінансовий ринок;

б) євроринок;

в) світовий ринок;

г) світовий кредитний ринок.

7. У 70–80-х роках ХХ ст. латиноамериканські країни активно брали позики, що призвело до кризи заборгованості. У той самий час країни Південно-Східної Азії активно інвестували свій капітал, що дало їм можливість зробити економічний ривок. З погляду теорії міжчасової торгівлі:

а) латиноамериканські країни робили ставку на поточне споживання, а країни Південно-Східної Азії – на майбутнє споживання;

б) латиноамериканські країни робили ставку на майбутнє споживання, а країни Південно-Східної Азії – на поточне споживання;

в) обидві групи країн робили ставку на поточне споживання;

г) обидві групи країн робили ставку на майбутнє споживання.

8. У 70–80-х роках ХХ ст. латиноамериканські країни активно брали позики, що призвело до кризи заборгованості. У той самий час країни Південно-Східної Азії активно інвестували свій капітал, що дало їм можливість зробити економічний ривок. З погляду теорії міжчасової торгівлі:

а) реальна відсоткова ставка міжнародних кредитів для країн Південно-Східної Азії;

б) реальна відсоткова ставка міжнародних кредитів Латинської Америки буде вищою, ніж для країн Південно-Східної Азії;

в) реальна відсоткова ставка міжнародних кредитів для обох груп країн буде однаковою.

9. У 70–80-х роках ХХ ст. латиноамериканські країни активно брали позики, що призвело до кризи заборгованості. У той самий час країни Південно-Східної Азії активно інвестували свій капітал, що дало їм можливість зробити економічний ривок. З погляду теорії міжчасової торгівлі:

а) обидві групи країн будуть імпортувати товари поточного споживання;

б) країни Латинської Америки будуть експортувати товари майбутнього споживання, а країни Південно-Східної Азії імпортувати товари поточного споживання;

в) країни Латинської Америки будуть експортувати товари поточного споживання, а країни Південно-Східної Азії – імпортувати товари майбутнього споживання.


10. Назвіть основні центри вивозу капіталу:

а) Канада;

б) Європейський Союз;

в) США;


г) Японія.
Практичні завдання

1. Банк може взяти кредит під фіксований відсоток у розмірі 11,5% чи під ЛІБОР. Компанія може взяти кредит під фіксовані 14 % чи під ЛІБОР плюс 1 відсотковий пункт. Банки компанії укладають відсотковий своп за такими умовами: банк розміщує облігації на 50 млн під відсоток процент у розмірі 11,5% , а компанія випускає облігації на 50 млн під плаваючий відсоток на рівні 1 пункту понад ЛІБОР. Компанія згодом виплачує купон у розмірі 12% банку, а банк сплачує відсоток на рівні ЛІБОР компанії. Розрахуйте:

а) ефективний відсоток, під який компанія розмістила свої облігації з урахуванням відсоткового свопу;

б) ефективний відсоток, під який банк розмістив свої облігації з урахуванням відсоткового свопу;

в) наскільки нижчою виявилась вартість позики для банку та для компанії.
2. Відсоткова ставка в Росії становить 40% річних, а в Латвії – 10%. Прогнозується, що за 1 рік курс рубля щодо лата впаде з 10 руб./лат до 14 руб./лат. У якій з двох країн за інших рівних умов вигідніше інвестувати гроші?



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка