Методичні рекомендації щодо проведення тбд перелік основних документів з цз в дцз 23 9



Сторінка6/9
Дата конвертації14.01.2018
Розмір2.19 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Правила поведінки під час виявлення вибухонебезпечних предметів


При виявленні незнайомих предметів одразу ж необхідно повідомляти до ДСНС. Слід пам'ятати, що чіпати вибухонебезпечні предмети ні в якому разі не слід! При виявленні боєприпасів пам'ятайте, що розмінування і знешкодження ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ може робити тільки фахівець загону спеціального призначення ДСНСПри виявленні вибухонебезпечних предметів негайно телефонуйте до служби порятунку за телефоном «101».
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОГО АБО ЗОВНІ СХОЖОГО З НИМ ПРЕДМЕТА НЕОБХІДНО:
- при проведенні сільгоспробіт або інших робіт - припинити роботу;
- добре запам'ятати місце виявлення предмета;
- встановити попереджувальні знаки або огородження;
- негайно повідомити про небезпечну знахідку за телефоном служби порятунку «101».
При виявленні вибухонебезпечних предметів категорично забороняється:
- брати їх в руки,завдавати по них ударів, робити спроби до розбирання;
- переносити або перекочувати їх з місця на місце;
- поміщати їх у вогнище або розводити вогонь над ними;
- збирати і здавати їх у металобрухт.

Стисла характеристика пожежної небезпеки підприємства, установи, організації. Протипожежний режим на робочому місці. Можливість виникнення та розвитку пожежі. Небезпечні фактори пожеж.



За ступенем пожежної небезпеки пожежонебезпечні приміщення поділяються на наступні класи:

П-І – склади мінеральних масел, насосні станції спалимих рідин;

П-ІІ -деревообробні цехи, малозапилені цехи, млини.

П-ІІа –склади паперу, цехи зберігання

П-ІІІ –склади палива і деревини.

Класифікація матеріалів і приміщень за пожежною небезпекою
Збиток, що наноситься пожежами, значною мірою визначається руйнуванням будівель під дією вогню. У свою чергу, будівельні матеріали та конструкції реагують на підвищення температури при пожежі по-різному: одні швидко піддаються впливу вогню, а інші - тривалий час зберігають несучу здатність. За здатністю будівельних матеріалів чинити опір дії високої температури і зберігати при цьому свої експлуатаційні функції визначається вогнестійкість приміщення. Відповідно до норм технологічного проектування (НПБ-105-95) всі виробничі і складські приміщення поділяються на категорії А (вища), Б, В, Г,Д.
Категорія приміщень

Категорія приміщення

Характеристика приміщення

А
Вибухо-і пожежонебезпечна

Горючі гази, легкозаймисті рідини (t спалаху не більше 28 º C. Приміщення, в яких може перебувати одночасно більше 50 осіб.

Б
Вибухо-і пожежонебезпечна

Горючі пил або волокна, легкозаймисті рідини з t спалаху вище 28 º C, . Велика кількість електрообладнання.

В1
Пожежонебезпечна

Горючі і важкогорючі рідини, Громадські будівлі підвищеної поверховості (більше 5), готелі, адміністративні будівлі.

В2
Пожежонебезпечна

Громадські будівлі побудовані більше 50 років тому, житлові багатоквартирні будинки, приміщення, в яких може перебувати одночасно не менше 25 людей (магазини, офіси, пошта та інше),

В3
Пожежонебезпечна

Житлові багатоквартирні будинки, що мають 2-3 поверхи, конференц-зали, лікарні, офіси та інші приміщення з числом присутніх одночасно працівників менше 25 осіб.

Г
Пожежобезпечна

Негорючі матеріали, при обробці яких виділяється променисте тепло, іскри, полум'я. Площа приміщення менше 50м2. Окремо розташовані одноповерхові приміщення.




Негорючі матеріали в холодному стані.

Противопожежний режим

Протипожежний режим на виробництві означає виконання робітниками протипожежних правил в умовах виробництва.

Протипожежний режими у цеху, на робочому місці встановлюється виходячи із пожежонебезпеки + відповідними інструкціями.

В приміщеннях і на території палити тільки у визначених місцях

Забороняється застосовувати відкритий вогонь) паяльні лампи,факели) для відігріву трубовозів з замерзлими чи застиглими родинами..

Забороняється забивати сирцем, напівфабрикатами,готовою продукцією підходи до обладнання,засобів зв’язку і пожежогасіння, проходи та виходи. .

Забороняється на робочих місцях оставляти промаслений одяг, горючі рідини зберігати в металевих закритих пристроях.

В приміщеннях лабораторій додаткові правила безпеки::

а) не оставляти без нагляду включені электронагрівачі, не гріти на електроплитах з відкритими спіралями родин у скляному посуді, а на газових горілках - без азбестового захисту.

б) не тримати горючі рідини і балони з газом поблизу опалення і балони без запобіжних ковпаків.

в) забороняється перевищувати норму ЛВЖ; необхідні для роботи небезпечні рідини зберігати в спец тарі у негорючій шафі. г) не дозволяється застосовувати ЛВЖ (бензин, ацетон) для знежирення посуду, чистки спецодягу та інших цілей;

д) не зливати в каналізаційні системи залишків ЛВЖ и ГЖ.



Можливість або причини виникнення пожежі
За статистикою найбільш частими причинами виникнення пожеж наступні:
- Порушення правил внутрішнього розпорядку;
- Порушення правил експлуатації та несправність електрообладнання, електропроводки, розеток, вимикачів;
- Перенавантаження електромереж;
- Близьке розташування світильників, електронагрівальних приладів і горючих конструкцій;
- Проведення зварювальних робіт без належної підготовки;
- Неакуратне поводження з вогнем і недотримання заходів пожежної безпеки.

Основні небезпечні фактори пожежі: токсичні продукти згоряння; вогонь; підвищена температура середовища; дим, недостатність кисню;

Вторинні прояви небезпечних факторів пожежі:руйнування будівельних конструкцій, вибухи;витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.

Токсичні продукти згоряння становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежі в будівлях (синте­тичні матеріали — основне джерело токсичних продуктів зго­ряння). Найчастіше при пожежах відзначається високий вміст у повітрі оксиду вуглецю. Оксид вуглецю — отруйний газ, і вди­хання повітря, в якому Його вміст становить 0,4 %, — смер­тельне.

Вогонь — надзвичайно небезпечний фактор пожежі. Під час пожежі температура полум'я може досягти 1200—1400 °С, і в людей, що перебувають у зоні пожежі, випромінювання по­лум'я викликати опіки та больові відчуття.

Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами згоряння може призвести до ураження органів дихання та смерті

Дим становить велику кількість найдрібніших часточок незгорілих речовин, що накопичилися в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу). Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі горіння відбувається хімічна реакція оксидування горючих речовин та матеріалів. Небезпечною для життя людини вважається ситу­ація, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14 % (норма — 21 %). При цьому втрачається координація рухів» з'являється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслі­док втрати ними несучої здатності під впливом високих темпе­ратур і вибухів. При цьому люди можуть одержати значні ме­ханічні травми, опинитися під уламками завалених конструк­цій.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спри­чинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємко­стей чи трубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Ви­бухи збільшують площу горіння і можуть призводити до утво­рення нових вогнищ. Люди, які перебувають поблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставати ураження улам­ками.

Паніка здебільшого спричинюється швидкими змінами психічного стану людини, переважно депресивного характеру, в умо­вах екстремальної ситуації. Більшість людей потрапляють у складні та неординарні умови вперше і не мають відповідної психічної стійкості та достатньої підготовки. Коли дія факторів пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей людини, то вона може піддатися паніці. При цьому людина втра­чає розсудливість, її дії стають неконтрольованими та неадек­ватними тій ситуації, що виникла. Це явище може призвести до масової загибелі людей.
Правила поведінки при виникненні пожежі

Якщо виникла пожежа, рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожний громадя­нин зобов'язаний: негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому потрібно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

Вжити (за можливістю) заходи до евакуації людей, гасін­ня (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

Якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї роботодавця чи відповідну компетентну посадову осо­бу та (або) чергового по об'єкту;

У разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну).

. Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, щоб залишити полум'я без кисню. Якщо дим у під'їзді (коридорі), треба передусім з'ясувати, що трапилося, а потім якнайшвидше залишити приміщення через головні та запасні виходи. З другого-третього поверхів можна спуститися на зв'язаних простирадлах або кабелях, якщо є небезпека

Ні в якому випадку не можна користуватися ліфтом, Пробираючись через задимлені приміщення, коридори та сходи, потрібно закрити ніс і рот мокрою хусткою, а обличчя тримати ближче до полу. Якщо ж дим застиг вас у приміщенні, звідки ви не можете вибратися, то краще всього обкласти двері змоченими ганчірками, і ковдрами, щоб послабити доступ диму через щілини. Те ж саме стосується і вікон, якщо через них надходить дим.

З першого або другого поверху можна евакуюватися самостійно, через вікно. Якщо ж сплигнути звідти небезпечно, зв'яжіть мотузку зі всіх підручних простирадл, шарфів та іншого, якомога тугіше затягаючи вузли. За допомогою цієї мотузки рятуйтесь не тільки самі — евакуюйте всіх, хто виявився в приміщенні разом з вами.

.. До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники; пожежні крани-комплекти, ручні насоси; лопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри; . ящики з піском, бочки з водою; . азбестові полотнища, повстяні мати та ін. Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на території об'єкта з розрахунку один щит на 5000м2. Вони мають бути пофарбовані у червоний колір, а пожежний інструмент у чорний.

Серед первинних засобів пожежогасіння найважливішу роль відіграють вогнегасники різних типів: водяні, водо-пінні, порошкові, вуглекислотні, газові.

Найбільш розповсюдженими є: ОП-1, ОП-2, ОП-9, ОП-10 — переносні; ОПА-50, ОПА-100 — пересувні. Вони відрізняються між собою лише складом порошку та пристроєм для його подачі. Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння загорянь на машинах, автомобілях і для невеликих об'ємів нафтопродуктів, а також електроустановок під напругою до 1000В



Засоби та способи гасіння пожежі

Пожежу, яка виникла можна ліквідувати, якщо забрати один з трьох факторів необхідних для горіння: горючу речовину, окислювач, джерело тепла.

Існують два способи гасіння пожеж: фізичний та хімічний.

До фізичних способів припинення горіння відносяться: охолодження зони горіння або горючих речовин; розбавлення реагуючих речовин в зоні горіння негорючими речовинами;· ізоляція реагуючих речовин від зони горіння

Хімічний спосіб припинення пожежі – це хімічне гальмування реакції горіння. До основних засобів гасіння пожежі відносяться· вода (у вигляді струменя або у розпиленому стані);· інертні гази (вуглекислий газ, азот);· піни хімічні та повітряномеханічні; порошкові суміші;· покривала з брезенту та азбесту..

Вода - найбільш дешева та поширена вогнегасна речовина. Це пояснюється: великою теплоємністю (теплота пароутворення 539 кал/г)

високою термічною стійкістю (розкладається при температурі вище 1700°С);· значним збільшенням об'єму при пароутворенні (1л води при випаровуванні утворює більше 1700л пари);· охолоджує зону горіння

Воду застосовують у вигляді потужних струменів і як пару. Струменем води збивають полум'я і одночасно охолоджують поверхню. Струменем води гасять тверді спалимі речовини; дощем і водяним пилом – тверді, волокнисті сипучі речовини, а також легкозаймисті та спалимі рідини (спирт, трансформаторна олія, тощо). Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у приміщеннях об'ємом до 500 м3 невеликих загорянь на відкритих установках



Гасіння пожеж Для припинення горіння застосовувати такі способи:
1. ізоляція вогнища горіння від кисню повітря;
2. охолодження зони горіння до температури нижче температури запалення палаючого речовини;
3. Розведення реагують речовин негорючими речовинами;
4. механічне збивання полум'я з вогнища горіння;
5. створення огнепрегражденія на шляху розповсюдження полум'я;
6. ізоляція пального речовини від зони горіння.
До вогнегасної складової відносять воду, що подається в осередок горіння забезпечує охолоджуючий ефект; хімічну піну, що надає в основному ізолюючю дію; інертні гази, які надають разбавляющей дію; порошкові складдаі,
Вибір засобів пожежогасіння залежить від технології виробництва, від умов протікання процесу горіння та технічних можливостей для гасіння пожежі.
З перерахованих засобів пожежогасіння найбільш поширеним і універсальним є вода. Вона володіє високою теплоємністю, підвищеною термічною стійкістю, значним збільшенням об'єму при паротворенні. .
Для гасіння та локалізації невеликих осередків горіння використовують вогнегасники з газовими вогнегасними сполуками (тип ОУ-2 вогнегасник вуглекислотний об'ємом 2л), пінні (тип ОХП-10, ОВП-10 вогнегасник хімічний пінний об'ємом 10л). .

Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2, ОУ-5 температура знижується до мінус 70 °С і утворюється снігоподібна вуглекислота. Ці вогнегасники застосовують для гасіння невеликих пожеж, електрообладнання, що знаходиться під напругою. Не можна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.

Порошкові вогнегасники ОП-1, ОП-5, ОП-10 та інш. Застосовуються для гасіння магнію та його сплавів, лужних металів алюмінію, металоорганічних сполук, а також тоді коли не можна гасити пожеж водою, піною або вуглекислим газом
Тема 1.6. Правила поведінки і дії в умовах масового скупчення людей

та в осередках інфекційних захворювань
Перше учбове питання «Безпека при масових скупченнях людей. Психологія натовпу. Правила безпечної поведінки у місцях масового перебування людей та масового скупчення людей.
Перебуваючи в сучасному суспільстві, живучи у великому місті, не так уже й важко опинитися в місці масового скупчення людей: паради і ходи, на концерти , під час різних акцій і політичних виступів, в клубах, метро, на зупинках громадського транспорту. Небезпека натовпу полягає в її спонтанності і силі впливу на кожного індивідуума окремо.

Характеристика натовпу і типи масових скупчень людей.

Незважаючи на спроби вчених пояснити феномен масового скупчення людей, всі нюанси поведінки і характеристики натовпу так і не були встановлені. Зрозуміло одне - натовп усереднює людей, тобто робить людей схожими, будь то банкір, домогосподарка чи звичайний хуліган. Для масового скупчення людей немає різниці - всі стають на один рівень. Зібравшись у натовп, люди перестають бути окремими особистостями, і перетворюються в єдиний організм, який рухається незбагненною і непередбачуваною силою. Основна характеристика натовпу в тому, що вона починає жити сама по собі, набуває свій характер, свій стиль поведінки. Є в цьому щось тваринне - стадне почуття, напад зграєю, колективний захист від агресії.

Всього соціологи, психологи розрізняють три типи масових скупчень людей. Перший - це пасивна юрба, ще кажуть "стадо". Такий тип натовпу може бути утворений в місці масового скупчення людей: на вокзалі, на виставці, в черзі торгового комплексу, на зупинці транспорту. Всі люди там опинилися випадково і натовп, утворений ними, не несе в собі активних дій.. Варто статися події, яка вплине на певну частину скупчення, і люди, скуті одним прагненням, почнуть діяти як єдина маса.
Активний тип масового скупчення людей. Відрізняється від пасивного скупчення людей тим, що ця велика група людей вже несе в собі заряджені емоції. Тобто люди прийшли на це місце спеціально, що б підтримати кого-небудь або висловити своє ставлення до ідеї або подій події в світі. Люди, перебуваючи в скупченні людей активного типу, підтримують один одного і готові на реальні колективні дії. Вони, як їм здається, діють заради єдиної мети, спільно. Каталізатором до дії може бути зовнішній вплив, наприклад, тільки що отримана новина чи мова людини з трибуни, так і внутрішній процес. Свідомість у людини звужується, здатність тверезо мислити йде на другий план, проявляють себе тільки рефлекси, автоматизми, бездумні фізичні дії.
Третій тип характеристики натовпу - агресий. Для масового скупчення людей агресивний тип поведінки є результатом заздалегідь спланованих дій організаторів заходу, або наслідком розвитку активного типу  масового скупчення людей. Агресивним скупченням людей можна назвати натовп мародерів, коли в період загального ослаблення самосвідомості, жага наживи бере гору над розумом і страхом бути спійманим, покараними.


Правила безпечної поведінки у натовпі.

Як же, опинившись в активному і агресивному середовищі вийти з місця масового скупчення людей без ушкоджень. Досвідчені фахівці рекомендують дотримуватися певних правил поведінки.


    Головне правило безпечної поведінки в натовпі - уникайте місця масового скупчення людей.
    Приходити на заходи треба не одному. Близькі люди завжди прийдуть на допомогу.

    Ретельно продумати одяг, в якому ви йдете на захід. Не надягати просторі сукні, балахони і одяг, на який має шнурівки або мотузочки. Сережки і пірсинг краще залишити вдома. Не надягайте краватки, шарфи, ланцюжки, намиста і все інше, що може перебувати на шиї. Одяг має облягати тіло - застебніться на всі гудзики або блискавки, перевірте, зашнуровані чи черевики, жінкам бажано не одягати підбори.

    Рівень активності натовпу і наслідки його дій безпосередньо залежить від кількості випитого алкоголю.. Людина в алкогольному сп'янінні не може стримувати агресію, ще більш дратуючи людей навколо себе, а в разі загрози життю йому самому не зможе адекватно захиститися.

    Опинившись в місці масового скупчення людей, прорахуй заздалегідь ходи відступу і знаходьтеся якомога ближче до них. Найнебезпечніші місця, які треба уникати під час загальної втечі: простір біля сцени , вузькі проходи і перебувати поруч зі скляними вітринами.

    Якщо обстановка в місці скупчення розжарюється, а бігти нікуди проявіть акторську майстерність: зімітуйте серцевий напад або блювотні позиви. Люди розступляться і утвориться коридор, через який ви зможете покинути небезпечне місце    Якщо натовп почав рухатись, намагайтеся пересуватися разом з усіма, за течією, тільки не проти або поперек основної маси. Постарайтеся, що б вас не відтіснили до центру,. Треба бути не на краю, де загрожує бути притиснутим до стіни Не хапайтеся за поручні, , різні предмети 

    Якщо ви опинилися щільно затиснутим в натовпі, то пам'ятайте, що найбільш уразливі місця при цьому - ребра, живіт, груди- зігніть руки в ліктях і притисніть до боків, напружте всі м'язи. І так пересувайтеся в натовпі поки обстановка не покращиться і можна буде рухатися до виходу.

    Якщо ви впали, спробуйте різким стрибком піднятися на ноги, в цій ситуації ви не повинні нехтувати ні якими засобами - чіпляйтеся за людей, одяг. Якщо це не вийшло і натовп продовжує топтати вас лежачого, то потрібно прийняти позу ембріона - згорнутися калачиком, підборіддя притиснути до грудей, коліна до голови, руками прикрити голову. Залишилося перечекати людський потік і йти в медпункт.
    Якщо масове скупчення людей намагаються розігнати міліція , не біжіть до них назустріч, намагаючись знайти допомогу або пояснити вашу невинуватість. У цей момент ніхто не буде в тому розбиратися, а от удар кийком Ви отримаєте гарантовано.

Ваші дії в натовпі, коротко.
    Ніколи не йдіть проти руху людей.
    План дій в натовпі - тримайтеся ближче до краю, остерігайтеся поручнів, кутів і сходинок.
    Якщо ви упустили якусь річ (сумку, куртку або парасольку) не намагайтеся її підняти - це може коштувати вам життя.
    Не робіть активних дій в натовпі - не чіпляйтеся руками, їх можуть зламати.
    Постарайтеся застебнути куртку, зігніть руки в ліктях, притисніть їх до корпусу
    Якщо ви впали, відразу закривайте голову руками, постарайтеся різко встати.

Друге учбове питання: Поширення нфекційних хвороб серед населення. Джерела збудників інфекції. Основні механізми передавання збудників інфекції. Режимно-обмежуваючі заходи (посилення медичного спостередженн, обсервація, карантин). Правила поведінки в осередках інфекційних захворювань, особиста гігієна в цих умовах» .

Інфекційні хвороби людей – це захворюваність хвороботворними мікроорганізмами (бактеріями, вірусами, рикетсіями, грибками) та виробленими ними токсинами і яка передається від хворої людини або тварини здоровій людині. Інфекційні хвороби проявляються в виді епідемічних осередків.

На території України з інфекційних захворювань найбільше поширені поліомієліт, кір, епідемічний паротит, правець, дифтерія, кашлюк, гострі кишкові інфекційні хвороби. Крім цих, дуже поширені активно діючі природні вогнища багатьох небезпечних інфекцій – туляремії (у 23 областях), лептоспірозу (у всіх регіонах), сибірки (у 16 областях), кліщового енцефаліту (у 8 областях), геморагічної пропасниці з нирковим синдромом (у 10 областях)

Велика кількість НС припадає на випадки отруєння людей харчовими продуктами, токсичними та іншими речовинами.

Однією з основних причин виникнення осередків інфекційних захворювань та випадків харчового отруєння є порушення санітарно-технологічних вимог під час виробництва та реалізації продуктів харчування.

Як біологічні засоби ураження найнебезпечнішими для людей є антропозоонозні захворювання та група гострих, особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Антропозоонозні захворювання – загальні для людей і тварин. До них належать бактеріальні – чума, сибірка, туляремія, сап, меліоїдоз; вірусні – пситакоз, енцифаломієліти, ящур; рикетсійні – Ку-пропасниця, плямиста пропасниця Скелястих гір; мікози – кокцидіоїдомікоз.

Група гострих, особливо небезпечних інфекційних хвороб, які уражають людей, це: вірусні – натуральна віспа, жовта пропасниця, грип; бактеріальні – холера, черевний тиф; рикетсійні - висипний тиф.

Якщо підтвердився факт появи інфекційного збудника, то негайно оголошується карантин. Мата карантину – повна ізоляція осередку ураження і ліквідація в ньому інфекційних захворювань, що виникли.

Карантин в осередку інфекційних захворювань після дезінфекції зовнішнього середовища замінюють обсервацією. Мета обсервації – попередження розповсюдження інфекційних захворювань. Для цього здійснюються, власне, ті ж лікувально-профілактичні заходи , що і при карантині, але ізоляційно-обмежувальні заходи є менш суворими.

Встановлених в осередку інфекційного захворювання режиму і правил поведінки мають додержуватись усі громадяни беззастережно.

Для відведення масового поширення інфекційних захворювань населення зобов’язане ретельно додержуватись правил особистої гігієни, тримати у чистоті житла, двори , місця загального користування. У житлових будинках необхідно обробляти дезінфікуючими розчинами поручні сходів, дверні ручки, унітази засипати хлорним вапном, все прибирання в приміщеннях проводити лише вогким способом, не допускати розведення мух та інших комах.

В осередку інфекційних захворювань воду дозволяється брати лише з водопроводу або із незаражених, перевірених медичною службою водо джерел. Всі продукти слід зберігати у щільно закритій тарі і обробляти перед вживанням: молоко і воду кип’ятити, сирі овочі і фрукти старанно мити і кип’ятити, для приймання їжі користуватися індивідуальним посудом.

Перед виходом із приміщення надягати індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри; перед входом з вулиці у житлове приміщення взуття і плащі необхідно залишати зовні до обробки їх дезінфікуючими розчинами. Особливу увагу слід приділити догляду за хворим, якщо він залишений удома , то його краще розмістити в окремій кімнаті.

У приміщенні провести дезинфецію. Знезараження здійснюється простішими способами: миття із милом, кип’ятіння окремих предметів тощо.

Для дезинфеції приміщень частіше за все використовується освітлений (відстояний) 0.1-0.5% розчин хлорного вапна. Для приготування 5% розчину потрібно у 10 л води розвести 0.5 кг хлорного вапна і дати можливість розчину відстоятися.

Для дезінфекції використовують розчин ДТС-ГК, хлорне вапно, дегазуючий розчин №1, №2, промислові відходи ( з активним хлором), соду, а також дезінфікуючі засоби: формалін, фенол, лізол , перекис водню.


Основи профілактики інфекційних хвороб


Науково-технічний прогрес і економічне зростання дали змогу людству досягти значних успіхів у боротьбі з інфекційними хворобами. Видатною подією була ліквідація на планеті натуральної віспи, про що в 1980 році повідомила Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Як відомо, впродовж останнього тисячоліття ця особливо небезпечна хвороба забрала десятки мільйонів людей, а багато з тих, хто вижив, осліпли або на все життя залишились із понівеченим віспинами обличчям. Подолати натуральну віспу вдалось завдяки багаторічному щепленню всього населення земної кулі високоефективною вакциною. Окрилена перемогою над натуральною віспою, ВООЗ у кінці 70-х років приступила до реалізації розширеної програми імунізації всіх дітей проти кору, дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту та туберкульозу. І сьогодні в розвинутих країнах ці хвороби, за винятком туберкульозу, стали рідкістю, вони на грані ліквідації. Проте захворюваність на багато інфекційних хвороб залишається ще дуже високою, а їх розповсюдження - глобальним. Особливої шкоди людству завдають грип, вірусні гепатити, сальмонельоз, шигельози, малярія, гельмінтози. Бувають роки, коли епідемія грипу вражає до 15 % населення і більше. Через зниження опірності людського організму, спричинене екологічними негараздами, масовим застосуванням антибіотиків та іншими факторами, все більшої ваги набирають хвороби, зумовлені умовно-патогенними мікроорганізмами і навіть представниками нормальної мікрофлори людського тіла. З'явились нові інфекційні хвороби, про які раніше не було відомо, - легіонельоз, геморагічні гарячки Ласса, Марбург і Ебола, ВІЛ-інфекція/СНІД, пріонові хвороби тощо.В Україні давно немає чуми, поворотного тифу, натуральної віспи, трахоми, до поодиноких випадків знижено захворюваність на висипний тиф, поліомієліт, правець, бруцельоз.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка