Методичні рекомендації щодо планування роботи класного керівника



Скачати 197.39 Kb.
Дата конвертації23.06.2019
Розмір197.39 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо планування роботи класного керівника

1. Завдання і функції класного керівника

У Положенні про середню загальноосвітню школу України зазначено, що повсякденне керівництво

навчально-виховною роботою в класі здійснює класний керівник, призначений адміністрацією школи

з числа вчителів, що викладають у цьому класі. На нього покладається розв'язання таких завдань:

виховання в учнів культури поведінки, формування в них високих моральних якостей; забезпечення

єдності педагогічних вимог з боку сім'ї і школи; організація в разі потреби допомоги учням

(навчальної, матеріальної, моральної); проведення заходів, які передбачають зміцнення здоров'я

учнів; організація суспільно корисної праці учнів, ведення документації класу; будування взаємин з

учнями та їхніми батьками на демократичних засадах, співробітництві, сприяння розвитку

самоврядування учнів.

Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу

функції.

Діагностична функція. Передбачає вивчення класним керівником учнів свого класу. Знання

особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та інших

якостей дає змогу скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати

результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив загалом і на кожного учня

зокрема. Для виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують розглянуті раніше

методи науково-педагогічного дослідження.

Організаторська функція. Полягає в умінні залучати колектив класу до різних видів виховної

діяльності: пізнавальної, що збагачує уявлення учнів про навколишню дійсність; суспільно корисної,

спрямованої на загальну користь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка розкриває учням духовні та

матеріальні соціальне значущі цінності й орієнтує на них їх поведінку; художньо-творчої, що дає

учням можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності; вільного спілкування,

організації дозвілля учнів, що взаємозбагачує їх.

Виховна функція. Вона є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в

класі визначає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з

урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі. Передусім виховна

діяльність класного керівника передбачає підготовку і проведення запланованих виховних заходів, які

є дієвим засобом формування в учнів соціальне цінних мотивів поведінки, здорових інтересів,

духовних потреб, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних та інших якостей.

Класний керівник повинен продумати, як залучити якомога більше членів дитячого колективу до

підготовки і проведення виховного заходу, знайти кожному конкретну справу, бо лише за таких умов

це стане справою самих учнів, за яку вони вболіватимуть, до якої ставитимуться з почуттям

відповідальності. Уміла підготовча робота з чітким розподілом обов'язків вже сама по собі виховує

учнів, оскільки потребує відповідної дисципліни як найпершої умови цікавого життя, успіху спільної

справи; визнання людини за її ставленням до праці, відповідальності при виконанні-дорученої справи,

допомоги товаришам та ін.2 За таких умов само проведення виховного заходу є завершальним актом

певного періоду виховної роботи.

Щоб виховний захід був ефективним і його ідеї усвідомили учні, важливо вловити, відчути,

визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових,

естетичних та інших норм, положень, понять. Якщо вони вже відомі учням, враховують їхнє

розуміння, погляди на них, щоб внести потрібні корективи.

Кожен виховний захід має свою структуру, яка залежить від методу або форми його проведення.

Важливий структурний елемент такого заходу — підготовчий етап, на якому розподіляють обов'язки

між учнями з урахуванням їх можливостей, детально продумують програму виховного заходу в межах

відведеного для нього часу, підбирають необхідну літературу й наочне оформлення, контролюють

підготовленість учнів до виконання доручених завдань.

Успіх виховного заходу значною мірою залежить і від належного оформлення приміщення, в

якому його проводять. Вдало оформлене приміщення, виставка учнівських технічних виробів чи

малюнків, плакати з висловлюваннями видатних людей, музичний супровід, вази з квітами, естетично

оформлене запрошення викликають інтерес до його змісту, пробуджують відповідні почуття.

Зміст виховного заходу має бути доступним для відповідної вікової категорії учнів, сприяти

досягненню конкретної мети, нести у собі нову для вихованців інформацію, особливо це стосується

традиційних виховних заходів, які проводять щороку (відзначення Дня Матері, Дня учителя, 8

Березня та ін.).

Координаційна функція. Полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх

педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні учнів. Класний

керівник передусім домагається, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався

єдиними вимогами до них, здійснював індивідуальний підхід. Він вивчає особливості навчально-

виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та стосунками з учнями, обмінюється

думками щодо поведінки окремих учнів, методів впливу на них. Об'єднання та спрямування виховної

діяльності — найважливіше його завдання1.

Успіх виховної діяльності класного керівника залежить також від того, наскільки тісно він

співпрацює з батьками, може забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання, від зв'язків із

підприємствами та установами, які шефствують над школами, допомоги в організації виховання учнів

за місцем їх проживання, у подоланні бездоглядності школярів тощо.

Стимулювальна функція. Полягає у своєчасному виявленні зрушень на краще в розвитку кожного

учня класу і відповідному заохоченні його до наступних корисних дій і вчинків.

Різноманітна діяльність класного керівника потребує високого рівня культури й належної

психолого-педагогічної підготовки. Передусім він повинен мати тверді переконання, які засвідчують

його відданість педагогічній справі, відчувати плин часу, знати про події, що відбуваються в Україні

та за ЇЇ межами. Цю інформацію класний керівник має своєчасно передавати учням, формуючи у них

певне ставлення до неї.

Класний керівник мусить бути високоморальною особистістю, чесним, справедливим, порядним у

всіх своїх помислах і вчинках. Він має добре знати своїх вихованців, розуміти їх духовний світ і

душевний стан, жити їхніми радощами і смутками, бути делікатним і тактовним у стосунках з ними,

любити їх і водночас бути вимогливим до них і до себе. Одна з сутнісних його рис — належний рівень

знань з педагогіки і психології, що дає йому змогу швидко знаходити контакт з учителями й учнями,

вміло організовувати виховний процес, залучати учнів до різних видів діяльності, виявляти рівень їх

вихованості, вносити до програми виховання відповідні корективи, спонукати їх до самоосвіти та

самовиховання.

2. Планування роботи класного керівника

Успішна діяльність класного керівника можлива лише за умови чіткого планування виховної

роботи в класі, яке допомагає визначити цілісну виховну систему, проектувати розвиток усього

колективу класу і окремих його членів. План роботи класного керівника — це науково обґрунтоване

проектування становлення і розвитку колективу учнів класу і кожного вихованця зокрема. Він

складається з таких структурних елементів: характеристики класу, завдань виховання, системи

виховної діяльності.

Планування виховної діяльності потребує від класного керівника передусім аналізу стану справ в

учнівському колективі, ознайомлення з передовим досвідом і рекомендаціями психолого-педагогічної

науки. На основі аналізу складають характеристику класу, в якій відображають стан рівня вихованості

колективу і окремих учнів, ступінь згуртованості колективу, дієвість громадської думки

ньому, стиль взаємин між членами учнівського самоврядування і рядовими членами колективу, рівень

знань учнів, відхилення від норм поведінки окремих учнів та їх причини й інші особливості. Така

характеристика дає можливість намітити конкретні завдання виховної роботи з класом.

План виховної роботи має враховувати:

1. Мету виховання. План — це не просто перелiк виховних заходiв. Кожен виховний захiд

обов’язково має продовжувати наступний.

2. Реальнi потреби колективу.

3. Перспективнiсть.

4. Узгодженiсть iз загальношкiльним планом.

5. Об’єктивнi i суб’єктивнi можливостi.

б. Конкретнiсть.

7. Комплексний пiдхiд до планування (єднiсть морального, трудового, правового, фiзичного,

естетичного виховання).

Планування має бути гнучким, щоб у разi потреби щось додати чи змiнити.

Планування виховної роботи має базуватися на положеннях Концепцiї освiти, Мiжнародної

декларацiї прав дитини, Статутi школи, рекомендацiях Мiносвiти.

Використовуючи тести, можна визначити конкретнi виховнi завдання класу.

Структура плану виховної роботи

1. Короткий аналiз виховної роботи за минулий рiк.

2. Мета та завдання на новий навчальний рiк.

3. Характеристика класу (з урахуванням даних про рiвень вихованостi учнiв).

4. Основнi виховнi справи з органiзацiї та розвитку класного колективу.

8. Індивiдуальна робота з дiтьми (в роздiлi передбачаються методи та прийоми залучення конкретних

учнiв до пiдготовки й проведення важливих справ).

9. Iндивiдуальна робота з батьками (в роздiлi передбачається участь батькiв у конкретних справах i

допомога, яку вони надають).

Наприклад:

План виховної роботи в 4-А класi на _______ н. р.

^ Аналiз навчально-виховного процесу в 4-А класi:

Навчальний рік______ закiнчили _____ учнiв класу. Вибув _______. Добре вчиться ______ учнiв, один

учень (_____) має початковий рiвень навчальних досягнень (з математики та фiзкультури). Якiсний

показник — 44 %. Рiвнi навчальних досягнень учнiв вiдповiдають загальному рiвню пiдготовленостi

класу. Адже, за даними психолога, 4-А — це клас вiкової норми з групою iнтелектуальних дiтей.

Високий рiвень навчальних досягнень виявили _____________.

Покращили успiхи в навчаннi ____________.

Початковий рiвень навчальних досягнень мають ______________, що зумовлено вiдсутнiстю

постiйного нагляду з боку батькiв. Дiти часто не виконують домашнiх завдань, а на уроках не мають

найнеобхiднiшого — ручки, зошита тощо.

_________________________________(прiзвище, iм’я)(за даними психолога) має низький рiвень

розвитку пам’ятi, уповiльнену реакцiю, погано чятає, мало працює над собою.

_________________________________(прiзвище. iм’я)

не має мотивацiй до навчання, звiдси — невмiння долати труднощi в навчаннi.

Стосунки мiж учнями класу загалом дружнi й доброзичливi. Протягом семестру не було випадкiв

суперечок чи непорозумiнь мiж хлопцями й дiвчатами. Хоча деяким учням __________________ —

треба бути ввiчливiшими й стриманiшими з дiвчатами.

Решта теж потребує допомоги: трапляються випадки заздрощiв або надмiрної образливостi. У

стосунках мiж ними треба заохочувати прояви спiвчуття, поступливостi, взаємоповаги.

Учнi класу досить згуртованi. Проте, на вiдмiну вiд непоганої органiзацiї справ iз власної

iнiцiативи, вони абсолютно байдужi й пасивнi до загальношкiльних справ або добродiйних акцiй.

Необхiдно розвивати почуття вiдповiдальностi. Особливу увагу потрiбно звернути на мовлення учнiв,

яке часто засмiчене брутальними словами.

Дiти класу активнi, люблять i вмiють виконувати рiзнi доручення. Упродовж семестру ми всiляко

пiдтримували рiвень громадської активностi, зацікавленостi життям класу, навчанням, що сприяло

створенню позитивного мiкроклiмату в колективi. Це добре позначилося на успiхах дiтей у навчаннi.

За семестр ми досягли успiхiв у вихованнi таких якостей, як iнiцiативнiсть, чеснiсть, акуратнiсть,

вiдповiдальнiсть за власнi вчинки.

Виховні завдання:

• прищеплювати учням любов до навчання, створювати умови для засвоєння навчальних програм i

розвитку творчих здiбностей;

• пiдтримувати позитивний мiкроклiмат в колективi та групах, на уроках i в позаурочному

спiлкуваннi;

• виховувати турботливе ставлення одне до одного, до батькiв, учителiв, молодших за вiком i людей

похилого вiку; формувати найкращi моральнi якостi;

• прищеплювати учням загальноприйнятi етичнi норми в поведiнцi та спiлкуваннi;

виховувати творчi здiбностi, пiдтримувати iнiцiативнi, органiзаторськi здiбностi та естетичнi нахили

в дiтей;

• надавати квалiфiковану допомогу батькам у питаннях виховання в дiтях кращих людських якостей i

подолання негативних звичок i рис характеру.

Психолого-педагогiчна характеристика колективу 4-А класу

У 4-А класi навчається ___ учнiв, з них:___ дiвчаток i ___ хлопчикiв. Клас вiкової норми з групою

iнтелектуальних дiтей.

Показники успiшностi у класi такi:

• учнiв з високим рiвнем навчальних досягнень ______;

• учнiв iз достатнiм рiвнем навчальних досягнень ______;

• учнiв iз середнiм рiвнем навчальних досягнень ______;

• учнiв iз початковим рiвнем навчальних досягнень _____.

Бiльшiсть дiтей має високий навчальний потенцiал i хорошi здiбностi до навчання.___% учнiв

класу навчаються iз задоволенням i тiльки троє ______ мають початковий рiвень навчальних

досягнень.

Труднощi пiд час вивчення окремих предметiв мають _________.

Дисциплiна на уроках задовiльна. Такi учнi, як:_________ — не завжди виконують домашнi

завдання.

Колектив класу дiяльний, живий, енергiйний. За даними останнього анкетування пiд час вивчення

мiкроклiмату колективу, активність учнiв класу виявилась такою: 50 % дiтей проявляють себе

надзвичайно активно в життi колективу; 25 % дiтей мають середнiй рiвень активностi, а 15 % вiд

загальної кiлькостi дiтей не цiкавляться справами колективу.

60 % дiтей вважають, що колектив класу згуртований. За результатами анкетування виявлено групу

дiтей з високим рiвнем тривожностi, напруженостi в життi коллективу. До її складу входять такi

учнi:______________. Вони вiдчувають себе незахищеними вiд негативного впливу дорослих i

товаришiв.

Загалом стосунки у класi товариськi, толерантнi, приятельськi. Дiти можугь органiзовувати

самостiйно справи, пiдтримувати одне одного й допомагати в критичних ситуацiях. Але повного

порозумiння мiж дiвчатами та хлопцями немає (є випадки заздрощiв, образливостi, амбiцiйностi). У

стосунках мiж дiтьми мало спiвчуття, теплоти, галантностi, терпимостi до помилок товарища. Не всi

учнi проявляють стриманiсть у стосунках зi старшими, вчителями, не всi цiнують фiзичну працю,

зокрема обслуговуючого персоналу.

Бiльшiсть дiтей у класi з повних сiмей, де обоє батькiв виховують дитину; проте є сiм’ї, де

вихованням дитини займається тiльки мати; є малозабезпеченi сiм’ї.

Форми і методи виховної роботи:

Класні збори;

Виховні години

Години спілкування

Усні журнили

Педагогічні практикуми

Клубна робота

Проектна діяльність

Участь в акціях

Участь в предметних тижнях

Тренінги


Конференції

Бесіди - роздуми

Круглий стіл

Диспути


Конкурси

Вікторини

Брейн – ринг

Виготовлення альбомів, сувенірів...

Випуск газет

Свята, свято гумору, свято пісні...

Фестивалі

Ігри, інтелектуальні ігри, рольові ігри, ділові ігри

Вечори відпочинку

Зустрічі з ...

Екскурсії

Похід з класом в кіно, кафе, на концерт...

Туристичні походи

Спортивні змагання

Діагностика (акетування, тестування, опитування, бесіда)

Школи сприяння здоров’ю

В загальноосвітніх навчальних закладах реалізація питання здорового способу життя передбачає

організацію та проведення:

днів, тижнів, місяців профілактики здорового способу життя;

диспутів, дискусій, профілактичних консультацій;

рольових ігор, вправ, вікторин, вечорів та свят здоров'я;

тематичних лекцій, бесід, тренінгів щодо зміцнення здоров'я;

спортивних та туристичних змагань;

екскурсій, походів по рідному краю;

шкільних спартакіад та естафет, ―Стартів надій‖;

занять гімнастикою, легкою атлетикою;

конкурсів – уроків першої медичної допомоги;

перегляду та обговорення кінофільмів на тему здоров'я;

- трудових та спортивно- трудових таборів школи;

презентацій матеріалів журналів, газет, радіо, кінофільмів про репродуктивне здоров'я;

практичних занять, годин спілкування на свіжому повітрі, виховних годин та шкільних лінійок;

виставок дитячих творчих робіт, конкурсів малюнків про шкідливі звички;

зустрічей з медичними працівниками, консультантами ―Телефону довіри‖, спортсменами, тренерами;

масових виховних заходів;

батьківських зборів на теми здорового способу життя.

Роботу з профілактики шкідливих звичок рекомендуємо проводити з урахуванням вікових

особливостей. Готуючись до занять на пропоновану тематику, вчитель продумує план, підбирає

ілюстративні матеріали, відео та кінофільми.

Вчитель повинен відмітити, що для благополуччя та міцного здоров'я людині потрібне достатньо

чисте гармонійне довкілля. І необхідно залучити учнів до свідомої трудової діяльності: допомогти

посадити квіти, дерева, прибрати шкільне подвір'я, особливо зробити наголос не смітити в школі,

вдома на вулиці, транспорті.

Орієнтація просвітницько-виховної роботи в школі має бути спрямована на формування

обізнаності учнів з етичними, естетичними, психологічними, гігієнічними, фізіологічними аспектами.

В роботі з дітьми початкових класів необхідно дати поняття здоров’я, гігієна, рухову активність,

раціональне харчування, режим праці та відпочинку. Для проведення занять використовувати

спортзали, спортивні майданчики. Доцільно було б організовувати заняття на природі, збирання

лікарських трав і плодів, а також організовувати роботу інформаційно-оздоровчих десяти- хвилинок

на виховних годинах.

Для учнів 5-8 класів доцільно проводити уроки, даючи інформацію про статеве дозрівання, гігієну

в період статевого дозрівання. Статеве виховання учнів слід проводити обережніше, не загострювати

на питаннях статевих відносин. Тому доцільно акцентувати увагу на духовних стосунках між

статями.Особливу увагу приділити питанням профілактики наркоманії, алкоголізму, тютюнокурінню,

ВІЛ- інфекції, туберкульозу, захворюванням, що передаються статевим шляхом та підліткової

вагітності. Педагогам варто говорити, що вже зараз учні повинні поставити собі за мету бути

здоровими. Це означає: активно займатися фізичною культурою, дотримуватися режиму дня,

займатися посильною фізичною працею, загартовувати свій організм, частіше перебувати на свіжому

повітрі, виконувати основні гігієнічні правила, дотримуватись правил безпечного сексу. Залучати

учнів до самостійності у підготовці рефератів, письмових звітів з питань здорового способу життя.

З учнями 9-11 класів варто розглядати такі актуальні питання: безпечний секс, підготовка молоді до

створення сім’ї, гармонійні стосунки з особами протилежної статі, наслідки раннього початку

статевого життя, підліткової вагітності, інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом,

ВІЛ/СНІД.

Доцільно ознайомити старшокласників з питаннями репродуктивної функції людини, фізіології,

статевої гігієни. Уроки статевого виховання проводити окремо для юнаків і дівчат, щоб забезпечити

спокійну, відверту атмосферу учнів з вчителем, психологом, лікарем. Особливо звернути увагу на

фізіологію статевого дозрівання дівчат і хлопців, на зміни, які відбуваються в організмі у

підлітковому віці, які призводять до фізичної та психічної зрілості, вказати на вторинні статеві

ознаки, зміни внутрішніх і зовнішніх статевих органів. А особливо наголосити на особисту гігієну,

тобто чистоту статевих органів, натільної білизни, рук, для учениць - на гігієну молочних залоз. Добре

було б проводити анкетування серед учнів за темою ―Статеве виховання‖.

Необхідно турбуватися в першу чергу про літній відпочинок дітей так, наприклад, організатори

можуть об’єднати дітей з різних класів для спільних екскурсій, оздоровчих заходів, змагань і т. д.

Батьківський всеобуч

Сім’я є основним соціальним фактором відповідальним за виховання зростаючої особисті. Тому в

школах району активно здійснюється робота з батьками. Систематичними стали засідання

батьківського університету, на яких обговорюються теми: «Сім’я – головна постать у формуванні

культури здоров’я», «Адаптація дітей в учнівському колективі», «Безпека життєдіяльності дітей

вдома та в школі», «Телевізор – друг чи ворог», «Статеве виховання підлітків», «Профілактика

нервово-психічних розладів у дітей», «Шляхи вирішення конфліктних ситуацій», «Довірливі

взаємини між батьками і дітьми», «Запобігання шкідливих звичок».

Організація батьківської освіти з проблем виховання здорової дитини здійснюється через:

батьківські збори,__

Батьківський всеобуч

Сім’я є основним соціальним фактором відповідальним за виховання зростаючої особисті. Тому в

школах району активно здійснюється робота з батьками. Систематичними стали засідання

батьківського університету, на яких обговорюються теми: «Сім’я – головна постать у формуванні

культури здоров’я», «Адаптація дітей в учнівському колективі», «Безпека життєдіяльності дітей

вдома та в школі», «Телевізор – друг чи ворог», «Статеве виховання підлітків», «Профілактика

нервово-психічних розладів у дітей», «Шляхи вирішення конфліктних ситуацій», «Довірливі

взаємини між батьками і дітьми», «Запобігання шкідливих звичок».

Організація батьківської освіти з проблем виховання здорової дитини здійснюється через:

батьківські збори, лекції, бесіди, перегляд та обговорення відеофільмів, телепередач, індивідуальних

консультацій, зустрічей з лікарями, юристами, психологами, представниками неурядових організацій.

При цьому важливо піднімати питання сімейного виховання щодо формування зорового способу

життя у дітей та підлітків, акцентувати увагу на відповідальність сім’ї за здоров’я, виховання і долю

дитини. Батьків необхідно орієнтувати на виховання в дитини морально-етичних, гігієнічних навичок.

У практику роботи шкільних колективів увійшло знайомство батьків з життям школи через шкільні

газети, проведення індивідуальних консультацій для батьків, що відчувають проблеми у спілкуванні з

дітьми; залучення до співпраці батьків-лікарів з метою пропаганди здорового способу життя;

проведення анкетування батьків з метою виявлення проблем у вихованні дітей.

Орієнтовна тематика лекцій та бесід для батьків.

―Батьки про здоровий спосіб життя‖;

―Дозвілля для здоров'я‖;

―Чи треба родині все знати про коло друзів своєї дитини‖;

―Здорова родина‖;

―Коли ростуть діти‖;

―Фізичний та психічний розвиток дитини ―;

―Що ви знаєте про венеричні хвороби‖;

―Дівчина майбутня мати‖;

―Культура поведінки підлітка. Як її виховувати?‖;

― Проблеми взаєморозуміння в сім'ї‖;

―Статеве виховання‖.

―Якій бути людині?;

―Туризм – відпочинок для учнів‖.

― Як запобігти захворюванню дітей‖

―День здоров'я і чистоти‖.

СХЕМА АНАЛІЗУ ВИХОВНОЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

1. Загальна характеристика колективу та окремих учнів:

• загальні відомості про учнів та їх сім'ї;

• громадська та пізнавальна активніст;

• відповідальність за загальну справу;

• самодисципліна;

• уміння долати труднощі;

• культура поведінки в школі та поза нею;

• працьовитість;

• повага до законів, символів держави.

2. Визначення виховних завдань, поставлених минулого року (аналіз причин невиконання тих чи

інших із них).

3. Аналіз змісту виховання (які звички, знання, вміння, навички формувалися в учнів).

4. Аналіз використовуваних форм виховної роботи (класних годин, зборів, екскурсій, колективних

творчих справ тощо).

5. Аналіз використовуваних методів (власного прикладу, переконання, вимоги, стимулювання,

доручення, бесіди, пояснення, ігри, змагання тощо).

6. Аналіз умов виховання:

• санітарно-побутових;

• гігієнічних;

• естетичних;

• природних;

• соціально-культурних.

7. Аналіз засобів виховання:

• дитячого колективу;

системи стосунків у школі;

• особистості вчителя.

8. ^ Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи:

• з педагогічна занедбаними дітьми (зазначається кількість дітей, які стоять на обліку, яких знято з

обліку, причини постановки на облік, подається характеристика методів та засобів, які

використовуються в роботі);

• з дітьми, які не цікавляться навчанням;

• з обдарованими дітьми.

9. ^ Аналіз роботи з педагогічним колективом:

• дотримання єдиних педагогічних вимог до школярів;

• рівня реалізації всіма учителями в навчальному процесі виховної функції уроку;

• участі педагогів у позаурочній та позакласній виховній роботі;

• взаємодії з керівниками гуртків, секцій.

10. Аналіз роботи з батьками та громадськістю:

• взаємодії з сім'єю (визначення єдиної позиції щодо виховання, участі батьків у виховній роботі

класу, школи);

• тематики батьківських зборів, їх результативності.

11. Аналіз результатів виховної роботи:

• визначення реального рівня вихованості учнів;

• визначення ступеня відповідності реальних результатів поставленим цілям;

• характеристика динаміки змін рівня вихованості за роками навчання

Орієнтовна схема аналізу виховного заходу

Заступник директора школи з виховної роботи здійснює облік, контроль і аналіз виховної роботи.

Результати контролю та аналізу фіксуються в довільній формі за такою схемою:

1. ^ Аналіз готовності педагога або колективу виконавців до проведення виховного заходу за такими

критеріями:

• наявність мети й завдань виховного заходу;

• врахування рівня вихованості учнів під час визначення мети й завдань заходу;

• визначення місця заходу в загальній системі виховної роботи.

2. ^ Аналіз процесу підготовки виховного заходу за такими критеріями:

роль класного керівника;

• роль учнівського активу;

• злагодженість роботи колективу в процесі підготовки заходу;

• роль учнівської організації, органів самоврядування;

• надання педагогом тактовної допомоги учням;

• участь учнів у підготовці заходу;

• адекватність розподілу обов'язків;

• термін виконання;

• облік роботи.

3. ^ Аналіз проведення виховного заходу за такими критеріями:

• організація заходу (оформлення, обладнання приміщень);

• чіткість, організованість, злагодженість роботи;

• активність учнів;

• дозування і раціональність використання часу;

• врахування педагогом вікових особливостей школярів;

• організація співпраці зі старшими учнями, батьками, громадськістю тощо;

• зміст заходу (зв'язок із життям школи, села чи міста, держави);

• актуальність;

• врахування проблемних питань, які хвилюють учнів;

• правдивість відтворення реалій життя;

• врахування вікових та індивідуальних особливостей виконавців і учасників.

4. ^ Аналіз методики проведення виховного заходу за такими критеріями:

оптимальність вибору, форм проведення заходу;

• роль педагога, учнівського активу в проведенні заходу;

• наявність елементів дискусії, відкритого обміну думками;

• активність учасників, емоційність заходу;

• рівень самостійності, творчості, ініціативності учасників.

5. ^ Аналіз результативності заходу за такими критеріями:

• досягнення мети виховного заходу;

• цілісність заходу;

• досконалість окремих частин заходу.



^ Самоаналіз діяльності вчителя

під час підготовки та проведеннявиховного заходу

1. Оцінювання педагогічного обґрунтування виховного заходу, доцільності його проведення та

обраної форми.

2. Визначення місця виховного заходу в системі навчально-виховної роботи класу, його зв'язку із

навчальною та виховною діяльністю.

3. Оцінювання ступеня досягнення мети заходу.

4. Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю під час складання плану,

підготовки та проведення заходу.

5. Оцінювання результативності виховного заходу, його пізнавальної та виховної цінності.

6. Оцінювання психологічного стану учнів під час підготовки й проведення заходу.



7. Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні заходу.

8. Висновки на майбутн__

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка