Методичні рекомендації вихователям груп продовженого дня до 2011/2012 н р. Розвиток емоційної сфери дитини в групі продовженого дня Будь-яке почуття, будь-яка емоція прагне втілитися у



Скачати 264.65 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір264.65 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації вихователям груп продовженого дня до 2011/2012 н.р.

Розвиток емоційної сфери дитини в групі продовженого дня

Будь-яке почуття, будь-яка емоція прагне втілитися у відомі образи, що відповідають цьому почуттю.

Л.С. Виготський

Оволодіння дитячою особистістю загальнолюдськими цінностями неможливе тільки на рівні усвідомлення. У цьому процесі активну роль відіграють емоції . Тому на сучасному етапі розвитку шкільної практики суттєвого значення набуває проблема виховання духовної культури молодшого школяра та її важливої частини – емоційної культури.

Світ емоцій молодшого школяра досить різноманітний. Тут і хвилювання через навчальні успіхи та невдачі, образа і радість, що виникають в процесі спілкування з однолітками, моральні переживання, викликані гуманним ставленням або несправедливістю оточуючих людей. На учнів цього віку глибоке враження можуть справляти виразно прочитані дитячі оповідання, вірші чи казки, фільми і спектаклі, пісні. Їм притаманні почуття жалості, співчуття, обурення, гніву, переживання за долю улюбленого героя.

Молодший шкільний вік – найбільш сприятливий період розвитку емоційної сфери, культури почуттів. Одночасно із загальним розумовим розвитком учнів цього віку удосконалюється й діяльність їх аналізаторного апарату. Розвинений «апарат відчуттів» дає можливість їм пізнавати множинність властивостей предметів, явищ природи, продуктів людської праці, сприяє розвитку чуйності до гармонійних і дисгармонійних сполучень кольорів, звуків, рухів тощо. Підвищена чутливість молодших школярів зумовлена художнім типом їх особистості, для якої характерні схильність до естетичної і художньої діяльності, вразливість, емоційність, образність сприймання. Зростає й рівень естетичних переживань дітей, збагачуються їхні почуття, підвищується загальна культура.

Першим серйозно почав займатися проблемами емоційного виховання учнів В.О. Сухомлинський. Говорячи про гармонію у вихованні особистості, він відзначав необхідність єдності емоційного й інтелектуального, емоційного й естетичного, емоційного й морального. Емоційна культура, естетичні смаки, громадянські якості школярів не можуть, за його переконанням, формуватися на грунті емоційної бідності. Емоційне безкультур’я у ставленні до людей породжує егоїзм. Педагог був упевнений, що школа стане «майстернею гуманності», якщо буде вчити вихованців відчувати відтінки думок і почуттів інших людей, їхні емоційні стани.

Вихователю групи продовженого варто знати, що природними є і негативні дитячі емоції: гнів, печаль, страх, розчарування, неспокій, ревнощі, образа, невпевненість. Вони важливі і нормальні для зростаючої особистості. Педагог має створювати благодатні можливості, щоб діти могли відчувати і виражати свої негативні емоції, пам’ятаючи про їх сумісність для певного часу, місця і способу вираження. Учень повинен знати, що вони допустимі не завжди і не скрізь. Молодших школярів треба вчити ясно усвідомлювати свої емоції, вмінню справлятися з власними розладнаними емоціями, щоб бурхливо не вихлюпувати затаєні почуття, переконувати в тому, що страшно, коли людина глуха до своїх почуттів і приймає рішення, ґрунтуючись виключно на негативних емоціях.

В.О. Сухомлинський доводив неможливість повноцінного розумового розвитку дитини « без поетичного, емоційно-естетичного струменя». Він зазначав: «Спостерігаючи впродовж багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переконався, що в періоди великого емоційного підйому думка дитини стає особливо ясною, а запам’ятовування відбувається найінтенсивніше». Ці діти емоційні, та з допомогою педагогів, батьків поступово оволодівають умінням керувати своїми емоційними станами, вчаться бути стриманими, врівноваженими. Їх емоційну сферу складають переживання нового, здивування, сумніву, радощів пізнання, які є базою розвитку допитливості та формування пізнавальних інтересів.

Палітра емоцій дитини. Чим характеризується?


  1. Інтерес - ступенем сталості та силою (напр.: стійкий інтерес до навчання).

  2. Радість - зміцнює соціальні зв’язки, підвищує мотивацію, надає впевненості.

  3. Подив - короткочасна і невизначена емоція.

  4. Сум, горе, страждання - гальмують розвиток дитини.

  5. Відраза - розуміння дитиною, що до неї відчувають відразу, є болісним, веде до стресу.

  6. Гнів - буває справедливий і несправедливий. Останній призводить до складнощів у стосунках.

  7. Презирство - може бути виражене вголос (глузливі інтонації) та за допомогою міміки. Дитина може набути статусу відкинутої.

  8. Страх - це вікові дитячі страхи: у 5 місяців – страх при зустрічі з незнайомими людьми, у 2-3 роки - страх перед тваринами, після 3 років – страх темряви. Може призвести до агресії.

  9. Сором – важка соціальна емоція. Переживається дитиною як страх осуду. Соромно буває не тільки за себе, але й за інших.

Провина - обов’язковий осуд дитиною свого вчинку (морального чи естетичного) і саму себе. Потім настає каяття. Може призвести до зниження самооцінки



Психогімнастика для молодших школярів, або імітація дітьми емоційних станів

Мета: запобігти переростанню деяких емоцій у патологію.

Важливо і необхідно стежити за розвитком моторики обличчя дитини. Відставання в цьому плані може свідчити про затримку в розвитку учня початкової школи. Допомога педагога-вихователя дітям з маловиразною пантомімікою полягає у програванні дитиною етюдів з послідовним вивченням відповідних поз, ходи та виразних рухів. Для цього використовуються подані нижче мімічні та пантомімічні етюди (вправи).



Етюди на вираження основних емоцій вихованця ГПД

І. Інтерес

«Цікавий»

По вулиці йшов чоловік зі спортивною сумкою, з неї визирав згорток. Хлопчик це помітив, і йому дуже захотілося довідатися, що в сумці. Чоловік крокував, не помічаючи хлопця, який весь час крутився навколо чоловіка: то з одного боку підбіжить, то з іншого і, витягуючи шию, заглядає в напіввідкриту сумку. Раптом чоловік зупинився, поклав сумку на землю і почав дзвонити з телефону-автомата. Хлопчик присів біля сумки, злегка потягнув за блискавку і заглянув усередину. Там лежали дві звичайні ракетки. Він розчаровано махнув рукою, встав, і пішов додому. (Спосіб імітації: послідовна мовчазна сценка-імітація).



«Роздум»

Хлопчик збирав у лісі гриби і заблукав. Нарешті він вийшов на велику дорогу. Але в який бік іти? (Спосіб імітації: учень стоїть, рука на грудях підтримує іншу руку, на яку опирається підборіддя).



ІІ. Подив

«Круглі очі»

Одного разу другокласник побачив у під’їзді дивну сценку і написав про це розповідь: «Я йшов зі школи. Зайшов у під’їзд і побачив, що бігає ганчірка. Я подумав, що ганчірка жива. Підняв її

і побачив, що там кошеня». (Спосіб імітації: великі розширені очі, напіврозкритий рот)

ІІІ. Задоволення і радість

«Зустріч з другом»

У хлопчика був друг. От настало літо, їм довелося розстатися. Хлопчик залишився в місті, а друг поїхав з батьками до моря. Нудно в місті без друга. Пройшов місяць. Одного разу йде хлопчик по вулиці і раптом бачить, як з тролейбуса виходить його товариш. Як же зраділи вони один одному! ( Виразні рухи. Обійми, посмішка).



« Ключ знайшовся»

Дівчинка прийшла зі школи додому раніше своїх батьків. У неї є свій ключ від квартири. Ось і зараз вона дістане ключ, відкриє двері, увійде до своєї кімнати, покладе сумку, швидко поїсть і піде гуляти… Але де ж ключ? Дівчинка шукає його і в сумці, і в кишенях, і навколо на підлозі. Немає ключа! Дівчинка розхвилювалася: мама й тато прийдуть з роботи пізно, ой і всиплять їй за втрату. Вона пішла на вулицю і стала шукати там. Шукала довго і, коли вже зібралася заплакати, раптом побачила ключ під лавкою. Дівчинка схопила ключ і від радості застрибала навколо лавки, а потім стрибаючи побігла додому. (Виразні рухи. Емоції здивування, страху, розчарування, задоволення )



ІV. Страждання і сум

« Старий гриб»

Старий гриб от-от впаде. Його ніжка вже не витримує ваги великого капелюха, що розкис. (Спосіб імітації: Стояти, ноги розставлені, коліна злегка зігнуті; плечі опущені, руки висять уздовж тіла; голова хилиться до плеча).



«Попелюшка»

Дівчинка зображує Попелюшку, яка приходить додому після балу дуже сумною: вона втратила туфельку.

( Виразні рухи. Поникла голова, зведені брови, опущені куточки губ, уповільнена хода).

V. Відраза і презирство

«Бруд»

Хлопчик взув нові черевики і пішов у гості до друга. Йому треба було перейти дорогу, де йшли ремонтні роботи і було все розкопане. Недавно пройшов дощ, і на дорозі було брудно і слизько. Хлопчик ішов обережно, намагаючись не бруднити черевики. (Спосіб імітації: хода має створювати враження, що дитина йде по бруду, ступаючи на кінчики пальців як би знехотя, з виглядом, що вибирає чистіше місце).



VІ. Відтворення окремих рис характеру

«Капітан»

Учень уявляє себе капітаном, що стоїть на містку корабля і дивиться вперед. Навколо темне небо, високі хвилі, свище вітер. Але не боїться капітан бурі. Він почувається сильним, упевненим. Він доведе свій корабель до порту призначення. ( Спосіб імітації: виразні рухи. Спина пряма, ноги розставлені, погляд спрямований вперед, іноді капітан підносить до очей уявлюваний бінокль).



«Уважний учень»

По вулиці йшла жінка з покупками. У неї впав згорток. Хлопчик, побачивши це, підбіг, підняв згорток і подав жінці. Жінка подякувала йому. (Спосіб імітації: виразні рухи).



«Нахаба»

Хлопчик сів з магнітофоном на ослін під вікнами і голосно заграв. З під’їзду вийшла жінка й попросила його перейти на інше місце: «Ти сидиш прямо під нашими вікнами, а в мене тільки-тільки заснула хвора дочка». – «А мені то що!» - сказав крізь зуби хлопчик і зробив звук ще голоснішим. ( Виразні рухи).



«Боязкий учень»

Новий учень перший день у класі. Він боїться. Йому здається, що вчителька ним не задоволена, а діти от-от скривдять. (Спосіб імітації: виразні рухи. Сидіти на кінчику стільця прямо, коліна зімкнені, п’яти і носки теж, лікті пригорнути до тіла, долоні лежать на колінах, голова то опускається, то боязко поглядає в сторони).



Вправи на розвиток творчості, емоцій і почуттів учнів

Ефективна творча діяльність учнів стає можливою за умов активізації емоцій і почуттів, коли цілісно працюють ліва і права півкулі мозку, коли логічне мислення поєднується із здатністю сприймати, уявляти і фантазувати.



  1. Вправа "Спрямована зорова уява"(3-4 кл.) Оскільки мислення правої півкулі відбувається не через слова, а образи, метафори і символи, учням можна запропонувати уявити всі образи, слухаючи музику або розглядаючи картину: відчути запах, звук, смак, гаму кольорів. Так, готуючи до складання усного твору з елементами опису ("Запах осені"), учням пропонувалось уявити всі образи, пов'язані з картиною І.Остроухова "Золота осінь" та піснею "Осіннє золото"(сл. Д. Луценка).У результаті в учнів відчувався емоційний підйом і бажання малювати уявні образи.

  2. Вправа "Стимуляція почуттів"(активізація спогадів з минулого). Вправа допоможе дитині насолодитися оточуючим світом, глибше відчути подив і задоволення. Після екскурсії до парку (4 кл), під час опрацювання культурологічної теми "Краса врятує світ", учням було запропоновано активізувати свої почуття і спогади за допомогою пісні "Гаї шумлять" (сл. П. Тичини, муз. Г. Майбороди). Їм пропонується уважно послухати музику, відчуваючи звуки кожного інструмента, перш ніж дозволити собі зануритися у мрії і прогулятися парком, розрізняючи кожен запах. Учні спрямовували свої почуття, щоб виявити нові прекрасні сторони довкілля.

  3. Мелодекламація ( декламування на фоні музики). Це активізація емоцій і почуттів за допомогою засобів музики. Надаючи перевагу таким важливим культурологічним темам, як роль Батьківщини, рідної оселі, пісні, героїчного минулого у житті українців, можна успішно використовувати на заняттях актуалізацію чуттєво-емоційного досвіду шляхом бесід на моральну тему, розповіді та використання музичних творів (розповідь на фоні музики).

  4. Вправа «Вичитка настрою». Пропонуються художні тексти, в яких можна було б "вичитувати" різні настрої, їх розвиток і в яких учні шукали б "героя, який говорить", намагаючись зрозуміти та відчути ставлення, настрої, характер інтонацій, оцінки. Внаслідок читання збагачується початкове читацьке враження. Діти відчувають інтонаційну змістовність вірша, розвиток настроїв героїв твору, в результаті розуміють їх характери, оцінку автора. Відчувши складну гаму настроїв, вчаться виражати її словами. У свою чергу, самі слова допомагають дитині усвідомити почуття, яке народжується: веселе і сумне, загадкове, таємниче тощо.

5) Вправа «Емоційні погладжування». Це умова створення атмосфери, спонукаючої дитину до творчості, до якої відносяться звернення до дитини тільки на ім'я, збереження педагогом рівної, доброзичливої інтонації,   заспокійливі або підбадьорюючі дотики до дитини. Особливо актуальним є цей аспект у роботі з дітьми з особливими потребами.

Шкала оцінки значущості емоцій молодшими школярами (за Б. Додоновим) . Анкетування

Назва

емоції

Вияв емоції


Значущість

емоції


Альтруїстичні

Почуття участі та жалості, бажання приносити іншим радість та щастя, співчуття удачі і радості іншого




Праксичні

Бажання досягти успіху у справі, захопленість нею, приємне задоволення від створення чогось нового




Акізитивні

Постійне накопичення чогось, колекціонування




Глоричні

Потреба в самоствердженні, потяг до слави, визнання, почуття домінування




Романтичні

Потяг до невідомого, очікування незвичайного дива




Гедонічні

Стан спокою, задоволення своїх фізичних та фізіологічних потреб




Пугнічні

Почуття ризику, великої емоційної напруги, змобілізованості фізичних, розумових здібностей для здолання небезпеки




Комунікативні

Потреба в спілкуванні, почуття симпатії, поваги до

будь-кого, бажання отримати схвалення від близьких






Гностичні

Почуття здивування, догадки, потяг до заглиблення

у сутність явищ, їх розуміння, радість від відкриття істини






Естетичні

Почуття піднесеного, насолода красою природи, мистецтва






Шляхи емоційного виховання молодших школярів у ГПД

Початкова школа має бути школою радості. Особливо це стосується ІІ половини шкільного дня. Фундаментом такої школи, безумовно, стане щоденна яскрава, захоплююча емоційність процесу виховання. Та, що підніме настрій кожній дитині, налаштує її на мажорні позитивні стосунки з однолітками, зробить продуктивним їхнє перебування в групі продовженого дня.
















З висоти айсберга педагогічної мудрості

  • Школа стане "майстернею гуманності", якщо буде вчити своїх вихованців відчувати відтінки думок і почуттів людей, їх емоційні стани.

  • Без розуміння й відчуття ліричних творів і поетичної прози людина залишається глухою.

  • Емоції допомагають розкрити внутрішній світ людини, впливають на її вчинки, відіграють роль регуляторів людського спілкування.

  • Емоційне безкультур'я у ставленні до людей породжує егоїзм.

  • Радість і задоволення досягненнями в навчанні підтримують рівень намагань дитини засвоїти знання, створюють позитивний емоційний фон стосунків з педагогом і однолітками.

  • Почуття гіркоти, невдоволеність невдачами можуть спричинити неусвідомлений конфлікт з оточенням, зниження самооцінки, зневіру учня.

  • Не слід уникати негативних емоцій: тоді довелося б або зовсім не помічати помилок у роботі учня, або щоразу пов'язувати їх з незалежними від нього причинами. Це б знецінило роль педагогічної оцінки в керуванні навчанням.

  • Постійне емоційне благополуччя, захвалювання учнів може призвести до застою в розвитку.

  • Негативні й позитивні емоції, породжувані невдачами чи успіхами в навчанні, слід використовувати для активізації діяльності дітей. Треба створити такі умови, щоб невдоволеність від невдач спонукала дитину шукати кращі способи навчальної діяльності.

  • Важливо, щоб емоції, пов’язані з різними труднощами в навчанні, не переходили в емоційну напруженість.

  • Негативні емоції не повинні бути затяжними, вони мають неодмінно змінюватися позитивними.

  • Педагог управляє навчанням з позиції перспектив розвитку учня, його пізнавальних можливостей, розглядає невдачі як закономірне явище, зумовлене необхідністю вдосконалювати знання. Педагог співчуває дитині з приводу її невдачі, визначає способи виправлення помилки й висловлює впевненість в подальшому успіху.

  • Під час словесного оцінювання навчальних досягнень можна використати слова та словосполучення: «Твоя відповідь бездоганна», «Дуже влучна відповідь», «Я погоджуюсь з тобою», «У тебе все вийде, тільки зверни увагу на…». Це допомагає створити ситуацію успіху, коли дитина відчуває себе особистістю, яку шанують, розуміють, до думки якої дослухаються.


Орієнтовні зразки занять в групі продовженого дня

Віртуальна прогулянка. Вихователь ГПД ЗОШ №5: Костинюк М. В.

Тема : « З бабусиної скрині про весну ». Використання українських народних ігор під час прогулянки

Мета : поглибити знання дітей про характерні ознаки весни , зміни в природі з приходом весни , весняними народними традиціями , прикметами на народним календарем весняного періоду; розширити відомості дітей про українські народні ігри; учити захоплюватися красою та мудрістю природи ; розвивати естетичні почуття, мовлення, пам'ять, спостережливість; активізувати словниковий запас; виховувати бажання наслідувати традиції свого народу, зацікавленість до усної народної творчості , звичаїв та обрядів; сприяти вихованню емоційної культури дітей.

Обладнання: відео – слайди, репродукції картин про весну, прислів’я та приказки.

Хід прогулянки

Діти під музику заходять до залу.

  1. Привітання

Знову ми, діти , сьогодні подорожуємо , але сьогоднішня наша прогулянка незвичайна , вона буде не така, як завжди, вона буде віртуальною. Я думаю, ви здогадались, що мандрувати ми будемо квітучою доріжкою весни , помилуємось її красою, вдихнемо чистого весняного повітря, та дізнаємось про цю пору року багато цікавого та корисного.

  • Що незвичного ви побачили в залі? (Дві «галявини» весняних квітів – підсніжників і кульбаби – на стінах). Ось ми з вами і потрапили на справжню весняну галявину, давайте трішки присядемо і відпочинемо. ( Діти сідають на лавочки )

  1. Вступна розповідь:- Ось і завітала до нас красуня - весна, і від її приходу все пробуджується і оживає. На зміну лютому вступає у володіння березень. Березень одразу взявся за роботу – розбудив перші весняні квіти, і вже на лісових галявинах розплющили свої блакитні оченята проліски. Весело побігли дзвінкоголосі струмочки, розігналися важкі сірі хмари. Давайте помилуємось цією квітучою порою року. (Перегляд презентації « Помилуємось весною» ).

  • Які емоції вас переповнюють? (Діти діляться враженнями, емоційними переживаннями).

  1. Бесіда про зміни в природі з приходом весни .

  • Квітуча, багатоголоса українська весна . Що ж відбувається навколо нас навесні ? ( Діти коротко розповідають про зміни в природі з приходом весни ).

  • Сонце з кожним днем піднімається все вище і вище, більше зігріває землю.

  • Небо вже не сіре, а голубе. Хмари купчасті.

  • З приходом весни дерева прокидаються після довгого зимового сну.

  • З’являються перші весняні квіти, повертаються додому птахи з теплих країв.

Ласкавий промінчик відчинив весні двері, і все навколо захвилювалось. Весна - ранок року. Природа пробуджується від довгого зимового сну, вона оживає, рухається. Для багатьох людей весна – улюблена пора року, її малюють художники , її оспівують композитори, про неї пишуть вірші поети. Про цю чудову пору року створено багато пісень, композицій. Про весну написано багато картин, зараз деякі з них ми з вами переглянемо.

(Перегляд презентації «Репродукції картин про весну» ).

Усі ці зміни які відбуваються з природою навесні. Люди помічали протягом багатьох століть і виражали їх у народних прислів’ях і приказках про весну.



  1. Робота з прислів’ями, прикметами.

(Перегляд презентації « Прислів’я і приказки про весну » )

  • Пригадаємо, які прислів’я і приказки ви знаєте про весну?

  • Весна ледачого не любить.

  • Весняний день рік годує.

  • Проспиш весною, заплачеш зимою.

  • Весна – наш отець і мати: хто не посіє, той не буде жати.

  • Весна не зима – не на піч, а у поле збирайся.

  • У березневу днину сім погод на годину.

  • Березневе тепло, мов мачухи добро.

  • Від березневих дощів земля квітне.

  • Теплий квітень, мокрий май – буде добрий урожай.

  • Якщо вода капає зі стріхи , то ще довго буде холодно.

  • Грак – прилетів – за місяць сніг зійде, а журавель – скоро лід скресне.

  • Грім на початку квітня – буде тепле літо.

Психогімнастика « Весняне сонечко » ( під музичний супровід ).

Заплющіть очі, витягніть руки. Уявіть , що на долоньках у вас маленькі сонечка . Через пальці, як промінці сонечка , йде тепло по всій руці . Руки заспокоїлись, відпочивають. Переключаємо увагу на ноги, сонячні промінці зігрівають стопи, пальці ніг. Втома проходить, м’язи відпочивають. Дихання заспокоюється, стає спокійним , рівномірним. Усміхніться один одному, передайте тепло своїх долонь, скажіть один одному добрі слова.



  1. Розповідь про народні весняні свята.

Із пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят, пов’язаних і з стародавніми віруваннями, супроводжених піснями, іграми, хороводами . Народний образ весни – це образ краси , сили і надії. Які весняні свята ви знаєте? (Стрітення, Масляна, Явдохи, Сорок святих, Теплого Олекси, Благовіщення, Вербна неділя, Великдень ).З давніх-давен в Україні люблять святкувати зустріч весни. Колись у березні , коли скресла крига, діти і дорослі робили опудало зими, і з танцями, піснями топили його гуртом у воді, водили хороводи , співали веснянки та гаївки. Народна уява створила поетичний образ весни у вигляді « дівчини-паняночки », що десь у садочку шиє сорочку, а інколи у вигляді молодиці. Весну зустрічали радісно і пишно – з піснями, танцями та іграми , забавлянками. Ці пісні називались веснянками . Як тільки починали танути сніги, дівчата виходили на високу гору, а іноді навіть вилазили на дерева і співали пісень, запрошуючи милу весноньку скоріше повернутись.

Діти , що виглядають та закликають весну , сподіваються від неї дарів, але теж не залишаються перед нею у боргу: вони приносять їй подарунки (носять у руках зроблену з дерева ластівку, ходять з нею від хати до хати, і закликають весну). А на Сорок святих печуть з тіста пташок на честь, мовляв, тих жайворонків, що вилітають з вирію. Жінки-селянки, закінчивши в цей день ткати своє полотно, виходять зі шматком полотна у поле, вклоняються у всі боки і, повернувшись обличчям до схід сонця , кажуть : « Ось, тобі, мати–весно, – нова обновка». Після цього розстелюють шмат полотна, кладуть на нього пиріг і йдуть з надією, що льон і коноплі цього літа вродять добре.

- Тепер переглянемо, як же колись співали веснянки . (Презентація « Веснянка » )Обряд закликання весни у кожному регіоні України , називається по-різному : «забавлянням», « гуканням », « задобрюванням весни ».

-А як цей обряд називається у нас на Буковині ? ( Закликанням ) - А чи знаєте ви закликаночки весни ?



  1. Декламування веснянок.

Благослови, мати , весну закликати, зиму проводжати,

Ой, весна–весняночко, іди до нас , наша паняночко!

Ой Весно, весно красная,

В зеленій хустині,

Принеси нам, веснонько, чарівні гостинці.

Ой весна, весно ,

Люба, ясна!

Завітай до нас, дівко красна !

Розбуди нас всіх від сну ,

Подаруй жагу земну.

Благослови. Мати, Весну закликати!

Весну закликати, Зиму проводжати.

-Заспіваємо усі разом веснянку , і покличемо весну красну у гості.


  1. Виконання веснянки « Прийди, весно, прийди красна» ( під музичний супровід).- До обрядів, пов’язаних з приходом весни, також належать різні українські народні ігри, які колись ще грали ваші бабусі і дідусі.

  2. Народні дитячі ігри : а) « Катруся » (під музичний супровід ). Діти ходять по колу і співають:

У лісочку на горбочку спить Катруся в холодочку,

Ми тихенько підійдем, сон Катрусі збережем,

Катрусю, прокидайся, у хоровод збирайся.


  • Ми продовжуємо грати в українські народні ігри.

  • Які українські ігри ви знаєте ?

Б)« Ой летіла зозуленька». Діти стають парами і утворюють коло . Серед кола ходить « зозуленька », всі співають :

Ой, летіла зозуленька через сад, через сад,

Розпустила пір’ячко на весь сад, на весь сад.

Ой, хто теє пір’ячко підбере, підбере,

Отой сиву зозуленьку забере, забере.

При словах « забере » всі пари розбігаються, кожна дитина шукає собі нову пару, в тому числі й зозуленька. Хто пари не знайде – стає зозуленькою, і гра починається спочатку .

Правила гри : 1. Ті самі гравці не можуть залишатися в парі.

2. Не вибирати для пари найближчу дитину .

3. Не можна відмовляти стати у парі із зозуленькою, або відбивати пару тій дитині, що її зозуленька вже знайшла. Хто вибрав для пари зозуленьку, подає їй обидві руки, щоб хто–небудь її не відняв.

В)« Бездомнна лисиця ».

Діти утворюють коло, стаючи по двоє обличчям один до одного , подаючи руки та утворюють гнізда, які « звиваються », на відстані 2 – 6 кроків одне від одного . В середині кожного гнізда стає «лисиця ». Дитина , що починає гру, стає посередині , як «бездомнна лисиця », тричі плеще у долоні та голосно говорить : « Лисиці – з гнізда! ». Лисиці швидко перемінюють свої місця, а бездомна лисиця намагається швидше захопити порожнє гніздо . Дитина, яка залишилася без місця, стає новою «бездомною лисицею ». Коли лисиці змінюють місця , то діти, що утворюють гніздо, не повинні розривати рук.

Підсумок прогулянки

Ось і наша прогулянка закінчується .



  • Про що ми сьогодні розмовляли ?

  • Які зміни в природі відбуваються з приходом весни ?

  • Які позитивні емоції та враження ви отримали від нашої незвичної прогулянки?

  • Чим ви були приємно подивовані? (Рухливими іграми разом із вчителями міста) ( Діти під музику виходять із музичного залу ).


Інтегрована клубна година. Вихователь ГПД ЗОШ №5: Бодян С. М.

Тема: Розмаїття візерунків на полотні.« І на тім рушникові…» Конкурс малюнків

Мета: ознайомити дітей з традиціями української вишивки та різновидами технік виконання; закріплювати навички рослинних орнаментів на основі українських вишивок; розвивати художнє чуття; удосконалювати навички роботи з фарбами , прищеплювати любов до народного мистецтва; викликати інтерес до пізнання народних джерел; виховувати художній смак, культуру емоцій.

Обладнання: виставка українських вишитих рушників, відеозапис « Мальовничі місця рідного краю», зразки орнаментів, фарби, пензлики.

Хід заняття

І Організаційний момент

Як гарно сьогодні в кімнаті у нас ,

І сонечко лагідно світить для вас ,

Уважними, старанними, охайними, ставайте,

Фантазуйте , малюйте, руки піднімайте,

завдання усі ви сміливо долайте.

Заняття своє уже починайте!


  • Пригадайте, діти, як називається тиждень, який ми почали опрацьовувати?

  • Що вивчає ця наука ?

  • Як називається наша країна ? Місто, де ми живемо ? Як називається наш рідний край?

  • Україна, Батьківщина, рідний край! Які це прості і разом із тим прекрасні слова! Велика священна любов до рідного краю жила, живе, і житиме у всіх чесних і щирих серцях. Щасливі ми , що народились і живемо на такій чудовій , багатій і мальовничій землі , у нашій славній Україні . Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки, тут корінь роду нашого. Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик роду українського, поклик рідної землі , хвилюємось, зачувши рідне слово.

1.1 Перегляд відеозапису « Мальовничі місця рідного краю». - Діти , а хто знає вірші про рідний край?

    1. Хвилинка поезії. Є край, де найкращі у світі пісні, і цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось тобі, це дім твій – твоя Україна.

Різні в світі є країни, різні люди є на світі, різні гори, полонини, різні трави , різні квіти,

А у нас одна країна найрідніша, нам усім – то прекрасна Україна, нашого народу дім !

Одна батьківщина - двох не буває, місця, де родились - завжди святі,

Хто рідну хату забуває, той долі не знає у житті. - Які емоції викликали у вас ці вірші?


  1. 3. Прислів’я про рідний край.

  • Батьківщина мати – вмій за неї постояти. Люби і знай свій рідний край.

  • Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. Людина без Батьківщини, що пташка без пісні.

ІІ Повідомлення теми і мети заняття . 2.1. Бесіда

- Батьківська хата , мамина пісня, бабусина вишиванка - усе символи, обереги нашого народу. Це усе , що ми отримали в спадок від своїх пращурів. У кожного з нас живе образ білесенької хати у вишневому садку , прикрашеної вишитими рушниками.



2. 2. Вірш « Рідна хата ». – Які почуття викличуть ці рядки у вас?

Я люблю свою хату і подвір’я й садок,

де і сонця багато, і в жару холодок.

Все для мене тут рідне: стіни – білі, як сніг,

І віконце привітне, і дубовий поріг.

Тихо й затишно. Квіти коло хати цвітуть.

І невтомно все літо бджоли в цвіті гудуть.

І ряденця строкаті, й рушники на стіні –

Навіть дим у нашій хаті – рідно пахне мені.


  • Моя бабуся розказувала, що в селі не було такої дівчини , щоб не вміла ткати чи вишивати рушники. Довгими осінніми та зимовими вечорами дівчата вишивали собі в придане рушники. Працьовита дівчина мала біля 80 – 90 вишитих рушників . Кожен рушник не схожий на інший. Від того, наскільки вишивка була красива, складалась думка про працьовитість самої дівчини. Рушники показували гостям , сусідам, щоб підкреслити, яка вона майстриня. Перший вишитий рушник був призначений для гостей. ( Перегляд вишивок моєї бабусі)

- Подивіться , як прикрашена наша світлиця , ви мабуть помітили чудові вишивки на сорочках , скатертинах, рушниках. Сьогодні ми більше будемо говорити про рушник.

- Український рушник прийшов до нас з сивої давнини .

- Як вишивали рушники? – Брали полотно, оздоблювали орнаментами (візерунками) . Бувають геометричні орнаменти та рослинні. Вишиті рушники вважалися священними , їх передавали як оберіг із роду в рід. Вони висіли біля вікон, дверей, ними прикрашали картини, рамочки, ікони.

2. 5. Перегляд відеозапису « Рушники в українських хатах ».

- Без вишитого рушника не обходилось жодне свято. - А що ви знаєте про рушники ?



2.3. Розповіді дітей про рушник.

- Коли ми йдемо святити паску, то кошик накриваємо рушником із вишивкою.

- Я була на весіллі й бачила, що молодята дають клятву один одному на вишитому рушникові . Саме на рушникові молодята просять благословення у своїх батьків .

- У моєї тітки будували хату. Коли верх хати був добудований , його прикрашали букетом квітів, перев’язаним вишитим рушником.

- Із вишитим рушником приходять до жінки, яка народила дитину, щоб вшанувати немовля.

- Коли діти виростають і вирушають із батьківської хати в далеку дорогу , їм дарують рушник як оберіг від лиха.



2. 4. Прослуховування пісні « Рушник ».

2. 5. Прислів’я про рушник. Народна мудрість промовляє до нас словами прислів’я :

  • Тримай хату у віночку , а рушник на кілочку. Хата без рушників , як без вікон. Рушник – окраса оселі.

  • Хата без рушників – що родина без дітей.

  • Діти, а хто знає вірші про рушники ?

    1. Вірші про рушники. Біле поле полотняне, рівно ткане , чисто пране,

А по ньому голка ходить, за собою нитку водить,

Покрутнеться так і сяк – зацвіте червоний мак.

Зазирне і там, і тут – василечки зацвітуть .

- А чи знаєте ви , що символізують кольори на рушникові? Кожний колір має свою історію, ось послухайте пісню.



Пісня « Вишиванка ». З вечора тривожного аж до ранку

Вишивала дівчина вишиванку.

Вишивала дівчина , вишивала,

Чорну і червону нитку клала.

Що та чорна нитка – розставання.

А червона нитка – то кохання.

Що ж та чорна нитка часто рвалась,

А червона нитка легко слалась.

- Діти , а що означає червоний колір, а що чорний ? (Червоний - то любов, чорний – смуток, блакитний – злагода, зелений – достаток, коричневий – щастя, жовтий – здоров’я).


    1. Захист міні-проектів «Рушники на Буковині» .

–Як ви бачите, рушники ці різні . Чим же вони відрізняються ? Кожен район має свій стиль та особливу техніку вишивання , на Буковині відомо такі техніки вишивання : низь, настил, хрестик, мережка, гладь.

  • У Новоселицькому районі частіше вишивали хрестиком. Прикрашають рушники яскраві кольори квітів, ягідок.

  • У Заставнівському районі основу орнаментів складають дрібні та крупні геометричні ромби.

  • У Кіцманському районі вишивають хрестиком та гладдю. На полотні наноситься малюнок олівцем, а потім вишивають букети троянд, калину, іноді зустрічаються птахи.

  • Народні традиції вишивки Буковини творчо продовжують Ніна Медвецька, Вікторія Лека. А у селі Виженка, Вижницького району у руках Параски Клим розквітають усі барви рідного краю на рушникові , щедро прикрашені скісними лініями. Найулюбленіша гама кольорів - поєднання жовтого і коричневого , або вишневого та зеленого. Георгій Гарас - заслужений майстер , художник – орнаменталіст , народився у м. Вашківці, Вижницького р-ну. Створив понад три тисячі малюнків та орнаментів для вишивок та ткацтва. Узори, створені Гарасом, радують людей, ми можемо побачити їх на сорочках, рушниках, килимках.

    1. Перегляд відеозапису « Сучасні рушники та сорочки ».

– Де ми можемо побачити рушники та сорочки у наш час ? (У церквах, на виставках, на фольклорних святах ).

Фізхвилинка «Гопачок»2 прихлопи, три притопи, на носок, на каблучок, руку вліво, руку вправо –ми танцюємо гопачок.

ІІІ Практична робота - Сьогодні ми з вами спробуємо оздоблювати наш рушничок орнаментом. Цей узор у смужці називається « бігунцем », тому що в його основі лежить хвиляста лінія, і за цією лінією рослинний орнамент ( квіти ).

V Розгляд та виставка робіт дітей.

VІ Підсумок заняття. - Чаруючі рушники, які ви сьогодні бачите, створили руки наших майстринь. У кожному рушнику людська праця. Рушники берегли, їх передавали як обереги з роду в рід. Багато століть люди зустрічають гостей з великою радістю, з хлібом на рушнику . От і сьогодні ми частуємо гостей хлібом і сіллю.
На допомогу керівнику шкільного м/о класоводів

Психологічний портрет заняття школи молодого вихователя. Робота в творчих групах

Обладнання: фломастери, чистий аркуш паперу, розкреслений на 8 пронумерованих прямокутників аркуш, основа для рушника.



Завдання І групі : Придумати 6 іменників, які б складали характеристику сьогоднішнього засідання міської школи молодого вихователя ГПД. Записати ці іменники та передати ІІ групі, яка виконуватиме малюнки за ними , до кожного окремо, - їхні асоціативні тлумачення.

Завдання ІІ групі

У кожному прямокутнику один по одному замалюйте відповідне асоціативне тлумачення запропонованих Вам І-ою групою іменників. У двох чистих прямокутниках замалюйте придумані Вами асоціації до 2-х Ваших іменників.



Завдання ІІІ і ІY групам «Ваш колір на рушнику»

Обладнання: квадратики 5-ти кольорів – синього, зеленого, червоного, чорного, жовтого.

  • Виберіть 1 – 3 кольори відповідно від враження , що склалося у Вас від сьогоднішнього засідання міської школи молодого вихователя ГПД. Створіть колективний узор на заготовленій основі рушника.

Педагогові слід знати, що: - синій колір виражає спокій, задоволення; зелений колір – наполегливість, серйозність, суворість;червоний колір – життєва енергія, активність, жвавість, діяльність;чорний колір – протест, агресивність;

  • жовтий колір – товариськість, веселість.

ІІ. Звіт творчих груп

ІІІ. Психологічний аналіз виконаних малюнків

А) Якщо малюнки великі, конкретні, зрозумілі за змістом, то в малюючого натура практична, надійна, ґрунтовна, але без фантазії та оригінальності.

Б) Малюнки у вигляді символів, алегорій – людині властиві логіка думки, ясний розум, він господар своїх емоцій, але сухуватий, педант.

В) Якщо у малюнку багато фантазії, оригінальності – це говорить про творчі здібності, але і про труднощі існування у звичайному житті.
Заповідь Серця вихователя

Коли я зумію відкрити дитині таємниці оточуючого світу,

Коли я зможу їй допомогти захоплено його відкривати,

Коли я буду трепетно пробуджувати дитячу свідомість, дам волю її уяві та її прагненням,

Коли я намагатимусь зберегти свіжим і здоровим все те,

Чого вона набула в дошкіллі, і примножити його,

Коли я навчу її жити в любові, люблячи її саму,

А моє серце битиметься в унісон з дитячим,

То тоді дитина мені повірить і взнає, що вона – Зірка,

І навколо неї – Всесвіт, а вона в ньому – центр.



Коли я все це зможу здійснити, то тоді я – справжній вихователь.

Укладачі: Котова М.П., методист ММК; Ілащук Л.М., заступник директора з НВР у початкових класах ЗОШ №5

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка