Методичні вказівки для підготовки до практичних занять І самостійного вивчення дисципліни «Міжнародні економічні відносини»



Сторінка3/6
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.1 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6

Питання для закріплення знань та самоконтролю


  1. Що вміщує поняття середовища міжнародних економічних відносин?

  2. Якими є складові елементи внутрішнього середовища міжнародних економічних відносин?

  3. Що включають критерії класифікації зовнішнього середовища міжнародних економічних відносин?

  4. Чим спричинюється вплив природно-географічного середовища на стан міжнародних економічних відносин?

  5. У чому полягає характер впливу політико-правового середовища на рівень міжнародних економічних відносин?

  6. Якими є характеристики економіко-технологічного середовища міжнародних економічних відносин?

  7. Чи є невикористані резерви інтенсифікації міжнародних економічних відносин шляхом вивчення культурно-ментального середовища?


Питання для обговорення та підготовки рефератів

  1. Охарактеризувати економічну роль середовища у розвитку міжнародних економічних відносин.

  2. Провести аналіз сильних та слабких сторін сучасного внутрішнього середовища міжнародних економічних відносин.

  3. Сформулювати можливі шляхи мінімізації негативного впливу природно-географічного середовища на участь певної країни у міжнародних економічних відносинах.

  4. Охарактеризувати можливості поліпшення політико-правового середовища розвитку міжнародних економічних відносин.

  5. Проаналізувати основні показники економіко-технологічного середовища для розвитку міжнародних економічних відносин України.

  6. Сформулювати основні напрямки інтенсифікації міжнародних економічних відносин України.


Термінологічний словник до теми

  1. Середовище МЕВ – зовнішні стосовно до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.

  2. Політичне середовище МЕВ – сукупність політичних чинників, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (політичні інтереси, мотиви держав, політичні устрої країн, політичні ризики).

  3. Правове середовище МЕВ – нормативно-законодавча база, що впливає на поведінку учасників МЕВ (трудове, антимонопольне, податкове законодавство, загальноправове середовище тощо).

  4. Економічне середовище МЕВ – це єдиний економічний простір вільного пересування товарів і послуг, капіталів та робочої сили, інформації через кордони національних держав, а також вільний взаємообмін національними валютами.

  5. Соціально-культурне середовище МЕВ – система соціально-культурних факторів, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (соціальні норми поведінки людей, їх цінності в різних країнах; норми ділової етики; звички у праці тощо).

  6. Інфраструктурне середовище МЕВ – галузі, види економічної активності, які забезпечують діяльність суб’єктів МЕВ (міжнародний транспорт, шляхи, засоби зв’язку).

  7. Екологічна безпека – стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується запобігання погіршенню екологічної ситуації та виникненню небезпеки для здоров’я людей.

  8. Екологічне право – система правових відносин, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини).

  9. Національна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів особи, держави й суспільства від наявних і можливих загроз у всіх сферах суспільних відносин.

  10. Юридичні (спеціальні) гарантії – правові засоби (юридичні норми та інститути), покликані забезпечувати реальність прав та обов’язків особи.

  11. Юридичні факти – конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують настання юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення правових відносин.


Тема 3. МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ
Зміст теми

  1. Сутність та фактори розвитку міжнародного поділу праці.

  2. Основні тенденції міжнародного поділу праці.

  3. Форми і напрями розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва.

  4. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці.


Рекомендації щодо вивчення теми

Вивчення цього питання базується на засвоєнні змісту поняття «міжнародний поділ праці» (МПП); чинників його розвитку; впливу науково-технічного прогресу на розвиток МПП; значення соціально-економічних умов розвитку. Необхідно додатково приділити увагу еволюції ролі та значення МПП у світовому економічному розвитку. Також важливим є детальне вивчення: причин розриву між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються; сучасної ролі внутрішньогалузевого поділу праці; місця та значення транснаціональних корпорацій у розвитку МПП; значення сучасних інтеграційних тенденцій для розвитку МПП. Слід ознайомитися з поняттями міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва; основними показниками міжнародної спеціалізації галузі та міри участі національного господарства у МПП; напрямами розвитку міжнародної спеціалізації виробництва; формами прояву міжнародного кооперування виробництва. Важливим є детальне вивчення перспектив входження України у світове економічне співтовариство та потенційних економічних переваг участі України у МПП.


Питання для закріплення знань та самоконтролю

  1. У чому полягає економічний зміст поняття «міжнародний поділ праці»?

  2. Якими причинами пояснюється зростання важливості соціально-економічних умов розвитку МПП?

  3. Якою є економічна природа розриву між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються?

  4. Чим спричинюється вплив структурних криз та дисбалансу міжнародної торгівлі на стан МПП?

  5. Яким є механізм розрахунку основних показників міжнародної спеціалізації?

  6. Що входить до напрямів розвитку міжнародної спеціалізації виробництва?

  7. Чи є невикористані резерви економічного потенціалу України щодо підвищення ефективності участі країни у міжнародних економічних відносинах?


Питання для обговорення та підготовки рефератів

  1. Охарактеризувати економічну роль міжнародного поділу праці у розвитку людської цивілізації.

  2. Сформулювати можливі шляхи мінімізації розриву між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються.

  3. Охарактеризувати можливості запобігання руйнівному впливу структурних криз та дисбалансу міжнародної торгівлі на стан МПП.

  4. Визначити економічні показники, які непрямим чином дозволяють охарактеризувати рівень міжнародної спеціалізації.

  5. Сформулювати основні напрямки інтенсифікації міжнародної спеціалізації виробництва в Україні.

  6. Охарактеризувати основні способи підвищення ефективності участі країни у міжнародних економічних відносинах.

  7. Простежити еволюцію участі України у МПП за останнє десятиріччя.


Термінологічний словник до теми

  1. Міжнародний поділ праці – вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає сталу концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах.

  2. Міжнародна спеціалізація виробництва – концентрація основних виробничих ресурсів у країні, що бере участь у міжнародному поділі праці, для виробництва певних продуктів із найбільшою економічною ефективністю з метою постачання на світовий ринок.

  3. Міжгалузева спеціалізація – взаємовідносини між державами з приводу обміну продуктами різних галузей виробництва.

  4. Внутрішньогалузева спеціалізація – співробітництво, що грунтується на поділі виробничих програм у межах однієї і тієї ж галузі між підприємствами різних країн.

  5. Предметна спеціалізація – спеціалізація, яка передбачає зосередження основної діяльності підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю закінченого і готового до споживання виробу.

  6. Подетальна спеціалізація – спеціалізація, яка базується на поєднанні зусиль виробництва різних країн у випуску вузлів та деталей.

  7. Технологічна спеціалізація – концентрація діяльності підприємств різних країн на здійсненні окремих стадій технологічних процесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного процесу.


Тести

1. Основною причиною, що обумовлює поділ праці між країнами, є:

а) нерівномірність розміщення природних багатств на Землі;

б) нерівномірність розвитку продуктивних сил;

в) розходження в рівнях загальної й професійної підготовки працівників та інженерно-технічного персоналу;

д) якість менеджерської діяльності.


2. Яке з наведених положень є неправильним?

а) кожна країна вибирає таку спеціалізацію економіки, що дає їй можливість більш раціонально використовувати свої ресурси;

б) у рамках міжнародного поділу праці кожна країна спеціалізується на виробництві тих товарів і послуг, створення яких їй обходиться дешевше, і відмовляється від виробництва тих, які дешевше виробляються в інших країнах;

в) участь у міжнародному поділі праці підсилює відставання в науково - технічному розвитку країн з перехідною економікою від розвинених країн світу;

д) участь країн, що розвиваються, у міжнародному поділі праці може призвести до перетворення їх у сировинний придаток розвинених держав.
3. Новий етап інтернаціоналізації виробництва був обумовлений такими причинами міжнародного поділу праці:

а) відмінностями в природно-кліматичних умовах;

б) нерівномірним розподілом природних ресурсів на території планети й розходженнями земельного фонду;

в) загальним розвитком процесу спеціалізації в сфері науково-технічних знань та інформації, наукоємної продукції, нових технологій і композиційних матеріалів;

г) посиленням необхідності в здійсненні експорту й імпорту ряду товарів.
4. У наш час випереджальними темпами розвиваються:

а) міжнародний поділ праці;

б) міжгалузевий поділ праці;

в) внутрішньогалузевий поділ праці;

г) подетальна й технологічна спеціалізація виробництва.
5. Міжнародний поділ праці – це:

а) вищий щабель суспільного територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними виробленою продукцією певної кількості та якості;

б) взаємовідносини між країнами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

в) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку;


6. Які Ви знаєте форми міжнародного кооперування:

а) здійснення спільних програм;

б) договірна спеціалізація;

в) виробниче кооперування;

г) створення спільних підприємств?
7. Взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей виробництва – це:

а) міжнародна спеціалізація виробництва;

б) міжнародно-спеціалізована продукція;

в) міжгалузева спеціалізація;

г) кооперування виробництва.

8. Форма поділу праці між країнами, у якій зростання концентрації однорідного виробництва відбувається на основі прогресуючої диференціації національних виробництв – це:

а) міжнародне виробниче кооперування;

б) транснаціональне кооперування;

в) міжнародна спеціалізація;

г) інтеграція.


Тема 4. РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У РЕГУЛЮВАННІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН


  1. Типологія міжнародних організацій.

  2. Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій.

  3. Міжнародні економічні організації системи ООН.

  4. Міжнародні фінансові організації.


Рекомендації щодо вивчення теми

Студенту необхідно з’ясувати суть поняття міжнародної економічної організації, структуру й основні органи Організації Об’єднаних Націй, цілі і принципи її діяльності; організації,що входять до системи ООН і визначити їх основні функції. Також потрібно приділити увагу регіональним економічним організаціям системи ООН. Студенту потрібно визначити основні цілі діяльності, а також масштаб і структуру, джерела фінансування, адресати допомоги, основні операції, напрями співробітництва з іншими фінансовими організаціями таких організацій, як: 1) Міжнародний банк реконструкції і розвитку; 2) Міжнародна фінансова організація; 3) Багатостороннє агентство гарантії інвестицій; 4) Міжнародний валютний фонд; 5) Міжнародна асоціація розвитку та 6) Європейський банк реконструкції та розвитку.


Питання для закріплення знань та самоконтролю

  1. У чому полягає суть поняття “міжнародна економічна організаця”?

  2. Які чинники впливають на утворення міжнародних організацій?

  3. Які риси характеризують міжнародні організації як си­стему?

  4. Яка структура та основні органи Організації Об’єднаних Націй?

  5. Які існують регіональні економічні організації системи ООН?

  6. Яким чином впливають міжнародні економічні організації, які не входять до системи ООН, на міжнародні економічні відносини?

  7. Яку роль відіграє Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР) в координації міжнародних економічних відносин?

  8. Яку роль відіграє група Світового банку в розвитку економічного співробітництва?

  9. Яка роль Світової організації торгівлі та ЮНКТАД у регулюванні торгово-економічних відносин?

  10. Які основні операції здійснюють Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна фінансова організація, Багатостороннє агентство гарантії інвестицій, Міжнародний валютний фонд, Міжнародна асоціація розвитку та Європейський банк реконструкції та розвитку?

  11. Хто є основними адресатами допомоги Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Міжнародного валютного фонду, Міжнародної асоціації розвитку та Європейського банку реконструкції та розвитку.


Питання для обговорення та підготовки рефератів

  1. Поясніть чому, більшість міждержавних економічних організацій мають регіональний та субрегіональний характер.

  2. Опишіть процедуру створення міжнародної економічної організації.

  3. Охарактеризуйте основні напрями співробітництва України й ООН та участі України в діяльності ООН.

  4. Охарактеризуйте перспективи вступу України до Світової організації торгівлі.

  5. Порівняйте та визначте відмінності у функціях МВФ та МБРР.

  6. Дослідіть які заходи із захисту внутрішнього ринку мають право застосовувати країни – члени ВТО.

  7. Охарактеризуйте участь України у міжнародних організаціях.

  8. Проаналізуйте роль США у діяльності міжнародних фінансових організацій.

  9. Простежте причини створення Світового Банку та Міжнародного валютного фонду.


Перелік українських та англомовних назв основних міжнародних організацій

Система ООН

  1. Організація Об’єднаних Націй – ООН (United Nations Organization).

  2. Економічна і Соціальна рада ООН – ЕКОСОР (Economic and Social Council).

Регіональні економічні комісії

  1. Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану – ЕСКАТО (United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific).

  2. Економічна і соціальна комісія ООН для Західної Азії – ЕСКЗА (United Nations Economic and Social Commission for Western Asia).

  3. Економічна комісія для Африки – ЕКА (United Nations Economic Commission for Africa).

  4. Економічна комісія для Латинської Америки та країн Карибського басейну – ЕКЛАК (United Nations Economic Commission for Latin America and Caribbean).

  5. Європейська економічна комісія – ЄЕК (Economic Commission for Europe).

Спеціалізовані установи ООН

  1. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі – ЮНСІТРАЛ (United Nations Commission on International Trade LOW).

  2. Конференція ООН з торгівлі і розвитку – ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development).

  3. Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй – ФАО (Food and Agricultural Organization).

Міждержавні економічні організації

  1. Всесвітня торговельна організація – ВТО (World Trade Organization).

  2. Організація економічного співробітництва і розвитку – ОЕСР (Organization for Economic Cooperation and Development).

Валютно-фінансові організації

  1. Багатостороннє агентство гарантії інвестицій – БАГІ (Multilateral investment guarantee Agency).

  2. Європейський банк реконструкції та розвитку – МБРР (The European Bank for Reconstruction and Development).

  3. Міжнародна асоціація розвитку – MAP (The International Development Association).

  4. Міжнародна фінансова організація – МФК (International Finance Corporation – IFC).

  5. Міжнародний банк реконструкції та розвитку – МБРР (The International Bank for Reconstruction and Development).

  6. Міжнародний валютний фонд – МВФ.


Тести

    1. Визначте міжнародні державні організації регіонального типу:

а) ОЕСР, ЄС, НАФТА, ОАЄ, СНД;

б) ОЕСР, ЄС, АСЕАН, ЮНКТАД, СНД;

в) ЄАВТ, ЄС, НАФТА, СНД, АСЕАН;


    1. Визначте міжнародні організації глобального типу:

а) ООН, ОЕСР, МВФ, СОТ, ЮНЕСКО;

б) ООН, НАТО, МВФ, СОТ, АТЕС;

в) ООН, МВФ, ЮНЕСКО, СОТ, ОАЄ;

г) ООН, ОАЄ, СНД, СОТ, МБРР.




    1. Визначте організації загальної компетенції:

а) ООН, СОТ, МВФ, ОЕСР, ЮНЕСКО;

б) ООН, ОЕСР, ЄС, НАФТА, СНД;

в) НАТО, МВФ, СОТ, МБРР, НАФТА.


    1. Визначте організації спеціальної компетенції:

а) ООН, МВФ, ОЕСР, СОТ, ЮНЕСКО;

б) ООН, ОЕСР, ЄС, НАФТА, СНД;

в) НАФТА, ЄС, СНД, ГУАМ, ЄАВТ;

г) МВФ, СОТ, ЮНЕСКО, МБРР, ЮНІДО.


5. Для якої з наведених організацій головною метою є здійснення досліджень з екологічних проблем:

а) Паризький клуб;

б) Римський клуб;

в) Лондонський клуб?


6. Формування системи міжнародних організацій розпочалося:

а) з початку ХІХ ст.;

б) із середини ХІХ ст.;

в) з початку ХХ ст.


7. До неурядових міжнародних організацій належать:

а) ООН, МВФ, СОТ, ЮНЕСКО;

б) МТП, Лондонський клуб, Римський клуб, Червоний хрест;

в) МТП, Лондонський клуб, Паризький клуб, Червоний хрест;

г) Лондонський клуб, Паризький клуб, Римський клуб, Червоний хрест.
8. Визначте головну мету утворення ООН:

а) розвиток дружніх відносин між націями на ґрунті поважання принципу рівності та самовизначення народів;

б) міжнародне співробітництво з вирішення проблем економічного, соціального, культурного й гуманітарного плану;

в) підтримка міжнародного миру й безпеки;

г) формування центру узгодження зусиль націй для досягнення спільних цілей.
9. Вкажіть на суттєву різницю між ГАТТ і СОТ:

а) ГАТТ не була членом ООН, а СОТ – є;

б) ГАТТ об’єднувала розвинені країни, а СОТ – також і такі, що розвиваються;

в) правила ГАТТ поширювалися тільки на торгівлю товарами, а СОТ – також і на послуги.


10. Принцип “найбільшого сприяння в торгівлі” означає:

а) скорочення митних тарифів у торгівлі між країнами;

б) надання країні-партнеру з торгівлі таких самих пільг, які надані будь-якій іншій країні;

в) надання країні-партнеру з торгівлі валютних пільг.




Тема 5. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Зміст теми

  1. Основні теорії міжнародної торгівлі. Класичні теорії міжнародної торгівлі. Новітні теорії міжнародної торгівлі.

  2. Форми міжнародної торгівлі.

  3. Особливості динаміки і змін територіально-товарної структури міжнародної торгівлі.

  4. Основні тенденції розвитку світової торгівлі на сучасному етапі.

  5. Україна в міжнародній торгівлі.


Рекомендації щодо вивчення теми

Необхідно приділити увагу вивченню факторів, що впливають на розвиток міжнародної торгівлі, співвідношення сил між країнами на світовому ринку, причин домінування одних країн та послаблення вагомості інших країн у міжнародній торгівлі, складових розрахунку індексу конкурентоспроможності країни у сфері міжнародної торгівлі. Які товари необхідно експортувати та які імпортувати, з якими країнами торгувати та у якому обсязі, чи потрібно державі втручатися у вільний потік товарів і якщо так, то в якому обсязі?


Питання для закріплення знань та самоконтролю

  1. У чому полягають зміст і обмеженість меркантилістичної теорії зовнішньої торгівлі?

  2. У полягає чому суть теорій абсолютних та порівняльних переваг у міжнародній торгівлі?

  3. Сформулюйте теорему вирівнювання цін на фактори виробництва Хекшера-Оліна-Самуельсона. Доведіть її логічно та графічно.

  4. У чому полягають сильні та слабкі сторони теорії співвідношення факторів виробництва? Чому можливе лише обмежене її використання?

  5. У чому полягає «Парадокс Леонтьєва»?

  6. Охарактеризуйте теорію конкуренції Майкла Портера.

  7. У чому полягає подібність внутрішньої та зовнішньої торгівлі? У чому їх різниця?

  8. Як можна охарактеризувати динаміку розвитку міжнародної торгівлі у ХХ столітті?

  9. Що відносять до факторів впливу на зростання обсягів міжнародної торгівлі?

  10. На основі яких субіндексів ґрунтується розрахунок індексу конкурентоспроможності країни у сфері міжнародної торгівлі?


Питання для обговорення та підготовки рефератів

  1. Простежити та проаналізувати зміни у структурі світової торгівлі на початку ХХІ століття.

  2. Виявити переваги та недоліки стійкого зростання обсягів міжнародної торгівлі.

  3. З’ясувати економічні причини нерівномірності динаміки зовнішньої торгівлі.

  4. Визначити перспективні можливості підвищення конкурентоспроможності України у сфері міжнародної торгівлі.

  5. Окреслити напрямки вдосконалення параметрів участі країни у міжнародній торгівлі із урахуванням останніх тенденцій розвитку міжнародної торгівлі.

  6. Оцінити перспективи зростання ролі певної (на вибір студента) країни у міжнародній торгівлі.

  7. Визначити наявний та можливий вплив країн, що розвиваються, на стан та параметри розвитку міжнародної торгівлі.


Термінологічний словник до теми

  1. Закон абсолютних переваг: країни експортують ті товари, які вони роблять із меншими витратами виробництва (у виробництві яких вони мають абсолютні переваги), та імпортують ті товари, які виробляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких перевага належить їхнім торговельним партнерам).

  2. Закон відносних переваг: країни експортують ті товари, за якими вони мають у виробництві відносні переваги, а імпортують ті, у виробництві яких мають відносні переваги інші країни.

  3. Міжнародна торгівля – це обмін товарами й послугами між державно-оформленими національними господарствами або їхніми представниками.

  4. Зовнішня торгівля – це сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни. Це торгівля однієї країни із суб'єктами світового господарства.


Тести

1. Теорію абсолютних переваг сформулював:

а) В. Леонтьєв;

б) Е. Хекшер і Б. Олін;

в) Д. Рікардо;

г) А. Сміт.


2. Принцип порівняльних переваг, розроблений Д. Рікардо, полягає в тому, що:

а) країни експортують ті товари, виробництво яких вимагає значних витрат щодо надлишкових факторів виробництва, і імпортують ті товари, у виробництві яких довелося б інтенсивно використовувати відносно дефіцитні фактори;

б) абсолютна перевага буде в тих країн, які здатні виробляти велику кількість одиниць певного товару з даного обсягу ресурсів за технологією більш високого рівня порівняно з конкурентами;

в) у рамках міжнародного поділу праці й світової торгівлі кожній країні вигідніше виробляти й експортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці на їх підприємствах найвища;

г) країни будуть експортувати ті товари, виробництво яких неможливе в інших країнах через природні та інші факторні обмеження.
3. Якщо Україна має порівняльну перевагу перед Росією у виробництві металевих труб великого діаметра, то:

а) вартість українських труб значно нижча, ніж російських, а Україна одержує значні переваги на російському внутрішньому ринку металопродукції;

б) альтернативна вартість виробництва металевих труб в Україні нижча, ніж у Росії;

в) Україна буде мати позитивний торговельний баланс у торгівлі трубами з Росією;

г) усі відповіді правильні.
4. Яку з наведених умов не брав до уваги Д. Рікардо при розробленні теорії відносних переваг:

а) рішення про спеціалізацію приймається з урахуванням транспортних витрат;

б) попит і пропозиція товару абсолютно еластичні;

в) єдиним фактором виробництва є праця;

г) в обміні беруть участь два товари, які виробляються у двох різних країнах?
5. Якщо в Україні витрати праці на виробництво льону становлять 7 умовних одиниць праці й на виробництво цибулі – 18, а Корея відповідно – 9 і 15 одиниць праці, то:

а) Україна має абсолютну перевагу у виробництві цибулі, а Корея – у виробництві льону;

б) Україна має абсолютну перевагу у виробництві льону, а Корея – у виробництві цибулі;

в) Україна має порівняльну перевагу у виробництві цибулі, а Корея – у виробництві льону.


6. З нижчеперелічених теорій міжнародної торгівлі зазначте класичні теорії:

а) теорія абсолютних та відносних переваг;

б) теорія факторів виробництва;

в) теорія специфічних факторів виробництва;

г) меркантилізм.
7. Яка теорія міжнародної торгівлі стверджує, що на міжнародному ринку конкурують не країни, а фірми, і успіх на ньому залежить від правильно вибраної конкурентної стратегії:

а) теорія специфічних факторів виробництва;

б) теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі;

в) теорія М. Портера;

г) теорія факторів виробництва?
Практичні завдання

1. Українська ферма виробляє пшеницю та молоко, для чого максимально може використовувати 800 годин праці та 1200 га землі. Виробництво 1 т пшениці потребує 20 годин праці та використання 10 га землі. Виробництво 1 т молока потребує 8 годин праці та використання 16 га землі.

1) Які фактори виробництва відносно більш ефективно використовуються для виробництва пшениці? Які – для молока?

2) Чи може ферма одночасно виробити 50 т молока та 90 т пшениці?


2. Нижче подані таблиці виробничих можливостей Японії та Аргентини. Припустимо, що у спеціалізації та торгівлі оптимальною продуктовою структурою для Японії є варіант «Б», а для Аргентини – варіант «Д».
Таблиця 5.1 – Виробничі можливості Японії та Аргентини

Продукт

Виробничі можливості Японії

Виробничі можливості Аргентини



А

Б

В

Д

Е

Ж

А

Б

В

Д

Е

Ж

Радіо-приймачі

30

24

18

12

б

0

10

8

6

4

2

0

Ананаси

0

6

12

18

26

30

0

4

8

12

16

20

1) Чи є співвідношення порівняльних витрат такими, що двом країнам варто розвивати спеціалізацію? Якщо так, то який продукт повинна виробляти кожна із країн?

2) Яким буде загальний приріст виробництва радіоприйма­чів і ананасів, отриманий у результаті такої спеціалізації? Покажіть це на графіку.


  1. Затрати праці (у годинах) на виробництво печива та цукерок в Україні та Польщі такі:




Печиво

Цукерки

Україна

12

4

Польща

2

8










1) Розрахуйте альтернативну ціну цукерок для України та Польщі.

2) У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому?

3) В якому інтервалі буде знаходитися ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі між двома країнами?

4) Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі буде дорівнювати 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна з країн і чому?

5) Підрахуйте виграш Польщі від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві печива.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка