Методичні рекомендації щодо проведення тбд перелік основних документів з цз в дцз 23 9



Сторінка1/9
Дата конвертації14.01.2018
Розмір2.19 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Методичні матеріали щодо організації та проведення

заходів ЦЗ в ДНЗ
ЗМІСТ

№ З/П

Найменування заходу

Стр.

1

Наказ №814

1

2

Особливості практичної складової

4

3

КОТ та ТБД теорія

4

4

Заходи підготовки КОТ

5

5

Звітна документація

6

6

Журнали

6

7

Методичні рекомендації щодо проведення ТБД

7

8

Перелік основних документів з ЦЗ в ДЦЗ

23

9

Наказ на організацію ЦЗ

24

10

Інструкція щодо дій

26

11

План евакуації

29

12

Документація для підготовки ТБД, КОТ.ППТ

31

13

Календарний план підготовки навчань

33

14

Наказ про створення комісії та акт перевірки готовності

35

15

Наказ про підсумки проведення

36

16

Звіт про проведення

37

17

Річна доповідь про проведення заходів

38

18

Довідковий матеріал для керівників занять

39- 98

19

Додаток 1 Графік проведення ТБД, КОТ, ППТ




20

Додаток № 2 План проведення ТБД, КОТ, ППТ

















































































































МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ


03.09. 2009 № 814

Про Положення про Функціональну

підсистему “Освіта і наука України”

єдиної державної системи запобігання

і реагування на надзвичайні ситуації

техногенного та природного характеру



6. Міністр освіти і науки України є начальником цивільного захисту галузі. Начальниками цивільного захисту органів управління освітою і наукою всіх адміністративних рівнів, навчальних закладів, установ, організацій і підприємств галузі є їх керівники, а начальниками штабів - перші заступники керівників.

ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ



4) на об’єктовому рівні - комісії з питань надзвичайних ситуацій об’єктів (далі - об’єктові комісії).

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ

20. Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

Залежно від отриманих результатів у органах управління освітою всіх адміністративних рівнів, у навчальних закладах, організаціях, установах і підприємствах галузі, як об’єктах цивільного захисту, розробляється План дій органів управління, сил і структурних підрозділів у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного і особливого стану (далі - План дій), який є мотивованим рішенням керівника - ситуацію.

Плани узгоджуються з вищестоящим органом управління освіти і науки, місцевим органом з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і територій і затверджується керівником об’єкта цивільного захисту галузі освіти і науки.

План дій з планом реагування (якщо він розробляється окремо) та додатками, що забезпечують організоване і чітке виконання заходів цивільного захисту щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації є Планом цивільного захисту об’єкта, штабу цивільного захисту об’єкта.

До плану дій (реагування) додаються:

- Схема (План) управління, зв’язку, оповіщення і взаємодії з пояснювальною запискою;



- План - календар дій

- Карта (Схема);

- План евакуації об’єкта

- Особисті плани дій;

- необхідні довідкові документи

План дій, план реагування (якщо він розробляється окремо) і план евакуації об’єкта у заміську зону щорічно за станом на 1 жовтня коригуються


24. З метою забезпечити достатній рівень готовності цивільного захисту (ЦО) об’єкта до дій у надзвичайних ситуаціях розробляються довгострокові документи і документи підготовки цивільного захисту в поточному році.

Довгостроковими документами є: План цивільного захисту об’єкта; наказ про організацію і ведення цивільного захисту; Перспективний план розвитку і удосконалення цивільного захисту; План підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу цивільного захисту об’єкта, науково-педагогічного складу викладачів нормативних дисциплін «Цивільна оборона», «Безпека життєдіяльності людини», «Основи медичних знань»; план-графік вивчення (комплексної перевірки) стану або вивчення окремих питань цивільного захисту в структурних підрозділах об’єкта.

Наказом Начальника цивільного захисту про організацію і ведення цивільного захисту на об’єкті визначаються посадові особи і керівні органи; служби і невоєнізовані формування цивільного захисту

Щорічно розробляються: наказ про стан цивільного захисту в минулому році та основні завдання на наступний рік; план (основні заходи) підготовки цивільного захисту об’єкта в наступному році; навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників органів управління освітою і навчальних закладів за тематикою цивільного захисту; документи щодо підготовки і проведення «Дня цивільної оборони» у загальноосвітніх і професійно-технічних та “Тижня захисту дітей” у дошкільних закладах освіти; доповідь підготовки і стан цивільного захисту об’єкта в минулому році.

30. Підготовка постійних працівників структурних підрозділів галузі до захисту та дій при виникненні надзвичайних ситуацій проводиться при прийомі на роботу і при подальшій роботі в формі інструктажів та на планових заняттях у складі об’єктових невоєнізованих формувань та аварійно-рятувальних служб, а також у навчальних групах працівників, за робочими навчальними планами, розробленими згідно з Типовою програмою з урахуванням специфіки діяльності і місцевих умов.

Навчання та підвищення рівня знань працівників галузі, які не входять до складу невоєнізованих формувань і служб, здійснюється без відриву від службової діяльності як на планових заняттях, так і шляхом самостійного вивчення матеріалу з наступним закріпленням отриманих знань і навичок на практичних заняттях у ході проведення комплексних об’єктових навчань та тренувань.

.Для проведення занять, консультацій у структурних підрозділах галузі наказом начальника цивільного захисту об’єкта створюються навчальні групи і призначаються їх керівники., які проходять навчання на курсах цивільного захисту.

39. У закладах середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти тренування проводяться щорічно під час «Дня цивільної оборони» та «Тижня безпеки дитини» проводиься керівниками комплексних об’єктових тренування. Під керівництвом начальника ЦО цивільного захисту

43. У регіональних органах управління освітою, в установах, навчальних закладах, обладнуються інформаційно-довідкові куточки та куточки «Цивільного захисту».


Особливості практичної складової навчання
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 р. № 819 «Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» навчання осіб керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійснюється шляхом проведення практичної підготовки1.

Практична підготовка в дошкільному навчальному закладі це:



  • комплексне об’єктове тренування як Тиждень безпеки дитини;

- протипожежне тренування під час комплексного об’єктового тренування;

  • протипожежне тренування як самостійний захід.


1. Комплексне об’єктове тренування

як Тиждень безпеки дитини
Згідно Наказу МВС від 11.09.2014 р. № 934 «Про затвердження Порядку організації та проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту» «…тренування з учасниками навчально-виховного процесу щодо надзвичайних ситуацій та дій при виникненні пожеж у дошкільних навчальних закладах проводяться як Тиждень безпеки дитини.

План проведення Тижня безпеки дитини погоджується з територіальним органом управління освітою та затверджується керівником навчального закладу.

Підготовка та проведення комплексного об’єктового тренування здійснюються особисто керівником навчального закладу на підставі виданого ним наказу.

До участі у тренуванні залучаються усі працівники дошкільного навчального закладу. Залучення дітей до відпрацювання навчальних питань, які потребують їх участі (заповнення захисної споруди, евакуація тощо), проводиться у найбільш зручний для дошкільного навчального закладу час.

Завідувач дошкільного закладу освіти для забезпечення якісного проведення заходу призначає Штаб керівництва тренуванням, персонал якого організовує підготовку тренування та контролює дії тих, хто тренується. Штаб функціонує лише при підготовці та власне проведенні комплексного об’єктового тренування.

При виникненні не імітованої надзвичайної ситуації в дошкільному навчальному закладі за рішенням керівника робіт з ліквідації наслідків НС утворюється Штаб з НС.



До складу Штабу з НС, залежно від рівня НС, входять:

  • працівники ДСНС України;

  • керівники аварійно-рятувальних служб, що беруть участь у ліквідації наслідків НС;

  • представники або експерти місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Кількісну більшість складу Штабу з НС залежно від особливостей та характеру НС складають працівники ДСНС України.

Керівництво роботою Штабу з НС здійснює начальник Штабу з НС, який призначається керівником робіт з ліквідації наслідків НС і є його заступником.

Працівники, залучені до роботи у складі Штабу з НС, підпорядковуються начальнику Штабу з НС.

(Наказ МВС від 26.12.2014 р. № 1406)



Заходи підготовчого періоду

комплексного об’єктового тренування

Комплексне об’єктове тренування має підготовчий період, який складається з наступних заходів:

1. Проходження керівником навчання у НМЦ ЦЗ та БЖД, у тому числі з питань пожежної безпеки.

2. Створення в дошкільному навчальному закладі комісії, яка здійснює попередній контроль якості знань та умінь працівників, здобутих під час навчання за програмою загальної підготовки.

До складу комісії входять:

- голова комісії - завідувач дошкільним навчальним закладом;

- представник відповідного територіального органу ДСНС України.

3. Організація в дошкільному закладі освіти його керівником інструктивно-методичних занять з метою підготовки керівництва закладу до успішного забезпечення:

- проведення тренування;

- відпрацювання планувальних документів тренування.

Під час таких занять з заступниками завідувача дошкільного закладу з евакуації, з матеріально-технічного забезпечення та представниками штабу керівництва тренуванням відпрацьовуються документи з проведення тренування.

З командирами формувань ЦЗ, проводяться інструктажі.

.

Керівник КОТ подає заявку в довільній формі в НКПз проханням надати методичну допомогу у питаннях підготовки тренування та здійснення під час його проведення посередницьких функцій при штабі керівництва тренуванням (Наказ МОН від 03.09.2009 р. № 814).


2. Протипожежне тренування під час комплексного об’єктового тренування та як самостійний захід
Згідно Наказу МВС від 11.09.2014 р. № 934 «Про затвердження Порядку організації та проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту» в навчальних закладах під час комплексних об’єктових тренувань з питань цивільного захисту проводяться протипожежні тренування, темою яких є порушення з причини пожежі режиму роботи об’єкта в цілому.

Протипожежні тренування як захід з ЦЗ проводяться 2 рази на рік.

Перший раз – інтегрується в комплексне об’єктове тренування як Тиждень безпеки дитини (ввідна «Пожежа»), що відображається в документах, які створюються до комплексного об’єктового тренування.(додатки )

Другий раз – протипожежне тренування як самостійний захід, а саме: тренування з евакуації людей з елементами пожежогасіння.


3. Звітна документація практичних заходів

Обов’язковим для дошкільних закладів освіти є :

- звіт за результатами проведення комплексного об’єктового тренування;

- журнал обліку результатів підготовки формувань цивільного захисту;

- спеціальний журнал обліку результатів протипожежних тренувань.

Звіт за результатами проведення комплексного об’єктового тренування. Даний звіт складається не пізніше 10 днів з часу закінчення комплексного об’єктового тренування і підписується керівником дошкільної освітньої установи.

Документ містить лаконічний та послідовний опис основних заходів, інформацію про стан та результати їх проведення тощо…

Документ подається до місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та територіального органу ДСНС України.


Журнал обліку результатів підготовки формувань цивільного захисту.
Ж У Р Н А Л

обліку проведення занять з питань захисту

та дій в умовах надзвичайних ситуацій особового складу

________________ формування ЦЗ


Керівник групи_____________

з/п

Прізвище та ініціали осіб, що навчаються

Дата проведення занять











































1














































2














































3

















































Дата проведення

Тема заняття

Кількість годин

Підпис керівника занять


























Зауваження та пропозиції особи, що перевіряє


з/п

Дата перевірки

Тема занять (тренувань),

керівник

Оцінка занять (тренувань), зауваження та пропозиції особи, що перевіряє, її посада і підпис

Вжиті заходи













Спеціальний журнал обліку результатів протипожежних тренувань. Результати протипожежних тренувань заносяться до спеціальних журналів обліку таких тренувань.


Журнал обліку результатів протипожежних тренувань


Дата

Тема і місце проведення протипожежного тренування

Кількість учасників, що залучається під час проведення протипожежного тренування

Посередники

(якщо призначалися)

Відмітка про виконання

в цілому

по структурних підрозділах

(назва підрозділу)

1

2

3

4

5

7



















Зауваження та пропозиції




Загальна оцінка протипожежного тренування ____________________________________________________________

Керівник тренування ___________________ ­­­ ______________________



Контролююча особа ((якщо призначалася) __________________________
Методичні рекомендації

щодо організації та проведення Тижня безпеки дитини

в дошкільних закладах освіти
Тиждень безпеки дитини – це навчально-практичний захід, що проводиться щорічно в кінці навчального року (травень(квітень)) з метою удосконалення теоретичних знань та практичних навичок вихователів з формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та життя, з метою поліпшення якості навчально-виховної роботи з питань особистої безпеки та захисту життя.

Відповідно Наказу МОН від 03.09.2009р. № 814, «…підготовка дітей до заходів Тижня безпеки дитини в дошкільних закладах освіти проводиться у дитячих групах і в групах батьків за тематикою охорони здоров’я та життя дітей і спрямована на виховання у дітей почуття свідомого та обов’язкового виконання установлених правил і норм поведінки при спілкуванні на вулиці з однолітками та старшими за віком людьми, в місцях переходу вулиці, у місцях купання у відкритих водоймищах, як користуватися вдома газом та електричними побутовими приладами, ліфтом, іграшковими і малими дитячими транспортними засобами біля свого будинку, тощо.

У роботі з батьками наголошується на їхню особисту відповідальність за виховання у своїх дітей духовного і фізичного здоров’я як основної передумови їх щасливого майбутнього, майбутнього нашої Батьківщини - України. Духовність і мораль батьків - взірець для дітей»
Об'єктові тренування проводяться з метою досягнення зла­годженості у роботі керівного та постійного складу, формувань працівників, дітей та об'єкта вцілому при виконанні за­ходів із запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, відновлення життєдіяльності об'єкта та про­ведення заходів з ЦЗ.

Тиждень безпеки дитини не потребує суворої регламентації, його зміст залежить від місцевих умов, традицій, природо-техногенних особливостей, території, професійного досвіду вихователів та підготовленості дітей.


За своєю структурою Тиждень безпеки дитини має підготовчий період та період проведення.
Серед основних складових підготовчого періоду:

- вивчення нормативно - правової бази;

- створення та корегування необхідних документів до заходу;

- окреслення обов’язків відповідальних за заходи;

- проведення навчання працівників;

- обладнання інформаційно – довідкового куточка з ЦЗ.


В період проведення заплановані заходи розподіляються таким чином:

1. 4 дні - заходи з безпеки життєдіяльності з використанням різних форм та методів навчання і з залученням відповідних фахівців та батьків.

2. 1 день – заходи, присвячені цивільному захисту, об’єктові тренування.

Особлива увага зосереджується на вміннях керівного та постійного складу дошкільного закладу діяти за ввідними, вміннях готувати дітей до евакуації, чітко та злагоджено проводити її.


В останній день Тижня безпеки дитини доцільно проводити:

- бесіди з дітьми (та батьками) з метою оцінки проведених занять, визначення тематики та планування роботи на наступний рік;

- звітування відповідальних за хід заходів осіб з метою виявлення відповідності очікуваного з реальними результатами;

- оголошення наказу завідувачем про підсумки проведення заходу з визначенням позитивних сторін, недоліків, якщо вони є, та окресленням строків щодо їх усунення;

- оголошення результатів моніторингових досліджень майстрів виробничого навчання щодо якості проведених працівниками дошкільного закладу практичних заходів з подальшим визначенням шляхів її підвищення.
Варіант орієнтовного календарного планування
1 день “Дитина та інші люди”

Ранок. Дидактична гра “Свої-чужі”.

Мета: дати уявлення дітям про те, що є чужі і близькі люди, учити поводитися з ними. Виховувати культуру поведінки серед людей.

Заняття. Рольова гра-драматизація “Добро-зло”.

Мета: дати уявлення дітям про те, що деякі дорослі можуть бути небезпечними, приємна зовнішність і добрі наміри дорослих можуть не співпадати. Уміння дитини сказати “Ні” іншим дітям, які хочуть вплутати її в небезпечну ситуацію. Виховувати обережність у поведінці з іншими.

Прогулянка І. Екскурсія до лялькового театру.

ІІ половина дня. Етюди з психогімнастики. Робота практичного психолога.

Прогулянка ІІ. Сюжетно-рольова гра “Сім’я”.

Мета: учити дітей правильній поведінці вдома - коли є батьки і коли їх немає; не заходити в під’їзд одному; не говорити по телефону, що немає вдома батьків.

Використовуючи сюжет казки “Вовк і семеро козенят”,виховувати обачність у своїх вчинках.

Вечір. Настільні ігри за сюжетами казок відповідно теми.
2 день. “Дитина і природа”

Ранок. Дидактична гра “Стихійні лиха”.

Мета: дати дітям уявлення про небезпечні геологічні, гідрологічні явища та познайомити з правилами поведінки під час стихійних лих.

Формувати свідому, правильну поведінку, вміння надати першу допомогу. Розгляд ілюстрації про повені, землетрус.

Заняття. Екскурсія в природу.

Мета: ознайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища. Пояснити, як погіршення екологічних умов відображається на людині і живій природі. Розповісти, що небезпечними для здоров’я стали джерела питної води, колодязі, річки, водопровід. Тому не слід пити таку воду без попереднього очищення. Виховання уміння правильно користуватися природними ресурсами.

Створення ігрових ситуацій спортивного характеру: “Переберись з купини на купину”, “Мавпочки”, “Хто далі закине шнур”.

ІІ половина дня.

Музична розвага “В гостях у знахарки” (Екологічна вистава).

Мета: дати уявлення дітям, що є рослини корисні і небезпечні; гриби їстівні і неїстівні, учити розрізняти їх у природному оточенні, правильно поводитись з ними та надавати першу допомогу у випадках отруєння. Виховувати любов і бережне відношення до рідної природи і чуйне ставлення один до одного.

Прогулянка ІІ. Праця дітей на грядці.

Ігри: “Картопля - капуста”, “Їстівне, неїстівне”, “Чия команда швидше збереться”.

Вечір. Гра-моделювання “Землетрус”.

Мета: дати дітям поняття про землетрус, його природне виникнення, про можливі наслідки землетрусу.

Учити правилам поведінки під час землетрусу. Виховувати почуття взаємовиручки та взаємодопомоги.


3 день. “Предметний світ”

Ранок. Розповідь-бесіда “Що шкідливо”.

Мета: формувати уявлення про шкідливий вплив хімічних речовин на здоров’я та життя людини. Учити правилам поведінки під час використання термометра, розуміти небезпечність для життя ртуті у термометрі. Виховувати обережність поведінки дітей у побуті.

Заняття-гра “Допоможи собі сам”.

Мета: учити дітей правильно реагувати на випадок аварії на підприємстві, у транспорті, під час руйнування будівель, гребель, дамб тощо. Формувати уміння правильно поводитись під час надзвичайних ситуацій, вміти знайти правильний вихід із них та надавати посильну допомогу іншим. Виховувати любов і турботу до інших.

ІІ половина дня. Дидактична гра “Аварія”.

Мета: учити дітей використовувати найпростіші засоби індивідуального захисту, (марлеві пов’язки, хустинки, рушники тощо) і в найкоротший термін покинути зону зараження. Виховувати спритність, сміливість.

Прогулянка І. Естафети – ігри:

- гра “Автомобілі";

- гра “Пожежники”;

- гра “Перша допомога”;

- гра “Швидка допомога”.

Прогулянка ІІ. Спостереження за промисловими об’єктами,що забруднюють навколишнє середовище.

Мета: учити дітей правильно розуміти шкідливість для здоров’я людини викидів об’єктів, що знаходяться поряд. Виховувати негативне відношення до джерел забруднення оточуючого середовища.

Вечір. Конкурс малюнків на тему “Заняття вдома”.

Мета: учити дітей правильно поводитись з електроприладами та побутовою технікою. Розвивати творчість, уяву, виховувати позитивне ставлення до заборони старших.
4 день. День здоров’я

Ранок. Бесіда з дітьми “Що таке здоров’я?”.

Мета: дати можливість дітям зрозуміти, що здоров’я - це одна з головних цінностей життя. Формувати у дітей бажання бути сильними, бадьорими, енергійними; думати про своє здоров’я.

Дидактична гра “Мама захворіла”.

Мета: учити дітей правильній поведінці при хворобі інших, уміти викликати швидку допомогу по телефону, не вживати ліків хворого. Виховувати турботу про рідних, бажання надавати посильну допомогу.

Прогулянка І. Спортивна розвага “Ми – веселі дітлахи!”

Мета: учити дітей бігати не стомлюючись, їздити на велосипеді, метати в ціль; звертати увагу дітей на самопочуття, внутрішнє відчуття, потребу свіжого повітря, чистоти. Розвивати почуття власної гідності, бажання самовдосконалюватись. Виховувати у дітей уміння поводитися під час масових заходів, бережне ставлення до свого здоров’я.

ІІ половина дня. Засідання клубу “Малятко-здоров’ятко”.

Мета: учити дітей надавати собі та іншим першу допомогу при травмі та опіках, обмороженні, отруєннях тощо. Формувати спостережливість до стану свого власного тіла, організму в цілому. Виховувати бажання бути здоровим.

Прогулянка ІІ. Сюжетно-рольова гра “Лікарня”

Мета: учити дітей надавати першу допомогу пошкодженому організму внаслідок пожежі, дорожньо-транспортної аварії, радіації тощо, правилам поведінки у лікарні. Розвивати зосередженість, стислість висловлювань. Виховувати правила культури поведінки, розуміння необхідності у лікуванні та наданні допомоги хворому організму.

Вечір. Гра-драматизація казки “Лікар Айболить”

Мета: учити дітей утримувати в чистоті частини свого тіла, захищати їх від забруднення чинниками природного та техногенного характеру, розуміти значення вислову “У здоровому тілі - здоровий дух”. Виховувати любов до здорового способу життя, пояснюючи їм у доступній формі значення попередження захворювань, різних видів загартування, коригуючої гімнастики, масажу.
5 день. “Захисти себе сам” (тематика цивільного захисту).

Ранок. Бесіда “Засоби масової інформації” (радіо, телевізор).

Мета: нагадати дітям про роль засобів масової інформації; учити правилам поведінки під час екстремальних повідомлень. Гра “Що ми почули?”

Заняття. Сигнал “Увага всім!”

Мета: формувати у дітей поняття про причини подання сигналу (випадок аварії, загрози від стихійного природного лиха, радіаційної небезпеки, хімічного вибуху та ін.). Познайомити з діями при цьому сповіщальному сигналі. Вчити діяти швидко і правильно. Виховувати уважність, організованість, дисциплінованість.

Прогулянка І. Екскурсія-огляд сховища

Мета: ознайомити дітей з приміщенням сховища та його призначенням. Формувати у дітей правила поведінки під час перебування у сховищі. Виховувати дисциплінованість, організованість, взаємодопомогу.

ІІ половина дня. Сюжетно-рольова гра “Що потрібно зробити?”.

Мета: учити дітей правильно реагувати на сповіщальний сигнал, якщо він застав їх вдома. Виховувати турботливе ставлення до ближнього, вміння діяти без паніки в екстремальних ситуаціях.

Прогулянка ІІ. Залучення дітей до відпрацювання навчальних питань, які потребують їх участі (заповнення захисної споруди, евакуація тощо).

1. Гра “Тривога”.

2 Рольова гра «Рятувальники».

Вечір. Бесіда з батьками “Поведінка під час надзвичайних ситуацій” з використанням підготовлених матеріалів та наочної агітації реагування на сповіщальний сигнал “Увага всім!
Складові навчання безпеки життєдіяльності
І. Дитина і оточення
Базовий компонент дошкільної освіти звертає увагу педагогів на необхідність формування у дітей дійової відкритості до світу людей ; виховання соціальних навичок поведінки; розвиток усвідомленого ставлення дитини до себе як вільної самостійної особистості, рівної з іншими людьми; розвиває інтерес до оточення; виховує співпереживання, співчуття, бажання робити добрі вчинки. Водночас, важливою складовою соціального досвіду дитини-дошкільника мають стати знання та вміння, що забезпечують безпеку набуття цього досвіду.

Діти повинні розрізняти рідних, знайомих та чужих людей. Зокрема, слід пояснити дітям, що чужі люди - це люди, не знайомі між собою. З ними слід поводитись ввічливо (не штовхати, не вести у їх присутності надто голосних розмов, не заважати, не ображати пильним розгляданням, не привертати до себе увагу). Без дозволу близьких або знайомих людей не виявляти у поведінці інтересу до чужих, не цікавитися їх пропозиціями, не розповідати незнайомим про свою сім’ю та адресу. В разі нагальної потреби, коли поруч немає знайомих людей, наприклад, коли дитина заблукала, звертатися до водія у транспорті, продавця у магазині, контролера у театрі або до кількох дорослих (краще до тих, хто з дітьми), висловлюючи свою потребу досить голосно і чітко.

Якщо немає нагальної потреби, слід поводитися з незнайомими стримано, а у разі виникнення уваги до когось - повідомити про це близьку або знайому людину і порадитися, як вчинити.

Педагог розповідає про небезпеку контактів з незнайомими дорослими, враховуючи, що у дітей своя уява про те, які дорослі можуть бути небезпечними, а які - ні. Більшість дітей вважає, що небезпечними є люди з неприємною зовнішністю або неохайно одягнуті. Деякі діти думають, що небезпеку становлять перш за все чоловіки з бородою. А молоді, гарно одягнуті, симпатичні жінки, дівчата та хлопці не можуть бути небезпечними. Тому важливо провести з дітьми бесіду про не збігання приємної зовнішності і добрих намірів.

Для дітей молодшого та середнього віку можна використати приклади із знайомих їм казок (зла мачуха прикинулася доброю старенькою і дала царівні отруєне яблучко ...).

Необхідно спеціально розглянути типові небезпечні ситуації контактів з малознайомими людьми.

Наприклад:

- дорослий умовляє дитину піти з ним куди-небудь, обіцяючи дати або показати щось цікаве -, говорячи, що він (вона) знайомий батьків, що виконує їх прохання;

- дорослий пропонує покататися на машині;

- дорослий пригощає морозивом, жуйкою.

Для закріплення правил поведінки з незнайомими людьми можна запропонувати дітям спеціально підготувати ігри - драматизації (використовуючи казкові персонажі).

Слід розглянути і обговорити можливі ситуації насильницької поведінки зі сторони дорослого (хапає за руку, бере на руки, затягує в машину) і пояснити дітям, як потрібно вести себе в подібних ситуаціях. Захисну поведінку необхідно відпрацьовувати в ході спеціальних тренувань. Діти повинні знати, що потрібно голосно кричати, кличучи на допомогу і звертаючи увагу навколишніх людей: “На допомогу, допоможіть, чужа людина”. Ціль педагога - навчити дітей, перш за все сором’язливих, невпевнених в собі, як себе вести, щоб навколишні зрозуміли, що здійснюється насильство ( а не переплутали із звичайними дитячими примхами).

Дитині потрібно пояснити, що вона повинна вміти сказати “ні” іншим дітям, перш за все підліткам, які хочуть втягнути її в небезпечну ситуацію, наприклад: піти подивитися, що робиться на будівництві; розпалити багаття; залізти на горище будинку і вилізти на дах; спуститися у підвал; погратися в ліфті; провести дослід з ліками і пахучими речовинами; залізти на дерево, в чужий сад або город; піти в ліс або на залізничну станцію і т.д.

Необхідно пояснити дітям, що небезпека може підстерегти їх не тільки на вулиці, але і вдома, тому не можна заходити в під’їзд одному, без батьків або знайомих дорослих, не можна відкривати двері чужим, навіть коли у незнайомої людини лагідний голос або коли вона називає себе знайомим батьків і знає як їх звати. Не можна повідомляти чужим людям по телефону, що вони знаходяться вдома самі, без дорослих. Можна розіграти різні ситуації: дитина вдома одна; дитина вдома з друзями, братами, сестрами; дитина вдома із дорослими. В гру бажано включити різного типу “вмовляння”, обіцянки і т.п. Можливі реальні випадки із казковими сюжетами, наприклад, “Вовк і семеро козенят”.

Вдома і на вулиці діти можуть стати об’єктом фізичного та сексуального, в тому числі, насильства. Як повинен діяти вихователь, коли дитина довірила свою таємницю? Перш за все похвалити дитину за відвертість, дати зрозуміти, що їй вірять і розуміють. Не потрібно показувати свій переляк, гнів, краще втриматись від звинувачень того, хто здійснив насильство, так як це може бути людина, до якої дитина відноситься з любов’ю та відвертістю. Необхідно із розумінням зустріти прохання дитини зберегти розказане в таємниці, пояснюючи, що за допомогою інших людей можна припинити випадки насильства в інтересах дитини і насильника, прийнявши рішення: “Давай повернемося до цього через деякий час, а поки що розмова залишиться тільки між нами.” Тримати слово можна тільки до тієї пори, поки необхідність припинення ситуації, в якій знаходиться дитина, відома, коли і чому обіцянка зберегти секрет може бути порушена. Вихователь повинен усвідомити, що, можливо, він є єдиний дорослий, який знав, що відбувається з дитиною, і несе за неї відповідальність. Якщо він зрозуміє, що безсилий упоратися сам, то необхідно звернутися за допомогою до компетентних осіб (психотерапевта, психолога ...).

Якщо дитина розповість про акт насильства чи жорстокості в групі, то бажано, щоб вихователь зайняв наступну позицію:

- відреагував нейтрально;

- дав дитині зрозуміти, що їй повірили;

- захистив дитину від можливих негативних реакцій інших дітей.

Однак, найчастіше всього, діти нікому не розповідають про сексуальне насильство. Вони можуть знаходитись під впливом сильної людини, відчувати страх, самотність, іноді стають агресивними. Тому вихователь повинен уважно ставитися до відхилень в поведінці дитини (особливо, якщо вони спостерігаються із поєднанням):

- раптові зміни в поведінці (спокійна дитина робиться дуже збуджена, агресивна, а активна і дуже активна - стає в’ялою, уникає контактів з іншими дітьми);

- ознака недосипання, перевтоми, порушення уваги (не зв’язані з перенесенням хвороби);

- почуття страху по відношенню до близьких (батька, брата, матері, сусіда);

- сильні реакції ляку чи огида при фізичних контактах з дорослим;

- надмірний інтерес до питань сексу;

- негативне відношення до власного тіла;

- надмірне прагнення до позитивної оцінки;

- повторні скарги на нездужання (головний біль, неприємні відчуття в області статевих органів ...) і поганий настрій.


ІІ. Дитина і природа
Необхідно розповісти дітям про взаємозв’язок і взаємодію всіх природних об’єктів, щоб вони зрозуміли головне: Земля - наш спільний дім, а людина - частина природи (наприклад, познайомити їх із впливом водоймищ, лісів, повітряного середовища, ґрунтів на життя людини, тварин, рослин). Для цього можна використати книжки-посібники “Вікна в твій світ”, відповідну художню літературу.

Потрібно знайомити дітей з проблемами забруднення навколишнього середовища, пояснити, як погіршення екологічних умов відбивається на людині і живій природі, розповісти про те, що людина, вважаючи себе господарем Землі, багато років використовувала для свого блага все, що її оточувало (ліси, моря, гори, тварин ...), однак вона виявилася поганим господарем: винищила ліс, багато тварин, птиці, риби; побудувала заводи і фабрики, які отруюють повітря, забруднюють воду і ґрунт і т.п.

Погіршення екологічної ситуації дуже впливає на здоров’я людини. Необхідно пояснити дітям, що виконання певних вимог дорослих (пити кип’ячену воду, мити фрукти і овочі, мити руки перед їжею і т.п.) може зберегти від захворювань, а іноді й врятувати життя.

Дітям молодшого віку можна, наприклад, нагадати відому казку про сестричку Оленку і братика Іванка (“не пий з копитця - козенятком станеш”), яка допоможе усвідомити, що вживання брудної води може привести до небажаних наслідків. З дітьми старшого дошкільного віку можна організувати різні досліди із мікроскопом, лупою, фільтрами для наочної демонстрації того, що міститься у воді.

Потрібно розповісти дітям, що небезпечними для здоров’я стали також традиційно чисті джерела питної води: колодязі, водоймища, річки, водопровід (особливо весною), тому не слід пити воду, де б то не було, без попереднього очищення різними способами.

Вихователь навчає дітей бережного ставлення до природи (не розкидати мурашники, годувати птахів взимку, не зачіпати пташині гнізда, не ламати гілки дерев, кущів і т.д.), при цьому пояснюючи, що окремі рослини і тварини можуть бути небезпечними.

Вихователь повинен розповісти дітям і про отруйні рослини, які ростуть в лісі, на полі, лузі. Їх потрібно знати кожному. Для ознайомлення з ними можна використати картинки, наочний матеріал; дітям слід пояснити, що потрібно бути дуже обережним і відучитись від поганої звички пробувати без розбору ягоди, травичку і т. і., так як внаслідок погіршення екологічних обставин, наприклад, кислотних дощів, небезпечними можуть бути і неотруйні рослини.

Діти повинні знати, що є отруйні гриби, і вміти відрізняти їх від їстівних грибів. Потрібно пояснити дітям, що ніякі гриби не можна брати в рот і пробувати в сирому виді. Навіть з їстівними грибами останніми роками відбуваються зміни, які роблять їх непридатними для їжі. Консервовані гриби дітям краще не вживати.

Для закріплення цих правил добре використовувати настільні ігри, ігри з м’ячем (“їстівне - неїстівне”), відповідний наочний матеріал; влітку - прогулянки в ліс, на природу.

Необхідно пояснити дітям, що можна й чого не можна робити при контактах із тваринами. Наприклад, можна годувати бездомних собак і котів, але не можна їх торкатися. Можна погладити домашнього котика чи собаку, гратись з ними, але потрібно знати і пам’ятати, що кожна тварина має свій характер, тому навіть ігри з тваринами можуть привести до травми. Після контакту з твариною слід вимити руки.

Особливо обережною повинна бути поведінка міських дітей, які опинилися в сільській місцевості. Їм потрібно пояснити, що тварини зі своїми малятами чи птахи з пташенятами часто ведуть себе агресивно, можуть налякати, травмувати.

Діти повинні засвоїти, що не можна дражнити і мучити тварин.

Вихователі повинні створити всі умови для самостійної діяльності дітей зі збереження і покращання навколишнього середовища (догляд за тваринами і рослинами, висадження дерев і квітів, прибирання на майданчиках, в лісі і т. д). Необхідно пояснити дітям, що не можна смітити на вулиці, так як це погіршує екологію і негативно відбивається на здоров’ї людини, тварини, рослини.
Стихійні лиха

Дітям необхідно дати елементарні поняття про стихійні явища в природі, познайомити з правилами поведінки під час стихійних лих, ознайомити зі стихійними лихами, які загрожують їх місцевості.


Затоплення

Якщо зима сніжна, або весною часто йдуть дощі, то можна спостерігати таке явище, як повінь. Повінь може заливати поля, садки, дороги і навіть населені пункти. Це явище тимчасове. Дорослі завжди знають про наближення повені і готуються до неї. В такі дні діти не повинні покидати приміщення без дорослих. Наочною демонстрацією повені є твір М.О.Некрасова “Дідусь Мазай та зайці” та ілюстрації до нього.


Гроза, злива, буря, ураган

Дати дітям уявлення про зливу, град, блискавку. Розповідаючи про грозові явища, негоду слід провести з дітьми детальний аналіз всіх фактів у неживій природі, які є умовами виникнення грому і блискавки.

Старшому дошкільнику можна пояснити такі умови:

- підвищення температури повітря (випаровується велика кількість води, яка охолоджується і віддає своє тепло в навколишнє середовище);

- утворення купчасто-дощових хмар, як результат скупчення крапель випарюваної і охолодженої води;

- поява сильного поривчастого вітру.

Чому виникає грім? Кожна хмара несе в собі певний заряд електроенергії. Під час сильного вітру хмари стрімко пересуваються, наштовхуються одна на одну, віддаючи при цьому свої заряди. Тоді виникає на небосхилі пряма, ламана або зигзагоподібна лінія - блискавка, що виникає від зустрічі двох різних електрозарядів хмар.

Найбільшу небезпеку під час грози становить блискавка. Частіше всього блискавка вражає людину на відкритих місцях (у степу, полі, стадіоні, майданчиках), коли вона ховається під одиноке дерево, в копицю сіна, становиться біля електричного стовпа.

Якщо опинилися поза приміщенням, на природі, сховатись треба десь у канаві, балці, не треба бігти, краще лягти на землю.

У приміщенні не можна сидіти біля відчиненого вікна, тримати високо над головою металеві речі. Не можна купатися в річці під час грози, бо вода - провідник енергії, струму.

Людину, яку вразила блискавка, не можна закопувати або засипати землею.

Для того, щоб діти яскраво відчули колорит стихії, вихователю рекомендується розглянути з дітьми картину Миколи Пимоненка “Перед грозою”. Запитати, який настрій навіває ця картина?( Добре відчутно тривогу, хвилювання, навіть страх - передчуття справжньої бурі.)

Град - це також різновидність опадів, які випадають на землю із хмар. Розглядаючи град, дітям слід розповісти, що він як і сніг, утворюється з води. Це - грудки снігу, які заледеніли тому, що рухаючись в середині великих хмар, наштовхнулись на краплини води. Від цього вони стають більшими і важчими. Град випадає лише з купчастих дощових хмар. Градинки так щільно крижаніють, що не встигають швидко розтанути. Град завжди супроводжується грозою, але не під час кожної грози випадає. Град - небезпечне явище в природі. Він знищує посіви в полі, ламає гілки молодих дерев, кущів, молоді пагони. Від ударів градин гине свійська птиця, дрібна худоба. Бувають випадки ураження градинами і великої рогатої худоби, а також людей. Граду передує гроза. Тому в час наближення грози дітям слід зайти до приміщення, якщо вже застав град, або сховатися під покрівлю будівлі, кущик і накрити голову.

Діти в природі спостерігають за вітром. Слід дати поняття про стихійне явище - ураган. Його спричиняє повітря, яке рухається досить швидко в атмосфері. Від урагану гинуть люди, тварини, він може зруйнувати будинки, комунікації. Взимку урагани приносять снігові бурі, які можуть продовжуватись від декількох годин до декількох діб. Під час таких буревіїв може виникнути ожеледиця, заледеніння доріг, дротів, крівлі приміщень. При ожеледиці машини не можуть їхати, важко рухатися людям. Діти при такій погоді мають бути вдома, виходити на вулицю лише з дорослими.

Якщо ураган застав вас на вулиці, триматися треба подалі від дерев і мережі електропередач. Не можна ховатися у пошкоджених або напівзруйнованих будівлях.

Під час ураганів, буревіїв, грози, ожеледиці можуть статися нещасні випадки. Дуже важливо в таких ситуаціях уміти надати першу допомогу.


ІІІ. Дитина вдома
Предмети домашнього побуту, які є джерелами потенціальної небезпеки для дітей, діляться на три групи:

- предмети, якими категорично забороняється користуватися (сірники, газові плити, електричні прилади, розетки ...);

- предмети, які дорослі повинні зберігати в недоступних для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти і т.д.).

Дитина повинна засвоїти, що предметами першої групи повинні користуватися тільки дорослі. Тут доречні прямі заборони. Діти ні за яких обставинах не повинні запалювати сірники, вмикати плиту, торкатися до ввімкнутих електричних пристроїв, приладів. Як приклади, можна використати художні твори (наприклад, “Кицьчин дім” С.Маршака), ігри-драматизації.

Щоб навчити дітей користуватись предметами другої групи, необхідно організувати навчальні заняття з вироблення певних навиків (в залежності від віку дітей).

Проблеми безпеки дітей в зв’язку з предметами третьої групи і правила їх збереження є змістом роботи вихователів з батьками.

Особливу небезпеку в приміщенні становлять відкриті вікна і балкони. Діти не повинні залишатися самі в кімнаті з відкритим вікном, балконом, виходити без дорослого на балкон, підходити до вікна.

В зарубіжних програмах є спеціальні розділи, спрямовані на навчання дітей дошкільного віку поведінці при екстремальних випадках у побуті (наприклад, вміти користуватися слухавкою при виникненні пожежі, травми; вміти привернути увагу перехожого і покликати на допомогу при пожежі, проникненні в дім злодіїв; вміти погасити пожежу, накинувши ковдру на вогонь і т.д.).

Також, дітей потрібно вчити правильно користуватись слухавкою для виклику швидкої допомоги та знати номери близьких людей. До цього потрібно залучати також батьків.
ІY. Здоров’я дитини
Необхідно пояснити дитині, що здоров’я - це одна із головних цінностей життя. Кожна дитина хоче бути сильною, бадьорою, енергійною: бігати не стомлюючись, їздити на велосипеді, плавати, гратись в різні ігри. Погане самопочуття, хвороби є причинами відставання в рості, поганої успішності. Тому, кожен повинен думати про своє здоров’я, знати своє тіло, навчитися піклуватися про нього і не шкодити своєму організму ...

Вихователі повинні знайомити дітей з тим, як складене тіло людини, його організм. В доступній формі за допомогою ілюстрованого матеріалу розповідати про анатомію і фізіологію основних систем і органів людини (опорно-руховий, м’язовий, видільний, кровообіг, дихання, нервова система, органи почуття ...).

Малюкам, наприклад, показувати, де знаходяться руки, ноги, голова, тулуб, грудна клітина і т.д. Звертати їхню увагу на те, що тіло створене так, щоб ми могли займати вертикальне положення: голова зверху (в самому надійному місці); руки знаходяться у верхній частині тулуба (ними зручно користуватися і зверху і знизу), ноги - довгі та міцні (утримують і рухають все тіло); найнижче - (опора) ступня. Посередині тулуба розміщений чудовий механізм, який допомагає нам жити - серце, захищене грудною кліткою.

Розповідаючи про кровообіг, дітям пропонувати послухати, як б’ється серце, пояснити, як воно працює. Коли ми втомлюємось, нашому організму потрібно більше крові, тому серцебиття збільшується; коли ж ми спокійні, то витрачаємо набагато менше енергії і серце може відпочити - б'ється повільніше. Дітям запропонувати перевірити на собі, як працює серце після фізичних вправ, в стані спокою, після сну.

Важливо сформувати вміння пильно прислуховуватися до свого організму, щоб допомагати йому ритмічно працювати, вчасно реагувати на сигнали типу: “Хочу їсти”, “Хочу спати”, “Потребую свіжого повітря” і т.д.

В ході проведення режимних моментів важливо звернути увагу дитини на самопочуття, внутрішнє відчуття, яке свідчить про голод, втому і т.д., та розповісти про способи усунення (пообідати, попити води, полежати, відпочити).

Вихователі використовують традиційні форми організації фізичної активності: ранкова гімнастика, фізкультурні вправи після сну, рухливі ігри в приміщенні і на повітрі, спортивні ігри і розваги, фізкультурні свята і Дні здоров’я. В роботі дошкільних закладів організовуються спортивні секції, клуби, проводиться навчання дітей плаванню. Ці нові форми роботи необхідні для формування у дітей правил безпечної поведінки і здорового способу життя. Заняття фізкультурою і спортом не повинні бути примусовими і одноманітними; важливо використовувати емоційно-привабливі форми їх проведення: музичний супровід, образи (зайчики), красиві атрибути. При цьому звертати увагу дітей на красу і досконалість людського тіла, насолоду від руху.

Фізичне виховання дитини є важливим засобом розвитку особистості. Вихователі повинні спонукати формуванню у дітей цінностей здорового способу життя, розвивати уявлення про користь фізичної активності і особистої гігієни. Наприклад, при проведенні фізкультурних занять увага дітей звертається на значення конкретної вправи для розвитку певної групи м’язів, для роботи різноманітних систем організму.

Для формування здорового способу життя дітям необхідно розповідати про значення попередження захворювань: різних видів загартовування, між зубами виникла дірочка і попала їжа - це готова “хатинка” для мікробів. Ось чому потрібно чистити зуби вранці і ввечері. Корисно також за допомогою лупи чи мікроскопа подивитися на те, скільки різних бактерій “живе” на руках, ховається під нігтями. Тоді дитина ніколи не буде забувати мити руки перед їжею, стригти і чистити нігті.

Вихователі повинні розповідати дітям про те, що слід піклуватися не тільки про особисте здоров’я, але й про здоров’я оточуючих. Якщо ти хворий (наприклад грипом), то оточуючі можуть заразитися, бо в краплі слини знаходяться мікроби, і тому, коли ти кашляєш, то потрібно прикривати рот і ніс рукою або носовою хусточкою.

Діти повинні знати, що таке здоров’я і що таке хвороба. Корисно дати їм можливість розповісти один одному, що вони знають про хвороби, яке було самопочуття коли хворіли, що саме у них боліло (горло, живіт, голова).

Розповідаючи про сліпих чи глухих людей, можна попросити дітей закрити очі, вуха, щоб дитина на собі відчула те, що відчувають сліпі і глухі, і навчилася співчувати їм.

Дітям слід повідомляти про інфекційні захворювання, про їх збудників. Пропонувати, наприклад, під мікроскопом роздивитися краплину слини і мікроорганізми, які знаходяться в ній. Розповідають про те, що в крові є лейкоцити, які борються з мікробами. Щоб пояснити, чому піднімається температура тіла, потрібно розповісти, що коли в кров надходе дуже багато мікробів, то захисні сили організму вступають в боротьбу з ними. На місці боротьби стає дуже жарко, і тоді піднімається температура. Ось чому, приходячи до хворого, лікар перш за все вимірює температуру.

Дітям пояснюють, що лікарі лікують хворих, допомагають їм побороти хворобу і знову стати здоровими. Пояснюючи, чому потрібно своєчасно звертатися за допомогою до лікаря, можна використати приклади із життя, із художніх творів, вчити дітей не боятись відвідувань лікаря, особливо зубного, розповідають про важливість щеплень для профілактики інфекційних захворювань.

Діти часто не вміють пояснити причину свого нездужання, розказати про те, що вони відчувають, переживають. Дитину потрібно вчити звертатися за допомогою до дорослих, правильно розповідати лікареві про те, де саме болить (голова, вухо, живіт...). Корисно організовувати сюжетно-рольові ігри (з іншими дітьми, ляльками, м’якими іграшками), в яких дитина була б і як лікар, і як “хворий”.

Необхідно повідомляти дітям елементарні знання про ліки, про те, яку користь вони приносять, як допомагають боротися з мікробами. Застерігають про небезпеку, пов’язану з неправильним вживанням ліків. Діти повинні знати, що ліки приймаються за призначенням лікаря і тільки в присутності дорослих. Ніяких “чужих” ліків (маминих, бабусиних) брати в рот і пробувати не можна.

Діти повинні знати про вітаміни та їх користь, і про продукти. Той, хто їсть фрукти і сирі овочі, має хороше самопочуття, чисту шкіру, витончену фігуру. Овочі і фрукти - головні постачальники вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, в тому числі заліза і кальцію, необхідних для кісток, зубів та крові. Цукерки, морозиво, шоколад у великій кількості шкідливі для здоров’я.

Вихователь знайомить дітей з правилами надання першої допомоги при травмі: коли порізала дитина палець, потрібно підняти руку вгору і звернутися

за допомогою до дорослого; обов’язково розказати про те, що сталося, коли обпікся, вкусила оса, коли впала і дуже забила ногу, руку, голову. Першу допомогу собі дитина може надати і самостійно: наприклад, запаморочилася голова на сонці - скоріше присядь чи приляж в затінку і поклич дорослого; дуже змерзло обличчя на морозі - розітри його легенько шарфом, рукавичкою, але не снігом; змерзли ноги - побігай, пострибай, поворуши пальцями; промочив ноги - переодягнися в сухе, не ходи в мокрих шкарпетках, взутті.

Кожне з цих правил може бути темою спеціальної бесіди, заснованою на досвіді дітей, гри-драматизації, сценки лялькового театру.


V. Сигнал “Увага всім!”
Захисти себе сам”
В старшому дошкільному віці діти мають знати, що у випадках аварії, загрози від стихійного природного лиха, радіаційної небезпеки, хімічного вибуху та іншого на допомогу мешканцям міст та сіл приходить служба цивільного захисту.

З метою запобігання лиху, виникнення паніки та допомоги людям у збереженні життя та здоров’я, забезпечення порядку, звучить повідомлення “Увага всім!” у вигляді сирени, гудка, голосом.

Кожна людина повинна знати, що треба робити при цьому сповіщальному сигналі.

Діти також не повинні лякатися, а діяти швидко та правильно:

- якщо сигнал застав на вулиці, треба бігти додому, а якщо вдома відсутні дорослі - до найближчих сусідів, родичів, знайомих;

- у приміщенні треба вимкнути телевізор, радіо, послухати повідомлення;

- в квартирі, будинку треба зачинити вікна, двері, фрамуги, кватирки;

- вимкнути електроприлади, світло.

Дітей треба ознайомлювати з захисними спорудами, щоб уникнути страху, залучати до відпрацювання навчальних питань, які потребують їх участі (заповнення захисної споруди, евакуація тощо) відповідно вимог проведення заходів.
Пожежа

Діти старшого дошкільного віку мають засвоїти дві групи правил, що стосуються пожежі:

- правила попередження пожежі;

- правила поведінки під час пожежі.

Для того, щоб діти засвоїли ці правила свідомо, вихователі повинні з’ясувати, які знання та уявлення мають діти про вогонь, пожежу:

- для чого людині потрібний вогонь;

- чому вогонь можна назвати ворогом;

- коли він стає ворогом.

Використовуючи наочний матеріал (плакати, альбоми, кадри діафільмів, де ілюстровані небезпечні ситуації) треба підвести дітей до самостійного висновку:

1. Що спричинило пожежу?

2. Хто винен в цьому?

3. Які трагічні наслідки події?

4. Що треба було робити, щоб запобігти лиху?

Можна залучити дітей до складання невеличких розповідей, казок, оповідань про недбайливе ставлення до сірників, про дитячі пустощі.

Бажано познайомити дітей з правилами користування електроприладами (телевізор, праска, пральна машина, електроплита). Доцільно провести екскурсії на харчоблок дошкільного закладу, показати дітям електричну плиту, щоб вони відчули тепло, жар від неї та засвоїли прості правила:

- не можна класти будь-які речі на плиту;

- не можна торкатися плити;

- не можна гратися біля плити, бігати.

Під час творчої гри “Сім’я”, діти зазвичай відображають інтер’єр квартири, обов’язково використовують телевізор, радіоприймач, праску, газову плиту, пральну машину. В грі діти засвоюють важливе правило: виходячи з дому, необхідно вимкнути електроосвітлення, електроприлади.

Профілактикою пожежі повинно стати дотримання дітьми таких правил:



НЕ МОЖНА:

- гратися із сірниками, запалювати папір, пух тополі, траву, переносити вогонь;

- без догляду дорослих розпалювати багаття;

- займати вугілля в печі, гратися іграшками біля гарячої плити;

- у відсутності дорослих вмикати побутові електронагрівальні прилади;

- палити легкозаймисті речовини або перевіряти можливості їх загорання.


Доцільно познайомити дітей з правилами користування газовою плитою. Небезпека може статися у випадках виходу газу з приміщення (полум’я залило водою з чайника, загасило протягом).

Діти повинні зрозуміти, що запалювати газову плиту дітям не можна.

А якщо трапиться біда та відчувається неприємний запах в приміщенні, треба знати, що:

- не можна вмикати світло;

- не можна користуватися пошкодженими вилками, розетками, вимикачем;

- необхідно якомога швидше відчинити вікна, двері;

- покинути приміщення;

- повідомити дорослих.

Другу групу правил складають правила поведінки під час пожежі:

- необхідно повідомити про виникнення пожежі сусідам або кому-небудь з дорослих;

- під час пожежі не можна ховатися у приміщення;

- якщо виникла пожежа на маленькій ділянці, необхідно залити водою, засипати піском;

- збити маленьке вогнище за допомогою ковдри, будь-якої міцної тканини;

- якщо в приміщенні є діти, які не можуть самі його покинути, необхідно негайно вивести їх на вулицю до небезпечного місця;

- якщо відсутні дорослі, слід зателефонувати за номером “01”, повідомити адресу та своє прізвище - не можна жартувати з викликом пожежної команди.

Коли пожежа виникла на вулиці під час вибуху і загорівся одяг, полум’я можна швидко погасити, притулившись одягом до стіни, дерева, або просто впасти на землю, та притиснутись до землі або підлоги (в приміщенні). Не можна бігти, якщо загорівся одяг, бо полум’я від повітря буде посилюватись.

Людину, на якій загорівся одяг, не можна накривати з головою ковдрою, бо це може пошкодити органи дихання. Також не можна гасити одяг на людині вогнегасником , бо це травмує шкіру потерпілого.

На емоційну сферу дитини глибоко впливають художні образи. Читання художньої літератури, обговорення ситуацій, залучення дітей до самостійного пошуку рішення в певній ситуації можуть бути використані при роботі з книгою.

Орієнтовні питання для бесіди:

1. А як би ти вчинив на місці героя?

2. А що б ти зробив, якби це трапилось в твоїй присутності?

3. А що б ти порадив бешкетникам?

4. А як би ти допоміг потерпілим?

Зміст простих творів неодноразово обіграти в різних видах театралізованої діяльності. Дошкільнята з захопленням будуть гасити “киць чин дім”, лікувати потерпілу кицьку тощо.



П Е Р Е Л І К
основних документів з організації та ведення Цивільного захисту

у дошкільному навчальному закладі

I. Довгострокові документи.
1. Наказ керівника ДНЗ «Про організацію і здійснення цивільного захисту в ДНЗ»
2. Інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Якщо чисельність працюючого персоналу більше 50 осіб розробляється План реагування на надзвичайні ситуації



II. Щорічні документи.

1. Наказ завідувача ДНЗ «Про підсумки підготовки з ЦЗ у 201__ році та основні завдання на 201___рік».



Додатки:

1.1. Перелік навчальних груп з ЦЗ.

1.2. Тематика з підготовки співробітників ДНЗ.

1.3. Тематика з підготовки формувань ЦЗ.


2. План основних заходів з підготовки цивільного захисту ДНЗ на 201__рік.
3. Розклад занять з працівниками ДНЗ.
4. Журнали обліку занять на кожну навчальну групу.
5. Проведення Тижня безпеки дитини, комплексного об’єктового тренування.

5.1. Наказ завідувача ЦЗ ДНЗ «Про підготовку та проведення Тижня безпеки дитини, комплексного об’єктового тренування.

5.2. План підготовки і проведення Тижня безпеки дитини, комплексного об’єктового тренування.

5.3. Графік проведення Тижня безпеки дитини, комплексного об’єктового тренування .

5.4. Наказ завідувача ДНЗ Про підсумки проведення Тижня безпеки дитини комплексного об’єктового тренування.

6. Доповідь підготовки і стан цивільного захисту закладу в минулому році.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка